вул. Симона Петлюри, 16/108, м. Київ, 01032, тел. (044) 235-95-51, е-mail: inbox@ko.arbitr.gov.ua
"28" листопада 2025 р. м. Київ Справа № 911/2699/25
Господарський суд Київської області у складі судді Мальованої Л.Я., розглянувши заяву ПАТ «Бориспільський комбінат будівельних матеріалів» про ухвалення додаткового рішення у справі
За позовом Міністерства оборони України, м. Київ
до Приватного акціонерного товариства «Бориспільський комбінат будівельних матеріалів», Київська обл., м. Бориспіль
про стягнення 1 218 669 грн. 30 коп.
За зустрічним позовом Приватного акціонерного товариства «Бориспільський комбінат будівельних матеріалів», Київська обл., м. Бориспіль
до Міністерства оборони України, м. Київ
про стягнення 519 462 грн. 72 коп.
Обставини справи:
Рішенням Господарського суду Київської області від 11.11.2025 позовні вимоги по первісному позову задоволено частково, в задоволенні зустрічного позову відмовлено в повному обсязі.
24.11.2025 представником відповідача по первісному позову через систему «Електронний суд» подано заяву про ухвалення додаткового рішення, в якій просить суд поновити пропущений строк для подання даної заяви та стягнути з відповідача 63 000 грн. 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу.
В обґрунтування поданого клопотання про поновлення пропущеного строку, заявник посилається на те, що першу заяву про ухвалення додаткового рішення ним було подано 17.11.2025, тобто з дотриманням встановленого законодавством строку.
Відповідач наголошує на тому, що у зв'язку з обмеженою технічною можливістю підсистеми «Електронний суд», при заповнені інформації про сторін у справі відсутня можливість зазначити про наявність/відсутність зареєстрованого електронного кабінету сторони, і щоб не дублювати у тексті заяви опис сторін, було викладено лише зміст самої заяви про ухвалення додаткового рішення. Окрім того, за весь час розгляду цієї справи, в жодному з процесуальних документів, що подавалися сторонами у справі не зазначалася інформація про наявність/ відсутність зареєстрованого електронного кабінету позивача та/або відповідача, при цьому зазначені документи направлялися і позивачу і відповідачу в їх зареєстровані електронні кабінети.
На підставі протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2025 дана заява передана для розгляду судді Мальованій Л.Я.
27.11.2025 представником позивача по первісному позову через систему «Електронний суд» подано заяву, в якій заперечує проти поновлення пропущеного строку, посилаючись на статті 118, 119 ГПК України, де зазначено що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником, та чи підлягає він відновленню. Як свідчить правовий аналіз норм чинного процесуального законодавства, господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
У заяві про ухвалення додаткового рішення Товариством також не надано доказів на підтвердження конкретних обставин, які б впливали на своєчасність реалізації особою своїх прав щодо недотримання строків подання доказів, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат.
Також Міністерство оборони України заперечує проти розміру заявлених витрат, вважає заявлену загальну суму витрат на професійну правничу допомогу такою, що виходить за розумні межі визначення розміру гонорару з урахуванням таких критеріїв, як справедливість, добросовісність, розумність, принципів співмірності та розумності судових витрат, складності справи, витраченого адвокатом відповідача часу. Матеріали справи не містять великої кількості документів, на дослідження яких адвокат витратив би значний час.
Розглянувши подану заяву, суд зазначає наступне:
Частиною 1 статті 221 ГПК України передбачено, що якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.
Така норма кореспондується з частиною восьмою статті 129 ГПК України, якою визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Право сторони, яка має намір отримати за результатами розгляду спору по суті відшкодування витрат на професійну правничу допомогу за рахунок іншої сторони, виходячи з положень статей 124, 129 ГПК України, кореспондується з її обов'язками: по-перше, зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла або очікує понести у зв'язку із розглядом справи у першій заяві по суті спору; по-друге, заявити про це до закінчення судових дебатів у справі; по-третє, подати до суду докази на підтвердження розміру таких витрат протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду (постанова Верховного Суду від 19.07.2021 у справі №910/16803/19);
Заяву щодо вирішення питання про стягнення витрат необхідно залишити без розгляду, якщо докази були надані поза межами строку, без клопотання про поновлення цього строку та обґрунтування поважності причин його пропуску (постанова Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/9215/15-ц, постанова КГС ВС від 02.04.2024 у справі №907/568/22).
17.11.2025 відповідач звернувся до суду із заявою про ухвалення додаткового рішення, до якої долучив докази понесених судових витрат, однак вказана заява була повернута судом без розгляду.
24.11.2025 відповідач повторно звернувся із заявою про ухвалення додаткового рішення. Тобто, заява від 24.11.2025 про ухвалення додаткового рішення подана із пропуском встановленого строку на її подання.
Відповідач просить визнати поважними причини пропуску строку для подання цієї заяви.
Поважність причин пропуску строку відповідач обґрунтовує тим, що заява від 17.11.2025 була подана відповідачем з дотримання встановлених чинним законодавством строків. Однак вказану заяву було повернуто без розгляду ухвалою від 21.11.2025 у зв'язку з тим, що не зазначено інформації щодо наявності зареєстрованого електронного кабінету у відповідача.
Відповідач зазначає, що у зв'язку з обмеженою технічною можливістю підсистеми “Електронний суд», при заповнені інформації про сторін у справі відсутня можливість зазначити про наявність/відсутність зареєстрованого електронного кабінету сторони і щоб не дублювати у тексті заяви опис сторін було викладено лише зміст самої заяви про ухвалення додаткового рішення.
Крім того, за весь час розгляду цієї справи у жодному процесуальному документі, що подавались сторонами у справі не зазначалася інформація про наявність/відсутність зареєстрованого електронного кабінету позивача та/або відповідача, при цьому зазначені документи направлялись і позивачу і відповідачу в їх зареєстровані електронні кабінети.
Ця повторна заява про ухвалення додаткового рішення подається на наступний робочий день після постановлення ухвали про повернення заяви про ухвалення додаткового рішення без розгляду, а тому з урахуванням викладених обставин та того факту, що перша заява була подана з дотриманням процесуальних строків, відповідач просить визнати поважними причини пропуску строку для подання цієї заяви, прийняти її до розгляду та поновити пропущений процесуальний строку.
Відповідно до ст. 119 ГПК України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.
Одночасно із поданням заяви про поновлення процесуального строку має бути вчинена процесуальна дія (подані заява, скарга, документи тощо), стосовно якої пропущено строк.
Про поновлення або продовження процесуального строку суд постановляє ухвалу.
Про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку суд постановляє ухвалу, яка не пізніше наступного дня з дня її постановлення надсилається особі, яка звернулася із відповідною заявою.
Ухвалу про відмову у поновленні або продовженні процесуального строку може бути оскаржено у порядку, встановленому цим Кодексом.
У постанові КГС ВС від 17.12.2020 у справі №911/4670/13, відповідно до якої із правового контексту вимог статей 118, 119 ГПК України вбачається, що законодавець не передбачив обов'язку суду автоматично відновлювати пропущений строк за наявності відповідного клопотання заявника, оскільки у кожному випадку суд має чітко визначити, з якої саме поважної причини такий строк було порушено скаржником та чи підлягає він відновленню. Таким чином, правовий аналіз норм чинного процесуального законодавства свідчить про те, що господарський суд може відновити пропущений процесуальний строк лише у виняткових випадках, тобто причини відновлення таких строків повинні бути не просто поважними, але й мати такий характер, не зважати на який було б несправедливим і таким, що суперечить загальним засадам законодавства.
Обов'язком заінтересованої сторони є прояв особливої старанності при захисті власних інтересів (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ від 04.10.2001 у справі “Тойшлер проти Німеччини»).
Ухвала суду від 21.11.2025, якою було повернуто без розгляду заяву відповідача по первісному позову від 17.11.2025 про ухвалення додаткового рішення без розгляду не оскаржувалась та не скасована постановою апеляційного суду, відтак є чинною.
Суд також відхиляє доводи відповідача про те, що у зв'язку з обмеженою технічною можливістю підсистеми “Електронний суд» при заповнені інформації про сторін відсутня можливість зазначити про наявність/відсутність зареєстрованого електронного кабінету сторони. Відповідач не був позбавлений права та можливості зазначити вказану інформацію у будь-якому місці поданої заяви, в тому числі у мотивувальній частині.
Суд зауважує, що поважними причинами пропуску строку можуть визнаватися лише такі обставини, які об'єктивно не залежать від волевиявлення особи, що вчиняє процесуальну дію, пов'язані з наявністю перешкод чи труднощів для своєчасного вчинення такої дії та підтверджені належним чином.
Наведені у заяві про ухвалення додаткового рішення обґрунтування причин поважності пропуску строку не є тими обставинами, які об'єктивно не залежали від волевиявлення відповідача.
Відповідач мав право та можливість подати заяву про ухвалення додаткового рішення разом із доказами понесених судових витрат, у формі, яка відповідає вимогам ГПК України у встановлений 5-тиденний строк.
Розглянувши подану заяву, суд відмовляє в її задоволенні, оскільки не вбачає обґрунтованих підстав для поновлення пропущеного строку.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 234, 244 ГПК України, суд
1. Клопотання ПАТ «Бориспільський комбінат будівельних матеріалів» про поновлення строку для подання заяви про ухвалення додаткового рішення залишити без задоволення.
2. Заяву ПАТ «Бориспільський комбінат будівельних матеріалів» від 24.11.2025 про ухвалення додаткового залишити без розгляду.
Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення та може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Суддя Л.Я. Мальована