65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"01" грудня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/3718/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Сулімовської М.Б., розглянувши справу
за позовом: Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (код ЄДРПОУ 14360570, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д)
до відповідача-1: Фермерського господарства "Урожай-ІІ" (код ЄДРПОУ 31332719, 75432, Херсонська обл., Іванівський р-н, с. Нововасилівка, вул. Шкільна, буд. 10)
відповідача-2: ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 )
про стягнення 778222,22 грн.
Позивач Акціонерне товариство Комерційний банк "Приватбанк" звернувся до Господарського суду Одеської області із позовом до відповідача-1 Фермерського господарства "Урожай-ІІ", відповідача-2 ОСОБА_1 про стягнення 778222,22 грн. заборгованості.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем-1 умов договору банківського обслуговування №б/н від 03.06.2021 в частині погашення заборгованості за кредитом, за належне виконання якого поручився відповідач-2 ОСОБА_1 .
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 15.09.2025 позовну заяву залишено без руху, встановлено позивачу строк на усунення недоліків.
Ухвалою суду від 15.09.2025 витребувано у Державної прикордонної служби України відомості щодо перетину державного кордону України за період часу після 24.02.2022 відповідачем-2 ОСОБА_1 .
18.09.2025 від Головного центру обробки спеціальної інформації Державної прикордонної служби України надійшов лист, в якому повідомлено, що відомостей про перетинання державного кордону України, лінії розмежування з тимчасово окупованою територією України з 24.02.2022 по 17.09.2025 громадянином України ОСОБА_1 в базі даних не виявлено.
У встановлений строк позивачем усунуто недоліки позовної заяви, про що подано відповідні докази.
Ухвалою суду від 22.09.2025 позовну заяву Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі; ухвалено здійснювати розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін; вирішено інші процесуальні питання.
Щодо повідомлення відповідачів про розгляд даної справи судом.
Відповідно до частини першої статті 12-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України", якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають офіційної електронної адреси, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.
Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.
З опублікуванням такого оголошення учасник справи вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.
Враховуючи наведене, оскільки відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та Єдиного державного демографічного реєстру місцезнаходження відповідачів знаходиться на тимчасово окупованій території, про розгляд даної справи останні повідомлялись шляхом публікації оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України.
За наведеного суд констатує, що відповідачі є належним чином повідомлені про розгляд даної справи господарським судом.
Відзиви на позовну заяву від відповідачів не надходили.
Таким чином, відповідачі не скористалися своїм правом на подання відзиву на позов у встановлений судом строк.
Разом з тим, стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов'язує учасників судового процесу та їх представників добросовісно користуватись процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.
Відповідно до ч.9 ст.165 Господарського процесуального кодексу України, яка кореспондується із ч.2 ст.178 цього Кодексу, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Відповідно до ст.13 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.
З урахуванням наведеного, розгляд справи проводився за наявними матеріалами.
Судове рішення підписано без його проголошення у відповідності до приписів ч.4 ст.240 Господарського процесуального кодексу України.
Дослідивши матеріали справи, суд, -
Як слідує з матеріалів справи та встановлено судом, 03.06.2021 Фермерським господарством "Урожай-ІІ" (далі - клієнт, відповідач-1) було підписано Анкету-заяву про приєднання до Умов та правил надання послуг "КУБ" АТ КБ "Приватбанк" (далі - банк, позивач), відповідно до якої позичальник приєднався до розділу 3.2.8. Умов та правил надання послуги "КУБ" Умов та Правил надання банківських послуг (далі - Умови), що розміщені на сайті АТ КБ "Приватбанк" на дату укладення договору.
Ця заява та Умови разом складають кредитний договір між банком та клієнтом.
За умовами п. 1.1. заяви, банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати клієнту строковий кредит для фінансування поточної діяльності клієнта та/або для придбання основних засобів в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів та ін. винагород в обумовлені цим договором терміни.
Відповідно п. 1.2. заяви, розмір кредиту: 1000000,00 грн.
Згідно з п. 1.3. заяви, строк кредиту: 12 місяців з дати видачі кредитних коштів.
Пунктами 1.4. - 1.6. заяви визначено, що у період з дати підписання заяви процентна ставка за користування кредитом перші 6 місяців дії кредиту становить 1,6 % в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця користування кредитом - 1,4 % в місяць від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту). Проценти за користування кредитом у разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитним договором: 4% в місяць від суми простроченої заборгованості. Порядок погашення заборгованості за кредитом: щомісяця, передбачено адаптований графік (на вибір клієнта та за узгодженням з банком): 6 місяців користування кредитом: погашення тільки процентів, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом; інші 6 місяців користування кредитом: погашення основного боргу з процентами рівними частинами щомісяця, до календарного числа місяця, в яке було надано кредит, включно із цим числом.
Порядок дострокового погашення кредиту: якщо в звітному місяці дата дострокового погашення кредиту передує даті сплати щомісячного платежу, - клієнт сплачує залишок заборгованості та проценти поточного періоду в повному розмірі; якщо дата дострокового погашення слідує за датою погашення щомісячного платежу, клієнт також оплачує залишок заборгованості та проценти поточного періоду в повному розмірі. Сторони узгодили, що графік погашення кредиту (додаток 1 до цієї заяви) є невід'ємною частиною договору.
За умовами розділу 2, клієнт підтверджує ознайомлення із розділом "1.1. Загальні положення", а також підрозділом "3.2.8. Умови та Правила надання кредиту "Кредит КУБ" Умов та Правил надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті банку за адресою https://privatbank.ua/terms, у редакції, чинній на дату підписання цієї заяви.
Відповідно до п. 3.2.8.1. Умов, банк за наявності вільних грошових коштів зобов'язується надати клієнту строковий "Кредит КУБ" (далі - послуга) для фінансування поточної діяльності клієнта та/або для придбання основних засобів в обмін на зобов'язання клієнта з повернення кредиту, сплати процентів в обумовлені цим договором терміни. Істотні умови кредиту (сума кредиту, проценти за користування кредитом, розмір щомісячного платежу, порядок їх сплати) вказуються в заяві про приєднання до умов та правил надання послуги "КУБ" (далі - заява), а також в системі Приват24.
Клієнт приєднується до послуги шляхом підписання кваліфікованим електронним підписом заяви в системі Приват24 або у сервісі "Paperless" або іншим шляхом, що прирівнюється до належного способу укладення сторонами кредитного договору. Кредит також може надаватись шляхом видачі кредитних коштів з наступним їх перерахуванням на рахунок підприємства - продавця за товари та послуги.
Якість послуг має відповідати законодавству України, нормативним актам Національного банку України (далі - НБУ), які регулюють кредитні відносини.
Розмір кредиту, який може бути наданий в рамках послуги, складає від 50000 до 1000000 грн.
Згідно з п. 3.2.8.2., для позичальників, що працюють у сегменті агро-бізнесу, максимальний розмір кредиту, який може бути встановлений, складає 2000000 грн.
За умовами п. 3.2.8.3., надання кредитів у рамках послуги здійснюється на умовах: повернення кредиту здійснюється щомісяця шляхом забезпечення клієнтом позитивного сальдо на його поточному рахунку в сумах і в дати щомісячних внесків, зазначених у заяві. Для позичальників, що працюють у сегменті агро-бізнесу, може бути встановлений окремий порядок погашення, що передбачає погашення основного боргу на протязі 6 місяців користування кредитом на вибір клієнта за погодженням банку. Строк користування кредитом зазначено у заяві про приєднання. Максимальний строк користування кредитом не може перевищувати 12 місяців з дати видачі кредитних коштів.
Клієнт доручає банку щомісячно у строки, зазначені в заяві, здійснювати договірне списання з його рахунків, відкритих у банку, на погашення заборгованості за послугою у кількості та розмірі, зазначеному в кредитному договорі.
Остаточним терміном погашення заборгованості за кредитом є дата повернення кредиту.
Згідно зі ст.ст. 212, 651 ЦК України, при порушенні клієнтом будь-якого із зобов'язань, передбачених цим договором, банк на свій розсуд, починаючи з 91-ого дня порушення будь-якого із зобов'язань, має право змінити умови договору, встановивши інший термін повернення кредиту. При цьому банк направляє клієнту повідомлення із зазначенням дати терміну повернення кредиту (банк здійснює інформування клієнта на свій вибір або письмово, або через встановлені засоби електронного зв'язку банку та клієнта (системи клієнт-банк, інтернет-клієнт-банк, sms-повідомлення або інших). При непогашенні заборгованості за цим договором у термін, зазначений у повідомленні, вся заборгованість за кредитним договором, починаючи з наступного дня від дати, зазначеної в повідомленні, вважається простроченою. У разі погашення заборгованості в період до закінчення 90 днів (включно) з моменту порушення будь-якого із зобов'язань, терміном повернення кредиту є дата останнього платежу.
За користування послугою клієнт сплачує щомісячно на протязі всього терміну кредиту проценти за користування кредитом в розмірі та згідно графіку, визначених в заяві та тарифах.
При несплаті процентів у строк, визначений графіком, вони вважаються простроченими (крім випадків розірвання договору згідно з п. 3.2.8.6.2.).
У разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитним договором клієнт сплачує банку проценти за користування кредитом у розмірі, встановленому тарифами.
Сторони узгодили, що в разі: порушення строку повернення кредиту, визначеного п.1.3. заяви, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку, настання обставин, передбачених п.3.2.8.3.1.4. Умов, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту, визначеного у повідомленні банку, настання обставин, передбачених п.3.2.8.6.2., п.3.2.8.6.6. Умов, починаючи з дня, що є наступним за днем спливу строку повернення кредиту, клієнт зобов'язується сплатити на користь банку заборгованість по кредиту, а також проценти від суми неповернутого в строк кредиту, які у відповідності до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України встановлюються за домовленістю сторін у розмірі 4 % в місяць від простроченої суми заборгованості.
Відповідно до п.3.2.8.5. Умов, клієнт, окрім іншого, зобов'язується оплатити щомісячні проценти за користування кредитом згідно з п. 3.2.8.3.2.; повернути кредит та здійснити інші платежі, передбачені договором, у терміни і в сумах, як встановлено в п.п. 3.2.8.3.1., 3.2.8.3.2., 3.2.8.5.14., 3.2.8.6.2., а також зазначені в заяві, шляхом розміщення необхідних для планового погашення внеску коштів на своєму поточному рахунку; сплатити банку проценти згідно з п.п. 3.2.8.3.1., 3.2.8.3.2.
Згідно п. 3.2.8.8. Умов, в якості забезпечення виконання зобов'язань за цим договором клієнт за вимогою банку зобов'язується передавати в заставу майно або майнові права по додаткових угодах. Забезпеченням виконання зобов'язань клієнтом - юридичною особою за цим договором є укладення договору поруки.
Пунктом 3.2.8.9. Умов визначено, що за користування кредитом у період з дати списання коштів з позикового рахунку до дат погашення кредиту згідно з п.п. 3.2.8.1., 3.2.8.3. цього договору клієнт сплачує проценти в розмірі, зазначеному в п. 3.2.8.3.2. Нарахування процентів здійснюється щодня, при цьому проценти розраховуються на початковий розмір кредиту за фактичну кількість днів користування кредитними ресурсами, виходячи з 360 днів у році. День повернення кредиту в часовий інтервал нарахування процентів не враховується. Сплата процентів за користування кредитом здійснюється в дати платежів, зазначені у заяві (п. 3.2.8.3.1).
Якщо повне погашення кредиту здійснюється в дату, що відрізняється від зазначеної в цьому пункті, то останньою датою погашення процентів, розрахованої від попередньої дати погашення по день фактичного повного погашення кредиту, є дата фактичного погашення кредиту.
Зобов'язання за цим договором виконуються в такій послідовності: кошти, отримані від клієнта, а також від інших уповноважених органів/осіб, для погашення заборгованості за цим договором, перш за все спрямовуються для відшкодування витрат / збитків банку згідно з п.п. 3.2.8.5.14 цього договору, далі для погашення неустойки згідно з підрозділом 3.2.8.10. цього договору, далі - процентів згідно з п.3.2.8.3.4. цього договору, далі - прострочених процентів згідно з п.3.2.8.3.3. цього договору, далі - простроченого кредиту, далі - процентів, далі - кредиту. Остаточне погашення заборгованості за цим договором проводиться не пізніше дати, зазначеної в п. 3.2.8.9.3. цього договору. У разі несплати процентів у відповідні дати сплати, визначені в цьому договорі, вони вважаються простроченими. У разі розрахунку витрат банку згідно з п.п.3.2.8.5.14. цього договору за згодою сторін можлива зміна термінів погашення кредиту. Розрахунок і нарахування процентів за користування кредитом здійснюється у терміни, вказані в заяві, кожного місяця, на наступний день після дня отримання клієнтом кредиту або дня погашення чергової частини боргу і проводиться до повного погашення заборгованості за кредитом на первісну суму кредиту.
Згідно з п. 3.2.8.11. Умов, договір є чинним з моменту підписання клієнтом заяви про приєднання. Строк дії договору встановлюється з дня його укладання і до повного виконання сторонами зобов'язань за договором.
Також, умовами були передбачені тарифи для малого та середнього бізнесу. Щомісячні проценти за користування кредитом "КУБ" нараховуються за таким тарифом: перші 6 місяців 1,6% в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця - 1,4% від початкового розміру кредиту (в т.ч. при достроковому погашенні кредиту), а проценти за користування кредитом у разі виникнення прострочених зобов'язань за кредитним договором- 4% в місяць від суми простроченої заборгованості.
Вказаний договір було підписано шляхом накладення сторонами електронного підпису.
Додатком №1 до заяви передбачений графік погашення основної суми боргу та процентів за кредитом.
До матеріалів справи позивачем долучено анкету-заяву клієнта юридичної особи-резидента про приєднання до умов і правил надання банківських послуг та анкету-заяву клієнта фізичної особи про приєднання до умов і правил надання банківських послуг
28.05.2021 між Акціонерним товариством Комерційний банк "Приватбанк" (далі-кредитор) та ОСОБА_1 (далі - поручитель) було укладено договір поруки №POR1622206949018.
Предметом цього договору є надання поруки поручителем перед кредитором за виконання підприємством ФГ "Урожай-ІІ" (далі - боржник) зобов'язань за угодами-приєднання до: 1.1.1. роздiлу 3.2.8. "Кредит КУБ" Умов та правил надання банківських послуг (далі - Угода 1) по сплаті:
а) процентної ставки за користування кредитом (за період користування кредитом згідно з п. 3.2.8.3.2 угоди 1 - перші 6 місяців 1,6 % в місяць від початкового розміру кредиту, починаючи з 7-го місяця - 1,4 % від початкового розміру кредиту; за період користування кредитом згідно з п. 3.2.8.3.3 угоди 1 - 4,0% в місяць від суми простроченої заборгованості);
б) кредиту в розмірі 1000000,00 грн.
Якщо під час виконання Угоди 1 зобов'язання боржника, що забезпечені цим договором, збільшуються, внаслідок чого збільшується обсяг відповідальності поручителя, поручитель при укладанні цього договору дає свою згоду на збільшення зобов'язань за Угодою 1 в розмірі таких збільшень. Додаткові узгодження про такі збільшення з поручителем не потрібні.
За умовами п. 1.2. договору поруки, поручитель відповідає перед кредитором за виконання зобов'язань за Угодою 1 в тому ж розмірі, що і боржник, включаючи сплату кредиту, процентів, нарахованих за користування кредитом, винагород, штрафів, пені та інших платежів, відшкодування збитків. Згідно цього пункту поручитель відповідає перед кредитором всіма власними коштами та майном, яке належить йому на праві власності.
Пунктом 1.3. договору поруки передбачено, що поручитель з умовами Угоди 1 ознайомлений.
Відповідно п. 1.4. та 1.5. договору поруки, до поручителя, який виконав зобов'язання боржника за Угодою 1, переходять всі права кредитора за Угодою 1, що укладені в забезпечення виконання зобов'язань боржника перед кредитором за Угодою 1. У випадку невиконання боржником зобов'язань за Угодою 1, боржник та поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Згідно з п. 2.1.1. та 2.1.2., у випадку порушення поручителем зобов'язання, передбаченого п.2.4.1 цього договору, поручитель доручає кредиторові списувати грошові кошти зі всіх відкритих на ім'я поручителя рахунків у АТ КБ "Приватбанк", які зараховуються в рахунок погашення заборгованості за Угодою 1, послідовності (черговості) виконання грошових зобов'язань. Списання грошових коштів згідно з умовами цього пункту оформлюється меморіальним ордером, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначається інформація про платіж, номер, дату та посилання на цей пункт договору. У випадку списання кредитором з рахунку(-ів) поручителя грошових коштів в національній валюті України згідно умов цього пункту, якщо зобов'язання має бути виконано в іноземній валюті, за взаємною згодою сторін сума в іноземній валюті, яка має бути направлена на погашення заборгованості, визначається за курсом НБУ. У випадку списання кредитором з рахунку(-ів) поручителя грошових коштів в іноземній валюті згідно умов цього пункту, якщо зобов'язання має бути виконано в національній валюті України, за взаємною згодою сторін сума в національній валюті України, яка має бути направлена на погашення заборгованості, визначається за курсом НБУ. У випадку невиконання боржником якого-небудь зобов'язання, передбаченого п.1.1 цього договору, кредитор має право направити поручителю вимогу із зазначенням невиконаного(их) зобов'язання(нь). Ненаправлення кредитором вказаної вимоги не є перешкодою та не позбавляє права кредитора звернутися до суду з вимогою виконати взяті на себе поручителем зобов'язання або вимагати від поручителя виконання взятих на себе зобов'язань іншими способами. Поручитель відповідає перед кредитором як солідарний боржник у випадку невиконання боржником зобов'язань за Угодою 1, незалежно від факту направлення чи ненаправлення кредитором поручителю передбаченої даним пунктом вимоги.
За умовами п. 4.1. договору поруки, сторони взаємно домовились, що порука за цим договором припиняється через 15 років після укладення цього договору. У випадку виконання боржником та/або поручителем всіх зобов'язань за Угодою 1 цей договір припиняє свою дію.
Вказаний договір поруки було підписано шляхом накладення АТ КБ "Приватбанк" та ОСОБА_2 відповідного електронного підпису.
Також, до матеріалів справи позивачем долучено згоду дружини поручителя ОСОБА_3 на укладення з поручителем договору поруки №POR1622206949018 від 28.05.2021.
В матеріалах справи наявна виписка по рахунку відповідача-1 за період з 03.06.2021 по 18.08.2025 на підтвердження перерахування банком кредитних коштів.
06.08.2025 позивач звернувся до відповідачів з претензією, в якій вимагав сплатити 666222,22 грн. заборгованості за наданим кредитом та 112000,00 грн. заборгованості за комісією.
Разом з тим, в порушенням умов договору та приписів законодавства, відповідач-1 не повернув кредитні кошти у передбачений договором термін та не сплатив в повному обсязі проценти у вигляді щомісячної комісії, що і зумовило звернення позивача до суду із даним позовом.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, надаючи правову кваліфікацію викладеним обставинам справи, керуючись принципом верховенства права та права на судовий захист, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.
За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у ст.11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї ж статті, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Відповідно до ч.1 ст.175 ГК України (який діяв станом на час виникнення спірних правовідносин), майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до вимог ст.193 Господарського кодексу України (який діяв станом на час виникнення спірних правовідносин), суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання.
Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За ч.1 ст. 638 ЦК України, істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Відповідно до ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність", банком є юридична особа, яка на підставі банківської ліцензії має виключне право надавати банківські послуги, відомості про яку внесені до Державного реєстру банків. Банківський кредит - будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.
Згідно зі ст. 55 Закону України "Про банки і банківську діяльність", відносини банку з клієнтом регулюються законодавством України, нормативно-правовими актами Національного банку України та угодами (договорами) між клієнтом та банком.
Відповідно до ч.1 ст.1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ч.2 ст.1054 ЦК України, до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
Згідно зі ст. 1055 ЦК України, кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним.
За змістом ст. 1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.
Господарський суд враховує правову позицію, викладену у постанові Верховного Суду у складі суддів Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.03.2021 у справі №904/2073/19, відповідно до якої договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Відповідно до статті 1054 Цивільного кодексу України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. Тобто, кредитний договір є окремим видом цивільно-правових договорів, який визначає взаємні зобов'язання і відповідальність між комерційним банком і клієнтом з метою одержання останнім кредиту. Кредитний договір є консенсуальним, оплатним та двостороннім. Предметом кредитного договору є грошові кошти (кредит) в будь-якій валюті. Кредитний договір вважається укладеним з моменту досягнення згоди за всіма істотними умовами договору. Правовідносини з надання кредиту за своєю правовою природою є договірними правовідносинами, регулюються самостійно сторонами шляхом укладення договору. На кожну із сторін, яка підписує договір, покладається обов'язок узгодження всіх спірних питань, які виникають під час укладення договору, до моменту його підписання, та самостійного аналізу можливих негативних наслідків при підписанні такого договору, а також кожна сторона не позбавлена права відмовитись від підписання договору, якщо його умови чи частина суперечить інтересам сторони або нормам чинного законодавства.
Відповідач-1 заперечень щодо викладених у договорі умов не висловлював, питання про зміну умов договору не порушував. Сторони погодили умови договору та встановили відповідні зобов'язання з урахуванням загальних принципів цивільного законодавства. Згідно з положеннями статті 526 ЦК України, статей 193, 198 ГК України (який діяв станом на час виникнення спірних правовідносин), зобов'язання повинні виконуватись належним чином і у встановлений строк, відповідно до умов і порядку укладеного між сторонами договору та згідно з вимогами закону, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Договір є обов'язковим для виконання сторонами (стаття 629 ЦК України), а через приписи статті 204 ЦК України правомірність правочину презюмується.
Під час розгляду справи судом встановлено, що між позивачем та відповідачем-1 на підставі кредитного договору виникли зобов'язальні правовідносини, згідно з якими позивач надав строковий кредит, а відповідач-1 зобов'язався здійснити повне погашення заборгованості у межах строку кредиту відповідно до умов договору.
Матеріалами справи підтверджується, що позивачем на виконання умов кредитного договору перераховано кредитні кошти.
Разом з тим, відповідач-1, всупереч умов договору та приписів чинного законодавства, не повернув позивачу кредитні кошти у встановлений договором строк, у зв'язку з чим у нього утворилась заборгованість за кредитом у сумі 666222,22 грн. та заборгованість за відсотками у вигляді щомісячної комісії у сумі 112000,00 грн.
Відповідач здійсненого позивачем розрахунку заявленої до стягнення заборгованості не спростував, доказів на підтвердження сплати боргу суду не надав.
На підставі викладеного, суд визнає вимоги позивача правомірними, обґрунтованими належними та допустимими доказами, та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Щодо солідарного стягнення заборгованості з відповідача-2, суд зазначає наступне.
Згідно ст.546 Цивільного кодексу України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком.
Згідно ст. 553 ЦК України, за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. Порукою може забезпечуватися виконання зобов'язання частково або у повному обсязі. Поручителем може бути одна особа або кілька осіб.
У ст.554 ЦК України встановлено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які за одним чи за декількома договорами поруки поручилися перед кредитором за виконання боржником одного і того самого зобов'язання, є солідарними боржниками і відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
З огляду на викладене, враховуючи положення наведеного вище договору поруки, суд зазначає про наявність у відповідача-2 зобов'язань щодо виконання зобов'язання Фермерського господарства "Урожай-ІІ" в частині погашення заборгованості за кредитним договором.
Відповідно до ст.15 Цивільного кодексу України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. За приписами ст.16 цього Кодексу, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.
Згідно ст.4 ГПК України, право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується. Ніхто не може бути позбавлений права на розгляд його справи у господарському суді, до юрисдикції якого вона віднесена законом. Юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням. Відмова від права на звернення до господарського суду є недійсною.
Аналіз наведених норм дає змогу дійти висновку, що кожна особа має право на захист свого порушеного, невизнаного або оспорюваного права чи законного інтересу, який не суперечить загальним засадам чинного законодавства. Порушення, невизнання або оспорення суб'єктивного права є підставою для звернення особи за захистом свого права із застосуванням відповідного способу захисту.
Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст.2 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів юридичних осіб.
Реалізуючи передбачене ст. 64 Конституції України право на судовий захист, звертаючись до суду, особа вказує в позові власне суб'єктивне уявлення про порушене право чи охоронюваний інтерес та спосіб його захисту.
Вирішуючи спір, суд повинен надати об'єктивну оцінку наявності порушеного права чи інтересу на момент звернення до господарського суду, а також визначити, чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.
Статтею 13 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно з усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v.Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, №303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v.Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v.Finland), №49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року) (рішення Європейського суду з прав людини "Серявін та інші проти України").
За приписами ст.ст.73, 74 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Відповідно до ст.ст.76-79 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Зважаючи на встановлені факти та вимоги вищезазначених правових норм, господарський суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Згідно з ч.1 ст.129 ГПК України, судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
У зв'язку із задоволенням позову судовий збір покладається на відповідачів.
У п. 4.1. постанови від 21.02.2013 №7 "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" пленум Вищого господарського суду України роз'яснив, що у разі коли позов немайнового характеру задоволено повністю стосовно двох і більше відповідачів, або якщо позов майнового характеру задоволено солідарно за рахунок двох і більше відповідачів, то судові витрати також розподіляються між відповідачами порівну. Солідарне стягнення суми судових витрат законом не передбачено.
З врахуванням викладеного, витрати позивача зі сплати судового збору покладаються на відповідачів порівну.
Керуючись ст.ст. 13, 73, 74, 76-79, 86, 129, 232, 233, 236, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути солідарно з Фермерського господарства "Урожай-ІІ" (код ЄДРПОУ 31332719, 75432, Херсонська обл., Іванівський р-н, с. Нововасилівка, вул. Шкільна, буд. 10) та ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (код ЄДРПОУ 14360570, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д) - 666222 (шістсот шістдесят шість тисяч двісті двадцять дві) грн. 22 коп. заборгованості за кредитом, 112000 (сто дванадцять тисяч) грн. 00 коп. заборгованості за процентами у вигляді щомісячної комісії.
3. Стягнути з Фермерського господарства "Урожай-ІІ" (код ЄДРПОУ 31332719, 75432, Херсонська обл., Іванівський р-н, с. Нововасилівка, вул. Шкільна, буд. 10) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (код ЄДРПОУ 14360570, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д) - 4669 (чотири тисячі шістсот шістдесят дев'ять) грн. 34 коп. судового збору.
4. Стягнути з ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 ) на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "Приватбанк" (код ЄДРПОУ 14360570, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд.1Д) - 4669 (чотири тисячі шістсот шістдесят дев'ять) грн. 33 коп. судового збору.
5. Накази видати після набрання рішенням суду законної сили.
Суддя М.Б. Сулімовська
Згідно з ч.1, 2 ст.241 ГПК України, рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складання повного тексту рішення у порядку, передбаченому ст.257 ГПК України.
Рішення складено і підписано 01 грудня 2025 р.