Справа № 473/5407/25
Номер провадження1-кп/473/411/2025
іменем України
"01" грудня 2025 р. м. Вознесенськ
Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області в складі:
головуючої судді ОСОБА_1 ,
секретар судових засідань ОСОБА_2 ,
учасники процесу:
прокурор ОСОБА_3 ,
обвинувачений ОСОБА_4 ,
його захисник адвокат ОСОБА_5 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Вознесенська кримінальне провадження №12025152190000559 за обвинуваченням
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженець м.Вознесенська, Миколаївської області, громадянин України, з базовою середньою освітою, згідно ст.89 КК України не судимий, не має на утриманні неповнолітніх дітей, особа з другою групою інвалідності, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , проживає за адресою АДРЕСА_2 ,
у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України,
ОСОБА_4 у невстановленому місці та час, але не пізніше 17.07.2025, за невстановлених обставин без відповідного дозволу, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно та протиправно, придбав один корпус бойової ручної осколкової гранати оборонної дії типу Ф-1 та один засіб підриву, а саме уніфікованим бойовим підривачем ручних гранат дистанційної дії типу УЗРГМ-2, які конструктивно поєднані між собою та представляють собою вибуховий пристрій, що відноситься до категорії боєприпасів, промислового способу виготовлення та здатні для здійснення вибуху.
В подальшому придбаний вибуховий пристрій, що відноситься до категорії боєприпасів, у невстановлений час ОСОБА_4 , не маючи передбаченого законом дозволу на придбання, носіння та зберігання вибухових пристроїв, переніс до свого місця мешкання за адресою АДРЕСА_2 , де в подальшому зберігав без передбаченого законом дозволу до 17.07.2025.
17.07.2025 з 14 год. 18 хв. по 16 год. 27 хв. працівниками Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області в ході проведення санкціонованого обшуку за місцем мешкання ОСОБА_4 за адресою АДРЕСА_2 було виявлено та вилучено один корпус бойової ручної осколкової гранати оборонної дії типу Ф-1 та один засіб підриву, а саме уніфікований бойовий підривач ручних гранат дистанційної дії типу УЗРГМ-2, які конструктивно поєднані між собою та представляють собою вибуховий пристрій, що відноситься до категорії боєприпасів, промислового способу виготовлення та здатні для здійснення вибуху, які він зберігав без передбаченого законом дозволу.
Під час судового розгляду провадження обвинувачений ОСОБА_4 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, - визнав, не оспорюючи жодної із обставин, зазначених в обвинувальному акті. Пояснив, що розкаюється у вчиненому та вказав, що знайшов боєприпаси на території міста Вознесенська. Зазначив, що просить його суворо не карати та звільнити від сплати витрат за проведення експертизи, оскільки є інвалідом та має пенсію близько 3000 гривень, за які винаймає житло та купує ліки та продукти. Від надання детальних пояснень відмовився на підставі ст.63 Конституції України.
На підставі наданих прокурором документів та висновку експертизи суд встановив наступні обставини провадження.
Згідно із висновком експертизи № СЕ-19/112-25/10936-ВТХ від06.08.2025 року предмети, надані на дослідження є: корпусом бойової ручної осколкової гранати оборонної дії типу Ф-1; засобом підриву, а саме уніфікованим бойовим підривачем ручних гранат дистанційної дії типу УЗРГМ-2. Конструктивно поєднані між собою предмети, надані на дослідження, представляють собою вибуховий пристрій, що відноситься до категорії боєприпасів, мають ознаки промислового способу виготовлення, здатні для здійснення вибуху (після видалення запобіжної чеки та вивільнення важеля на підривачі).
Постановою слідчого визнано від 13.10.2025 року речовим доказом предмет, що знаходиться у пакунку № 6386972, а саме складові частини корпусу бойової ручної осколкової гранати оборонної дії типу Ф-1 та одного засобу підриву, а саме уніфікований бойовий підривач ручних гранат дистанційної дії типу УЗРГМ-2, які конструктивно поєднані між собою та представляють собою вибуховий пристрій, що відноситься до категорії боєприпасів, промислового способу виготовлення та здатні для здійснення вибуху (після проведення експертного дослідження).
Клопотань про допит свідків та дослідження інших матеріалів провадження, в тому числі речових доказів сторони не заявляли, тому із врахуванням таких засад кримінального провадження як змагальність (ст.22 КПК України) та диспозитивність (ст.26 КПК України) - такі докази в даному провадженні судом не досліджувалися.
Оцінюючи докази в їх сукупності із врахуванням вимог ч.1 ст.89, ст.94 КПК України, а саме показання обвинуваченого ОСОБА_4 та надані прокурором письмові докази, суд вважає, що пред'явлене ОСОБА_4 обвинувачення у судовому засіданні доведено, його дії суд кваліфікує ч.1 ст.263 КК України як зберігання, придбання бойових припасів, вибухових пристроїв без передбаченого законом дозволу.
Згідно із ст.65 КК України при призначенні обвинуваченому покарання суд враховує характер та ступінь суспільної небезпечності вчиненого, дані про особу обвинуваченого, а також обставини, що пом'якшують та обтяжують покарання.
Обставиною, що пом'якшує покарання обвинуваченого ОСОБА_4 відповідно до ст.66 КК України є щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого відповідно до ст.67 КК України, не встановлено.
Беручи до уваги обставини справи та дані про особу обвинуваченого ОСОБА_4 , який вину у вчиненому злочині визнав, не має не погашених судимостей, на обліку у лікаря-психіатра не перебуває, але перебуває на обліку у нарколога та отримує замісну терапію, має інвалідність, посередньо характеризується за місцем проживання, його вік, сімейний стан, стан здоров'я та наявні соціальні зв'язки, дані висновку органу пробації від 05.11.2025 року про те, що виправлення особи, без позбавлення волі або обмеження волі на певний строк можливе, наявність пом'якшуючих та відсутність обтяжуючих відповідальність обставин, а також те, що злочин, який вчинив ОСОБА_4 згідно ст.12 КК України належить до тяжких злочинів, позицію прокурора, що висловлена в дебатах про можливість застосування положень ст.75 КК України при призначенні обвинуваченому покарання, проти чого не заперечували й інші учасники процесу - суд вважає, що виправлення та попередження вчинення ОСОБА_4 нових злочинів можливе у разі призначення покарання у межах санкції ч.1 ст.263 КК України у вигляді позбавлення волі із застосуванням положень ст.75 КК України.
Оскільки ОСОБА_4 є інвалідом 2 групи та має невеликий розмір пенсії, потребує лікування з огляду на наявні захворювання, що підтверджені довідкою до акту огляду МСЕК від 21.03.2023 року, суд вважає за можливе задовольнити клопотання захисту та звільнити ОСОБА_4 від сплати витрат за проведення експертизи, розмір яких є вищим порівняно із його доходами.
Долю речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України.
Керуючись ст. 373-374, 376 КПК України, суд
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винним за пред'явленим йому обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч.1 ст.263 КК України, та призначити йому покарання у вигляді 3 (трьох) років позбавлення волі.
Зарахувати обвинуваченому ОСОБА_6 попереднє ув'язнення у вигляді тримання під вартою у строк покарання у вигляді позбавлення волі, призначеного йому за цим вироком суду, за правилами, визначеними ч.5 ст.72 КК України, а саме з розрахунку один день попереднього ув'язнення за один день позбавлення волі, а саме з 17 липня 2025 року по 18 липня 2025 року.
На підставі ст.75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування покарання з випробовуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинять нового злочину і виконає обов'язки, передбачені ч.1 п.п.1, 2 ст.76 КК України, а саме: періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Витрати за проведення експертизи у сумі 6239,80 гривень - віднести на користь держави, звільнивши ОСОБА_4 від їх сплати, так як він має інвалідність 2 групи.
Долю речових доказів вирішити в порядку ст.100 КПК України наступним чином: предмет, що знаходиться у пакунку № 6386972, а саме складові частини корпусу бойової ручної осколкової гранати оборонної дії типу Ф-1 та одного засобу підриву, а саме уніфікований бойовий підривач ручних гранат дистанційної дії типу УЗРГМ-2, які конструктивно поєднані між собою та представляють собою вибуховий пристрій, що відноситься до категорії боєприпасів, промислового способу виготовлення та здатні для здійснення вибуху (після проведення експертного дослідження), щопередано до камери речових доказів Вознесенського РУП ГУНП в Миколаївській області - знищити після набрання вироком законної сили.
На вирок суду учасниками процесу можуть бути подані апеляції до Миколаївського апеляційного суду через Вознесенський міськрайонний суд Миколаївської області протягом 30-ти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим в той же строк з дня вручення йому копії вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку на подачу апеляційної скарги за відсутності такої скарги, а при оскарження вироку, якщо його не скасовано - після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Суддя ОСОБА_1