Справа № 333/6650/25
Провадження № 2-а/333/129/25
26 листопада 2025 року м. Запоріжжя
Комунарський районний суд міста Запоріжжя у складі головуючого судді Ходька В.М., за участі секретаря судового засідання Гузь В.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення, за відсутності учасників справи, -
ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просить скасувати постанову № 488 ІНФОРМАЦІЯ_2 від 08.05.2025 про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25 500,00 грн., за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.3 ст.210-1 КУпАП, провадження закрити.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 04.05.2025 позивача було затримано та доставлено до ІНФОРМАЦІЯ_2 , де його тримали декілька днів у підвалі з іншими військовозобов'язаними. 08.05.2025 відповідач доставив позивача до ІНФОРМАЦІЯ_3 , за місцем його військового обліку. ІНФОРМАЦІЯ_4 випустив позивача лише 09.05.2025, видавши йому повістку №42125/Т/ від 09.05.2025, в якій зазначено, що йому належить з"явитися до ІНФОРМАЦІЯ_5 12.05.2025 о 08.00 год. Як вбачається із матеріалів адміністративного правопорушення розгляд справи про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності відбувся 08.05.2025 о 08.00 год. При цьому відповідач зазначає у оскаржуваній постанові, що позивач не з'явився на розгляд справи 08.05.2025. В цей же день - 08.05.2025, позивача, після невдалої напередодні спроби мобілізації, службовці ІНФОРМАЦІЯ_2 доставили його до ІНФОРМАЦІЯ_3 , тобто за місцем його військового обліку. Перебуваючи у приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_3 , де його утримували до 09 травня 2025 включно, позивач ніяк не міг прибути на розгляд адміністративного протоколу, складеного відносно нього відповідачем. Відповідач був про це обізнаний, адже сам і доставив позивача за місцем його військового обліку. З огляду на матеріали адміністративної справи доказами щодо встановлення вини позивача є лише акт про відсутність військово-облікового документу від 04.05.2025. Однак, матеріали про адміністративне правопорушення не містять доказів проведення фото- і відеофіксації процесу пред'явлення та перевірки документів позивача із застосуванням технічних приладів. Також слід зазначити, що військово-обліковий документ позивача паперового зразка (військовий квиток) перебуває у ІНФОРМАЦІЯ_6 , його було вилучено у позивача працівниками ТЦК та СП. Наразі позивач не має можливості надати до суду копію свого військового квитка, так як йому його не повернули в той день, коли випустили з ІНФОРМАЦІЯ_3 «під повістку». Забрати свій військово-обліковий документ у ІНФОРМАЦІЯ_6 позивач наразі не має можливості, адже за станом здоров"я проходить тривале лікування до листопада 2025 (у позивача наявний діагноз начальної стадії туберкульоз верхньої частини правої легені, консультативний висновок фахівця додається). З метою запобігання зараження оточуючих позивач вимушено ізольований. Отже, при винесенні оскаржуваної постанови було допущено неповноту та неправильність при розгляді протоколу №251 від 08.05.2025 про адміністративне правопорушення, порушено права позивача, як особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, наслідком чого стало прийняття незаконної постанови №488 від 08.05.2025 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за ч. 3 ст. 210-1 КУпАП.
Представник відповідача надав відзив в якому виклав свої заперечення проти позову посилаючись на те, що 04.05.2025 о 10 год. 30 хв. у АДРЕСА_1 , гр. ОСОБА_1 при перевірці військово-облікових документів не мав при собі військово-облікового документу, про що було складено відповідний акт від 04.05.2025. Уповноваженою особою у відповідності до ч. 6 ст. 258 КУпАП було складено протокол про адміністративне правопорушення від 04.05.2025 № 251 в якому сповіщено ОСОБА_1 про місце і час розгляду справи, а саме 08.05.2025 о 08:00 год. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_2 за адресою АДРЕСА_2 . В протоколі про адміністративне правопорушення ОСОБА_1 від пояснень відмовився. На розгляд справи ОСОБА_1 не з'явився. Про місце, дату та час розгляду справи попереджений належним чином, що підтверджується його особистим підписом у протоколі про адміністративне правопорушення. В матеріалах справи знаходиться акт про відсутність військово-облікового документу від 04.05.2025. Будь яких доказів того, що його військово-обліковий документ був вилучений та знаходиться в ІНФОРМАЦІЯ_6 , ОСОБА_1 не надав. Відповідно до вимог чинного законодавства, при вилученні військово-облікового документу, особі видається відповідна довідка про це, в який вказано, до якої дати вилучено. З зазначеного вбачається, що громадянин ОСОБА_1 в умовах особливого періоду, скоїв адміністративне правопорушення, передбачене ч. 3 ст. 210-1 КУпАП(а.с.60-63).
Учасники справи у судове засідання не з'явилися, надали заяви про розгляд справи без їх участі. За таких обставин, суд вважає можливим розглянути справу без фіксування судового засідання технічними засобами у відсутності учасників справи на підставі доказів, які є в матеріалах справи, що відповідає положенню ч.1 ст.205 та ч.4 ст.229 КАС України.
Ухвалою суду від 29.07.2025 поновлено позивачу строк звернення до суду та позовну заяву прийнято до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження, з урахуванням особливостей розгляду окремих категорій термінових адміністративних справ передбачених параграфом 2, глави 11, розділу ІІ КАС України, з викликом учасників справи в судове засідання, що було призначене на 08.08.2025, яке неодноразово відкладалось через неможливість розгляду справи за наявними матеріалами, неявку учасників справи в судове засідання та з інших причин.
Судом встановлені наступні факти і відповідні їм правовідносини.
04.05.2025 стрільцем 2-го відділення взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 молодшим сержантом ОСОБА_2 складено протокол про адміністративне правопорушення № 251 відносно ОСОБА_1 про те, що він як військовозобов'язаний 04.05.2025 о 10 годині 30 хвилин в АДРЕСА_1 , у період мобілізації не мав при собі та відмовився пред'явити свій військово-обліковий документ на вимогу уповноваженого представника ІНФОРМАЦІЯ_1 стрільця солдата ОСОБА_3 , чим порушив вимоги п. 6 ст. 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", чим вчинив правопорушення передбачене ч. 3 ст.210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення, а саме порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію вчинене в особливий період (а.с.67).
При складенні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, були роз'ясненні його права і обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, та повідомлено, що розгляд справи про адміністративне правопорушення відбудеться 08.05.2025 о 08 год. 00 хв. в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 , про що зроблена відмітка і підпис особи у протоколі, до протоколу додається акт про відсутність військово-облікового документу. У протоколі про адміністративне правопорушення особа, яка притягується до адміністративної відповідальності будь-яких пояснень та зауважень щодо змісту протоколу не надав.
Згідно акту про відсутність військо-облікового документу від 04.05.2025, під час здійснення перевірки ВОД групою оповіщення у складі інспектора БРВП ОСОБА_4 та стрільця 1 відділення взводу охорони ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_3 було виявлено, що громадянин ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , не мав при собі військово-облікового документу (військово-облікового документу в електронній формі) (а.с.68).
08.05.2025 начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковник ОСОБА_5 розглянувши матеріали справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 встановив, що він вчинив правопорушення, відповідальність за яке передбачене ч.3 ст. 210-1 КУпАП, а саме 04.05.2025 о 10 год. 30 хв. у м. Запоріжжя по вул. М. Гончаренка, буд.3, при перевірці військо-облікового документів не мав при собі військо-облікового документу, про що було складено відповідний акт від 04.05.2025 та виніс постанову № 488 про накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 25 500 грн. (з.б.а.с.6-7, а.с.66). Особа, яка притягується до адміністративної відповідальності на розгляд справи не з'явилась.
Згідно військово-облікового документу сформованого 22.07.2025 із застосунку "Резерв+", ОСОБА_1 перебуває на обліку в ІНФОРМАЦІЯ_8 , пройшов 05.05.2025 військово-лікарську комісію, відповідно до якої визнаний придатним, дата уточнення даних - 27.06.2025 (з.б.а.с.9).
Відповідно до Консультативного висновку фахівця виданого 16.05.2025 лікарем ОСОБА_6 , у ОСОБА_1 виявлений новий випадок туберкульозу (16.05.2025) верхньої частки правої легені (інфільративний) (з.б.а.с.11).
Згідно повістки №24125/Т від 09.05.2025, ІНФОРМАЦІЯ_4 викликає ОСОБА_1 на 12.05.2025 на 08 годину 00 хвилин для уточнення військово-облікових даних (а.с.12).
Надаючи правову оцінку вказаним правовідносинам, суд зазначає наступне.
Відповідно до ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.
У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до положень ч. 3 ст. 286 КАС України, яка містить спеціальні норми щодо особливостей провадження у справах з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень з притягнення до адміністративної відповідальності, передбачено, що за наслідками розгляду справи вказаної категорії місцевий загальний суд як адміністративний має право, зокрема залишити рішення суб'єкта владних повноважень без змін, а позовну заяву без задоволення.
Згідно з ст.7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Статтею 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадській порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до ст.ст.245, 251, 279, 280 КУпАП завданням провадження у справах про адміністративне правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи, вирішення її у точній відповідності із законом. Розгляд справи розпочинається з оголошення складу колегіального органу або представлення посадової особи, яка розглядає дану справу. Головуючий на засіданні колегіального органу або посадова особа, що розглядає справу, оголошує, яка справа підлягає розгляду, хто притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов'язки. Після цього оголошується протокол про адміністративне правопорушення. На засіданні заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішуються клопотання. При розгляді справи про адміністративне правопорушення орган (посадова особа) повинен з'ясувати, чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи заподіяно майнову шкоду, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, у тому числі тими, що використовуються особою, яка притягається до адміністративної відповідальності, або свідками, а також працюючими в автоматичному режимі, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Згідно з ч.2 ст.254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.
Абзацом першим частини другої статті 255 КУпАП визначено, що у справах про адміністративні правопорушення, розгляд яких віднесено до відання органів, зазначених у статтях 222 - 244-21, 244-24 цього Кодексу, протоколи про правопорушення мають право складати уповноважені на те посадові особи цих органів.
Статтею 217 КУпАП передбачено, що посадові особи, уповноважені розглядати справи про адміністративні правопорушення, можуть накладати адміністративні стягнення, передбачені цим Кодексом, у межах наданих їм повноважень і лише під час виконання службових обов'язків.
Перелік посадових осіб, які від імені органів, згаданих у пунктах 2, 5 статті 213 цього Кодексу, розглядають справи про адміністративні правопорушення, встановлюється законами України.
Згідно статті 235 КУпАП територіальні центри комплектування та соціальної підтримки розглядають справи про такі адміністративні правопорушення: про порушення призовниками, військовозобов'язаними, резервістами правил військового обліку, про порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, про зіпсуття військово-облікових документів чи втрату їх з необережності (статті 210, 210-1, 211 (крім правопорушень, вчинених військовозобов'язаними чи резервістами, які перебувають у запасі Служби безпеки України або Служби зовнішньої розвідки України).
Від імені територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки розглядати справи про адміністративні правопорушення і накладати адміністративні стягнення мають право керівники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до частини восьмої статті 1 Закону України "Про військовий обов'язок і військову службу" положення про центри рекрутингу, територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються Кабінетом Міністрів України. Діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, центрів рекрутингу координується та спрямовується Міністерством оборони України.
Відповідно до Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого Постановою КМУ № 154 від 23.02.2022 (надалі - Положення), територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є органами військового управління, що забезпечують виконання законодавства з питань військового обов'язку і військової служби, мобілізаційної підготовки та мобілізації.
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки утворюються в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, інших містах, районах, районах у містах.
Залежно від обсягів облікової, призовної та мобілізаційної роботи утворюються районні (об'єднані районні), міські (районні у містах, об'єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки (далі - районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки) (пункт 1).
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки очолюють керівники, які організовують діяльність територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки як структурні підрозділи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя підпорядковуються відповідному територіальному центру комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, області, мм. Києва та Севастополя, на території відповідальності якого вони перебувають згідно з адміністративно-територіальним устроєм України.
Безпосереднє керівництво територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки і контроль за їх діяльністю здійснюють відповідні оперативні командування, а загальне - Командування Сухопутних військ Збройних Сил, яке узгоджує основні питання діяльності територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки з відповідними структурними підрозділами Генерального штабу Збройних Сил та Міноборони (пункт 3).
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя є юридичними особами публічного права, мають самостійний баланс, реєстраційні рахунки в органах Казначейства.
Районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки є відокремленими підрозділами відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя.
Положення про районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки затверджуються керівниками відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки Автономної Республіки Крим, областей, мм. Києва та Севастополя (пункт 7).
Територіальні центри комплектування та соціальної підтримки відповідно до покладених на них завдань: розглядають справи (цілодобово під час проведення мобілізації та/або у період воєнного стану) про адміністративні правопорушення та накладають адміністративні стягнення відповідно та з дотриманням Кодексу України про адміністративні правопорушення (пункт 9).
Керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки має право: розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначені статтею 235 Кодексу України, і накладати адміністративні стягнення (пункт 12).
В другому пункті першого розділу Інструкції зі складання територіальними центрами комплектування та соціальної підтримки протоколів та оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення, затвердженої Наказом Міністерства оборони України 01 січня 2024 року № 3, зазначено, що уповноважені посадові особи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, яким надано право складати протоколи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 210, 210-1, 211 КУпАП, визначаються наказами керівників відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ч.6 ст. 258 КУпАП протокол не складається у разі вчинення в особливий період адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210, 210-1 цього Кодексу, розгляд яких віднесено до компетенції територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки, якщо особа не з'явилася без поважних причин або не повідомила причину неприбуття на виклик територіального центру комплектування та соціальної підтримки, будучи належним чином повідомленою про дату, час і місце виклику, та за наявності у територіального центру комплектування та соціальної підтримки, підтвердних документів про отримання особою виклику.
Отже, з наведених вище положень законодавства слідує, що повноваженнями щодо складення протоколів про адміністративні правопорушення, що визначені статтею 235 КУпАП, наділені посадові особи територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки за наявності відповідних наказів їх керівників, а в окремих випадках протоколи про правопорушення взагалі можуть не складатися.
Статтею 283КУпАП передбачено, що постанова по справі про адміністративне правопорушення повинна містити: найменування органу (прізвище, ім'я та по батькові, посада посадової особи), який виніс постанову; дату розгляду справи; відомості про особу, стосовно якої розглядається справа (прізвище, ім'я та по батькові (за наявності), дата народження, місце проживання чи перебування; опис обставин, установлених під час розгляду справи; зазначення нормативного акта, що передбачає відповідальність за таке адміністративне правопорушення; прийняте у справі рішення.
Частиною 3 ст. 210-1 КУпАП передбачена адміністративна відповідальність за порушення законодавства про оборону, мобілізаційну підготовку та мобілізацію, що вчинено в особливий період.
Відповідно до частини шостої статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" у період проведення мобілізації (крім цільової) громадяни України чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Державної прикордонної служби України у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України.
Згідно п.22. Постанови Кабінету Міністрів України від 16 травня 2024 р. № 560 "Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період" (далі Постанова № 560) резервісти та військовозобов'язані протягом 60 днів з дня набрання чинності Указом Президента України про оголошення мобілізації, затвердженим Верховною Радою України, зобов'язані уточнити свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) через центри надання адміністративних послуг або електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста, або у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів України, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ.
Резервісти та військовозобов'язані, у яких відсутній (які втратили) військово-обліковий документ, уточнюють свої облікові дані (адресу місця проживання, номери засобів зв'язку, адреси електронної пошти (за наявності) та інші персональні дані) у районному (міському) територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки за місцем свого перебування або місцезнаходження чи відповідному підрозділі розвідувальних органів, Центральному управлінні або регіональному органі СБУ, де вони перебувають на військовому обліку. У такому разі під час уточнення облікових даних їм оформляється військово-обліковий документ.
Пунктами 25, 49 Постанови № 560 визначено, що громадяни чоловічої статі віком від 18 до 60 років зобов'язані мати при собі військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського, а також представника Держприкордонслужби у прикордонній смузі, контрольованому прикордонному районі та на пунктах пропуску через державний кордон України. У період проведення мобілізації (крім цільової) уповноважені представники територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейські, а також представники Держприкордонслужби мають право вимагати у громадян чоловічої статі віком від 18 до 60 років військово-обліковий документ (військово-обліковий документ в електронній формі) разом з документом, що посвідчує особу.
Відповідно до наведеного вище законодавства на ОСОБА_1 , як на громадянина України чоловічої статі віком від 18 до 60 років, покладено обов'язок мати при собі військово-обліковий документ та пред'являти його за вимогою уповноваженого представника територіального центру комплектування та соціальної підтримки або поліцейського у період проведення мобілізації, чого ним не було зроблено.
Відповідно до ст.ст.9, 77 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості; кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Позивачем не доведено відповідними доказами, що його примусово утримували в приміщенні ІНФОРМАЦІЯ_1 та ІНФОРМАЦІЯ_1 , тим самим позбавивши можливості прийняти участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення, як і не надано доказів вилучення військово-облікового документу співробітниками ІНФОРМАЦІЯ_1 .
При цьому суд відхиляє доводи позивача про наявність істотних порушень процедури притягнення його до адміністративної відповідальності, оскільки протокол про адміністративне правопорушення був складений уповноваженою посадовою особою територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Позивачу під час складення протоколу були роз'ясненні його права і обов'язки, передбачені статтею 268 КУпАП, в протоколі зазначено про складання акту про відсутність військово-облікового документу, тобто позивачу було достеменно відомо про порядок притягнення його до адміністративної відповідальності, йому було надано достатньо часу для підготовки до її розгляду, протокол про адміністративне правопорушення № 251 від 04.05.2025 підписаний позивачем без жодних зауважень та не надано жодних пояснень, на розгляд справи 08.05.2025 позивач не з'явився, ніяких зауважень та пояснень також не надав.
З огляду на викладене, суд висновує, що начальник ІНФОРМАЦІЯ_1 підполковник ОСОБА_5 встановивши порушення позивачем вимоги частини першої статті 22 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", а саме те, що при перевірці ОСОБА_1 не мав при собі військово-облікового документа у період проведення мобілізації, правомірно притягнув його до адміністративної відповідальності за ч.3 ст. 210-1 КУпАП та наклав стягнення у вигляді штрафу у розмірі 25 500 грн., а тому в задоволенні позову слід відмовити.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.7, 9, 245, 268, 276, 278, 279, 283 КУпАП, ст.ст.2, 5, 9, 72-79, 90, 139, 242-246, 262, 268-272, 286 КАС України, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 про скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення - відмовити.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку апеляційного оскарження, а у разі його апеляційного оскарження - з моменту проголошення судового рішення суду апеляційної інстанції. Рішення може бути оскаржено до Третього апеляційного адміністративного суду протягом десяти днів з дня проголошення.
Позивач - ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_3 ;
Відповідач - ІНФОРМАЦІЯ_9 , місцезнаходження: АДРЕСА_4 , код ЄДРПОУ НОМЕР_2
Повний текст рішення складено 01 грудня 2025 року.
Суддя В.М. Ходько