Дата документу 12.11.2025
Справа № 331/4798/25
Провадження № 2/334/4445/25
(заочне)
12 листопада 2025 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя
у складі: головуючого судді Ісакова Д.О.,
за участі секретаря судового засідання - Прийменко А.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Запоріжжя в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,
06 жовтня 2025 року до Дніпровського районного суду міста Запоріжжя надійшла позовна заява акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, на підставі ухвали Олександрівського районного суду міста Запоріжжя №331/4798/25 від 22 серпня 2025 року про передачу справи для розгляду за підсудністю.
Протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 06 жовтня 2025 року визначено головуючого суддю Ісакова Д.О.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 21.02.2022 року між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №8155886480, строком на 24 місяці, за яким відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 56168,29 гривень, та зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти і комісії за його користування, на умовах визначених договором.
У зв'язку із неналежним виконанням умов кредитного договору, відповідач має заборгованість, яка станом на 12.05.2025 року становить 78973,18 гривень та складається з наступного: заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) - 56168,29 гривень; заборгованість по річним процентам (в т. ч. прострочена) - 7,71 гривень; заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена) - 22797,18 гривень, що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості та виписками.
Відповідач заборгованість за кредитним договором в добровільному порядку не сплатив.
Представник позивача просить суд стягнути з відповідача на користь АТ «Таскомбанк» заборгованість за кредитним договором у розмірі 78973,18 гривень та судові витрати.
07.10.2025 ухвалою судді позовну заяву було прийнято до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження з повідомленням (викликом) сторін.
В судове засідання представник позивача не з'явився, в позові просив провести розгляд спрви без участі представника АТ «Таскомбанк».
Відповідач у судове засідання повторно не з'явився, про розгляд справи сповіщений у встановленому законом порядку, шляхом направлення судових повісток рекомендованою кореспонденцією на адресу зареєстрованого місця проживання. Причини неявки у судове засідання відповідач не повідомив, правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. Заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи за його відсутності суду не надав.
Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, чи в разі, якщо відповідно до положень Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального засобу не здійснюється.
Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).
У зв'язку з чим, на підставі ст. ст. 247, 280, 281 ЦПК України, суд розглянув справу за відсутності сторін, на підставі наявних у справі доказів, без фіксації судового процесу, в порядку заочного розгляду.
Дослідивши матеріали справи, проаналізувавши зібрані та досліджені докази у їх сукупності та взаємозв'язку, суд приходить до наступного висновку.
Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (частина перша статті 2 ЦПК України).
Основними засадами (принципами) цивільного судочинства є, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність (пункт 4 та 5 частини третьої статті 2 ЦПК України).
Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов'язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона (див. пункт 21 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18 березня 2020 року у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).
Відповідно до вимог частин 3 та 4 статті 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Частинами першою-третьою статті 13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Тягар доведення обґрунтованості вимог пред'явленого позову процесуальним законом, за загальним правилом, покладається на позивача.
Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (частина перша статті 77 ЦПК України).
Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (частина перша статті 80 ЦПК України).
У відповідності до вимог статті 83 ЦПК України, сторони та інші учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об'єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Судом встановлено, що 21.02.2022 року ОСОБА_1 звернувся до АТ «Таскомбанк» із заявою-анкетою на отримання послуг. На підставі поданої заяви 21.02.2022 року між АТ «Таскомбанк» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №8155886480 відповідач отримав кредитні кошти у розмірі 56168,29 гривень, та зобов'язався повернути кредит, сплатити проценти і комісії за його користування, на умовах визначених договором, строк кредиту становить 24 місяці. Початковий процент при наданні кредиту становить 5%, щомісячні проценти 2,49%.
Відповідно до п.1.2 кредитного договору, кредит надається безготівковим шляхом протягом 3-х банківських днів від дня укладання договору на рахунок позичальника НОМЕР_1 в АТ «Тасомбанк», та погашається безготівковим шляхом на цей же рахунок.
Також 21.02.2022 року позичальником ОСОБА_1 підписани паспорт споживчого кредиту «Споживчий кредит від КредитМаркет»
З матеріалів справи встановлено, що умови Договору Банком були виконані у повному обсязі, шляхом надання кредитних коштів позичальнику ОСОБА_1 на поточний рахунок, визначений сторонами у Договорі, що підтверджується випискою по його особовим рахункам.
Відповідно до ст. 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства, а сам договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст.ст.628, 629 ЦК України).
Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору, до яких закон відносить умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду (ч. 1 ст. 638 ЦК України).
Частиною 2 ст. 638 ЦК України передбачено, що договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі.
Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України кредитний договір - це договір, за яким банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Кредитний договір за своєю юридичною природою є консенсуальним.
Кредитний договір укладається у письмовій формі (ст. 1055 ЦК України).
Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У зв'язку із неналежним виконанням умов кредитного договору, відповідач має заборгованість, яка станом на 12.05.2025 року становить 78973,18 гривень та складається з наступного: заборгованість по тілу кредиту (в т. ч. прострочена) - 56168,29 гривень; заборгованість по річним процентам (в т. ч. прострочена) - 7,71 гривень; заборгованість по щомісячним процентам (в т.ч. прострочена) - 22797,18 гривень, що підтверджується відповідним розрахунком заборгованості та випискою по рахунку.
Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи. Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі.
Вимогищодо організації бухгалтерського обліку в банках України встановлені Положенням про організацію бухгалтерського обліку в банках України, затвердженим Постановою Правління Національного банку України від 04.07.2018 № 75.
Пунктом 62 розділу IV вищезазначеного Положення передбачено, що виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Відповідно до п. 63 розділу IV Положення, виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити: назву документа (форми); дату складання; найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) фізичної особи; зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.
Аналіз зазначених норм дає підстави дійти висновку, що виписки з рахунку клієнта банку є належними доказами щодо заборгованості по тілу кредиту за кредитним договором. Аналогічний висновку викладений у постановах Верховного Суду від 16.09.2020 року у справі № 200/5647/18, від 28.10.2020 у справі № 760/7792/14-ц.
Згідно з випискою по особовому рахунку на ім'я ОСОБА_1 за період з 21.02.2022 по 12.05.2025, вбачається, що відповідач в односторонньому порядку відмовився від виконання умов кредитного договору.
При цьому, суд враховує, що відповідач обґрунтованого заперечення проти позову не надав, в судове засідання не прибув і жодним чином позовні вимоги в цій частині не спростував.
У зв'язку з тим, що ОСОБА_1 свої зобов'язання за умовами кредитного договору №8155886480 року належним чином не виконував 12.08.2025 року з боку АТ «Таскомбанк» на адресу проживання відповідача, зазначену в кредитному договорі, за допомогою оператора поштового зв'язку «Укрпошта», було направлено повідомлення - вимогу про дострокове повернення кредиту та погашення заборгованості за процентами.
Аналізуючи викладені обставини справи та беручи до уваги надані суду докази в сукупності, суд приходить до висновку, що відповідач своєчасно та належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, заборгованість за кредитним договором залишається невідшкодованою, а тому позовні вимоги підгяють задоволенню.
Питання про судові витрати належить вирішити відповідно до вимог ст. 141 ЦПК України.
Керуючись статтями: 10, 12, 76-81, 133, 137, 141, 263-265, 280-284, 353, 354 ЦПК України,
позов Акціонерного товариства «Таскомбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» заборгованість за кредитним договором №8155886480 від 21.02.2022 року станом на 12.05.2025 року у розмірі 78973 (сімдесят вісім тисяч дев'ятьсот сімдесят три) гривні 18 копійок.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства «Таскомбанк» судовий збір в сумі 2422,40 гривень.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Запорізького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Інформація про учасників справи відповідно до п. 4 ч. 5 ст. 265 ЦПК України.
Позивач: Акціонерне товариство «Таскомбанк», ЄДРПОУ 09806443, місцезнаходження: м.Київ, вулиця Симона Петлюри, буд. 30.
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .
Суддя Ісаков Д.О.