28 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 490/3905/22
провадження № 61-13407ск25
Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Краснощокова Є. В., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 , яка подана адвокатом Шуміловою Наталею Ігорівною, на рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 30 червня 2025 року, додаткове рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 21 липня 2025 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 15 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про визначення місця проживання дитини разом з матір'ю, відібрання дитини у батька, стягнення аліментів та зустрічним позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визначення місця проживання дитини разом із батьком, треті особи: Служба у справах дітей адміністрації Центрального району Миколаївської міської ради, Виконавчий комітет Миколаївської міської ради, як орган опіки та піклування, ОСОБА_3 ,
24 жовтня 2025 року засобами поштового зв'язку ОСОБА_1 подав до Верховного Суду касаційну скаргу.
На підставі поданої касаційної скарги не може бути вирішено питання про відкриття (відмову у відкритті) касаційного провадження з таких підстав.
У пункті 5 частини другої статті 392 ЦПК України передбачено, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав). У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.
Тлумачення вказаних норм ЦПК України свідчить, що при касаційному оскарженні судових рішень, зазначених в пункті 1 частини першої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі обґрунтування неправильного застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права має обов'язково вказуватися у взаємозв'язку із посиланням на відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України як на підставу для касаційного оскарження судового рішення.
Обов'язковою умовою касаційного оскарження судових рішень на підставі пункту 1 частини третьої статті 411 ЦПК України (пункт 4 частини другої статті 389 ЦПК України) є обґрунтованість підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України.
Заявник узагальнено посилається на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, однак не зазначає виключні підстави касаційного оскарження, визначені частиною другою статті 389 ЦПК України, що унеможливлює відкриття касаційного провадження.
Особі, яка подала касаційну скаргу, слід звернути увагу, що у разі посилання у касаційній скарзі як на підставу, на якій подається касаційна скарга, на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України (якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду) у касаційній скарзі слід зазначити, яку саме норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного в указаних у касаційній скарзі постановах Верховного Суду, застосував суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні, які висновки щодо застосування норми права у подібних правовідносинах (та якої саме) у них викладено та які не застосував суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.
За змістом пункту 1 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги додаються копії скарги та доданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, якщо така скарга та додані матеріали подаються до суду в електронній формі через електронний кабінет. У разі подання скарги та доданих матеріалів в електронній формі через електронний кабінет до неї додаються докази надсилання її копії та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи з урахуванням положень статті 43 цього Кодексу.
У разі подання до суду документів в електронній формі, учасник справи зобов'язаний надати доказ надсилання листом з описом вкладення іншим учасникам справи копій поданих до суду документів (частина сьома статті 43 ЦПК України).
Аналіз матеріалів касаційного провадження свідчить, що до скарги не додано копії касаційної скарги учасникам справи.
Окрім цього, у касаційній скарзі повинно бути зазначено, зокрема відомості про наявність або відсутність електронного кабінету (пункт 2 частини другої статті 392 ЦПК України).
З урахуванням викладеного, особі, яка подала касаційну скаргу, необхідно вказати підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 ЦПК України підстави (підстав), обґрунтувати неправильне застосування судом (судами) норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
У зв'язку з викладеним необхідно надати нову редакцію касаційної скарги та її копії ідоданих до неї матеріалів відповідно до кількості учасників справиабо докази їх надсилання з урахуванням положень статті 43 ЦПК України, в якій також вказати відомості про наявність або відсутність електронного кабінету.
У порушення пункту 3 частини четвертої статті 392 ЦПК України до касаційної скарги не додано документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Згідно зі статтею 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги на рішення суду справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.
Відповідно до підпунктів 1, 2 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» (чинний на момент пред'явлення первісного та зустрічного позовів) розмір судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру становив 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2022 рік» передбачено прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 2 481,00 грн.
Законом України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» передбачено прожитковий мінімум на одну працездатну особу у розмірі 2 684,00 грн.
За подання зустрічних позовних заяв, а також заяв про вступ у справу третіх осіб із самостійними позовними вимогами судовий збір справляється на загальних підставах (частина шоста статті 6 Закону України «Про судовий збір»).
Верховний Суд враховує, що зі змісту касаційної скарги та її прохальної частини слідує, що заявником оскаржується рішення суду першої інстанції та постанова суду апеляційної інстанції як в частині первісного позову, так і в частині зустрічного позову.
Розмір судового збору, що підлягав сплаті при поданні касаційної скарги за дві немайнові вимоги ( первісний позов про визначення місця проживання дитини разом з матір'ю, відібрання дитини у батька)становив 3 969,60 грн (2 481,00грн * 0,4 * 2 * 200%).
Розмір судового збору, що підлягав сплаті при поданні касаційної скарги за одну немайнову вимогу ( зустрічний позов про визначення місця проживання дитини разом з батьком)становив 2 147,20 грн (2 684,00грн * 0,4 * 200%).
У зв'язку з наведеним, за подання касаційної скарги загальний розмір судового збору становить 6 116,80 грн (3 969,60 грн + 2 147,20 грн).
Судовий збір за подання касаційної скарги до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс.р-н/22030102, код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку отримувача (стандарт IBAN): UA288999980313151207000026007, код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».
Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору необхідно надати до суду касаційної інстанції відповідний документ.
Відповідно до вимог частини другої статті 393 ЦПК України у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 392 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 14 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, застосовуються положення статті 185 цього Кодексу, про що суддя постановляє відповідну ухвалу.
Керуючись статтями 185, 392, 390, 393 ЦПК України
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 30 червня 2025 року, додаткове рішення Центрального районного суду міста Миколаєва від 21 липня 2025 року та постанову Миколаївського апеляційного суду від 15 вересня 2025 року залишити без руху.
Надати ОСОБА_1 строк для усунення зазначених недоліків касаційної скарги, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення цієї ухвали.
У разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя Є. В. Краснощоков