65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
"01" грудня 2025 р.м. Одеса Справа № 916/4782/25
Господарський суд Одеської області у складі судді Д'яченко Т.Г., розглянувши заяву Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» про видачу судового наказу до боржника - Фізичної особи-підприємця Бойцова Олега Руслановича у порядку ст. 147-156 ГПК України
ВСТАНОВИВ: 28.11.2025 року до Господарського суду Одеської області через систему “Електронний суд» ЄСІТС надійшла заява Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» про видачу судового наказу про стягнення з Фізичної особи-підприємця Бойцова Олега Руслановича заборгованості за Кредитним договором «Кредит «всеБІЗНЕС» № 79808850586 від 16.04.2025 року станом на 26.11.2025 р. включно в розмірі 70465,26 грн.
Як вбачається із заяви про видачу судового наказу, боржником вказано Фізичну особу-підприємця Бойцова Олега Руслановича.
Відповідно до ч. 1 ст. 148 Господарського процесуального кодексу України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в т.ч. електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Згідно зі ст. 149 Господарського процесуального кодексу України, заява про видачу судового наказу подається до суду першої інстанції за загальними правилами підсудності, встановленими цим Кодексом для подання позовної заяви.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 27 Господарського процесуального кодексу України, позов пред'являється до господарського суду за місцезнаходженням чи місцем проживання відповідача, якщо інше не встановлено цим Кодексом. Для цілей визначення підсудності відповідно до цього Кодексу місцезнаходження юридичної особи та фізичної особи - підприємця визначається згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Згідно з ч. 4 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України, суддя з метою визначення підсудності не пізніше наступного дня з дня отримання заяви про видачу судового наказу перевіряє зазначене у заяві місцезнаходження боржника за відомостями, внесеними до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
У відповідності до п. 10 ч. 2 ст. 9 Закону України “Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань», місцезнаходження юридичної особи визначається на підставі відомостей, які містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.
Згідно ч. 4 ст. 10 вищезазначеного Закону, відомості, що містяться в Єдиному державному реєстрі, використовуються для ідентифікації юридичної особи або її відокремленого підрозділу, громадського формування, що не має статусу юридичної особи, фізичної особи - підприємця, у тому числі під час провадження ними господарської діяльності та відкриття рахунків у банках та інших фінансових установах.
Наразі Господарським судом Одеської області отримано інформацію з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань та встановлено, що місцезнаходження Фізичної особи-підприємця Бойцова Олега Руслановича - АДРЕСА_1 .
Враховуючи викладене, а також те, що спір виник внаслідок невиконання боржником зобов'язань зі сплати грошових коштів за кредитним договором, суд вважає, що дана заява про видачу судового наказу підлягає розгляду за місцезнаходженням боржника, що за територіальною юрисдикцією (підсудністю) віднесено до компетенції Господарського суду Харківської області.
Відповідно до ч. 5 ст. 152 Господарського процесуального кодексу України, якщо за результатами розгляду отриманих судом відомостей про місцезнаходження боржника буде встановлено, що заява про видачу судового наказу не підсудна цьому суду, суд не пізніше десяти днів з дня надходження заяви постановляє ухвалу про передачу заяви про видачу судового наказу разом з доданими до неї документами за підсудністю.
В силу вимог ч. 1 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно ч. 4 ст. 11 Господарського процесуального кодексу України, суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Аналіз зазначеної норми міжнародного права свідчить, що обов'язково суд повинен бути встановлений законом, тобто кожен має право на розгляд справи компетентним судом, компетентність якого встановлюється тільки законом, при цьому обов'язковим є дотримання правил юрисдикції (підсудності), визначених в параграфі 3 глави 2 ГПК України.
Європейський суд з прав людини у справі "Устименко проти України" (заява N32053/13) констатував, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Також Європейський суд з прав людини в рішенні у справі "Сокуренко і Стригун проти України" від 20.07.2006 (заяви N29458/04, N29465/04) зазначив, що фраза "встановлений законом" поширюється не лише на правову основу самого існування "суду", але й на дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. Така ж позиція наведена Європейським судом з прав людини у рішенні від 12 жовтня 1978 року у справі "Zand v. Austria", де крім цього вказано, що поняття "суд, встановлений законом" у частині першій статті 6 Конвенції передбачає "усю організаційну структуру судів, включно з питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів".
Таким чином, складова верховенства права, закріплена у пункті 1 статті 6 Конвенції, передбачає, зокрема, розгляд справи належним судом, в даному випадку - судом, до територіальної юрисдикції якого відноситься поданий господарський позов.
Таким чином, приймаючи до уваги вищевикладене, суд вважає, що матеріали заяви про видачу судового наказу Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» підлягають направленню для розгляду за підсудністю до Господарського суду Харківської області.
Керуючись ч. 5 ст. 152, ст. 234 Господарського процесуального кодексу України,суд -
Заяву Акціонерного товариства «ПЕРШИЙ УКРАЇНСЬКИЙ МІЖНАРОДНИЙ БАНК» про видачу судового наказу до боржника - Фізичної особи-підприємця Бойцова Олега Руслановича передати в електронній формі за підсудністю до Господарського суду Харківської області.
Ухвала набрала законної сили 01.12.2025р. та може бути оскаржена в апеляційному порядку до Південно-західного апеляційного господарського суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 10 днів з дня набрання нею законної сили.
Суддя Т.Г. Д'яченко