Справа № 438/881/25
Провадження 2/438/390/2025
іменем України
18 листопада 2025 року м. Борислав
Бориславський міський суд Львівської області у складі головуючого - судді Ткачової С.М., за участю секретаря Терлецької Ю.М. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бориславі цивільну справу
№ 438/881/25, провадження №2/438/390/2025
за позовом ОСОБА_1
до Комісії з припинення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Бориславська державна нотаріальна контора
про припинення обтяження нерухомого майна
учасники справи:
позивачка: ОСОБА_1
представник позивача - Романів Ірина Богданівна (ордер серія ВС № 1381192 від 04.07.2025, свідоцтво серія ЛВ № 001003 від 15.05.2018);
представник відповідача: Паїк Марія Василівна (довіреність б/н від 04.10.2023, Виписка з Єдиного реєстру ЮО, ФОП та ГФ від 21.03.2025) -не з'явилась ;
представник третьої особи: Кушнір О. - не з'явилась.
1.Стислий виклад позиції позивача, заперечень відповідача, пояснень третьої особи.
Позивач звернулась до суду з позовною заявою, в якій просить припинити зареєстроване Бориславською міською державною нотаріальної конторою в Єдиному реєстрі заборон відчуження об'єктів нерухомого майна обтяження нерухомого майна у вигляді арешту, що належить на праві власності ОСОБА_2 , яким зареєстровано обтяження - арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження №12321738, зареєстровано реєстратором - Бориславська державна нотаріальна контора 27.03.2012 року 12:04:14 за № 12321738; підстава обтяження - постанова про накладення арешту,111-0258,16.03.2012, СУ ГУМВСУ у Львівській області; об'єкт обтяження - невизначене майно, все нерухоме майно; власник - ОСОБА_2 , код: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ; обтяжував - СУ ГУМВСУ у Львівській області, код:08592247, 79007, Львівська область, м. Львів, пл. Григоренка, 3; заявника - Бориславська державна нотаріальна контора. Сплачений судовий збір залишити за позивачем. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 , помер ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вона, як мати померлого, хоче реалізувати своє право на спадщину після сина. 10.12.2024 державний нотаріус Бориславської державної нотаріальної контори Львівської області винесла постанову №267/02-14 про відмову у вчиненні нотаріальної дії , а саме: відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на 2/3 частини квартири АДРЕСА_2 , оскільки згідно відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна було виявлено накладення арешту на все нерухоме майно, належало її сину ОСОБА_2 постановою про накладення арешту №111-0258 від 16.03.2012 року СУ ГУМВСУ у Львівській області, зареєстрованого Бориславською ДНК 27.03.2012 року за №12321738. Також нотаріусом їй було зазначено, що дана відмова може бути оскаржена до суду. У 2012 році в провадженні Бориславського міського суду Львівської області перебувала кримінальна справа за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину за ч.1 ст. 121 KK України. Під час досудового розслідування у кримінальній справі № 1301/880/2012 постановою слідчим відділу розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров'я особи СВ ГУ MBC у Львівській області від 16 березня 2012 року на все рухоме та нерухоме майно ОСОБА_2 накладено арешт, де б таке не знаходилось i в чому не виражалось. Арешт накладався з метою забезпечення цивільного позову (виконання вироку в частині можливої конфіскації майна). Дане обтяження було зареєстровано та внесено відомості до Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна за №12321738 27.03.2012 Бориславською державною нотаріальною конторою. Вироком Бориславського міського суду Львівської області від 04.09.2012 року у кримінальній справі № 1301/880/2012 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину передбаченого ч.1ст.121 KK України визнано винним та обрано йому покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст.75 KK України його було звільнено від відбування покарання з випробуванням. Mipy запобіжного заходу - тримання під вартою засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку у законну силу змінити на підписку про невиїзд. 3 під варти засудженого ОСОБА_2 звільнили негайно у залі судових засідань. Конфіскація майна по вироку суду не застосовувалася. Вирок набрав законної сили 20 вересня 2012 року. Будь-яких примусових дій по виконанню вироку суду від 04.09.2012 року не проводилося щодо відшкодування витрат за цивільним позовом та витрат за проведені експертизи. Відшкодування відбулося у добровільному порядку. Крім того, її покійний син, ОСОБА_2 самостійно не звертався до суду в межах даної кримінальної справи чи до слідчого про скасування арешту на нерухоме майно. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 помер, що підтверджується свідоцтвом про смерть серія НОМЕР_2 , виданим Бориславською міською радою Львівської області. Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 22.11.2024 року у розділі - Відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, зареєстровано обтяження-арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження №12321738, зареєстровано реєстратором - Бориславська державна нотаріальна контора 27.03.2012 року, підстава обтяження - постанова про накладення арешту, 111-0258, 16.03.2012, СУ ГУМВСУ у Львівській області; об'єкт обтяження - невизначене майно, все нерухоме майно; власник - ОСОБА_2 . Просить задовольнити позов.
16.07.2025 представник відповідача ОСОБА_3 подала суду відзив на позов, в якому проти заявлених позовних вимог заперечує в повному обсязі, вважає ix безпідставними. Згідно з інформацією, наданою Слідчим управлінням Національної поліції у Львівській області справа №111-0258 за обвинуваченням ОСОБА_2 у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 15, ч.1 ст.115 KK України. В подальшому, у червні 2012 року кримінальна справа скеровано до суду з обвинувальним висновком. Відповідно до Єдиного реєстру судових рішень, 04.09.2012 Бориславським міським судом Львівської області винесено вирок №1/1301/85/2012 у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_2 . Згідно вказаного вироку, дії ОСОБА_2 судом кваліфіковано за ч. 1 ст. 121 KK України та останнього визнано винним. Також повідомили, що відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань за вказаним фактом не вносились. Згідно вироку Бориславського міського суду Львівської області від 04.09.2012 ОСОБА_2 визнано винним у вчиненні злочину, передбаченого ст.121 ч.1 KK України i обрано йому покарання у виді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст. 75 KK України засудженого ОСОБА_2 від відбування покарання звільнити з випробуванням, якщо він протягом визначеного судом іспитового строку в 2 роки не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов'язки. З огляду на зазначене, на правові відносини, пов'язані з розв'язанням питання про припинення арешту майна позивача, поширюються норми KПK України 1960 року. Положеннями цього Кодексу передбачалося прийняття рішення про зняття арешту з майна на стадії досудового слідства чи судового розгляду лише в межах провадження у кримінальній справі. Відповідно до п. 9 інформаційного листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ від 26 листопада 2012 N 1735/0/4-12 "Про деякі питання застосування розділу XI "Перехідні положення" Кримінального процесуального кодексу України" запобіжні заходи, зокрема, арешт майна, застосовані під час дізнання та досудового слідства до набрання чинності KПK, продовжують свою дію у порядку KПK в редакції 1960 року. Зміна, скасування чи припинення таких запобіжних заходів, арешту майна, незважаючи на набуття чинності новим процесуальним законом (тобто 20 листопада 2012 року чи пізніше), відбувається згідно з п. 9 розділу XI "Перехідні положення" KПK у порядку, передбаченому KПK в редакції 1960 року. Згідно п.9 Розділу XI "Перехідні положення" KПK України 2012 року запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади, застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту ix зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим кодексом. Частина 6 ст. 126 KПK України 1960 року передбачає, що накладення арешту на майно скасовується постановою слідчого, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба. Після надходження кримінального провадження до суду питання щодо скасування арешту повинно вирішуватись суддею при ухвалені вироку відповідно до п.8 ч. 1ст. 324 KПK України (в редакції 1960 року). Згідно із ч. 1 ст. 409 KПK України 1960 року, питання про всякого роду сумніви i протиріччя, що виникають при виконанні вироку, включаючи визначення розміру i розподілення судових витрат, якщо суд не вирішив цих питань, вирішуються судом, який постановив вирок. Підставою накладення арешту на все нерухоме майно, належного спадкодавцю постановою про накладення арешту №111-0258 16.03.2012 СУ ГУМВСУ у Львівській області, зареєстрованого Бориславською ДНК 27.03.2012р. №12321738, проте рішення про державну реєстрацію арешту нерухомого майна датовані 16.06.2012. Відповідно до Єдиного реєстру судових рішень, 04.09.2012 Бориславським міським судом Львівської області винесено вирок № 1/1301/85/2012 у кримінальній справі за обвинуваченням ОСОБА_2 . Згідно вказаного вироку, дії ОСОБА_2 судом кваліфіковано за ч.1 ст. 121 KK України та останнього визнано винним. Просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Бориславської державної нотаріальної контори Кушнір О. надіслала лист на адресу суду №180/01-16 від 07.07.2025, в якому з приводу задоволення заявлених вимог покладається на думку суду.
2. Заяви (клопотання ) учасників справи.
Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Бориславської державної нотаріальної контори Кушнір О. надіслала лист на адресу суду №180/01-16 від 07.07.2025, в якому з приводу задоволення заявлених вимог покладається на думку суду та просить слухати справу у відсутності представника держнотконтори.
16.07.2025 представник відповідача Паїк М.В. подала суду заяву про відкладення слухання справи.
23.07.2025, 19.08.2025, 18.09.2025 представник відповідача Паїк М.В. подала суду клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
16.07.2025 представник відповідача Паїк М.В. подала суду заяву про відкладення слухання справи.
13.11.2025 о 09 годині 45 хвилин представник відповідача Паїк М.В. подала до суду клопотання про слухання справи за її відсутності та просила відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.
3. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою від 12.06.2025 відкрито провадження у справі, визначено розгляд справи провести в порядку загального позовного провадження.
Ухвалою Бориславського міського суду від 16.07.2025 продовжено строк проведення підготовчого провадження у цивільній справі за позовом за позовом ОСОБА_1 до Комісії з припинення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Бориславська державна нотаріальна контора, про припинення обтяження нерухомого майна, на тридцять днів.
Ухвалою суду від 24.07.2025 суд задовольнив клопотання представника відповідача про участь у судовому засіданні в режимі відео конференції.
Ухвалою суду від 04.09.2025 суд постановив закрити підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.
Протокольними ухвалами від 21.10.2025 та 13.11.2025 визнано неявки представника відповідача в судові засідання неповажними.
Протокольною ухвалою від 13.11.2025 задоволено клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Бориславської державної нотаріальної контори, ОСОБА_4 , про слухання справи у відсутності представника держнотконтори.
4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Повно та всебічно проаналізувавши матеріали цивільної справи, суд встановив такі обставини справи та визначені відповідно до них правовідносини.
Згідно копії свідоцтва про народження ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , має матір ОСОБА_1 , актовий запис №483 від 22.10.1977 по відділу загсу Бориславського міського виконкому Львівської області.
Як вбачається з копії свідоцтва про смерть серія НОМЕР_2 від 06.05.2024, виданого Бориславською міською радою Львівської області, ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Відповідно копії постанови №267/02-14 від 10.12.2024 про відмову у вчиненні нотаріальної дії державний нотаріус Бориславської державної нотаріальної контори Львівської області відмовила ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на 2/3 частини квартири АДРЕСА_2 , оскільки згідно відомостей Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна було виявлено накладення арешту на все нерухоме майно, належного спадкодавцю, ОСОБА_2 , постановою про накладено арешт №111-0258 від 16.03.2012 року СУ ГУМВСУ у Львівській області, зареєстрованого Бориславською ДНК 27.03.2012 року за №12321738.
Згідно з Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна 22.11.2024 року у розділі - Відомості з Єдиного реєстру заборон відчуження об'єктів нерухомого майна, зареєстровано обтяження-арешт нерухомого майна, реєстраційний номер обтяження №12321738, зареєстровано реєстратором - Бориславська державна нотаріальна контора 27.03.2012 року, підстава обтяження - постанова про накладення арешту, 111-0258, 16.03.2012, СУ ГУМВСУ у Львівській області; об'єкт обтяження - невизначене майно, все нерухоме майно; власник - ОСОБА_2 .
Відповідно копії вироку Бориславського міського суду від 04.09.2012 (справа №1301/880/2012 провадження 1/1301/85/2012) ОСОБА_2 засуджено за скоєння злочину, передбаченого ч.1ст.121 KK України визначено покарання у вигляді позбавлення волі строком на 5 років. На підставі ст.75 KK України його було звільнено від відбування покарання з випробуванням 2 роки та відповідно до ст.76 КК України покладено обов'язки. Mipy запобіжного заходу - тримання під вартою засудженому ОСОБА_2 до вступу вироку у законну силу змінено на підписку про невиїзд. 3 під варти засудженого ОСОБА_2 звільнено негайно у залі судових засідань. Конфіскація майна по вироку суду не застосовувалася. Задоволено цивільний позов прокурора м. Борислава в інтересах Бориславської центральної міської лікарні та стягнуто з ОСОБА_2 на користь Бориславської центральної міської лікарні 1835,79 грн. витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_5 . Задоволено цивільний позов прокурора м. Борислава в інтересах КУ ЛОР «Львівський регіональний фтизіопульмогнологічний клінічний лікувально -діагностичний центр» та стягнуто з ОСОБА_2 на користь КУ ЛОР «Львівський регіональний фтизіопульмогнологічний клінічний лікувально -діагностичний центр» 786,68 грн. витрат на стаціонарне лікування потерпілого ОСОБА_5 . Стягнуто з ОСОБА_2 на користь НДЕКЦ при ГУМВСУ у Львівській області 1176 грн. судових витрат за проведені експертизи. Вирок набрав законної сили 20 вересня 2012 року.
Як вбачається з матеріалів кримінальної справи Бориславського міського суду - справа №1301/880/2012 провадження 1/1301/85/2012 за обвинуваченням ОСОБА_2 в скоєнні злочину, передбаченого ч.2 ст.15 ч.1 ст.115 KK України ( за вироком дії кваліфіковані судом за ч.1 ст.121 КК України) в 3-х томах, витребуваних судом з архіву та досліджених в судовому засіданні - будь-яких примусових дій та добровільних дій ОСОБА_2 по виконанню вироку суду від 04.09.2012 не проводилося щодо відшкодування витрат за цивільними позовами та витрат за проведені експертизи.
Згідно із даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань ГУМВС України у Львівській області, код ЄДРПОУ 08592247, було зареєстровано 21.08.1997. Розмір статутного капіталу юридичної особи складає «дані не вказано». На час останнього оновлення даних 05.05.2025 статус юридичної особи - в стані припинення, а головою комісії з припинення визначено - ОСОБА_6 .
Таким чином, належним відповідачем у справі є уповноважені органи на ліквідацію ГУМВС у Львівській області, а саме комісія з припинення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області.
Відповідно копії постанови про арешт майна слідчим відділу розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров'я особи СУ ГУМСУ України у Львівcькiй області Николиним В.Б. 16.03.2012 року накладено арешт на майно ОСОБА_2 , в порядку статті 126 KПK України 1960 року, чинного на час накладення, тобто зазначений захід був застосований слідчим на період досудового слідства з метою забезпечення цивільного позову (виконання вироку в частині можливої конфіскації майна). Як було визначено в статті 126 КПК України 1960 року, накладений на майно арешт підлягав скасуванню органом досудового слідства, коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба.
Правова природа арешту майна не змінилася i з прийняттям чинного KПK України, норми якого більш докладно регламентують мету, підстави й порядок застосування та скасування цього заходу забезпечення кримінального провадження.
Зокрема, згідно із статтею 170 KПK України завданнями арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження з метою забезпечення: збереження речових доказів; спеціальної конфіскаціі; конфіскації майна як виду покарання aбo заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення(цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.
За змістом постанови Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №727/2878/19 (провадження №14-516цс19), спір щодо звільнення майна з-під арешту є приватноправовим, якщо арешт накладений на майно особи, яка не була учасником кримінального провадження, розпочатого за Кримінально-процесуальним кодексом України (далі - KПK України 1960 року) та завершеного (вирок, постанова про закриття провадження) у порядку, передбаченому KПK України 1960 року (постанова Великої Палати Верховного Суду від 15.05.2019 у справі N 372/2904/17-ц) a6o KПK України 2012 року (постанова Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі № 2-3392/11). Залежно від суб'єктного складу учасників цього спору його слід розглядати за правилами цивільного чи господарського судочинства.
Припиненням кримінальної справи арешт майна стає публічним обтяженням права власності, підстави для подальшого існування якого відпали. Причому втрачається можливість застосування спеціального порядку скасування такого обтяження, зумовленого кримінально - процесуальними відносинами. З огляду на зазначене, будь - які публічно правові процедури, які з тих чи інших причин не завершені до закриття кримінального провадження (кримінальної справи), з моменту такого закриття втрачають кримінально - процесуальний характер. Арешт майна у такому разі з заходу забезпечення кримінального провадження перетворюється на неправомірне обмеження права особи користуватися належним їй майном. Водночас вимоги про звільнення майна з-під арешту, що ґрунтується на праві власності на нього виступають способом захисту зазначеного права (різновидом негаторного позову) і виникають з цивільних правовідносин, відповідно до частини першої статті 19 ЦПК України можуть бути вирішені судом цивільної юрисдикцїі.
3 урахуванням наведеного вище, вирішення цих вимог за правилами кримінального судочинства законом не передбачено. Відповідну правову позицію сформульовано Верховним Судом України у постанові від 15.05.2013 № 6-26цс13 та постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №372/2904/17-ц (провадження № 14-496цс18) від 15.05.2019. Згідно з п.9 розділу XI «Перехідні положення» KПK України (в редакції 2012 року), запобіжні заходи, арешт майна, відсторонення від посади,застосовані під час дізнання та досудового слідства до дня набрання чинності цим Кодексом, продовжують свою дію до моменту ix зміни, скасування чи припинення у порядку, що діяв до набрання чинності цим Кодексом. Положеннями ч.1ст.126 KПK України (в редакції 1960 року) передбачено, що для забезпечення цивільного позову i можливої конфіскації майна провадиться шляхом накладення арешту на вклади, цінності та інше майно обвинуваченого чи підозрюваного aбo осіб, які несуть за законом матеріальну відповідальність за його дії, де б ці вклади, цінності та інше майно не знаходилось, а також шляхом вилучення майна, на яке накладено арешт. Згідно з ч.6 ст.126 KПK України (в редакції 1960 року), накладення арешту на майно скасовується коли в застосуванні цього заходу відпаде потреба.
Враховуючи те, що у даному випадку існування арешту на майно порушує право позивача, як спадкоємця після смерті сина - ОСОБА_2 , та є всі підстави для розгляду судом цивільної юрисдикції вимог ОСОБА_1 про скасування арешту майна, накладеного на все майно спадкодавця під час досудового розслідування у кримінальній справі постановою слідчого відділу розслідування злочинів скоєних проти життя та здоров'я особи СВ ГУMBC у Львівській області від 16 березня 2012 року.
Згідно статті 1216 ЦК України, спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця) до інших осіб (спадкоємців).
Відповідно до статті 1217 ЦК України, спадкування здійснюється за заповітом a6o за законом.
Статтею 1218 ЦК України передбачено, що до складу спадщини входять yci права та обов'язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини i не припинились внаслідок його смерті.
Згідно частини 1 статті 1261 ЦК України, у першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Згідно пункту 4.18 Глави 10 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого Наказом Міністерством юстиції України від 22.02.2012 №296/5, видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків,передбачених пунктом 3 глави 7 розділу I цього Порядку, та перевірки відсутності заборони - обтяження іпотекою a6o арешту цього майна. Якщо до складу спадкового майна входить нерухоме майно, нотаріус отримує інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно шляхом безпосереднього доступу до нього. За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз'яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку (пункт 4.21).
Позивач, звертаючись до суду з позовними вимогами про скасування арешту майна в порядку спадкування за законом, не надала доказів того, що зі смертю ОСОБА_7 обов'язки, що належать спадкодавцеві на момент відкриття спадщини припинились по виконанню вироку Бориславського міського суду від 04.09.2012 (справа №1301/880/2012 провадження 1/1301/85/2012), минула потреба в накладеному арешті, спадкодавцем вимоги закону виконані добровільно, тобто сплачено за цивільним позовом всі збитки та судові витрати тощо.
Суд критично відноситься до тверджень позивачки та її представника про те, що ОСОБА_2 добровільно виконав вимоги вироку Бориславського міського суду від 04.09.2012 (справа №1301/880/2012 провадження 1/1301/85/2012) та після смерті спадкодавця вони спалили всі його папери. Дані твердження спростовуються матеріалами кримінальної справи Бориславського міського суду №1301/880/2012 провадження 1/1301/85/2012, в яких відсутні відомості, а саме квитанції, листи тощо від ОСОБА_2 , представників позивачів, які б підтверджували добровільне виконання вироку засудженим. Також судом не приймаються пояснення представника позивача, що пройшло багато часу з моменту ухвалення судом вироку та строки всі спливли, так як ці аргументи взагалі не доводились ані в позові, ані в судовому засіданні, не підтверджені доказами.
Суд приходить до висновку, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комісії з припинення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Бориславська державна нотаріальна контора, про припинення обтяження нерухомого майна, слід відмовити.
5. Позиція суду.
На основі всебічно з'ясованих обставин, на які посилається учасник справи, дослідивши докази, оцінивши їх належність, допустимість, а також достатність, взаємозв'язок у їх сукупності, встановивши правовідносини, які випливають із встановлених обставин та правові норми, які підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд приходить до переконання, що в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комісії з припинення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Бориславська державна нотаріальна контора, про припинення обтяження нерухомого майна, підлягає відмові, як не доведений.
6. Розподіл судових витрат між сторонами.
При зверненні до суду з позовом позивачем було оплачено судовий збір у розмірі 7592 грн. В позовній заяві позивач просить судові витрати покласти на неї.
Згідно ч.1,2.ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
В зв'язку з відмовою в задоволенні позовних вимог в повному обсязі судові витрати, понесені позивачкою, не підлягають перерозподілу.
Керуючись ст. ст. 141, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-
ухвалив:
у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Комісії з припинення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Бориславська державна нотаріальна контора, про припинення обтяження нерухомого майна - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Повний текст рішення виготовлений, з урахуванням вихідних днів та знаходження судді у відрядженні, 01.12.2025.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса місця проживання:
АДРЕСА_3 , рнокпп НОМЕР_3 ;
Представник позивача: Романів Ірина Богданівна (ордер ордер серія ВС № 1381192 від 04.07.2025, свідоцтво серії ЛВ №001003), адреса: АДРЕСА_4 ;
відповідач: Комісія з припинення Головного управління Міністерства внутрішніх справ України у Львівській області, місцезнаходження юридичної особи: 79007, м. Львів, площа Генерала Григоренка, 3; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 08592247;
третя особа: Бориславська державна нотаріальна контора, місцезнаходження юридичної особи: 82300, Львівська область, м. Борислав, вул. Міцкевича, 64; ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 02899281.
Суддя Світлана Ткачова