просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua
про зупинення провадження у справі
01 грудня 2025 року м.Харків Справа № 913/30/25
Провадження №10/913/30/25
Господарський суд Луганської області у складі судді Масловського С.В., розглянувши матеріали справи №913/30/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» (місцезнаходження: вул.Шолуденка, буд. 1, м.Київ, 04116)
до відповідача - Комунального закладу “Станично - Луганська публічна бібліотека» Станично - Луганської селищної територіальної громади» (місцезнаходження: вул.Центральна, буд. 26, смт.Станиця Луганська, Щастинський район, Луганська область, 93600)
про стягнення 11080 грн 49 коп.
Товариство з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовом до Комунального закладу “Станично - Луганська публічна бібліотека» Станично - Луганської селищної територіальної громади» про стягнення заборгованості за договором постачання природного газу №11-1104/21-БО-Т від 10.11.2021 в розмірі 11080 грн 49 коп., з яких: 6969 грн 230 коп. - заборгованість за основним зобов'язанням, 1472 грн 13 коп. - пеня, 546 грн 52 коп. - 3% річних, 2092 грн 61 коп. - інфляційні втрати.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 17.01.2025 позовну заяву передано на розгляд судді Масловському С. В.
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 22.01.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №913/30/25. Справу №913/30/25 постановлено розглядати в порядку спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін (без проведення судового засідання).
Провадження у справі №913/30/25 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» до Комунального закладу “Станично - Луганська публічна бібліотека» Станично - Луганської селищної територіальної громади» про стягнення 11080 грн 49 коп. - зупинено до оприлюднення об'єднаною палатою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду судового рішення у справі №908/1162/23.
Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду 03.10.2025 прийнято постанову (забезпечено надання загального доступу до тексту: 08.10.2025) у справі №908/1162/23, якою касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «ВІМК» залишено без задоволення; постанову Центрального апеляційного господарського суду від 06.12.2023 у справі №908/1162/23 залишено без змін. В постанові від 03.10.2025 Верховним Судом у складі суддів об'єднаної палати Касаційного господарського суду викладені висновки щодо застосування статей 13 та 13-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України».
Ухвалою Господарського суду Луганської області від 20.10.2025 поновлено провадження у справі №913/30/25.
19.11.2025 за допомогою підсистеми «Електронний суд» до Господарського суду Луганської області від Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» надійшла заява №19.11.2025 б/н від 19.11.2025 про зупинення провадження у справі №913/30/25 до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду судових рішень у справі №280/5808/23.
В обґрунтування поданої заяви позивачем наведено аналіз змісту окремих статей Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» та внесених змін, посилаючись на те, що у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду від 03.10.2025 по справі №908/1162/23 не було враховано, що для застосування обмежень, передбачених статтями 13 та 13-1 вказаного Закону необхідним є не лише факт визнання відповідних територій тимчасово окупованими, а й наявність окремого рішення Кабінету Міністрів України про введення відповідних обмежень господарської діяльності на цих територіях.
Як зазначено позивачем, рішення про визнання територій тимчасово окупованими, яке на час виникнення спірних правовідносин відповідно до визначеного Кабінетом Міністрів України порядку приймалось Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, не може замінювати собою рішення Кабінету Міністрів України про введення обмежень, передбачених зазначеними статтями Закону. А загальновідомий факт окупації певних територій сам по собі не може вважатися достатньою правовою підставою для застосування встановлених законом економічних обмежень.
Також, позивачем повідомлено про те, що Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду вирішив передати справу №280/5808/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду з метою відступу від висновків щодо застосування вищевказаних норм права, викладених у раніше ухвалених постановах Касаційного господарського суду від 7 березня 2024 року у справі №910/9680/23, від 23 жовтня 2025 року у справі №916/1650/23 та від 3 жовтня 2025 року у справі №908/1162/23.
Положеннями ст. 228 Господарського процесуального кодексу України визначені випадки, в яких суд може за заявою учасника справи або з власної ініціативи зупинити провадження у справі.
Так, відповідно до п. 7 ч. 1 цієї статті, суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (в іншій справі) у касаційному порядку палатою, об'єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.
За приписами п. 11 ч. 1 ст. 229 Господарського процесуального кодексу України, провадження у справі зупиняється у випадку, встановленому пунктом 7 частини першої статті 228 цього Кодексу - до закінчення перегляду в касаційному порядку.
Судом встановлено, що ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 05.11.2025 у справі № 280/5808/23 на розгляд Великої Палати Верховного Суду передано справу № 280/5808/23 для відступу від висновків, викладених у постанові об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2025 у справі № 908/1162/23 (до закінчення перегляду якої зупинялося провадження у цій справі № 913/30/25) та в постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.03.2024 у справі №910/9680/23, щодо можливості поширення положень статей 13 та 13-1 Закону України "Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України" до правовідносин, що виникли на територіях, які були фактично окуповані, але щодо яких Кабінетом Міністрів України не приймалося окреме рішення про застосування обмежень.
Касаційний адміністративний суд у складі Верховного Суду в ухвалі від 05.11.2025 у справі №280/5808/23 підстави передачі справи на розгляд Великої Палати Верховного Суду мотивував, зокрема, таким:
- у постановах Верховного Суду від 07.03.2024 у справі №910/9680/23, від 23.10.2025 у справі №916/1650/23 та від 03.10.2025 у справі №908/1162/23 не враховано, що для застосування обмежень, передбачених статтями 13 та 13-1 Закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України», необхідним є не лише факт визнання відповідних територій тимчасово окупованими, а й наявність окремого рішення Кабінету Міністрів України про введення відповідних обмежень господарської діяльності на цих територіях;
- при цьому рішення про визнання територій тимчасово окупованими, яке на момент виникнення спірних правовідносин відповідно до визначеного Кабінетом Міністрів України порядку приймалось Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, не може замінювати собою рішення Кабінету Міністрів України про введення обмежень, передбачених статтями 13 та 13-1 Закону «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України»;
- загальновідомий факт окупації певних територій сам по собі не може вважатися достатньою правовою підставою для застосування встановлених законом економічних обмежень; ця обставина також не була врахована у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2025 у справі №908/1162/23, в якій суд дійшов висновку про можливість застосування відповідних заборон без наявності спеціального рішення Кабінету Міністрів України щодо введення таких обмежень.
Враховуючи вищевикладене, оскільки висновок Великої Палати Верховного Суду у справі № 280/5808/23 сприятиме забезпеченню єдності судової практики, дотриманню принципу верховенства права, складовою якої є юридична визначеність, та принципу пропорційності, суд дійшов висновку про те, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» про зупинення провадження у справі є законною та обґрунтованою, а тому суд вважає за необхідне зупинити провадження у справі №913/30/25 до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду справи № 280/5808/23.
Керуючись ст.ст. 228, 230, 234 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву №19.11.2025 б/н від 19.11.2025 Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» про зупинення провадження у справі №913/30/25 задовольнити.
2. Провадження у справі №913/30/25 Товариства з обмеженою відповідальністю “Газопостачальна компанія “Нафтогаз Трейдинг» до Комунального закладу “Станично - Луганська публічна бібліотека» Станично - Луганської селищної територіальної громади» про стягнення 11080 грн 49 коп. зупинити до закінчення перегляду Великою Палатою Верховного Суду справи №280/5808/23 та оприлюднення в установленому законом порядку повного тексту судового рішення, ухваленого за результатами такого перегляду.
Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет за вебадресою: http://lg.arbitr.gov.ua/sud5014/gromadyanam/csz/.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання 01.12.2025 та може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції у строки та порядку, передбачені ст.ст.256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Сергій МАСЛОВСЬКИЙ