65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"01" грудня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4341/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Литвинової В.В., розглянувши матеріали справи
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІН ФІНАНС»
до Приватного підприємства “ЗОЛОТА АРМА»
про стягнення 177637,20грн
До суду надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІН ФІНАНС» до Приватного підприємства “ЗОЛОТА АРМА» про стягнення 177637,20грн, з яких - 51761,72грн 3% річних та 125875,48грн інфляційних, нарахованих у зв'язку з простроченням здійснення відповідачем оплати за кредитним договором № 19Ю-150813 від 15.08.2013.
Позовні вимоги мотивовані тим, що рішенням Господарського суду Одеської області від 11.02.2015 у справі № 916/4728/14 стягнуто з Приватного підприємства "ЗОЛОТА АРМА" на користь Публічного акціонерного товариства "КРЕДОБАНК" 516640 (п'ятсот шістнадцять тисяч шістсот сорок) грн. 00 коп. заборгованості щодо неповернутої суми кредиту за вищезазначеним кредитним договором № 19Ю-150813 від 15.08.2013, 43486 (сорок три тисячі чотириста вісімдесят шість) грн. 42 коп. заборгованості зі сплати процентів, 1888 (одна тисяча вісімсот вісімдесят вісім) грн. 09 коп. пені, 2353 (дві тисячі триста п'ятдесят три) грн. 00 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом, 11288 (одинадцять тисяч двісті вісімдесят вісім) грн. 43 коп. судового збору. Всього стягнуто 575655,94грн.
В подальшому банк відступив право вимоги Товариству з обмеженою відповідальністю “ФК “Довіра та Гарантія» за договором факторингу № 23/06-02 від 23.06.2018.
Ухвалою від 13.08.2019 у справі № 916/4728/14 замінено стягувача на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ, 04112, код ЄДРПОУ 38750239).
В подальшому Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" змінило найменування на Товариство з обмеженою відповідальністю “ВІН ФІНАНС».
Ухвалою від 28.10.2025 відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без призначення засідань. Відповідачу встановлено строк для подання відзиву протягом 15 днів з дня вручення ухвали. Також суд звернув увагу відповідача на обов'язок зареєструвати електронний кабінет.
Ухвала про відкриття провадження, яка надіслана судом на адресу відповідача, зазначену в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань: м. Одеса, вул. Маразліївська, 1а, повернулась до суду з відміткою пошти “адресат відсутній за вказаною адресою».
Відповідно до ст. 242 ГПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.
З огляду на викладене, відповідач вважається належним чином повідомлений про розгляд справи.
Відповідач відзиву не надав, тому справа розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 178 ГПК України.
Згідно з ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Розглянувши матеріали справи, суд
встановив:
11.02.2015 Господарський суд Одеської області ухвалив рішення у справі № 916/4728/14, яким позов задоволено частково, стягнуто з ПП «ЗОЛОТА АРМА» на користь Публічного акціонерного товариства «Кредобанк» заборгованість за кредитним договором № 19Ю-150813 від 15.08.2013 р., а саме - 516640 (п'ятсот шістнадцять тисяч шістсот сорок) грн. 00 коп. заборгованості щодо неповернутої суми кредиту, 43486 (сорок три тисячі чотириста вісімдесят шість) грн. 42 коп. заборгованості зі сплати процентів, 1888 (одна тисяча вісімсот вісімдесят вісім) грн. 09 коп. пені, 2353 (дві тисячі триста п'ятдесят три) грн. 00 коп. заборгованості по комісії за користування кредитом, 11288 (одинадцять тисяч двісті вісімдесят вісім) грн. 43 коп. судового збору. Всього стягнуто - 575655,94грн. В решті позову - відмовлено.
27.02.2025 судом видано наказ на виконання рішення.
З моменту набрання рішенням законної сили вчинялись дії щодо примусового виконання рішення, але воно так і не було виконане.
В подальшому, право вимоги первісним кредитором було відступлено до ТОВ "ФК "Довіра та Гарантія" на підставі укладеного договору факторингу №23/06-02 від 23.06.2018 року.
Відповідно до ст. 52 ГПК України у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу.
Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.
Про заміну або про відмову в заміні учасника справи його правонаступником суд постановляє ухвалу.
Згідно з ст. 334 ГПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником.
Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець.
Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб.
Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження.
Ухвала про заміну сторони виконавчого провадження надсилається (надається) учасникам справи, а також державному виконавцю, приватному виконавцю в порядку, передбаченому статтею 242 цього Кодексу.
Так, ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.08.2019 у справі №916/4728/14 замінено стягувача на Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та Гарантія" (вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8, м. Київ, 04112, код ЄДРПОУ 38750239).
У зазначеній ухвалі суд встановив, зокрема, що «Відповідно до Додатку №1 до Договору факторингу Клієнт відступає, а Фактор набуває Права Вимоги, у тому числі, по кредитному договору №19Ю-150813 від 15.08.2013 у розмірі 562154,42 грн. та прав за забезпечувальними договорами»
Статтею 512 ЦК України передбачено, що однією з підстав заміни кредитора у зобов'язанні іншою особою є передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено Договором або законом.
Суд враховує, що ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.08.2019 у справі №916/4728/14 встановлено, що за договором факторингу №23/06-02 від 23.06.2018 до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» перейшло право вимоги до відповідача щодо суми, яка зазначена в додатку №1 до договору, тобто - 562154,42 грн.
25.07.2024 на загальних зборах учасників ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» (ЄДРПОУ 38750239) протоколом № 1706 було вирішено змінити найменування ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» на ТОВ «ВІН ФІНАНС» (ЄДРПОУ 38750239). Наказом № 55-к від 25.07.2024 на виконання Протоколу № 1706 від 25.07.2024 внесено зміни про перейменування до облікових та інших документів Товариства. Зміна назви Товариства на ТОВ «ВІН ФІНАНС» підтверджується випискою з ЄДР № 140801500422 від 26.07.2024.
Отже, суд виходить з того, що відповідно до укладених договорів станом на дату звернення до суду, Право вимоги за кредитним договором № 19Ю-150813 від 15.08.2013 р. належить ТОВ «ВІН ФІНАНС» в розмірі 562154,42 грн.
Згідно з п. 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов'язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов'язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Оскільки відповідач так і не сплатив заборгованість за кредитним договором, то позивач просить стягнути 51761,72грн 3% річних та 125875,48грн інфляційних, нарахованих за період з 25.02.2019 по 23.02.2022.
Надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, суд виходить з наступного.
Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом (частина друга статті 625 ЦК України).
Законодавець у частині першій статті 509 ЦК України визначив зобов'язання як правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу (частина друга статті 509 ЦК України).
Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частини другої статті 11 ЦПК України).
Цивільні права та обов'язки можуть виникати безпосередньо з актів цивільного законодавства (частина третя статті 11 ЦК України).
У справі, що розглядається, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є кредитний договір № 19Ю-150813 від 15.08.2013.
Сумою боргу у розумінні статті 625 ЦК України в даному випадку є тільки заборгованість щодо неповернутої суми кредиту в розмірі 516640грн, 43486 грн. 42 коп. заборгованості зі сплати процентів та 2353 грн. заборгованості по комісії за користування кредитом, всього - 562479,42грн.
Пеня і судовий збір не входить до боргу у розумінні статті 625 ЦК України, за прострочення якого нараховуються 3% річних і інфляційні.
Як зазначено вище, ухвалою Господарського суду Одеської області від 13.08.2019 у справі №916/4728/14 встановлено, що за договором факторингу №23/06-02 від 23.06.2018 до ТОВ «ФК «Довіра та Гарантія» перейшло право вимоги до відповідача щодо суми, яка зазначена в додатку №1 до договору, тобто - 562154,42 грн.
Дослідивши розрахунок 3% річних і інфляційних, суд встановив, що позивач не врахував зазначеного і нараховує 3% річних і інфляційних на всю суму, яка була стягнута з відповідача за рішенням у справі № 916/4728/14 575655,94грн, в той час як необхідно було на суму, право вимоги на яку перейшло до позивача, тобто 562154,42 грн, і яка є сумою боргу в розумінні ст. 625 ЦК України.
3% річних та втрати від інфляції не можуть бути нараховані на суму пені та судового збору, оскільки вказані суми не є заборгованістю, яка утворилась внаслідок невиконання боржником зобов'язань за кредитним договором.
Відповідно до ч.4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Враховуючи приписи ч.2 ст.13 Закону України "Про судоустрій і статус суддів", ст.75 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд дійшов висновку, що рішення від 11.02.2015 Господарського суду Одеської області та ухвала від 13.08.2019 по справі №916/4728/14 (які у встановленому законом порядку не скасовані та є дійсними), має преюдиціальне значення, а встановлені ним факти повторного доведення не потребують.
Отже, правомірним є нарахування річних та інфляційних втрат виключно на суму основного боргу.
Нарахування 3% річних та збитків від інфляції на встановлену рішенням суду заборгованість до складу якої, окрім основного боргу, входять суми 3% річних не відповідає принципу заборони подвійної цивільно-правової відповідальності (п. 48-50 постанови КГС ВС від 15.11.2019 у справі № 905/1753/18).
Велика Палата Верховного Суду в постанові від 07 квітня 2020 року у справі №910/4590/19(провадження №12-189гс19), аналізуючи правову природу правовідносин, які виникають на підставі положень статті 625 ЦК України, зробила висновок про те, що зобов'язання зі сплати інфляційних втрат та трьох процентів річних є акцесорним, додатковим до основного, залежить від основного зобов'язання і поділяє його долю.
Положення статей 3, 509, 625 Цивільного кодексу України, передбачають нарахування збитків від інфляції та 3% річних на суму основного боргу, а не на інфляційні втрати, 3% річних, пеню, що нараховані за попередній період, таким чином помилковим є твердження, що під час нарахування інфляційних втрат урахуванню (обчисленню) підлягає не тільки основний борг, а й сума, на яку збільшився цей борг за попередні періоди внаслідок інфляційних процесів.
Наведену правову позицію також викладено у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 916/2889/13.
Суд приймає аргументи позивача, що чинне законодавство не пов'язує припинення зобов'язання з наявністю судового рішення чи відкриттям виконавчого провадження з його примусового виконання, а наявність судових актів про стягнення заборгованості не припиняє грошових зобов'язань боржника та не позбавляє кредитора права на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 04 червня 2019 року у справі №916/190/18).
Водночас, слід звернути увагу, що права кредитора на отримання передбачених частиною другою статті 625 ЦК України сум стосується лише випадків, коли не сплачено суму основного боргу, що дає право кредитору нарахування відповідних відсотків до моменту виконання рішення суду про стягнення основного боргу. Іншими словами, після стягнення суми боргу за рішенням суду кредитор має право нараховувати 3% річні та інфляційні до повного виконання рішення, але об'єктом нарахування є саме сума боргу, а не пеня, інфляційні, річні чи судовий збір.
З огляду на викладене, суд здійснив власний розрахунок 3% річних та інфляційних за період з 25.09.2019 по 23.02.2022, виходячи із суми основного боргу 562154,42 грн, право вимоги на яку перейшло до позивача за договором факторингу.
Основна сума заборгованості за договором:Сума боргу
з 25/02/2019 до 23/02/2022562 154,42 грн.
Всього:562 154,42 грн.
Інфляційні витрати:
Останній період (25/02/2019 - 23/02/2022)Індекс інфляції
березень 2019100,90
квітень 2019101,00
травень 2019100,70
червень 201999,50
липень 201999,40
серпень 201999,70
вересень 2019100,70
жовтень 2019100,70
листопад 2019100,10
грудень 201999,80
січень 2020100,20
лютий 202099,70
березень 2020100,80
квітень 2020100,80
травень 2020100,30
червень 2020100,20
липень 202099,40
серпень 202099,80
вересень 2020100,50
жовтень 2020101,00
листопад 2020101,30
грудень 2020100,90
січень 2021101,30
лютий 2021101,00
березень 2021101,70
квітень 2021100,70
травень 2021101,30
червень 2021100,20
липень 2021100,10
серпень 202199,80
вересень 2021101,20
жовтень 2021100,90
листопад 2021100,80
грудень 2021100,60
січень 2022101,30
лютий 2022101,60
Розрахунок здійснюється за формулою
ІІС = ( ІІ1 : 100 ) x ( ІІ2 : 100 ) x ( ІІ3 : 100 ) x ... ( ІІZ : 100 )
ІІ1 - індекс інфляції за перший місяць прострочення,
......
ІІZ - індекс інфляції за останній місяць прострочення.
Останній період
IIc (100,90 : 100) (101,00 : 100) (100,70 : 100) (99,50 : 100) (99,40 : 100) (99,70 : 100) (100,70 : 100) (100,70 : 100) (100,10 : 100) (99,80 : 100) (100,20 : 100) (99,70 : 100) (100,80 : 100) (100,80 : 100) (100,30 : 100) (100,20 : 100) (99,40 : 100) (99,80 : 100) (100,50 : 100) (101,00 : 100) (101,30 : 100) (100,90 : 100) (101,30 : 100) (101,00 : 100) (101,70 : 100) (100,70 : 100) (101,30 : 100) (100,20 : 100) (100,10 : 100) (99,80 : 100) (101,20 : 100) (100,90 : 100) (100,80 : 100) (100,60 : 100) (101,30 : 100) (101,60 : 100) = 1.21866444
Інфляційне збільшення:
562 154,42 x 1.21866444 - 562 154,42 = 122 923,18 грн.
3% річних
Розрахунок здійснюється за формулою:
Сума санкції = С x 3 x Д : 365 : 100, де
С - сума заборгованості,
Д - кількість днів прострочення.
Період прострочення грошового зобов'язання:Кількість днів у періодіСума
з 25/02/2019 до 31/12/2019 562 154,42 x 3 % x 310 : 365 : 10031014 323,39 грн.
з 01/01/2020 до 31/12/2020 562 154,42 x 3 % x 366 : 366 : 10036616 864,63 грн.
з 01/01/2021 до 23/02/2022 562 154,42 x 3 % x 419 : 365 : 10041919 359,67 грн.
Всього розмір 3% річних становить 50 547,69 грн.
З огляду на викладене, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню в сумі 50547,69грн 3% річних та 122923,18грн інфляційних, всього - 173470,87грн.
Відповідно до ст. 73 ГПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За змістом ст. 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Водночас обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ст. 77 ГПК України).
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності, дійшов висновку задовольнити позовні вимоги частково.
Витрати зі сплати судового збору покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог 2422,40/177637,20*173470,87=2365,58грн судового збору.
Керуючись ст.ст. 129, п. 2 ст. 231, 232-240, 243, Господарського процесуального кодексу України, суд
вирішив:
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства “ЗОЛОТА АРМА» (код 35504343, м. Одеса, вул. Маразліївська 1а) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “ВІН ФІНАНС» (код 38750239, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського, 8) 173470,87грн заборгованості та 2365,58грн судового збору.
3. В решті позову - відмовити.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду подається до Південно-західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Повний текст рішення складено 01 грудня 2025 р.
Суддя В.В. Литвинова