18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua
01 грудня 2025 року м. Черкаси Справа № 925/669/25
Господарський суд Черкаської області у складі судді Зарічанської З.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут",
до відповідача - Приватного підприємства "Зембуд-Гарант",
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Акціонерного товариства "Черкасиобленерго",
про стягнення 1 110 634 грн,
представники сторін участі не брали,
09.06.2025 до Господарського суду Черкаської області надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" (далі - ТОВ "Черкасиенергозбут") з вимогою стягнути з Приватного підприємства "Зембуд-Гарант" (далі - ПП "Зембуд-Гарант") суму боргу за спожиту електричну енергію за період з 01.11.2024 по 31.01.2025 включно у сумі 1 066 242,76 грн, 3 % річних у сумі 11 015,80 грн та інфляційні втрати у сумі 32 378,56 грн, витрати на здійснення робіт з припинення електроживлення у сумі - 996,88 грн.
Ухвалою від 10.06.2025 суд відкрив провадження у справі № 925/669/25 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 26.06.2025 о 12:30. Задовольнив клопотання ТОВ "Черкасиенергозбут" та залучив до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Акціонерного товариства "Черкасиобленерго".
У зв'язку із надходженням повідомлення про замінування приміщення Господарського суду Черкаської області та призупиненням роботи суду, судове засідання 26.06.2025 не відбулося.
Ухвалою від 26.06.2025 суд підготовче засідання у справі № 925/669/25 призначив на 07.08.2025 о 12:30.
07.08.2025 представник відповідача подав клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.
Ухвалами, занесеними до протоколу судового засідання від 07.08.2025, суд на підставі ч. 3 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) за власною ініціативою продовжив строк підготовчого провадження на тридцять днів та на підставі п. 1 ч. 2 ст. 183 та п. 2 ч. 2 ст. 202 ГПК України задовольнив клопотання відповідача та відклав підготовче засідання до 04.09.2025 об 11:30.
Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 04.09.2025, суд на підставі п. 3 ч. 2 ст. 185 ГПК України закрив підготовче провадження по справі № 925/669/25 та призначив справу до судового розгляду по суті на 11.09.2025 о 12:00.
11.09.2025 адвокат Стойко А.Ю. - представник ПП "Зембуд-Гарант" подав клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи у зв'язку з перебуванням у засіданні Київського апеляційного суду по справі № 824/75/25 о 12:00. На підтвердження викладених обставин представник надав копію ухвали по справі № 824/75/25 від 23.07.2025.
Ухвалою від 11.09.2025 суд клопотання представника ПП "Зембуд-Гарант" про відкладення (перенесення) розгляду справи задовольнив та відклав розгляд справи №925/669/25 до 29.09.2025 о 10:00.
Судове засідання 29.09.2025 не відбулось у зв'язку з виникненням технічних проблем роботи підсистеми відеоконференцзв'язку Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи.
Ухвалою від 29.09.2025 суд судове засідання у справі № 925/669/25 призначив на 09.10.2025 о 16:00.
09.10.2025 позивач подав клопотання про відкладення (перенесення) розгляду справи.
Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання суд на підставі п. 2 ч. 2 ст. 202 та ч. 1 ст. 216 ГПК України задовольнив клопотання позивача та відклав розгляд справи до 30.10.2025 об 11:30.
30.10.2025 об 11:38 оголошено повітряну тривогу, зокрема на території Черкаського району, що унеможливило проведення судового засідання.
Ухвалою від 30.10.2025 суд призначив судове засідання у справі № 925/669/25 на 10.11.2025 об 11:00.
10.11.2025 позивач подав клопотання про відкладення розгляду справи.
Ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання від 10.11.2025, суд на підставі п. 2 ч. 2 ст. 202 та ч. 1 ст. 216 ГПК України задовольнив клопотання позивача та відклав розгляд справи до 24.11.2025 о 14:00.
У зв'язку із застосуванням графіків погодинних відключень електроенергії, зокрема за адресою приміщення Господарського суду Черкаської області у період часу з 14:00 до 16:00, судове засідання 24.11.2025 не відбулося.
Ухвалою від 24.11.2025 суд призначив судове засідання у справі на 01.12.2025 об 11:30.
У судовому засіданні 01.12.2025 представники учасників справи участі не брали, про дату та час розгляду справи належно повідомлені, що підтверджується довідками про доставку електронних листів (копій ухвали суду від 24.11.2025) до їх електронних кабінетів.
Розглянувши матеріали справи суд зазначає таке.
Відповідно до ч. 4 ст. 202 ГПК України, у разі неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки, суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
У системно-логічному зв'язку з цією нормою перебуває норма, закріплена у п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України, яка визначає, що суд залишає позов без розгляду, якщо позивач без поважних причин не подав витребувані судом докази, необхідні для вирішення спору, або позивач (його представник) не з'явився у підготовче засідання чи у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Системний аналіз змісту ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України свідчить про те, що процесуальним наслідком неявки позивача в судове засідання є залишення позову без розгляду.
Залишення позову без розгляду - це форма закінчення розгляду господарським судом справи без прийняття рішення суду по суті спору у зв'язку з виявленням обставин, які перешкоджають розгляду справи, але можуть бути усунуті в майбутньому, наслідком якої є можливість повторного звернення до суду з тотожним позовом.
Правове значення для прийняття судом рішення про залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання, передбаченої цими нормами процесуального права, має одночасна наявність таких обставин, так звані умови для залишення позову без розгляду у випадку неявки позивача в судове засідання: 1) належне повідомлення судом позивача про час і місце судового засідання; 2) неявка позивача в судове засідання або неповідомлення позивачем суду причин його неявки в судове засідання; 3) неподання позивачем суду заяви про розгляд справи за його відсутності.
При цьому зміст ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України свідчить про те, що передбачена цими нормами процесуального права така процесуальна дія суду як залишення позову без розгляду з підстави нез'явлення позивача у судове засідання та неповідомлення про причини своєї неявки не залежить від того, чи була визнана судом явка позивача в судове засідання обов'язковою.
Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування ч. 4 ст. 202 та п. 4 ч. 1 ст. 226 ГПК України викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 05 червня 2020 року у справі № 910/16978/19, від 14.02.2024 у справі №910/16715/21.
У свою чергу, у постанові Верховного Суду у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 18.01.2022 у справі №905/458/21 зазначено таке:
"...У теорії права одним з критеріїв, за яким прийнято розрізняти норми права, є метод правового регулювання правових норм. За цим критерієм норми права можуть бути імперативними та диспозитивними.
Імперативні (зобов'язуючі) норми права характеризуються категоричністю приписів. Такі норми реалізуються виконанням, дотриманням або застосуванням. Диспозитивні норми реалізуються використанням, яке, як правило, передбачає його реалізацію на власний розсуд.
Проаналізувавши положення частини четвертої статті 202 та пункту 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, Верховний Суд у складі колегії суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає про те, що у цих нормах законодавець не застосував слова «може», «має право», «за власної ініціативи» та інші подібні у своєму значенні слова. Зазначені норми процесуального права не передбачають можливості інших варіантів дій суду, окрім залишення позовної заяви без розгляду. Формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у частині четвертій статті 202 Господарського процесуального кодексу України, та формулювання «суд залишає позов без розгляду», що міститься у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, виражає імперативну вказівку суду (судді) щодо заборони продовження розгляду справи, щодо завершення судового провадження без винесення рішення. З огляду на викладене Верховний Суд зазначає про те, що повноваження суду залишити позов без розгляду, передбачені цими нормами процесуального права відносяться до імперативних.
Господарський суд, розглядаючи господарські справи, зобов'язаний вчиняти лише ті процесуальні дії і ухвалювати ті процесуальні рішення, які прямо встановлені процесуальним законом, і не може посилатися на те, що у процесуальному законі відсутня пряма чи «імперативна» заборона на вчинення певної процесуальної дії чи ухвалення певного процесуального рішення у вигляді формулювання, що суд не має права продовжити розгляд справи, якщо позивач (його представник) не з'явився у судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез'явлення не перешкоджає вирішенню спору.
Отже, Верховний Суд у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду зазначає про те, що норми, закріплені у частині четвертій статті 202 та у пункті 4 частини першої статті 226 Господарського процесуального кодексу України, за методом правового регулювання є імперативними, що означає те, що відповідно до цих норм процесуального права у разі неявки позивача в судове засідання за умови, що він був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання, не повідомив суд про причини його неявки та не надав суду заяви про розгляд справи за його відсутності, суд має імперативний процесуальний обов'язок залишити позов без розгляду...
...Належне повідомлення про дату, час і місце розгляду справи є передумовою застосування до позивача процесуальної дії залишення позову без розгляду. Це випливає з частини першої статті 202 Господарського процесуального кодексу України, за змістом якої будь-які питання наслідків неявки у судове засідання будь-якого учасника справи розглядаються за умови, що він був належним чином повідомлений про дату, час і місце цього засідання. Неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання є безумовною підставою для відкладення розгляду справи відповідно до пункту 1 частини другої статті 202 Господарського процесуального кодексу України. Здійснене судом повідомлення про дату, час і місце судового засідання слід вважати належним, якщо при цьому були дотримані вимоги статей 121, 122, 242 Господарського процесуального кодексу України...."
У свою чергу ГПК України передбачає порядок судового розгляду справи у змагальному порядку за участю обох сторін.
Неявка позивача або його представника в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин неявки може означати втрату позивачем юридичного інтересу до розгляду його справи судом.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 07.07.1989 у справі "Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain", заява №11681/85, зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.
Право на доступ до суду не є абсолютним та може підлягати обмеженням. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких - не допустити безладного перебігу судового процесу (рішення Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини від 03.04.2008 в справі "Пономарьов проти України", "Олександр Шевченко проти України" наголошено на тому, що особа в розумні інтервали часу має вживати заходи, щоб дізнатись про стан відомого їй судового провадження.
Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 у справі "Смірнова проти України").
Суд враховує, що позивач неодноразово звертався до суду з клопотанням про відкладення розгляду справи та такі клопотання задовольнялися судом відповідно до ухвал суду від 09.10.2025 та від 10.11.2025.
Отже, з огляду на те, що ТОВ "Черкасиенергозбут" (його представник) не з'явився у судове засідання та не повідомив про причини неявки, заяв про розгляд справи за його відсутності не подавав, при цьому, як уже встановлено судом, позивача належно повідомлено про розгляд справи, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви ТОВ "Черкасиенергозбут" без розгляду.
Про залишення позову без розгляду постановляється ухвала, в якій вирішуються питання про розподіл між сторонами судових витрат, про повернення судового збору з бюджету. (ч. 2 ст. 226 ГПК України)
Згідно з п. 4 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі залишення заяви або скарги без розгляду (крім випадків, якщо такі заяви або скарги залишені без розгляду у зв'язку з повторним неприбуттям або залишенням позивачем судового засідання без поважних причин та неподання заяви про розгляд справи за його відсутності, або неподання позивачем витребуваних судом матеріалів, або за його заявою (клопотанням).
Таким чином сплачений судовий збір не підлягає поверненню позивачу, оскільки позивач повторно не з'явився у судове засідання.
Ухвалу про залишення позову без розгляду може бути оскаржено. Особа, позов якої залишено без розгляду, після усунення обставин, що були підставою для залишення позову без розгляду, має право звернутися до суду повторно. (ч. 3, 4 ст. 226 ГПК України)
Керуючись ст. 202, 226, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Черкасиенергозбут" до Приватного підприємства "Зембуд-Гарант", за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Акціонерного товариства "Черкасиобленерго" про стягнення 1 110 634 грн залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Північного апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня її підписання.
Копії ухвали надіслати учасникам справи за допомогою системи "Електронний суд".
Суддя Зоя ЗАРІЧАНСЬКА