8-й під'їзд, Держпром, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"01" грудня 2025 р.м. ХарківСправа № 922/3482/25
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Шарко Л.В.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу
за позовом Державного підприємства "Український державний центр радіочастот", м. Київ, в особі Північно-східної філії Державного підприємства "Український державний центр радіочастот", м. Харків
до Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко", м. Харків
про стягнення 12821,41 грн.
без виклику учасників справи
Позивач, Державне підприємства "Український державний центр радіочастот" в особі Північно-східної філії Державного підприємства "Український державний центр радіочастот", звернувся до Господарського суду Харківської області з позовом до Приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко", відповідача, в якому просить суд стягнути з відповідача на свою користь суму основного боргу - 10617,60 грн, пеню - 1496,99 грн, інфляційні витрати - 706,82 грн за договором № 930 від 30.01.2020 року, за проведення робіт пов'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів. Судові витрати позивач просить суд покласти на відповідача. Також, позивач просить суд розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи, за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою суду від 06.10.2025 позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Постановлено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
21.10.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач проти позову заперечує та просить суд відмовити в його задоволенні. В обґрунтування заперечень відповідач вказує, що умовами договору (п. 3.2) сторони чітко визначили документ, який підтверджує факт виконання робіт та, відповідно, є підставою для їх оплати - Акт виконаних робіт. До позовної заяви, поданої через систему «Електронний суд», позивач додав у т.ч.: акт від 31.10.2024 №24-20-6961 про виконання робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) РЕЗ (РО) за жовтень 2024 року згідно з договором від 02.07.2018 №4200 на суму 1061,76 грн. На відміну від інших актів, що містяться у додатках до позовної заяви, у цьому акті відсутня сформована програмою M.E.Doc позначка "документ доставлено контрагенту". За таких обставин жодним чином неможливо стверджувати про відмову відповідача від підписання цього акту виконаних робіт, адже його непідписання ніяк не залежало від волі відповідача, оскільки є наслідком саме ненадання відповідачу цього акту позивачем. Отже, на переконання відповідача, позивач не надав доказів надання зазначеного вище акту відповідачу, що позбавляє його права посилатись на умови підпунктів 3.3.1 і 3.3.2 договору. Таким чином, відповідач наполягає, що наданий позивачем до суду вищевказаний акт від 31.10.2024 №24-20-6961 не є належним доказом виконання робіт за договором та виконання позивачем умов п. 3.2 і п. 3.3 договору. Крім того, до позовної заяви позивач додав рахунок від 22.10.2024 №6961 на суму 1061,76 грн. на оплату послуг за жовтень 2024. На відміну від інших рахунків, що додані до позовної заяви, у цьому рахунку відсутня сформована програмою M.E.Doc позначка "документ доставлено контрагенту". Таким чином, на думку відповідача, наданий позивачем суду вищевказаний рахунок від 22.10.2024 №6961 не є належним доказом виконання позивачем умов договору, що визначають порядок ініціювання позивачем оплати робіт за жовтень 2024. Саме позивачем порушено умови договору, що визначають підстави і порядок оплати робіт - не направлений відповідачу акт виконаних робіт та рахунок за жовтень 2024. За таких обставин нарахування та стягнення з відповідача пені за порушення зобов'язань по оплаті виконаних робіт за жовтень 2024 є безпідставним з огляду на порушення умов договору самим позивачем, та, відповідно, відсутність таких порушень зі сторони відповідача.
28.10.2025 до суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву. Позивач зазначає про те, що, відповідач не відкрив програму M.E.Doc та не отримав та не підписав акт № 24-20-6961 від 31.10.2024, тому є порушення умов Угоди № 24ЕД про визнання електронних документів та використання кваліфікованого електронного підпису від 03 лютого 2020 року, зокрема п. 3.1.1. згідно якого, електронний документ вважається укладеним сторонами та підписаним всіма необхідними повноважними підписантами з обох сторін у дату, зазначеному в тексті такого електронного документа як дата його складання. В п. 3.1.3. зазначеної вище Угоди вказано - "Пункт 3.1.1. не застосовується до рахунків на оплату. Рахунки вважаються чинними в разі їх підписання стороною, яка їх направила". Позначка "документ доставлено контрагенту" свідчить про те, що документ був відправлений, присутній на сервері M.E.Doc та доставлений іншому контрагенту. Відсутність позначки "документ доставлено контрагенту" свідчить про те, що контрагент не завантажив (не відкрив) цей документ з серверу M.E.Doc. Не відкриття при роботі з модулем Документообіг програми M.E.Doc надісланого документу, не свідчить про те, що вказаний акт виконаних робіт не був доставлений йому, а свідчить про помилку відповідних осіб, що працюють з цим модулем. Умисне же не прийняття документів в електронному вигляді свідчить про неналежне виконання умов договору. Також, на усіх актах виконаних робіт та рахунках на оплату цих робіт, крім акту 24-20-6961 від 31 жовтня 2024 року та рахунку 6961 від 22.10.2024 року присутня позначка "документ доставлено контрагенту". Таким чином, відповідач усі акти та рахунки в електронному вигляді відкрив та бачив їх, хоча ніяким чином не відреагував на них, а акт 24-20-6961 від 31 жовтня 2024 року та рахунок 6961 від 22.10.2024 року, проігнорував, тому що не заходив в програму M.E.Doc та не відкривав надісланий акт виконаних робіт та Рахунок на оплату. Доводи наведені відповідачем стосовно рахунку 6961 від 22.10.2024 року ідентичні доводам стосовно акту виконаних робіт 24-20-6961 від 31.10.2024. Тому, доводи відповіді на відзив, теж будуть ідентичними тим, що викладені вище. На переконання позивача, доводи наведені відповідачем стосовно обставин нарахування та стягнення пені по оплаті виконаних робіт за жовтень 2024 року є похідними від доводів викладеними у пунктах 5-14, тому є помилковими.
25.11.2025 від позивача до суду надійшла заява, в якій позивач просить суд посилання в пункті 3 прохальної частини позовної заяви на договір № 930 від 30.01.2020 року вважати технічною помилкою. Просить суд пункт 3 прохальної частини позовної заяви вважати викладеному в наступній редакції: "3. Стягнути з приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко", розташований за адресою: 61002, м. Харків, вул. Сумська, буд. 20, ЄДРПОУ: 22649344 на користь Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" проспект Берестейській (Перемоги), 151, м. Київ, 03179; ідентифікаційний код суб'єкта господарської діяльності: 01181765, в особі Північно-східної філії Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" (вул. Гольдбергівська, 63, м. Харків, 61010, код ЄДРПОУ - 23751625, IBAN - НОМЕР_1 в АТ "Райффайзен банк Аваль" м. Київ) по договору № 4200 від 02.07.2018 року, за проведення робіт пов'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів суму основного боргу 10617,60 грн, пеню - 1496,99 грн, інфляційні витрати - 706,82 грн, а всього 12821,41 грн".
Відповідно до частини 1 статті 252 ГПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Зокрема, частиною 5 статті 252 ГПК України встановлено, що суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Клопотань про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням учасників справи до суду не надходило.
Суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі (частина 1 статті 248 ГПК України).
Відповідно до частини 4 статті 240 ГПК України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
Між Державним підприємством "Український державний центр радіочастот" в особі Північно-східної філії Державного підприємства "Український державний центр радіочастот", як виконавцем (надалі позивач, або виконавець), та, приватним акціонерним товариством "Концерн АВЕК та Ко" як замовником (надалі відповідач або замовник), було укладено договір на роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів № 4200 від 02.07.2018 року (надалі - договір).
Відповідно до п.1.1 предметом цього договору є проведення виконавцем робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності (ЕМС) радіоелектронних засобів (РЕЗ), згідно з виданими дозволами, а також виявлення та усунення дії джерел радіозавад роботі РЕЗ замовника.
Згідно з частиною 1 статті 44 Закону України "Про електронні комунікації" радіочастотний моніторинг здійснюється з метою забезпечення електромагнітної сумісності, визначення стану користування радіочастотним спектром на регіональному, національному та міжнародному рівнях, визначення наявного для впровадження новітніх технологій радіочастотного спектра, розроблення пропозицій для прийняття відповідних рішень щодо підвищення ефективності користування радіочастотним спектром та визначення дотримання Україною та сусідніми державами міжнародних зобов'язань і положень Регламенту радіозв'язку Міжнародного союзу електрозв'язку у сфері радіочастотного спектра.
Згідно з частиною 2 статті 44 Закону України "Про електронні комунікації" радіочастотний моніторинг здійснюється державним підприємством, що перебуває у сфері управління регуляторного органу, за рахунок користувачів радіочастотного спектра на платній основі. Оплата вартості таких робіт здійснюється на договірних засадах. Радіочастотному моніторингу підлягає кожна смуга радіочастот.
Згідно з частиною 3 статті 44 Закону України "Про електронні комунікації" Радіочастотний моніторинг здійснюється державним підприємством, що перебуває у сфері управління регуляторного органу, за рахунок користувачів радіочастотного спектра на платній основі. Оплата вартості таких робіт здійснюється на договірних засадах.
Відповідно до пункту 1 розділу III "Порядку здійснення радіочастотного моніторингу у смугах радіочастот загального користування" (надалі - Порядку), затвердженого постановою Національною комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку (надалі НКЕК) від 19.04.2023 № 139, систематичному радіочастотному моніторингу підлягає кожна смуга радіочастот шляхом контролю: всього радіообладнання із задіяними присвоєннями радіочастот, яке працює в розподілених смугах радіочастот; кожної смуги радіочастот, у тому числі нерозподілених смуг, в яких відсутні задіяні присвоєння радіочастот.
Методика та технічні особливості проведення радіочастотного моніторингу смуг радіочастот, в яких є зареєстровані частотні присвоєння, вільних смуг радіочастот, а також стан дотримання користувачами радіочастотного спектра плану освоєння радіочастот визначаються УДЦР.
Відповідно до пункту 1 розділу V Порядку, загальні користувачі радіочастотного спектра здійснюють оплату вартості робіт УДЦР з радіочастотного моніторингу на договірних засадах.
Відповідно до пункту 2 розділу V Порядку, користувач радіочастотного спектра укладає з УДЦР договір про проведення радіочастотного моніторингу користування радіочастотним спектром відповідно до вимог законодавства (в електронній формі або паперовому вигляді на вибір користувача). Договір в електронній формі укладається з дотриманням вимог Законів України "Про електронні документи та електронний документообіг" та "Про електронні довірчі послуги".
Відповідно до пункту 4 розділу V Порядку, оплата робіт з проведення радіочастотного моніторингу здійснюється користувачем радіочастотного спектра на підставі укладеного договору згідно з тарифами на роботи (послуги) УДЦР, які встановлюються НКЕК.
Згідно пункту 20.2., Розділу ІІ Тарифів на радіочастотний моніторинг та забезпечення ЕМС РЕЗ (РО), затвердженого Рішенням Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації 17 серпня 2021 року № 302, яке зареєстровано в Міністерстві юстиції України 03 вересня 2021 року за № 1160/36782, тариф без ПДВ за кожний номінал частоти кожного РЕЗ (РО) складає 7,9 грн. на місяць.
Відповідно до пункту 2.1. договору виконавець зобов'язується протягом всього строку дії цього договору проводити заходи щодо забезпечення ЕМС РЕЗ, які використовує замовник, згідно з дозволами на експлуатацію РЕЗ, для чого:
2.1.1. Виконувати роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ у смугах радіочастот, що використовує замовник, згідно отриманих ліцензій та/бо дозволів на експлуатацію РЕЗ;
2.1.2. Інформувати замовника про радіозавади, що виникають з його вини, для своєчасного вжиття передбачених законодавством заходів з метою усунення їх дій;
2.1.3. Своєчасно вживати необхідних заходів щодо виявлення та усунення дії джерел радіозавад роботі РЕЗ замовника у смугах радіочастот, що використовує замовник, згідно отриманих ліцензій та/бо дозволів на експлуатацію РЕЗ, у терміни та згідно порядку, що визначені законодавством і нормативно-правовими актами у сфері використання радіочастотного ресурсу.
Відповідно до пункту 2.2.2. замовник зобов'язується своєчасно сплачувати на користь виконавця плату за виконання робіт.
Відповідно до пункту 3.1. договору ціна виконаних робіт, пов'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ, визначається на підставі чинних тарифів на роботи (послуги) Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" затверджених у встановленому порядку (далі - Тарифи), за один календарний місяць, залишить від кількості РЕЗ щодо яких проводилися роботи і не включає податок на додану вартість. Податок на додану вартість нараховується згідно із законодавством України.
Розрахунок ціни робот здійснюється на підставі додатку до договору, що є його невід'ємною частиною.
Відповідно до додатку до договору 4200 від 02.07.2018 р. "Перелік РЕЗ, що підлягають радіочастотному моніторингу Періодичність радіочастотного моніторингу та оплати - за місяць" дійсний з 01.01.2022 року, моніторингу підлягають 67 одиниць РЕЗ (РО).
Згідно Рішення національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку та інформатизації від 17.08.2021 № 302 "Про затвердження Тарифів на роботи (послуги) державного підприємства "Український державний центр радіочастот" тариф для мереж радіозв'язку технологічних користувачів радіочастотного ресурсу (спектру) за кожний номінал частоти кожного РЕЗ (РО) становить 7, 9 грн. на місяць без ПДВ. Таким чином за 67 РЕЗ, 45 з яких мають два номіналу частоти, а 22 по одному номіналу частоти оплаті підлягає сума 884,80 грн. без ПДВ. (45х2+22=112 номіналів частот). 112х7.90 грн.=884,80 грн. крім того ПДВ 176,96 грн., а разом на місяць з ПДВ 1061,76 грн.
Відповідно до пункту 3.2. договору, виконання робіт підтверджується Актами виконаних робіт, підписаними обома сторонами.
Відповідно до пункту 3.3. договору, виконавець після закінчення проведення робіт оформлює рахунки за проведені роботи та разом з актами виконаних робіт надсилає на адресу Замовника до кінця місяця, протягом якого виконувались роботи.
Відповідно до пункту 3.3.1. договору, якщо замовник не підписує акти виконаних робіт, він повинен протягом 5 (п'яти) робочих днів із моменту їх отримання надати Виконавцю вмотивовану відмову.
Відповідно до пункту 3.3.2. договору у випадку не підписання замовником актів виконаних робіт без вмотивованої відмови у прийнятті робіт по закінченню строку, вказаного у пункті 3.3.1. договору, акти вважаються підписаними, а роботи прийнятими та підлягають оплаті.
Відповідно до пункту 3.4. договору розрахунки між виконавцем і замовником за роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ проводяться шляхом перерахування суми, що вказана в платіжному документі, на розрахунковий рахунок виконавця, не пізніше 25 числа місяця наступного за місяцем, у якому був виставлений (оформлений) рахунок.
Згідно п. 4.2. договору, за порушення грошових зобов'язань замовник сплачує виконавцю пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла у період за який нараховується пеня за кожен день прострочення.
Згідно з пунктом 4.3. договору, пеня нараховується на суму простроченого платежу, починаючи з 26 числа місяця наступного за місяцем, у якому був виставлений (оформлений) рахунок до повної сплати замовником суми боргу але не більше ніж 180 (сто вісімдесят) календарних днів з моменту, коли зобов'язання мало бути виконане.
Крім того, 03.02.2020 між Державним підприємством "Український державний центр радіочастот" в особі Північно-східної філії Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" та Приватним акціонерним товариством "Концерн АВЕК та Ко" укладено угоду № 24ЕД про визнання електронних документів та використання кваліфікованого електронного підпису.
Відповідно до п. 1.1 угоди Створення електронних документів, зазначених в п. 1.4 цього договору сторонами та обмін електронними документами між сторонами здійснюється з дотриманням вимог чинного законодавства, зокрема, в сфері електронного документообігу та електронної комерції в Україні.
Відповідно до п. 1.4 угоди Електронні документи в розумінні даного договору є: рахунки на оплату, акти виконаних робіт, додатки до договору з радіочастотного моніторингу, в яких змінюється кількість РЕЗ за роботи (послуги) в яких УДЦР виступає виконавцем.
Відповідно до п. 2.2 угоди КЕП визнається сторонами як такий, що надає юридичної сили електронним документам, сформованим та направленим з використанням КЕП, за умови відповідності такого КЕП вимогам чинного законодавства. При цьому сторони погоджуються з тим, що електронні документи, підписані КЕП та належним чином направлені відповідній стороні, мають повну юридичну силу в розумінні чинного законодавства, є оригінальними та прирівнюються до оригінальних примірників документів на паперових носіях, підписаних власноручно уповноваженими представниками Сторін.
Відповідно до п. 3.1.1 угоди Електронний документ вважається укладеним сторонами та підписаним всіма необхідними повноважними підписантами з обох сторін у дату, зазначену в тексті такого електронного документа як дата його складання. Ця умова застосовується, в т. ч. у разі, якщо фактична дата накладання КЕП будь-яким з підписантом будь-якої сторони буде раніше або пізніше дати електронного документа, зазначеної в тексті останнього.
Відповідно до п. 3.1.2 угоди у разі, якщо КЕП останнього необхідного підписанта будь-якої сторони буде накладено раніше або пізніше дати, зазначеної в тексті електронного документа як дата його складання, умови електронного документа набудуть чинності та будуть застосовуватися, у всякому разі, до правовідносин сторін, що виникнуть починаючи з дати, зазначеної у тексті такого електронного документа як дата його складання.
Відповідно до п. 3.1.3 угоди пункт 3.1.1 не застосовується до рахунків на оплату. Рахунки вважаються чинними в разі їх підписання стороною, яка їх направила.
Відповідно до п. 4.1 угоди сторони несуть відповідальність за невиконання чи неналежне виконання цієї Угоди згідно з чинним законодавством України.
Відповідно до п. 5.2 угоди сторони підтверджують, що підписанти будуть належним чином уповноважені па підписання електронних документів шляхом накладання КЕП та на вимогу іншої Сторони зобов'язані негайно передати копії документів, які підтверджують такі повноваження.
У відповідності до пункту 4.7. Інструкції з радіочастотного моніторингу, затвердженого Наказом «Про затвердження розпорядчих документів УДЦР з питань організації та розвитку радіочастотного моніторингу» № 185/24 від 13.09.2024 р., результати систематичного та оглядового РЧМ зберігаються в електронній формі в БД АІСУРС у вигляді таблиць даних частотних (частотно-часових) панорам або спектрограм у форматі, що передбачений ФПЗ, засобами якого вони створені.
Згідно з пунктом 2,3,4 Розділу III Порядку 2. При проведенні УДЦР радіочастотного моніторингу забезпечується: 1) спостереження за смугами радіочастот, в яких є зареєстровані присвоєння радіочастот; 2) визначення відповідності параметрів випромінювання радіообладнання технічним та експлуатаційним умовам відповідно до присвоєння радіочастот; 3) виявлення порушень параметрів експлуатації радіообладнання; 4) спостереження за зайнятістю смуг радіочастот, вільними смугами; 5) виявлення незаконно діючого радіообладнання та випромінювальних пристроїв.
У разі виявлення за результатами радіочастотного моніторингу роботи радіообладнання з порушенням параметрів експлуатації визначених присвоєнням радіочастот УДЦР у строк, що не перевищує п'яти робочих днів з дати виявлення, направляє власнику радіообладнання повідомлення щодо приведення його роботи у відповідність до умов визначених присвоєнням радіочастот.
Власник радіообладнання, що експлуатується з порушенням умов задіяних присвоєнь радіочастот, який отримав повідомлення щодо приведення його роботи у відповідність до умов визначених присвоєнням радіочастот, у строк, що не перевищує 25 робочих днів з дати відправлення повідомлення, інформує УДЦР про вжиті заходи щодо приведення роботи радіообладнання у відповідність до вимог законодавства, або внесення змін до задіяного присвоєння радіочастот, або припинення роботи радіообладнання.
У разі повторної фіксації роботи радіообладнання з порушенням задіяних присвоєнь радіочастот, що є ознакою порушення вимог законодавства про радіочастотний спектр, УДЦР у строк, що не перевищує п'яти робочих днів з дати повторної фіксації, направляє до НКЕК інформацію про виявлені ознаки порушення для вжиття заходів відповідно до Закону. До інформації додається протокол відповідності параметрів випромінювання радіообладнання технічним та експлуатаційним умовам відповідно до присвоєння радіочастот (додаток 1), який є підтвердженням такого порушення.
У разі виявлення ознак радіозавади радіообладнанню користувача радіочастотного спектра УДЦР повідомляє про такий факт користувачеві.
У разі виявлення роботи незаконно діючого радіообладнання, яке є ознакою порушення вимог законодавства у сферах електронних комунікацій та радіочастотного спектра, УДЦР у строк, що не перевищує п'яти робочих днів з дати виявлення, направляє до НКЕК інформацію про виявлене порушення для вжиття заходів відповідно до Закону. До інформації додається протокол виявлення незаконно діючого радіообладнання (додаток 2), який є підтвердженням такого порушення.
Отже, УДЦР не має обов'язку, а ні по договору, а ні по закону надавати Відповідачу результати радіочастотного моніторингу, які зберігаються в електронної формі в БД АІСУРС у вигляді таблиць даних частотних (частотно-часових) панорам або спектрограм у форматі, що передбачений ФПЗ, засобами якого вони створені крім випадків виявлення за результатами радіочастотного моніторингу роботи радіообладнання з порушенням параметрів експлуатації визначених присвоєнням радіочастот УДЦР (абзац 1 пункту 3 Розділу III Порядку); виявлення ознак радіозавади радіообладнанню користувача радіочастотного спектра, коли УДЦР повідомляє про такий факт користувачеві (абзац 1 пункту 3 Розділу III Порядку), та пункт 2.1.2. Договору.
Згідно з пунктом 3 Розділу IV Порядку, результати радіочастотного моніторингу зберігаються у базах даних автоматизованої інформаційної системи управління радіочастотним спектром УДЦР протягом п'яти років та використовуються для удосконалення методик розрахунків електромагнітної сумісності, калібрування моделей розповсюдження сигналів при проведені розрахунків покриття територій сигналами радіообладнання тощо.
Підтвердженням факту реального надання послуг (виконання робіт) є спектрограми. Згідно зі спектрограмами в смузі контролю випромінювань не зафіксовано.
Позивач вказує, що з травня 2024 по лютий 2025 Державним підприємством "Український державний центр радіочастот" в особі Північно-східної філії УДЦР були проведені роботи з радіочастотного моніторингу та забезпечення електромагнітної сумісності радіоелектронного засобу для приватного акціонерного товариства "Концерн АВЕК та Ко" по Договору № 4200 від 02.07.2018 року на загальну суму 10617,60 грн. Втім, відповідач, за період з травня 2024 по лютий 2025 не здійснив жодного платежу по договору № 4200 від 02.07.2018 року.
На виконання умов договору, позивач виставляв відповідачу рахунки.
Виконання позивачем робіт за вказаними рахунками також підтверджуються актами про виконання робіт, а саме актом № 24-20-4890 від 21.05.2024, актом № 24-20-5318 від 28.06.2024, актом № 24-20-5928 від 31.07.2024, актом № 24-20-6428 від 30.08.2024, актом № 24-20-6529 від 30.09.2024, актом № 24-20-6961 від 31.10.2024, актом № 24-20-7434 від 29.11.2024, актом № 24-20-7924 від 31.12.2024, актом № 25-20-29 від 31.01.2025, актом № 25-20-474 від 28.02.2025.
Відповідач, всупереч Угоді № 24ЕД про визнання електронних документів та використання кваліфікованого електронного підпису від 03 лютого 2020, акти виконаних робіт не підписав, оплату по цім актам не здійснив.
Через неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором позивачем останньому до стягнення нараховані також пеня у сумі 1496,99 грн та інфляційні втрати у сумі 706,82 грн.
Вказані обставини, на думку позивача, свідчать про порушення його прав та охоронюваних законом інтересів і є підставою для їх захисту у судовому порядку, у зв'язку з чим позивач звернувся до суду з цим позовом.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Відповідно до ч. 1 статті 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч.1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно п.1 ч. 2 статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до статей 6, 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ст. ст. 11, 629 Цивільного кодексу України договір є однією із підстав виникнення зобов'язань та обов'язковим для виконання сторонами.
За своєю правовою природою укладений між сторонами Договір №4200 від 02.07.2018 є договором послуг .
За приписами частини 1 статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Відповідно до частини 1 статті 903 Цивільного кодексу України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Судом встановлено, що сторонами у договорі чітко погоджено порядок надання послуг, обсяг та відповідно порядок оплати.
Так, зокрема, у розділі 3 договору № 4200 від 02.07.2018 сторони погодили, що виконання робіт підтверджується відповідними Актами виконаних робіт підписаними обома сторонами. Виконавець після закінчення проведення робіт оформлює рахунки за виконані роботи та разом з Актами виконаних робіт надсилає на адресу замовника до кінця місяця, протягом якого виконувались роботи. Якщо замовник не підписує акти виконаних робіт він повинен протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту їх отримання надати виконавцю вмотивовану відмову. У випадку не підписання замовником актів виконаних робіт, без вмотивованої відмови у прийнятті робіт по закінченню строку, вказаного в п.3.3.1. договору, акти вважаються підписаними, а роботи прийнятими та підлягають оплаті. Розрахунки між виконавцем і замовником за роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ проводяться шляхом перерахування суми, що вказана в платіжному документі, на поточний рахунок виконавця, не пізніше 25 числа місяця наступного за місяцем, у якому був виставлений (оформлений) рахунок.
Враховуючи положення розділу 3 договору, відповідач повинен був підписати акти виконаних робіт, які позивач після закінчення проведення робіт оформлює з рахунками за виконані роботи та разом з актами виконаних робіт надсилає на адресу замовника до кінця місяця, протягом якого виконувались роботи. Якщо відповідач не підписує акти виконаних робіт він повинен протягом 5 (п'яти) робочих днів з моменту їх отримання надати позивачу вмотивовану відмову.
Судом встановлено, що відповідачем відповідного належного реагування на отримані від позивача акти виконаних робіт здійснено не було та протягом 5 робочих днів не повідомлено позивача про обґрунтовані зауваження щодо виконаної позивачем роботи, не надано вмотивованої відмови від підписання актів виконаних робіт.
Водночас суд відхиляє заперечення відповідача, що наданий позивачем суду акт виконаних робіт від 31.10.2024 №24-20-6961 не є належним доказом виконання робіт за договором та виконання позивачем умов п. 3.2 і п. 3.3 договору, оскільки у цьому акті відсутня сформована програмою M.E.Doc позначка "документ доставлено контрагенту".
Відповідно до Угоди № 24ЕД про визнання електронних документів та використання кваліфікованого електронного підпису від 03 лютого 2020 року, зокрема п. 3.1.1. згідно якого, електронний документ вважається укладеним Сторонами та підписаним всіма необхідними повноважними підписантами з обох Сторін у дату, зазначеному в тексті такого електронного документа як дата його складання. В п. 3.1.3. зазначеної вище Угоди вказано - Пункт 3.1.1. не застосовується до рахунків на оплату. Рахунки вважаються чинними в разі їх підписання стороною, яка їх направила.
Як зазначалось вище відповідно до п. 3.3.2. договору №4200 від 02.07.2018 сторони погодили, що у випадку не підписання Замовником актів виконаних робіт, без мотивованої відмови у прийнятті робіт по закінченню строку, вказаного в п. 3.3.1. договору, акти вважаються підписаними, а роботи прийнятими та підлягають оплаті.
Суд зазначає, що не підписання відповідних актів приймання не може бути єдиною підставою, яка звільняє замовника від обов'язку здійснити таку оплату (у разі не підписання акту з боку замовника та за відсутності обґрунтованої відмови), адже основною первинною ознакою будь-якої господарської операції, як то надання послуг чи виконання робіт, є її реальність, а наявність належним чином оформлених первинних документів (підписаних уповноваженими представниками обох сторін) є вторинною, похідною ознакою. Правові наслідки створює саме господарська операція (реальне надання послуг/виконання робіт), а не первинні документи (постанова об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.06.2023 у справі № 914/2355/23).
Ігнорування замовником підписання акту та/або безпідставне ухилення від прийняття наданих послуг не може бути підставою, яка звільняє його від обов'язку оплатити надані послуги (виконані роботи).
З таких же підстав суд не приймає заперечення відповідача щодо неотримання ним рахунку 6961 від 22.10.2024 та нарахування та стягнення пені по оплаті виконаних робіт за жовтень 2024 року.
Неотримання відповідачем від позивача акту та рахунку, які були надіслані в електронному вигляді на підставі угоди Угоди № 24ЕД про визнання електронних документів та використання кваліфікованого електронного підпису від 03 лютого 2020 року, свідчить про ухилення відповідача від обов'язку виконання зобов'язань щодо оплати отриманих послуг.
Отже, підсумовуючи вищевикладене, матеріалами справи повністю спростовуються заперечення відповідача, а обставина неприйняття останнім наданих позивачем послуг є порушенням умов укладеного між сторонами договору.
Відповідно до ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Згідно з пунктом 3.4. договору розрахунки між Виконавцем і Замовником за роботи, пов'язані з радіочастотним моніторингом та забезпеченням ЕМС РЕЗ проводяться шляхом перерахування суми, що вказана в платіжному документі, на розрахунковий рахунок Виконавця, не пізніше 25 числа місяця наступного за місяцем, у якому був виставлений (оформлений) рахунок.
Отже, згідно встановлених у договорі строків, відповідач є таким, що прострочив виконання свого грошового зобов'язання з оплати вартості наданих позивачем послуг за договором на загальну суму в розмірі 10617,60 грн, які необґрунтовано не прийняті відповідачем.
На підставі викладеного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми 10617,60 грн основної заборгованості є законними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Крім того, за порушення відповідачем строків сплати наданих послуг, позивачем, враховуючи положення п. 4.2 та п. 4.3 договору, заявлено до стягнення з відповідача пеню у розмірі 1496,99 грн за загальний період прострочення з 26.06.2022 по 21.09.2025.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За приписами ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За частиною 1 статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ст. 549 ЦК України).
За таких обставин, враховуючи підтверджений факт невиконання зобов'язання (оплата послуг) з боку відповідача, суд вважає, що вимоги про нарахування пені заявлені позивачем правомірно.
Перевіривши наданий позивачем розрахунок пені, суд встановив, що вона розрахована позивачем арифметично правильно, відтак, вимога позивача про стягнення з відповідача пені в сумі 1496,99 грн підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Інфляційні нарахування на суму боргу, сплата яких передбачена частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення коштів внаслідок інфляційних процесів за весь час прострочення в їх сплаті. Зазначені нарахування здійснюються окремо за кожний період часу, протягом якого діяв відповідний індекс інфляції, а одержані таким чином результати підсумовуються за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання.
Розмір боргу з урахуванням індексу інфляції визначається виходячи з суми боргу, що існувала на останній день місяця, в якому платіж повинен бути здійснений, помноженої на індекс інфляції, визначений Державною службою статистики України, за період прострочення, починаючи з місяця, наступного за місяцем, у якому повинен бути здійснений платіж, і за будь-який місяць (місяці), у якому (яких) мала місце інфляція. При цьому в розрахунок мають включатися й періоди часу, в які індекс інфляції становив менше одиниці (тобто мала місце дефляція).
При застосуванні індексу інфляції слід мати на увазі, що індекс розраховується не на кожну дату місяця, а в середньому за місяць і здійснюється шляхом множення суми заборгованості на момент її виникнення на сукупний індекс інфляції за період прострочення платежу. При цьому сума боргу, яка сплачується з 1 по 15 день відповідного місяця, індексується з врахуванням цього місяця, а якщо сума боргу сплачується з 16 по 31 день місяця, розрахунок починається з наступного місяця. Аналогічно, якщо оплату заборгованості здійснено з 1 по 15 день відповідного місяця, інфляційні втрати розраховуються без враховування цього місяця, а якщо з 16 по 31 день місяця, то інфляційні втрати розраховуються з врахуванням цього місяця.
Сума, на яку збільшилась заборгованість з урахуванням індексу інфляції за період з червня 2024 по вересень 2025 становить 706,82 грн та підлягає стягненню з відповідача.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Згідно ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України). Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Підсумовуючи викладене, враховуючи фактичні обставини справи та наведені норми законодавства, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог.
Щодо інших аргументів сторін, суд зазначає, що вони були досліджені у судовому засіданні та не наводяться в рішенні суду, позаяк не покладаються судом в основу цього судового рішення, тоді як Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа “Серявін проти України», рішення від 10.02.2010).
Відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по оплаті судового збору покладаються на відповідача.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 12, 13, 73, 74, 76-79, 91, 129, 232, 233, 236 - 241 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позовні вимоги задовольнити повністю.
Стягнути з приватного акціонерного товариства "КОНЦЕРН АВЕК ТА КО" (61002, м. Харків, вул. Сумська, буд. 20, код ЄДРПОУ 22649344) на користь Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" (03179, м. Київ, проспект Берестейській (Перемоги), буд. 151, ЄДРПОУ 01181765), в особі Північно-східної філії Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" (61010, м.Харків, вул. Гольдбергівська, буд. 63, м. Харків, код ЄДРПОУ 23751625, IBAN - НОМЕР_1 в АТ «Райффайзен банк Аваль» м. Київ) за Договором № 4200 від 02.07.2018 року за проведення робіт пов'язаних з радіочастотним моніторингом та забезпеченням електромагнітної сумісності радіоелектронних засобів суму основного боргу 10617,60 грн, пеню у сумі 1496,99 грн, інфляційні витрати у сумі 706,82 грн, витрати зі сплати судового збору за подання позовної заяви у сумі 2422,40 грн.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Відповідно до ст. 241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Згідно з ст.ст. 256, 257 ГПК України, рішення може бути оскаржене до Східного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення.
Повне рішення складено "01" грудня 2025 р.
Суддя Л.В. Шарко