Справа № 128/4026/25
01 грудня 2025 року м. Вінниця
Суддя Вінницького районного суду Вінницької області Карпінська Ю.Ф., отримавши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу,
07.10.2025 до Вінницького районного суду Вінницької області подано вищевказану позовну заяву.
Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою судді від 09.10.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху та надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, оскільки позивачем ОСОБА_1 не зазначено зареєстрованого місця проживання відповідача або місцезнаходження майна відповідача чи його останнього відомого зареєстрованого місця проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи) в Україні; позивачем не зазначено та до позову не долучено доказів, що підтверджують наявність у позивача на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей або що вона не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача; відомості про наявність домовленості між позивачем та відповідачем про розгляд справи за зареєстрованим місцем проживання позивача також відсутні.
15.10.2025 позивач ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали судді Вінницького районного суду Вінницької області подала відповідну заяву.
Зі змісту позовної заяви та долучених до неї документів убачається, що відповідач ОСОБА_3 є громадянином Румунії.
Позивачем ОСОБА_1 подано заяву, у якій вона зазначає, що останнім їй відомим місцем проживання відповідача ОСОБА_4 є адреса її місця проживання, а саме: АДРЕСА_1 ; на даний час їй не відомо, де знаходиться відповідач, можливості отримати інформацію та документи щодо його місця реєстрації та проживання у неї відсутні.
Вінницький районний суд Вінницької області з метою встановлення відомостей про зареєстроване місце проживання відповідача або місцезнаходження майна відповідача чи його останнє відоме зареєстроване місце проживання або перебування чи постійне його заняття (роботи) в Україні надсилав відповідні запити у Державну міграційну службу України.
Однак станом на 18.11.2025 відомості про зареєстроване місце проживання відповідача або місцезнаходження майна відповідача чи його останнє відоме зареєстроване місце проживання або перебування чи постійне його заняття (роботи) в Україні у суду відсутні.
Вінницький районний суд Вінницької області ухвалою судді 18.11.2025 позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху та надав позивачу строк для усунення недоліків позовної заяви, а саме: з огляду на відсутність у суду інформації про зареєстроване місце проживання відповідача або місцезнаходження майна відповідача чи його останнє відоме зареєстроване місце проживання або перебування чи постійне його заняття (роботи) в Україні та необхідність повідомити відповідача ОСОБА_4 , який є громадянином іншої країни, про дату, час та місце розгляду справи, позивачу слід подати до суду належно оформлений, перекладений на мову країни, громадянство якої має ОСОБА_5 , нотаріально посвідчений примірник позовної заяви, а також документів, які додаються до неї.
27.11.2025 позивач ОСОБА_1 на виконання вимог ухвали судді Вінницького районного суду Вінницької області від 18.11.2025 подала заяву з долученням до неї документів, а саме: належно оформлений, перекладений на мову країни, громадянство якої має ОСОБА_5 , нотаріально посвідчений примірник позовної заяви, а також документів, які додаються до неї.
Відповідно до ч. 1 ст. 187 ЦПК України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п'яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 185 цього Кодексу.
Згідно ч. 1 ст. 497 ЦПК України, підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про міжнародне приватне право», іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватно правові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм: хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою; об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави; юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.
Згідно ч. 1 ст. 60 Закону України «Про міжнародне приватне право», правові наслідки шлюбу визначаються спільним особистим законом подружжя, а за його відсутності правом держави, у якій подружжя мало останнє спільне місце проживання, за умови, що хоча б один з подружжя все ще має місце проживання у цій державі, а за відсутності такого правом, з яким обидва з подружжя мають найбільш тісний зв'язок іншим чином.
Відповідно до ч. 1 ст. 63 Закону України «Про міжнародне приватне право», припинення шлюбу та правові наслідки припинення шлюбу визначаються правом, яке діє на цей час щодо правових наслідків шлюбу.
Оскільки позивач є громадянкою України, а відповідач громадянином Румунії, то правовідносини між сторонами обтяжені ознакою «іноземний елемент», а тому вирішення спору між ними щодо розірвання шлюбу та наслідків такого розірвання в судах України необхідно здійснювати відповідно до Закону України «Про міжнародне приватне право», з урахуванням вимог ЦПК України та інших законів України.
Верховний Суд у постановах від 22.12.2021 (справа № 591/4922/21), від 11.09.2024 (справа № 757/68189/21-ц) зазначив, що одне з найважливіших процесуальних питань, яке має вирішити суд під час відкриття провадження у справі, - це питання про підсудність справи цьому суду і вказане має велике значення, оскільки означає дотримання судами положень статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року, згідно з якою кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Відповідно до ч. 1 ст. 27 ЦПК України, позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Відомості про зареєстроване місце проживання відповідача у суду відсутні.
Згідно з ч. 2 ст. 28 ЦПК України, позови про розірвання шлюбу можуть пред'являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них.
Однак у даній позовній заяві не зазначено та до позову не долучено доказів, що підтверджують наявність у позивача на утриманні малолітніх або неповнолітніх дітей або що вона не може за станом здоров'я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача; відомості про наявність домовленості між позивачем та відповідачем про розгляд справи за зареєстрованим місцем проживання позивача також відсутні.
Згідно з частинами дев'ятою та десятою статті 28 ЦПК України, позови до відповідача, місце реєстрації проживання або перебування якого невідоме, пред'являються за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи). Позови до відповідача, який не має в Україні місця проживання чи перебування, можуть пред'являтися за місцезнаходженням його майна або за останнім відомим зареєстрованим місцем його проживання чи перебування в Україні.
Оскільки позивачем ОСОБА_1 зазначає, що останнім їй відомим місцем проживання відповідача ОСОБА_4 є адреса її місця проживання, а саме: АДРЕСА_1 , тому слід дійти висновку, що дана справа підсудна Вінницькому районному суду Вінницької області.
У пункті 4 частини другої статті 187 ЦПК України визначено, що при прийнятті позовної заяви до розгляду та відкритті провадження у справі у відповідній ухвалі зазначається, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦПК України, питання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
У частині четвертій статті 19 ЦПК України визначено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду: 1) малозначних справ; 2) справ, що виникають з трудових відносин; 3) справ про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд; 4) справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 274 ЦПК України, у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються справи: 1) малозначні справи; 2) що виникають з трудових відносин; 3) про надання судом дозволу на тимчасовий виїзд дитини за межі України тому з батьків, хто проживає окремо від дитини, у якого відсутня заборгованість зі сплати аліментів та якому відмовлено другим із батьків у наданні нотаріально посвідченої згоди на такий виїзд.
Згідно з ч. 6 ст. 19 ЦПК України, для цілей цього Кодексу малозначними справами є: 1) справи, у яких ціна позову не перевищує тридцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує вісімдесят розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) справи про стягнення аліментів, збільшення та зменшення їх розміру, припинення стягнення аліментів, оплату додаткових витрат на дитину, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, якщо такі вимоги не пов'язані із встановленням чи оспорюванням батьківства (материнства); 4) справи про розірвання шлюбу; 5) справи про захист прав споживачів, ціна позову в яких не перевищує шістдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
У частині першій статті 279 ЦПК України визначено, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі.
Згідно з ч. 2 ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.
У частині четвертій статті 279 ЦПК України визначено, що перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Згідно з ч. 8 ст. 279 ЦПК України, при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи, а у випадку розгляду справи з повідомленням (викликом) учасників справи - також заслуховує їх усні пояснення та показання свідків. Судові дебати не проводяться.
За вказаних обставин, оскільки справа є малозначною, вважаю необхідним прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі, розглянути її в порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
У частині одинадцятій статті 128 ЦПК України визначено, що відповідач, третя особа, свідок, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, а також заінтересована особа у справах про видачу обмежувального припису викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, а у разі розгляду справи про видачу обмежувального припису - не пізніше 24 годин до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.
Оскільки суд на даний час не володіє інформацією про місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи відповідача ОСОБА_4 , тому вважаю необхідним, крім здійснення виклику за останнім відомим позивачу місцем проживання, також здійснити виклик відповідача ОСОБА_4 в судове засідання, у відповідності до вимог ч. 11 ст. 128 ЦПК України, шляхом опублікування оголошення про його виклик до суду на офіційному вебсайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання.
Керуючись статтями 187, 274-279 ЦПК України, суддя -
Прийняти до розгляду та відкрити провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу.
Розгляд справи проводити у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
Перше судове засідання у справі призначити на 14 год 20 хв 23 грудня 2025 року, яке провести в залі судових засідання в приміщенні Вінницького районного суду Вінницької області (м. Вінниця, вул. Винниченка, 29).
У судове засідання викликати учасників справи:
- позивача ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 );
- відповідача ОСОБА_2 ( АДРЕСА_1 , а також шляхом опублікування оголошення на офіційному вебсайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання).
Визначити строк відповідачу для подання заяви із запереченнями щодо розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Роз'яснити відповідачу його право подати відзив на позовну заяву протягом п'ятнадцяти днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Роз'яснити позивачу її право подати до суду відповідь на відзив в строк не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Роз'яснити відповідачу його право подати заперечення протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.
Роз'яснити учасникам справи, що подання заяв по суті справи є їхнім правом. У разі ненадання учасником розгляду заяви по суті справи у встановлений судом або законом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами.
Попередити учасників справи про недопустимість зловживання процесуальними правами, шляхом подання завідомо безпідставного позову, позову за відсутності предмета спору або у спорі, який має очевидно штучний характер; умисного неповідомлення про осіб, які мають бути залучені до участі у справі, тощо.
У разі, якщо подання скарги, заяви, клопотання буде визнане зловживанням процесуальними правами, суд з урахуванням обставин справи має право залишити без розгляду або повернути скаргу, заяву, клопотання.
Позивач вправі відмовитися від позову (всіх або частини позовних вимог), відповідач має право визнати позов (всі або частину позовних вимог) на будь-якій стадії судового процесу.
Сторони можуть укласти мирову угоду на будь-якій стадії судового процесу.
Можливість отримати інформацію щодо справи, що розглядається, учасники справи мають на офіційному вебпорталі судової влади України в мережі Інтернет (вебадреса сторінки - http://vnr.vn.court.gov.ua).
Ухвала окремо від рішення суду не може бути оскаржена в апеляційному порядку.