про відмову в забезпеченні позову
01.12.2025м. СумиСправа № 920/1623/25
Господарський суд Сумської області у складі судді Заєць С.В., розглянувши заяву Фермерського господарства «Вікторія-2012» від 24.11.2025 б/н (вх.№6187 від 28.11.2025) про забезпечення позову та матеріали справи №920/1623/25
за позовом Фермерського господарства «Вікторія-2012»
(вул. Харківська, буд. 1, с. Слобода, Конотопський район,
Сумська область, 41714, код ЄДРПОУ 37352730)
до відповідача: Буринської міської ради (вул. Першотравнева, буд. 1, м. Буринь,
Буринський район, Сумська область, 41700, код ЄДРПОУ 04058025)
про визнання протиправним та скасування рішення, визнання укладеної додаткової угоди,
28.11.2025 позивач звернувся до суду з позовом, відповідно до вимог якого просить суд:
- Визнати протиправним та скасувати рішення Буринської міської ради від 08.08.2024 про відмову у поновлені договору оренди землі № 41 від 26.09.2012 за номером 592098244001922.
- Визнати укладеною додаткову угоду до договору оренди землі №41 від 26.09.2012 (державна реєстрація від 22.10.2012 №592098244001922) в редакції позивача.
Разом з позовною заявою (додаток №15 до позовної заяви) позивач подав заяву від 24.11.2025 б/н (вх.№6187 від 28.11.2025) про забезпечення позову, в якій просить суд:
Накласти арешт на земельні ділянки з кадастровими номерами:
1) 5920982400:07:001:0006, площею 9.3372 га;
2) 5920982400:07:001:0005, площею 46.9585 га;
3) 5920982400:07:001:0004, площею 18.8050 га;
4) 5920982400:07:001:0003, площею 53.7295 га;
5) 5920982400:07:001:0002, площею 31.5021 га, шляхом заборони змінювати цільове призначення земельних ділянок з кадастровими номерами
1) 5920982400:07:001:0006, площею 9.3372 га;
2) 5920982400:07:001:0005, площею 46.9585 га;
3) 5920982400:07:001:0004, площею 18.8050 га;
4) 5920982400:07:001:0003, площею 53.7295 га;
5) 5920982400:07:001:0002, площею 31.5021 га здійснювати їх перетворення, їх поділ, їх об'єднання з іншими земельними ділянками, а також виставляти (приймати рішення) на земельні торги (аукціон) право оренди зазначених земельних ділянок.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 28.11.2025, справу призначено до розгляду судді Заєць С.В.
Розглянувши заяву позивача про забезпечення позову у справі суд приходить до наступних висновків.
Згідно з частинами 1, 2 статті 136 ГПК України, господарський суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 137 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом.
Позов забезпечується: 1) накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачу і знаходяться у нього чи в інших осіб; 2) забороною відповідачу вчиняти певні дії; 4) забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві, або виконувати щодо нього інші зобов'язання; 5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку; 6) зупиненням продажу майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно, або про виключення його з опису і про зняття з нього арешту; 8) зупиненням митного оформлення товарів чи предметів, що містять об'єкти інтелектуальної власності; 9) арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; 10) іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 137 ГПК України).
Забезпечення позову по суті це обмеження суб'єктивних прав, свобод та інтересів відповідача з метою реалізації в майбутньому актів правосуддя й задоволених вимог позивача.
Під час вирішення питання про необхідність задоволення чи відмови у задоволенні заяви про забезпечення позову, суди розглядають вказані заяви з застосуванням судового розсуду (окрім випадків, які передбачені в частинах другій, п'ятій, шостій та сьомій статті 137 Господарського процесуального кодексу України).
Судовий розсуд це передбачене законодавством право суду, яке реалізується за правилами встановленими Господарським процесуальним кодексом України та іншими нормативно-правовими актами, що надає йому можливість під час прийняття судового рішення (вчинення процесуальної дії) обрати з декількох варіантів рішення (дії), встановлених законом, чи визначених на його основі судом (повністю або частково за змістом та/чи обсягом), найбільш оптимальний в правових і фактичних умовах розгляду та вирішення конкретної справи, з метою забезпечення верховенства права, справедливості та ефективного поновлення порушених прав та інтересів учасників судового процесу.
Саме такий сталий правовий висновок Верховного Суду викладено у низці постанові останнього, зокрема, від 24.10.2022 у справі №916/950/22 та від 15.05.2019 у справі №910/688/13.
Метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій із боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективного виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення.
При вирішенні питання про вжиття заходів забезпечення позову господарський суд має оцінити обґрунтованість доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням таких умов: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв'язку між заявленим заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, імовірності утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду, імовірності ускладнення чи непоновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача у разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв'язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.
Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову.
Адекватність заходу до забезпечення позову, що застосовується господарським судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається.
Заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами (частина 4 статті 137 ГПК).
Співмірність передбачає співвідношення господарським судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії.
Таким чином, заходи щодо забезпечення позову можуть бути вжиті судом лише в межах предмета позову. Під час вирішення питання про вжиття заходів щодо забезпечення позову господарським судам слід враховувати, що такими заходами не повинні блокуватися господарська діяльність юридичної особи, порушуватися права осіб, що не є учасниками судового процесу, застосовуватися обмеження, не пов'язані з предметом спору.
Сторона, яка звертається з заявою про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою. З цією метою та з урахуванням загальних вимог, передбачених статтею 74 ГПК України, обов'язковим є подання доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу до забезпечення позову.
Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з врахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитись, зокрема, у тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднене виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог; відомості про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, що звернулась з такою заявою, позовними вимогами.
Посилання заявника на можливість настання певних обставин в майбутньому, без подання доказів, на підтвердження існування обґрунтованого припущення щодо настання таких, не є достатньою підставою для вжиття заходів забезпечення позову.
Для вжиття судом заходів забезпечення позову повинно бути підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову. Про такі обставини може свідчити вчинення відповідачем дій, спрямованих на ухилення від виконання зобов'язання після пред'явлення вимоги чи подання позову до суду (реалізація майна чи підготовчі дії до його реалізації, витрачання коштів не для здійснення розрахунків з позивачем, укладення договорів поруки чи застави за наявності невиконаного спірного зобов'язання тощо). Саме лише посилання в заяві на потенційну можливість ухилення відповідача від виконання судового рішення без наведення відповідного обґрунтування не є достатньою підставою для задоволення відповідної заяви (такий правовий висновок викладений у постановах Верховного Суду від 15.09.2023 у справі № 917/453/23, від 26.09.2023 у справі № 911/1518/22, від 18.10.2023 у справі № 922/1864/23, від 11.01.2024 у справі № 916/3599/23).
Враховуючи вищевикладені обставини, розглянувши заяву Фермерського господарства «Вікторія-2012» (вх.№6187 від 28.11.2025) про забезпечення позову, суд установив, що доводи заявника мають характер припущень.
Зокрема, заявник зазначає, що 03 жовтня 2024 року Буринська міська рада на 2 сесії 8 скликання прийняла за основу і в цілому рішення про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельних ділянок комунальної власності з кадастровими номерами 5920982400:07:001:0006, 5920982400:07:001:0005, 5920982400:07:001:0004, 5920982400:07:001:0003, 5920982400:07:001:0002. На підтвердження вказаного заявником долучено копії означених рішень Буринської міської ради.
Однак, суд зауважує, що будь-яких інших документів в підтвердження того, що майже після річної давності прийняття рішень, відповідачем вчиняються реальні дії, що свідчать про неможливість чи імовірність утруднення виконання або невиконання рішення господарського суду в разі невжиття таких заходів, до заяви про забезпечення позову, позивачем надані не були.
Суд зазначає, що саме на позивача покладено обов'язок довести належними та допустимими доказами неможливість в подальшому виконання рішення суду саме внаслідок дій або бездіяльності відповідача, тобто наявності у нього наміру ухилитися від виконання рішення суду.
Відповідно до ст. 76 ГПК України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Частиною 1 ст. 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з ч. 1 ст. 79 ГПК України, наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування.
Окрім цього, суд зауважує, що відповідно до відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі судових рішень (https://reyestr.court.gov.ua/), у провадженні Господарського суду Сумської області перебуває справа №920/1440/24 за позовом Фермерського господарства «Вікторія-2012» до Буринської міської ради, предметом розгляду якої є:
- визнання протиправним та скасування рішення Буринської міської ради від 03.10.2024 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності, яка розташована на території Олександрівського старостинського округу Буринської міської ради Конотопського району Сумської області кадастровий номер 5920982400:076001:0002;
- визнання протиправним та скасування рішення Буринської міської ради від 03.10.2024 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності, яка розташована на території Олександрівського старостинського округу Буринської міської ради Конотопського району Сумської області кадастровий номер 5920982400:07:001:0003;
- визнання протиправним та скасування рішення Буринської міської ради від 03.10.2024 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності, яка розташована на території Олександрівського старостинського округу Буринської міської ради Конотопського району Сумської області кадастровий номер 5920982400:07:001:0004;
- визнання протиправним та скасування рішення Буринської міської ради від 03.10.2024 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності, яка розташована на території Олександрівського старостинського округу Буринської міської ради Конотопського району Сумської області кадастровий номер 5920982400:07:001:0005;
- визнання протиправним та скасування рішення Буринської міської ради від 03.10.2024 про надання дозволу на розробку технічної документації із землеустрою щодо поділу земельної ділянки комунальної власності, яка розташована на території Олександрівського старостинського округу Буринської міської ради Конотопського району Сумської області кадастровий номер 5920982400:07:001:0006.
Відповідно до п. 11 ч. 7 ст. Господарського процесуального кодексу України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.
З огляду на викладене, у зв'язку з непідтвердженням доказами наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного виду забезпечення позову, суд дійшов висновку про відсутність підстав для вжиття заходів до забезпечення позову на підставі ст. 136, 137 Господарського процесуального кодексу України, у зв'язку з чим відмовляє у задоволенні заяви Фермерського господарства «Вікторія - 2012» (вх.№6187 від 28.11.2025) про забезпечення позову, за її необґрунтованістю.
Керуючись статтями 136-140, 234, 235, 255 Господарського процесуального кодексу України, суд
У задоволенні заяви Фермерського господарства «Вікторія-2012» від 24.11.2025 б/н (вх.№6187 від 28.11.2025) про забезпечення позову - відмовити.
Ухвала набирає законної сили після її підписання та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст.ст. 255, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвалу складено та підписано суддею 01.12.2025.
Суддя С.В. Заєць