Справа № 297/3947/25
про дозвіл на затримання підозрюваного з метою приводу
для участі в розгляді клопотання про застосування
запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою
01 грудня 2025 року м. Берегове
Слідчий суддя Берегівського районного суду Закарпатської області ОСОБА_1 , за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , розглянувши в закритому судовому засіданні клопотання слідчого СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури ОСОБА_3 , про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваного для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №62025140160000399 від 10 квітня 2025 року, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України,
Слідчий СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 звернулась до слідчого судді Берегівського районного суду Закарпатської області з клопотанням, яке погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури ОСОБА_3 , про дозвіл на затримання з метою приводу підозрюваної для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_5 у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № провадженні №62025140160000399 від 10.04.2025 року, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Клопотання мотивоване тим, що громадянина України ОСОБА_5 призначено наказом командира військової частини НОМЕР_1 №233 від 22.08.2024 на посаду майстра ремонтної майстерні стрілецької зброї взводу технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 .
Згідно з Законом України «Про правовий режим воєнного стану», воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.
У такий спосіб, з моменту затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» № 64/2022 від 24.02.2022 на території України почав діяти правовий режим воєнного стану, який продовжує діяти і на даний час.
Вимогами статей 17, 65 Конституції України визначено, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є обов'язком громадян України.
Стаття 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» визначає, що захист Вітчизни, незалежності та територіальної цілісності України є конституційним обов'язком громадян України.
Військовий обов'язок установлюється з метою підготовки громадян України до захисту Вітчизни, забезпечення особовим складом Збройних Сил України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення (далі - Збройні Сили України та інші військові формування), посади в яких комплектуються військовослужбовцями.
Загальні права та обов'язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, правила внутрішнього порядку у військовій частині та її підрозділах визначає Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України (далі - Статут). Статутом керуються всі військові частини, кораблі, управління, штаби, організації, установи і військові навчальні заклади Збройних Сил України (далі - військові частини).
Так, згідно з ст.ст. 5, 6 Статуту, внутрішня служба - це система заходів, що вживаються для організації повсякденного життя і діяльності військової частини, підрозділів та військовослужбовців згідно з цим Статутом та іншими нормативно-правовими актами.
Внутрішня служба здійснюється з метою підтримання у військовій частині порядку та військової дисципліни, належного морально-психологічного стану, які забезпечують постійну бойову готовність та якісне навчання особового складу, збереження здоров'я військовослужбовців, організоване виконання інших завдань. Вимоги цього Статуту зобов'язаний знати й сумлінно виконувати кожен військовослужбовець.
Під час проходження військової служби, у відповідності до ст.ст. 6, 11, 12, 16, 49, 127, 128 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст.ст. 1-4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, солдат ОСОБА_5 , зобов'язаний був свято і непорушно додержуватися вимог Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати свій військовий обов'язок, не допускати негідних вчинків, точно й вчасно виконувати покладені на нього обов'язки.
Натомість, солдат ОСОБА_5 , діючи всупереч інтересам служби та наведеним вимогам Статутів Збройних Сил України та законів України, став на шлях вчинення кримінального правопорушення проти встановленого порядку несення військової служби, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України, за наступних обставин.
Так, солдат ОСОБА_5 , будучи військовослужбовцем військової служби, перебуваючи на посаді майстра ремонтної майстерні стрілецької зброї взводу технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , у порушення вимог ст. ст. 17, 65 Конституції України, ст. 17 Закону України «Про оборону України», ч. 1 ст. 1 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу», ст.ст. 11, 16, 129, 130, 199 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, діючи з прямим умислом, усвідомлюючи суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, не бажаючи переносити труднощі військової служби, з метою тимчасово ухилитися від проходження військової служби, без дозволу командування, 11.03.2025 умисно не з'явився для подальшого проходження військової служби до військової частини НОМЕР_1 , що за адресою: АДРЕСА_1 та був відсутній без поважних причин на військовій службі по теперішній час, проводячи час на власний розсуд, не пов'язуючи свою діяльність з проходженням військової служби, чим вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 5 ст. 407 КК України, а саме: нез'явлення військовослужбовця вчасно на службу без поважних причин, тривалістю понад три доби, вчинене в умовах воєнного стану.
24 вересня 2025 року ОСОБА_5 було оголошено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
На даний час ОСОБА_5 по місцю свого проживання відсутній, а також його місцезнаходження невідоме, в зв'язку з чим 03.11.2025 року підозрюваний був оголошений в розшук.
В даний час місцезнаходження підозрюваного не встановлено і він переховується від органу досудового слідства за вчинення кримінального правопорушення, яке відносяться до категорії тяжких злочинів і за яке санкцієюч.5 ст.407 КК України передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк від 5 до 10 років. Відповідно до вимог п. 4 ч. 1 ст. 184 КПК України під час досудового слідства встановлено наявність ризику, передбаченого у п. 1 ч. 1 ст.177 КПК України, і в обґрунтування застосування запобіжного заходу щодо ОСОБА_5 покладається необхідність запобігання подальшим спробам переховуватися від органів досудового розслідування та суду.
Беручи до уваги, що підозрюваний ОСОБА_5 з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, переховується від органів досудового розслідування, що свідчить про неможливість запобігання вищезазначеного ризику застосуванням більш м'яких запобіжних заходів.
У зв'язку з наведеним слідчий звернулась з клопотанням про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Прокурор Закарпатської спеціалізованої прокуратури ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримав клопотання про дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 з метою приводу його для участі в розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Заслухавши думку прокурора та вивчивши матеріали клопотання, слідчий суддя дійшов до наступних висновків.
Клопотання про дозвіл на затримання з метою приводу відповідає вимогам ст. 188 КПК України.
В матеріалах клопотання є достатньо доказів на обставини, які дають підстави для обґрунтованої підозри про вчинення ОСОБА_5 кримінального правопорушення.
Згідно ст. 187 КПК України слідчий суддя, суд має право постановити ухвалу про привід підозрюваного, обвинуваченого, якщо вона не з'явилася для розгляду клопотання щодо обрання запобіжного заходу у вигляді застави, домашнього арешту чи тримання під вартою, або ухвалу про дозвіл на його затримання з метою приводу, якщо ухвала про привід не була виконана.
Як вбачається із матеріалів клопотання, є підстави для обґрунтованої підозри ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України.
Встановлено, що підозрюваний ОСОБА_5 з метою уникнення притягнення до кримінальної відповідальності, перебуваючи на волі переховується від органу досудового розслідування, що підтверджується матеріалами клопотання, що свідчить про неможливість запобігання іншим ризикам шляхом ніж зазначено у клопотанні про застосування запобіжного заходу тримання під вартою, яке поступило разом із вищевказаним клопотанням.
Згідно до ч. 3 ст. 190 КПК України ухвала про дозвіл на затримання з метою приводу втрачає законну силу з моменту: приводу підозрюваного, обвинуваченого до суду; або закінчення строку дії ухвали, зазначеного в ній, або закінчення шести місяців із дати постановлення ухвали, у якій не зазначено строку її дії; або відкликання ухвали прокурором.
Відповідно до ст. 191 КПК України затриманий на підставі ухвали слідчого судді, суду особа не пізніше 36 (тридцяти шести) годин з моменту затримання повинен бути звільнений або доставлений до слідчого судді, суду, який постановив ухвалу про дозвіл на затримання з метою приводу. Службова особа, яка на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання затримала особу, зобов'язана негайно вручити їй копію зазначеної ухвали. Уповноважена службова особа (особа, якій законом надане право здійснювати затримання), яка затримала особу на підставі ухвали слідчого судді, суду про дозвіл на затримання або у якої під вартою тримається особа, щодо якої діє ухвала про дозвіл на затримання, негайно повідомляє про це слідчого, прокурора, зазначеного в ухвалі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 184, 187, 188, 189, 190 КПК України, -
Клопотання слідчого СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_4 , погоджене прокурором Закарпатської спеціалізованої прокуратури ОСОБА_3 , про дозвіл на затримання ОСОБА_5 у кримінальному провадженні №62025140160000399 від 10 квітня 2025 року, за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 407 КК України - задовольнити.
Надати дозвіл на затримання підозрюваного ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Ніредьгаза, Угорщина, мешканця АДРЕСА_2 , раніше не судимого, військовослужбовця військової служби, який перебуває на посаді майстра ремонтної майстерні стрілецької зброї взводу технічного забезпечення військової частини НОМЕР_1 , у військовому званні «солдат», громадянина України.
Організацію виконання затримання з метою приводу доручити Берегівському РВП ГУНП в Закарпатській області та прокурору Закарпатської спеціалізованої прокуратури ОСОБА_3 ..
Ухвала втрачає законну силу 01 червня 2026 року або з моменту приводу підозрюваного ОСОБА_5 до Берегівського районного суду Закарпатської області, або добровільного з'явлення підозрюваного до слідчого судді, або відкликання ухвали прокурором.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Слідчий суддя ОСОБА_6