вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"01" грудня 2025 р. м. Київ Справа № 911/2986/25
Господарський суд Київської області у складі судді Д.Г.Зайця, розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи та проведення судового засідання за наявними матеріалами справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МСІТІ 19», Київська обл., Броварський р-н., м. Бровари
до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКСТАНДАРТ», Київська обл., Броварський р-н., м. Бровари
про стягнення боргу
без виклику представників учасників справи
До Господарського суду Київської області (далі - суд) через систему «Електронний суд» надійшла позовна заява Товариства з обмеженою відповідальністю «МСІТІ 19» б/н від 19.09.2025 року (вх. №7268 від 19.09.2025) (далі - позивач) до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКСТАНДАРТ» (далі - відповідач) про стягнення боргу за Договором про надання поворотної фінансової допомоги (позики) №13/01-25 від 13.01.2025 року у розмірі 130500,00 грн.
Разом з поданням позовної заяви позивачем заявлено клопотання про витребування у відповідача оригіналу для огляду судом та належним чином засвідчену копію для долучення до матеріалів справи Договору про надання поворотної фінансової допомоги (позики) №13/01-25 від 13.01.2025 року між відповідачем та позивачем.
Ухвалою суду від 25.09.2025 року позовну заяву залишено без руху.
До суду від позивача через систему «Електронний суд» надійшла заява б/н від 24.09.2025 року (вх. №13147/25 від 24.09.2025) про усунення недоліків позовної заяви.
Дослідивши зміст поданої заяви про усунення недоліків позовної заяви, суд дійшов висновку, що позивачем усунуто недоліки позовної заяви, встановлені ухвалою суду від 22.09.2025 року.
Оскільки, ціна позову у справі №911/2986/25 не перевищує 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, який встановлений на 01 січня 2025 року, в якому подано відповідну позовну заяву, справа є не складною з огляду на наявні в ній матеріали, суд, в силу ч. 1 ст. 247 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), дійшов висновку про можливість здійснення розгляду даної справи у порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 25.09.2025 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі №911/2986/24 за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання (без виклику учасників справи); витребувано у ТОВ «Такстандарт» оригінал для огляду судом та належним чином засвідчений примірник для долучення до матеріалів справи Договору про надання поворотної фінансової допомоги (позики) №13/01-25, укладений 13.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Такстандарт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «МСІТІ 19»; попереджено ТОВ «Такстандарт» про відповідальність, передбачену ст. 135 ГПК України за невиконання вимог ухвали суду.
До суду від відповідача надійшло клопотання б/н від 13.10.2025 року (вх. №6325/25 від 13.10.2025) про долучення на виконання вимог ухвали суду від 22.09.2025 до матеріалів справи оригіналу Договору про надання поворотної фінансової допомоги (позики) №13/01-25 від 13.01.2025.
До суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву б/н від 15.10.2025 (вх. №6439/25 від 17.10.2025), в якому відповідач проти позову заперечує, а також, клопотання б/н від 15.10.2025 (вх. №6440/25 від 17.10.2025) про долучення до матеріалів справи Додатку №1 від 04.03.2025 року до Договору поворотної фінансової допомоги №13/01-25.
Позивач, правом на подачу відповіді на відзив не скористався.
Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 252 ГПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
Відповідно до ст. 248 ГПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.
Частиною 2 ст. 252 ГПК України визначено, що суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше.
Згідно ч. 4 ст. 240 ГПК України, у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення без його проголошення.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно та повно з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд
Позивач стверджує, що між Товариством з обмеженою відповідальністю «Такстандарт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «МСІТІ 19» 13.01.2025 укладено Договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) №13/01-25 (далі - Договір).
14.01.2025 року позивачем згідно платіжної інструкції перераховано відповідачу кошти в розмірі 135000,00 грн., в призначенні платежу зазначено - поворотна фінансова безвідсоткова допомога згідно Договору №13/01-25 вiд 13.01.2025.
08.05.2025 відповідачем згідно платіжної інструкції перераховано позивачу кошти в розмірі 4500,00 грн., в призначенні платежу зазначено - часткове повернення поворотної фінансової безвідсоткової допомоги згідно Договору №13/01-25 вiд 13.01.2025 без ПДВ.
Як зазначено позивачем, відповідачем не виконано зобов'язання щодо повернення поворотної фінансової допомоги, у зв'язку із чим, за ним утворилась заборгованість у сумі 130500,00 грн.
Водночас, позивачем зазначено, що Договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) №13/01-25 від 13.01.2025 року у нього відсутній та не передавався колишнім керівником. Так, вказаний Договір укладався між двома юридичними особами, які представляла одна особа - директор одночасно обох юридичних осіб, а саме, Цисарська Валентина Миколаївна. Отже, на думку позивача, такий Договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) №13/01-25 від 13.01.2025 знаходиться у відповідача. Позивач звертався до відповідача щодо отримання примірника вказаного доказу та щодо повернення коштів, із заявою від 05.09.2025 року. Однак, вимоги позивача було проігноровано, у зв'язку із чим, позивач позбавлений можливості отримання доказу самостійно, а тому, позивачем разом з позовною заявою подано клопотання про витребування у відповідача оригіналу Договору про надання поворотної фінансової допомоги (позики) №13/01-25 від 13.01.2025.
Ухвалою суду від 25.09.2025 року витребувано у ТОВ «Такстандарт» оригінал для огляду судом та належним чином засвідчений примірник для долучення до матеріалів справи Договору про надання поворотної фінансової допомоги (позики) №13/01-25, укладений 13.01.2025 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Такстандарт» та Товариством з обмеженою відповідальністю «МСІТІ 19»; попереджено ТОВ «Такстандарт» про відповідальність, передбачену ст. 135 ГПК України за невиконання вимог ухвали суду.
На виконання вимог ухвали суду від 25.09.2025 року від відповідача надійшло клопотання б/н від 13.10.2025 року (вх. №6325/25 від 13.10.2025) про долучення до матеріалів справи оригіналу Договору про надання поворотної фінансової допомоги (позики) №13/01-25 від 13.01.2025, а також, клопотання б/н від 15.10.2025 (вх. №6440/25 від 17.10.2025) про долучення до матеріалів справи Додатку №1 від 04.03.2025 року до Договору поворотної фінансової допомоги №13/01-25.
Заперечуючи проти позову, відповідач у відзиві зазначив, що 13.01.2025 року між ТОВ «МСІТІ 19» (за договором - позикодавець) та ТОВ «ТАКСТАНДАРТ» (за договором - позичальник) 13.01.2025 року укладено Договір поворотної фінансової допомоги (позики) №13/01-25 а також, Додаток №1 від 04.03.2025 року до Договору поворотної фінансової допомоги (позики) №13/01-25. 14.01.2025 року позивачем згідно платіжної інструкції перераховано відповідачу кошти в розмірі 135000,00 грн., в призначенні платежу зазначено - поворотна фінансова безвідсоткова допомога згідно Договору №13/01-25 вiд 13.01.2025. 08.05.2025 відповідачем згідно платіжної інструкції перераховано позивачу кошти в розмірі 4500,00 грн., в призначенні платежу зазначено - часткове повернення поворотної фінансової безвідсоткової допомоги згідно Договору №13/01-25 вiд 13.01.2025 без ПДВ. Згідно п. 3.3. Договору, строк надання грошових коштів - до 12.01.2028 року, а згідно п. 4.1, строк повернення коштів - до 12.01.2028 року. При цьому, пунктом 7.1 Договору визначено, що Договір набуває чинності з моменту його укладення та діє до 13.01.2028 року. Враховуючи зазначене, на думку відповідача, умови Договору не порушені, що виключає наявність правових підстав для пред'явлення позову у даній справі.
Судом встановлено, що 13.01.2025 року між ТОВ «МСІТІ 19» (за договором - позикодавець) та ТОВ «ТАКСТАНДАРТ» (за договором - позичальник) 13.01.2025 року укладено Договір поворотної фінансової допомоги (позики) №13/01-25, згідно умов п. 1.1 якого, за цим Договором позикодавець зобов'язується передати на строк позичальнику грошові кошти в розмірі, установленому Договором, за заявками останнього, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцю таку ж суму грошових коштів.
Згідно п. 2.1 Договору, загальна орієнтовна сума даного Договору становить 500000,00 грн. ПДВ за даною операцією не передбачено. Сума договору складається з сум усіх наданих позичальнику траншів. За цим Договором проценти позичальником не нараховуються та не сплачуються.
Відповідно до п.п. 3.1, 3.2, 3.3 Договору, Позикодавець зобов'язаний впродовж трьох календарних днів з моменту отримання усного замовлення від Позичальника надати грошові кошти у безготівковій формі платіжним дорученням шляхом перерахування на поточний рахунок Позичальника. Позика може бути надана як на всю суму договору одноразово так і періодичними траншами у сумах згідно усних заявок Позичальника. Кошти вважаються переданими Позичальникові в момент їх зарахування на поточний рахунок Позичальника. Строк надання грошових коштів - до квітня 2025р.
Згідно п.п. 4.1, 4.2 Договору, строк повернення коштів - до 12 січня 2026 року. Строк повернення коштів, установлений в п. 4.1, може бути продовжено за погодженням сторін, що оформляється додатковою угодою до Договору.
Відповідно до п.п. 5.1, 5.2, 5.3 Договору, сума коштів підлягає поверненню шляхом її перерахування на поточний рахунок Позикодавця. Днем повернення коштів вважається день зарахування грошової суми (її частини), що надавалась, на поточний рахунок Позикодавця. У будь-який момент суму коштів (частину) може бути достроково повернено Позичальником у порядку, передбаченому п. 5.2 Договору.
При простроченні повернення суми коштів (її частини) Позичальник сплачує пеню в розмірі 3 % річних від простроченої суми до моменту повернення. При цьому Позичальник зобов?язаний повернути суму коштів (її неповернену частину в разі дострокового повернення частини), збільшену на індекс інфляції за весь строк прострочення (п. 6.1 Договору).
У п. 7.1 Договору визначено, що Цей Договір набуває чинності з моменту укладення даного Договору та діє до 12.01.2026 року, але до повного виконання зобов'язань. Закінчення строку цього Договору не звільняє Сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього Договору (п. 7.2 Договору).
Передані за цим договором грошові кошти є поворотною фінансовою допомогою згідно визначень Податкового Кодексу України (п. 7.11 Договору).
04.03.2025 року між ТОВ «МСІТІ 19» та ТОВ «ТАКСТАНДАРТ» укладено Додаток №1 до Договору поворотної фінансової допомоги №13/01-25, згідно якого сторони домовились про наступне: пункт 3.3. Договору викласти в наступній редакції: «Строк надання грошових коштів - до 12 січня 2028 року.»; пункт 4.1. Договору викласти в наступній редакції: «Строк повернення коштів - до 12 січня 2028 року.»; пункт 7.1. Договору викласти в наступній редакції: «Цей Договір набуває чинності з моменту укладення даного Договору та діє до 13.01.2028 року, але до повного виконання». ???Всі інші умови Договору залишаються незмінними і Сторони підтверджують по них свої зобов'язання (п. 4 Додатку №1).
Судом встановлено, що Договір поворотної фінансової допомоги №13/01-25 від 13.01.2025 року та Додаток №1 від 04.03.2025 до Договору поворотної фінансової допомоги №13/01-25 від 13.01.2025 підписано з боку позикодавця - ТОВ «МСІТІ 19» директором Цисарською В.М., а з боку позичальника - ТОВ «ТАКСТАНДАРТ» директором Цисарською В.М.
Відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти.
Частинами 1 та 4 ст. 202 ЦК України визначено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Статтею 627 ЦК України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ст. 205 ЦК України, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом. Правочин, для якого законом не встановлена обов'язкова письмова форма, вважається вчиненим, якщо поведінка сторін засвідчує їхню волю до настання відповідних правових наслідків. У випадках, встановлених договором або законом, воля сторони до вчинення правочину може виражатися її мовчанням.
Договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом (ч. 1 ст. 639 ЦК України).
При цьому, відповідно до ст. 207 ЦК України, правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв'язку. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).
Відповідно до ст. 638 ЦК України, договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди. Договір укладається шляхом пропозиції однієї сторони укласти договір (оферти) і прийняття пропозиції (акцепту) другою стороною.
Згідно ст. 640 ЦК України, договір є укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції. Якщо відповідно до акта цивільного законодавства для укладення договору необхідні також передання майна або вчинення іншої дії, договір є укладеним з моменту передання відповідного майна або вчинення певної дії.
Відповідно до ст. 1046 ЦК України, за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Згідно ст. 1047 ЦК України, договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей.
Статтею 1046 ЦК України визначено, що договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Стаття 1049 ЦК України зобов'язує позичальника повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором не встановлений строк повернення позики або цей строк визначений моментом пред'явлення вимоги, позика має бути повернена позичальником протягом тридцяти днів від дня пред'явлення позикодавцем вимоги про це, якщо інше не встановлено договором.
14.01.2025 року позивачем згідно платіжної інструкції перераховано відповідачу кошти в розмірі 135000,00 грн., в призначенні платежу зазначено - поворотна фінансова безвідсоткова допомога згідно Договору №13/01-25 вiд 13.01.2025.
08.05.2025 відповідачем згідно платіжної інструкції перераховано позивачу кошти в розмірі 4500,00 грн., в призначенні платежу зазначено - часткове повернення поворотної фінансової безвідсоткової допомоги згідно Договору №13/01-25 вiд 13.01.2025 без ПДВ.
Як зазначено позивачем, відповідачем не виконано зобов'язання щодо повернення поворотної фінансової допомоги, у зв'язку із чим за ним утворилась заборгованість у сумі 130500,00 грн.
Згідно з ч. 1 ст. 628 ЦК України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Договором, за змістом ст. 626 ЦК України, є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Стаття 16 ЦК України гарантує кожній особі право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а частина 2 цієї статті передбачає такий спосіб захисту цивільних прав та інтересів, як примусове виконання обов'язку в натурі. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.
Згідно ст. 525 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події. Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Як встановлено судом, згідно п.п. 3.3, 4.1, Договору в редакції Додатку №1 від 04.03.2025, строк надання грошових коштів - до 12 січня 2028 року; строк повернення коштів - до 12 січня 2028 року.». При цьому, згідно п. 7.1. Договору цей Договір набуває чинності з моменту укладення даного Договору та діє до 13.01.2028 року, але до повного виконання. ???
Станом на день звернення позивачем з позовом до суду, строк повернення коштів згідно Договору поворотної фінансової допомоги №13/01-25 від 13.01.2025 року не настав, а тому, відповідач не прострочив виконання свого зобов'язання з повернення поворотної фінансової допомоги, що виключає наявність порушеного права позивача та, відповідно, права позивача на стягнення коштів в судовому порядку.
Відповідно до ч. 3 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 Господарського процесуального кодексу України, обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно ст. 78 Господарського процесуального кодексу України, достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Відповідно до ст. 79 Господарського процесуального кодексу України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Виходячи із змісту ст.ст. 15, 16 ЦК України, застосування певного способу судового захисту вимагає доведеності належними доказами сукупності таких умов: наявності у позивача певного (інтересу); порушення (невизнання або оспорювання) такого права (інтересу) з боку відповідача; належності обраного способу судового захисту (адекватність наявному порушенню та придатність до застосування як передбаченого законодавством), і відсутність (недоведеність) будь-якої з означених умов унеможливлює задоволення позову.
Враховуючи викладене вище, підставою для звернення до суду є наявність порушеного права (охоронюваного законом інтересу), і таке звернення здійснюється особою, якій це право належить, і саме з метою його захисту. Відсутність обставин, які б підтверджували наявність порушення права особи, за захистом якого вона звернулася, чи охоронюваного законом інтересу, є підставою для відмови у задоволенні такого позову (правова позиція викладена Верховним Судом у постановах від 25.06.2019 у справі №904/3169/18, від 28.01.2020 у справі №916/495/19, у постанові Верховного Суду України від 21.10.2015 у справі № 3-670гс15).
З огляду на те, що позивачем не доведено, а судом не встановлено, наявність порушеного права позивача та, відповідно, його права на стягнення коштів в судовому порядку, суд дійшов висновку, що позовні вимоги є передчасними, недоведеними та такими, що задоволенню не підлягають.
Таким чином, позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, покладаються на позивача.
Керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 123, 129, 233, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -
У задоволенні позову Товариства з обмеженою відповідальністю «МСІТІ 19» до Товариства з обмеженою відповідальністю «ТАКСТАНДАРТ» про стягнення боргу за Договором про надання поворотної фінансової допомоги (позики) №13/01-25 від 13.01.2025 року у розмірі 130500,00 грн. відмовити.
Рішення набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 241 Господарського процесуального кодексу України та може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом 20 днів з дня складення повного тексту рішення шляхом подання апеляційної скарги до Північного апеляційного господарського суду відповідно до ст.ст. 256, 257 Господарського процесуального кодексу України з врахуванням п. 17.5 Розділу ХІ Перехідних положень Господарського процесуального кодексу України.
Суддя Д.Г. Заєць