65119, м. Одеса, просп. Шевченка, 29, тел.: (0482) 307-983, e-mail: inbox@od.arbitr.gov.ua
веб-адреса: http://od.arbitr.gov.ua
про зупинення провадження у справі
"27" листопада 2025 р. Справа № 916/5379/23
Господарський суд Одеської області у складі судді Нікітенка С.В., за участю секретаря судових засідань Букарова Т.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу,
за позовом: Держави в особі Кабінету Міністрів України (01008, м. Київ, вул. Грушевського, 12/2),
до відповідача-1: Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІС-РУДА" (67543, Одеська область, Лиманський р-н, село Визирка, вул. Олексія Ставніцера, буд. 50; код ЄДРПОУ 34526544),
до відповідача-2: Державного підприємства "КЛАСИФІКАЦІЙНЕ ТОВАРИСТВО РЕГІСТР СУДНОПЛАВСТВА УКРАЇНИ" (04070, м. Київ, вул. Петра Сагайдачного, буд. 10; код ЄДРПОУ 30058275),
до відповідача-3: Державного підприємства "АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ" (01135, м. Київ, пр-т Берестейський, буд. 14; код ЄДРПОУ 38727770),
про усунення перешкод у користуванні та розпорядженні майном.
За участю представників сторін:
від позивача - Полець Д.М., самопредставництво;
від відповідача-1 - адвокат Черкес В.О., довіреність № б/н від 11.12.2023; адвокат Опанасенко А.В.
від відповідача-2 - не з'явився;
від відповідача-3 - Перейма Д.О., самопредставництво.
Кабінет Міністрів України звернувся до Господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІС-РУДА", Державного підприємства "КЛАСИФІКАЦІЙНЕ ТОВАРИСТВО РЕГІСТР СУДНОПЛАВСТВА УКРАЇНИ" та Державного підприємства "АДМІНІСТРАЦІЯ МОРСЬКИХ ПОРТІВ УКРАЇНИ", в якому просить:
1) Усунути існуючі перешкоди у користуванні та розпорядженні держави в особі Кабінету Міністрів України, акваторією Аджалицького лиману біля причалу №18, що є частиною акваторії морського порту "Південний" та земельної ділянкою під нею, шляхом:
- скасування рішення Державного реєстратора Лиманської районної державної адміністрації Одеської області Гриба М П про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05.04.2017 № 34621384 про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна: підприємство, як єдиний майновий комплекс - морський термінал із операційною акваторією причалів № 18, у морському порту "Південний", за ТОВ "ТІС-РУДА";
- скасування рішення Державного реєстратора Лиманської районної державної адміністрації Одеської області Гриба М П. від 05.04.2017 № 34623031 про внесення змін;
- зобов'язання ДП "Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України" виключити гідротехнічну споруду № ГТС-3192 "Ділянка акваторії, що включає гідротехнічну споруду у вигляді підводного котловану прилеглого до причалу № 18, перевантажувального комплексу" з бази даних гідротехнічних споруд, що ведеться відповідачем 3;
- зобов'язання ДП "Адміністрація морських портів України" виключити гідротехнічну споруду за № UAYUZ032 від 18.03.2014 "Ділянка акваторії, що включає гідротехнічну споруду у вигляді підводного котловану, прилеглого до причалу № 18 перевантажувального комплексу, з реєстру гідротехнічних споруд морських портів України, що ведеться відповідачем 4.
2) Повернути у користування та розпорядженні держави в особі Кабінету Міністрів України, акваторію Аджалицького лиману біля причалу № 18, що є частиною акваторії морського порту “Південний» та земельну ділянку під нею яка відповідно до матеріалів позовної заяви має площу 12,29 га та визначена лініями з'єднуючими точки (система координат WGS-84):
46*38'52.80" п.ш. - 31*00'30.80" с.д.
46*38'50.00" п.ш. - 31*00'39.90" с.д.
46*38'53.37" п.ш. - 31*00'48.98" с.д.
46*38'55.77" п.ш. - 31*01'03.62" с.д.
46*39'03.80" п.ш. - 31*00'00.84" с.д.
46*39'01.41" п.ш. - 31*01'46.20" с.д.
Ухвалою суду від 06.11.2024 закрито підготовче провадження у справі № 916/5379/23 та призначено справу до судового розгляду по суті.
У судовому засіданні 11.09.2025 судом було оголошено перерву в засіданні суду до 10:00 год. 08.10.2025.
24 вересня 2025 року до Господарського суду Одеської області від Південно-західного апеляційного господарського суду надійшов запит (вх. суду № 1550/25) на справу № 916/5379/23, яким доручено Господарському суду Одеської області невідкладно скерувати на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду матеріали справи № 916/5379/23.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 25.09.2025 зупинено провадження у справі № 916/5379/23.
Ухвалою Південно-західного господарського суду від 06.10.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "ТРАНСІНВЕСТСЕРВІС", подану на протокольну ухвалу Господарського суду Одеської області від 11.09.2025 про відмову у задоволенні клопотання про вступ у справу № 916/5379/23 в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів, повернуто апелянту.
24 жовтня 2025 року до Господарського суду Одеської області повернуто матеріали справи № 916/5379/23.
Ухвалою Господарського суду Одеської області від 03.11.2025 поновлено провадження у справі № 916/5379/23 та призначено справу до розгляду по суті у судовому засіданні на 27.11.2025 об 10:30 год.
26 листопада 2025 року до суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІС-РУДА" надійшло клопотання про зупинення провадження у справі, в якому заявник просить суд зупинити провадження у справі № 916/5379/23 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 915/268/24.
В обґрунтування вказаного клопотання ТОВ "ТІС-РУДА" зазначає, що в даній справі КМУ звернулось до суду з негаторним позовом про усунення існуючих, на думку позивача, перешкод в користуванні та розпорядженні майном, яке, на думку позивача, належить державі. Відповідно посиланням на те, що позивачем заявлено саме негаторний позов, КМУ пояснює значний пропуск строків позовної давності при зверненні з позову до суду.
ТОВ "ТІС-РУДА" наголошує, що Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 29.10.2025 прийняла до розгляду справу № 915/268/24, у вказаній справі прокурором також заявлено негаторний позов, а предметом спору є речові права на гідротехнічну споруду.
Крім того, як вказує відповідач-1, в мотивувальній частині ухвали від 29.10.2025 у справі № 915/268/24 Велика Палата Верховного Суду обґрунтувала необхідність прийняття вказаної справи до провадження серед іншого тим, що наразі невизначеним є належний та ефективний спосіб судового захисту в спорах, що стосуються гідротехнічних споруд.
Також в пунктах 58-61 ухвали Великої Палати Верховного Суду від 29.10.2025 наголошено, що саме віндикаційний спосіб є належним способом захисту, однак для можливості його застосування необхідно усунути розбіжності у визначені правового статусу гідротехнічних споруд, як об'єктів цивільного права і вказане питання містить виключну правову проблему.
При цьому в ухвалі Великої Палати Верховного Суду у справі № 915/268/24 від 29.10.2025 серед переліку справ, які перебувають наразі на розгляді місцевих судів, предметом дослідження яких є правова природа гідротехнічних споруд та вибуття із володіння держави або територіальної громади такого майна, серед іншого зазначено і дану справу за позовом Держави в особі КМУ до ТОВ «ТІС-РУДА» - № 916/5379/23.
Таким чином, висновки Великої Палати Верховного Суду щодо визначення належного та ефективного способу судового захисту в спорах, предметом яких є речові права на гідротехнічні споруди, а також правова позиція щодо застосування норм чинного законодавства у контексті посилення захисту прав добросовісного набувача, будуть мати важливе значення для вірного вирішення даної справи.
Вказане клопотання ТОВ "ТІС-РУДА" суд прийняв до розгляду та залучив до матеріалів справи.
Представники відповідача-1 у судовому засіданні 27.11.2025 надали пояснення, в яких підтримали клопотання про зупинення провадження у справі № 916/5379/23.
Представник позивача у судовому засіданні 27.11.2025 надав пояснення, в яких заперечив проти задоволення клопотання ТОВ "ТІС-РУДА" про зупинення провадження у справі.
Представник відповідача-3 у судовому засіданні 27.11.2025 надав пояснення, в яких зазначив, що у вирішенні клопотання про зупинення провадження у справі покладається на розсуд суду.
У судовому засіданні 27.11.2025 судом проголошено вступну та резолютивну частини ухвали про зупинення провадження у справі і повідомлено присутніх учасників справи про час складення повної ухвали.
Суд, розглянувши клопотання ТОВ "ТІС-РУДА" про зупинення провадження у справі № 916/5379/23, дійшов до таких висновків.
Відповідно до ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Згідно з п.7 ч.1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадках перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
Пунктом 11 ч. 1 ст. 229 ГПК України встановлено, що провадження у справі зупиняється у випадках, встановлених пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Судом встановлено, що звертаючись з позовом у даній справі Кабінет Міністрів України визначив наступні позовні вимоги:
Усунути існуючі перешкоди у користуванні та розпорядженні держави в особі Кабінету Міністрів України, акваторією Аджалицького лиману біля причалу № 18, що є частиною акваторії морського порту "Південний" та земельної ділянкою під нею, шляхом:
- скасування рішення державного реєстратора Лиманської районної державної адміністрації Одеської області Гриба М П про державну реєстрацію прав та їх обтяжень від 05.04.2017 № 34621384 про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомого майна: підприємство, як єдиний майновий комплекс - морський термінал із операційною акваторією причалів № 18, у морському порту "Південний", за ТОВ "ТІС-РУДА";
- скасування рішення державного реєстратора Лиманської районної державної адміністрації Одеської області Гриба М П. від 05.04.2017 № 34623031 про внесення змін;
- зобов'язання ДП "Класифікаційне товариство Регістр судноплавства України" виключити гідротехнічну споруду № ГТС-3192 "Ділянка акваторії, що включає гідротехнічну споруду у вигляді підводного котловану прилеглого до причалу № 18, перевантажувального комплексу" з бази даних гідротехнічних споруд, що ведеться відповідачем 3;
- зобов'язання ДП "Адміністрація морських портів України" виключити гідротехнічну споруду за № UAYUZ032 від 18.03.2014 "Ділянка акваторії, що включає гідротехнічну споруду у вигляді підводного котловану, прилеглого до причалу № 18 перевантажувального комплексу, з реєстру гідротехнічних споруд морських портів України, що ведеться відповідачем 4.
2) Повернути у користування та розпорядженні держави в особі Кабінету Міністрів України, акваторію Аджалицького лиману біля причалу № 18, що є частиною акваторії морського порту “Південний» та земельну ділянку під нею яка відповідно до матеріалів позовної заяви має площу 12,29 га та визначена лініями з'єднуючими точки (система координат WGS-84):
46*38'52.80" п.ш. - 31*00'30.80" с.д.
46*38'50.00" п.ш. - 31*00'39.90" с.д.
46*38'53.37" п.ш. - 31*00'48.98" с.д.
46*38'55.77" п.ш. - 31*01'03.62" с.д.
46*39'03.80" п.ш. - 31*00'00.84" с.д.
46*39'01.41" п.ш. - 31*01'46.20" с.д.
Велика Палата Верховного Суду ухвалою від 29.10.2025 прийняла до розгляду справу № 915/268/24. Приймаючи до розгляду вказану справу, Велика Палата Верховного Суду вказала наступне.
Мотивуючи підстави для передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що з огляду на положення частини першої статті 58 ЗК України та статті 4 ВК України землі, зайняті гідротехнічними спорудами, належать до земель водного фонду (подібний висновок викладено у пункті 4.42 постанови Верховного Суду від 17.07.2024 у справі № 918/791/23, на яку посилається прокурор у касаційній скарзі); у вказаній постанові від 17.07.2024 у справі № 918/791/23 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив, що гідротехнічна споруда є інженерною спорудою, що виконує допоміжну функцію, а відтак, відповідно до положень статті 186 ЦК України є річчю, призначеною для обслуговування іншої (головної) речі (земельної ділянки), та має наслідувати долю головної речі; нерозривний зв'язок гідротехнічних споруд із землями водного фонду вказує на неможливість відокремлення цих об'єктів у цивільному обігу, а відповідно і на неможливість виникнення різних власників на них; у свою чергу, оскільки гідротехнічні споруди наслідують долю земельних ділянок, на яких вони розташовані, пріоритет мають становити саме земельні правовідносини, оскільки, як зазначено вище, об'єктом цивільного права є саме земельна ділянка, на якій розташована така гідротехнічна споруда; заволодіння громадянами та юридичними особами землями водного фонду всупереч вимогам ЗК України та ВК України є неможливим та порушує права держави (див. постанову Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі № 504/2864/13, на яку посилається прокурор у тексті касаційної скарги); Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, з огляду на статус гідротехнічних споруд як допоміжної речі, враховуючи принцип нерозривності гідротехнічних споруд із землею, вважає, що захисту підлягає право на землю у спосіб, визначений статтею 152 ЗК України; проте, як свідчить аналіз існуючої судової практики, справи, де предметом спору є право на гідротехнічні споруди, вирішуються із застосуванням різних способів захисту; з урахуванням сформованого підходу про те, що гідротехнічні споруди (дамби, земляні греблі, водозабірні споруди і інше) є складовими частинами водного об'єкта, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає, що такі споруди окремо не створюють самостійний об'єкт цивільного обігу та не можуть перебувати на праві власності у будь-кого окремо від об'єкта, який створюють, а відтак і не підлягають реєстрації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (далі - Державний реєстр прав) окремо від створеного об'єкта водного фонду, або земельної ділянки, на якій розташований такий водний об'єкт.
З метою забезпечення правової визначеності та подолання сумнівів щодо тлумачення вимог чинного законодавства у контексті спірних правовідносин, які залишаються, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду вважає за необхідне відступити від висновків, викладених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 05.03.2024 у справі № 300/3657/22, щодо застосування приписів, зокрема, частини четвертої статті 5 Закону України “Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у контексті того, що інженерна (гідротехнічна) споруда - дамба не є частиною чи приналежністю головної речі, тому належить до нерухомого майна, щодо якого має проводитись державна реєстрація права, шляхом викладення правової позиції щодо неможливості державної реєстрації речових прав та їх обтяження на гідротехнічні споруди.
З огляду на це Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду робить висновок про те, що законодавець передбачив способи судового захисту у разі, коли публічний власник втратив як фізичне, так і юридичне (фізична особа придбала гідротехнічну споруду на електронному аукціоні у порядку, встановленому для приватизації державного та комунального майна, та зареєструвала за собою право в державному реєстрі прав на таку споруду, як у справі, що розглядається) володіння, вказавши, що для захисту права власності має застосовуватися віндикаційний позов; саме віндикаційний позов дозволяє в більшій мірі вирішити питання про втручання у право особи на мирне володіння майном, забезпечує дотримання пропорційності та балансу інтересів, дослідження добросовісності набувача майна, що є важливим для розгляду подібних спорів; водночас віндикаційний позов може бути застосований до об'єкта, який може перебувати в цивільному обігу в статусі майна; тому для формування згаданого підходу до способів захисту прав, які стосуються гідротехнічних споруд, суттєвим є правова кваліфікація таких споруд; викладене свідчить про наявність юридичної колізії правових норм, яка виникає з розбіжностей визначення правового статусу гідротехнічних споруд як об'єктів цивільного права, а також про принципово різний підхід судів різних юрисдикцій при кваліфікації таких споруд та застосуванні способів захисту у спорах про неправомірне набуття права приватної власності на гідротехнічну споруду, що у свою чергу свідчить про те, що питання статусу гідротехнічних споруд та способу захисту прав містить виключну правову проблему.
Колегія суддів констатує, що за даними Єдиного державного реєстру судових рішень на розгляді місцевих судів наразі знаходяться десятки ініційованих прокурорами проваджень, предметом дослідження в яких є правова природа гідротехнічних споруд та вибуття з володіння держави або територіальної громади такого майна, зокрема в процесі приватизації (приміром справи: № 906/744/25, № 906/744/25, № 921/344/25, № 902/1146/24, № 918/190/25, № 906/465/25, № 906/952/25, № 914/515/25, № 925/674/21(925/920/25), № 914/1898/25, № 916/5379/23, № 916/1796/25, № 902/415/25, № 906/1014/24, № 916/1327/25, № 903/36/25, № 902/680/24, № 908/755/25, № 903/61/25); значна кількість цих проваджень перебуває і в судах апеляційної інстанції (приміром справи: № 918/607/24, № 910/8986/25, № 916/579/25, № 918/1256/24, № 911/1913/23, № 918/1049/24, № 916/91/24, № 916/4134/24, № 918/190/25, № 911/46/23). Подібні спори виникають в цивільній юрисдикції, позаяк набувачами гідротехнічних споруд часто є фізичні особи (приміром справи: № 2ц-900/10, № 556/37/24, № 930/65/24, № 534/1662/23, № 368/1863/23, № 564/2369/24, № 556/37/24, № 930/65/24, № 707/2873/20, № 677/1777/21, № 328/19/20, № 362/209/25). Крім цього, у практиці адміністративної юрисдикції розглядаються спори щодо правомірності реєстрації гідротехнічних споруд в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та інші (приміром справи: № 420/24464/25, № 420/23359/24, № 240/10087/25, № 520/15307/25, № 160/13166/24).
З погляду якісного критерію про виключність правової проблеми свідчать такі обставини, як: відсутність сталої судової практики в питаннях, що визначаються як виключна правова проблема; невизначеність на нормативному рівні правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема; необхідність застосування аналогії закону чи права; вирішення правової проблеми необхідне для забезпечення принципу пропорційності, тобто належного балансу між інтересами сторін у справі; метою вирішення виключної правової проблеми є формування єдиної правозастосовчої практики та забезпечення розвитку права; виходячи з наведеного Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду констатує, що наразі висновок суду касаційної інстанції у подібних правовідносинах відсутній; більше того, у правозастосуванні наявна виключна правова проблема визначення правового статусу гідротехнічних споруд та визначення належного та ефективного способу судового захисту, який відновить порушене право, відповідатиме змісту цього права та характеру його порушення, а також сприятиме досягненню мети правосуддя та процесуальній економії, ураховуючи, у тому числі, зміни, які відбулися у чинному законодавстві щодо застосування положень статей 261, 388, 390, 391 ЦК України у контексті посилення захисту прав добросовісного набувача; колегія суддів враховує, що у цій справі існує невизначеність законодавчого регулювання правових питань, які можуть кваліфікуватися як виключна правова проблема, а питання щодо правового регулювання, які виникли у цій справі, актуальні не лише у справах господарського чи цивільного права, але й в публічному праві (адміністративному, кримінальному), тобто у невизначеній кількості справ.
З огляду на викладене Велика Палата Верховного Суду вказала, що мотиви, на підставі яких постановлено ухвалу Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.09.2025 у справі № 915/268/24, є обґрунтованими та прийняла справу до розгляду.
За таких обставин, враховуючи, що правовий висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 915/268/24 має суттєве значення для вирішення спор у справі № 916/5379/23, зокрема щодо правового статусу гідротехнічних споруд, зв'язку гідротехнічних споруд із землями водного фонду, застосування до спірних правовідносин належного та ефективного способу захисту, а також для єдності судової практики, враховуючи, що постанови Верховного Суду виступають джерелом формування судової практики, господарський суд дійшов висновку про наявність підстав для зупинення провадження у справі № 916/5379/23 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 915/268/24.
При цьому, господарський суд наголошує, що в ухвалі про прийняття до розгляду вказаної справи Велика Палата Верховного Суду навела приклади справ, предметом дослідження в яких є правова природа гідротехнічних споруд та вибуття з володіння держави або територіальної громади такого майна, серед яких є справа № 916/5379/23. Окрім того, в наведеному переліку справ ВП ВС вказала і справи, які перебувають на етапі апеляційного перегляду, що в даному випадку свідчить про бажання врегулювати практику на всіх стадіях розгляду аналогічних справ.
Господарський суд вважає за необхідне зазначити, що ч. 2 ст. 2 ГПК України визначає, що суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, а тому зупинення провадження в цій справі, навіть з урахуванням стадії її розгляду, особливо виходячи з того, що ВП ВС в переліку справ навела справи на стадії апеляційного перегляду, є виправданим, так як зможе забезпечити ухвалення законного та справедливого рішення, а також забезпечити дотримання принципу правової визначеності та справедливості, а також сприятиме досягненню мети правосуддя та процесуальній економії.
За таких обставин, суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі із вищевикладених мотивів, а також зобов'язати сторін у справі повідомити суд про усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі № 916/5379/23.
Керуючись п. 7 ч. 1 ст. 228, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Задовольнити клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "ТІС-РУДА" про зупинення провадження у справі.
2. Зупинити провадження у справі № 916/5379/23 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи № 915/268/24.
3. Зобов'язати сторін у справі повідомити суд про усунення обставин, які зумовили зупинення провадження у справі № 916/5379/23.
Ухвала набирає чинності в порядку ст. 235 ГПК України та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Південно-західного апеляційного господарського суду у строки, визначені ст. 256 ГПК України.
Повну ухвалу складено 01.12.2025.
Суддя Нікітенко С.В.