вул. Коцюбинського, 2А, м. Ужгород, 88605, e-mail: inbox@zk.arbitr.gov.ua, вебадреса: http://zk.arbitr.gov.ua
01 грудня 2025 р. м. Ужгород Справа № 907/1119/25
Суддя Господарського суду Закарпатської області Лучко Р.М.,
Розглянувши матеріали справи
за позовом Вижницької районної державної адміністрації, м. Вижниця Чернівецької області
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь НП», с. Сторожниця Ужгородського району Закарпатської області
про стягнення 93 753,60 грн
секретар судового засідання - Піпар А.Ю.
учасники справи не викликались
Вижницька районна державна адміністрація звернулася до Господарського суду Закарпатської з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь НП» 81 925,00 грн боргу, 11 828,60 грн пені за порушення відповідачем умов Договорів поставки від 11.12.2023 №СК5/191, від 01.05.2024 № СК5/141, від 29.10.2024 № СК5/339, від 11.12.2024 № СК5/404 та від 23.12.2024 № СК5/412.
Автоматизованою системою документообігу суду для розгляду справи №907/1119/25 визначено головуючого суддю Лучка Р.М., що підтверджується протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 29 вересня 2025 року.
Ухвалою Господарського суду Закарпатської області від 30 вересня 2025 року суд прийняв позовну заяву до розгляду, відкрив провадження у справі, постановив розглянути спір за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням учасників справи, а також встановив учасникам справи процесуальні строки для подання заяв по суті спору, заяв із обґрунтуванням заперечень проти розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження та клопотань про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.
Відповідач не скористався наданим йому правом заперечити проти позовних вимог та надати суду відзив на позов, його представник в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, хоча про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином у встановленому законом порядку шляхом надіслання ухвали від 30.09.2025 до електронного кабінету Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь НП», що підтверджується довідкою про доставку електронного листа від 30.09.2025 року.
За таких обставин, суд дійшов висновку, що відповідач мав час та можливість надати свої заперечення з приводу предмета спору, та докази, які мають значення для розгляду справи по суті.
Відповідно до ч. 2 ст. 14 ГПК України учасник справи розпоряджається своїми правами на власний розсуд.
Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (ч. 4 ст. 13 ГПК України).
Відтак, відповідно до положень ч. ч. 8, 9 ст. 165, ч. 1 ст. 251 ГПК України у зв'язку з ненаданням відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
Правова позиція позивача.
Позовні вимоги обґрунтовані неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з передачі товару (бензину А-95 та дизельного палива) за Договорами поставки від 11.12.2023 №СК5/191, від 01.05.2024 № СК5/141, від 29.10.2024 № СК5/339, від 11.12.2024 № СК5/404 та від 23.12.2024 № СК5/412 та на підставі отриманих скретч-карток на відпуск товару на АЗС, у зв'язку з чим станом на 19.09.2025 (дата оформлення позовної заяви) у нього виникла заборгованість в розмірі вартості оплаченого та непереданого товару на суму 81 925,00 грн, за несвоєчасну сплату якої позивачем нараховано 11 828,60 грн пені, з вимогами про стягнення яких подано цей позов до Господарського суду.
Заперечення (відзив) відповідача.
Відзив на позов відповідачем не подано.
ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ ОБСТАВИНИ СПРАВИ.
11 грудня 2023 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Волинь НП», як Постачальником та Вижницькою районною державною адміністрацією, як Покупцем, укладено Договір поставки № СК5/191 (надалі - Договір №СК5/191), за умовами п.п. 1.1.-1.5. якого Постачальник приймає на себе зобов'язання передати Покупцю у власність товар - ДК 021:2015:09130000-9 Нафта і дистиляти: Бензин А-92, Бензин А-95, Бензин А-95 Energy, дизпаливо, газ, в кількості 1000 літрів згідно накладних на товар, а Покупець, в свою чергу, зобов'язується сплатити і прийняти вказаний Товар. Відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997 року.
За умовами п. 2.1. Договору №СК5/191 товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання товару згідно умов договору.
Пунктами 3.1., 3.2. Договору №СК5/191 визначено, що ціна 1 літра товару 47,50 грн згідно накладних на товар. Загальна сума договору - 47 500,00 грн (з ПДВ).
Строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки). Передача Покупцю товару за цим Договором здійснюється на АЗС Постачальника шляхом заправки автомобіля Покупця при пред'явленні довіреними особами Покупця скретч-картки (п.п. 5.1., 5.2.1. Договору №СК5/191).
Оплата товару здійснюється Покупцем в національній валюті України у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на вказані в рахунку-фактурі реквізити Постачальника (п. 4.2. Договору №СК5/191).
Положеннями п. 4.1. Договору №СК5/191 визначено умови оплати - в день виписки рахунку-фактури та накладної на товар. Ціна одного літра товару вказується у рахунку-фактурі та накладній і дійсна протягом дня їх виписки.
Згідно з п.п. 10.1., 10.2. Договору №СК5/191 він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення їх печатками і діє до 31.12.2023 року.
Судом встановлено, що на виконання умов укладеного Договору №СК5/191 Постачальником, згідно з видатковою накладною №0005/0000118 від 11.12.2023, Специфікації №0005/0000118-С до означеної видаткової накладної передано, а Покупцем прийнято зазначений в накладній товар (дизельне паливо у формі скретч-карток на його відпуск на АЗС номіналом 20 літрів у кількості 25 одиниць, загальним обсягом 500 літрів) на суму 23 750,00 грн, що підтверджується долученими до позовної заяви копіями зазначеної видаткової накладної, Специфікації до неї та не заперечено відповідачем у справі.
Наданою суду платіжною інструкцією №17 від 12.12.2023 підтверджується оплата Покупцем отриманого від Постачальника за Договором №СК5/191 товару в сумі 23 750,00 грн.
За твердженням позивача, відповідачем не в повній мірі виконано зобов'язання з передачі отриманого за Договором поставки №СК5/191 від 11.12.2023 товару (дизельного паливо) за отриманими скретч-картками на відпуск товару на АЗС в межах строку дії скретч-карток, у зв'язку з чим, з урахуванням часткового отримання Вижницькою районною державною адміністрацією товару відповідно до отриманих від ТОВ «Волинь НП» скретч-карток обсягом 380 літрів на суму 18 050,00 грн, станом на 19.09.2025 (дата оформлення позовної заяви) у Постачальника виникла заборгованість в розмірі вартості оплаченого та непереданого товару (120 літрів дизельного палива відповідно до наданих суду копій скретч-карток) на суму 5700,00 грн, стягнення якої разом з нарахованою пенею є предметом судового розгляду у цій справі.
Окрім того, 01 травня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Волинь НП», як Постачальником та Вижницькою районною державною адміністрацією, як Покупцем, укладено Договір поставки № СК5/141 (надалі - Договір №СК5/141), за умовами п.п. 1.1.-1.5. якого Постачальник приймає на себе зобов'язання передати Покупцю у власність товар - ДК 021:2015:09130000-9 Нафта і дистиляти: Бензин А-92, Бензин А-95, Бензин А-95 Energy, дизпаливо, газ, в кількості 700 літрів згідно накладних на товар, а Покупець, в свою чергу, зобов'язується сплатити і прийняти вказаний Товар. Відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997 року.
За умовами п. 2.1. Договору №СК5/141 товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання товару згідно умов договору.
Пунктами 3.1., 3.2. Договору №СК5/141 визначено, що ціна 1 літра товару 51,00 грн згідно накладних на товар. Загальна сума договору - 35 700,00 грн (з ПДВ).
Строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки). Передача Покупцю товару за цим Договором здійснюється на АЗС Постачальника шляхом заправки автомобіля Покупця при пред'явленні довіреними особами Покупця скретч-картки (п.п. 5.1., 5.2.1. Договору №СК5/141).
Оплата товару здійснюється Покупцем в національній валюті України у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на вказані в рахунку-фактурі реквізити Постачальника (п. 4.2. Договору №СК5/141).
Положеннями п. 4.1. Договору №СК5/141 визначено умови оплати - в день виписки рахунку-фактури та накладної на товар. Ціна одного літра товару вказується у рахунку-фактурі та накладній і дійсна протягом дня їх виписки.
Згідно з п.п. 10.1., 10.2. Договору №СК5/141 він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення їх печатками і діє до 31.12.2024 року.
Судом встановлено, що на виконання умов укладеного Договору №СК5/141 Постачальником, згідно з видатковою накладною №0005/0000791 від 01.05.2024, Специфікації №0005/0000791-С до означеної видаткової накладної передано, а Покупцем прийнято зазначений в накладній товар (бензин А-95 у формі скретч-карток на його відпуск на АЗС номіналом 20 літрів у кількості 7 одиниць та номіналом 10 літрів у кількості 21 одиниця, загальним обсягом 350 літрів) на суму 17 850,00 грн, що підтверджується долученими до позовної заяви копіями зазначеної видаткової накладної, Специфікації до неї та не заперечено відповідачем у справі.
Наданою суду платіжною інструкцією №2 від 02.05.2024 підтверджується оплата Покупцем отриманого від Постачальника за Договором №СК5/141 товару в сумі 17 850,00 грн.
За твердженням позивача, відповідачем не в повній мірі виконано зобов'язання з передачі отриманого за Договором поставки №СК5/141 від 01.05.2024 товару (бензину А-95) за отриманими скретч-картками на відпуск товару на АЗС в межах строку дії скретч-карток, у зв'язку з чим, з урахуванням часткового отримання Вижницькою районною державною адміністрацією товару відповідно до отриманих від ТОВ «Волинь НП» скретч-карток обсягом 340 літрів на суму 17 340,00 грн, станом на 19.09.2025 (дата оформлення позовної заяви) у Постачальника виникла заборгованість в розмірі вартості оплаченого та непереданого товару (10 літрів бензину А-95 відповідно до наданої суду копії скретч-картки) на суму 510,00 грн, стягнення якої разом з нарахованою пенею є предметом судового розгляду у цій справі.
Окрім того, судом встановлено, що 29 жовтня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Волинь НП», як Постачальником та Вижницькою районною державною адміністрацією, як Покупцем, укладено Договір поставки № СК5/339 (надалі - Договір №СК5/339), за умовами п.п. 1.1.-1.5. якого Постачальник приймає на себе зобов'язання передати Покупцю у власність товар - ДК 021:2015:09130000-9 Нафта і дистиляти: Бензин А-95 в кількості згідно накладних на товар, а Покупець, в свою чергу, зобов'язується сплатити і прийняти вказаний Товар. Відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997 року.
За умовами п. 2.1. Договору №СК5/339 товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання товару згідно умов договору.
Пунктами 3.1., 3.2. Договору №СК5/339 визначено, що ціна 1 літра товару 53,00 грн згідно накладних на товар. Загальна сума договору - 47 700,00 грн (з ПДВ).
Строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки). Передача Покупцю товару за цим Договором здійснюється на АЗС Постачальника шляхом заправки автомобіля Покупця при пред'явленні довіреними особами Покупця скретч-картки (п.п. 5.1., 5.2.1. Договору №СК5/339).
Оплата товару здійснюється Покупцем в національній валюті України у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на вказані в рахунку-фактурі реквізити Постачальника (п. 4.2. Договору №СК5/339).
Положеннями п. 4.1. Договору №СК5/339 визначено умови оплати - в день виписки рахунку-фактури та накладної на товар. Ціна одного літра товару вказується у рахунку-фактурі та накладній і дійсна протягом дня їх виписки.
Згідно з п.п. 10.1., 10.2. Договору №СК5/339 він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення їх печатками і діє до 31.12.2024 року.
Судом встановлено, що на виконання умов укладеного Договору №СК5/339 Постачальником, згідно з видатковими накладними №0005/0001934 від 29.10.2024, №0005/0001935 від 29.10.2024, Специфікаціями №0005/0001934-С, №0005/0001935-С до означених видаткових накладних передано, а Покупцем прийнято зазначений в накладній товар (бензин А-95 у формі скретч-карток на його відпуск на АЗС номіналом 15 літрів у кількості 40 одиниць та номіналом 20 літрів у кількості 15 одиниць, загальним обсягом 900 літрів) на суму 47 700,00 грн, що підтверджується долученими до позовної заяви копіями зазначених видаткових накладних, Специфікацій до них та не заперечено відповідачем у справі.
Наданими суду платіжними інструкціями №6 від 29.10.2024, №7 від 29.10.2024 підтверджується оплата Покупцем отриманого від Постачальника за Договором №СК5/339 товару в загальній сумі 47 700,00 грн.
За твердженням позивача, відповідачем не в повній мірі виконано зобов'язання з передачі отриманого за Договором поставки №СК5/339 від 29.10.2024 товару (бензину А-95) за отриманими скретч-картками на відпуск товару на АЗС в межах строку дії скретч-карток, у зв'язку з чим, з урахуванням часткового отримання Вижницькою районною державною адміністрацією товару відповідно до отриманих від ТОВ «Волинь НП» скретч-карток обсягом 445 літрів на суму 23 585,00 грн, станом на 19.09.2025 (дата оформлення позовної заяви) у Постачальника виникла заборгованість в розмірі вартості оплаченого та непереданого товару (455 літрів бензину А-95 відповідно до наданих суду копій скретч-картки) на суму 24 115,00 грн, стягнення якої разом з нарахованою пенею є предметом судового розгляду у цій справі.
Також, 11 грудня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Волинь НП», як Постачальником та Вижницькою районною державною адміністрацією, як Покупцем, укладено Договір поставки № СК5/404 (надалі - Договір №СК5/404), за умовами п.п. 1.1.-1.5. якого Постачальник приймає на себе зобов'язання передати Покупцю у власність товар - ДК 021:2015:09130000-9 Нафта і дистиляти: Бензин А-95 в кількості 600 літрів згідно накладних на товар, а Покупець, в свою чергу, зобов'язується сплатити і прийняти вказаний Товар. Відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997 року.
За умовами п. 2.1. Договору №СК5/404 товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання товару згідно умов договору.
Пунктами 3.1., 3.2. Договору №СК5/404 визначено, що ціна 1 літра товару 53,00 грн згідно накладних на товар. Загальна сума договору - 31 800,00 грн (з ПДВ).
Строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки). Передача Покупцю товару за цим Договором здійснюється на АЗС Постачальника шляхом заправки автомобіля Покупця при пред'явленні довіреними особами Покупця скретч-картки (п.п. 5.1., 5.2.1. Договору №СК5/404).
Оплата товару здійснюється Покупцем в національній валюті України у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на вказані в рахунку-фактурі реквізити Постачальника (п. 4.2. Договору №СК5/404).
Положеннями п. 4.1. Договору №СК5/404 визначено умови оплати - в день виписки рахунку-фактури та накладної на товар. Ціна одного літра товару вказується у рахунку-фактурі та накладній і дійсна протягом дня їх виписки.
Згідно з п.п. 10.1., 10.2. Договору №СК5/404 він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення їх печатками і діє до 31.12.2024 року.
Судом встановлено, що на виконання умов укладеного Договору №СК5/404 Постачальником, згідно з видатковими накладними №0005/0002245 від 11.12.2024, №0005/0002246 від 11.12.2024, Специфікаціями №0005/0002245-С, №0005/0002246-С до означених видаткових накладних передано, а Покупцем прийнято зазначений в накладних товар (бензин А-95 у формі скретч-карток на його відпуск на АЗС номіналом 15 літрів у кількості 20 одиниць та номіналом 20 літрів у кількості 15 одиниць, загальним обсягом 600 літрів) на суму 31 800,00 грн, що підтверджується долученими до позовної заяви копіями зазначених видаткових накладних, Специфікацій до них та не заперечено відповідачем у справі.
Наданими суду платіжними інструкціями №13 від 12.12.2024, №12 від 12.12.2024 підтверджується оплата Покупцем отриманого від Постачальника за Договором №СК5/404 товару в загальній сумі 31 800,00 грн.
За твердженням позивача, відповідачем не виконано зобов'язання з передачі отриманого за Договором поставки №СК5/404 від 11.12.2024 товару (бензину А-95) за отриманими скретч-картками на відпуск товару на АЗС в межах строку дії скретч-карток, у зв'язку з чим у Постачальника виникла заборгованість в розмірі вартості оплаченого та непереданого товару (600 літрів бензину А-95 відповідно до наданих суду копій скретч-картки) на суму 31 800,00 грн, стягнення якої разом з нарахованою пенею є предметом судового розгляду у цій справі.
Крім того, 23 грудня 2024 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «Волинь НП», як Постачальником та Вижницькою районною державною адміністрацією, як Покупцем, укладено Договір поставки № СК5/412 (надалі - Договір №СК5/412), за умовами п.п. 1.1.-1.5. якого Постачальник приймає на себе зобов'язання передати Покупцю у власність товар - ДК 021:2015:09130000-9 Нафта і дистиляти: Бензин А-95 в кількості 360 літрів згідно накладних на товар, а Покупець, в свою чергу, зобов'язується сплатити і прийняти вказаний Товар. Відпуск товару з АЗС здійснюється за довірчими документами (скретч-картки) на отримання товару відповідно до Правил роздрібної торгівлі нафтопродуктами, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №1442 від 20.12.1997 року.
За умовами п. 2.1. Договору №СК5/412 товар вважається переданим Постачальником і прийнятим Покупцем по кількості і якості з моменту фактичного отримання товару згідно умов договору.
Пунктами 3.1., 3.2. Договору №СК5/412 визначено, що ціна 1 літра товару 55,00 грн згідно накладних на товар. Загальна сума договору - 19 800,00 грн (з ПДВ).
Строк поставки товарів - до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки). Передача Покупцю товару за цим Договором здійснюється на АЗС Постачальника шляхом заправки автомобіля Покупця при пред'явленні довіреними особами Покупця скретч-картки (п.п. 5.1., 5.2.1. Договору №СК5/412).
Оплата товару здійснюється Покупцем в національній валюті України у безготівковій формі, шляхом перерахування коштів на вказані в рахунку-фактурі реквізити Постачальника (п. 4.2. Договору №СК5/412).
Положеннями п. 4.1. Договору №СК5/412 визначено умови оплати - в день виписки рахунку-фактури та накладної на товар. Ціна одного літра товару вказується у рахунку-фактурі та накладній і дійсна протягом дня їх виписки.
Згідно з п.п. 10.1., 10.2. Договору №СК5/412 він вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення їх печатками і діє до 31.12.2024 року.
Судом встановлено, що на виконання умов укладеного Договору №СК5/412 Постачальником, згідно з видатковими накладними №0005/0002282 від 23.12.2024, №0005/0002281 від 23.12.2024, Специфікаціями №0005/0002282-С, №0005/0002281-С до означених видаткових накладних передано, а Покупцем прийнято зазначений в накладній товар (бензин А-95 у формі скретч-карток на його відпуск на АЗС номіналом 20 літрів у кількості 18 одиниць, загальним обсягом 360 літрів) на суму 19 800,00 грн, що підтверджується долученими до позовної заяви копіями зазначених видаткових накладних, Специфікацій до них та не заперечено відповідачем у справі.
Наданими суду платіжними інструкціями №17 від 24.12.2024, №18 від 24.12.2024 підтверджується оплата Покупцем отриманого від Постачальника за Договором №СК5/412 товару в загальній сумі 19 800,00 грн.
За твердженням позивача, відповідачем не виконано зобов'язання з передачі отриманого за Договором поставки №СК5/412 від 11.12.2024 товару (бензину А-95) за отриманими скретч-картками на відпуск товару на АЗС в межах строку дії скретч-карток, у зв'язку з чим у Постачальника виникла заборгованість в розмірі вартості оплаченого та непереданого товару (360 літрів бензину А-95 відповідно до наданих суду копій скретч-картки) на суму 19 800,00 грн, стягнення якої разом з нарахованою пенею є предметом судового розгляду у цій справі.
Надіслані 04.03.2025 та 23.05.2025 на адресу відповідача лист щодо виконання умов договору від 28.02.2025 за №01/40в-238 та претензія від 22.05.2025 за №01/40в/468 (поштові накладні за №5920000030040, №5920000058696, 5920000053066, фіскальні чеки від 23.05.2025, трекінг відстеження цінного листа №5920000053074) з вимогою передати товар або у разі неможливості його передання повернути сплачені позивачем за нього кошти в розмірі 81 925,00 грн залишені ТОВ «Волинь НП» без відповіді та задоволення.
За положеннями ч. 1 ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку. Аналогічні за змістом норми містяться і в ст.ст. 509, 526 Цивільного кодексу України.
До вимог господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з врахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За своїм змістом та правовою природою укладений між сторонами договір є змішаним правочином з елементами договорів поставки та зберігання.
В силу ст. 712 ЦК України, ч. 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Загальними положеннями про купівлю-продаж визначено обов'язок Продавця передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 662 ЦК України).
Відповідно до положень статей 525, 526, 530 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, у встановлений строк (термін) його виконання та вимог цього кодексу, інших активів цивільного законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу (ч. 2 ст. 193 ГК України).
Відповідно до приписів статті 693 ЦК України, якщо договором встановлений обов'язок покупця частково або повністю оплатити товар до його передання продавцем (попередня оплата), покупець повинен здійснити оплату в строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо такий строк не встановлений договором, - у строк, визначений відповідно до статті 530 цього Кодексу.
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.
Отже, статтею 693 ЦК України передбачено право покупця вимагати повернення передоплати від продавця за умови прострочення виконання зобов'язання з постачання Товару.
Відповідачем у справі не надано суду жодного доказу фактичної поставки оплаченого позивачем згідно з Договорами поставки від 11.12.2023 №СК5/191, від 01.05.2024 № СК5/141, від 29.10.2024 № СК5/339, від 11.12.2024 № СК5/404 та від 23.12.2024 № СК5/412 та відповідно до платіжних інструкцій №17 від 12.12.2023, №2 від 02.05.2024, №6 від 29.10.2024, №7 від 29.10.2024, №13 від 12.12.2024, №12 від 12.12.2024, №17 від 24.12.2024, №18 від 24.12.2024 товару за (120 літрів дизельного палива та 14250 літрів бензину А-95), у зв'язку з чим правомірними та такими, що базуються на приписах ст. 693 ЦК України є вимоги Покупця про повернення суми попередньої оплати за Договором.
За таких обставин, вказана сума неповернутої відповідачем попередньої оплати за непоставлені за укладеними між сторонами Договорами від 11.12.2023 №СК5/191, від 01.05.2024 № СК5/141, від 29.10.2024 № СК5/339, від 11.12.2024 № СК5/404 та від 23.12.2024 № СК5/412 120 літрів дизельного палива та 14250 літрів бензину А-95, виходячи із зазначених у видаткових накладних №0005/0000118 від 11.12.2023, №0005/0000791 від 01.05.2024, №0005/0001934 від 29.10.2024, №0005/0001935 від 29.10.2024, №0005/0002245 від 11.12.2024, №0005/0002246 від 11.12.2024, №0005/0002282 від 23.12.2024, №0005/0002281 від 23.12.2024 вартості 1 літра дизельного палива та бензину становить 81 925,00 грн, яка відповідачем не спростована, як і не подано ТОВ «Волинь НП» суду доказів поставки дизельного палива та/або бензину А-95 за укладеними між сторонами Договорами в повному обсязі, а відтак позовні вимоги в цій частині підлягають до задоволення як заявлені обґрунтовано та правомірно.
Щодо вимог про стягнення пені.
Пунктом 3 ч. 1 ст. 611 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання (ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України).
Згідно з ч. 6 ст. 231 Господарського кодексу України штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно з п. 7.2. Договорів поставки від 11.12.2023 №СК5/191, від 01.05.2024 № СК5/141, від 29.10.2024 № СК5/339, від 11.12.2024 № СК5/404 та від 23.12.2024 № СК5/412 за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим Договором сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного стороною зобов'язань за кожен день прострочення.
Вказаний пункт Угоди узгоджується із положеннями ст. ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань» згідно з якими платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін. Розмір пені, передбачений ст. 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Згідно з поданим суду розрахунком, за неналежне виконання договірних умов позивачем за період з 19.03.2025 по 04.09.2025 нараховано відповідачу 11 828,60 грн пені, виходячи з розміру невиконаного Постачальником зобов'язання з передачі товару на суму 81 925,00 грн.
Оцінюючи наданий позивачем розрахунок, суд враховує, що частиною 2 ст. 693 ЦК України визначено право покупця вимагати повернення суми попередньої оплати в разі якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк.
Згідно з ч. 2 ст. 530 ЦК України якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
За встановленими у справі обставинами позивач скористався правом вимагати повернення суми попередньої оплати за Договорами від 11.12.2023 №СК5/191, від 01.05.2024 № СК5/141, від 29.10.2024 № СК5/339, від 11.12.2024 № СК5/404 та від 23.12.2024 № СК5/412, надіславши 23.05.2025 на адресу відповідача претензію від 22.05.2025 за №01/40в-468 та встановивши у ній для відповідача десятиденний термін повернення (в разі непоставки товару) з моменту отримання претензії - 28.05.2025, у зв'язку з чим з урахуванням наведених вище приписів цивільного законодавства, які регулюють строк виконання зобов'язання, за позицією суду правомірним є період нарахування пені за Договорами з 08.06.2025 по 04.09.2025 виходячи з розміру невиконаного Постачальником зобов'язання з передачі товару на суму 81 925,00 грн.
При цьому, суд вважає, що не може вважатися датою вимоги повернення коштів дата отримання відповідачем листа від 28.02.2025 за №01/40в-238 (10.03.2025), позаяк у вказаному листі позивач не вимагав повернення грошових коштів, а звертав увагу на необхідність виконання укладених між сторонами Договорів.
Таким чином, суд вважає правомірним нарахування відповідачу пені в означений період в розмірі подвійної облікової ставки НБУ за кожен день прострочення в сумі 6192,63 грн, а позов в цій частині таким, що підлягає до задоволення судом.
В частині вимог про стягнення 5635,97 грн пені суд відмовляє, позаяк пеня в цій частині нарахована за невідповідний період без доведення позивачем факту прострочення виконання зобов'язань у ньому.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Положеннями статей 13-14 ГПК України унормовано, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
В той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність чи відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Надаючи оцінку іншим доводам учасників судового процесу судом враховано, що обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи (ч. 5 ст. 236 ГПК України).
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судовому рішенні, суд першої інстанції спирається на висновки, що зробив Європейський суд з прав людини від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі ст. 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.
У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча п. 1 ст. 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 09 грудня 1994 року, серія А, №303-А. пункт 29).
З огляду на вищевикладене, суд вважає, що ним надано вичерпну відповідь на всі питання, що входять до предмету доказування у даній справі та виникають при кваліфікації спірних відносин як матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Сторонами у справі не надано суду належних та допустимих доказів на підтвердження наявності інших обставин ніж ті, що досліджені судом, а відтак, зважаючи на зазначене вище, позовні вимоги як обґрунтовано заявлені, підтверджені належними та допустимими доказами підлягають до часткового задоволення судом.
Розподіл судових витрат.
Судові витрати позивача по сплаті судового збору на підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на сторони у справі пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відповідно до ч. 5 ст. 240 ГПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Враховуючи наведене та керуючись статтями 2, 13, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 236, 238, 240, 248, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Волинь НП» (89421, с. Сторожниця Ужгородського району Закарпатської області, вул. Молодіжна, буд. 9, код ЄДРПОУ 44858321) на користь Вижницької районної державної адміністрації (59200, м. Вижниця Чернівецької області, вул. Українська, буд. 88, корп. А, код ЄДРПОУ 04062086) 81 925,00 грн (вісімдесят одну тисячу дев'ятсот двадцять п'ять гривень 00 копійок) попередньої оплати, 6192,63 грн (шість тисяч сто дев'яносто дві гривні 63 копійки) пені та 2845,97 грн (дві тисячі вісімсот сорок п'ять гривень 97 копійок) в повернення сплаченого судового збору.
3. В решті позову - відмовити.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
На підставі ст. 241 Господарського процесуального кодексу України рішення Господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга на рішення суду згідно ст. 256 Господарського процесуального кодексу України подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення може бути оскаржене до Західного апеляційного Господарського суду.
Повне судове рішення складено та підписано 01 грудня 2025 року.
Суддя Лучко Р.М.