79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128
13.11.2025 Справа № 914/1319/25
Господарський суд Львівської області у складі судді Петрашка М.М., розглянувши матеріали справи
за позовом Дрогобицької міської ради Львівської області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоритет Трейдінг"
про стягнення 748151,82 грн
за участю представників:
від позивача не з'явився
від відповідача не з'явився
Суть спору: Позовні вимоги заявлено Дрогобицькою міською радою Львівської області до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоритет Трейдінг" про стягнення 1095062,16 грн, з яких 1003086,56 грн безпідставно збережених коштів у виді неоплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою кадастровий №4610600000:01:075:0032 площею 10475 кв.м, що знаходиться на вул. Стрийській, 274/1 в м. Дрогобичі за період з 25.08.2023 по 20.08.2024, 75552,48 грн інфляційних втрат та 16423,12 грн 3% річних.
Відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог позивачем заявлено до стягнення 748151,82 грн, з яких: 683797,88 грн безпідставно збережених коштів у вигляді неоплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою кадастровий номер 4610600000:01:075:0032 площею 10475 кв.м за адресою: м. Дрогобич, вул. Стрийська, 274/1 за період з 25.08.2023 по 20.08.2024, 51503,66 грн інфляційних втрат та 12850,28 грн - 3% річних з безпідставно збережених коштів.
Хід розгляду справи викладено в ухвалах суду та відображено у протоколах судового засідання.
Сторони явку представників в судове засідання не забезпечили.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд встановив таке.
Рішенням Дрогобицької міської від 25.05.2023 №1628, задовольняючи заяву ТОВ «Пріоритет Трейдінг» від 01.11.2022 року № 01-11/2022, надано Товариству з обмеженою відповідальністю "Пріоритет Трейдінг" в оренду земельну ділянку площею 10475 кв.м на вул. Стрийській, 274/1 в м. Дрогобичі кадастровий № 4610600000:01:075:0032.
У зв'язку з допущеною опискою пунктом 7 рішення Дрогобицької міської ради від 10.08.2023 №1793 внесено виправлення в підпункт 1.1. пункту 1 рішення Дрогобицької міської ради від 25 травня 2023 року № 1628 та запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "Пріоритет Трейдінг" протягом трьох місяців укласти договір оренди землі на названу вище земельну ділянку.
Згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.02.2025 земельна ділянка, яка знаходиться по вул. Стрийській, 274/1 в м. Дрогобичі, кадастровий № 4610600000:01:075:0032 є власністю Дрогобицької міської ради і на цій земельній ділянці знаходиться нежитлова будівля автозаправочної станції загальною площею 23,5 кв.м, яка є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріоритет Трейдінг».
Необхідно зазначити, що право власності на будівлю автозаправочної станції зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.07.2021 на підставі договору купівлі-продажу укладеного між АТ «Концерн Галнафтогаз» та ТОВ «Пріоритет Трегдінг». Отже, як вказано у позовній заяві, із вищевказаного слідує, що земельною ділянкою відповідач користується починаючи з 15.07.2021.
Посилаючись на правовий висновок викладений у постанові Великої палати Верховного суду від 20.11.2018 у справі № 922/3412/17, Дрогобицька міська рада вважає, що у випадку використання відповідачем земельних ділянок без достатніх правових підстав, а також безпідставного збереження відповідачем коштів у розмірі орендної плати за їх використання, необхідно застосовувати до спірних правовідносин саме нормативні положення статей 1212-1214 ЦК України, оскільки для кондиційних зобов'язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Державну реєстрацію земельної ділянки кадастровий № 4610600000:01:075:0032 проведено 27.02.2017, що підтверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 415181746 від 26.02.2025.
Управлінням майна громади здійснено розрахунок не отриманої орендної плати, який проведено з врахуванням інформації Фінансового управління Дрогобицької міської ради щодо надходження від орендарів орендної плати на р/р Дрогобицької міської ради за користування земельними ділянками та витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий № 4610600000:01:075:0032 за 2023р., за 2024р. та названих вище нормативних актів.
Згідно з вказаним розрахунком, розмір безпідставно збережених відповідачем коштів становить 1003086,56 грн у виді неоплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою кадастровий №4610600000:01:075:0032 площею 10475 кв.м. по вул.Стрийській, 274/1 в м.Дрогобичі за період з 25.08.2023 по 20.08.2024.
20.08.2024 відбулось засідання комісії по відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, яка діє на підставі Порядку визначення та відшкодування збитків, заподіяних внаслідок невикористання земельних ділянок, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням законодавства про оплату за землю, затвердженого рішенням Дрогобицької міської ради від 26.04.2012 року № 603 (із змінами та доповненнями, прийнятими рішеннями сесій міської ради № 1037 від 28.12.2017 року, № 1720 від 11.04.2019 року, № 416 від 08.06.2021р.,№ 869 від 07.12.2021р., № 1680 від 22 червня 2023 року).
Комісія визначила, що розмір безпідставно збережених ТзОВ «Пріоритет Трейдінг» коштів у виді неоплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою площею 10475 кв.м. на вул. Стрийській, 274/1 в м. Дрогобичі за період з 25.08.2023 по 20.08.2024 без достатньої правової підстави за рахунок власника цієї земельної ділянки і які підлягають поверненню Дрогобицькій міській раді становить 1003086,56 грн.
Як зазначив позивач, на засідання комісії представник відповідача не прибув, хоча був належним чином повідомлений, що підтверджується листом виконавчого комітету від 01.08.2024 №3-33/1729 та поштовою квитанцією, які додані до позовної заяви.
Акт про визначення безпідставно збережених коштів, які підлягають поверненню власнику землі від 20.08.2024 №6/1-24, затверджено рішенням виконкому від 09.09.2024 року №249.
Як вказано у позовній заяві, керуючись Порядком визначення та відшкодування збитків, заподіяних внаслідок не використання земельних ділянок, самовільного зайняття земельних ділянок та використання земельних ділянок з порушенням законодавства про оплату за землю, відповідачу направлено повідомлення від 04.10.2024 №686 з проханням в 10 денний термін з дня отримання повідомлення розглянути це повідомлення і документи додані до нього і в разі визнання вимог укласти договір з Дрогобицькою міською радою про повернення безпідставно збережених коштів в розмірі 1003086,56 грн. Згідно поштової квитанції повідомлення відправлено відповідачу 07.10.2024.
Однак, як стверджує позивач, ним не отримано від відповідача пропозиції в добровільному порядку повернути безпідставно збережені кошти.
Враховуючи те, що відповідач не надіслав відповідь на повідомлення позивача від 04.10.2024 №686 та не повернув безпідставно збережені кошти, керуючись частиною 2 статті 625 ЦК України, позивач також нарахував відповідачу інфляційні втрати в розмірі 75552, 48 грн та 3 % річних в розмірі 16235,62 грн.
Таким чином, зважаючи на вказане, позивач звернувся до Господарського суду Львівської області та просив у позовній заяві стягнути з відповідача 1095062,16 грн, з яких 1003086,56 грн безпідставно збережених коштів у вигляді неоплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 25.08.2023 по 20.08.2024, 75552,48 грн інфляційних втрат та 16423,12 грн 3% річних.
Відповідач проти позову заперечив, подавши відзив на позовну заяву, в якому Товариство з обмеженою відповідальністю "Пріоритет Трейдінг" зазначає, що матеріали справи не містять доказів укладення відповідних договорів оренди з позивачем та державної реєстрації такого права на відповідній земельній ділянці, внаслідок чого у відповідача не виникло обов'язку сплачувати грошові кошти за користування вказаною земельною ділянкою у встановленому законодавством розмірі.
Також відповідач вказав, що відповідно до відповіді на адвокатський запит Акціонерне товариство «Концерн Галнафтогаз» повідомило, що 03.08.2017 року між Дрогобицькою міською радою Львівської області та ПАТ «Концерн Галнафтогаз» було укладено Договір оренди землі, відповідно до умов якого Дрогобицька міська рада надає, а ПАТ «Концерн Галнафтогаз» приймає в строкове платне користування земельну ділянку, яка знаходиться у м. Дрогобич на вул. Стрийська, кадастровий номер 4610600000:01:075:0032.
Угоду про припинення вказаного договору оренди землі було укладено 06.10.2023. На підставі даної Угоди речове право припинено 03.11.2023, що підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.11.2023.
Тобто, як вказано у відзиві на позовну заяву, з моменту прийняття рішення Дрогобицькою міською радою про надання земельної ділянки в оренду відповідачу до 03.11.2023 діяло зареєстроване право оренди іншої особи - АТ "Концерн Галнафтогаз".
Більше того, як зазначив відповідач, після прийняття Рішення Дрогобицької міської ради від 25.05.2023 року №1622 «Про припинення права користування земельними ділянками та про надання в постійне користування земельних ділянок» і до моменту припинення речового права, Акціонерне товариство «Концерн Галнафтогаз» здійснювало оплати орендної плати за користування земельною ділянкою площею 10475 кв.м. на вул. Стрийській, буд.274/1 в м. Дрогобич, кадастровий номер 4610600000:01:075:0032 для обслуговування будівель торгівлі, а саме плату за період з червня по листопад 2023 року включно на загальну суму 478933,02 грн, що підтверджується поданими платіжними інструкціями.
Відтак, як зазначив відповідач, Дрогобицька міська рада не спростувала інформації про те, що продовжувала отримувати від АТ «Концерн Галнафтогаз» оплату орендної плати за користування земельною ділянкою площею 10475 кв.м. на вул. Стрийській, буд.274/1 в м. Дрогобич, кадастровий номер 4610600000:01:075:0032 для обслуговування будівель торгівлі за період користування по листопад 2023 року включно.
Зважаючи на вказане, відповідач не погоджується з періодом та сумою стягнення (за період з 25.08.2023 по 20.08.2024 в розмірі 1003086,56 грн) та вважає, що сума стягнення повинна бути переглянута позивачем та нараховуватись з врахуванням орендної плати внесеної Акціонерним товариством «Концерн Галнафтогаз».
Зважаючи на вищевказане, тобто зважаючи на факт наявності договірних відносин із попереднім орендарем (АТ «Концерн Галнафтогаз») та факт сплати орендної плати цим суб'єктом, відповідач також не погоджується з періодом та сумою нарахування 3% річних та інфляційних втрат згідно із частиною 2 статті 625 ЦК України.
20.08.2025 позивач подав заяву про зменшення розміру позовних вимог, в якій зазначено, що Управління майна громади виконавчих органів Дрогобицької міської ради перевірило надані платіжні інструкції, співставило їх із сумами щомісячних платежів відповідно до договору оренди землі між Акціонерним товариством «Концерн Галнафтогаз» та Дрогобицькою міською радою, а також проаналізувало інформацію фінансового управління міської ради. За результатами перевірки факт надходження орендної плати за вказаний період підтверджено службовою запискою від 08.08.2025 № 503.
Беручи до уваги встановлений факт сплати орендної плати Акціонерним товариством «Концерн Галнафтогаз», Дрогобицька міська рада зменшила розмір позовних вимог згідно із розрахунком, проведеним Управлінням майна громади з урахуванням здійснених платежів Акціонерним товариством «Концерн Галнафтогаз».
Відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог позивачем заявлено до стягнення 748151,82 грн, з яких: 683797,88 грн безпідставно збережені кошти у вигляді неоплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою за період з 25.08.2023 по 20.08.2024, 51503,66 грн інфляційні втрати та 12850,28 грн 3% річних.
Після подання позивачем заяви про зменшення розміру позовних вимог, відповідач подав додаткові пояснення, до яких долучив свій розрахунок безпідставно збережених коштів у вигляді неоплаченої орендної плати, інфляційних втрат та 3% річних.
Відповідно до поданого відповідачем контррозрахунку, сума основного боргу становить 683797,88 грн, інфляційні втрати - 38427,10 грн та 3% річних - 14801,70 грн (нараховані за період з 01.12.2023 по 20.08.2024).
При цьому в додаткових поясненнях відповідачем вказано, що остання оплата Акціонерним товариством «Концерн Галнафтогаз» здійснена відповідно до платіжної інструкції №206033 від 26.12.2023, згідно з якою здійснювалась сплата орендної плати за землю за листопад 2023 року, а тому відповідач здійснив розрахунок інфляційних втрат та 3% річних за період з 01.12.2023 по 20.08.2024.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши зібрані докази, суд дійшов висновку позов задовольнити частково з огляду на таке.
Відповідно до частини 1 статті 3 Земельного кодексу України земельні відносини регулюються Конституцією України, цим Кодексом, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.
За змістом частини 8 статті 93 Земельного кодексу України і частини 2 статті 792 Цивільного кодексу України, відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються законом.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про оренду землі", оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.
Статтею 2 Закону України "Про оренду землі" визначено, що відносини, пов'язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.
Відповідно до ч. 1 ст. 181 Цивільного кодексу України до нерухомих речей (нерухоме майно, нерухомість) належать земельні ділянки, а також об'єкти, розташовані на земельній ділянці, переміщення яких неможливим без їх знецінення та зміни їх призначення.
Відповідно до частини 2 статті 120 Земельного кодексу України (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) якщо жилий будинок, будівля або споруда розміщені на земельній ділянці, що перебуває у користуванні, то в разі набуття права власності на ці об'єкти до набувача переходить право користування земельною ділянкою, на якій вони розміщені, на тих самих умовах і в тому ж обсязі, що були у попереднього землекористувача.
Частиною 1 статті 93 Земельного кодексу України встановлено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності.
Землекористувачі зобов'язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату (пункт «в» частини 1 статті 96 ЗК України).
За змістом статей 125 та 126 Земельного кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".
Зазначені норми закріплюють загальний принцип цілісності об'єкту нерухомості із земельною ділянкою, на якій цей об'єкт розташований. За цими нормами визначення правового режиму земельної ділянки перебуває у прямій залежності від права власності на будівлю чи споруду та передбачається механізм роздільного правового регулювання нормами цивільного законодавства майнових відносин, що виникають при укладенні правочинів щодо набуття права власності на нерухомість, і правового регулювання нормами земельного і цивільного законодавства відносин при переході прав на земельну ділянку у разі набуття права власності на нерухомість.
Отже, нерухоме майно нерозривно пов'язане із земельною ділянкою, на якій воно знаходиться, і переміщення такого майна неможливе без його знецінення, а відтак використання нерухомого майна, яке належать відповідачу, неможливе без відповідної земельної ділянки.
Таким чином, у зв'язку з володінням відповідачем нерухомим майном презюмується його користування спірною земельною ділянкою.
З вищезазначених положень випливає, що із виникненням права власності на об'єкт нерухомості, власник такого об'єкту не звільняється від обов'язку оформлення прав на земельну ділянку відповідно до вимог чинного законодавства та повинен сплачувати орендну плату за користування нею.
Разом з цим, відповідно до статті 206 Земельного кодексу України використання землі в Україні є платним. Об'єктом плати за землю є земельна ділянка. Плата за землю справляється відповідно до закону.
Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це обов'язковий платіж у складі податку на майно, що справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності.
Відповідач не є ані власником, ані постійним землекористувачем земельної ділянки, а тому не є суб'єктом плати за землю у формі земельного податку, при цьому єдина можлива форма здійснення плати за землю для нього, як землекористувача, є орендна плата (стаття 14.1.72 Податкового кодексу України).
Згідно із статтею 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно.
Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.
Кондикційні зобов'язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження відбулось за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.
За змістом положень глав 82 і 83 Цивільного кодексу України для деліктних зобов'язань, які виникають із заподіяння шкоди майну, характерним є, зокрема, зменшення майна потерпілого, а для кондикційних - приріст майна у набувача без достатніх правових підстав. Вина заподіювана шкоди є обов'язковим елементом настання відповідальності у деліктних зобов'язаннях. Натомість для кондикційних зобов'язань вина не має значення, оскільки важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої.
Таким чином обов'язок набувача повернути потерпілому безпідставно набуте (збережене) майно чи відшкодувати його вартість не є заходом відповідальності, оскільки набувач зобов'язується повернути тільки майно, яке безпідставно набув (зберігав), або вартість цього майна.
Кваліфікація спірних правовідносин як зобов'язань у зв'язку із набуттям, збереженням майна без достатньої правової підстави означає необхідність застосування норм передбачених статей 1212-1214 Цивільного кодексу України та правових наслідків дій/бездіяльності відповідача у вигляді збереження (заощадження) у себе відповідних сум орендної плати.
З огляду на викладене, відповідач, як фактичний користувач земельної ділянки без достатньої правової підстави за рахунок власника цих ділянок зберіг у себе кошти, що мав заплатити за користування земельною ділянкою, зобов'язаний повернути ці кошти власнику земельної ділянки на підставі частини 1 статті 1212 Цивільного кодексу України.
Такі правові висновки викладено у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04.12.2019 у справі №917/1739/17, від 23.05.2018 у справі №629/4628/16-ц, від 20.11.2018 у справі №922/3412/17, у постанові Верховного Суду від 12.04.2019 у справі № 922/981/18.
Як встановлено судом, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 26.02.2025 земельна ділянка, яка знаходиться по вул. Стрийській, 274/1 в м. Дрогобичі, кадастровий № 4610600000:01:075:0032 є власністю Дрогобицької міської ради і на цій земельній ділянці знаходиться нежитлова будівля автозаправочної станції загальною площею 23,5 кв.м, яка є власністю Товариства з обмеженою відповідальністю «Пріоритет Трейдінг». При цьому судом встановлено, що право власності на будівлю автозаправочної станції зареєстровано у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.07.2021 на підставі договору купівлі-продажу укладеного між АТ «Концерн Галнафтогаз» та ТОВ «Пріоритет Трегдінг».
Як вбачається із матеріалів справи, розрахунок плати позивач здійснює за період з 25.08.2023 по 20.08.2024 на підставі розрахунку Управління майна громади не отриманої орендної плати, який проведено з врахуванням інформації Фінансового управління Дрогобицької міської ради щодо надходження від орендарів орендної плати на р/р Дрогобицької міської ради за користування земельними ділянками та витягів з технічної документації з нормативної грошової оцінки земельної ділянки кадастровий № 4610600000:01:075:0032 за 2023р. та за 2024р.
Однак необхідно зазначити, що судом також встановлено, що до 03.11.2023 діяло зареєстроване право оренди іншої особи - АТ "Концерн Галнафтогаз" на вказану земельну ділянку.
Так, відповідно до Угоди про припинення договору оренди землі між Дрогобицькою МР та АТ "Концерн Галнафтогаз" таку укладено 06.10.2023. На підставі даної Угоди речове право припинено 03.11.2023, що підтверджується Витягом з державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 08.11.2023.
Тобто, враховуючи вищезазначене, суд зазначає, що до 03.11.2023 обов'язок зі сплати орендної за вказану земельну ділянку існував в іншої особи - АТ "Концерн Галнафтогаз", а починаючи з 04.11.2023 орендну плату за землю зобов'язане вносити Товариство з обмеженою відповідальністю "Пріоритет Трейдінг".
Як вбачається із розрахунку позовних вимог згідно із заявою про зменшення розміру позовних вимог, позивач при визначенні суми основного боргу врахував здійснені іншою особою - АТ "Концерн Галнафтогаз" платежі за оренду землі, хоча як було зазначено судом, починаючи з 04.11.2023 орендну плату за землю зобов'язаний вносити відповідач.
Відповідно до підпункту 14.1.136. пункту 14.1. статті 14 Податкового кодексу України, орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності - обов'язковий платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою.
Стаття 289 Податкового кодексу України регулює порядок індексації нормативної грошової оцінки земель та вказує наступне:
289.1. Для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.
Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, здійснює управління у сфері оцінки земель та земельних ділянок.
289.2. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин, за індексом споживчих цін за попередній рік щороку розраховує величину коефіцієнта індексації нормативної грошової оцінки земель (Кі), на який індексується нормативна грошова оцінка земель і земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), на 1 січня поточного року, що визначається за формулою: Кi = І:100, де І - індекс споживчих цін за попередній рік.
У разі якщо індекс споживчих цін перевищує 115 відсотків, такий індекс застосовується із значенням 115.
Коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки земель застосовується кумулятивно залежно від дати проведення нормативної грошової оцінки земель, зазначеної в технічній документації з нормативної грошової оцінки земель та земельних ділянок.
Як зазначено у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 22.06.2022 у справі № 160/8668/19 (адміністративне провадження № К/9901/12256/20), коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки завжди застосовується ретроспективно. Тобто, кожного року, після 01 січня, для розрахунку бази оподаткування земельним податком враховується чинна нормативна грошова оцінка (яка проводиться раз на 5-7 років) з урахуванням кумулятивного (накопичувального) застосування коефіцієнтів індексації (які визначається щорічно). Визначальним є те, що саме закон встановлює, що кумулятивне застосування коефіцієнту індексації починається з дати проведення нормативної грошової оцінки. А враховуючи, що нормативна грошова оцінка проводиться раз на 5-7 років, то щорічно, після її проведення, при визначенні бази оподаткування, будуть враховуватись всі коефіцієнти індексації за попередні роки, починаючи від дати проведення нормативної грошової оцінки. Такий підхід дозволяє актуалізувати величину бази оподаткування земельним податком, визначеної, наприклад, у 2016 році на підставі нормативної грошової оцінки, розмір якої визначено станом на 2013 рік, шляхом врахування інфляційних коефіцієнтів за цей період. Тобто, сенс кумулятивного застосування коефіцієнтів індексації саме у тому й полягає, щоб, застосовуючи їх за минулі роки, починаючи з дати проведення грошової оцінки, щорічно актуалізувати базу оподаткування земельним податком».
Відповідно до статті 1 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.
Згідно з частиною 5 статті 5 Закону України "Про оцінку земель" нормативна грошова оцінка земельних ділянок використовується для визначення, зокрема, розміру орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності.
У відповідності до частини 2 статті 20 Закону України "Про оцінку земель" дані про нормативну грошову оцінку окремої земельної ділянки оформляються як витяг з технічної документації з нормативної грошової оцінки земель.
Згідно правового висновку викладеного у постанові Верховного Суду від 18.12.2019 у справі №804/937/16, коефіцієнт індексації нормативної грошової оцінки завжди застосовується ретроспективно. Тобто, кожного року, після 01 січня, для розрахунку бази оподаткування земельним податком (орендної плати) враховується чинна нормативна грошова оцінка (яка проводиться раз на 5-7 років) з урахуванням кумулятивного (накопичувального) застосування коефіцієнтів індексації (які визначається щорічно). Такий підхід дозволяє актуалізувати величину бази оподаткування земельним податком (орендної плати) шляхом врахування інфляційних коефіцієнтів. Тобто сенс кумулятивного застосування коефіцієнтів індексації саме у тому й полягає, щоб, застосовуючи їх за минулі роки, починаючи з дати проведення грошової оцінки, щорічно актуалізувати базу оподаткування земельним податком (орендної плати) (правова позиція Верховного суду від 27.01.2022 у справі №820/4665/17).
Як вбачається із розрахунку позовних вимог, позивачем відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог заявлено до стягнення 683797,88 грн безпідставно збережених коштів у вигляді неоплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою кадастровий номер 4610600000:01:075:0032 площею 10475 кв.м за адресою: м. Дрогобич, вул. Стрийська, 274/1. Докази сплати відповідачем вказаної заборгованості в матеріалах справи відсутні.
Статтею 525 Цивільного кодексу України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно із частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Враховуючи вищезазначене, перевіривши розрахунок плати за землю, зважаючи на те, що починаючи з 04.11.2023 орендну плату за землю зобов'язаний вносити відповідач, а також беручи до уваги те, що позивачем заявлено до стягнення 683797,88 грн основного боргу і те, що суд не вправі виходити за межі позовних вимог, суд дійшов висновку про те, що позовна вимога про стягнення 683797,88 грн безпідставно збережених коштів у вигляді неоплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою за період користування з 04.11.2023 по 20.08.2024 є обґрунтована та підлягає задоволенню.
За умовами статті 612 Цивільного кодексу України, боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Як вбачається із розрахунку позовних вимог, позивачем заявлено до стягнення 51503,66 грн інфляційних втрат та 12850,28 грн 3% річних за період з 25.08.2023 по 20.08.2024.
Однак зважаючи на те, що до 03.11.2023 діяло зареєстроване право оренди іншої особи - АТ "Концерн Галнафтогаз" на вказану земельну ділянку, а відповідач зобов'язаний вносити орендну плату за землю починаючи з 04.11.2023, тому судом було здійснено перерахунок інфляційних втрат та 3% річних в межах періоду з 04.11.2023 по 20.08.2024. При цьому судом взято за основу заборгованість, яка заявлена позивачем (683797,88 грн), оскільки суд не вправі виходити за межі позовних вимог.
Здійснивши перерахунок інфляційних втрат, суд дійшов висновку, що позовна вимоги про їх стягнення підлягає задоволенню частково. Зокрема суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 42038,23 грн інфляційних втрат.
Здійснивши перерахунок 3% річних, судом встановлено, що позовна вимога про стягнення 12850,28 грн 3% річних підлягає задоволенню.
Згідно із частиною 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Таким чином, враховуючи наведені норми законодавства та встановлені судом обставини, перевіривши розрахунок позовних вимог, суд дійшов висновку що позов підлягає задоволенню частково. Зокрема суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 683797,88 грн безпідставно збережених коштів у вигляді неоплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою, 42038,23 грн інфляційних втрат та 12850,28 грн 3% річних.
При зверненні до суду із позовною заявою позивачем було сплачено судовий збір в загальному розмірі 13140,75 грн, що підтверджується платіжною інструкцією №549 від 24.04.2025 на суму 13138,49 грн та платіжною інструкцією № 0.0.4376527646.1 від 19.05.2025 на суму 2,26 грн.
Враховуючи положення статті 129 Господарського процесуального кодексу України, зважаючи на те, що відповідно до заяви про зменшення розміру позовних вимог ціною позову є 748151,82 грн, суд дійшов висновку стягнути з відповідача на користь позивача 8864,24 грн витрат по сплаті судового збору, оскільки позов підлягає задоволенню частково (пропорційно задоволеним позовним вимогам).
При цьому суд звертає увагу позивача на те, що відповідно до статті 7 ЗУ "Про судовий збір" у зв'язку із зменшенням розміру позовних вимог він вправі повернути з Державного бюджету України 4162,93 грн сплаченого судового збору.
Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 80, 86, 129, 236, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Пріоритет Трейдінг" (79067, місто Львів, вулиця Богданівська, будинок 15-А, ідентифікаційний код 41653662) на користь Дрогобицької міської ради Львівської області (82100, Львівська область, місто Дрогобич, площа Ринок, будинок 1, ідентифікаційний код 04055972) 683797,88 грн безпідставно збережених коштів у вигляді неоплаченої орендної плати за користування земельною ділянкою, 42038,23 грн інфляційних втрат, 12850,28 грн 3% річних та 8864,24 грн витрат по сплаті судового збору.
3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили відповідно до статті 327 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення господарського суду набирає законної сили відповідно до статті 241 Господарського процесуального кодексу України.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку у відповідності до Глави 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст рішення складено 28.11.2025.
Суддя Петрашко М.М.