26 листопада 2025 року
м. Київ
справа № 281/372/24
провадження № 61-8675св25
Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:
головуючого- Луспеника Д. Д.,
суддів:Гулейкова І.Ю., Коломієць Г. В. (суддя-доповідач), Лідовця Р. А., Черняк Ю. В.,
учасники справи:
позивач- ОСОБА_1 ,
відповідач - ОСОБА_2 ,
треті особи:Орган опіки і піклування Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирської області, Орган опіки і піклування Виконавчого комітету Коростенської міської ради Житомирської області,
розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Янчука Максима Олександровича на постанову Житомирського апеляційного суду від 09 червня 2025 року, ухвалену у складі колегії суддів: Павицької Т. М., Борисюка Р. М., Коломієць О. С.,
Описова частина
Короткий зміст позовних вимог
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 про усунення перешкод у спілкуванні та вихованні дитини, визначення способів участі батька у вихованні дитини.
Позовна заява мотивована тим, що він та відповідачка перебували у зареєстрованому шлюбі. ІНФОРМАЦІЯ_1 у них народилась дочка - ОСОБА_3 .
Вказував на те, що після розірвання шлюбу у них з відповідачем погіршилися відносини, розпочалися спори з приводу його участі у вихованні дочки.
Зазначав, що відповідач чинить йому перешкоди у спілкуванні із дитиною та її вихованні. З метою визначення порядку участі у вихованні та спілкуванні з дитиною він звернувся до Органу опіки та піклування Виконавчого комітету Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирської області. Орган опіки та піклування визначив дні та години його побачень з дитиною та порядок їх виконання й способи його участі у вихованні дитини.
Вказував на те, що деякий час відповідачка виконувала висновок органу опіки і піклування, однак надалі змінила заклад дошкільної освіти дитини, місце її проживання та не повідомила його про вказані обставини, тобто повністю ізолювала дитину від батька.
Позивач зазначав, що відповідачка не надає йому можливості бачитися з дитиною, спілкуватися з дочкою, чим чинить йому перешкоди у вихованні та спілкуванні з дитиною.
З урахуванням зазначеного, ОСОБА_1 просив суд зобов'язати ОСОБА_4 не чинити йому перешкод у спілкуванні з дочкою ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та визначити такі способи участі батька у вихованні та спілкуванні з малолітньою дочкою ОСОБА_3 :
1. встановити дні, по яким він буде забирати дочку до себе додому, а саме з 18:00 год п'ятниці першого та третього тижня місяця до 20:00 год неділі (з суботою та неділею включно) першого та третього тижня місяця з правом залишення дитини на ніч. Організацію передачі дитини від матері до батька визначити в такому порядку: з 18:00 год кожної п'ятниці першого та третього тижня місяця батько забирає дитину у матері за адресою: АДРЕСА_1 , а мати забирає дитину від батька о 20:00 год неділі першого та третього тижня місяця за адресою: АДРЕСА_2 ;
2. встановити дні, по яким він буде забирати дочку до себе додому, а саме: з 18:00 год вівторка кожного другого та четвертого тижня місяця до 08:00 год ранку п'ятниці кожного другого та четвертого тижня місяця з правом залишення дитини на ніч. Організацію передачі дитини від матері до батька визначити в такому порядку: з 18:00 год вівторка кожного другого та четвертого тижня місяця батько забирає дитину у матері за адресою: АДРЕСА_1 , а мати забирає дитину від батька о 08:00 год ранку в п'ятницю за адресою: АДРЕСА_2 ;
3. встановити періоди відпочинку батька з дочкою згідно з таким графіком:
- у третій - четвертий тиждень місяця січня щорічно - у зимовий період,
- у третій - четвертий тиждень місяця серпня щорічно - у літній період,
- у перший-другий тиждень місяця березня - у весняний період,
- у перший-другий тиждень місяця листопада - у осінній період.
Організацію передачі дитини від матері до батька у вказані періоди відпочинку встановити таким чином: у перший день відпочинку за вказаним вище графіком о 08:00 год батько забирає дитину у матері за адресою: АДРЕСА_1 , а мати забирає дитину від батька о 20:00 год останнього дня відпочинку за адресою: АДРЕСА_2 ;
4. встановити систематичні побачення батька з дочкою у святкові дні, а саме: День народження дитини - ІНФОРМАЦІЯ_3 , Новий рік - 1 січня, Великдень - на відповідний календарний рік, 19 січня - День Святого Миколая за старим стилем, ІНФОРМАЦІЯ_6 - День народження батька, ІНФОРМАЦІЯ_4 - День народження бабусі, ІНФОРМАЦІЯ_5 - День народження дідуся щорічно з 11:00 год до 20:00 год;
5. зобов'язати ОСОБА_4 не чинити перешкоди у відвідуванні батьком будь-якого дитячого навчального закладу дошкільної освіти та шкільної освіти, який відвідує дитина та повідомляти про зміну адреси місця проживання дитини та місця побачення дитини, в разі її зміни за сім днів до її зміни;
6. зобов'язати ОСОБА_4 не пізніше ніж за дві години до передбаченого графіком побачення з дитиною повідомляти його засобами телефонного зв'язку чи доступними месенджерами про виникнення поважних обставин, за яких зустріч батька з дитиною є неможливою та повідомити батька про лікувальний заклад, в якому проходить лікування дитина, для надання можливості батькові відвідати дитину та не чинити йому при цьому перешкоди;
7. зобов'язати його не пізніше ніж за дві години до передбаченого графіком його побачення з дитиною повідомляти ОСОБА_4 засобами телефонного зв'язку чи доступними месенджерами про намір прибути для побачення з дитиною.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Лугинського районного суду Житомирської області від 24 січня 2025 року у складі суддіСвинченко Г. Д. позов ОСОБА_1 задоволено частково.
Зобов'язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Визначено такий порядок участі батька ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 :
- встановлено дні, по яким ОСОБА_1 буде забирати дочку ОСОБА_3 до себе додому, а саме: з 18.00 год. п'ятниці першого та третього тижня місяця до 18.00 год. неділі (з суботою та неділею включно) першого та третього тижня місяця з правом залишення дитини на ніч.
Організацію передачі дитини ОСОБА_3 від матері ОСОБА_2 до батька ОСОБА_1 визначено у такому порядку:
- з 18:00 год. кожної п'ятниці першого та третього тижня місяця батько ОСОБА_1 забирає дитину у матері ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , а мати ОСОБА_2 забирає дитину ОСОБА_3 від батька ОСОБА_1 о 18.00 годині у неділю першого та третього тижня місяця за адресою: АДРЕСА_2 .
Встановлено періоди відпочинку батька ОСОБА_1 з дочкою ОСОБА_3 з можливістю коригування за домовленістю із матір'ю дитини ОСОБА_2 , не порушуючи режиму дня та режиму навчання малолітньої дитини, згідно з таким графіком:
- третій - четвертий тиждень місяця січня щорічно - у зимовий період;
- третій - четвертий тиждень місяця серпня щорічно - у літній період;
- перший - другий тиждень місяця березня - у весняний період;
- перший - другий тиждень місяця листопада - в осінній період.
Організацію передачі дитини від матері до батька у вказані періоди відпочинку встановлено таким чином: у перший день відпочинку за вказаним вище графіком о 8:00 год. батько ОСОБА_1 забирає дитину у матері ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 , а о 20:00 год. останнього дня відпочинку дитини у батька мати ОСОБА_2 забирає дитину у батька за адресою: АДРЕСА_2 .
Встановлено систематичні побачення батька ОСОБА_1 з малолітньою дочкою ОСОБА_3 почергово через один рік у святкові дні, а саме: День народження дитини - ІНФОРМАЦІЯ_3 , Новий рік - 1 січня, Великдень (на відповідний календарний рік), 19 січня - День Святого Миколая за старим стилем, та щороку ІНФОРМАЦІЯ_6 - День народження батька, з 11.00 год. до 20.00 год.
Зобов'язано ОСОБА_2 не чинити перешкоди у відвідуванні батьком ОСОБА_1 будь-якого дитячого навчального закладу дошкільної освіти та шкільної освіти, який відвідує дитина та повідомляти про зміну адреси місця проживання дитини та місця побачення дитини, в разі її зміни за сім днів до її зміни.
Зобов'язано ОСОБА_2 не пізніше ніж за дві години до передбаченого графіком побачення з дитиною повідомляти ОСОБА_1 засобами телефонного зв'язку чи доступними месенджерами про виникнення поважних обставин, за яких зустріч батька з дитиною є неможливою (хвороба дитини, перебування на лікуванні, що має бути підтверджено медичною документацією) та повідомити батька про лікувальний заклад, в якому проходить лікування дитина, для надання можливості батькові відвідати дитину та не чинити йому при цьому перешкод.
Зобов'язано ОСОБА_1 не пізніше ніж за дві години до передбаченого графіком його побачення з дитиною повідомляти ОСОБА_2 засобами телефонного зв'язку чи доступними месенджерами про намір прибути для побачення з дитиною.
У задоволені решти позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи частково позовні вимоги, суд першої інстанції виходив із того, що висновок органу опіки та піклування, затверджений рішенням Лугинської селищної ради від 15 серпня 2023 року № 104, довідка про відсутність заборгованості зі сплати аліментів станом на 15 січня 2025 року та фотосвітлини дитячої кімнати для проживання ОСОБА_3 , подані під час розгляду справи по суті, є належними доказами у справі, оскільки підтверджують існування чи відсутність обставин, що підлягають доказуванню у справі. Відповідачка не довела та не надала суду належних та допустимих доказів того, що позивач притягувався до адміністративної відповідальності за частиною першою статті 173-2 КУпАП, що спілкування з позивачем буде суперечити інтересам дитини, а також доказів, які б безспірно свідчили про умисне ухилення відповідача від виконання батьківських обов'язків відносно дитини. Жодних обставин підтверджених належними та допустимими доказами, які б унеможливлювали право батька на спілкування із малолітньою дочкою, чи обставин, які б свідчили про спілкування батька з дочкою, яке перешкоджало б нормальному розвитку дитини, судом не встановлено, відповідачем не доведено і будь-яких доказів цьому останньою не надано.
Короткий зміст постанови апеляційного суду
Постановою Житомирського апеляційного суду від 09 червня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_5 задоволено частково.
Рішення Лугинського районного суду Житомирської області від 24 січня 2025 року в частині задоволених позовних вимог скасовано та ухвалено у вказаній частині нове судове рішення про часткове задоволення позову.
Зобов'язано ОСОБА_5 не чинити перешкоди ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_3 .
Визначено такий порядок участі батька ОСОБА_1 у спілкуванні та вихованні дитини ОСОБА_3 :
- особисті побачення кожного першого та третього тижня місяця з 18.00 год п'ятниці до 15.00 год неділі без присутності матері дитини з ночівлею дитини за місцем проживання батька;
- особисті побачення кожного року за погодженням з матір'ю дитини протягом 14 безперервних днів у літній період - для забезпечення відпочинку та оздоровлення дитини, спільний відпочинок батька з дочкою без присутності матері дитини;
- особисті побачення кожного року за погодженням з матір'ю дитини протягом 7 безперервних днів у зимовий період - для забезпечення відпочинку та оздоровлення дитини, спільний відпочинок батька з дочкою без присутності матері дитини;
- особисті побачення у святкові дні, а саме: День народження дитини - ІНФОРМАЦІЯ_3 , Новий рік - 1 січня, Великдень (на відповідний календарний рік), 19 січня - День Святого Миколая за старим стилем, почергово, через один рік, з 11.00 год. до 18.00 год. без присутності матері за місцем проживання батька, в громадських місцях, призначених для відпочинку та розвитку дитини;
- особисті побачення щороку у дні народження батька ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), з 11.00 год. до 18.00 год. за місцем проживання батька, в громадських місцях, призначених для відпочинку та розвитку дитини, без присутності матері.
Зустрічі проводити з урахуванням стану здоров'я дитини.
У дні зустрічей та побачень ОСОБА_1 вправі забрати ОСОБА_3 із дошкільного закладу освіти, шкільного закладу освіти, навчального закладу (гуртка, секції), місця проживання та по їх завершенню зобов'язаний повернути дитину за місцем її проживання.
У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Скасовуючи рішення суду першої інстанції в частині задоволення позовних вимог ОСОБА_1 та задовольняючи частково позовні вимоги ОСОБА_1 , апеляційний суд виходив із того, що суд першої інстанції, визначаючи порядок побачень батька з дочкою, не навів належного обґрунтування свого рішення. Визначений судом першої інстанції спосіб спілкування батька з дочкою та його участь у її вихованні не в повній мірі відповідає інтересам дитини з огляду на її вік (5 років) та стан здоров'я, що у свою чергу не сприятиме гармонійному розвитку дитини.
Встановлюючи порядок побачень батька з донькою, колегія суддів враховувала інтереси дитини, які мають пріоритет над інтересами батьків, а також закріплений у положеннях міжнародних норм та норм чинного законодавства України принцип рівності батьків у реалізації права на вільне спілкування з дитиною та участь у її вихованні, активне бажання батька брати участь у вихованні та спілкуванні зі своєю дочкою, вік дитини, стан її здоров'я, відсутність у справі відомостей негативного характеру про особу позивача та його ставлення до дочки.
Водночас апеляційний суд визнав необґрунтованим висновок Органу опіки та піклування Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирської області від 15 серпня 2023 року № 104, оскільки він не враховує інтереси дитини.
Короткий зміст вимог касаційної скарги та її доводів
У липні 2025 року представник ОСОБА_1 - адвокат Янчук М. О. подав до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та залишити в силі рішення суду першої інстанції.
Касаційна скарга мотивована тим, що суд апеляційної інстанції безпідставно зменшив час на побачення батька з дочкою, залишивши поза увагою принцип рівності прав батьків та висновок органу опіки та піклування.
Підставами касаційного оскарження постанови апеляційного суду представник заявника зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, а саме: суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норми права без урахування висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладених у постановах Верховного Суду від 11 грудня 2019 року у справі № 753/15487/18 (провадження № 61-18994св19), від 01 липня 2020 року у справі № 138/96/17 (провадження № 61-17718св18), від 18 листопада 2020 року у справі № 759/1382/19 (провадження № 61-11331св20), від 03 лютого 2021 року у справі № 554/9828/17 (провадження № 61-1252св19), від 29 липня 2021 року у справі № 758/5545/18 (провадження № 61-466св20), від 05 жовтня 2022 року у справі № 196/1202/19 (провадження № 61-5501св22), від 08 лютого 2023 року у справі № 334/1202/20 (провадження № 61-7951св22), від 07 червня 2023 року у справі № 607/2272/22 (провадження № 61-2215св23), від 26 червня 2023 року у справі № 753/5374/22 (провадження № 61-2097св23).
Доводи інших учасників справи
У серпні 2025 року ОСОБА_5 подала відзив на касаційну скаргу, в якому просила відмовити у задоволенні касаційної скарги та залишити судове рішення апеляційного суду без змін як таке, що ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Рух касаційної скарги у суді касаційної інстанції
Ухвалою Верховного Суду від 15 липня 2025 року касаційну скаргу залишено без руху та надано строк для усунення недоліків касаційної скарги.
Ухвалою Верховного Суду від 30 липня 2025 року відкрито касаційне провадження у справі та витребувано матеріали цивільної справи із суду першої інстанції.
У серпні 2025 року до Верховного Суду надійшли матеріали справи.
Ухвалою Верховного Суду від 07 жовтня 2025 року справу призначено до розгляду.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справ між суддями для розгляду справи визначено такий склад колегії: суддя-доповідач - Коломієць Г. В. та судді, які входять до складу колегії: Гулько Б. І. , Гулейков І. Ю., Лідовець Р. А., Луспеник Д. Д.
Розпорядженням заступника керівника Апарату Верховного Суду - керівника секретаріату Касаційного цивільного суду від 21 листопада 2025 року у зв'язку з відставкою судді Гулька Б. І. призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.
Системою автоматизованого розподілу справ (протокол повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21 листопада 2025 року) визначено суддю-доповідача - Коломієць Г. В. та суддів, які входять до складу колегії: Гулейкова І. Ю., Лідовця Р. А., Луспеника Д. Д., Черняк Ю. В.
Фактичні обставини справи, встановлені судами
10 серпня 2019 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстрований шлюб, який розірвано рішенням Святошинського районного суду міста Києва від 13 липня 2023 року у справі № 759/10164/23.
ОСОБА_1 та ОСОБА_2 є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішенням Київського апеляційного суду від 09 січня 2024 року у справі № 759/11958/23 позов ОСОБА_4 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів задоволено частково, стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_4 аліменти на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 4 544,00 грн щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідно віку, починаючи з 28 червня 2023 року та до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 08 січня 2024 року у справі № 279/4682/23 стягнуто із ОСОБА_1 на користь його матері ОСОБА_8 аліменти на її утримання у розмірі 4 000,00 грн щомісячно, починаючи з 25 липня 2023 року довічно.
Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 11 вересня 2024 року у справі № 281/155/24 позов ОСОБА_1 до ОСОБА_4 про зміну розміру аліментів задоволено частково. Змінено розмір аліментів, що стягуються на підставі рішення Київського апеляційного суду від 09 січня 2024 року у справі № 759/11958/23, та стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_9 аліменти на утримання дочки ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у розмірі 3 500,00 грн щомісячно, але не менше 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з дня набрання цим рішенням суду законної сили і до досягнення дитиною повноліття.
Рішенням Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирської області від 15 серпня 2023року № 104 затверджено висновок органу опіки та піклування Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирської області про участь батька ОСОБА_1 у вихованні дитини ОСОБА_3 та спілкування з нею.
Відповідно до висновку Органу опіки та піклування Лугинської селищної ради Коростенського району Житомирської областіпро участь батька ОСОБА_1 у вихованні дитини ОСОБА_3 та спілкування з нею, орган опіки та піклування вважав за доцільне визначити спосіб участі батька дитини ОСОБА_1 у вихованні та спілкуванні з дочкою з обов'язковим врахуванням стану здоров'я, інтересів та потреб дитини:
- щотижня у середу, п'ятницю, неділю - з 09:00 до 18:00 год за адресою: АДРЕСА_2 , без присутності матері дитини ОСОБА_4 .
Визначити, що ОСОБА_4 щотижня у середу, п'ятницю, неділю о 09:00 год передає ОСОБА_3 батьку, який після спілкування з донькою, щотижня у середу, п'ятницю, неділю о 18:00 год передає доньку ОСОБА_4 .
Рекомендовано батьку дитини ОСОБА_1 виконувати свої батьківські обов'язки, приділяти дитині увагу і турботу, виховувати її та надавати дочці матеріальну допомогу.
Рекомендовано матері дитини ОСОБА_4 поважати батьківські права ОСОБА_1 , не чинити перешкод у спілкуванні батька з дочкою.
Рекомендовано батькам дитини разом вирішувати всі питання, що стосуються дочки та попередньо домовлятися про зміни, що виникають у графіку, в тому числі вирішення питання періодичного залишення дитини на ніч у батька ОСОБА_1 .
У разі виникнення непорозумінь та спорів між батьками у питаннях участі у вихованні дочки, проведення зустрічей батька з дитиною, а також невиконання цього рішення, батьки або один із них має право звернутися до суду для вирішення спірних питань.
Згідно з актом, складеним 22 травня 2024 року представником Служби у справах дітей Виконавчого комітету Коростенської міської ради, ОСОБА_2 в телефонному режимі відмовила ОСОБА_1 у побаченні з дитиною.
Відповідно до заяви від 25 грудня 2024 року ОСОБА_1 звертався до Служби у справах дітей Лугинської селищної ради із заявою про сприяння у наданні можливості побачити дитину в святкові дні та передати їй новорічні та різдвяні подарунки.
Згідно з актом обстеження житлово-побутових умов від 11 листопада 2024 року за місцем реєстрації ОСОБА_1 встановлено, що ОСОБА_1 проживає разом із батьками. Батько дитини є фізичною особою-підприємцем, до дочки ставиться гарно і відповідально. До відповідальності не притягувався. Під час обстеження встановлено, що у будинку зроблений капітальний ремонт, є всі належні умови для проживання дитини, є окреме місце для відпочинку, продукти харчування в належній кількості. Дитина забезпечена усім необхідним. Відносини в родині зі слів бабусі гарні.
Відповідно до листа Лугинського закладу дошкільної освіти «Сонечко» від 11 листопада 2024 року № 34 та листа КУ «Коростенський інклюзивно-ресурсний центр» Коростенської міської ради від 14 листопада 2024 року№ 72, ОСОБА_1 приділяє належну увагу дитині, цікавиться її успіхами у закладах дошкільної освіти, відвідує всі відкриті заходи, у яких бере участь дочка, дитина із задоволенням реагувала на батька та бабусю. Конфліктних ситуацій зі сторони батька не виникало. Наразі дитина відвідує заклад дошкільної освіти № 6 у м. Коростені та перебуває в групі компенсуючого типу (логопедична група).
Згідно з довідками КНП «Лугинська центральна районна лікарня» від 15 листопада 2024 року № 37, № 53, ОСОБА_1 на обліку в лікарів психіатра та нарколога не перебуває.
Відповідно до розрахунку заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 ОСОБА_1 станом на липень 2024 року мав заборгованість у розмірі 48 903,21 грн.
Згідно з розрахунком заборгованості зі сплати аліментів у виконавчому провадженні № НОМЕР_1 заборгованість ОСОБА_1 станом на жовтень 2024 року становить 1 610,48 грн.
Відповідно до довідок від 12 листопада 2024 року № 23.9-23/87352, від 23 грудня 2024 року № 23.9-23/90653 та від 15 січня 2025 року № 23.9-23/б/н, станом на 15 січня 2025 року у ОСОБА_1 відсутня заборгованість зі сплати аліментів на утримання ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Мотивувальна частина
Позиція Верховного Суду
Частиною другою статті 389 ЦПК України передбачено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.
Вивчивши матеріали справи, перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду вважає, що касаційна скарга представника ОСОБА_1 - адвоката Янчука М. О. не підлягає задоволенню.
Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права
Статтею 400 ЦПК України встановлено межі розгляду справи судом касаційної інстанції. Так, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що судове рішення апеляційного суду ухвалене з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. При регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Захист інтересів дитини знаходиться в одній площині поряд із такими фундаментальними правовими цінностями, як життя, здоров'я, свобода, безпека, справедливість. Захист інтересів дитини, її виховання обома батьками є запорукою становлення сильної держави, правового суспільства, оскільки зростаючи дитина перетворюється на правового партнера дорослих членів суспільства.
Дитина має право знати своїх батьків і право на їх піклування (стаття 7 Конвенції про права дитини).
Пунктами 1, 2 статті 3 Конвенції про права дитини передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов'язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.
У частині першій статті 9 зазначеної Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і потрібно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.
Відповідно до частини першої статті 18, частини першої статті 27 Конвенції про права дитини держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. Держави-учасниці визнають право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини.
Відповідно до статті 5 Протоколу № 7 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен з подружжя у відносинах між собою і в їхніх відносинах зі своїми дітьми користується рівними правами та обов'язками цивільного характеру, що виникають зі вступу у шлюб, перебування в шлюбі та у випадку його розірвання.
Міжнародні та національні норми не містять положень, які б наділяли будь-кого з батьків пріоритетним правом на виховання дитини. Навпаки, міжнародні договори та національне законодавство гарантують батькам реалізацію принципу рівності щодо виховання дитини.
У Резолюції «Рівність і спільна батьківська відповідальність: роль батька» від 02 жовтня 2015 року № 2079 Парламентська Асамблея Ради Європи підкреслила необхідність поваги органів влади держав-членів до права батьків нести спільну відповідальність, забезпечивши, щоб сімейне право передбачало у разі роздільного проживання батьків або розірвання шлюбу можливість спільної опіки над дітьми в їх найкращих інтересах на основі взаємної згоди між батьками (пункт 2).
Крім того, Парламентська Асамблея Ради Європи звернула увагу, що розвиток спільної батьківської відповідальності допомагає подолати гендерні стереотипи щодо ролей, які нібито призначаються жінкам і чоловікам у сім'ї, і є очевидним відображенням соціологічних змін, які відбулися за останні п'ятдесят років в організації приватної та сімейної сфер (пункт 4).
Статтею 7 Конвенції про контакт з дітьми передбачено, що під час вирішення спорів стосовно контакту судові органи вживають усіх належних заходів для: забезпечення поінформованості кожного з батьків про важливість для їхньої дитини та їх обох установлення та підтримання регулярного контакту з їхньою дитиною; заохочення батьків та інших осіб, які мають сімейні зв'язки з дитиною, до досягнення мирових угод стосовно контакту, зокрема шляхом використання сімейного посередництва та інших процедур для вирішення спорів; забезпечення перед прийняттям рішення наявності достатньої інформації, зокрема від носіїв батьківської відповідальності, для прийняття рішення в найвищих інтересах дитини, і, коли необхідно, одержання додаткової інформації від інших відповідних органів чи осіб.
Згідно з частинами другою, восьмою, дев'ятою статті 7 СК України сімейні відносини можуть бути врегульовані за домовленістю (договором) між їх учасниками. Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, членів сім'ї. Сімейні відносини регулюються на засадах справедливості, добросовісності та розумності, відповідно до моральних засад суспільства.
За змістом статті 141 СК України мати і батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини.
Відповідно до статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Батько і мати мають рівні права та обов'язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов'язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини (частина третя статті 11 Закону України «Про охорону дитинства»).
Згідно зі статтею 12 Закону України «Про охорону дитинства» на кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов'язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров'я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці.
Дитина, яка проживає окремо від батьків або одного з них, має право на підтримання з ними регулярних особистих стосунків і прямих контактів. Батьки, які проживають окремо від дитини, зобов'язані брати участь у її вихованні і мають право спілкуватися з нею, якщо судом визнано, що таке спілкування не перешкоджатиме нормальному вихованню дитини. У разі коли батьки не можуть дійти згоди щодо участі одного з батьків, який проживає окремо, у вихованні дитини, порядок такої участі визначається органами опіки та піклування за участю батьків виходячи з інтересів дитини (стаття 15 Закону України «Про охорону дитинства»).
Відповідно до статті 153 СК України мати, батько та дитина мають право на безперешкодне спілкування між собою, крім випадків, коли таке право обмежене законом.
Статтею 157 СК України передбачено, що питання виховання дитини вирішується батьками спільно. Той із батьків, хто проживає окремо від дитини, зобов'язаний брати участь у її вихованні і має право на особисте спілкування з нею. Той із батьків, з ким проживає дитина, не має права перешкоджати тому з батьків, хто проживає окремо, спілкуватися з дитиною та брати участь у її вихованні, якщо таке спілкування не перешкоджає нормальному розвиткові дитини.
Згідно з положеннями частин першої та другої статті 159 СК України якщо той із батьків, з ким проживає дитина, чинить перешкоди тому з батьків, хто проживає окремо, у спілкуванні з дитиною та у її вихованні, зокрема якщо він ухиляється від виконання рішення органу опіки та піклування, другий із батьків має право звернутися до суду з позовом про усунення цих перешкод.
Суд визначає способи участі одного з батьків у вихованні дитини (періодичні чи систематичні побачення, можливість спільного відпочинку, відвідування дитиною місця його проживання тощо), місце та час їхнього спілкування. В окремих випадках, якщо це викликано інтересами дитини, суд може обумовити побачення з дитиною присутністю іншої особи.
Під час вирішення спору щодо участі одного з батьків у вихованні дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення, в тому числі, стан психічного здоров'я одного з батьків, зловживання ним алкогольними напоями або наркотичними засобами.
Ухвалюючи рішення в інтересах дитини, суд має враховувати право дитини мати і зберігати стосунки з обома батьками, інтереси кожного з батьків, а також інтереси суспільства, враховуючи, зокрема, те, що відбудова та розвиток держави значною мірою залежать від тих громадян, хто у майбутньому відіграватиме провідну роль у суспільних процесах.
Виховання дитини має спрямовуватися на розвиток її особистості, поваги до прав, свобод людини і громадянина, мови, національних історичних і культурних цінностей українського та інших народів, підготовку дитини до свідомого життя у суспільстві в дусі взаєморозуміння, миру, забезпечення рівноправності всіх членів суспільства.
Відповідно до частин четвертої і п'ятої статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини обов'язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв'язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи.
Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.
Висновок органу опіки та піклування має рекомендаційний характер для суду та як доказ підлягає дослідженню й оцінці судом на основі всіх наявних у матеріалах справи доказів у їх сукупності та взаємозв'язку (постанови Верховного Суду від 15 листопада 2023 року у справі № 932/2483/21, від 23 жовтня 2024 року у справі № 464/2040/23 та ін.).
У рішенні від 11 липня 2017 року у справі «М. С. проти України», заява № 2091/13, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв'язків із сім'єю, крім випадків, коли сім'я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).
У параграфі 54 рішення ЄСПЛ «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року, заява № 31111/04, зазначено, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків. Зокрема, стаття 8 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод не надає батькам права вживати заходів, які можуть зашкодити здоров'ю чи розвитку дитини.
Отже, визначаючи спосіб участі батька у вихованні дитини, спілкуванні з нею, суди мають враховувати принцип рівності прав батьків у вихованні дитини та принцип забезпечення найважливіших інтересів дитини.
Суд при встановленні способу спілкування має дотримуватися розумного балансу на участь обох батьків у вихованні дитини.
У справах зі спорів щодо участі батьків у вихованні та спілкуванні з дитиною узагальнений та формальний підхід є неприпустимим, оскільки сама наявність спору з цього приводу є суттєвим інструментом впливу, особливо у відносинах між колишнім (фактичним) подружжям, який може використовуватися не в інтересах дитини. Кожна справа потребує детального вивчення ситуації, врахування різноманітних чинників, які можуть вплинути на інтереси дитини, у тому числі її думки, якщо вона відповідно до віку здатна сформулювати власні погляди.
Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постановах Верховного Суду від 05 жовтня 2022 року у справі № 196/1202/19 (провадження № 61-5501св22), від 26 червня 2023 року у справі № 753/5374/22 (провадження № 61-2097св23), від 31 січня 2024 року у справі № 276/1741/22 (провадження № 61-14795св23), від 27 лютого 2024 року у справі № 295/12894/20 (провадження № 61-1143св24), від 14 травня 2024 року у справі № 756/3852/22 (провадження № 61-3152св24).
Визначаючи спосіб участі батька у вихованні та спілкуванні з дочкою, апеляційний суд виходив із принципу рівності прав батьків на виховання дитини та особисте спілкування з нею та врахував найважливіші інтереси дитини, її вік та стан здоров'я.
Ураховуючи права батька на спілкування з дитиною, вік дитини та діючи в інтересах останньої, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог та визначення способу участі батька у вихованні та спілкуванні з дочкою шляхом зустрічей кожного першого та третього тижня місяця з 18.00 год п'ятниці до 15.00 год неділі без присутності матері дитини з ночівлею дитини за місцем проживання батька; кожного року, за погодженням з матір'ю дитини, протягом 14 безперервних днів, у літній період, для забезпечення відпочинку та оздоровлення дитини, спільний відпочинок батька з донькою без присутності матері дитини; кожного року, за погодженням з матір'ю дитини, протягом 7 безперервних днів, у зимовий період, для забезпечення відпочинку та оздоровлення дитини, спільний відпочинок батька з донькою без присутності матері дитини; у святкові дні, а саме: День народження дитини - ІНФОРМАЦІЯ_3 , Новий рік - 1 січня, Великдень (на відповідний календарний рік), 19 січня - День Святого Миколая за старим стилем, почергово, через один рік, з 11.00 години до 18.00 години без присутності матері за місцем проживання батька, в громадських місцях, призначених для відпочинку та розвитку дитини; щороку у дні народження батька ( ІНФОРМАЦІЯ_6 ), з 11.00 години до 18.00 години щороку за місцем проживання батька, в громадських місцях, призначених для відпочинку та розвитку дитини без присутності матері.
Колегія суддів погоджується з висновком апеляційного суду про те, що встановлення саме такого способу участі батька у вихованні дитини забезпечить справедливу рівновагу між інтересами дитини та батьків, а також рівність прав батьків щодо дитини, не будуть мати нав'язливого та обтяжливого характеру для дитини та сприятимуть налагодженню довірливих відносин батька із дочкою.
Верховний Суд звертає увагу, що розвиток сімейної ситуації може бути динамічним, а отже і визначені у розглядуваній справі способи участі батька у вихованні дитини можуть бути змінені надалі, як за домовленістю батьків, з урахуванням інтересів дитини, так і, у разі зміни істотних обставин, за рішенням суду за позовом одного із батьків.
Колегія суддів, надаючи оцінку судовому рішенню апеляційного суду на предмет його законності у межах доводів касаційної скарги, погоджується з висновком суду апеляційної інстанції. За встановлених у цій справі обставин суд правильно застосував норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, та дійшов цілком обґрунтованого висновку про часткове задоволення позовних вимог ОСОБА_1 .
Доводи касаційної скарги висновків апеляційного суду не спростовують, на законність та обґрунтованість судового рішення не впливають.
Посилання у касаційній скарзі на неврахування судом висновків, викладених у постановах Верховного Суду, є такими, що не заслуговують на увагу, оскільки фактичні обставини у вказаних справах відрізняються від тих, що встановлені судами у справі, яка переглядається в касаційному порядку.
Колегія суддів зауважує, що Верховний Суд висловлює правові висновки у справах з огляду на встановлення судами певних фактичних обставин справи, і такі висновки не є універсальними та типовими до всіх справ і фактичних обставин, які можуть бути встановлені судами. З огляду на різноманітність суспільних правовідносин та обставин, які стають підставою для виникнення спорів у судах, з урахуванням фактичних обставин, які встановлюються судами на підставі наданих сторонами доказів у кожній конкретній справі, суди повинні самостійно здійснювати аналіз правовідносин та оцінку релевантності і необхідності застосування правових висновків Верховного Суду в кожній конкретній справі (постанова Великої Палати Верховного Суду від 22 березня 2023 року у справі № 154/3029/14-ц).
Порушень норм процесуального права, що призвели до неправильного вирішення справи, а також обставин, які є обов'язковими підставами для скасування судового рішення, Верховний Суд не встановив.
Висновки за результатами розгляду касаційної скарги
Відповідно до частини першої статті 410 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне залишити касаційну скаргу без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін.
Оскільки касаційна скарга залишається без задоволення, то відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України в такому разі розподіл судових витрат не проводиться.
Керуючись статтями 400, 409, 410, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду
Касаційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Янчука Максима Олександровича залишити без задоволення.
Постанову Житомирського апеляційного суду від 09 червня 2025 року залишити без змін.
Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.
Головуючий Д. Д. Луспеник
Судді: І. Ю. Гулейков
Г. В. Коломієць
Р. А. Лідовець
Ю. В. Черняк