Справа № 438/1607/25
Провадження № 2-а/438/37/2025
іменем України
18 листопада 2025 року м. Борислав
Бориславський міський суд Львівської області у складі судді Ткачової С.М., за участю секретаря Терлецької Ю.М., розглянув адміністративну справу в режимі відеоконференції
№438/1607/25, провадження №2-а/438/37/2025
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції у Львівській області
третя особа: Поліцейський відділення поліції №2 (м.Трускавець) Дрогобицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області Дольський Андрій Романович
про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення.
учасники справи :
позивач ОСОБА_1 - не з'явився
представник відповідача - Головного управління Національної поліції у Львівській області Коваль Ірина Анатоліївна, (довіреність № 14 від 17.02.2025) - не з'явилась;
третя особа - поліцейський відділення поліції №2 (м.Трускавець) Дрогобицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області Дольський Андрій Романович - не з'явився.
1. Стислий виклад позиції позивача та заперечення відповідача:
10 жовтня 2025 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції у Львівській області, третя особа поліцейський відділення поліції №2 (м.Трускавець) Дрогобицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області Дольський Андрій Романович, про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення. В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що 03 жовтня 2025 року поліцейський відділення поліції №2 (м. Трускавець) Дрогобицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області Дольський Андрій Романович склав постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕНА № 5853705, згідно з якою заявник, ОСОБА_1 , 03 жовтня 2025 року о 09 год. 46 хв. у м. Трускавці по вул. Стуса Василя, 4, керував ТЗ обладнаним засобами пасивної безпеки та був непристебнутий ременем безпеки, чим порушив п. 2.3 ПДР - Порушення правил користування ременями безпеки, та наклав на позивача адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. Поліцейський не надав жодних належних і допустимих доказів, які б підтверджували правомірність складення ним оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення. У силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події порушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь. Недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведеної невинуватості цієї особи. Вважає наведені вище обставини та норми чинного законодавства України вказують на те, що оскаржувана постанова винесена поліцейським незаконно, з грубим порушенням Конституції України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, з порушенням моїх законних прав, що призвело до незаконного притягнення позивача до адміністративної відповідальності та накладення адміністративного стягнення.
Просив скасувати постанову про накладення на ОСОБА_1 адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, за ч. 5 ст. 121 КУпАП серії ЕНА № 5853705 від 03.10.2025 року і закрити провадження у адміністративній справі про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 5 ст. 121 КУпАП.
Представник відповідача Головного управління Національної поліції у Львівській області Коваль Ірина Анатоліївна у своєму відзиві від 27 жовтня 2025 року зазначає, що під час патрулювання визначеної території, 03 жовтня 2025, рухаючись на службовому автомобілі близько 09 год 46 хв проїжджаючи по вул. Стуса,4, що у м. Трускавці, екіпаж СРПП помітили автомобіль RENAULT MASTER НОМЕР_1 , водій якого керував ТЗ обладнаним пасивним ременем безпеки, будучи не пристебнутим ним. Подавши водію вимогу про зупинку, працівники поліції роз'яснили останньому вмотивовану причину зупинки та попросили надати документи зазначені в п.2.1 ПДР. Водієм даного транспортного засобу являється позивач - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 . Також, керуючись ст. 252 КУпАП, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 здійснилася оцінка доказів, за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Вважаю, що такі дії позивача є протиправними та суспільно небезпечними, від яких може постраждати як сам водій, так і його пасажири, намагається всілякими способами уникнути адміністративної відповідальності за свої протиправні дії, хоча керуючи автомобілем, як джерелом підвищеної небезпеки, мав би усвідомлювати настання всіх негативних наслідків. Від імені органів Національної поліції розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право працівники органів і підрозділів Національної поліції, які мають спеціальні звання, відповідно до покладених на них повноважень. Також при винесенні постанови позивач не висловлював жодних заперечень стосовно притягнення його до адміністративної відповідальності. Відповідно до ст.268 КУпАП позивач не скористався своїм правом заявляти клопотання, давати пояснення та подавати докази, по факту скоєння адміністративного правопорушення, що свідчить про визнання ним своєї вини та згоду з притягненням до адміністративної відповідальності. Також позивач не висловлював скарг на постанову, хоча міг це зробити відповідно до ст. 293 КУпАП, отже скарг на винесення постанови не було. Так, на підставі вищевикладеного, поліцейським СРПП, Дольським А.Р. складено відповідна адміністративна постанова, яка і є предметом оскарження та яка складено законно, обґрунтовано з додержанням норм матеріального та процесуального права.
Просила прийняти до розгляду даний відзив на позовну заяву позивача ОСОБА_1 та відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі, а постанову про адміністративне правопорушення залишити без змін.
2. Заяви (клопотання ) учасників справи.
10 жовтня 2025 року через канцелярію до Бориславського міського суду було подано клопотання позивача про залучення до участі у справі третьої особи.
24 жовтня 2025 року через канцелярію до Бориславського міського суду було подано клопотання позивача про розгляд справи за його відсутності.
У своєму відзиві від 27 жовтня 2025 року Представник відповідача Головного управління Національної поліції у Львівській області Коваль Ірина Анатоліївна просить справу розглядати без участі представника відповідача.
3. Процесуальні дії у справі.
Ухвалою Бориславського міського суду від 13 жовтня 2025 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення, прийнято до розгляду та відкрито провадження по справі, залучено до участі в розгляді справи третю особу поліцейського відділення поліції №2 (м.Трускавець) Дрогобицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області Дольського Андрія Романовича.
Протокольною ухвалою від 18.11.2025 визнано неявку третьої особи неповажною.
Протокольною ухвалою від 18.11.2025 задоволено клопотання позивача та представника відповідача про слухання справи за їх відсутності.
4. Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
В судовому засіданні встановлено, що 03 жовтня 2025 року поліцейським відділення поліції №2 (м. Трускавець) Дрогобицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області Дольським Андрієм Романовичем винесено постанову, серії ЕНА № 5853705, про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч.5 ст.121 КУпАП та накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.
Відповідно до складеної постанови ОСОБА_4 03.10.25 о 09 год 46 хв. у м. Трускавці по вул. Стуса Василя, 4, керував ТЗ обладнаним засобами пасивної безпеки та був непристебнутий ременем безпеки, чим порушив п.2.3.в ПДР.
За вказані дії передбачена адміністративна відповідальність за ч.5 ст.121 КУпАП та на позивача накладено стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн.
З огляду на викладене, між сторонами склалися правовідносини з приводу оскарження постанови суб'єкта владних повноважень у справі про притягнення до адміністративної відповідальності.
Постанова щодо притягнення до адміністративної відповідальності є рішенням суб'єкта владних повноважень, актом індивідуальної дії, який встановлює відповідні права та обов'язки для особи, щодо якої він винесений. Таке рішення суб'єкта владних повноважень має бути обґрунтованим на момент його прийняття, оскільки воно має значимі наслідки для суб'єктів приватного права, що перебувають у нерівному положенні стосовно суб'єкта владних повноважень.
Оскаржувана постанова судом перевірялася на предмет дотримання суб'єктом владних повноважень принципів правомірної адміністративної поведінки, а саме: чи прийнято рішення обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, безсторонньо (неупереджено), добросовісно, розсудливо.
Порядок розгляду (відповідачем) справи про адміністративне правопорушення визначено главою 22 КУпАП, а порядок оформлення в органах Національної поліції України, у тому числі в їх структурних (відокремлених) підрозділах, матеріалів про адміністративні правопорушення, порядок розгляду справ про адміністративні правопорушення, а також порядок контролю за дотриманням законодавства під час оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення (крім правопорушень у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху), визначено Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, що затверджена Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 листопада 2015 року N 1376; зареєстровано в Міністерстві юстиції України 01 грудня 2015 р. за N 1496/27941.
Притягненню до адміністративної відповідальності особи обов'язково повинна передувати належна та вчинена у відповідності до вимог чинного законодавства поведінка суб'єкта владних повноважень, зокрема, працівника поліції, а також встановлення останнім факту вчинення особою адміністративного правопорушення, відповідальність за вчення якого передбачена чинним законодавством.
Зокрема, відповідно до ст. 280 КУпАП, орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
З постанови у справі про адміністративне правопорушення серії ЕНА №5853705 від 03.10.2025, вбачається , що вимоги ст.280 КУпАП відповідачем були виконані.
Відповідно до ч.5 ст.121 КУпАП адміністративна відповідальність за вказаною нормою настає, зокрема, за порушення правил користування ременями безпеки або мотошоломами.
Об'єктом цього правопорушення є суспільні відносини, що регулюються і захищаються відповідними правилами дорожнього руху, зокрема: безпека дорожнього руху: дотримання порядку використання ременів безпеки чи мотошоломів, що спрямовано на зниження ризику травматизму учасників руху. Установлений порядок експлуатації транспортних засобів з урахуванням засобів пасивної безпеки. Отже захищається безпека руху та життя/здоров'я учасників, через обов'язок пристібатись ременем або використовувати мотошолом.
Об'єктивна сторона включає зовнішню поведінку, що утворює правопорушення, та характерні ознаки цього порушення. У випадку ч. 5 ст. 121 КУпАП об'єктивний прояв: не використання ременя безпеки водієм або пассажиром (або не використання мотошолома, якщо це мотоцикл/мопед) під час керування або перевозки, коли транспорт обладнаний такими засобами, і право/обов'язок їх використання встановлено ПДР. Отже, об'єктивна сторона: водій чи пасажир не скористався ременем безпеки або не одягнув/не використовував мотошолом при наявності обов'язку це робити під час руху.
Суб'єктивна сторона це внутрішнє ставлення особи до вчиненого правопорушення: вини, мотиву, форми вини (умисел чи необережність). Для правопорушень, передбачених КУпАП, суб'єктивна сторона може бути як умисел, так і необережність. Отже, водій або пасажир розуміє або повинен був розуміти, що ремінь безпеки чи мотошолом мають бути використані, і свідомо чи через необережність цього не зробив - це складає суб'єктивну сторону.
Суб'єктом правопорушення є особа, яка може бути притягнута до адміністративної відповідальності за цю норму: згідно КУпАП загальною нормою: суб'єкт - фізична осудна особа, яка керує транспортним засобом або перевозить пасажира. Для ч. 5 ст. 121 КУпАП це водій транспортного засобу, який здійснює керування таким транспортним засобом і при цьому або сам не пристебнутий ременем, або допустив, що пасажир не пристебнутий (залежно від ситуації). Отже, суб'єкт - водій ТЗ/пасажир, фізична особа, яка керує або перевозить.
Відповідно до п.2.3.в Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306 із змінами та доповненнями відповідно до постанов Кабінету Міністрів України - Для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов'язаний: на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися особі, яка навчає водінню, якщо за кермом учень, а в населених пунктах, крім того, водіям-інвалідам, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів і таксі.
Згідно з ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису), які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху та паркування транспортних засобів, актом огляду та тимчасового затримання транспортного засобу, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 цього Кодексу.
Суд зазначає, що відповідачем належним чином задокументовано та доведено належними і допустимими доказами факту вчинення позивачем дій, що містять склад правопорушення, передбачений ч.5 ст.121 КУпАП.
Натомість позивач не надав жодних належних і допустимих доказів, які б спростовували правомірність складення оскаржуваної постанови про адміністративне правопорушення. Також не надав доказів що він має спеціальне право, передбачене ПДР, не пристібатись засобами пасивної безпеки.
5. Позиція суду.
Відповідно до приписів статті 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами, висновками експертів, показаннями свідків.
Відповідно положень ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
Згідно ст. 2 Закону України «Про національну поліцію» завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах : забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Згідно ст. 252 КУпАП орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю.
Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
Враховуючи вищенаведені норми у сукупності з позиціями сторін адміністративного позову, суд приходить до висновку, що оскаржувана постанова серії ЕНА №5853705 від 03.10.2025 про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення є законною.
6. Розподіл судових витрат між сторонами.
Згідно ч.1 ст.132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Виходячи з необхідності відмови судом у задоволенні позовних вимог позивача, у суду відсутні підстави, передбачені ст. 139 КАС України, для стягнення на його користь за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень судових витрат.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 2, 5, 6, 19, 20,72,77, 286 КАС України, ст.ст. 9, 122,183, 251, 254, 258, 283, 288,289 КУпАП, суд
У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у Львівській області, третя особа: поліцейський відділення поліції №2 (м.Трускавець) Дрогобицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області Дольський Андрій Романович про визнання протиправною та скасування постанови про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржено протягом десяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Восьмого апеляційного адміністративного суду.
Позивач: ОСОБА_1 , адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 ;
Відповідач: Головне управління Національної поліції у Львівській області місцезнаходження: 79007, м. Львів, пл. Генерала Григоренка, 3, ідентифікаційний код юридичної особи - 40108833;
Представник відповідача: Коваль Ірина Анатоліївна, довіреність № 14 від 17.02.2025;
Третя особа: - поліцейський відділення поліції №2 (м.Трускавець) Дрогобицького районного відділу поліції ГУНП у Львівській області Дольський Андрій Романович.
Суддя Бориславського міського суду С. М. Ткачова