01.12.2025м. СумиСправа № 920/1237/25
Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., розглянувши без повідомлення (виклику) учасників справи в порядку спрощеного позовного провадження матеріали справи № 920/1237/25
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕР.+» (61001, Харківська область, м. Харків, набережна Здоров'я, буд. 12, офіс 7, код 38281074)
до відповідача: Акціонерного товариства «Сумихімпром» (40003, Сумська область, м. Суми, вул. Харківська, п/в 12, код 05766356)
про стягнення 126 703, 72 грн
Позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Акціонерного товариства «Сумихімпром» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕР.+» суму основного боргу у розмірі 85 020, 00 грн, суму інфляційних втрат у розмірі 17 437, 88 грн, 3% річних від простроченої суми заборгованості у розмірі 5 737, 10 грн, пеню у розмірі 18 508, 74 грн (разом 126 703, 72 грн), а також судовий збір у розмірі 3 028, 00 грн.
Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи №920/1237/25 між суддями від 29.08.2025, справу розподілено судді Джепі Ю.А.
Ухвалою Господарського суду Сумської області від 03.09.2025 постановлено залишити без руху позовну заяву; встановити строк для усунення недоліків позовної заяви - протягом дев'яти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху шляхом реєстрації позивачем, як юридичною особою, електронного кабінету або у разі неможливості такої реєстрації - подання заяви, передбаченої абзацом 3 частини 6 статті 6 ГПК України.
Ухвалою суду від 23.09.2025 судом постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 920/1237/25; справу розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін про дату, час і місце судового засідання, за наявними у справі матеріалами.
Представником Акціонерного товариства «Сумихімпром» подано до суду відзив на позовну заяву б/н від 30.09.2025 (вх. №4661 від 30.09.2025), в якому зазначає, що відповідач не заперечує наявність заборгованості перед позивачем в сумі 85 020, 00 грн, проте розрахунки позивача щодо пені та 3% річних вважає не вірними.
У відзиві на позовну заяву представник відповідача також просить суд зменшити розмір заявлених позивачем штрафних санкцій. Зауважує, що у зв'язку з низькою обставин (бомбардування КАБ, ракетними ударами та ударними БПЛА) не має можливості здійснювати належну виробничу та господарську діяльність, та як наслідок несе значні збитки та фінансові втрати, що унеможливлює вчасно виконувати свої зобов'язання.
Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕР.+» (Постачальник) та Публічним акціонерним товариством «СУМИХІМПРОМ» (Покупець) укладено договір поставки №27/24 від 27.04.2023 (далі - Договір).
Відповідно до п. 1.1. Постачальник зобов'язується передати у власність Покупцеві плівку стретч (далі - Товар), а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити Товар, а саме: плівка стретч поліетиленова товщиною 23 мкр, полотно шириною 500мм; кількість 2 000 од (кг); Ціна за од. без ПДВ: 70,85 грн; Сума без ПДВ: 141 700,00 грн, всього з ПДВ: 170 040,00 грн.
Пунктом 2.1. Договору передбачено, що ціна цього Договору становить 170040, 00 грн, в тому числі ПДВ - 28 340, 00 грн і включає в собі вартість Товару на умовах СРТ м. Суми, вул. Харківська п/в 12 (склад Покупця). Форма розрахункових документів - платіжне доручення.
Згідно з п. 3.1. Договору, порядок та умови оплати: Покупець здійснює оплату на поточний рахунок Постачальника в розмірі 50% передплати за Товар (партію Товару), решту 50% на підставі належним чином оформленого рахунку-фактури Постачальника протягом 7-ми календарних днів з моменту поставки Товару.
Відповідно до п. 4.1. Договору, поставка Товару здійснюється згідно з Правилами ІНКОТЕРМС - 2000 на умовах СРТ: м. Суми, вул. Харківська, п/в 12, склад Покупця автотранспортом за рахунок Постачальника протягом 10 календарних днів з моменту здійснення 50% передплати за Товар (партію Товару), передбачених п. 3.1. Договору.
Відповідно до пп.5.1.1. п. 5.1. та пп. 5.3.1 п. 5.3. Договору, Покупець зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати за поставлений Товар; Постачальник зобов'язаний забезпечити поставку Товару у строки, встановлені цим Договором.
Згідно з платіжною інструкцією №3404 від 11.05.2023 ПАТ «Сумихімпром» здійснив передоплату у розмірі 85 020,00 грн. Призначення платежу: передоплата за стрейтч-плівку зг. договору №27/24 від 27.04.2023 в т.ч. ПДВ 14 170,00 грн.
На виконання умов Договору ТОВ «ПАРТНЕР.+» належним чином виконало свої зобов'язання та здійснило постачання Товару ПАТ «Сумихімпром» згідно видаткової накладної №2123 від 19.05.2022 на суму 170 040,00 грн.
З товарно-транспортної накладної №Р2123 від 19.05.2023 вбачається, що ТОВ «ПАРТНЕР.+» забезпечив доставку Товару автомобілем вантажоодержувачу: ПАТ «Сумихімпром».
Покупцем було прийнято Товар 19.05.2023, про що свідчить підпис представника та печатка ПАТ «СУМИХІМПРОМ» на вищезазначених видатковій накладній та ТТН, але не сплачено повну вартість отриманого Товару.
Позивач вважає, що з урахування того, що доставка була здійснена 19.05.2023, граничним строком сплати грошового зобов'язання Покупцем за поставлений товар - є 25.05.2023.
Однак, станом на 25.08.2023 Покупець не виконав свого грошового зобов'язання належним чином, у зв'язку з чим заборгованість Покупця перед Постачальником за поставлений Товар складає 85 020,00 грн.
На суму заборгованості в розмірі 85 020, 00 грн позивачем нараховано суму інфляційних втрат у розмірі 17 437, 88 грн, 3% річних від простроченої суми заборгованості у розмірі 5 737, 10 грн, пеню у розмірі 18 508, 74 грн.
Позивачем направлено на адресу відповідача претензію (вих.№1203 від 12.03.2025) щодо сплати грошової заборгованості.
Доказів сплати заборгованості відповідачем суду не надано.
Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.
Згідно зі статтєю 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Відповідно до статті 626 Цивільного кодексу України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно зі ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За приписами ст. 526, 629 Цивільного кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, одностороння відмова від зобов'язання не допускається; договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 610 Цивільного кодексу України визначено, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Суд встановив, що факт поставки позивачем відповідачу та отримання останнім товару за договором на суму 85 020, 00 грн сторонами не заперечується та підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.
Враховуючи, що матеріалами справи підтверджується факт поставки за видатковою накладною, у зв'язку з відсутністю доказів сплати відповідачем заборгованості, що є предметом спору, вимоги позивача щодо стягнення з відповідача суми основної заборгованості у розмірі 85 020, 00 грн підлягають задоволенню.
Щодо позовних вимог про стягнення з відповідача на користь позивача суми інфляційного збільшення заборгованості у розмірі 17 437, 88 грн та 3% річних від простроченої суми заборгованості у розмірі 5 737,10 грн, суд зазначає наступне.
Відповідно до частини 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Відповідно до ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Згідно з розрахунком позивача, за прострочення виконання грошового зобов'язання з оплати товару відповідачу нараховані 3 % річних в загальній сумі 5737,10 грн та інфляційне збільшення суми боргу в розмірі 17437,88 грн.
Суд задовольняє вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат в розмірі 17 437, 88 грн, оскільки вважає нарахування їх арифметично правильним.
У той же час, суд погоджується із доводами відповідача щодо нарахування 3% річних у неправильному розмірі.
Так, нарахування штрафних санкцій починається з наступного дня після настання строку виконання грошового зобов'язання, який вважається днем прострочення. Товар був поставлений відповідачу 19.05.2023, згідно з п.3.1 остаточний день розрахунку - 26.05.2023.
Отже, прострочення платежу за Товар слід рахувати з 27.05.2023. Позивач же використав для розрахунку штрафних санкцій період, починаючи з 26.05.2023 (останній день платежу), а тому його розрахунки є неправильними.
Отже, за період з 27.05.2023 по 24.08.2025 - 3% річних від суми заборгованості складає 5 730,12 грн, які підлягають стягненню з Акціонерного товариства «Сумихімпром» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕР.+»
Щодо нарахування пені, то суд виходить з аналогічного періоду нарахування, а тому пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення за кожен день прострочення за період з 27.05.2023 по 25.11.2023 складає 18 392, 27 грн, а не 18 508, 74 грн, як зазначено позивачем.
Згідно із частиною 1 статті 546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися, зокрема, неустойкою.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України, штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
Пунктом 6.5. Договору передбачено, що у разі порушення строків оплати по Договору, Покупець сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період прострочення, за кожен день прострочення.
У порушення умов договору відповідач не виконав свої зобов'язання за Договором, чим порушив права та охоронювані законом інтереси позивача, внаслідок чого останнім нараховано пеню.
При цьому суд бере до уваги доводи відповідача про те, що у зв'язку з низькою об'єктивних обставин (бомбардування КАБ, ракетними ударами та ударними БПЛА), не має можливості здійснювати належну виробничу та господарську діяльність, та як наслідок несе значні збитки та фінансові втрати, що унеможливлює вчасно виконувати свої зобов'язання.
Місто Суми, яке знаходиться в 22 км до кордону з агресором рф, і де розташоване АТ «СУМИХІМПРОМ» з 06.03.2024 віднесено до переліку територій можливих бойових дій (розділ 1 п. 1.7 Наказу Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309 «Про затвердження Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією»).
За даними ЗМІ на початку 2024 року на кордоні Сумської області з РФ спостерігається активізація бойових дій. Відзначено збільшення інтенсивності обстрілів м. Суми. За статистичними даними (https://air-alarms.in.ua), тільки за період 27.05.2023 по 24.08.2025 на території Сумської області було оголошено 3238 тривог про застосування різних видів військового озброєння. При цьому, у цей же період часу на території м. Суми зафіксовано 369 вибухів (влучання ракет, БПЛА тощо), пов'язаних з веденням бойових дій, які становили потенційну загрозу безпеці громадян, в тому числі і працівників АТ «СУМИХІМПРОМ».
Протягом 2023- 2025 років виробничі потужності АТ «СУМИХІМПРОМ» неодноразово піддавалися військовим обстрілам (бомбардуванню КАБ, ракетним ударам та ударам БПЛА). Так, на даний час, за вказаними фактами правоохоронними органами проводиться досудове розслідування у кримінальних провадженнях, відомості про які внесені до ЄРДР:
- № 22024200000000323 від 01.09.2024 за ч. 1 ст. 438 КК України, за фактом авіаційного удару по території АТ «СУМИХІМПРОМ», внаслідок якого пошкоджено будівлю цеху обесіторених фосфатів, адміністративний корпус, будівлю КПП;
- № 12025200480000372 від 03.02.2025 за ч. 1 ст. 438 КК України, за фактом авіаційного удару БпЛА по території АТ «СУМИХІМПРОМ», внаслідок якого пошкоджено автомобіль та ємності;
- № 22025200000000224 від 12.08.2025 за ч. 1 ст. 438 КК України, авіаційного удару БпЛА, внаслідок якого пошкоджено будівлю цеху з виробництва сірчаної кислоти АТ «СУМИХІМПРОМ»;
- № 12025200480002290 від 05.09.2025 за ч. 1 ст. 438 КК України, за фактом здійсненого авіаційного удару БпЛА, внаслідок якого пошкоджено майно ТОВ «Імпульс» та АТ «Сумихімпром».
Зазначені обставини, разом з неодноразовим пошкодженням об'єктів постачальників електричної енергії, призвело до неодноразових тривалих зупинок (простоїв) виробництва АТ «СУМИХІПРОМ» та завдало збитків тільки станом на 23.10.2024 в сумі 21960800,00 грн, загальні ж витрати (збитки) на заробітну плату, амортизацію, енергоресурси на утримання цехів, допоміжні послуги, тощо у зазначених умовах за 2024 рік становлять більше 81 478 000 грн.
Усі оголошені повітряні тривоги мали небезпечний характер, в тому числі і для АТ «СУМИХІМПРОМ», яке згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 16.01.2024 № 48 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 09.10.2020 р. № 1109» є підприємством хімічної промисловості і відноситься до об'єктів критичної інфраструктури (основний вид діяльності 20.15 Виробництво добрив та азотистих сполук). Пошкодження окремих виробничих потужностей внаслідок бойових дій, де зберігаються небезпечні хімічні речовини (аміак, сірчана кислота та інші), можуть створити техногенні наслідки не тільки для підприємства, а й населення м. Суми. У зв'язку з цим, виконання роботи під час повітряної тривоги становить реальну загрозу для життя та здоров'я працівників АТ «СУМИХІМПРОМ» і потребує припинення виробничих процесів і перебування персоналу в укриттях.
З березня 2024 року внаслідок ракетних ударів по об'єктах енергосистеми України були введені графіки аварійних відключень в Сумській міській територіальній громаді, які діяли майже до грудня 2024 року. Відтак, введення воєнного стану в Україні, істотно порушило господарську діяльність АТ «СУМИХІМПРОМ». Наказом-постановою ПАТ «СУМИХІМПРОМ» від 13.09.2023 № 155/6 у зв'язку з веденням воєнного стану з 14.09.2023 оголошено вимушений простій усіх підрозділах підприємства. Після оголошення простою, у період 2024 - 2025 років виробничі процеси частково і періодично відновлялися лише в 3-х цехах з 10, а завантаженість виробничих потужностей склала усього 8 %.
За тих же підстав, ПАТ «СУМИХІМПРОМ» 30.10.2024, був прийнятий аналогічний наказ № 144/49, яким з 01.11.2024 введено вимушений простій усього підприємства, який діє по теперішній час.
Відповідно до частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Тлумачення частини третьої статті 551 Цивільного кодексу України свідчить, що в ній не передбачено вимог щодо обов'язкової наявності одночасно двох умов, а тому достатнім для зменшення неустойки може бути наявність лише однієї з них.
Саме таку правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 15.02.2018 у справі 467/1346/15-ц.
Вирішення питання про зменшення неустойки та розмір, до якого вона підлягає зменшенню, закон відносить на розсуд суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення пені. При застосуванні правил про зменшення неустойки суди не мають якогось усталеного механізму зменшення розміру неустойки, тому кожного разу потрібно оцінювати обставини та наслідки порушення зобов'язання на предмет наявності виняткових обставин на стороні боржника.
Відповідно до положень статті 509 Цивільного кодексу України загальними засадами цивільного законодавства та, водночас, засадами на яких має ґрунтуватися зобов'язання між сторонами є добросовісність, розумність і справедливість.
Інститут зменшення неустойки судом є ефективним механізмом забезпечення балансу інтересів сторін порушеного зобов'язання
Неустойка має на меті стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора (рішення Конституційного Суду від 11.07.2013 № 7-рп/2013).
Оцінивши наявні в матеріалах справи докази, суд вважає за необхідне зменшити розмір неустойки (пені), що підлягає стягненню з відповідача, на 50 % від правильно розрахованої суми - 18392,27 грн (за період з 27.05.2023 по 25.11.2023).
Суд вважає, що зменшення розміру такої пені на 50 % та стягнення її в розмірі 9196, 14 грн ( 50% від 18392,27 грн) є оптимальним балансом інтересів сторін у спорі та таким, що запобігатиме настанню негативних наслідків для сторін.
З урахуванням пункту 3.17.4 постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011 № 18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції" у резолютивній частині судового рішення у такому випадку зазначається про часткове задоволення позову і розмір суми неустойки, що підлягає стягненню.
З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги позивача підлягають частковому задоволенню.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.
Відповідно до положень ст. 123, ч. 9 ст. 129 ГПК України сплачений позивачем судовий збір в розмірі 3 028, 00 грн підлягає стягненню на його користь з відповідача, враховуючи, що спір виник внаслідок неправильних дій відповідача, й тому суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю незалежно від результатів вирішення спору.
Керуючись статтями 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
1. Задовольнити позов частково.
2. Стягнути з Акціонерного товариства «Сумихімпром» (40003, Сумська область, м. Суми, вул. Харківська, п/в 12, код 05766356) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПАРТНЕР.+» (61001, Харківська область, м. Харків, набережна Здоров'я, буд. 12, офіс 7, код 38281074) основний борг у розмірі 85020,00 грн (вісімдесят п'ять тисяч двадцять гривень 00 копійок), інфляційні втрати у розмірі 17437,88 грн (сімнадцять тисяч чотириста тридцять сім гривень вісімдесят вісім копійок), 3% річних від простроченої суми заборгованості у розмірі 5730,12 (п'ять тисяч сімсот тридцять гривень дванадцять копійок), пеню у розмірі 9196,14 грн (дев'ять тисяч сто дев'яносто шість гривень чотирнадцять копійок) та витрати зі сплати судового збору в сумі 3028,00 грн (три тисячі двадцять вісім гривень нуль копійок).
3. Відмовити в частині позовних вимог щодо стягнення пені в сумі 9312,60 грн (дев'ять тисяч триста дванадцять гривень шістдесят копійок) та 3% річних від простроченої суми заборгованості в сумі 06,98 грн (шість гривень дев'яносто вісім копійок).
4. Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Згідно із частинами першою, другою статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Відповідно до частини першої статті 256 та статті 257 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.
Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини сьомої статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.
Суддя Ю.А. Джепа