ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА вул. Б.Хмельницького, 44-В, м.Київ, 01054, тел. (044) 334 68 95 e-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua, web: ki.arbitr.gov.ua Код ЄДРПОУ 05379487
м. Київ
25.11.2025Справа № 910/13495/25
Суддя Плотницька Н.Б., розглянувши справу
за позовом ІНФОРМАЦІЯ_1 АДРЕСА_1
до ІНФОРМАЦІЯ_2 "ІНФОРМАЦІЯ_3" АДРЕСА_2
про стягнення ІНФОРМАЦІЯ_4.
Представники сторін: не викликались
30.10.2025 до Господарського суду міста Києва надійшла позовна ІНФОРМАЦІЯ_1 з вимогами до ІНФОРМАЦІЯ_2 "ІНФОРМАЦІЯ_3" про стягнення ІНФОРМАЦІЯ_4.
Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач в порушення норм чинного законодавства України та укладеного сторонами договору на поставку (закупівлю) товарів і послуг для ІНФОРМАЦІЯ_5 належним чином не виконав взяті на себе зобов'язання щодо повернення непідтвердженої суми попередньої оплати у визначені контактом терміни, у зв'язку з чим відповідачу нараховано ІНФОРМАЦІЯ_6
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 12.08.2025 відкрито провадження у справі № 910/13495/25, розгляд справи постановлено здійснювати в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 07.11.2025 виправлено допущену в ухвалі Господарського суду міста Києва від 06.11.2025 по справі № 910/13495/25 описку.
12.11.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні.
21.11.2025 до Господарського суду міста Києва від відповідача надійшло клопотання про призначення експертизи на предмет наявності у матеріалах справи відомостей, що становлять державну таємницю.
24.11.2025 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла відповідь на відзив.
26.11.2025 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшли додаткові пояснення.
Розглянувши заявлене відповідачем клопотання про призначення експертизи на предмет наявності у матеріалах справи відомостей, що становлять державну таємницю, суд зазначає наступне.
В обґрунтування клопотання про призначення експертизи відповідач зазначає, що в матеріалах справи наявні письмові документи, що містять відомості про найменування (номенклатуру) товару оборонного призначення, його кількість, вартість, умови та строки постачання, про виконавця, замовника, продавця та кінцевого споживача, недотримання встановленого законом режиму поводження з якими може негативно вплинути на інтереси держави в умовах триваючої збройної агресії проти України та введеного в Україні воєнного стану.
Відповідно до частини першої статті 99 Господарського процесуального кодексу України суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов: 1) для з'ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо; 2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.
Згідно зі статтею 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об'єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Якщо наявні у справі докази є взаємно суперечливими, їх оцінку в разі необхідності може бути здійснено господарським судом з призначенням відповідної судової експертизи.
Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення. До аналогічного висновку прийшла Об'єднана палата Касаційного господарського суду Верховного Суду в постанові від 26 жовтня 2018 року у справі № 910/9971/17.
Відповідно до частини другої статті 98 Господарського процесуального кодексу України предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Предметом висновку експерта не можуть бути питання права.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про державну таємницю" державна таємниця (далі також - секретна інформація) - вид таємної інформації, що охоплює відомості у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку, розголошення яких може завдати шкоди національній безпеці України та які визнані у порядку, встановленому цим Законом, державною таємницею і підлягають охороні державою.
Віднесення інформації до державної таємниці - процедура прийняття (державним експертом з питань таємниць) рішення про віднесення категорії відомостей або окремих відомостей до державної таємниці з установленням ступеня їх секретності шляхом обґрунтування та визначення можливої шкоди національній безпеці України у разі розголошення цих відомостей, включенням цієї інформації до Зводу відомостей.
Гриф секретності - реквізит матеріального носія секретної інформації, що засвідчує ступінь секретності даної інформації. Вказана стаття також визначає, що засекречування матеріальних носіїв інформації - введення у встановленому законодавством порядку обмежень на поширення та доступ до конкретної секретної інформації шляхом надання відповідного грифу секретності документам, виробам або іншим матеріальним носіям цієї інформації.
Згідно з вимогами частини 2 статті 15 Закону України "Про державну таємницю" гриф секретності кожного матеріального носія секретної інформації повинен відповідати ступеню секретності інформації, яка у ньому міститься, згідно із Зводом відомостей, що становлять державну таємницю, - "особливої важливості", "цілком таємно" або "таємно". Реквізити кожного матеріального носія секретної інформації складаються із: грифа секретності; номера примірника; статті Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, на підставі якої здійснюється засекречення; найменування посади та підпису особи, яка надала гриф секретності.
Таким чином, носіям, які містять інформацію з обмеженим доступом у встановленому законом порядку присвоюється гриф секретності із зазначенням реквізитів, як вказано вище.
Згідно з положеннями статті 8 вказаного Закону України "Про державну таємницю", до державної таємниці у порядку, встановленому цим Законом, відноситься інформація, зокрема, ІНФОРМАЦІЯ_7У сфері зовнішніх відносин: про директиви, плани, вказівки делегаціям і посадовим особам з питань зовнішньополітичної і зовнішньоекономічної діяльності України, спрямовані на забезпечення її національних інтересів і безпеки; про військове, науково-технічне та інше співробітництво України з іноземними державами, якщо розголошення відомостей про це завдаватиме шкоди національній безпеці України; про експорт та імпорт озброєння, військової і спеціальної техніки, окремих стратегічних видів сировини і продукції.
Відповідно до статті 9 Закону України "Про державну таємницю" державний експерт з питань таємниць здійснює відповідно до вимог цього Закону віднесення інформації у сфері оборони, економіки, науки і техніки, зовнішніх відносин, державної безпеки та охорони правопорядку до державної таємниці, зміни ступеня секретності цієї інформації та її розсекречування.
Як вбачається з матеріалів справи, всі копії документів, які були долучені до матеріалів справи не містять інформації з обмеженим доступом (таємної інформації). При цьому, договір на поставку (закупівлю) товарів і послуг для ІНФОРМАЦІЯ_5 має відмітку "Таємно (без додатків - нетаємно)". Вказана позначка свідчить, що зазначений документ є відкритим, однак при наявності долучених до нього таємних додатків є таємним.
Таким чином, судом встановлено, що матеріали справи не містять, та позивач в обґрунтування заявлених вимог не посилається на додатки до договору, що містять гриф "Таємно".
Окрім того, відповідно до частини 1 статті 15 Закону України "Про державну таємницю" засекречування матеріальних носіїв інформації здійснюється шляхом надання на підставі Зводу відомостей, що становлять державну таємницю (розгорнутих переліків відомостей, що становлять державну таємницю), відповідному документу, виробу або іншому матеріальному носію інформації грифа секретності посадовою особою, яка готує або створює документ, виріб або інший матеріальний носій інформації. Засекречування документів здійснюється лише в частині відомостей, що становлять державну таємницю. У разі подання запиту на документ, частина якого засекречена, доступ до такого документа забезпечується в частині, що не засекречена.
Відтак, документи, про які зазначає відповідач у своєму клопотанні є документами, які виготовлялись самим відповідачем (зокрема листування та додатки до такого листування тощо). Обов'язок здійснення засекречення таких документів згідно вимог Закону України "Про державну таємницю" покладається саме на посадових осіб відповідача, які готували такі документи.
З огляду на викладене, звертаємо увагу суду, що питання, яке просить винести на дослідження експерта Відповідач, не стосується дослідження обставин, які входять до предмета доказування, з огляду на що, клопотання Відповідача про призначення експертизи є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене суд дійшов висновку про необґрунтованість заявленого клопотання про призначення експертизи на предмет наявності у матеріалах справи відомостей, що становлять державну таємницю, у зв'язку з чим суд відмовляє в задоволення вказаного клопотання.
За приписами частини першої статті 8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справ у господарських судах проводиться усно і відкрито, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Суд зазначає, що відповідно до частин восьмої та дев'ятої статті 8 Господарського процесуального кодексу України, розгляд справи у закритому судовому засіданні проводиться у випадках, коли відкритий судовий розгляд може мати наслідком розголошення таємної чи іншої інформації, що охороняється законом, необхідності захисту особистого та сімейного життя людини, а також в інших випадках, установлених законом. Про розгляд справи у закритому судовому засіданні постановляється ухвала. Суд ухвалою може оголосити судове засідання закритим повністю або закритою його частину.
У зв'язку з тим, що матеріали справи містять інформацію про товари військового призначення, а відкритий судовий розгляд справи може мати наслідком завдання шкоди інтересам національної безпеки та оборони України внаслідок відображення вказаної інформації в оприлюдненому судовому рішенні, суд вважає за необхідне здійснювати розгляд даної справи у закритому режимі.
Щодо клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні суд зазначає наступне. Вказане клопотання мотивоване тим, що для повного та всебічного з'ясування обставин справи, яка має важливе значення для відповідача, необхідно провести судове засідання, у якому відповідач бажає надати суду усні пояснення щодо обставин справи та дослідити подані докази з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Відповідно до частини 1 статті 247 Господарського процесуального кодексу України у порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи.
Згідно з частиною 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України для цілей цього Кодексу малозначними справами є:
1) справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) справи незначної складності, визнані судом малозначними, крім справ, які підлягають розгляду лише за правилами загального позовного провадження, та справ, ціна позову в яких перевищує п'ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
За приписами частин 5-7 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:
1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву.
Розглянувши клопотання відповідача про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням (викликом) учасників справи, суд зазначає про існування у даному випадку умов, передбачених частини 6 статі 252 Господарського процесуального кодексу України, які свідчать про відсутність необхідності здійснювати розгляд справи в судовому засіданні з викликом сторін.
Суд дійшов висновку, що з огляду на предмет та підстави позовних вимог, характер спірних правовідносин сторін та доказів, які мають бути досліджені, встановлення всіх обставин справи є можливим без виклику сторін в судове засідання.
Разом з тим, суд зазначає, що при розгляді справи в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, сторони наділені повним обсягом передбачених законом процесуальних прав та можливостей, пов'язаних з розглядом спору, з огляду на що суд відмовляє у задоволенні клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні.
Керуючись статтями 8, 247, 252 та 234 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Відмовити у задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_2 "ІНФОРМАЦІЯ_3" про призначення експертизи на предмет наявності у матеріалах справи відомостей, що становлять державну таємницю.
2. Відмовити У задоволенні клопотання ІНФОРМАЦІЯ_2 "ІНФОРМАЦІЯ_3" про розгляд справи у судовому засіданні.
3. Розгляд справи здійснювати у закритому режимі.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню окремо від рішення суду.
Суддя Н.Плотницька