01 грудня 2025 року
м. Київ
cправа № 911/2081/24
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду:
Бакуліної С.В. (доповідач),
розглянувши матеріали касаційної скарги Публічного акціонерного товариства "Центренерго"
на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2025 (головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.) та рішення Господарського суду Київської області від 20.02.2025 (суддя Смірнов О.Г.)
у справі №911/2081/24
за позовом Приватного акціонерного товариства "Кінто", що діє від імені та в інтересах Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія Клаб", Непідприємницького товариства "Відкритий пенсійний фонд "Соціальний Стандарт"
до Публічного акціонерного товариства "Центренерго"
про стягнення 5 754 716, 60 грн,
Приватне акціонерне товариство "Кінто", що діє від імені та в інтересах Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія Клаб", Непідприємницького товариства "Відкритий пенсійний фонд "Соціальний Стандарт" звернулося до Господарського суду міста Києва із позовом до Публічного акціонерного товариства "Центренерго" (далі також - ПАТ "Центренерго") (з урахуванням заяви про збільшення розміру позовних вимог) про стягнення 3% річних та інфляційних втрат у загальному розмірі 5 754 716,60 грн, а саме: 785 242,15 грн інфляційних втрат та 203 201,49 грн 3% річних на рахунок НОМЕР_1 в AT "ПІРЕУС БАНК МКБ", МФО 300658, відкритий для обліку операцій з активами Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду "КІНТО-Класичний"; 442 344,11 грн інфляційних втрат та 114 467,85 грн 3% річних на рахунок НОМЕР_2 в AT "ПІРЕУС БАНК МКБ", МФО 300658, відкритий для обліку операцій з активами Інтервального диверсифікованого пайового інвестиційного фонду "Достаток"; 3 138 817,25 грн інфляційних втрат та 812 249,24 грн 3% річних на користь Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія Клаб"; - 205 274,49 грн інфляційних втрат та 53 120,02 грн 3% річних на користь Непідприємницького товариства "Відкритий пенсійний фонд "Соціальний стандарт".
Господарський суд Київської області рішенням від 20.02.2025 у справі №911/2081/24, позовні вимоги задовольнив; стягнув з ПАТ "Центренерго" 785 242,15 грн інфляційних втрат та 203 201,49 грн трьох процентів річних на рахунок НОМЕР_1 в AT "ПІРЕУС БАНК МКБ", МФО 300658, відкритий для обліку операцій з активами Відкритого диверсифікованого пайового інвестиційного фонду "КІНТО-Класичний"; 442 344,11 грн інфляційних втрат та 114 467,85 грн трьох процентів річних на рахунок НОМЕР_2 в AT "ПІРЕУС БАНК МКБ", МФО 300658, відкритий для обліку операцій з активами Інтервального диверсифікованого пайового інвестиційного фонду "Достаток"; 3 138 817,25 грн інфляційних втрат та 812 249,24 грн трьох процентів річних на користь Публічного акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований корпоративний інвестиційний фонд "Синергія Клаб" на рахунок НОМЕР_3 в AT "ПІРЕУС БАНК МКБ", МФО 300658; 205 274,49 грн інфляційних втрат та 53 120,02 грн трьох процентів річних на користь Непідприємницького товариства "Відкритий пенсійний фонд "Соціальний стандарт" на рахунок НОМЕР_4 в AT «ПІРЕУС БАНК МКБ», МФО 300658. Стягнув з Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на користь Приватного акціонерного товариства "Кінто" судовий збір у розмірі 69 056,60 грн.
Господарський суд Київської області додатковим рішенням від 13.03.2025 у справі №911/2081/24 заяву Приватного акціонерного товариства "Кінто" про розподіл понесених судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №911/2081/24 задовольнив частково; стягнув з ПАТ "Центренерго" на користь Приватного акціонерного товариства "Кінто" 22 500 грн витрат на правничу допомогу; в задоволенні іншої частини заяви відмовив.
Північний апеляційний господарський суд постановою від 20.10.2025 рішення Господарського суду Київської області від 20.02.2025 у справі №911/2081/24 та додаткове рішення Господарського суду Київської області від 13.03.2025 у справі №911/2081/24 залишив без змін. Судові витрати за подання апеляційної скарги поклав на ПАТ "Центренерго". Матеріали справи №911/2081/24 повернув до Господарського суду Київської області.
ПАТ "Центренерго" звернулося 17.11.2025 через підсистему "Електронний суд" до Верховного Суду з касаційною скаргою, в якій просить, зокрема: (1) скасувати повністю рішення Господарського суду Київської області від 20.02.2025 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2025 року у справі №911/2081/24 і передати справу №911/2081/24 на новий розгляд до Господарського суду Київської області.
Перевіривши матеріали касаційної скарги, Верховний Суд вважає за необхідне залишити її без руху з огляду на таке.
Виходячи з приписів частини другої статті 292 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК) у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, а також подана особою, яка відповідно до частини шостої статті 6 цього Кодексу зобов'язана зареєструвати електронний кабінет, але не зареєструвала його, вона залишається без руху.
1.Щодо підстав касаційного оскарження судових рішень
Пунктом 5 частини другої статті 290 ГПК унормовано, що у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Зі змісту касаційної скарги вбачається, що підставою касаційного оскарження рішень судів попередніх інстанцій у цій справі скаржник вважає наявність випадків, передбачених пунктами 1, 2, 3 та 4 частини другої статті 287 ГПК, зазначаючи про:
- неврахування правових висновків щодо застосування вищевказаних норм права, які викладені в постановах Верховного Суду від 12.10.2021 у справі №233/2021/19, від 27.03.2018 у справі №910/17999/16 (пункт 32); від 25.04.2018 у справі №925/3/17 (пункт 38); від 16.05.2018 у справі №910/24257/16 (пункт 40); від 05.06.2018 у справі №243/10982/15-ц (пункт 22); від 31.10.2018 у справі №372/1988/15-ц (пункт 24); від 05.12.2018 у справах №522/2202/15-ц (пункт 22) і №522/2110/15-ц (пункт 22); від 30.01.2019 у справі №706/1272/14-ц (пункт 22) щодо критеріїв подібності правовідносин; від 14.12.2018 року в справі №914/809/18, від 14.12.2018 у справі №914/809/18, від 15.01.2021 у справі №922/2216/18, від 03.12.2018 у справі №904/5995/16, від 18.06.2020 у справі №909/965/16 стосовно застосування статей 74, 80, 86, 269, 282 ГПК (пункт 1 частини другої статті 287 ГПК);
- відступлення від висновку щодо застосування норм права, а саме статей 36, 68, 69 Закону України "Про акціонерні товариства", викладеного в постанові Верховного Суду від 26.06.2024 у справі №910/268/20 (пункт 2 частини другої статті 287 ГПК);
- відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 287 ГПК);
- суд не дослідив зібрані у справі докази; суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів (пункти 1, 3 та 4 частини третьої, що корелюється з пунктом 4 частини другої статті 287 ГПК).
Так, якщо підставою для відкриття касаційного провадження скаржник вважає наявність випадку, передбаченого пунктом 3 частини другої статті 287 ГПК, він повинен зазначити норму права, єдину практику застосування якої необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.
Разом з тим, скаржником частково дотримано вимоги пункту 5 частини другої статті 290 ГПК, оскільки в касаційній скарзі ним чітко не наводиться відповідної норми (норм) права (щодо застосування якої відсутній висновок Верховного Суду), єдину практику застосування якої (яких) необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання, та не обґрунтовано, в чому полягає непогодження із ним.
У зв'язку з вищенаведеним, Верховний Суд дійшов висновку про залишення касаційної скарги без руху відповідно до частини другої статті 292 ГПК.
Способом усунення недоліків касаційної скарги ПАТ "Центренерго" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2025 та рішення Господарського суду Київської області від 20.02.2025 у цій справі є викладення касаційної скарги у новій редакції щодо обґрунтування підстав касаційного оскарження, а саме навести відповідну норму (норми) права щодо застосування якої (яких) відсутній висновок Верховного Суду, єдину практику застосування якої (яких) необхідно сформувати, обставини справи, до яких ця норма повинна застосовуватись, який висновок зробили суди попередніх інстанцій з цього питання, та обґрунтувати, в чому полягає непогодження із ним.
2.Щодо сплати судового збору у встановлених порядку і розмірі
Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначено у Законі України "Про судовий збір".
Частиною першою статті 4 Закону України "Про судовий збір" визначено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору, що підлягає сплаті при поданні позовної заяви майнового характеру, становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Скаржник оскаржує рішення судів попередніх інстанцій, якими задоволено в повному обсязі позовні вимоги про стягнення 5 754 716, 60 грн.
Підпунктом 7 пункту 2 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір" унормовано, що за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду судовий збір встановлений у розмірі 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Відповідно до частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" при поданні до суду процесуальних документів, передбачених частиною другою цієї статті, в електронній формі - застосовується коефіцієнт 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору.
З урахуванням викладеного при поданні касаційної скарги мав бути сплачений судовий збір у сумі 138 113,19 грн (5 754 716,60 х 1,5%) х 200% ставки ) х 0,8 коефіцієнт пониження).
Натомість скаржник не додав до касаційної скарги документа, який підтверджує сплату судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Згідно з частиною другою статті 292 ГПК у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини другої статті 174 ГПК в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Ураховуючи викладене, касаційна скарга ПАТ "Центренерго" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2025 та рішення Господарського суду Київської області від 20.02.2025 у справі №911/2081/24 підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених недоліків, а саме подання Верховному Суду: (1) касаційної скарги у новій редакції з урахуванням наведених вище вимог процесуального законодавства; (2) документа про сплату (зарахування) судового збору за подання касаційної скарги у сумі 138 113,19 грн за наведеними нижче реквізитами:
- Отримувач коштів: ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102;
- Код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783;
- Банк отримувача: Казначейство України (ЕАП);
- Код банку отримувача (МФО): 899998;
- Рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007;
- Код класифікації доходів бюджету: 22030102 "Судовий збір (Верховний Суд, 055)".
Суд звертає увагу скаржника на те, що необхідними реквізитами для ідентифікації скарги є, зокрема, номер справи, в межах якої подається відповідна скарга, та дата судового рішення, що оскаржується.
Реквізити рахунків для зарахування судового збору за подання касаційної скарги розміщено також на офіційному вебсайті Верховного Суду.
При цьому звертається увага скаржника на те, що заяву про усунення недоліків (касаційної скарги у новій редакції), подану на виконання приписів цієї ухвали, необхідно також надіслати іншому учаснику справи, надавши Суду докази такого надіслання.
Керуючись статтями 174, 234, 235, 287, 290, 292, 314 ГПК, Верховний Суд
1. Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Центренерго" на постанову Північного апеляційного господарського суду від 20.10.2025 та рішення Господарського суду Київської області від 20.02.2025 у справі №911/2081/24 залишити без руху.
2. Надати скаржнику строк для усунення недоліків касаційної скарги, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.
Суддя С.В. Бакуліна