"01" грудня 2025 р. с-ще Тиврів 145/1186/25
2-о/145/78/2025
Тиврівський районний суд Вінницької області в складі:
головуючого судді Іванця В.Д.,
за участю секретаря Урсуляк Ю.В.,
заявника ОСОБА_1
представника заявника ОСОБА_2 ,
заінтересованої особи ОСОБА_3 ,
представників заінтересованих осіб: Шевченка І.О., Олексюка О.В., ОСОБА_4 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту перебування фізичної особи на утриманні, заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військова частина НОМЕР_1 , Служба у справах дітей Тиврівської селищної ради, військова частина НОМЕР_2 , Міністерство оборони України.
22.08.2025 до Тиврівського районного суду Вінницької області надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту перебування фізичної особи на утриманні.
Заява мотивована тим, що він народився ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Ровець Вінницького району, а проживає і зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 .
Житловий будинок, де він проживає з сім'єю, належить його діду ОСОБА_5 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 , у віці 84 роки.
Оскільки його дід потребував сторонньої постійної допомоги (догляду), то він й надавав всі необхідні послуги та допомогу в силу родинних стосунків, як онук на непрофесійній основі, своєму діду ОСОБА_5 .
Після смерті діда до складу його сім'ї входять: дружина - ОСОБА_3 , 1997 р.н., пасинок - ОСОБА_6 , 2016 р.н., дочка - ОСОБА_7 , 2022 р.н., дочка - ОСОБА_8 , 2025 р.н.
У свідоцтвах про народження дочок ОСОБА_9 та ОСОБА_10 він записаний їх батьком.
Як особа, що займалась постійним доглядом за дідом, то він мав право на відстрочку від призову на військову службу відповідно до приписів п. 14 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку" від 21.10.1993 з наступними змінами №3543-ХІІ. Цим правом він скористався та йому ІНФОРМАЦІЯ_4 надано відстрочку від призову на службу.
Його дружина та діти зареєстровані за адресою: АДРЕСА_2 , де проживає мати його дружини.
У зв'язку зі смертю діда він втратив право на відстрочку від призову на військову службу і тому почав збирати необхідні документи та готувати заяву до суду для встановлення юридичного факту - перебування фізичної особи на утриманні, оскільки пасинок ОСОБА_11 є членом його сім'ї, знаходиться на його утриманні, жодних соціальних виплат від центральної чи місцевої влади, чи аліментів сім'я не отримує, а рідний батько ОСОБА_12 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 .
19.08.2025 він приїхав в с. Слободу Шаргородську до тещі, коли пішов до магазину, то був затриманий посадовцями відділення № 2 ІНФОРМАЦІЯ_6 , які надали йому можливість повідомити про затримання дружину, яка й принесла до відділення № НОМЕР_3 ІНФОРМАЦІЯ_6 зібрані ним документи про нього та його сім'ю. Тут же, в цьому відділенні №2 ІНФОРМАЦІЯ_6 йому був наданий бланк заяви про відстрочку від мобілізації. Він почав писати заяву, де власноручно вказав РНОКПП, адресу, прізвище, номер телефону, як йому було повідомлено, що згідно з наявними в нього документами він немає права на відстрочку від призову по мобілізації на підставі п.3 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізацію та мобілізаційну підготовку", оскільки не є доведеним факт перебування прийомного сина ОСОБА_11 на утриманні.
Просить встановити юридичний факт перебування на його утриманні ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_7 .
Ухвалою Тиврівського районного суду Вінницької області від 25.08.2025 заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі в порядку окремого провадження. Справу призначено до судового розгляду у відкритому судовому засіданні, залучено заінтересованих осіб: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
28.08.2025 заінтересованою особою ІНФОРМАЦІЯ_4 надано лист від 28.08.2025 № 5/ЄТ95, у якому зазначено, що громадянин ОСОБА_1 був призваний на військову службу по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_6 ( ОСОБА_13 ) 19.08.2025.
Ухвалою суду від 15.09.2025 клопотання представника заявника задоволено, залучено до участі у справі заінтересованих осіб: військову частину НОМЕР_1 , Службу у справах дітей Тиврівської селищної ради.
Ухвалою суду від 06.10.2025 клопотання представника заявника задоволено, залучено до участі у справі заінтересованих осіб: військову частину НОМЕР_2 , Міністерство оборони України.
Заінтересовані особи у визначений судом строк заперечень на заяву не подали.
13.10.2025 представником заінтересованої особи Міністерства оборони України Стадником С.І. подано до суду додаткові пояснення у справі, у яких останній зазначає наступне.
Заявник на момент звернення до суду уже є військовослужбовцем, який проходить службу в ЗСУ. Законодавство не передбачає можливості надання відстрочки вже після призову на військову службу, у тому числі й на підставах, передбачених ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Встановлення факту, на який посилається заявник, не має жодних юридичних наслідків для вирішення питання про проходження ним військової служби, і не може бути підставою для звільнення або припинення мобілізації.
Окрім цього, у контексті тлумачення положення "на утриманні перебувають" слід враховувати, що такий статус особи повинен бути реально підтверджений обов'язком утримання, встановленим законом, або судовим рішенням. Заявник не є біологічним батьком ОСОБА_6 , а є його вітчимом. Відповідно до ст. 268 СК України, вітчим зобов'язаний утримувати малолітніх або неповнолітніх падчерку чи пасинка лише за таких умов: якщо вони проживають з ним і не мають батька, матері, діда, баби, повнолітніх братів або сестер, або ці особи з поважних причин не можуть надати їм належного утримання, і лише за умови, що вітчим може надавати таку матеріальну допомогу. У даному випадку у дитини є жива мати - ОСОБА_3 , яка проживає разом із заявником і дитиною, що підтверджується актом обстеження житлово-побутових умов та іншими документами у справі. Також наявні баба і дід по материнській лінії, а також родичі по лінії померлого батька ОСОБА_14 , і не надано жодного доказу того, що ці особи не можуть надавати дитині утримання. Отже, не виконані умови, за яких вітчим вважається особою, зобов'язаною до утримання пасинка, що прямо випливає з вимог ст.268 СК України. Таким чином, ОСОБА_1 не є законним утримувачем трьох дітей, а тому не підпадає під дію п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Встановлення факту перебування дитини на утриманні заявника не підтверджує наявність юридичного обов'язку, і, відповідно, не створює права на відстрочку. Крім того, за відсутності правового значення цього факту в ситуації, коли заявник уже призваний на військову службу, така заява не може бути задоволена.
Вважає заяву необґрунтованою, а встановлення запитуваного факту таким, що не має правового значення і не породжує юридичних наслідків, тому заява не підлягає задоволенню.
У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 та його представник ОСОБА_2 заявлені вимоги підтримали, просили їх задовольнити з підстав, зазначених у заяві. Крім цього ОСОБА_1 пояснив, що на даний час є військовослужбовцем, а саме командиром відділення БПЛА вч НОМЕР_4 . Щодо утримання ОСОБА_6 , то вказав, що батько останнього ОСОБА_14 помер, брат батька - зник безвісти під час виконання бойового завдання, інформація про діда та бабу по лінії батька відсутня, останнє відоме їх місцезнаходження територія рф, отже утриманням дитини займається саме він. До призову до лав ЗСУ офіційно працював, отримував заробітну плату в розмірі 20-25 тисяч гривень за які і утримував трьох дітей. Пенсії ОСОБА_6 по втраті годувальника не отримував, оскільки в цьому їм було відмовлено, оскільки його покійний батько ОСОБА_14 не мав відповідного страхового стажу та був громадянином рф. Просив встановити факт утримання ним ОСОБА_6 з метою отримання відстрочки від мобілізації.
Заінтересована особа ОСОБА_3 просить заяву задоволити, пояснила, що саме її чоловік утримує двох їх спільних доньок та ОСОБА_6 . Батько ОСОБА_6 - ОСОБА_14 помер, родичів по лінії останнього не має. Вона на даний час перебуває у декретній відпустці, тому щомісячно отримує декретні та базову соціальну допомогу в розмірі 9200 гривень. Також у неї є матір, бабуся ОСОБА_6 , яка є особою з інвалідністю, а також дві сестри, на утриманні однієї з яких також перебуває троє дітей. Отже, її рідні не мають змоги допомагати по утриманню ОСОБА_6 , цей тягар лягав саме на її чоловіка ОСОБА_1 .
Представник заінтересованої особи ІНФОРМАЦІЯ_8 ОСОБА_15 в судовому засіданні пояснив, що заявник ОСОБА_1 з 09.05.2025 по 09.08.2025 мав відстрочку від мобілізації, в подальшому був призваний до лав ЗСУ. Під час прийняття рішення по справі зіслався на розсуд суду.
Представник заінтересованої особи Служби у справах дітей Тиврівської селищної ради Олексюк О.В. в судовому засіданні пояснив, що сім'я ОСОБА_1 на обліку в службі не перебуває. Під час прийняття рішення по справі зіслався на розсуд суду.
Представник заінтересованої особи Міністерства оборони України Стадник С.І. в судовому засіданні просив у задоволенні заяви відмовити, оскільки встановлення факту, який просить заявник не матиме для нього будь-якого значення, оскільки він є мобілізованим, тому на нього не поширюються норми ст. 23 ЗУ "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", також не доведено належними доказами факт утримання ОСОБА_6 виключно заявником ОСОБА_1 , при цьому в дитини є інші рідні, що в силу приписів ст. 268 СК України не свідчить про обов'язок вітчима утримувати пасинка.
Представники заінтересованих осіб: військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 до суду не з'явилися, були належним чином повідомленні, про причини неявки не повідомили.
Відповідно до ч. 1 ст. 223 ЦПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
З цих причин суд дійшов висновку про розгляд справи без представників заінтересованих осіб військової частини НОМЕР_1 , військової частини НОМЕР_2 , які не з'явилися без поважних причин, у вказаному судовому засіданні за наявними матеріалами.
Судом установлено такі фактичні обставини справи.
Відповідно до свідоцтва про народження виданого повторно від 11.12.2024 серії НОМЕР_5 ІНФОРМАЦІЯ_9 народився ОСОБА_6 , батьками якого є ОСОБА_14 та ОСОБА_3 (а.с.11).
Батько ОСОБА_6 - ОСОБА_14 помер ІНФОРМАЦІЯ_5 в м. Жмеринка Вінницької області, що підтверджується свідоцтвом про смерть виданим повторно від 13.07.2024 серія НОМЕР_6 (а.с.10).
Згідно з витягом з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про внесення змін до актового запису цивільного стану від 16.09.2025 № 00053625134 відповідно до ст. 148 СК України внесено зміни до актового запису про народження дитини ОСОБА_6 , а саме змінено прізвище з ОСОБА_16 на ОСОБА_17 (а.с.58-59).
Відповідно до довідки ГУ Пенсійного фонду України у Вінницькій області від 06.10.2025 № 234 ОСОБА_3 не перебуває на обліку в ГУ ПФУ у Вінницькій області, пенсію по втраті годувальника на сина ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , не отримує (а.с.98).
Заявник ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , з 17.07.2024 перебуває у шлюбі з ОСОБА_18 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , прізвище чоловіка та дружини після одруження ОСОБА_17 , що підтверджується свідоцтвом про одруження від 17.07.2024 серії НОМЕР_7 (а.с.7).
У ОСОБА_1 та ОСОБА_3 народилися дві доньки ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_11 , та ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_12 , що підтверджується їх свідоцтвами про народження від 27.05.2025 серії НОМЕР_8 (а.с.12) та від 11.12.2024 серії НОМЕР_9 (а.с.13) відповідно.
ОСОБА_6 з 14.09.2016 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується витягом з реєстру Шаргородської ТГ від 29.05.2025 (а.с.8).
ОСОБА_6 здоровий, що підтверджується висновком про стан його здоров'я від 11.08.2025 № 427 виданим КНП "Багатопрофільна лікарня" Тиврівської селищної ради (а.с.23).
Заявник ОСОБА_1 з 25.12.2009 зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягом з реєстру Тиврівської ТГ від 27.05.2025 (а.с.9).
Згідно з довідкою відділу "ЦНАП" виконавчого комітету Шаргородської міської ради від 20.08.2025 № 1297 ОСОБА_3 , 1997 р.н., проживає та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_2 , склад сім'ї наступний: чоловік ОСОБА_1 , 1993 р.н., син - ОСОБА_6 , 2016 р.н., дочка - ОСОБА_7 , 2022 р.н., дочка - ОСОБА_8 , 2025 р.н. (а.с.14).
Відповідно до довідки виданої керівником Строїнецького ліцею Тиврівської селищної ради від 04.09.2025 № 170 ОСОБА_1 , вітчим ОСОБА_6 , сумлінно виконує батьківські обов'язки щодо навчання та виховання сина, відвідує батьківські збори (а.с.38).
Відповідно до акта обстеження житлово-побутових умов та встановлення факту спільного проживання ОСОБА_1 від 26.08.2025, останній проживає за адресою: АДРЕСА_3 разом з дружиною ОСОБА_3 , трьома дітьми. Дружина перебуває у декретній відпустці, сім'я має статус багатодітної та знаходиться на повному утриманні ОСОБА_1 (а.с.39).
Згідно з посвідченням виданим управлінням праці та соціального захисту населення Вінницької РДА від 02.06.2025 сім'я ОСОБА_19 та ОСОБА_1 є багатодітною, в графі діти вказані: ОСОБА_6 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 (а.с.22).
Відповідно до довідки про проходження попереднього, періодичного та позачергового психіатричних оглядів, у тому числі на предмет вживання психоактивних речовин № 1619 від 07.08.2025 ОСОБА_1 не має протипоказань щодо виконання батьківських обов'язків, у тому числі пов'язаних із вживанням психоактивних речовин (а.с.20)
ОСОБА_1 здоровий, що підтверджується висновком про стан його здоров'я від 07.08.2025 № 416 виданим КНП "Багатопрофільна лікарня" Тиврівської селищної ради (а.с.21).
Згідно з копією військового квитка серії НОМЕР_10 ОСОБА_1 є військовозобов'язаним (а.с.15-19).
Заява ОСОБА_1 адресована ІНФОРМАЦІЯ_13 на продовження відстрочки з 06.08.2025 частково заповнена, вказані лише анкетні дані заявника, однак заява не підписана (а.с.24).
ОСОБА_1 19.08.2025 призваний на військову службу по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_6 ( ОСОБА_13 ), що підтверджується довідкою від 28.08.2025 №5/2899 ІНФОРМАЦІЯ_14 (а.с.34).
Відповідно до ст. 4 ЦК України основу цивільного законодавства України становить Конституція України. Основним актом цивільного законодавства України є Цивільний кодекс України. Актами цивільного законодавства є також інші закони України, які приймаються відповідно до Конституції України та цього Кодексу. Цивільні відносини можуть регулюватись актами Президента України у випадках, встановлених Конституцією України. Актами цивільного законодавства є також постанови Кабінету Міністрів України.
Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ч. 1 ст. 293 ЦПК України окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.
Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту родинних відносин між фізичними особами, перебування фізичної особи на утриманні.
Частина 1 ст. 318 ЦПК України встановлює, що в заяві повинно бути зазначено: 1) який факт заявник просить встановити та з якою метою; 2) причини неможливості одержання або відновлення документів, що посвідчують цей факт; 3) докази, що підтверджують факт.
Згідно з ч. 1 ст. 319 ЦПК України у рішенні суду повинно бути зазначено відомості про факт, встановлений судом, мету його встановлення, а також докази, на підставі яких суд установив цей факт.
У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі №320/948/18 (провадження № 14-567цс18) зроблено висновок, що у порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, за наявності певних умов. А саме, якщо: згідно із законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян; чинним законодавством не передбачено іншого порядку їх встановлення; заявник не має іншої можливості одержати або відновити загублений чи знищений документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення; встановлення факту не пов'язується з наступним вирішенням спору про право. Чинне цивільне процесуальне законодавство відносить до юрисдикції суду справи про встановлення фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення суб'єктивних прав громадян.
Отже, справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, належать до юрисдикції суду за таких умов:
- факти, що підлягають встановленню, повинні мати юридичне значення, тобто від них мають залежати виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян. Для визначення юридичного характеру факту потрібно з'ясувати мету встановлення;
- встановлення факту не пов'язується з подальшим вирішенням спору про право;
- заявник не має іншої можливості одержати чи відновити документ, який посвідчує факт, що має юридичне значення;
- чинним законодавством не передбачено іншого позасудового порядку встановлення юридичних фактів.
Подібні висновки містяться у постановах Верховного Суду від 19.06.2019 у справі №752/20365/16-ц, від 05.12.2019 у справі № 750/9847/18, від 03.02.2021 у справі №644/9753/19, від 16.06.2021 у справі № 643/6447/19/19, від 08.09.2021 у справі №641/5187/20.
З таких же критеріїв виходила Велика Палата Верховного Суду в постанові від 18.01.2024 у справі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23).
Суд зазначає, що спору з приводу проживання однією сім'єю вітчима та пасинка не має. Позасудового порядку встановлення юридичного факту, що просить заявник законодавством не передбачено.
Однак, відповідно до матеріалів справи заявнику необхідно встановлення факту перебування на його утриманні трьох дітей з метою отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації згідно зі ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію". Окрім того, заявник підтвердив саме цю мету безпосередньо в судовому засіданні.
Отже, суду необхідно встановити, чи породить встановлення цього факту для заявника юридичні наслідки - можливість отримання ним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 23 Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" не підлягають призову на військову службу під час мобілізації військовозобов'язані жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, крім тих, які мають заборгованість із сплати аліментів, сукупний розмір якої перевищує суму платежів за три місяці.
Водночас суд зазначає, що згідно з матеріалами справи та дослідженими доказами встановлено, що заявник як військовозобов'язаний 19.08.2025 призваний на військову службу по мобілізації ІНФОРМАЦІЯ_6 ( АДРЕСА_2 ), яку проходить і на час розгляду справи, тобто є військовослужбовцем.
Отже, на ОСОБА_1 не поширюється дія Закону України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", оскільки вказані питання врегульовані статтею 26 Закону України «Про військовий обов'язок та військову службу».
Враховуючи, що заявник просив встановити факт перебування на його утриманні трьох дітей, однак встановлення цього факту не має юридичного значення для отримання ним відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, тому заява задоволенню не підлягає.
Також суд звертає увагу, що відповідно до положень статті 13 ЦПК України суд не може вийти за межі заявлених вимог та фактично змінити мету звернення заявника до суду за встановленням цього факту та надати встановленому факту інше правове значення, ніж те, на яке посилався ОСОБА_1 .
Крім того, щодо утримання ОСОБА_1 свого пасинка ОСОБА_6 суд зазначає таке.
Відповідно до ст. 180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно з ч. 1 ст. 265 СК України баба, дід зобов'язані утримувати своїх малолітніх, неповнолітніх внуків, якщо у них немає матері, батька або якщо батьки не можуть з поважних причин надавати їм належного утримання, за умови, що баба, дід можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 280 СК України мачуха, вітчим зобов'язані утримувати малолітніх, неповнолітніх падчерку, пасинка, які з ними проживають, якщо у них немає матері, батька, діда, баби, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати їм належного утримання, за умови, що мачуха, вітчим можуть надавати матеріальну допомогу.
Як зазначалось вище, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 мають двох спільних доньок, а отже заявник має обов'язок утримувати своїх дітей. Щодо утримання пасинка ОСОБА_6 , то суд зазначає, що це право заявника, а не обов'язок. Та обставина, що пасинок, неповнолітня дитина дружини, проживає разом із заявником не свідчить про самостійне утримання ним цієї дитини.
Також суд враховує те, що син ОСОБА_6 проживає разом з матір'ю, яка отримує соціальні виплати на дітей від держави, зокрема і на нього, якого зобов'язана утримувати. Заявник не надав суду належних доказів свого матеріального забезпечення, інформацію про місце роботи та отриману заробітну плату, не довів, що це є єдиним джерелом доходів сім'ї, що могло б підтвердити, що пасинок перебуває виключно на його утриманні та що він може надавати таке утримання - матеріальну допомогу.
Окрім того, заявник не надав суду доказів, що в його пасинка ОСОБА_6 не має діда, баби, як по лінії матері, так і по лінії батька, повнолітніх братів та сестер або ці особи з поважних причин не можуть надавати належного утримання дитині ОСОБА_6 .
Проаналізувавши та оцінивши докази безпосередньо в судовому засіданні, заслухавши учасників справи, суд установив, що ОСОБА_1 на підтвердження заяви не надав належних, достовірних та допустимих доказів, які були б достатніми для встановлення юридичного факту, що на його утриманні перебуває троє дітей, крім того встановлення цього факту не має для ОСОБА_1 юридичного значення, від його встановлення не залежить реалізація його права на отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, передбаченого Законами України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію", тому в задоволені заяви слід відмовити.
Враховуючи викладене, керуючись ст. 3, 4, 13, 77-81, 141, 258-259, 263-265, 268, 273, 293, 315, 319 ЦПК України,суд,-
У задоволені заяви ОСОБА_1 про встановлення юридичного факту перебування фізичної особи на утриманні, заінтересовані особи: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , військова частина НОМЕР_1 , Служба у справах дітей Тиврівської селищної ради, військова частина НОМЕР_2 , Міністерство оборони України - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом 30 днів з дня складання повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Учасник справи, якому повне судове рішення не буде вручено в день його складання або проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга на рішення буде подана протягом 30 днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення виготовлено 01 грудня 2025 року.
Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_15 , НОМЕР_11 , адреса проживання: АДРЕСА_1 .
Заінтересовані особи:
- ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_16 , адреса проживання: АДРЕСА_2 ;
- служба у справах дітей Тиврівської селищної ради, код ЄДРПОУ 44059048, юридична адреса: вул. Тиверська, буд. 40, с-ще Тиврів Вінницького району Вінницької області;
- ІНФОРМАЦІЯ_1 , юридична адреса: АДРЕСА_4 .
- військова частина НОМЕР_1 , код ЄДРПОУ НОМЕР_12 , місце розташування: АДРЕСА_5 ;
- військова частина НОМЕР_2 , код ЄДРПОУ НОМЕР_12 , місце розташування: 81052, с.Старичі Львівської області (інженерне містечко);
- Міністерство оборони України, код ЄДРПОУ 00034022, юридична адреса: 02168, проспект Повітряних сил України, буд. 6, м. Київ.
Суддя Іванець В. Д.