"01" грудня 2025 р.
Справа №150/884/25
Провадження по справі №2/150/384/25
про залишення позовної заяви без руху
01 грудня 2025 року с. Мазурівка
Суддя Чернівецького районного суду Вінницької області Цимбалюк Л.П., отримавши позовну заяву ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Могилів-Подільського районного нотаріального округу Суперсона Олександра Петровича, третя особа - Чернівецька селищна рада Могилів - Подільського району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно, -
ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Склярову О.С., яка діє на підставі договору про надання правничої допомоги №4/07 від 28.08.2025, звернулася до суду із вище вказаним позовом.
Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 24.11.2025 головуючим суддею визначено суддю Суперсона С.П.
Ухвалою суду від 24.11.2025 задоволено заяву судді Суперсона С.П. про самовідвід, як головуючого судді, в межах цивільної справи №150/884/25 за позовом ОСОБА_1 .
При проведенні повторного автоматизованого розподілу вище вказаної цивільної справи у порядку, встановленому статтею 33 ЦПК України, головуючим суддею у справі визначено суддю Чернівецького районного суду Вінницької області Цимбалюк Л.П., про що свідчить протокол автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 27.11.2025.
Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.
У пункті 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про застосування норм цивільного процесуального законодавства при розгляді справ у суді першої інстанції» від 12.06.2009 року, №2 роз'яснюється, що позовна заява подається до суду в письмовій формі і за змістом повинна відповідати вимогам ЦПК України.
Згідно правової позиції Верховного Суду, викладеної в постанові від 04 грудня 2019 року у справі №697/2052/17-ц (№ 61-3014св19), відповідачами у справах про визначення додаткового строку для подання заяви про прийняття спадщини є спадкоємці, які прийняли спадщину. При відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Якщо є інші спадкоємці, які своєчасно подали заяву про прийняття спадщини і прийняли її, саме вони є відповідачем у справі.
Якщо інших спадкоємців, які прийняли спадщину, немає (наприклад, вони були усунені від спадкування, відмовилися від спадщини або пропустили строк), відповідачем виступає територіальна громада в особі органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.
Натомість представником позивача ОСОБА_1 - адвокатом Скляровою О.С. у позовній заяві зазначається відповідачем приватний нотаріус Могилів-Подільського районного нотаріального округу Суперсон О.П, а не спадкоємці, які прийняли спадщину, чи за їх відсутності територіальна громади в особі відповідного органу місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини. При цьому ОСОБА_2 в позовній заяві взагалі не зазначається про наявність чи то відсутність інших спадкоємців після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Окрім того, суд звертає увагу, що предметом позовних вимог згідно прохальної частини позовної заяви визначено три вимоги:
- визнати ОСОБА_1 такою, що прийняла спадщину після смерті ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 на підставі ч.3 ст.1268 ЦК України, у зв'язку з її постійним проживанням та реєстрацією разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини;
- визнати протиправною та скасувати постанову приватного нотаріуса Суперсона Олександра Петровича від 24.07.2025 по спадковій справі №205/24 про відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину ОСОБА_1 ;
- зобов'язати приватного нотаріуса Суперсона Олександра Петровича видати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 свідоцтво про право на спадщину.
Відповідно ч.1ст.188 ЦПК України в одній заяві може бути об'єднано декілька вимог, пов'язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Похідною позовною вимогою є вимога, задоволення якої залежить від задоволення іншої позовної вимоги (основної вимоги).
Відповідно до ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Правові засади справляння судового збору, платники, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначається положеннями Закону України «Про судовий збір».
Відповідно до частини 1 статті 3 Закону України «Про судовий збір» за подання до суду позовної заяви та іншої заяви, передбаченої процесуальним законодавством, справляється судовий збір.
Частиною 1 статті 4 Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року, №3674-VI встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Згідно абзацу 2, ч.3 ст.6 Закону України «Про судовий збір», у разі коли в позовній заяві об'єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.
Відповідно до п.п.2 п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір», за подання до суду позовної заяви немайнового характеру, яка подана фізичною особою складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду.
Статтею 7 Закону України «Про державний бюджет на 2025 рік» від 19.11.2024, №4059-IX встановлено прожитковий мінімум для працездатних осіб в розмірі 3028 гривні 00 копійок.
Відтак, сума судового збору, що підлягає до сплати за звернення фізичної особи до суду із позовною заявою немайнового характеру становить не більше та не менше 1211 гривень 20 копійок.
У пункті 10 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» від 17.10.2014 року, № 10 роз'яснюється, що подані до суду позовні заяви чи заяви, а також зустрічні позовні заяви можуть містити кілька самостійних позовних вимог, кожна з яких є об'єктом справляння судового збору.
Якщо в позовній заяві об'єднано дві або більше самостійних вимог немайнового характеру, пов'язані між собою, судовий збір сплачується окремо з кожної із таких вимог (або загальною сумою) (п.13 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ №10 від 17.10.2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах").
Однак, позивачем в порушення положень Закону України «Про судовий збір» від 8 липня 2011 року, №3674-VI, не в повному обсязі оплачено позовні вимоги.
Так, представником позивача - адвокатом Скляровою О.С. до позовної заяви на підтвердження сплати судового збору долучено квитанцію №645Y-945F-57EE від 21.11.2025, відповідно до якої ОСОБА_1 сплачено кошти в сумі 1211 грн. 20 коп.
Із вище наведеного вбачається, що ОСОБА_1 не в повному обсязі сплачено судовий збір при зверненні до суду із позовною заявою визнання права власності на спадкове майно, тобто, сплачено фактично лише 1211 гривень 20 копійок згідно квитанції №645Y-945F-57EE від 21.11.2025, тоді як сума судового збору за подання позовної заяви, предметом якої є три вимоги немайнового характеру.
Відповідно до ч.3 ст.9 Закону України «Про судовий збір» кошти судового збору спрямовуються на забезпечення здійснення судочинства та функціонування органів судової влади.
Відповідно до ч.2 ст.9 Закону України «Про судовий збір», суд перед відкриттям (порушенням) провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.
Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
За вище наведених обставин, в силу положень статті 185 ЦПК України приходжу до висновку про залишення позовної заяви, поданої ОСОБА_1 через свого представника - адвоката Склярової О.С., без руху та надання визначеного законом терміну для усунення недоліків, що містить позов.
На підставі викладеного вище, керуючись ст.175-177, 185, 352-355 ЦПК України, -
Позовну заяву ОСОБА_1 до приватного нотаріуса Могилів-Подільського районного нотаріального округу Суперсона Олександра Петровича, третя особа - Чернівецька селищна рада Могилів - Подільського району Вінницької області про визнання права власності на спадкове майно, - залишити без руху.
Надати позивачу п'ятиденний термін з дня отримання копії ухвали, - для виправлення недоліків позовної заяви.
Відповідно до ч.3 ст.185 ЦПК України якщо позивач відповідно до ухвали суду у встановлений строк виконає вимоги, визначені статями 175 і 177 ЦПК України, позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява буде вважатися неподаною і повертається позивачеві.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами (ч.1 ст.18 ЦПК України).
СУДДЯ: Л.П. ЦИМБАЛЮК