?
01 грудня 2025 року
м. Київ
cправа № 916/4768/24
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду: Краснова Є. В., - головуючого, Мачульського Г. М., Рогач Л. І.,
розглянувши у порядку письмового провадження касаційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі" на додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.09.2025 (колегія суддів: Таран С. В., Богатир К. В., Богацька Н. С.) у справі
за позовом Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес-Агро ЛТД." про стягнення 8 451 642,69 грн,
Хронологія спору
1. Акціонерне товариство "ДТЕК Одеські електромережі" (далі - АТ "ДТЕК Одеські електромережі") звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Велес-Агро ЛТД." (далі - ТОВ "Велес-Агро ЛТД.") про стягнення 8 451 642,69 грн.
2. 22.04.2025 Господарський суд Одеської області ухвалив рішення, залишене без змін постановою Південно-західного апеляційного господарського суду від 13.08.2025, про відмову у позові.
3. Постановою Верховного Суду від 19.11.2025 постанову апеляційного суду змінено, викладено її мотивувальну частину в редакції цієї постанови, а в решті - залишено без змін.
4. 18.08.2025 до апеляційного господарського суду надійшло клопотання ТОВ "Велес-Агро ЛТД." про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення на користь останнього з АТ "ДТЕК Одеські електромережі" витрат на правничу допомогу за розгляд справи № 916/4768/24 в суді апеляційної інстанції у сумі 116 256,25 грн.
5. 08.09.2025 Південно-західний апеляційний господарський суд ухвалив додаткову постанову, якою клопотання ТОВ "Велес-Агро ЛТД." задовольнив частково. Стягнув з АТ "ДТЕК Одеські електромережі" на користь ТОВ "Велес-Агро ЛТД." 25 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, пов'язану з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.
6. Апеляційний суд дійшов висновку, що витрати ТОВ "Велес-Агро ЛТД." на правничу допомогу адвоката саме в сумі 25 000,00 грн є обґрунтованими, документально підтвердженими та підлягають стягненню з позивача.
Фактичні обставини справи, встановлені апеляційним судом
7. 18.08.2025 відповідачем подано до апеляційного суду клопотання про ухвалення додаткового рішення щодо стягнення на його користь з позивача витрат на правничу допомогу за розгляд справи в суді апеляційної інстанції у сумі 116 256,25 грн.
8. На підтвердження понесених витрат відповідач долучив до матеріалів справи:
- договір про надання правової допомоги від 04.11.2024 № 01/11-2024;
- додаткову угоду № 1 до договору від 04.11.2024 № 01/11-2024;
- акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 15.08.2025 № ОУ-0000125;
- рахунки-фактури від 31.05.2025 № СФ-0000114 на суму 103 821,25 грн (за відзив на апеляційну скаргу) та від 15.08.2025 № СФ-0000125 на суму 12 435,00 грн (за участь у судовому засіданні);
- копії платіжних інструкцій від 09.06.2025 № 27429 на суму 103 821,25 грн та від 18.08.2025 № 28583 на суму 12 435,00 грн.
- копію ордера від 18.06.2025 серії АА № 1592125, виданого Адвокатським об'єднанням "Консиліум" (далі - АО "Консиліум") на представництво даним інтересів ТОВ "Велес-Агро ЛТД." адвокатом Трохимцем Олександром Петровичем (далі - Трохимець О. П.) у Південно-західному апеляційному господарському суді.
9. Так, 04.11.2024 між ТОВ "Велес-Агро ЛТД." (Сторона 1) та АО "Консиліум" (Сторона 2) укладено договір про надання правової допомоги № 01/11-2024 (далі - договір), за умовами пунктів 1.1, 1.2 якого Сторона 2 надає Стороні 1 правову допомогу, а Сторона 1 отримує та оплачує надані послуги. Предметом правової допомоги за цим договором є представництво та інші види правової допомоги на умовах і в порядку, що визначені законодавством України та цим договором.
10. Відповідно до пунктів 3.1- 3.4 договору загальна вартість послуг з надання правової допомоги за цим договором визначається в додаткових угодах до цього договору. Розрахунки за надані послуги з правової допомоги проводяться шляхом перерахування Стороною 1 грошових коштів на банківські рахунки Сторони 2 відповідно до виставлених рахунків за надані послуги, що підтверджені актами виконаних робіт, та/або у вигляді авансових платежів. У разі необхідності, за спільною згодою, сторони додатково погоджують порядок, строки та вартість виконання зазначених послуг у додаткових угодах до цього договору. Вартість послуг та порядок розрахунків можуть бути скориговані шляхом укладання додаткових угод за погодженням сторін. При перегляді вартості послуг за цим пунктом не підлягають додатковій оплаті фактично надані на момент такої зміни послуги.
11. 04.11.2024 між ТОВ "Велес-Агро ЛТД." та АО "Консиліум" укладено додаткову угоду № 1 до договору (далі - додаткова угода №1), згідно з пунктом 1 якої в рамках надання правової допомоги за договором від 04.11.2024 № 01/11-2024 Сторона 2 надає правову допомогу у судовому спорі за позовом АТ "ДТЕК Одеські електромережі" до ТОВ "Велес-Агро ЛТД." про стягнення коштів за необліковану електричну енергію за актом про порушення ПРРЕЕ від 10.12.2021 № 8015566, затвердженим протоколом від 27.01.2022 № 239 (справа № 916/4768/24).
12. У пункті 2 додаткової угоди № 1 узгоджено, що вартість послуг Сторони 2 за надання послуг правової допомоги відповідно до пункту 1 цієї додаткової угоди складає: підготовка відзиву на апеляційну скаргу (у разі виграшу в суді першої інстанції) 2 500 $ США (підпункт 2.2); участь адвоката у судових засіданнях та представництво інтересів в інших органах та організаціях 300$ США за 1 годину роботи 1-го адвоката у місті Києві (участь у судових засіданнях в режимі відеоконференції) (підпункт 2.4).
13. 15.08.2025 між ТОВ "Велес-Агро ЛТД." та АО "Консиліум" було підписано без зауважень акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № ОУ-0000125, відповідно до якого на виконання договору було надано правову допомогу у судовому спорі за позовом АТ "ДТЕК Одеські електромережі" до ТОВ "Велес-Агро ЛТД." про стягнення коштів за необліковану електричну енергію за актом про порушення ПРРЕЕ від 10.12.2021 № 8015566, затвердженим протоколом від 27.01.2022 № 239 (справа № 916/4768/24 розгляд у суді апеляційної інстанції). Загальна вартість вказаної правової допомоги становить 116 256,25 грн.
14. За надання вищенаведеної правничої допомоги АО "Консиліум" виставило ТОВ "Велес-Агро ЛТД." рахунки-фактури від 31.05.2025 № СФ-0000114 на суму 103 821,25 грн (за відзив на апеляційну скаргу) та від 15.08.2025 № СФ-0000125 на суму 12 435,00 грн (за участь у судовому засіданні).
15. Зазначені рахунки-фактури були повністю оплачені ТОВ "Велес-Агро ЛТД." на загальну суму 116 256,25 грн, про що свідчать копії платіжних інструкцій від 09.06.2025 № 27429 на суму 103 821,25 грн та від 18.08.2025 № 28583 на суму 12 435,00 грн.
16. Відзив на апеляційну скаргу у справі № 916/4768/24 від імені відповідача підписаний адвокатом Трохимцем О. П., який діяв на підставі ордера від 18.06.2025 серії АА № 1592125, виданого АО "Консиліум" на представництво даним адвокатом інтересів відповідача.
17. З огляду на викладене витрати відповідача на професійну правничу допомогу у розмірі 116 256,25 грн підтверджуються належними доказами.
Короткий зміст касаційної скарги
18. АТ "ДТЕК Одеські електромережі" звернулося до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить скасувати судове рішення суду апеляційної інстанції та ухвалити нове рішення, яким стягнути з АТ "ДТЕК Одеські електромережі" на користь ТОВ "Велес-Агро ЛТД." 5 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу, пов'язану з розглядом справи в суді апеляційної інстанції.
19. Підставою касаційного оскарження додаткової постанови апеляційного суду скаржник визначив пункт 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), наполягаючи на неврахуванні судом апеляційної інстанції висновків, викладених у постановах Верховного Суду від 02.06.2022 у справі № 873/108/20 та від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, в частині відповідності розміру витрат на правову допомогу критеріям співмірності та пропорційності.
20. Скаржник вважає присудження апеляційним господарським судом до стягнення на користь ТОВ "Велес-Агро ЛТД." витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 25 000,00 грн помилковим і таким, що не відповідає критеріям розумності, співмірності та пропорційності до складності справи, обсягу виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), витраченому часу, а також з огляду на предмет спору та значенням справи для сторін в розумінні статей 126 та 129 ГПК України.
Короткий зміст відзиву на касаційну скаргу
21. У відзиві на касаційну скаргу ТОВ "Велес-Агро ЛТД." просить залишити її без задоволення, а оскаржувану додаткову постанову апеляційного суду - без змін, наполягаючи на дотриманні апеляційним судом норм матеріального та процесуального права, оскільки його висновки повністю відповідають правовим позиціям Верховного Суду.
22. Відповідач також наполягає на тому, що ухвалення рішення про відшкодування витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 5 000,00 грн не відповідатиме принципам співмірності та пропорційності.
Позиція Верховного Суду
23. Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).
24. Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини третьої статті 2 ГПК України).
25. Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи:
- попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України);
- визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (стаття 126 ГПК України): подання заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи; зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу.
- розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
26. Відповідно до частин першої, другої статті 126 ГПК України витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
27. Водночас за змістом частини четвертої статті 126 ГПК України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
28. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина п'ята статті 126 ГПК України).
29. Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Разом із тим у частині п'ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
30. За змістом статті 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність" договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об'єднання) зобов'язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов'язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.
31. Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 зазначеного Закону).
32. У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27.06.2018 у справі № 826/1216/16 зазначено, що склад та розмір витрат, пов'язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов'язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.
33. Якщо стороною буде документально доведено, що нею понесено витрати на правову допомогу, а саме: надано договір на правову допомогу, акт приймання-передачі наданих послуг, платіжні документи про оплату таких послуг, розрахунок таких витрат, то у суду відсутні підстави для відмови у стягненні таких витрат стороні, на користь якої ухвалено судове рішення. Такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 03.05.2018 у справі № 372/1010/16-ц, на яку також посилається скаржник.
34. Водночас, визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України"), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (постанова Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19).
35. У постановах Верховного Суду від 02.06.2022 у справі № 873/108/20 та від 24.01.2022 у справі № 911/2737/17, на які посилається скаржник, зазначено, що відшкодування витрат на правничу допомогу не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються, і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
36. Для включення всієї суми гонорару у відшкодування за рахунок іншої сторони відповідно до статті 129 ГПК України має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а їх розмір є розумним та виправданим. Тобто суд зобов'язаний оцінити розмір адвокатських витрат, що мають бути присуджені, з урахуванням того, чи були такі витрати понесені фактично та чи була їх сума обґрунтованою.
37. Подібні висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21 та від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, в яких конкретно визначено наступне: не є обов'язковими для суду зобов'язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат, у зв'язку з чим суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.
38. Крім того, у постановах Верховного Суду від 07.11.2019 у справі № 905/1795/18 та від 08.04.2020 у справі № 922/2685/19 викладено правову позицію, відповідно до якої суд не зобов'язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості, пропорційності та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспівмірними у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.
39. Під час вирішення питання щодо можливості зменшення витрат на правову допомогу суд враховує: чи змінювалася правова позиція сторін у справі в судах кожної з окремих інстанцій; чи потрібно було адвокату вивчати додаткові джерела права, законодавство, що регулює спірні правовідносини у справі, документи та доводи, якими протилежні сторони у справі обґрунтували свої вимоги, та інші обставини.
Саме такий правовий висновок Верховного Суду викладено у низці додаткових постанов останнього, зокрема, від 11.07.2023 у справі № 916/2664/21, від 16.03.2023 у справі № 927/153/22.
40. Таким чином, зважаючи на наведені положення законодавства, у разі недотримання вимог частини четвертої статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони (аналогічні висновки викладені у постановах об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 та від 22.11.2019 у справі № 910/906/18).
41. Крім того, під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами п'ятою-сьомою, дев'ятою статті 129 ГПК України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
42. Як вбачається з матеріалів справи, позивачем було подано клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги б/н від 04.09.2025, в якому позивач посилається на те, що заявлена відповідачем до стягнення сума витрат на професійну правничу допомогу є необґрунтованою, не відповідає критерію розумності, а також неспівмірна зі складністю справи та обсягом виконаних адвокатом робіт.
43. Перевіряючи правильність визначення відповідачем заявленого до стягнення розміру витрат на професійну правничу допомогу, суд апеляційної інстанції врахував, що:
- адвокат Трохимець О. П. як представник ТОВ "Велес-Агро ЛТД." брав участь у розгляді даної справи місцевим господарським судом, отже, обізнаність адвоката щодо предмета спору, специфіки спірних правовідносин, судової практики у подібних правовідносинах, сталої правової позиції позивача та ходу розгляду справи презюмується, у зв'язку з чим підготовка та подання відзиву на апеляційну скаргу не вимагали великого обсягу аналітичної та технічної роботи;
- дана справа об'єктивно не потребувала аналізу великої кількості норм чинного законодавства та судової практики, адже сфера регулювання спірних правовідносин не є широкою та фактично обмежується спеціальним законодавством - Законом України "Про ринок електричної енергії" та Правилами роздрібного ринку електричної енергії, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, від 14.03.2018 № 312. Зазначене підтверджується самим змістом поданого відповідачем відзиву на апеляційну скаргу;
- зміст відзиву на апеляційну скаргу фактично зводиться до підтримки висновків суду першої інстанції, викладених в рішенні останнього, яке переглядалось в апеляційному порядку, натомість доводи ТОВ "Велес-Агро ЛТД." не зумовили збільшення джерел правого регулювання спірних правовідносин, збільшення доказової бази та обставин, які входять до предмета доказування. Правова позиція відповідача також залишилась незмінною, у зв'язку з чим, з огляду на наявність вже готових напрацювань, була відсутня потреба у докладанні значних зусиль з витратою великих обсягів часу на повторне викладення вказаної інформації у вищенаведеному документі, тим більше, що кваліфікація спірних правовідносин та джерела їх правового регулювання вже були зазначені безпосередньо у рішенні місцевого господарського суду, на законності та обґрунтованості якого наголошувало зазначене товариство.
44. За таких обставин Верховний Суд погоджується з висновком апеляційного суду про те, що стягнення з АТ "ДТЕК Одеські електромережі" на користь відповідача вказаних витрат у розмірі 25 000,00 грн, виходячи з конкретних обставин справи, є справедливим, розумним та співмірним, а тому підстави для скасування оскаржуваного судового рішення відсутні.
45. При цьому доводи касаційної скарги щодо необхідності зменшення розміру витрат на професійну правову допомогу до 5 000,00 грн - не знайшли підтвердження, адже таке обмеження суми судових витрат, що підлягає стягненню з позивача, має надмірний характер.
Висновки за результатами розгляду касаційних скарг
46. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 308 ГПК України суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право залишити судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій без змін, а скаргу - без задоволення.
47. За змістом статті 309 ГПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права.
48. Оскільки наведені скаржником підстави касаційного оскарження не підтвердилися під час касаційного провадження, Верховний Суд вважає, що касаційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.
Судові витрати
49. Судовий збір за подання касаційної скарги у порядку, передбаченому статтею 129 ГПК України, необхідно покласти на скаржника.
Керуючись статтями 300, 301, 308, 309, 314, 315, 317 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд
Касаційну скаргу Акціонерного товариства "ДТЕК Одеські електромережі" залишити без задоволення, а додаткову постанову Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.09.2025 у справі № 916/4768/24 - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та не підлягає оскарженню.
Суддя Є. В. Краснов
Суддя Г. М. Мачульський
Суддя Л. І. Рогач