ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.12.2025Справа № 910/11239/25
За позовом Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго"
до Житлово-будівельного кооперативу "Механізатор - 3"
про стягнення 733 106,37 грн
Суддя О.В. Гумега
секретар судового засідання
О.Ю. Мороз
Представники: без повідомлення (виклику) учасників справи.
Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - позивач, КП "Київтеплоенерго") звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Житлово-будівельного кооперативу "Механізатор - 3" (далі - відповідач, ЖБК "Механізатор - 3") про стягнення 733 106,37 грн на підставі Договору № 510137 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.20.2018 та Угоди № Р-510137/2024/10 від 31.10.2024 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію по Договору, з яких: 525 000,00 грн заборгованості за спожиту теплову енергію, 103 861,10 грн пені, 67 155,00 грн інфляційної складової боргу, 10 840,27 грн 3% річних, 26 250,00 грн штрафу (5%).
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач своєчасно не вносив плату за спожиту теплову енергію у гарячій воді, в результаті чого станом на 01.10.2024 утворилась заборгованість у розмірі 837 850,07 грн, яка була підтверджена сторонами та щодо якої була укладена Угода № Р-510137/2024/10 від 31.10.2024 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію по Договору. Внаслідок невиконання ЖБК "Механізатор - 3" зобов'язань за цією угодою, у останнього утворилась заборгованість, стягнення якої є предметом заявленого позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.09.2025 позовну заяву КП "Київтеплоенерго" залишено без руху, встановлено позивачу спосіб та строк усунення недоліків позовної заяви.
19.09.2025 до суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.
22.09.2025 до суду від відповідача надійшла заява про відсутність надсилання матеріалів, згідно якої відповідач зазначив, що не отримував копії позовної заяви з доданими до неї документами.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.09.2025 позовну заяву КП "Київтеплоенерго" прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі № 910/11239/25, постановлено розгляд справи здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін (без проведення судового засідання)
09.10.2025 до суду від відповідача надійшла заява про ознайомлення з матеріалами справи.
21.10.2025 до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому відповідач заперечив проти задоволення позову та зазначив, що враховуючи положення ст. 261 Цивільного кодексу України, позивачем, при здійснені нарахуванні пені, було пропущено строк позовної давності. Оскільки на думку відповідача, стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується 12 місяцями з дня коли позивач дізнався або повинен був дізнатися про порушення його права.
Крім того, відповідач вказав, що на невиконання вимог погашення заборгованості за 3 місяці (як це передбачено Угодою № Р-510137/2024/10 від 31.10.2024 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію) вплинуло ряд обставин, а саме: військовий стан, скорочення виробництва, вік мешканців будинку, а також те, що в будинку проживають мешканці, які фінансово не спроможні погасити таку велику заборгованість.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2025 зобов'язано позивача у строк до 17.11.2025 (включно) надати до суду: докази направлення відповідачу копії заяви про усунення недоліків позовної заяви та доданих до неї документів; зазначити та надати докази на підтвердження здійснених відповідачем часткових розрахунків станом на час звернення позивача з позовом до суду.
13.11.2025 до суду від позивача надійшла заява про надання доказів.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2025 закрито провадження у справі № 910/11239/25 в частині позовних вимог про стягнення основного боргу у розмірі 85 000,00 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України), розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у главі 10 розділу ІІІ ГПК України.
Відповідно до ч. 8 ст. 252 ГПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи. Заявами по суті справи є: позовна заява; відзив на позовну заяву (відзив); відповідь на відзив; заперечення; пояснення третьої особи щодо позову або відзиву (ч. 2 ст. 161 ГПК України).
При розгляді справи у порядку спрощеного провадження судом досліджено заяви по суті справи та додані до них докази, а також заяви з процесуальних питань.
Розглянувши подані матеріали, суд дійшов висновку, що наявні в матеріалах справи докази в сукупності достатні для прийняття законного та обґрунтованого судового рішення, відповідно до статей 236, 252 Господарського процесуального кодексу України.
З'ясувавши обставини справи, на які посилався позивач як на підставу своїх вимог, а відповідач як на підставу своїх заперечень та дослідивши матеріали справи, суд
Відповідно до частин 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Приписами статей 76, 77 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються.
Згідно статей 78, 79 ГПК України, достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 27.12.2017 № 1693 «Про деякі питання припинення Угоди щодо реалізації проекту управління та реформування енергетичного комплексу м. Києва» від 27 вересня 2001 року, укладеної між Київською міською державною адміністрацією та акціонерною енергопостачальною компанією "Київенерго", КП "Київтеплоенерго" визначено підприємством, за яким закріплено на праві господарського відання майно комунальної власності територіальної громади міста Києва, що повернуто з володіння та користування ПАТ "Київенерго". За розпорядженням Виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 10.04.2018 № 591 КП "Київтеплоенерго" видано ліцензію на право провадження господарської діяльності з виробництва та постачання теплової енергії споживачам.
Отже, з 01.05.2018 постачання теплової енергії здійснює КП "Київтеплоенерго".
01.10.2018 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (далі - постачальник) та Житлово-будівельним кооперативом "Механізатор - 3" (далі - споживач) було укладено Договір № 510137 на постачання теплової енергії у гарячій воді (далі - Договір).
Відповідно до п 1.1 Договору, постачальник зобов'язується виробити та поставити теплову енергію споживачу для потреб опалення, вентиляції та гарячого водопостачання, а споживач зобов'язався отримати її та оплатити відповідно до умов, викладених у цьому Договорі.
Цей Договір набуває чинності з дня його підписання та діє до 01.06.2019 (п. 4.1 Договору).
Відповідно до п. 4.4 Договору він вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до закінчення строку його дії не буде письмово заявлено однією із сторін про його припинення.
Письмових заяв, відповідно до п. 4.4 Договору про його припинення, сторонами Договору не заявлялося, докази протилежного в матеріалах справи відсутні. За таких обставин, Договір є пролонгованим до 01.06.2026.
Відповідно до п. 2.2.1 п. 2.2 Договору постачальник зобов'язується безперебійно постачати теплову енергію у гарячій воді на межу балансової належності із споживачем (Додатки № 3, № 4) для потреб опалення - в період опалювального сезону; для гарячого водопостачання - протягом року згідно із заявленими споживачем величинами приєднаного теплового навантаження, зазначеними у Додатку № 1.
Згідно з п. 2.3.1 Договору, споживач зобов'язується своєчасно сплачувати вартість спожитої теплової енергії в терміни та за тарифами, зазначеними у Додатку № 2 до Договору.
Судом встановлено, що у Додатку № 2 до Договору, сторони погодили тарифи та порядок розрахунків.
Згідно з п. 9 Додатку № 2 до Договору, споживач щомісячно з 12 по 15 числа отримує за адресою: просп. Повітрофлотський, 58, оформлену постачальником рахунок-фактуру на суму, яка включає загальну вартість теплової енергії поточного місяця та кінцеве сальдо розрахунків на початок поточного місяця, акт приймання-передавання товарної продукції; облікову картку фактичного споживання за попередній період та акт звіряння, які оформлює і повертає один примірник постачальнику протягом двох днів з моменту їх одержання.
Пунктом 10 Додатку № 2 до Договору передбачено, що споживач на відкритий розрахунковий рахунок постачальника щомісячно:
- забезпечує не пізніше 10 числа місяця, наступного за розрахунковим, оплату коштів від населення за фактично спожиту теплову енергію;
- до 25 числа поточного місяця сплачує вартість теплової енергії, яка використовується орендарями.
Відповідно до частин 1, 2 статті 509 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Згідно зі статтею 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки; підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною 1 статті 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до ст. 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно з частиною 1 статтею 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Згідно з статтею 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Взаємовідносини між теплопостачальними організаціями та споживачами теплової енергії визначають Правила користування тепловою енергією, затверджені постановою Кабінету Міністрів України №1198 від 03.10.2007 (далі - Правила).
Відповідно до п. 40 Правил споживач теплової енергії зобов'язаний вчасно проводити розрахунки за спожиту теплову енергію та здійснювати інші платежі відповідно до умов договору та цих Правил.
Згідно п. 36 Правил Теплопостачальна організація зобов'язується, зокрема, забезпечувати протягом обумовленого в договорі часу безперервне постачання теплової енергії (за винятком нормативно встановлених перерв), підтримувати параметри теплоносія, що подається з колекторів джерела теплової енергії, на вході в теплову мережу споживача теплової енергії відповідно до температурного графіка теплової мережі, не допускаючи відхилення параметрів, визначених договором.
Судом встановлено, що позивачем належним чином поставлялась відповідачу теплова енергія за Договором. Відповідач належним чином не проводив розрахунки з позивачем.
31.10.2024 між Комунальним підприємством виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" та Житлово-будівельним кооперативом "Механізатор - 3" було укладено Угоду № Р-510137/2024/10 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію до Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.10.2018 № 510137 (далі - Угода про реструктуризацію заборгованості).
Відповідно до умов цієї угоди, споживач (відповідач) визнає та підтверджує заборгованість перед КП "Київтеплоенерго" за Договором на постачання теплової енергії у гарячій воді № 510137 від 01.10.2018 станом на 01.10.2024 загальною сумую 837 850,07 грн з врахуванням ПДВ (п. 1 Угоди про реструктуризацію заборгованості).
Відповідно до п. 2 Угоди про реструктуризацію заборгованості, Споживач зобов'язується сплатити зазначену у п. 1 цієї Угоди суму заборгованості протягом листопада 2024 - січня 2025 щомісячними сплатами згідно з Додатком № 1 до цієї угоди до 25 числа кожного місяця згідно з вищевказаним договором.
При проведенні сплати заборгованості, зазначеної у п. 1 цієї Угоди, споживач зобов'язується посилатися в реквізитах "призначення платежу" платіжного документа на № та дату укладення цієї Угоди. За відсутності чіткого формулювання призначення платежу отримані КП "Київтеплоенерго" кошти зараховуються в першу чергу як оплата поточного споживання теплової енергії, а залишок коштів (за наявності) - на виконання цієї Угоди (п. 4 Угоди про реструктуризацію заборгованості)
Додатком № 1 до Угоди про реструктуризацію заборгованості сторонами погоджено графік погашення заборгованості: до 25.11.2024 - 279 283,36 грн; до 25.12.2024 - 279 283,36 грн; до 25.01.2025 - 279 283,35 грн.
Відповідач частково здійснював оплату заборгованості, що визначена Угодою про реструктуризацію заборгованості.
Пунктом 8 Угоди про реструктуризацію передбачено, що у разі порушення споживачем умов (невиконання та/або неналежне її виконання) Угоди остання втрачає чинність з наступного дня, що встановлений щомісячним строком оплати: умови щодо реструктуризації сплати боргу втрачають чинність, а підприємство набуває право вимоги всієї несплаченої частини боргу з урахуванням пені, 3% річних та інфляційної складової боргу за час прострочення, які споживач зобов'язується оплатити. Також споживач зобов'язаний оплатити підприємству штраф за невиконання ним Угоди у розмірі 5% від суми непогашеної заборгованості за угодою.
14.05.2025 позивач надіслав відповідачу Вимогу №4/04.11/4803/12 щодо сплати заборгованості.
Позивач, враховуючи часткові оплати відповідача, звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом, в якому просив стягнути з відповідача, зокрема, 525 000,00 грн заборгованості за спожиту теплову енергію, на підставі Угоди про реструктуризацію.
Судом встановлено, що відповідач сплатив позивачу заборгованість на загальну суму 397 850,07 грн, що підтверджується Реєстром оплат Житлово-будівельного кооперативу "Механізатор - 3" по Договору № 510137 на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.10.2018 за період з 01.10.2024 по 11.11.2025, долучених позивачем до заяви про надання документів від 13.11.2025.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2025 закрито провадження у справі № 910/11239/25 в частині позовних вимог про стягнення основного боргу у розмірі 85 000,00 грн.
Суд розглядає позовні вимоги про стягнення з відповідача 440 000,00 грн заборгованості за спожиту теплову енергію, на підставі Угоди про реструктуризацію.
Відповідно до ст. 610 ЦК України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Пункт 1 статті 612 ЦК України визначає, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до статті 599 ЦК України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
10.06.2025 відповідач звернувся до КП "Київтеплоенерго" з листом №7, в якому просив про переукладення договору про реструктуризацію боргу за постачання теплової енергії.
03.07.2025 відповідач надіслав листа №30725/1 позивачу, відповідно до якого просив пролонгувати договір про реструктуризацію заборгованості із сплатою суми в розмірі 25 000,00 грн щомісяця.
08.08.2025 відповідач надіслав КП "Київтеплоенерго" лист №10, в якому просив, пролонгувати договір про реструктуризацію заборгованості на новий термін - 18 місяців.
Матеріали справи не містять доказів укладання сторонами угод про зміну умов Угоди про реструктуризацію.
Таким чином, враховуючи неналежне виконання відповідачем умов Угоди № Р-510137/2024/10 про реструктуризацію заборгованості за спожиту теплову енергію від 31.10.2024 до Договору на постачання теплової енергії у гарячій воді від 01.10.2018 № 510137, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" про стягнення з Житлово-будівельного кооперативу "Механізатор - 3" 440 000,00 грн заборгованості за спожиту теплову енергію є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі
Крім цього, за порушення виконання грошового зобов'язання позивач просить стягнути з відповідача 103 861,10 грн пені, 10 840,27 грн 3% річних, 67 155,00 грн інфляційних втрат, 26 250,00 грн штрафу (5%).
Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення пені у розмірі 103 861,10 грн та штрафу у розмірі 26 250,00 грн суд зазначає наступне.
За змістом ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, якими зокрема є сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання (ч. 2 ст. 549 ЦК України).
Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).
Відповідно до п. 3.3 Договору споживач сплачує постачальнику пеню в розмірі 0,5 % від суми боргу на початок кожного розрахункового періоду (місяця) за кожен день, до моменту його повного погашення, але не більше суми, обумовленої чинним законодавством України.
Пунктом 8 Угоди про реструктуризацію передбачено, що у разі порушення споживачем умов (невиконання та/або неналежне її виконання) Угоди остання втрачає чинність з наступного дня, що встановлений щомісячним строком оплати: умови щодо реструктуризації сплати боргу втрачають чинність, а підприємство набуває право вимоги всієї несплаченої частини боргу з урахуванням пені, 3% річних та інфляційної складової боргу за час прострочення, які споживач зобов'язується оплатити. Також споживач зобов'язаний оплатити підприємству штраф за невиконання ним Угоди у розмірі 5% від суми непогашеної заборгованості за угодою.
Оскільки відповідачем було порушено умови Угоди про реструктуризацію щодо своєчасного погашення боргу, що не заперечується учасниками справи, позивач набув право вимоги всієї несплаченої суми боргу з урахуванням пені, 3% річних та інфляційної складової боргу, а також право на стягнення штрафу.
Із наданого позивачем розрахунку пені вбачається, що останнім було враховано п. 3.3 Договору, та здійснено розрахунок пені виходячи з подвійної облікової ставки Національного банку України.
Судом встановлено, що позивачем здійснено розрахунок пені у період з 26.10.204 по 31.05.2025 на суму заборгованості у розмірі 605 000,00 грн.
Здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" перевірку наданого позивачем розрахунку пені у сумі 103 861,10 грн, судом встановлено, що обґрунтованим є стягнення з відповідача пені в сумі 103 781,34 грн. В іншій частині вимог про стягнення пені (79,76 грн) належить відмовити, оскільки при здійсненні відповідного розрахунку позивачем допущеного арифметичну помилку.
Стосовно твердження відповідача про пропуск позивачем строку позовної давності для вимоги про стягнення пені суд зазначає наступне.
Відповідно до статей 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до п. 5 Угоди про реструктуризацію сторони дійшли згоди, що строк позовної давності на вимоги про стягнення заборгованості за цією угодою, у тому числі щодо стягнення заборгованості, штрафу, пені, інфляційної складової та 3% річних становить 5 років.
Згідно з ч. 1, 2 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені) (п. 1);
Відповідно до ч. 1, 6 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила; за грошовим зобов'язаннями перебіг позовної давності починається від дня виконання зобов'язання.
Для обчислення позовної давності застосовують загальні положення про обчислення строків, що містяться в статтях 252-255 ЦК України.
Відповідно до статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок.
Судом встановлено, що у зв'язку із збройною агресією російської федерації проти України введено воєнний стан Указом Президента України від 24.02.2022 № 64 "Про введення воєнного стану в Україні", та в подальшому Указами Президента України продовжено строк дії воєнного стану в Україні.
При цьому, Законом України "Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану" від 15.03.2022 №2120-ІХ доповнено розділ "Прикінцеві та перехідні положення" Цивільного кодексу України пунктом 19, за яким у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.
Таким чином, з огляду на приписи статей 256, 258 пунктів 12, 19 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України строк позовної давності позивачем не пропущено.
Оскільки відповідачем допущено невиконання Угоди про реструктуризацію, позивач обґрунтовано здійснив нарахування штрафу у розмірі 5% від суми непогашеної заборгованості станом на час звернення до суду.
Враховуючи, що станом на час звернення позивача з позовом до суду, заборгованість за спожиту теплову енергію становила 525 000,00 грн, суд дійшов висновку, що позивач вірно нарахував штраф у розмірі 5%, що становить 26 250,00 грн, а тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню в повному обсязі
Щодо заявлених позивачем вимог про стягнення 10 840,27 грн 3% річних та 67 155,00 грн інфляційних втрат суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд звертає увагу, що нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України є спеціальним заходом відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання. Аналогічні висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19 червня 2019 року у справах № 703/2718/16-ц та №646/14523/15-ц.
Судом встановлено, що позивачем здійснено розрахунок 3% річних та інфляційних втрат у період з 26.10.2024 по 31.05.2025 на суму заборгованості у розмірі 605 000,00 грн.
Здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" перевірку наданого позивачем розрахунку 3% річних у сумі 10 840,27 грн, судом встановлено, що обґрунтованим є стягнення з відповідача 3 % річних в сумі 10 831,17 грн. В іншій частині вимог про стягнення 3 % річних (9,10 грн) належить відмовити, оскільки при здійсненні відповідного розрахунку позивачем допущеного арифметичну помилку.
Здійснивши за допомогою інформаційно-пошукової системи "Ліга" перевірку наданого позивачем розрахунку інфляційних втрат у сумі 67 155,00 грн, судом встановлено, що обґрунтованим є стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 55 257,76 грн. В іншій частині вимог про стягнення інфляційних втрат (11 897,24 грн) належить відмовити, оскільки при здійсненні відповідного розрахунку позивачем допущеного арифметичну помилку.
За таких обставин, приймаючи до уваги наведене вище, позовні вимоги позивача про стягнення з відповідача 440 000,00 грн заборгованості за спожиту теплову енергію, 103 861,10 грн пені, 10 840,27 грн 3% річних, 67 155,00 грн інфляційних втрат, 26 250,00 грн штрафу підлягають частковому задоволенню.
З Житлово-будівельного кооперативу "Механізатор - 3" на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" підлягають стягненню 440 000,00 грн заборгованості за спожиту теплову енергію, 103 781,34 грн пені, 26 250,00 грн штрафу, 10 831,17 грн 3% річних, 55 257,76 грн інфляційних втрат. В частині позовних вимог про стягнення 79,76 грн пені, 9,10 грн 3% річних та 11 897,24 грн інфляційних втрат позовні вимоги задоволенню не підлягають.
Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає таке.
Частиною 1 статті 124 ГПК України визначено, що разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. При цьому частиною 2 наведеної статті ГПК України передбачено, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.
Позивачем до позовної заяви додано попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, який складається з суми судового збору в розмірі 10 996,60 грн.
Відповідач попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він поніс і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи, до суду не подав.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно з п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру, яка подана юридичною особою справляється судовий збір у розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
В той же час, позивач за звернення до Господарського суду міста Києва із позовом сплатив судовий збір у розмірі 12 256,60 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 1076 від 26.08.2025.
Тобто позивачем при зверненні до суду із позовом було надмірно сплачено судовий збір у сумі 1 260,00 грн за подання позовної заяви.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.
Позивач не звертався до суду з клопотанням про повернення надмірно сплаченого судового збору.
Частиною 3 статті 7 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Аналогічні приписи містить частина 1 статті 130 Господарського процесуального кодексу України, згідно яких у разі укладення мирової угоди до прийняття рішення у справі судом першої інстанції, відмови позивача від позову, визнання позову відповідачем до початку розгляду справи по суті суд у відповідній ухвалі чи рішенні у порядку, встановленому законом, вирішує питання про повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.12.2025 закрито провадження у справі № 910/11239/25 в частині позовних вимог про стягнення основного боргу у розмірі 85 000,00 грн, за таких обставин суд дійшов висновку про покладення судового збору в розмірі 637,50 грн на відповідача та повернення позивачу з державного бюджету 50 відсотків судового збору, сплаченого при поданні позову у розмірі 637,50 грн.
Враховуючи наведене вище, з огляду на часткове задоволення позову, судовий збір у сумі 10 179,30 грн покладається на відповідача, у сумі 179,80 грн на позивача, а у сумі 637,50 грн повертається позивачу з державного бюджету.
Керуючись ст. 56, 58, 73, 74, 76-80, 86, 123, 124, 129, 236-238, 241, 327 ГПК України, Господарський суд міста Києва
1. Позовні вимоги задовольнити частково.
2. Стягнути з Житлово-будівельного кооперативу "Механізатор - 3" (Україна, 02098, місто Київ, ДНІПРОВСЬКА НАБЕРЕЖНА, будинок 9; ідентифікаційний код: 22894446) на користь Комунального підприємства Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (Україна, 01001, місто Київ, ПЛОЩА ІВАНА ФРАНКА, будинок 5; ідентифікаційний код: 40538421) 440 000,00 грн (чотириста сорок тисяч гривень 00 коп.) заборгованості 103 781,34 грн (сто три тисячі сімсот вісімдесят одну гривню 34 коп.) пені, 26 250,00 грн (двадцять шість тисяч двісті п'ятдесят гривень 00 коп.) штрафу, 10 831,17 грн (десять тисяч вісімсот тридцять одну гривню 17 коп.) 3% річних, 55 257,76 грн (п'ятдесят п'ять тисяч двісті п'ятдесят сім гривень 76 коп.) інфляційних втрат та 10 179,30 грн (десять тисяч сто сімдесят дев'ять гривень 30 коп) судового збору.
3. Повернути Комунальному підприємству Виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) "Київтеплоенерго" (Україна, 01001, місто Київ, ПЛОЩА ІВАНА ФРАНКА, будинок 5; ідентифікаційний код: 40538421) з Державного бюджету України сплачений судовий збір в сумі 637,50 грн (шістсот тридцять сім гривень 50 коп), згідно платіжної інструкції № 1076 від 26.08.2025.
4. В іншій частині позову відмовити.
5. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України).
Рішення господарського суду може бути оскаржене в порядку та строки, передбачені ст. 253, 254, 256-259 ГПК України з урахуванням підпункту 17.5 пункту 17 Розділу XI "Перехідні положення" ГПК України.
Повне рішення складено 01.12.2025.
Суддя Оксана ГУМЕГА