Дата документу 01.12.2025
Справа № 201/9448/25
Провадження № 2-з/334/63/25
Іменем України
01 грудня 2025 року м.Запоріжжя
Суддя Дніпровського районного суду м.Запоріжжя Новікова Н.В., розглянувши заяву позивача за зустрічним позовом (відповідач за первісним позовом) ОСОБА_1 про забезпечення позову, -
на розгляді Дніпровського районного суду м.Запоріжжя перебуває цивільна справа № 201/9448/25 за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Орган опіки та піклування Адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради про визначення місця проживання дитини.
19.09.2025 провадження у справі відкрито, підготовче засідання було призначене на 10.11.2025; перенесено на 09.12.2025.
29.10.2025 надійшов відзив на позовну заяву.
29.10.2025 надійшов зустрічний позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору - Орган опіки та піклування Адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради про визначення спільного почергового проживання дитини (№ 201/9448/25), в якому останній просить суд визначити спільне почергове проживання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 спільно почергово 3 дні на тиждень з позивачем ОСОБА_1 , 4 дні на тиждень з відповідачем ОСОБА_2 (за змінним графіком - конкретні дні визначаються сторонами в залежності від робочого графіку сторін)
28.11.2025 ОСОБА_1 подана заява про забезпечення зустрічного позову, в якій останній просить забезпечити зустрічний позов шляхом встановлення графіку виховання та участі у спілкуванні (особистого контакту) між батьком ОСОБА_1 і дитиною ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 за графіком:
у грудні 2025 - з 02 по 03, з 08 по 09, з 18 по 19, з 26 по 27;
у січні 2026 - з 03 по 04, з 09 по 10, з 17 по 18, з 25 по 28;
у лютому 2026 - з 03 по 04, з 11 по 12, з 19 по 20, з 28 по 01;
у березні 2026 - з 07 по 08, з 13 по 14, з 21 по 22, з 29 по 30;
у квітні 2026 - з 08 по 09, з 16 по 17, з 24 по 25, з 30 по 01;
у травні 2026 - з 01.05 по 02.05, з 09.05 по 10.05, з 18.05 по 19.05, з 24.05 по 25.05. Термін дії забезпечення позову не перевищує строку необхідного для вирішення справи по суті. Реалізація контакту здійснюється шляхом права батька забирати дитину до свого місця проживання. Дитина має бути повернена матері не пізніше наступного дня за місцем її постійного проживання та реєстрації: АДРЕСА_1 . Участь у вихованні та особистий контакт з батьком відбуваються із збереженням графіку режиму дня та навчання дитини.
В обґрунтування заяви зазначено, що відповідно частини першої статті 149 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Згідно частини другої статті 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Відповідно пункту 3 частини першої статті 150 ЦПК України, позов забезпечується встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.
Так, 02 червня 2018 року між сторонами було укладено шлюб.
ІНФОРМАЦІЯ_2 у шлюбі народилася дитина - син ОСОБА_3 . Факт народження зареєстровано 16 липня 2019 року Соборним районним у місті Дніпрі відділом ДРАЦС, актовий запис № 302 (додаток 1).
Шлюбні відносини припинено внаслідок розірвання шлюбу. Рішення про розірвання шлюбу винесено Жовтневим районним судом міста Дніпропетровська 03 березня 2025 року у справі № 201/16492/24.
Щоб не втрачати контакту з дитиною, заявник орендував квартиру за адресою: АДРЕСА_2 , що знаходиться за 200 м. від місця проживання сина, котрий постійно проживає із відповідачем, за 2 адресою: АДРЕСА_1 . Акт обстеження умов проживання підтверджує, що мною створені належні умови для проживання дитини.
З моменту розлучення заявник неодноразово намагався врегулювати з матір'ю питання щодо участі у вихованні та проживання дитини. За його заявою були встановлені тимчасові графіки спілкування з дитиною. Спроби врегулювати питання спілкування шляхом досягнення домовленостей або встановлення узгоджених графіків виявилися безрезультатними. Незважаючи на існування тимчасових графіків спілкування, вони систематично не виконуються відповідачем. Оскільки розпорядження Голови Адміністрації Соборного району Дніпровської міської ради діє лише до 30 листопада 2025 року, подальше його продовження є недоцільним через постійне невиконання з боку матері.
Відповідач за зустрічним позовом протягом тривалого часу, як самостійно так і за допомогою родичів (баби, діда), чинить перешкоди у спілкуванні з сином. Щоб унеможливити спілкування батько з дитиною відвозить сина до тещі в с. Царичанка, де в нього відсутній доступ до сина та до будинку в якому він знаходиться.
Оскільки відповідач всіма доступними засобами намагається зробити неможливою участь батька у вихованні дитини, налаштувати дитину проти нього під час моєї відсутності, що може утруднити або зробити неможливим виконання рішення суду у майбутньому, це може мати наслідком втрату чи погіршення безпосередніх емоційних контактів дитини з батьком, підвищення рівня загрози одностороннього психологічного навіювання, що в подальшому впливатиме на можливу наявність ускладнень в дитячо-батьківських зв'язках та стосунках, у зв'язку з чим він звернувся до суду із заявою про забезпечення позову.
З огляду на положення ч. 1 ст. 153 ЦПК України, розгляд заяви здійснюється без виклику сторін.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.
Питання забезпечення позову у цивільному судочинстві визначені главою 10 ЦПК України.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.
Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Інститут вжиття заходів забезпечення позову є одним із механізмів забезпечення ефективного юридичного захисту.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, у тому числі задля попередження потенційних труднощі у подальшому виконання такого рішення. Суд застосовує заходи забезпечення позову у разі, якщо існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам позивача до ухвалення рішення у справі.
Забезпечення позову по суті - це тимчасове обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача або пов'язаних із ним інших осіб в інтересах забезпечення реалізації в майбутньому актів правосуддя і задоволених вимог позивача (заявника). Зазначені обмеження встановлює суд в ухвалі, вони діють до заміни судом виду забезпечення позову або скасування заходів забезпечення позову.
У відповідності до ч.1 та ч.2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених цим Кодексом заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду.
За змістом п.2 та п.3 ч.1 ст.150 ЦПК України позов забезпечується, зокрема забороною вчиняти певні дії та встановленням обов'язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин.
Відповідно до ч.3 ст.150 ЦПК України види забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Як роз'яснив Пленум Верховного Суду України п.4 постанови №9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 15 вересня 2020 року у справі №753/22860/17 (провадження №14-88цс20) зазначено, що за змістом ст.149, 158 ЦПК України умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.
Встановлено, що між сторонами по справі виник спір з приводу місця проживання дитини.
З доводів заявника вбачається, що на час подачі зустрічної позовної заяви малолітня дитина проживає з матір'ю, та мати не надає можливості батьку спілкуватись з сином, не дивлячись на встановлені графіки органом опіки та піклування. Відсутність спілкування батька з дитиною протягом тривалого часу призводить до відчуження дитини від батька.
Вимоги, викладені у заяві про забезпечення позову стосуються, встановлення графіку участі батька у вихованні дитини, що за своєю суттю є фактичним вирішенням спору зустрічної позовної заяви про визначення спільного почергового проживання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 спільно почергово 3 дні на тиждень з позивачем ОСОБА_1 , 4 дні на тиждень з відповідачем ОСОБА_2 (за змінним графіком - конкретні дні визначаються сторонами в залежності від робочого графіку сторін).
Судом також критично оцінюється твердження позивача за зустрічним позовом стосовно того, що запропонований спосіб забезпечення позову спрямований на забезпечення збереження відносин та емоційного контакту дитини з батьком, оскільки фактично вирішує спір по суті.
Та обставина, що відповідач перешкоджає батьку у спілкуванні з дитиною, що призводить до втрати емоційного контакту між батьком та дитиною, не є підставою для вжиття заходів забезпечення позову у спосіб, обраний заявником, оскільки законом встановлено інший порядок вирішення цього питання.
Як слід з ч.10 ст.150 ЦПК України, що не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог за зустрічним позовом, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
З наведено вбачається, що вимоги позивача є тотожними і спір ще не вирішений по суті.
Аналогічна думка мається і у постанові Верховного Суду від 22 вересня 2021 року справа № 754/16432/20 (провадження№ 61-11597св21).
Тому, враховуючи викладені обставини в їх сукупності, суд вважає, що в задоволенні заяви про забезпечення позову належить відмовити.
На підставі викладеного та керуючись ст.19, ст.158, ст.159 СК України, ч.1 та ч.2 ст.149, ст.150, п.3 ч.1 ст.152, ч.1, п.3 ч.1 ст.353 ЦПК України, суд, -
постановив:
У задоволенні заяви позивача за зустрічним позовом ОСОБА_1 про забезпечення зустрічного позову - відмовити.
Копії ухвали направити учасникам справи для відома.
Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня її складення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження.
Суддя: