ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.ua
м. Київ
01.12.2025Справа № 910/11133/25
позовну заяву: товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЕВЕЛ ЦЕНТР "ТРАЙМ";
до: акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ;
про: стягнення 748.859,55 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "ТРЕВЕЛ ЦЕНТР "ТРАЙМ" (позивач) звернулося до господарського суду міста Києва із позовом до акціонерного товариства "УКРГАЗВИДОБУВАННЯ" (відповідач) про стягнення 748 859,55 грн.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідачем порушено грошове зобов'язання за укладеним між сторонами спору рамковим договором про надання послуг від 02.01.2020 № УГВ 3516/01-20 (надалі - Договір), що призвело до звернення позивача до господарського суду з вимогами про стягнення з відповідача 748.859,55 грн., з яких: 587.435,30 грн. - основна заборгованість, 1.251,24 грн. - пеня, 39.688,09 грн. - 3 % річних та 120.484,92 грн. - інфляційні втрати.
Ухвалою господарського суду від 22.09.2025 № 910/11133/25 позовну заяву прийнято до розгляду, та відкрито провадження у справі № 910/11133/25 та призначено розгляд справи здійснювати в порядку (за правилами) спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, оскільки вказана справа є справою незначної складності та визнана судом малозначною.
Відповідач у відзиві заперечив проти позову, мотивуючи це неналежним виконанням Договору. Відповідач стверджує, що Позивач не надав документів, які підтверджують факт та вартість послуг (зокрема: замовлення, звіти, квитки та бронювання готелів), а також що відсутність в Актах інформації про розмір компенсаційних витрат чи винагороди унеможливлює визначення належного виконання.
Позивач у відповіді на відзив надав докази фактичного надання послуг і зазначив, що Відповідач був зобов'язаний надати мотивовані заперечення згідно з п. 5.3 Договору. Позивач наголосив, що сама по собі відсутність окремих підтверджуючих документів або деталізації витрат в Актах не є підставою для висновку про ненадання послуг та не звільняє Відповідача від обов'язку надання заперечень.
Відповідач у запереченнях на відповідь на відзив додатково вказав на відсутність надання Позивачем Актів разом із підтверджувальними документами, перекладеними на українську мову.
Позивач у додаткових поясненнях звернув увагу, що чотири рази направляв Відповідачу претензії щодо оплати (що підтверджується доставочними накладними), на які Відповідач відповіді не надав.
Дослідивши наявні у матеріалах даної справи докази, господарський суд міста Києва,
Між позивачем, (надалі - Виконавець) та відповідачем, (надалі - Замовник), укладено Рамковий договір про надання послуг від 02.01.2020 № УГВ 3516/01-20 (далі - Договір), відповідно до предмету якого Замовник доручає Виконавцю, за винагороду від свого імені, організовувати (замовляти) послуги, перелік яких зазначений в п.2.2 Договору які пов'язані з організацією відряджень співробітників Замовника (надалі - послуги), з наступним відшкодуванням Замовником понесених Виконавцем витрат, передбачених Договором
Згідно з п. 5.1. Договору, за результатами наданих послуг Виконавець оформлює та підписує Акти приймання-передачі наданих послуг, в яких зазначається перелік послуг, що надавалися, розмір винагороди та розмір компенсації витрат Виконавця, які понесені ним у зв'язку з наданням послуг, за два звітні періоди: з 1-го по 15-те число поточного місяця (включно), з 16-го по останнє число поточного місяця (включно) та надає їх Замовнику разом з відповідним рахунком-фактурою протягом 3 (трьох) робочих днів після закінчення відповідного періоду.
Позивачем, відповідно до пункту 5.1. Договору, оформлено, підписано та надано Відповідачу акти про надання послуг, та рахунки на оплату, на загальну суму 587 435,30 грн, а саме:
акти про надання послуг:
- від 15.05.2023 № 319 на суму 252 816,59 грн.;
- від 15.05.2023 № 320 на суму 334 618, 71 грн.;
рахунки на оплату:
- від 15.05.2023 № 271 на суму 252 816,59 грн.;
- від 15.05.2023 № 273 на суму 334 618,71 грн.;
Отримання документів представником Відповідача підтверджується його підписом на Доставочній накладній від 16.05.2023 року, та не заперечується Відповідачем.
Відповідно до 5.2 Договору, Клієнт протягом 3 (трьох) робочих днів з моменту отримання Акту приймання-передачі наданих послуг з доданими документами повинен розглянути отриманий Акт приймання-передачі наданих послуг і підписати його або надіслати Виконавцю письмову мотивовану відмову від його підписання.
Мотивовані зауваження щодо якості чи обсягу наданих послуг в матеріалах справи відсутні.
Відповідно до пункту 5.3. Договору, якщо Замовник (Відповідач) не підписав Акт та не надав письмову мотивовану відмову від його підписання у встановлений строк, послуги вважаються прийнятими без зауважень і підлягають оплаті.
Таким чином, з урахуванням положень п. 5.3. Договору, послуги за актом наданих послуг №319 від 15.05.2023 року та актом наданих послуг №320 від 15.05.2023 року на загальну суму 587 435,30 грн. вважаються прийнятими без зауважень та підлягають оплаті.
Відповідач у встановлений Договором строк (протягом п'ятнадцяти календарних днів з дати підписання Актів приймання-передачі наданих послуг) вартість наданих послуг у загальному розмірі 587 435.30 грн. не оплатив.
На підтвердження дотримання досудового порядку врегулювання спору, Позивач надав докази направлення Відповідачу претензій щодо оплати послуг (Акти № 319 від 15.05.2023 та № 320 від 15.05.2023). Факт отримання Відповідачем цих претензій підтверджується описами вкладення та доставочними накладними від 25.12.2023, 26.12.2023, 11.01.2024 та 28.08.2025 з відмітками про вручення та підписами Відповідача.
Відповідач не надіслав Позивачу заперечень щодо підписаних Актів наданих послуг, в тому числі, відповідь на претензії Позивача.
Статтею 193 Господарського кодексу України встановлено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться і до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Згідно зі статтями 11, 509 Цивільного кодексу України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору (ст. 526 Цивільного кодексу України), а одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускаються (ст. 525 Цивільного кодексу України).
Виходячи із змісту правовідносин, останні є відносинами з надання послуг, тому, права і обов'язки сторін визначаються, у тому числі, положеннями глави 63 Цивільного кодексу України.
Положеннями ч. 1 ст. 901 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Відтак за висновками суду, відповідач отримав послуги відповідно до актів надання послуг від 15.05.2023 № 319, від 15.05.2023 № 320.
Жодного підтвердження факту сплати відповідачем на користь позивача заявленої до стягнення суми основної заборгованості в розмірі 587 435,30 грн. сторонами спору до суду не подано.
Таким чином, факт наявності заборгованості у відповідача перед позивачем належним чином доведений, документально підтверджений, відтак, позовна вимога про стягнення з відповідача основної заборгованості є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню повністю в сумі 587.435,30 грн.
Враховуючи, що у правовідносинах сторін даного спору має місце допущене з боку відповідача порушення грошового зобов'язання за Договором, позивачем заявлена вимога про застосування до відповідача господарської санкції у вигляді пені в розмірі 1 251,24 грн, 3 % річних в сумі 39 688,09 грн. та інфляційних втрат в сумі 120 484,92 грн.
Згідно з пунктом 2.9 Додатку № 1 до Договору, за відсутності зауважень, оплата рахунку має бути здійснена протягом 15 (п'ятнадцяти) календарних днів з дати підписання Сторонами Актів приймання-передачі наданих послуг.
Оскільки Відповідач отримав Акти 16.05.2023 року та не надав мотивованих зауважень, з урахуванням узгодженого 15-денного строку оплати (пункт 2.9 Додатку №1 до Договору) та додаткового 3-денного строку на прийняття/відмову (пункт 5.2. Договору), відповідно останнім днем виконання відповідачем грошового зобов'язання є 05.06.2023, а першим днем прострочення - 06.06.2023.
Таким чином, подані до суду розрахунки пені, 3 % річних та інфляційних, а саме: пені - з 01.06.2023 до 30.12.2023, 3 % річних - з 01.06.2023 по 31.08.2025, інфляційні втрати - з 01.06.2023 по 31.07.2025, здійснені невірно.
Вирішуючи спір в частині стягнення з відповідача господарської санкції у вигляді пені за порушення строків виконання грошового зобов'язання суд зазначає наступне.
Приписами частини 1 статті 230 Господарського кодексу України встановлено, що штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Положеннями частин 1, 3 статті 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 2 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Договірні правовідносини між платниками та одержувачами грошових коштів щодо відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань врегульовані Законом України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", приписами статті 1 якого встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Враховуючи положення вказаного закону, штрафні санкції за прострочення грошового зобов'язання можуть бути стягнуті саме у разі, якщо такі штрафні санкції передбачені умовами договору (встановлені за згодою сторін).
Господарська санкція у вигляді пені, у разі порушення строку виконання грошового зобов'язання, умовами укладеного між сторонами спору передбачена пунктом 8.7 Договору.
Дослідивши поданий позивачем розрахунок пені, суд визнав його арифметично невірним в частині початку прострочення грошового зобов'язання та приписів частини 6 статті 232 Господарського кодексу України.
Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача господарської санкції у вигляді пені підлягає задоволенню в сумі 1080,88 грн. Ця сума розрахована з урахуванням початку прострочення грошового зобов'язання та приписів частини 6 статті 232 Господарського кодексу України, за період з 06.06.2023 по 05.12.2023 року, а саме: 587 435,30 грн. ? 0,001% ? 184 дні = 1 080,88 грн.
Приписами частини 2 статті 625 Цивільного кодексу України встановлено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Дослідивши поданий позивачем розрахунок 3 % річних, суд визнав його арифметично невірним у частині початку прострочення грошового зобов'язання.
Таким чином, позовна вимога про стягнення з відповідача 3 % річних підлягає задоволенню в сумі 39 457,78 грн. грн., за наступним розрахунком суду, який здійснений в заявлений позивачем період, враховуючи початок прострочення грошового зобов'язання, а саме: з 06.06.2023 до 31.08.2025 (818 днів), а саме:
2023 рік (209 днів): 587 435,30 грн. ? 0,03 ? 209 = 10 090,34 грн.
2024 рік (366 днів): 587 435,30 грн. ? 0,03 ? 366 = 17 623,06 грн.
2025 рік (243 дні): 587 435,30 грн. ? 0,03 ? 243 = 11 744,38 грн.
Наданий позивачем розрахунок інфляційних втрат є арифметично вірним, за винятком дати початку нарахування прострочення грошового зобов'язання, яку слід обчислювати з 06.06.2023, а не з 01.06.2023 року, тому позовна вимога про стягнення з відповідача інфляційних втрат в сумі 120 484,92 грн. підлягає задоволенню повністю. Вказаний недолік розрахунку позивача, не впливає на кінцеву суму стягнення, оскільки інфляційні втрати обчислюються на підставі індексів інфляції за місяці прострочення.
Заперечення відповідача викладені в поданих до суду заявах по суті спору судом відхилені з огляду на наступне:
- відсутність в Актах приймання-передачі інформації про розмір компенсаційних витрат чи винагороди позивача не свідчить про те, що послуги за Договором не були надані, і не є належним доказом їх ненадання.
- навіть за умови відсутності перекладу додатків до Актів приймання-передачі, Відповідач був зобов'язаний надати письмову мотивовану відмову від їх підписання. Сам факт відсутності перекладу не впливає на обов'язок надати таку відповідь
- заперечення відповідача з приводу не надання послуг за спірними актами, судом відхиляється з огляду на наступне: по перше, як встановлювалось раніше, відповідно до пункту 5.3. Договору відсутня мотивована відмова від підписання отриманих Відповідачем спірних актів, по друге, Позивач надав на підтвердження наданих послуг, докази їх надання, а саме ваучери, квитки, поліси та електронне листування про замовлення, що додатково підтверджує надання послуг Відповідачу.
- відповідач стверджує, що сплатив позивачу за надані послуги суму 27 925 137,79 грн за Договором, надаючи на підтвердження платіжні доручення та банківські виписки. Проте, аналіз цих самих документів свідчить про те, що фактично було здійснено оплату на загальну суму 22 664 446,38 грн, і усі ці платежі, за винятком останнього були здійсненні до складання спірних актів, що свідчить про оплату інших, раніше наданих послуг. Платіжна інструкція №675333 від 31.10.2023 на суму 204 999,48 не може бути зарахована як оплата спірних Актів, оскільки в ній відсутнє призначення платежу, яке б ідентифікувалу цю оплату як оплату послуг саме за спірними актами.
Враховуючи те, що спір виник в результаті неправильних дій відповідача, суд керуючись приписами частини 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, покладає витрати по сплаті судового збору на відповідача.
Керуючись ст.ст. 74, 76, 77, 78, 79, 86, 123, 129, 231, 233, 236, 238, 250, 252, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд міста Києва,
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з акціонерного товариства «УКРГАЗВИДОБУВАННЯ» (04053, Україна, м. Київ, вул. Кудрявська, буд. 26/28, ідентифікаційний код: 30019775) на користь товариства з обмеженою відповідальністю «ТРЕВЕЛ ЦЕНТР «ТРАЙМ» (03057, Україна, м. Київ, вул. Бродських Сім'ї, буд. 31-33, ідентифікаційний код: 34353586) основну заборгованість в сумі 587 435 (п'ятсот вісімдесят сім тисяч чотириста тридцять п'ять) грн 30 коп., пеню в сумі 1 080 (одна тисяча вісімдесят) грн 88 коп., 3 % річних в сумі 39 457 (тридцять дев'ять тисяч чотириста п'ятдесят сім) грн 78 коп., інфляційні втрати в сумі 120 484 (сто двадцять тисяч чотириста вісімдесят чотири) грн. 92 коп. та витрати по сплаті судового збору в сумі 8 986,32 (вісім тисяч дев'ятсот вісімдесят шість) грн. 32 коп.
3. У задоволенні решти вимог відмовити повністю.
4. Після набрання рішенням законної сили видати наказ.
Рішення господарського суду набирає законної сили та може бути оскаржено в порядку та строки встановлені ст.ст. 241, 254, 256, 257 Господарського процесуального кодексу України.
Cуддя Сергій Балац