Справа № 333/9688/25
Провадження № 3/333/3284/25
28 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Суддя Комунарського районного суду м. Запоріжжя Кулик В.Б., розглянувши справу про адміністративне правопорушення, за матеріалами протоколу, що надійшов з Головного Управління Державної податкової служби у Запорізькій області, відносно:
ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянки України, податкова адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП - НОМЕР_1 ,
-за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення,
25.08.2025 року, під час перевірки головним державним інспектором відділу контролю за виробництвом та обігом пального управління контролю за підакцизними товарами ГУ ДПС у Запорізькій області Кавіним О.В. ТОВ «ФОРТУНА НАФТОІНВЕСТ», директором якого є ОСОБА_1 , за місцем провадження діяльності з роздрібної торгівлі пальним за адресою: АДРЕСА_2 , виявлено факт зберігання та реалізації пального без наявності відповідної ліцензії. Вказаними діями ОСОБА_1 порушила вимоги ч. 1, ч. 3 ст. 28, ч. 2 ст. 29 Закону України від 18.06.2024 року № 3817-IХ «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, спиртових дистилятів, біоетанолу, алкогольних напоїв, тютюнових виробів, тютюнової сировини, рідин, що використовуються в електронних сигаретах, та пального» та вчинила адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 164 КУпАП.
У судове засідання ОСОБА_1 не з'явилася, про дату, час і місце розгляду була повідомлена своєчасно та належним чином, у встановленому законом порядку. Про причину своєї неявки суд не повідомила. В силу вимог ч. 2 ст. 268 КУпАП її неявка не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши матеріали справи, приходжу до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 245 КУпАП завданнями провадження в справах про адміністративні правопорушення є: своєчасне, всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності з законом.
Відповідно до ст. 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, речовими доказами тощо.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративне правопорушення, визначених ст. 255 цього Кодексу.
У статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріпленні положення, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
У справі «Barbera, Messeguand Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 року (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Одночасно, сам по собі протокол про адміністративне правопорушення не може бути беззаперечним доказом вини особи в тому чи іншому діянні, оскільки не являє собою імперативного факту доведеності вини особи, тобто не узгоджується із стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18.01.1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. The United Kingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту».
Щодо обґрунтованості поширення на вказану категорію справ гарантій Конвенції необхідно зазначити таке.
Якість складання протоколу є дуже важливою стадією оформлення справи про адміністративне правопорушення, й фактично є «обвинуваченням» держави щодо особи, що потребує належного до цього ставлення.
Відповідно звернуто увагу уповноважених осіб на необхідності дотримання правил та процедур під час складання протоколу про адміністративне правопорушення, прав та гарантій особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, належному фіксуванні доказів вчинення правопорушення та їх зберіганні тощо.
У справах проти України ЄСПЛ розглядав питання про віднесення правопорушень, передбачених КпАП, до «кримінального аспекту» в розумінні Конвенції, що, з огляду на суворість передбаченого покарання правопорушення, не є незначним та такі адміністративні провадженні слід вважати по суті кримінальними і такими, що вимагають застосування всіх гарантій ст. 6 Конвенції.
Одночасно практика Європейського суду з прав людини щодо розгляду справ про адміністративні правопорушення зосереджена навколо фундаментальних засад здійснення правосуддя у справах про адміністративні правопорушення, зокрема, забезпеченні дотримання положень Конвенції в частині реалізації ст. 6, яка гарантує кожному право на справедливий суд.
На підтвердження вини ОСОБА_1 суду надано акт (довідка) фактичної перевірки від 25.08.2025 ГУ ДПС у Запорізькій області. Згідно з положеннями Податкового Кодексу України акт перевірки фіксує тільки обставини, встановлені під час перевірки, факти виявлених можливих порушень законодавства та не є остаточним документом, який встановлює вину. З огляду на наведене, акт не може слугувати єдиним доказом на підтвердження винуватості.
Таку правову позицію виснував Касаційний адміністративний суд Верховного Суду у справі № П/811/2893/14 від 08.09.2020 року.
Як вбачається з долучених до справи документів суду надано лише акт (довідка) фактичної перевірки від 25.08.2025 року ГУ ДПС у Запорізькій області. Інших доказів суду не надано.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах, в тому числі, і закріпленої в ст. 62 Конституції України презумпції невинності.
Відповідно до ст. 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
З огляду на наведені обставини, матеріали справи відносно ОСОБА_1 не містять безумовних та беззаперечних доказів на підтвердження вчинення останньою інкримінованого адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КУпАП, що виключає провадження у справі та підлягає закриттю.
Керуючись ст. ст. 247,283, 284 КУпАП, -
Провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 164 Кодексу України про адміністративні правопорушення, закрити на підставі п. 1 ч. 1 ст. 247 Кодексу України про адміністративні правопорушення України у зв'язку з відсутністю складу адміністративного правопорушення.
Постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим або його представником протягом десяти днів з дня винесення постанови.
Суддя Комунарського районного суду
м. Запоріжжя В.Б. Кулик