Справа №439/1223/25
Провадження № 2/439/570/25
20 листопада 2025 року м. Броди
Бродівський районний суд Львівської області
в складі:
головуючого - судді Петейчук Б.М.
з участю секретаря
судового засідання Ковальчук Н.І.
позивачка ОСОБА_1 ,
представники позивачки адвокат Кравець В.Ю.,
Мариняк М.С.,
Мариняк О.С.,
відповідач 1 ГУ Держгеокадастру у Львівській області,
відповідач 2 ОСОБА_2 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру у Львівській області, ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації земельної ділянки, ухвалив таке рішення.
ОСОБА_1 звернулася із зазначеним позовом до суду, у якому просить скасувати Державну реєстрацію відділом Головного управління Держгеокадастру у Львівській області у Бродівському районі 30.03.2016 року земельної ділянки, кадастровий номер 4620386400:02:004:0028, площею 0,1806га, що розташована на території села Сидинівка Бродівського району Львівської області.
Стислий виклад позиції позивача.
Позивач зазначає, що ОСОБА_1 , є власником земельної ділянки площею 0.7523 га, що розташована на території села Сидинівка Смільнівської сільської ради та складається з двох ділянок: 1 - площею 0.4353 га і 2 - пл. 0.3170 га, відповідно до Державного акта на право приватної власності на землю ІІІ-ЛВ № 019858 від 23 грудня 1999 року.
Державний акт на право приватної власності на землю III - ЛВ № 019858 від 23.12.1999 року Смільнівська сільська Рада видала ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про спадщину за заповітом серія АВВ № 057895 від 13 липня 1999 року. Державний Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 76. 26.07.2024 р. ОСОБА_1 звернулась до «ФОП інженер-землевпорядник ОСОБА_3 », із заявою про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення відновлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) на земельну ділянку площею 0.4353 га з метою її реєстрації у Державному земельному кадастрі та присвоєння їй кадастрового.
26 вересня 2024 року технічна документація із землеустрою на її земельну ділянку за адресою: с. Сидинівка Золочівського району була виготовлена «ФОП ОСОБА_3 », про що складено Акт прийому-передачі робіт від 26.09.2024 року.
18 жовтня 2024 року технічна документація була подана на реєстрацію до Державного земельного кадастру. 23 жовтня 2024 року рішенням Державного кадастрового реєстратора відділу №3 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин ГУ ДЕРЖГЕОКАДАСТРУ у Черкаській області Пальонко В.В. № РВ-7100183922024 відмовлено у внесенні відомостей (змін до них) до Державного земельного кадастру, оскільки виявлено перетин з ділянкою кадастровий номер 4620386400:02:004:0028, яка належить ОСОБА_2 .
Підставою для відмови стало те, що електронний документ не відповідає установленим вимогам; розташування в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, іншої земельної ділянки або її частини, оскільки площа співпадає на 0.1327%, площа перетину 5.9 м.кв. та рекомендовано привести у відповідність до вимог статей 23, 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр», п.111 «Порядку ведення Державного земельного кадастру» № 1051, усунути перетин з ділянкою.
14 грудня 2024 року представник позивачки ОСОБА_4 повідомив за встановленою формою і супровідним листом Головне управління Держгеокадастру у Львівській області про виявлену технічну помилку щодо перетину земельної ділянки належній ОСОБА_1 із земельною ділянкою кадастровий номер 4620386400:02:004:0028 та просив усунути виявлений перетин із земельною ділянкою за вище зазначеним кадастровим номером.
Листом від 01 січня 2025 року M-780/0-847/6-24 ГУ Держгеокадастру у Львівській області було надано відповідь: «Відповідно до статті 28 Закону України «Про землеустрій» розробники документації із землеустрою несуть відповідно до закону відповідальність за достовірність, якість і безпеку заходів, передбачених цією документацією.»
Земельна ділянка сільськогосподарського призначення, 01.03. для ведення особистого селянського господарства, площею 0, 1806 га, що розташована на території с. Сидинівка Бродівського р-ну Львівської області, кадастровий номер 4620386400:02:004:0028, належна ОСОБА_2 , за рішенням Смільнівської сільської ради 29.09.2009 № 283, Державний акт від 20.10.2011 ЯК 125513, зареєстровано відділом Держгеокадастру у Бродівському районі Львівської області 30 березня 2016 року. Земельна ділянка для обслуговування житлового будинку і господарських споруд та ведення ОПГ, що розташована на території села Сидинівка Смільнівської сільської ради (складається з двох ділянок: 1 - площею 0.4353 га і 2 - пл. 0.3170 га), належна ОСОБА_1 відповідно до Державного акта на право приватної власності на землю III-ЛВ № 019858 від 23 грудня 1999 року.
Державний акт на право приватної власності на землю III - ЛВ № 019858 від 23.12.1999 року Смільнівська сільська рада видала ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про спадщину за заповітом серія АВВ № 057895 від 13 липня 1999 року. Акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 76. Акт на земельну ділянку ОСОБА_1 видано раніше (у 1999 році), ніж видано Акт на земельну ділянку ОСОБА_2 , однак земельну ділянку ОСОБА_2 внесено в базу ДГК раніше, ніж ділянку ОСОБА_1 . Оскільки земельна ділянка площею 0.4353 передана у власність ОСОБА_1 раніше ніж передано земельну ділянку площею 0,1806 га у власність ОСОБА_2 , то постала необхідність привести у відповідність правовстановлюючі документи, а саме: виключити відомості про земельну ділянку у власність ОСОБА_2 , з Державного земельного кадастру, як таке, що порушує права ОСОБА_1 оскільки ОСОБА_2 з сусідкою ОСОБА_1 погодження меж своєї земельної ділянки № 4620386400:02:004:0028 не здійснювала.
Згідно з чинним на той час (до 13.08.2021) Наказом ДГК № 376 від 18.05.2010 р. «Про затвердження Інструкції про встановлення (відновлення) меж земельних ділянок в натурі (на місцевості) та їх закріплення межовими знаками» погодження меж було обов'язковим етапом визначення в натурі (на місцевості) метричних даних земельної ділянки, у тому числі місцеположення поворотних точок її меж та їх закріплення межовими знаками. З суміжним землевласником ОСОБА_1 погодження меж земельної ділянки № 4620386400:02:004:0028 не проводилося.
На підставі викладеного просить державну реєстрацію земельної ділянки, яка належить ОСОБА_2 ..
Стислий виклад позиції відповідача ГУ Держгеокадастру у Львівській області.
Відповідно до інформації наданої Відділом №3 Управління забезпечення реалізації державної політики у сфері земельних відносин Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, спірна земельна ділянка з кадастровим номером 4620386400:02:004:0028, площею 0,1806 га, для ведення особистого селянського господарства перебуває у приватній власності ОСОБА_2 відповідно до державного акта на право власності на земельну ділянку, серія ЯК №125513 від 03.11.2011 року, зареєстрованого в Книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за №462038641001288, виданого на підставі рішення Смільнівської сільської ради 35 сесії 5 скликання №337 від 22 липня 2010 року. Спірна земельна ділянка сформована на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання державного акту на право власності на землю 2010 року, що розроблена ПП "Олійник". Відповідно до п. 4 розділу VII Прикінцеві та Перехідні Положення Закону України «Про Державний земельний кадастр» у разі якщо земельні ділянки, обмеження (обтяження) у їх використанні зареєстровані до набрання чинності цим Законом у Державному реєстрі земель, відомості про такі земельні ділянки, обмеження (обтяження) підлягають перенесенню до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку, без подання заяв про це їх власниками, користувачами та без стягнення плати за таке перенесення. Відтак, спірна земельна ділянка перенесена до Державного земельного кадастру в автоматизованому порядку з Державного реєстру земель.
Частиною 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» встановлено, що державна реєстрація земельної ділянки скасовується Державним кадастровим реєстратором, який здійснює таку реєстрацію, лише у трьох випадках, а саме у разі: поділу чи об'єднання земельних ділянок; якщо протягом одного року з дня здійснення державної реєстрації земельної ділянки речове право на неї не зареєстровано з вини заявника; ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки.
Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).
В силу вимог ч. 10 ст. 24 Закону України «Про Державний земельний кадастр» суд може прийняти рішення про скасування державної реєстрації даної земельної ділянки лише одночасно із припиненням таким рішенням всіх речових прав зареєстрованих щодо такої земельної ділянки. Поруч з цим, слід зазначити, що належним доказом, який би підтвердив чи спростував накладення ділянок, може бути лише висновок земельно технічної експертизи, після якого суд вирішує наявність чи відсутність порушених речових прав.
З огляду на зазначене просить відмовити у задоволенні позову.
Заяви та клопотання сторін, процесуальні дії у справі.
09 липня 2025 року - відкрито провадження у справі.
Відповідачу запропоновано протягом п'ятнадцяти днів, із моменту отримання копії ухвали про перегляд заочного рішення, подати відзив на позовну заяву.
16 липня 2025 року від представника відповідача ГУ Держгеокадастру у Львівській області надійшов відзив на позовну заяву.
Позивачка ОСОБА_5 та її представники ОСОБА_4 та адвокат - Кравець В.Ю. в судовому засіданні підтвердили обставини позовної заяви та просили про їх задоволення з огляду на зазначені обставини.
Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі, оскільки згідно із державним актом на право на земельну ділянку який виданий 03 листопада 2011 року, дана земельна ділянка належить її на праві приватної власності. Прав позивачки вона не порушувала, осікльи отримала земельну ділянку згідно із встановленою Законом процедурою.
Представник відповідача ГУ Держгеокадастру у Львівській області в судове засідання не з'явився.
Встановлені судом фактичні обставини та зміст спірних правовідносин, з посиланнями на докази, на підставі яких встановлені відповідні обставини.
Згідно із свідоцтвом про право власності на спадщину за заповітом серії АВВ №057895 від 13 липня 1999 року, земельна ділянка площею 0,523га належить ОСОБА_6 на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ЛВ №539, виданого 21 червня 1999 року(а.с.40).
Відповідно до державного акта на право приватної власності на земельну ділянку від 23.12.1999, ОСОБА_1 на підставі свідоцтва про право на спадщину за заповітом, отримала земельну ділянку площею 0,7523 га, в межах с. Садинівка Смілянівської сільської ради Бродівського району Львівської області, що підтверджується наданим актом на право приватної власності на землю серії ІІІ-ЛВ № 019858 (а.с.20).
26 липня 2025 року позивачка ОСОБА_1 звернулась до ФОП ОСОБА_3 із заявою про виготовлення технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі для ведення особистого селянського господарства, що підтверджується наданою суду копією виготовленої ОСОБА_3 технічної документації (а.с.6-34).
Відповідно до довідки № 06-57 від 10 вересня 2024 року виданої Бродівською міською радою Львівської області, ОСОБА_2 відмовилась підписувати технічну документацію із землеустрою(а.с.35-36).
Згідно із відповіддю № 481/03-01 від 17 вересня 2024 року наданою Бродівською міською радою Львівської області, ОСОБА_1 , технічна документація із землеустрою щодо встановлення відновлення меж земельних ділянок в натурі (на місцевості), затверджується власником земельної ділянки.(а.с.37-39)
Згідно із інформацією з Державного земельного кадастру про право власності та речових прав на земельну ділянку та витягу до нього, земельна ділянка кадастровий номер 4620386400:02:004:0028, належить ОСОБА_2 , на підставі державного акту від 03 листопада 2011 року серії ЯК №125513(а.с.41-48)
Рішенням № РВ-7100183922024 від 23 жовтня 2024 року ОСОБА_1 відмовлено у внесені відомостей до Державного земельного кадастру, оскільки в межах земельної ділянки, яку передбачається зареєструвати, розташована інша ділянка або її частина. Орієнтована площа перетину 5,9м.кв. (а.с.49-54)
Мотиви суду.
За змістом частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно з частиною першою статті 4, частиною першою статті 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленим цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів, а суд, здійснюючи правосуддя, захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Згідно зі статтею 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспорюваного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.
Аналіз вказаних норм вказує на можливість захисту права осіб на землю у будь-який спосіб, якщо такий спосіб є ефективним та не суперечить вимогам Закону.
Відповідно до положень ст. ст. 125, 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».
Відповідно до ст. ст. 14, 41 Конституції України право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону. Кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
Відповідно до ст. ст. 316, 321 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Згідно зі статтею 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.
Відповідно до статті 79-1 ЗК України формування земельної ділянки полягає у визначенні земельної ділянки як об'єкта цивільних прав. Формування земельної ділянки передбачає визначення її площі, меж та внесення інформації про неї до Державного земельного кадастру. Сформовані земельні ділянки підлягають державній реєстрації у Державному земельному кадастрі. Земельна ділянка вважається сформованою з моменту присвоєння їй кадастрового номера. Формування земельних ділянок (крім випадків, визначених у частинах шостій-сьомій цієї статті) здійснюється за проектами землеустрою щодо відведення земельних ділянок. Винесення в натуру (на місцевість) меж сформованої земельної ділянки до її державної реєстрації здійснюється за документацією із землеустрою, яка стала підставою для її формування. У разі встановлення (відновлення) меж земельних ділянок за їх фактичним використанням у зв'язку з неможливістю виявлення дійсних меж, формування нових земельних ділянок не здійснюється, а зміни до відомостей про межі земельних ділянок вносяться до Державного земельного кадастру. Земельна ділянка може бути об'єктом цивільних прав виключно з моменту її формування (крім випадків суборенди, сервітуту щодо частин земельних ділянок) та державної реєстрації права власності на неї. Державна реєстрація речових прав на земельні ділянки здійснюється після державної реєстрації земельних ділянок у Державному земельному кадастрі. Межі суміжних земельних ділянок приватної власності можуть бути змінені їх власниками без формування нових земельних ділянок за технічною документацією із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).
Відповідно до частини другої статті 90 ЗК України порушені права власників земельних ділянок підлягають відновленню в порядку, встановленому законом.
Частинами першою, другою статті 152 ЗК України визначено, що держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Частиною третьою статті 152 ЗК України визначено способи захисту прав на землю. Проте, визначений перелік не є вичерпним.
Згідно із пунктом 4 розділу VІІ Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про державний земельний кадастр» у разі якщо після перенесення інформації про земельні ділянки з Державного реєстру земель до Державного земельного кадастру виявлені помилки у визначенні площ та/або меж земельних ділянок (розташування в межах земельної ділянки частини іншої земельної ділянки; невідповідність меж земельної ділянки, вказаних у Державному реєстрі земель, її дійсним межам; невідповідність площі земельної ділянки, вказаної у Державному реєстрі земель, її дійсній площі у зв'язку із зміною методів підрахунку (округлення); присвоєння декільком земельним ділянкам однакових кадастрових номерів), такі помилки за згодою власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності можуть бути виправлені на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) або за матеріалами інвентаризації земель. Зміна меж земельної ділянки при виправленні вказаних помилок допускається за письмовим погодженням з особами, яким належить право власності (а щодо земель державної та комунальної власності - право користування) на суміжні земельні ділянки. Відсутність згоди власника земельної ділянки, користувача земельної ділянки державної чи комунальної власності на виправлення вказаних помилок не є підставою для відмови у перенесенні відомостей про відповідну земельну ділянку до Державного земельного кадастру, надання відомостей про земельну ділянку з Державного земельного кадастру. Про виявлені помилки центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, письмово безоплатно повідомляє власників (користувачів) земельних ділянок.
Згідно ст. 1 Закону України «Про Державний земельний кадастр» (далі - Закон) державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами.
Відповідно до ч. 4 ст. 9 цього Закону державний кадастровий реєстратор: здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законів та прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, документації із землеустрою та містобудівної документації; формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг; здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні; присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні; здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі; передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.
За змістом статті 37 Закону України «Про Державний земельний кадастр» у разі виявлення фізичною або юридичною особою у витязі, довідці з Державного земельного кадастру, викопіюванні з картографічних матеріалів Державного земельного кадастру технічної помилки (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущеної органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, заінтересована особа письмово повідомляє про це центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, який перевіряє відповідність відомостей Державного земельного кадастру інформації, що міститься в документах, які стали підставою для внесення цих відомостей. Якщо факт невідповідності підтверджено, орган, що здійснює ведення Державного земельного кадастру, безоплатно виправляє допущену помилку в день надходження повідомлення та не пізніше наступного дня повідомляє про це заінтересованих осіб. Повідомлення про виявлення помилки може бути надіслано також в електронному вигляді з Державного аграрного реєстру через Єдиний портал адміністративних послуг, у тому числі через інтегровану з ним інформаційну систему центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.
У разі виявлення технічної помилки, допущеної в записах Державного земельного кадастру органом, що здійснює його ведення, зазначений орган у п'ятиденний строк письмово повідомляє про це заінтересовану особу.
Виправлення технічних помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок наявності технічних помилок у документах, на підставі яких були внесені такі відомості, здійснюється після виправлення помилок у зазначених документах. Виправлення інших помилок, допущених у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою, оцінки земель, здійснюється після внесення змін до такої документації. Виправлення помилок у відомостях про земельну ділянку може здійснюватися також на підставі технічної документації із землеустрою щодо встановлення (відновлення) меж земельних ділянок у натурі (на місцевості) або матеріалів інвентаризації земель чи рішення суду.
Відповідно до пункту 138 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2012 року № 1051, помилками у Державному земельному кадастрі є, зокрема, 1) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена органом, що здійснює ведення Державного земельного кадастру; 2) технічна помилка (описка, друкарська, граматична, арифметична чи інша помилка), допущена не з вини органу, що здійснює ведення Державного земельного кадастру (в тому числі технічна помилка у документах, на підставі яких внесені відомості до Державного земельного кадастру); 3) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок помилки у документації із землеустрою та оцінки земель щодо визначення характеристик об'єктів Державного земельного кадастру в натурі (на місцевості) із порушенням (зміною) їх значень внутрішніх кутів та мір ліній між поворотними точками меж земельних ділянок та/або площі (в тому числі виявлена під час або після перенесення інформації про земельні ділянки з державного реєстру земель та відомостей про земельні ділянки та інші об'єкти Державного земельного кадастру, що містяться в документації із землеустрою та оцінки земель, затвердженій та переданій до 01 січня 2013 року до Державного фонду документації із землеустрою); 4) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру, внесених до нього з інших кадастрів та інформаційних систем у порядку інформаційної взаємодії; 5) технічна помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру внаслідок перенесення до Державного земельного кадастру відомостей про земельну ділянку, яка не була зареєстрована в державному реєстрі земель; 6) помилка, допущена у відомостях Державного земельного кадастру під час державної реєстрації земельної ділянки; 7) помилка у застосуванні систем координат земельних ділянок (в тому числі помилка, що виникає під час перерахунку із однієї системи координат в іншу), які були сформовані до 01 січня 2013 року та відомості про які були перенесені до Державного земельного кадастру, та помилка у відомостях щодо місця розташування земельних ділянок (зміщення, розворот, віддзеркалювання) з урахуванням суміжних землеволодінь та землекористувань.
Відповідно до положень ст.ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках, а кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків встановлених цим Кодексом.
Право власності на земельну ділянки відповідачки ОСОБА_2 , позивачем в межах позовних вимог не оскаржується.
Звертаючись до суду з позовом, позивач просить суд скасувати державну реєстрацію земельної ділянки у Державному кадастрі. Разом з тим, частина 13 ст.79-1Земельного кодексу України та частина 10 ст.24Закону України «Про Державний земельний кадастр» визначають, що земельна ділянка припиняє існування як об'єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується в разі скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.
Ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності).
У випадку скасування державної реєстрації земельної ділянки така ділянка припиняє своє існування, як об'єкт цивільних прав, а відомості щодо такої земельної ділянки вилучаються з Державного земельного кадастру та переносяться до архівного шару. Фактично це має наслідком усунення взаємного перетину згідно відомостей Державного земельного кадастру, оскільки зникає об'єкт (земельна ділянка), який накладався на земельну ділянку.
Перетин земельних ділянок позивача та відповідача ОСОБА_2 становить - 0,1327% (5,9 кв.м). В той же час, позивач у своїх позовних вимогах просить скасувати реєстрацію усієї земельної ділянки відповідачки.
Окрім сього Велика Палата Верховного Суду в своїй постанові від 22.01.2025 року у справі № 446/478/19 (п. 125) зазначила, що не може бути належним (правомірним) спосіб захисту, який спричиняє втручання у право на майно, щодо якого немає спору. Іншими словами, визнання недійсним рішення органу місцевого самоврядування та повернення сторін у попередній стан призведе до того, що відповідач буде позбавлений права власності не тільки на ту частину земельної ділянки, яка накладається на земельну ділянку позивача, а й на ту частину земельної ділянки, яка не є спірною і правомірність надання у власність якої не ставиться під сумнів. Таке втручання не може визнаватись законним.
Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (ст. 391 ЦК України).
Водночас Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу на те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить, як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц, від 02 липня 2019 року у справі № 48/340, від 22 жовтня 2019 року у справі № 923/876/16 та інших.
Застосування судом того чи іншого способу захисту має приводити до відновлення порушеного права позивача без необхідності повторного звернення до суду. Судовий захист повинен бути повним та відповідати принципу процесуальної економії, тобто забезпечити відсутність необхідності звернення до суду для вжиття додаткових засобів захисту. Такі висновки сформульовані в постановах Великої Палати Верховного Суду від 22 вересня 2020 року у справі № 910/3009/18 ( пункт 63), від 19 січня 2021 року у справі № 916/1415/19 ( пункт 6.13), від 16 лютого 2021 року у справі № 910/2861/18 ( пункт 98).
Відповідно, до усталеної практики Великої Палати Верховного Суду, коли позивач вважає, що його право порушене тим, що право власності зареєстроване за відповідачем, а отже, належним способом захисту є віндикаційний позов, оскільки його задоволення, тобто рішення суду про витребування нерухомого майна із чужого незаконного володіння, є підставою для внесення відповідного запису до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Натомість вимоги про скасування рішень, записів про державну реєстрацію права власності на це майно за незаконним володільцем не є необхідними для ефективного відновлення порушеного права [постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.11.2018 у справі № 488/5027/14- ц (провадження № 14-256цс18), від 09.11.2021 у справі № 466/8649/16-ц (провадження № 14-93цс20)].
Тому, враховуючи викладене, суд вважає, що єдиним способом захисту права особи, яка позбавлена володіння земельною ділянкою, за даних обставин, є віндикаційний позов, щодо частини земельної ділянки, яка може бути витребувана, тобто перетину земельних ділянок позивача та відповідача, яка становить - 0,1327% (5,9 кв.м). Скасування державної реєстрації земельної ділянки, відповідача, яка частково накладається на належну позивачеві земельну ділянку, не є належним способом захисту порушеного права.
Неналежність та неефективність заявленого позивачем способу захисту є самостійною підставою для відмови у позові [див., зокрема, постанови Великої Палати Верховного Суду від 01.03.2023 у справі № 522/22473/15-ц (пункт 127), від 04.07.2023 у справі № 373/626/17 (пункт 67), від 10.04.2024 у справі № 496/1059/18 (пункт 8.17), від 05.06.2024 у справі № 914/2848/22 (пункт 116)].
Як наслідок, у позові ОСОБА_1 про скасування державної реєстрації земельної ділянки потрібно відмовити, з огляду на неналежність обраного способу захисту.
Керуючись статтями 81, 133, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273 ЦПК України, суд, -
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до ГУ Держгеокадастру у Львівській області, ОСОБА_2 про скасування державної реєстрації земельної ділянки, - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повне рішення складено 01.12.2025.
Позивачка: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .
Відповідач 1: ГУ Держгеокадастру у Львівській області, знаходиться за адресою: м. Львів, пр. Чорновола, 4, ЄДРПОУ 39769942.
Відповідач 2: ОСОБА_2 , зареєстрована та проживає за адресоюю: АДРЕСА_2 .
Суддя Б.М. Петейчук