Іменем України
18 листопада 2025 року м. Чернігівсправа № 927/678/25
Господарський суд Чернігівської області у складі судді Демидової М.О., за участю секретаря судового засідання Заєць І.М., розглянувши матеріали справи
за позовом: Прилуцької окружної прокуратури
вул. В?ячеслава Чорновола, 50-а, м. Прилуки, Чернігівської області, 17500, код 02910114;
в інтересах держави,
в особі позивача: Ічнянської міської ради
площа Т.Г. Шевченка, 1, м. Ічня, Прилуцький район, Чернігівська область, 16703, код 04061748
до відповідачів: 1) ОСОБА_1 ,
АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1
2) Фермерського господарства “Ступаківка-Агро»,
вул. Молодіжна, 15, с. Ступаківка, Прилуцький район, Чернігівська область, 16733, код 41490098
про визнання недійсною додаткової угоди, зобов?язання повернути земельну ділянку
за участю представників сторін:
від прокуратури: не прибув;
від позивача: не прибув;
від відповідача-1: не прибув;
від відповідача-2: не прибув;
02.07.2025 від Прилуцької окружної прокуратури через систему “Електронний суд» надійшла позовна заява в інтересах держави в особі Ічнянської міської ради до відповідачів: 1) ОСОБА_1 та 2) Фермерського господарства “Ступаківка-Агро», у якому прокурор просить суд:
- визнати недійсною додаткову угоду від 12.10.2020 (б/н) про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7421788600:03:000:0280 від 24.07.2014 (б/), що укладена між Ічнянською міською радою та ОСОБА_1 ;
- зобов?язати ОСОБА_1 та Фермерське господарство “Ступаківка-Агро» повернути Ічнянській міській раді земельну ділянку з кадастровим номером 7421788600:03:000:0280.
Позов обґрунтований тим, що укладення додаткової угоди до договору оренди в частині внесення змін до строку її дії відбулося без рішення сесії міської ради, а тому така додаткова угода підлягає визнанню недійсною з моменту її укладення. Оскільки відповідачі продовжують використовувати спірну земельну ділянку незважаючи на те, що термін дії договору оренди земельної ділянки закінчився ще у серпні 2021 року, спірна земельна ділянка підлягає поверненню позивачу.
Ухвалою суду від 03.07.2025 здійснено запит до Ічнянської міської ради щодо зареєстрованого місця проживання (перебування) ОСОБА_1 , ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ).
07.07.2025 від Ічнянської міської ради через систему “Електронний суд» надійшла заява на виконання ухвали суду від 03.07.2025, до якої додано лист №02-04/2851 від 04.07.2025, у якому повідомляється про те, що згідно з реєстром територіальної громади місце проживання ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ) зареєстровано за адресою: АДРЕСА_2 .
Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 07.07.2025 відкрите загальне позовне провадження у справі №927/678/25, підготовче засідання призначено на 05.08.2025, 12:30; учасникам справи встановлено строки для подачі письмових заяв по суті позовних вимог (ухвала суду доставлена прокуратурі та позивачу до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 07.07.2025, 18:46, що підтверджується довідками про доставку електронного листа; відповідачам - рекомендованою поштовою кореспонденцією (відповідачем-1 отримана 12.07.2025, ШКІ 0601167606451, відповідачем-2 - 12.07.2025, ШКІ 0601167596790).
25.07.2025 від представника відповідачів у межах встановленого строку надійшов відзив на позов від 21.07.2025, у якому відповідачі просять відмовити у задоволенні позову та зазначають, що питання внесення змін до договору оренди в частині зміни строку його дії на сесії міської ради не розглядалося, питання щодо терміну його дії не вирішувалося. Заявою від 28.05.2020 відповідач-1 заявив про своє бажання продовжити термін дії договору строком на 7 років, як того вимагає п.8 Договору оренди землі від 24.07.2014. Рішенням міської ради від 08.07.2020 №4695-VII фактично надано «мовчазну згоду» щодо продовження строку дії договору оренди землі від 24.07.2014. Відсутність листа-повідомлення орендодавця про заперечення в поновленні договору оренди землі можна кваліфікувати як «мовчазну згоду» орендодавця на поновлення договору на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Оскільки листом Ічнянської міської ради Прилуцького району від 10.06.2025 №02-04/2487 надано інформацію про те, що нею не вживалися і не плануються заходи, спрямовані на визнання недійсною додаткової угоди та зобов??язання відповідачів повернути земельну ділянку, на думку відповідачів, позивач не має жодних заперечень щодо користування орендарем земельною ділянкою та визнає укладені додаткові угоди дійсними. За доводами відповідачів секретар міської ради при оформленні додаткової угоди діяв у межах своїх повноважень, оскільки формулювання терміну дії договору як 14 років відповідало змісту заяви орендаря; користування земельною ділянкою є правомірним, право орендаря скасоване не було, договори чи додаткові угоди недійсними не визнавалися; зобов?язання за договором оренди виконуються належним чином. Відповідачі звертають увагу на те, що Прилуцька окружна прокуратура вже зверталася до Ічнянського районного суду з позовом про визнання недійсними додаткових угод та повернення земельних ділянок до ОСОБА_1 (як відповідача) та ФГ «Ступаківка Агро» (третя особа) (справа №733/201/22), за результатами розгляду якої відмовлено у задоволенні позову; ФГ «Ступаківка Агро» як користувач земельних ділянок, повинен брати участь у справі як відповідач; отже заявлена повторна позовна вимога до ОСОБА_1 про повернення земельної ділянки задоволенню не підлягає, оскільки останній не зможе виконати рішення суду у разі задоволення позовних вимог. Прокурором пред?явлено позов з тим самим предметом та з тих самих підстав, змінено лише вид підсудності та судочинства. Відповідачами повідомлено про те, що орієнтовний розрахунок судових витрат при розгляді справи в суді першої інстанції складає 50000,00 грн.
05.08.2025 від прокуратури через систему «Електронний суд» надійшла відповідь на відзив від 04.08.2025, у якій прокурор зазначає про те, що заява ОСОБА_1 від 28.05.2020 не є листом-повідомленням, в якому орендар повідомляє про намір скористатися переважним правом укладення договору на новий строк, відповідач-1 лише просив внести зміни до чинного договору оренди землі від 24.07.2014, зокрема, в частині зазначення форми власності та орендодавця; ОСОБА_1 не додав копії додаткової угоди, як того вимагає ст. 33 Закону України «Про оренду землі»; питання щодо внесення змін до договору оренди землі в частині продовження його дії не розглядалося. Інститут «мовчазної згоди» не може бути застосований до спірних правовідносин; секретар міської ради на власний розсуд, всупереч ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» вирішив поновити договір оренди землі; фактично територіальна громада в особі Ічнянської міської ради не виражала свою волю щодо внесення змін до договору в частині строку його дії. За доводами прокурора у даному випадку вбачаються порушення інтересів територіальної громади в особі Ічнянської міської ради, що полягають у протиправному продовженні користування відповідачами земельною ділянкою всупереч прямому волевиявленню на продовження такого користування; ОСОБА_1 є належним відповідачем у справі; даний позов не є тотожним позову, що розглядався в межах цивільної справи №733/201/22.
У зв?язку з оголошенням масштабної повітряної тривоги на території України, у тому числі в м. Чернігові, судове засідання 05.08.2025 не відбулося, про що складено Акт №92-25 щодо оголошення повітряної тривоги від 05.08.2025.
Ухвалою суду від 05.08.2025 учасників справи повідомлено про відкладення підготовчого засідання на 16.09.2025, 12:40 (ухвала суду доставлена прокуратурі, позивачу та відповідачу-2 до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 05.08.2025, 18:21, 18:22, що підтверджується довідками про доставку електронного листа; відповідач-1 повідомлений розпискою його представника та рекомендованою поштовою кореспонденцією, (отримана 14.08.2025, ШКІ 0601178586711).
14.08.2025 від представника відповідачів надійшли заперечення від 08.08.2025 на відповідь на відзив прокуратури, у яких відповідачі наголошують на тому, що зі змісту заяви від 28.05.2020 вбачається бажання продовжити орендні відносини на нових умовах, зокрема, переважне право на продовження дії договору, про що зроблено відповідний запис. Прокурором не надано доказів, окрім протоколу сесії міської ради, які б підтверджували розгляд спірного питання. Ічнянська міська рада не надавала жодних заперечень щодо продовження дії договору оренди землі від 24.07.2014, бездіяльність ради не відповідає диспозитивним положенням ч.5,6 ст. 33 Закону України «Про оренду землі».
У підготовче засідання 16.09.2025 прибули прокурор та представник відповідачів. Позивач не прибув, про час та місце підготовчого засідання повідомлений належним чином.
Відзив відповідачів, відповідь на відзив прокурора та заперечення відповідачів прийнято судом до розгляду.
У підготовчому засіданні 16.09.2025 представник відповідачів заявив усне клопотання про відкладення підготовчого засідання на іншу даті.
У підготовчому засіданні 16.09.2025 суд постановив протокольну ухвалу про оголошення перерви у підготовчому засіданні до 07.10.2025, 13:00, про що прокурор та представник відповідачів повідомлені розписками, позивач - ухвалою суду від 16.09.2025 (ухвала суду доставлена позивачу до його електронного кабінету в ЄСІТС 17.09.2025, 15:47, що підтверджується довідкою про доставку електронного листа).
03.10.2025 від представника відповідачів надійшло письмове клопотання від 29.09.2025 про витребування доказів від Головного управління Національної поліції України в Чернігівській області: інформації про те, чи закрите кримінальне провадження №42022272210000010 від 19.01.2022, відкрите стосовно ОСОБА_2 за заявою Ічнянського міського голови Бутурлим О.В. про те, що секретар Ічнянської міської ради Колос В.Г. внесла до додаткових угод недостовірну інформацію про продовження терміну дії договорів оренди на новий строк без відповідного рішення сесії міської ради.
07.10.2025 від прокуратури через систему «Електронний суд» надійшли заперечення №54-77-6623вих-25 від 06.10.2025 на клопотання представника відповідачів про витребування доказів у зв?язку з порушенням строків та вимог ст. 81 Господарського процесуального кодексу України.
У підготовче засідання 07.10.2025 прибув прокурор. Позивач та відповідачі не прибули, про час та місце підготовчого засідання повідомлені належним чином.
Щодо клопотання представника відповідачів від 29.09.2025 про витребування доказів суд зазначає таке.
Згідно з ч. 1, 3, 4 ст. 80 Господарського процесуального кодексу України учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Відповідач повинен подати суду докази разом з поданням відзиву. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу.
За приписами ч. 1,2 ст. 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. Таке клопотання повинно бути подане в строк, зазначений в частинах другій та третій статті 80 цього Кодексу. Якщо таке клопотання заявлено з пропуском встановленого строку, суд залишає його без задоволення, крім випадку, коли особа, яка його подає, обґрунтує неможливість його подання у встановлений строк з причин, що не залежали від неї. У клопотанні повинно бути зазначено: 1) який доказ витребовується; 2) обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; 3) підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; 4) заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; 5) причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
У порушення вимог, встановлених ст.80, 81 Господарського процесуального кодексу України, відповідачами не подано доказів, які підтверджують, що ними здійснено всі залежні від них дії, спрямовані на отримання вказаного доказу; не зазначено заходів, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, доказів вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу, зокрема, відсутні докази попереднього звернення відповідачів до Головного управління Національної поліції України в Чернігівській області за отриманням інформації. Без дотримання строків та порядку, встановлених ст. 80,81 Господарського процесуального кодексу України у суду відсутні підстави витребовувати запрошену інформацію.
За таких обставин у підготовчому засіданні 07.10.2025 судом відмовлено у задоволенні клопотання представника відповідачів від 29.09.2025 про витребування доказів.
У підготовчому засіданні 07.10.2025 суд протокольно закрив підготовче провадження у справі № 927/678/25 та призначив справу до судового розгляду по суті на 30.10.2025, 11:30, про що прокурор повідомлений розпискою, позивач та відповідачі - ухвалою суду від 07.10.2025 (ухвала суду доставлена позивачу та відповідачу-2 до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 08.10.2025, 12:44, 12:50, що підтверджується довідками про доставку електронного листа; відповідач-1 - рекомендованою поштовою кореспонденцією (отримана 14.10.2025, ШКІ 067015048473).
30.10.2025 від представника відповідачів надійшло письмове клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату у зв?язку з оголошеною повітряною тривогою.
У зв?язку з оголошенням масштабної повітряної тривоги на території України, у тому числі в м.Чернігові, судове засідання 30.10.2025 не відбулося, про що складено Акт №328-25 щодо оголошення повітряної тривоги від 30.10.2025.
Ухвалою суду від 30.10.2025 повідомлено учасників справи про відкладення судового засідання з розгляду справи по суті на 18.11.2025, 15:15 (ухвала суду доставлена прокуратурі, позивачу та відповідачу-2 до їх електронних кабінетів в ЄСІТС 31.10.2025, 00:14, 00:18, що підтверджується довідками про доставку електронного листа; відповідач-1 - рекомендованою поштовою кореспонденцією (отримана 04.11.2025, ШКІ 067029761679).
31.10.2025 від позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява про проведення всіх судових засідань за відсутності його представника. Позивач зазначає про те, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити.
18.11.2025 від прокурора надійшла заява про розгляд справи за його відсутності. Прокурор зазначає про те, що позовні вимоги підтримує у повному обсязі, просить їх задовольнити.
18.11.2025 о 12:15 від представника відповідачів надійшла заява про відкладення розгляду справи у зв?язку з оголошенням повітряної тривоги з метою збереження життя та здоров?я учасників судового процесу.
У судове засідання 18.11.2025 учасники справи не прибули, про час та місце судового засідання повідомлені належним чином.
Заяви прокурора та позивача про розгляд справи за відсутності їх представників задоволені судом, оскільки участь у судовому засіданні є процесуальним правом сторони, а не обов?язком.
Заява представника відповідачів про відкладення розгляду справи відхилена судом, оскільки станом на час судового засідання (18.11.2025, час призначеного початку судового засідання - 15:15) повітряна тривога закінчилася, представник відповідачів міг скористатися процесуальним правом участі у судовому засіданні, підстави для відкладення розгляду справи відсутні.
У цьому випадку також судом враховується те, що обов?язковою явка учасників справи в судове засідання не визнавалася.
Відповідно до ч.1 ст.202 Господарського процесуального кодексу неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
У зв?язку з тим, що учасники судового процесу належним чином повідомлені про час та місце судового розгляду справи, суд вважає за можливе розглянути справу у даному судовому засіданні без участі представників сторін.
У судовому засіданні 18.11.2025 суд розпочав розгляд справи по суті.
Враховуючи достатність часу, наданого сторонам для подачі доказів в обґрунтування своїх позиції у справі, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивності господарського процесу, господарським судом в межах наданих йому повноважень учасникам судового процесу створені усі належні умови для надання доказів.
Розглянувши матеріали справи, всебічно та повно дослідивши надані докази, суд встановив такі фактичні обставини.
Наказом Головного управління Держземагенства у Чернігівській області від 16.04.2014 №25-64/14-14-сг надано в оренду ОСОБА_1 земельну ділянку з кадастровим номером 7421788600:03:000:0280, площею 30,1518 га ріллі для ведення фермерського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності строком на 7 років, розташовану на території Ступаківської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області.
24.07.2014 між Головним управлінням Держземагенства у Чернігівській області (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено Договір оренди землі (далі - Договір), відповідно до п. 1, 2, 3 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку сільськогосподарського призначення (для ведення фермерського господарства), загальною площею 30,1518 га, яка знаходиться на території Ступаківської сільської ради Ічнянського району Чернігівської області.
В оренду передається земельна ділянка кадастровий номер 7421788600:03:000:0280, площею 30,1518 га, в тому числі рілля 30,1518 га, форма власності - державна.
На земельній ділянці відсутні об?єкти нерухомого майна, а також інші об?єкти інфраструктури.
Пунктом 8 Договору оренди землі від 24.07.2014 визначено, що договір укладено на 7 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Передача земельної ділянки орендарю здійснюється у 10-денний термін після державної реєстрації права користування земельною ділянкою, що виникає згідно договору, за актом приймання-передачі (п. 20 Договору оренди землі від 24.07.2014).
Відповідно до п. 37 Договору оренди землі від 24.07.2014 дія договору припиняється, зокрема, у разі закінчення строку на який його укладено.
Між сторонами договору 24.07.2014 підписано акт приймання-передачі об?єкта оренди (а.с.16).
Згідно з Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №429978455 та інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 7421788600:03:000:0280, площею 30,1518 га, цільове призначення: 01.02. для ведення фермерського господарства; категорія земель: землі сільськогосподарського призначення; форма власності - комунальна; дата державної реєстрації права - 02.12.2019; номер запису - 34479664; право оренди земельної ділянки - ОСОБА_1 ; право державної реєстрації права 07.08.2014; номер запису про право 6598941 (а.с.31, 32).
ОСОБА_1 01.08.2017 створено Фермерське господарство «Ступаківка-Агро».
На підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області № 25-7564/14-18-сг від 27.09.2018 та акту приймання-передачі земельної ділянки сільськогосподарського призначення із державної у комунальну власність від 27.09.2018, земельна ділянка з кадастровим номером 7421788600:03:000:0280 площею 30,1518 га передана у комунальну власність Ічнянської міської об'єднаної територіальної громади (а.с.17-20).
Рішенням Ічнянської міської ради від 12.12.2018 №1058-VII прийнято у комунальну власність Ічнянської міської територіальної громади земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, які розташовані за межами населених пунктів на території Ічнянської об'єднаної територіальної громади Ічнянського району, Чернігівської області, загальною площею 9554,28 га, з них 9175,0532 га згідно акту прийняття-передачі земельних ділянок від 27.09.2018 та 379,2328 га згідно акту прийняття-передачі земельних ділянок від 23.11.2018.
28.05.2020 ОСОБА_1 звернувся до Ічнянської міської ради із заявою про:
- заміну сторони орендодавця з Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області на Ічнянську міську раду;
- викладення пункту 4 договору у редакції: «В оренду передається земельна ділянка загальною площею 30,1518 га, кадастровий номер 7421788600:03:000:0280, в тому числі рілля 30,1518 га, форма власності - комунальна»;
- викладення абзацу 2 п.5 у новій редакції;
- надання згоди на передачу в суборенду ФГ «Ступаківка-АГРО».
Інші умови Договору відповідач 1 просив залишити без змін.
У заяві від 28.05.2020 розташовано рукописний текст «Продовжити термін на 7 років».
За результатами розгляду заяви ОСОБА_1 прийнято рішення Ічнянської міської ради від 08.07.2020 №4695-VII про укладення додаткової угоди до договору оренди землі від 24.07.2014 про:
- заміну сторону орендодавця з Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області на Ічнянську міську раду;
- викладення пункту 2 договору у редакції: «В оренду передається земельна ділянка кадастровий номер 7421788600:03:000:0280, площею 30,1518 га, форма власності - комунальна»;
- викладення пункту 5 договору у редакції: «Нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 1708057,03 грн»;
- викладення в новій редакції пункту 9 договору стосовно форми та розміру орендної плати;
- надання згоди ОСОБА_1 на передачу в суборенду ФГ «Ступаківка-АГРО» земельної ділянки площею 30,1518 га, цільове призначення 01.02, для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 7421788600:03:000:0280, місце розташування: Чернігівська область, Ічнянський район, на території колишньої Ступаківської сільської ради, без зміни їх цільового призначення на строк, що не перевищує строку визначеного договором оренди землі.
У п. 3 рішення Ічнянської міської ради від 08.07.2020 №4695-VII зазначено про те, що інші умови Договору залишаються незмінними.
Пунктом 4 рішення Ічнянської міської ради від 08.07.2020 №4695-VII доручено міському голові чи секретарю міської ради (в разі виконання секретарем обов?язків міського голови) укласти додаткову угоду з гр. Наталухою Григорієм Івановичем на вищевказаних умовах (а.с.23-24).
Матеріали справи містять витяг з протоколу засідання Ічнянської міської ради п?ятдесятої сесії сьомого скликання від 08.07.2020 (а.с.33-35).
12.10.2020 між Ічнянською міською радою (орендодавець) та ОСОБА_1 (орендар) укладено додаткову угоду про внесення змін до договору оренди землі від 24.07.2014 (кадастровий номер 7421788600:03:000:0280), пунктами 5,6 якої продовжено термін дії договору на новий строк; пункт 8 викладено в новій редакції: «Договір укладено на 14 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію» (а.с.25-26).
Вказана додаткова угода від 12.10.2020 про внесення змін до договору оренди землі від 24.07.2014 (кадастровий номер 7421788600:03:000:0280) належним чином зареєстрована, що підтверджується Інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №429978455, яка містить інформацію про право оренди земельної ділянки, характеристика іншого речового права: дата укладення договору (після 2013 року)/дата державної реєстрації (до 2013 року): 24.07.2014, строк 14 р., дата закінчення дії 24.07.2028 (а.с.31).
За інформацією Ічнянської міської ради №02-04/2431від 05.06.2025, зокрема, земельна ділянка кадастровий номер 7421788600:03:000:0280 використовується, про що складено акт обстеження від 03.06.2025 (а.с.29).
Згідно з листом Ічнянської міської ради №02-04/2700 від 25.06.2025 Ічнянською міською радою рішення щодо продовження терміну дії договору оренди земельної ділянки, зокрема, з кадастровим номером 7421788600:03:000:0280, що укладені з ОСОБА_1 , не приймалося; на сесії міської ради вказане питання не розглядалось (а.с.30).
За інформацією Головного управління ДПС у Чернігівській області №2695/5/25-01-24-02-06-1 від 29.05.2025 станом на 29.05.2025 податковий борг з орендної плати за ОСОБА_1 не обліковується; за Фермерським господарством «Ступаківка-АГРО» податковий борг не обліковується (а.с.36-37).
Надавши правову оцінку спірним правовідносинам, повно та всебічно дослідивши наявні у справі докази у їх сукупності, суд дійшов висновку про необхідність задоволення позову у повному обсязі з наведених нижче підстав.
Щодо підстав представництва інтересів держави Прилуцькою окружною прокуратурою у даній справі суд зазначає таке.
За приписами частин 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
За ст. 13, 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона на підставі належних, допустимих, достовірних та вірогідних доказів повинна довести правомірність заявлених нею вимог або заперечень.
Щодо підстав представництва інтересів держави Прилуцькою окружною прокуратурою у даній справі суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 3, 4 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу.
Згідно з ч. 3 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.
Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.
Отже, виключними випадками, за яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді, є порушення або загроза порушення інтересів держави. Ключовим для застосування цієї норми є поняття “інтерес держави».
Порушення інтересів держави в даному випадку Прилуцькою окружною прокуратурою обґрунтовується тим, що територіальна громада в особі Ічнянської міської ради як представник її інтересів на відповідній території, не виражала свою волю щодо внесення змін до договору оренди землі в частині строку його дії, про що свідчить прийняте на її сесії рішення, в якому вказане питання не розглядалось. Всупереч волевиявленню Ічнянської міської ради, додатковою угодою від 12.10.2020 внесено зміни, зокрема, щодо строку дії договору оренди землі від 24.07.2014, що не відповідає інтересам громади, а тому така додаткова угода підлягає визнанню недійсною з моменту її укладення. Відповідачі продовжують використовувати земельну ділянку з кадастровим номером 7421788600:03:000:0280 не зважаючи на те, що термін дії договору оренди земельної ділянки закінчився у серпні 2021 року.
У постанові від 26.06.2019 у справі № 587/430/16-ц Велика Палата Верховного Суду вказала, що в судовому процесі держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями в спірних правовідносинах.
За змістом ч. 3 статті 23 Закону України “Про прокуратуру» прокурор може представляти інтереси держави в суді лише у двох випадках: 1) якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює компетентний орган; 2) у разі відсутності такого органу.
Бездіяльність компетентного органу (нездійснення захисту інтересів держави) означає, що компетентний орган знав або повинен був знати про порушення інтересів держави, мав повноваження для захисту, але не звертався до суду з відповідним позовом у розумний строк.
Щоб інтереси держави не залишилися незахищеними, прокурор виконує субсидіарну роль, замінює в судовому провадженні відповідний компетентний орган, який усупереч вимогам закону не здійснює захисту або робить це неналежно.
Прокурор, звертаючись до суду з позовом, повинен обґрунтувати та довести бездіяльність компетентного органу.
Невжиття компетентним органом жодних заходів протягом розумного строку після того, як цьому органу стало відомо або повинно було стати відомо про можливе порушення інтересів держави, має кваліфікуватися як бездіяльність відповідного органу.
Таким чином, прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України “Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого незвернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.
Такі правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі 912/2385/18.
Як вбачається з матеріалів позовної заяви, останню прокурором подано в особі Ічнянської міської ради у зв'язку із невиконанням нею своїх обов'язків щодо захисту інтересів держави у суді.
Відповідно до ч. 1 ст. 10 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» міські ради є органами місцевого самоврядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією України, цим та іншими законами.
При цьому орган місцевого самоврядування може бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, зокрема, звертатися до суду, якщо це необхідно для реалізації його повноважень і забезпечення виконання функцій місцевого самоврядування (ст. 18-1 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»).
Відповідно до положень частини 5 статті 16 та частини 5 статті 60 Закону України “Про місцеве самоврядування в Україні» від імені та в інтересах територіальних громад права суб'єкта комунальної власності здійснюють відповідні ради. Органи місцевого самоврядування від імені та в інтересах територіальних громад відповідно до закону здійснюють правомочності щодо володіння, користування та розпорядження об'єктами права комунальної власності.
Відповідно до п. 34 ч.1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях міської ради вирішуються питання відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.
Отже, Ічнянська міська рада є компетентним органом у спірних правовідносинах.
Прилуцька окружна прокуратура листом №54-77-4052вих-25 54-10673-25 від 06.06.2025 поінформувала Ічнянську міську раду про виявлені порушення та незаконне використання земельної ділянки, а також просила повідомити про вжиті заходи щодо усунення перешкод у користуванні та розпорядження цією земельною ділянкою (а.с. 38-39).
Листом 02-04/2487 від 10.06.2025 Ічнянська міська рада повідомила Прилуцьку окружну прокуратуру про те, що заходи щодо визнання недійсною додаткової угоди від 12.10.2020 до Договору оренди землі від 24.07.2014 та зобов?язання повернути земельну ділянку не вживалися (а.с.41).
Отже, підставою реалізації прокурором представницьких функцій стала усвідомлена пасивна поведінка позивача, який є компетентним органом у спірних правовідносинах.
Прилуцька окружна прокуратура в порядку ч. 4 ст. 23 Закону України “Про прокуратуру» повідомила Ічнянську міську раду про підготовку до Господарського суду Чернігівської області про визнання недійсною додаткової угоди та зобов?язання повернути земельну ділянку (а.с.44).
Представництво інтересів держави в суді є конституційною функцією органів прокуратури, а подача позову - єдиним можливим заходом реагування, направленим на реальне поновлення порушених прав та інтересів держави.
За наведених обставин суд доходить висновку про те, що прокурор підтвердив наявність у нього підстав для представництва інтересів держави в особі Ічнянської міської ради у суді при зверненні із цим позовом.
Щодо юрисдикції даного спору суд зазначає таке.
Як вбачається з матеріалів справи, Договір оренди землі від 24.07.2014 щодо оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7421788600:03:000:0280 укладено між Головним управлінням Держгеокадастру у Чернігівській області (орендодавець) та ОСОБА_1 (відповідачем-1) для ведення фермерського господарства (а.с.12-15).
В подальшому ОСОБА_1 створив 01.08.2017 Фермерське господарство «Ступаківка-Агро» (код 414900098). ОСОБА_1 - керівник Фермерського господарства «Ступаківка-Агро».
27.09.2018 за Актом приймання-передачі від 27.09.2018 земельну ділянку з кадастровим номером 7421788600:03:000:0280 передано у комунальну власність Ічнянської міської ОТГ.
Предметом спору у справі №927/678/25 є:
- визнання недійсною додаткової угоди від 12.10.2020 (б/н) про внесення змін до Договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 7421788600:03:000:0280 від 24.07.2014 (б/), що укладена між Ічнянською міською радою та ОСОБА_1 ;
- зобов?язання ОСОБА_1 та Фермерське господарство “Ступаківка-Агро» повернути Ічнянській міській раді земельну ділянку з кадастровим номером 7421788600:03:000:0280.
Відповідно до висновку, викладеного у постанові Великої Палати Верховного Суду від 11.02.2020 у справі № 922/614/19, можливість реалізації громадянином права на створення фермерського господарства безпосередньо пов'язана з наданням (передачею) йому земельних ділянок для ведення фермерського господарства як форми підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією. Надання (передача) фізичній особі земельних ділянок для ведення фермерського господарства є обов'язковою умовою для державної реєстрації фермерського господарства
Згідно зі ст. 12 Закону України “Про фермерське господарство» землі фермерського господарства можуть складатися із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.
За змістом положень статей 1, 5, 7, 8, 12 Закону України “Про фермерське господарство» після укладення договору користування землею, у тому числі на умовах оренди, фермерське господарство реєструється в установленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов'язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась. Після державної реєстрації фермерське господарство має право на отримання додаткової земельної ділянки (ділянок), але як юридична особа, на конкурентних засадах через участь у торгах, а не як фізична особа - громадянин України із метою створення фермерського господарства.
За правовими висновками Верховного Суду комплексний аналіз положень статей 1, 5, 7, 8, 12 Закону України “Про фермерське господарство» свідчить про те, що після укладення громадянином договору оренди земельної ділянки державної та комунальної власності для ведення фермерського господарства та створення цим громадянином фермерського господарства права й обов'язки орендаря такої земельної ділянки за договором оренди землі переходять від громадянина до фермерського господарства з дня проведення його державної реєстрації. Отже, з дати державної реєстрації користувачем земельної ділянки є фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалася. Подібні висновки неодноразово викладались Великою Палатою Верховного Суду, зокрема, у постановах від 13.03.2018 у справі № 348/992/16-ц, від 22.08.2018 у справі № 606/2032/16-ц, від 31.10.2018 у справі № 677/1865/16-ц, від 27.03.2019 у справі № 574/381/17-ц, від 26.08.2019 у справі № 628/778/18, від 02.10.2019 у справі № 922/538/19.
Спори щодо користування землями фермерського господарства, у тому числі з центральним органом виконавчої влади, який реалізує політику у сфері земельних відносин, з іншими юридичними особами мають розглядатися господарськими судами незалежно від того, чи отримувала фізична особа раніше земельну ділянку для створення фермерського господарства і того, чи створила вона це фермерське господарство (постанова Великої Палати Верховного Суду у складі Касаційного цивільного суду від 16.04.2025 у справі №278/1009/18).
Приймаючи до уваги, що у даній справі №927/678/25 спір виник щодо користування землями фермерського господарства, тому цей спір повинен розглядатися Господарським судом.
Щодо суті позовних вимог суд дійшов наведених нижче висновків.
За приписами статей 13, 19 Конституції України земля є об'єктом права власності українського народу. Від імені народу права власника здійснюють органи державної влади та органи місцевого самоврядування в межах, визначених Конституцією. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із статтею 80 Земельного кодексу України суб'єктами права на землі комунальної власності є, зокрема, територіальні громади, які реалізують це право безпосередньо або через органи місцевого самоврядування.
Отже, воля територіальної громади як власника може виражатися лише в таких діях органу місцевого самоврядування, які відповідають вимогам законодавства та безпосереднім інтересам територіальної громади.
За приписами статті 144 Конституції України, статей 12, 122 Земельного кодексу України, статті 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" до виключної компетенції місцевих рад належить вирішення питань про надання у користування земельних ділянок із земель комунальної власності відповідних територіальних громад.
Верховний Суд України у своїх постановах неодноразово виснував, що майнові відносини, які виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору, тому, окрім спеціальних актів земельного законодавства - Земельного кодексу України та Закону України “Про оренду землі», регулюються загальними нормами цивільного законодавства щодо договору та щодо договору найму.
Згідно з п. 1 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
У відповідності до ч.1 ст. 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до положень частини другої статті 792 Цивільного кодексу України відносини щодо найму (оренди) земельної ділянки регулюються законом, зокрема Земельним кодексом України та Законом України “Про оренду землі». Тобто до спірних правовідносин підлягають застосуванню саме спеціальні норми Земельного кодексу України та Закону України “Про оренду землі».
Відповідно до статті 2 Закону України “Про оренду землі» відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
У відповідності до ч. 1 ст. 93 Земельного кодексу України та ст. 1 Закону України «Про оренду землі» право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Згідно вимог ст. 30 Закону України «Про оренду землі» зміна умов договору оренди землі здійснюється за взаємною згодою сторін. У разі недосягнення згоди щодо зміни умов договору оренди землі спір вирішується в судовому порядку.
Абзацом першим частини першої статті 116 Земельного кодексу України визначено, що громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених Земельним кодексом України, або за результатами аукціону.
Повноваження органів місцевого самоврядування щодо передачі земельних ділянок у власність або у користування визначені ч.1 ст.122 Земельного кодексу України. Так, міські ради передають земельні ділянки у власність або у користування із земель комунальної власності відповідних територіальних громад для всіх потреб.
За нормами ч.1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу місцевого самоврядування згідно з його повноваженнями, визначеними статтею 122 Земельного кодексу України.
Згідно з частиною першою статті 1 Закону України «Про фермерське господарство» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих їм для ведення фермерського господарства, відповідно до закону.
Згідно з ст. 8 Закону України «Про фермерське господарство» після одержання засновником державного акту на право власності на земельну ділянку або укладення договору оренди земельної ділянки та його державної реєстрації фермерське господарство підлягає державній реєстрації у порядку, встановленому законом для державної реєстрації юридичних осіб.
Відповідно до ст. 12 Закону України «Про фермерське господарство» землі фермерського господарства можуть складатися із: земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Права володіння та користування земельними ділянками, які знаходяться у власності членів фермерського господарства, здійснює фермерське господарство.
За змістом положень статей 1, 5, 7, 8, 12 Закону України «Про фермерське господарство» після укладення договору користування землею, у тому числі на умовах оренди, фермерське господарство реєструється в установленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи. З цього часу обов'язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.
01.08.2017 ОСОБА_1 створене Фермерське господарство «Ступаківка-Агро».
Як вбачається з матеріалів справи, пунктом 8 Договору оренди землі від 24.07.2014 визначено, що договір укладено на 7 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.
Згідно з інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №429978455 та інформацією Державного земельного кадастру про право власності та речові права на земельну ділянку з кадастровим номером 7421788600:03:000:0280, площею 30,1518 га, реєстрація Договору оренди землі від 24.07.2014 відбулася 07.08.2014, тому термін його дії повинен був закінчитися 07.08.2021.
Порядок поновлення договору оренди землі врегульований ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції чинній на дату звернення відповідача-1 із заявою до Ічнянської міської ради), виходячи з приписів якої по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов'язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк (поновлення договору оренди землі). Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов'язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі.
До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проєкт додаткової угоди. При поновленні договору оренди землі його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється.
Орендодавець у місячний термін розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом додаткової угоди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і, за відсутності заперечень, приймає рішення про поновлення договору оренди землі (щодо земель державної та комунальної власності), укладає з орендарем додаткову угоду про поновлення договору оренди землі. За наявності заперечень орендодавця щодо поновлення договору оренди землі орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення.
Велика Палата Верховного Суду в пункті 35 постанови від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19 зауважила, що незалежно від того, чи бажають сторони змінити умови оренди на майбутнє, покладення на орендаря обов'язку з надсилання листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі з проектом відповідної додаткової угоди до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них.
Здійснюючи тлумачення статті 33 Закону України "Про оренду землі" (у редакції, що застосовується до спірних правовідносин), Верховний Суд неодноразово викладав висновок щодо її застосування. Водночас, Верховний Суд у постанові від 21.09.2022 у справі № 926/2720/21 здійснив узагальнення висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 22.09.2020 у справах № 313/350/16-ц, № 159/5756/18, від 31.08.2021 у справі № 903/1030/19, що також відображено в постанові Верховного Суду від 30.07.2024 у справі № 903/1007/23, та зазначив, що алгоритм вирішення спорів щодо застосування ст. 33 Закону України "Про оренду землі" в контексті дій сторін договору виглядає таким чином, зокрема:
- якщо орендар у строки встановлені договором або, за відсутності інших строків встановлених договором, у строки встановлені законом не звернувся до орендодавця взагалі або звернувся з їх порушенням та/або не надав проект договору, то суди повинні відмовити у задоволенні позовних вимог про визнання договору укладеним незалежно від подальших дій орендодавця, оскільки, саме орендарем в цьому випадку не дотримано вимоги договору та закону;
Зазначене повністю відповідає правовій позиції сформульованій у пункті 42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 31.08.2021 у справі №903/1030/19, де зазначено, що як неодноразово зазначала Велика Палата Верховного Суду, для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених частиною шостою статті 33 Закону №161-XIV, необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов'язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору (див. постанови від 10.04.2018 у справі № 594/376/17-ц, від 22.09.2020 у справах №313/350/16-ц та № 159/5756/18).
28.05.2020 Наталуха Г.І. звернувся до Ічнянської міської ради із заявою, у якій просив: замінити сторону орендодавця з Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області на Ічнянську міську раду; пункт 4 договору викласти в наступній редакції: «В оренду передається земельна ділянка загальною площею 30,1518 га, кадастровий номер 7421788600:03:000:0280, в тому числі рілля 30,1518 га, форма власності - комунальна»; абзац 2 п.5 викласти в новій редакції; надати згоду на передачу в суборенду ФГ «Ступаківка-АГРО»; інші умови Договору залишити без змін. Заява від 28.05.2020 містить рукописний текст «Продовжити термін на 7 років».
До заяви від 28.05.2020 додаються: договір оренди земельної ділянки; витяг ДЗК; копія паспортних даних та ідентифікаційного номеру; графічні матеріали, на яких зазначено місце розташування земельної ділянки.
Відповідачем-1 у порушення приписів ст. 33 Закону України «Про оренду землі» (в редакції чинній на дату звернення відповідача-1 із заявою до Ічнянської міської ради) не дотримано належного порядку звернення до Ічнянської міської ради з листом-повідомленням про поновлення договору оренди землі та проєктом додаткової угоди.
Згідно з п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях сільської, селищної, міської ради здійснюється вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин. Органи місцевого самоврядування в межах повноважень, визначених законом, приймають рішення, які є обов'язковими до виконання на відповідній території (ч. 1 ст. 144 Конституції України).
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами розгляду заяви Наталухи Г.І. від 28.05.2020 Ічнянською міською радою прийнято рішення від 08.07.2020 №4695-VII про укладення додаткової угоди про внесення змін до договору оренди землі від 24.07.2014, заміну сторону орендодавця з Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області на Ічнянську міську раду; викладення п. 2, 5, 9 договору в нових редакціях. Надано згоду ОСОБА_1 на передачу в суборенду ФГ «Ступаківка-АГРО» земельної ділянки площею 30,1518 га, цільове призначення 01.02. Для ведення фермерського господарства, кадастровий номер 7421788600:03:000:0280, місце розташування: Чернігівська область, Ічнянський район, на території колишньої Ступаківської сільської ради, без зміни їх цільового призначення на строк, що не перевищує строку визначеного договором оренди землі. У п. 3 рішення Ічнянської міської ради від 08.07.2020 №4695-VII зазначено про те, що інші умови Договору залишаються незмінними.
З тексту рішення Ічнянської міської ради п?ятдесятої сесії сьомого скликання №4695-VII від 08.07.2020 не вбачається, що нею вирішувалося питання про поновлення чи продовження терміну дії Договору оренди землі від 24.07.2014. Крім того, у п. 3 рішення цього рішення зазначено про те, що інші умови Договору залишаються незмінними.
Матеріали справи також не містять належних та допустимих доказів прийняття Ічнянською міською радою будь-яких рішень про поновлення чи продовження терміну дії Договору оренди землі від 24.07.2014.
Натомість 12.10.2020 між Ічнянською міською радою (орендодавець) та Наталухою Григорієм Івановичем (орендар) укладено додаткову угоду про внесення змін до договору оренди від 24.07.2014, пунктами 5,6 якої продовжено термін дії договору на новий строк; пункт 8 викладено в новій редакції: «Договір укладено на 14 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію».
За змістом статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування. Стаття 76 цього Кодексу визначає, що належними доказами є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять у предмет доказування.
З огляду на встановлені матеріалами справи обставини, укладення додаткової угоди від 12.10.2020 про внесення змін Договору оренди від 24.07.2014 в частині продовження терміну дії договору на новий строк та укладення договору на 14 років прийнято з порушенням приписів ст. 33 Закону України “Про оренду землі» та п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».
Щодо позовних вимог про визнання недійсною додаткової угоди від 12.10.2020 про внесення змін Договору оренди від 24.07.2014 суд зазначає таке.
За приписами частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Частиною 1 статті 215 Цивільного кодексу України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент його вчинення стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Водночас недійсність окремої частини правочину не має наслідком недійсності інших його частин і правочину в цілому, якщо можна припустити, що правочин був би вчинений і без включення до нього недійсної частини (стаття 217 Цивільного кодексу України).
При цьому у застосуванні наведених положень статей Цивільного кодексу України необхідно враховувати, що умова договору, щодо якої ставиться вимога про визнання її недійсною, не може бути істотною умовою договору, оскільки в такому випадку правочин має бути визнаний недійсним в цілому (подібний правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 12.03.2018 у справі №910/22319/16).
Статтею 13 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що договором оренди землі є договір, за яким орендодавець зобов'язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов'язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.
За умовами статті 15 Закону України “Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об'єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки); дата укладення та строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.
Згідно з частиною першою статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (стаття 638 Цивільного кодексу України).
З аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що господарський договір не може існувати без істотних умов, позаяк недосягнення згоди з усіх його істотних умов, у тому числі відсутність у договорі умови, визначеної законом як істотної, свідчить про його неукладеність.
Близький за змістом правовий висновок викладено в постанові Верховного Суду від 11.08.2021 у справі № 926/324/20.
Пунктами 5, 6 спірної додаткової угоди від 12.10.2020 про внесення змін Договору оренди від 24.07.2014 продовжено термін дії договору на новий строк; пункт 8 викладено в новій редакції: «Договір укладено на 14 років. Після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію».
Статтею 204 Цивільного кодексу України гарантується презумпція правомірності правочину, тобто правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
Отже, вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов'язки, поки це не буде спростовано, зокрема на підставі судового рішення.
З огляду на викладене сторонами була погоджена передбачена Законом України "Про оренду землі" істотна умова договору оренди землі, зокрема, строк дії договору оренди, обов'язковість якої випливає зі змісту самого договору та актів цивільного законодавства, яке регулює правовідносини з оренди землі, тому в силу статті 638 Цивільного кодексу України, враховуючи положення статті 15 Закону України “Про оренду землі», відсутність однієї з істотних умов в договорі свідчить про його неукладеність.
Приймаючи до уваги, що додатковою угодою від 12.10.2020 про внесення змін Договору оренди від 24.07.2014 внесено зміни до основного правочину, зокрема, в частині істотних умов (продовження терміну дії договору на новий строк), додаткова угода від 12.10.2020 про внесення змін Договору оренди від 24.07.2014 підлягає визнанню недійсною в цілому.
За таких обставин вимога Прилуцької окружної прокуратури про визнання недійсною додаткової угоди від 12.10.2020 про внесення змін Договору оренди від 24.07.2014 є обґрунтованою та підлягає задоволенню.
Щодо зобов?язання відповідачів повернути земельну ділянку суд зазначає таке.
Прокурором заявлено вимогу про зобов?язання відповідачів повернути Ічнянській міській раді земельну ділянку з кадастровим номером 7421788600:03:000:0280.
Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, були порушені, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.
При цьому під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект. Таким чином, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.
Застосування конкретного способу захисту має призводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту (постанови Великої Палати Верховного Суду від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18, від 19.10.2022 у справі № 910/14224/20).
Серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння (ст. 387 Цивільного кодексу України) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном (ст. 391 Цивільного кодексу України, ч. 2 ст. 152 Земельного кодексу України). Вказані способи захисту можна реалізувати шляхом подання віндикаційного та негаторного позовів відповідно.
Негаторний позов - це позов власника, який є фактичним володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов'язати відповідача утриматися від вчинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Означений спосіб захисту спрямований на усунення порушень прав власника, які не пов'язані з позбавленням його володіння майном.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц визначила, що залежно від фактичних обставин справи, вимогу зобов'язати повернути земельну ділянку суд може кваліфікувати як негаторний позов.
Негаторний позов можна заявити впродовж усього часу тривання порушення прав законного володільця відповідних земельних ділянок (постанова Великої Палати Верховного Суду від 12.06.2019 у справі № 487/10128/14-ц (пункт 81), від 11.09.2019 у справі № 487/10132/14-ц (пункт 97)).
Враховуючи викладене вимога до відповідачів про зобов?язання повернути Ічнянській міській раді земельну ділянку з кадастровим номером 7421788600:03:000:0280 є такою, що спрямована на усунення перешкод у здійсненні власником права користування та розпоряджання своїм майном та підлягає задоволенню.
За наведених обставин суд доходить висновку про те, що позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню судом в повному обсязі.
За приписами частин 1, 2 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь установленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Верховний Суд неодноразово наголошував, що алгоритм та порядок встановлення фактичних обставин кожної конкретної справи не є типовим і залежить насамперед від позиції сторін спору, а також доводів і заперечень, якими вони обґрунтовують свою позицію. Предмет доказування формується, виходячи з підстав вимог і заперечень сторін та норм матеріального права (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду від 05.07.2019 у справі № 910/4994/18, постанови Верховного Суду від 10.07.2024 у справі № 914/1574/23, від 02.07.2024 у справі № 910/12295/23, від 14.05.2024 у справі № 910/4437/23).
Під час судового розгляду справи сторонами на підтвердження своїх правових позицій викладено доводи, які повно та всебічно досліджені та оцінені судом.
Сторони також, звертаючись до суду, повинні враховувати те, що визначення та наповнення доказової бази переданого на розгляд суду спору покладаються саме на сторони, а не на суд.
Судом було вжито усіх заходів для забезпечення реалізації сторонами своїх процесуальних прав та з'ясуванні усіх питань, винесених на його розгляд.
Враховуючи зазначене вище, інші докази та пояснення учасників справи судом до уваги не приймаються, оскільки не спростовують викладені висновки суду.
Щодо судових витрат.
При ухваленні рішення в справі суд у тому числі вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.
З огляду на те, що позов підлягає задоволенню, а також враховуючи предмет заявлених позовних вимог, сплачений прокуратурою судовий збір у розмірі 4844,80 грн відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладається на відповідачів та підлягає стягненню з відповідача-1 у розмірі 2422,40 грн, з відповідача-2 у розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. 77, 79, 86, 129, 233, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Позов задовольнити повністю.
2. Визнати недійсною додаткову угоду від 12.10.2020 про внесення змін до Договору оренди землі від 24.07.2014, укладену між Ічнянською міською радою (код 04061748) та ОСОБА_1 (код НОМЕР_1 ).
3. Зобов?язати ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) та Фермерське господарство “Ступаківка-Агро» (вул. Молодіжна, 15, с. Ступаківка, Прилуцький район, Чернігівська область, 16733, код 41490098) повернути Ічнянській міській раді (площа Т.Г. Шевченка, 1, м. Ічня, Прилуцький район, Чернігівська область, 16703, код 04061748) земельну ділянку з кадастровим номером 7421788600:03:000:0280.
4. Стягнути з ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , код НОМЕР_1 ) на користь Чернігівської обласної прокуратури (вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000, код 02910114) 2422,40 грн судового збору.
5. Стягнути з Фермерське господарство “Ступаківка-Агро» (вул. Молодіжна, 15, с. Ступаківка, Прилуцький район, Чернігівська область, 16733, код 41490098) на користь Чернігівської обласної прокуратури (вул. Князя Чорного, 9, м. Чернігів, 14000, код 02910114) 2422,40 грн судового збору.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
У судовому засіданні 18.11.2025 підписано вступну та резолютивну частини рішення суду.
Рішення набирає законної сили у строк та в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду в строк, встановлений ст. 256 Господарського процесуального кодексу України, та в порядку, передбаченому ст. 257 Господарського процесуального кодексу України.
З повним текстом рішення можна ознайомитись у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою: http://reyestr.court.gov.ua/.
Повний текст рішення складено та підписано 28.11.2025.
Суддя М.О. Демидова