вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-58, fax (056) 377-38-63
01.12.2025м. ДніпроСправа № 904/5527/25
Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Мілєвої І.В., розглянувши справу
за позовом Центральної окружної прокуратури міста Дніпра, Дніпропетровська область, м. Дніпро в інтересах держави в особі
позивача-1: Дніпропетровської обласної державної адміністрації - обласної військової адміністрації, Дніпропетровська область, м. Дніпро
позивача-2: Департаменту цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Дніпропетровська область, м. Дніпро
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтекс Інвест», Дніпропетровська область, м. Дніпро
про стягнення 34 580,00 грн
Без виклику представників сторін
Центральна окружна прокуратура міста Дніпра в інтересах держави в особі позивача-1: Дніпропетровської обласної державної адміністрації - обласної військової адміністрації, позивача-2: Департаменту цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації звернулась до господарського суду з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інтекс Інвест» про стягнення 34 580,00 грн.
Позовні вимоги мотивовані неналежним виконанням відповідачем умов договору №79-6 від 09.05.2023.
Разом із позовною заявою прокурор подав до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить суд з метою забезпечення позову Центральної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації, Департаменту цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації до Товариства з обмеженою Відповідальністю «Інтекс Інвест» про повернення коштів за неотриманий товар у розмірі 34 580,00 за договором № 79-6 від 09.05.2023 накласти арешт на грошові кошти, що належать ТОВ «Інтекс Інвест», що знаходяться на всіх відкритих рахунках та на тих, які будуть відкриті після винесення ухвали, у всіх банківських та інших кредитно-фінансових установах та на майно, яке належить на праві власності ТОВ «Інтекс Інвест», у межах ціни позову, у розмірі 34 580,00 грн.
Суд ухвалою від 01.10.2025 позовну заяву Центральної окружної прокуратури міста Дніпра в інтересах держави в особі позивача-1: Дніпропетровської обласної державної адміністрації - обласної військової адміністрації, позивача-2: Департаменту цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації залишив без руху. Запропонував Центральній окружній прокуратурі міста Дніпра усунути недоліки позовної заяви шляхом подання до суду заяви про уточнення позовних вимог із зазначення правильного найменування відповідача. Запропонував Центральній окружній прокуратурі міста Дніпра надати до суду належні докази звернення позивача-2 до відповідача із вимогою щодо поставки спірного товару.
Ухвалою суду від 01.10.2025 у задоволенні заяви Центральної окружної прокуратури міста Дніпра про забезпечення позову відмовлено.
06.10.2025 до господарського суду від прокурора надійшла заява на виконання вимог ухвали Господарського суду Дніпропетровської області від 01.10.2025 про залишення позовної заяви без руху. Разом із вказаною заявою подано до суду уточнену позовну заяву.
Суд ухвалою від 06.10.2025 прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Ухвалив розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.
09.10.2025 позивач-1 подав до суду письмові пояснення.
12.11.2025 прокурор подав до суду заяву про зміну місцезнаходження відповідача.
В ухвалі від 06.10.2025 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі відповідачу було роз'яснено, що відповідно до ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України відзив подається протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
Відповідно до довідки про доставку електронного листа (а.с.193) ухвала суду від 06.10.2025 доставлена до електронного кабінету відповідача 06.10.2025.
Відзив відповідач до суду не подав.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд
Департаментом цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації 17.04.2023 в електронній системі закупівель опубліковано оголошення про проведення відкритих торгів щодо закупівлі товару ДК 021:2015:09130000-9: Нафта і дистиляти (ідентифікатор публічної закупівлі UA-2023-04-14-006998-a) (а.с.17). Очікувана вартість предмета закупівлі становила 69 000,00 грн.
09.05.2023 між Департаментом цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації (замовник) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Інтекс Інвест» (постачальник) було укладено договір №79-6 (договір).
В порядку та на умовах, визначених цим договором, постачальник зобов'язується поставити, а замовник зобов'язується прийняти та оплатити товар: дизельне паливо (далі - товар) (п.1.1.договору).
Код товару: ДК 021:2015 - 09130000-9 Нафта і дистиляти (09134200-9 Дизельне паливо) (п.1.2.договору).
Кількість товару: дизельне паливо - 1380 л. Загальна вартість товару зазначається у специфікації (додаток 1), яка є невід'ємною частиною договору (п.1.3.договору).
Відпуск товару здійснюється за талонами постачальника, безпосередньо на автомобільних заправних станціях (далі - АЗС), що обслуговують талони постачальника, окремими партіями згідно потреб замовника шляхом обміну талону на товар в кількості та асортименті, зазначених в талоні. Відпуск товару з АЗС здійснюється за талонами без обмеження обсягу відпуску товару у одиницю часу (п. 1.5. договору).
Ціна цього договору становить 62 790,00 грн, у тому числі ПДВ 4107,76 грн. Вартість одиниці товару - 45,50 грн/л з ПДВ (п. 3.1. договору).
Строк поставки товару з моменту підписання договору до 31 травня 2023 року (п.5.1. договору).
Товар постачається партіями за заявками замовника у формі талонів (номіналом 10, 15, 20 літрів) у кількості відповідно до специфікації до договору шляхом доставки замовнику талонів на замовлену партію товару.(п.5.2. договору).
Передача талонів замовнику підтверджується підписанням сторонами видаткової накладної на товар, яка обов'язково повинна містити номенклатуру (асортимент), кількість та ціну товару відповідно до переданих талонів, а також загальну суму до сплати (п. 5.4. договору).
Відвантаження товару здійснюється на АЗС, що обслуговують талони постачальника, перелік яких наведено у додатку 2 до договору, який є невід'ємною частиною договору (п. 5.5. договору).
Термін дії талонів необмежений (п. 5.8. договору).
Перехід права власності на товар відбувається в момент передачі талонів на товар представнику замовника (п.5.10.договору).
Зобов'язання постачальника по поставці товару вважаються виконаними після відвантаження замовнику всієї партії товару на АЗС (п. 5.11. договору).
Замовник зобов'язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати вартість фактично отриманого товару (п.6.1.1. договору).
Замовник має право вимагати від постачальника відвантаження товару по талонам АЗС (п.6.2.4.договору).
Постачальник зобов'язаний забезпечити передачу замовнику талонів та відпуск товару на АЗС в порядку та у строки, встановлені цим договором (п.6.3.1.договору).
У разі невиконання або неналежного вимокання своїх зобов'язань за договором сторони несуть відповідальність, передбачену законодавством України та цим договором (п. 7.1. договору).
Договір вважається укладеним і набирає чинності з моменту його підписання сторонами, скріплення печатками та діє до 31 грудня 2023 року, а в частині розрахунків до повного його виконання (п. 10.1. договору).
Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання пунктів 5.5.-5.9 та пунктів 5.11.-5.13 розділу 5 «Поставка товару» договору та від відповідальності за порушення умов договору, яке мало місце під час його виконання (п.10.2.договору).
На виконання умов договору сторони підписали видаткову накладну №0006/0000175 від 09.05.2023 на суму 62 790,00 грн (а.с.41), відповідно до якої покупцю було передано скретч - картки/талони на дизельне паливо у кількості 1380 літрів (45,50 грн з ПДВ за 1 літр).
Прокурор зазначає, що позивач оплатив передані йому скретч - картки/талони, на підтвердження чого надав платіжну інструкцію №16 від 24.05.2023 на суму 62 790,00 грн (а.с.43 ).
Прокурор зазначає, що загальна вартість дизельного палива за накладною №0006/0000175 від 09.05.2023 становить 62 790,00 грн, яка була повністю оплачена відповідно до платіжній інструкції №16 від 24.05.2023. У спірних скретч-картках строки дії не зазначені, а тому вони є безстроковими, однак отримання товару стало неможливо з причини його відсутності на всіх АЗС постачальника.
Так, прокурор вказав, що невикористаних талонів/скретч-карток у позивача залишилося: дизельного палива на 760 л за ціною 45,50 грн за літр згідно видаткової накладної № 0006/0000175 від 09.05.2023, на суму 34 580,00 грн з ПДВ.
Прокурор до позовної заяви долучив перелік скретч - карток, які передані постачальником покупцю та не відпущені на станціях АЗС із зазначенням літражу кожної, приналежності до фірми, штрих коду. На кожній скретч - картці позначено вид та марку палива, номінал картки та штрих код (кожна скретч-картка має власний код).
Прокурор вказав, що позивач, користуючись своїм правом, передбаченим п.6.2.4. договору, звертався до АЗС відповідача згідно переліку автозаправних станцій постачальників,наведених у додатку №2 до договору з вимогою відвантаження товару по талонам, переданим постачальниками за договором. Проте, починаючи з грудня 2024 року та станом на даний час на АЗС, наведених у переліках автозаправних станцій постачальника (додаток №2 до договору), відмовлено у відвантаженні товару по талонам, переданим постачальником за договором. У процесі отримання позивачем товару на АЗС, визначених договором та які знаходяться в Дніпропетровській області, виявилось, що надані постачальником талони бренду «АВІАС» на паливно-мастильні матеріали не забезпечені товаром, що унеможливило заправку генераторних установок Департаменту та заправку аварійнорятувальної та іншої техніки, задіяної на попередження і ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій на території Дніпропетровської області, в тому числі воєнного характеру, про що свідчать акти обстеження від 19.12.2024 та 24.12.2024, складені представниками Департаменту цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації у складі комісії, затвердженої наказом департаменту цивільного захисту від 05.03.2024 №АГП-14/0/546-24. (а.с.90-93).
Позивач направив відповідачу лист №141/0/345-25 від 14.01.2025 щодо відвантаження дизельного палива за талонами на автомобільних заправних станціях та претензію №572/0/345-25 від 24.02.2025 щодо повернення частини оплаченої суми за дизельне паливо. Однак, як зазначає прокурор, відповідач відповідь на претензії №141/0/345-25 від 14.01.2025 та №572/0/345-25 від 24.02.2025 не надав, товар не поставив, заборгованість не сплатив, що і стало причиною звернення до суду.
За договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст.712 Цивільного кодексу України)
За договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму (ч.1 ст. 265 Господарського кодексу України).
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін (ч. 2 ст. 712 Цивільного кодексу України).
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ч. 1 ст. 655 Цивільного кодексу України).
Продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу (ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України).
Постановою Кабінету Міністрів України № 1442 від 20.12.1997 затверджені Правила роздрібної торгівлі нафтопродуктами, як визначають порядок роздрібної торгівлі пальним, оливами, мастилами (далі - нафтопродукти) (далі - Правила № 1442) (у редакції, чинній на час існування спірних відносин).
Торгівля нафтопродуктами, призначеними для відпуску споживачам, здійснюється через мережу автозаправних станцій, автогазозаправних станцій та автогазозаправних пунктів. (абз. 2 п. 3 Правил № 1442).
Розрахунки за реалізовані нафтопродукти здійснюються готівкою та/або у безготівковій формі (із використанням електронних платіжних засобів, паливних карток, талонів, відомостей на відпуск пального тощо) в установленому законодавством порядку. Разом з продукцією споживачеві в обов'язковому порядку видається розрахунковий документ установленої форми на повну суму проведеної операції, який підтверджує факт купівлі товару (пункт 9 Правил № 1442).
Спільним наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2018 № 281/171/578/155, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 02.09.2008 за № 805/15496, затверджена Інструкція про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і організаціях України (далі - Інструкція).
Відповідно до пункту 3 Інструкції талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому.
У пунктах 10.3.3.1, 10.3.3.2 Інструкції визначено, що форму, зміст та ступінь захисту бланків талонів установлює емітент талона. При цьому необхідними елементами змісту талона є його серійний та порядковий номери. Заправлення за талонами відображається у змінному звіті АЗС за формою № 17-НП.
Враховуючи вказане, талон є документом, який засвідчує право його власника отримати пальне на АЗС, а тому підписання сторонами видаткової накладної не свідчить про передання постачальником покупцеві товару за договором, а лише підтверджує факт передачі талонів, які надавали право покупцеві на отримання відповідної кількості товару (палива) за договором в майбутньому.
Відповідно до п. 6.3.1. договору постачальник зобов'язаний забезпечити передачу замовнику талонів та відпуск товару на АЗС в порядку та у строки, встановлені цим договором.
З матеріалів справи вбачається, що на виконання умов договору сторони підписали видаткову накладну № 0006/0000175 від 09.05.2023, відповідно до якої покупцю було передано скретч - картки на дизпаливо на загальну суму 62 790,00 грн з ПДВ.
Суд зазначає, що факт підписання сторонами видаткової накладної № 0006/0000175 від 09.05.2023 не свідчить про факт передачі відповідачем товару позивачу, а лише підтверджує факт передачі талонів, які надавали позивачу право на отримання відповідної кількості товару у майбутньому.
Отже, з моменту передання відповідачем за видатковою накладною скретч-карток на пальне позивачу, останній набув право на отримання нафтопродуктів в об'ємах, які зазначені у видатковій накладній накладної № 0006/0000175 від 09.05.2023.
Суд зазначає, що передача талонів на пальне (скретч-картки), які підтверджують право на отримання товару (а не сам факт його отримання), не звільняє відповідача від обов'язку передати позивачу придбаний ним згідно договору товар, а саме бензин та дизельне паливо.
Позивач здійснив оплату на суму 62 790,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією № 16 від 24.05.2023.
Продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ч. 1 ст. 663 Цивільного кодексу України).
Якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України).
Водночас, як зазначено прокурором та не спростовано відповідачем, останнім не передано позивачу замовлений та оплачений товар на загальну суму 34 580,00 грн, яка є предметом даного спору.
Термін дії талонів необмежений (п. 5.8. договору).
До позовної заяви долучено перелік скретч - карток, які передані постачальником покупцю та не відпущені на станціях АЗС із зазначенням літражу кожної, приналежності до фірми, штрих коду. На кожній скретч - картці позначено вид та марку палива, номінал картки та штрих код (кожна скретч-картка має власний код).
Відповідно до ч. 2 ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
У разі відмови продавця передати проданий товар покупець має право відмовитися від договору купівлі-продажу (ч. 1 ст. 665 Цивільного кодексу України).
Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (ч. 1 ст. 670 Цивільного кодексу України).
Якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати (ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України).
Зі змісту зазначеної норми права вбачається, що умовою її застосування є неналежне виконання продавцем свого зобов'язання щодо своєчасного передання товару покупцю. А у разі настання такої умови покупець має право діяти альтернативно: або вимагати передання оплаченого товару від продавця, або вимагати повернення суми попередньої оплати.
Можливість обрання певного визначеного варіанта правової поведінки є виключно правом покупця, а не продавця.
Отже, волевиявлення щодо обрання одного з варіантів вимоги покупця має бути вчинено ним в активній однозначній формі такої поведінки, причому доведеної до продавця.
Законом не визначено форму пред'явлення такої вимоги покупця, а тому останній може здійснити своє право будь-яким шляхом: як шляхом звернення до боржника з претензією, листом, телеграмою тощо, так і шляхом пред'явлення через суд вимоги у визначеній законом процесуальній формі позову.
Також господарський суд вважає зауважити, що у відповідача (постачальника, продавця) виникло зобов'язання повернути позивачу (покупцю) суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України, частини першої статті 530 Цивільного кодексу України з наступного дня після спливу строку поставки.
Господарський суд зазначає, що виходячи із системного аналізу вимог чинного законодавства аванс (попередня оплата) - це грошова сума, яка не забезпечує виконання договору, а є сумою, що перераховується згідно з договором наперед, у рахунок майбутніх розрахунків, зокрема, за товар який має бути поставлений, за роботи, які мають бути виконані. При цьому аванс підлягає поверненню особі, яка його сплатила, лише у випадку невиконання зобов'язання, за яким передавався аванс, незалежно від того, з чиєї вини це відбулося.
Відповідач не спростував доводи прокурора щодо недопоставки позивачу товару на суму 34 580,00 грн, доказів поставки товару на суму здійсненої позивачем оплати в залишковому розмірі 34 580,00 грн відповідач не надав.
Зобов'язання з повернення суми попередньої оплати, відповідно до положень ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України, фактично виникло у відповідача у зв'язку із закінченням строку поставки, який виходячи із суті зобов'язання сторін є тим строком, після настання якого постачальник (продавець) усвідомлював протиправний характер неповернення грошових коштів.
Таким чином у відповідача виникло зобов'язання повернути позивачу суму попередньої оплати (тобто сплатити грошові кошти) відповідно до ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України з наступного дня після спливу строку поставки.
Доказів поставки 760 літрів дизпалива чи доказів повернення позивачу 34 580,00 грн відповідач не надав; доводи прокурора, наведені в обґрунтування позову, не спростував.
Враховуючи вказане, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача основного боргу у розмірі 34 580,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Господарський суд вважає за доцільне зазначити наступне.
Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу (ч. 3 ст. 23 Закону України "Про прокуратуру").
У визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами (ч. 3 ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).
Прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах. Невиконання цих вимог має наслідком застосування положень, передбачених статтею 174 цього Кодексу (ч. 4ст. 53 Господарського процесуального кодексу України).
У Рішенні Конституційного Суду України у справі за конституційними поданнями Вищого арбітражного суду України та Генеральної прокуратури України щодо офіційного тлумачення положень статті 2 Арбітражного процесуального кодексу України (справа про представництво прокуратурою України інтересів держави в арбітражному суді) від 08.04.1999 № 3-рп/99 Конституційний Суд України, з'ясовуючи поняття "інтереси держави" висловив міркування, що інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону України, гарантування її державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб'єктів права власності та господарювання тощо (п. 3 мотивувальної частини).
Інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарських товариств з часткою державної власності у статутному фонді. Проте держава може вбачати свої інтереси не тільки в їх діяльності, але й в діяльності приватних підприємств, товариств. Із врахуванням того, що "інтереси держави" є оціночним поняттям, прокурор чи його заступник у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах (п. 4 мотивувальної частини).
Таким чином "інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація "інтересів держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.
Аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 (п.п. 68,69,70 постанови).
Разом із цим, чинним законодавством чітко не визначено, що необхідно розуміти під «нездійсненням або неналежним здійсненням суб'єктом владних повноважень своїх функцій», у зв'язку із чим прокурор у кожному випадку обґрунтовує та доводить наявність відповідних фактів самостійно з огляду на конкретні обставини справи.
Нездійснення захисту полягає у тому, що уповноважений суб'єкт владних повноважень за наявності факту порушення інтересів держави, маючи відповідні повноваження для їх захисту, всупереч цим інтересам за захистом до суду не звернувся.
Така поведінка (бездіяльність) уповноваженого державного органу може вчинятися з умислом чи з необережності; бути наслідком об'єктивних (відсутність коштів на сплату судового збору, тривале не заповнення вакантної посади юриста) чи суб'єктивних (вчинення дій на користь можливого відповідача, інших корупційних або кримінально караних дій) причин.
Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб'єкт владних повноважень.
Прокурор може підтвердити наявність підстав для представництва інтересів держави в суді шляхом надання належного обґрунтування, підтвердженого достатніми доказами, зокрема, але не виключно, повідомленням прокурора на адресу відповідного суб'єкта владних повноважень про звернення до суду, запитами, а також іншими документами, що свідчать про наявність підстав для відповідного представництва.
Представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов'язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів».
Крім того, жодним нормативним актом не визначено переліку доказів, виключно на підставі яких суд має встановлювати наявність у прокурора підстав для реалізації конституційної функції представництва інтересів держави в суді.
В постанові від 24.04.2019 по справі № 911/1292/18 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду зазначив:
"18. Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово звертав увагу на участь прокурора в суді на боці однієї зі сторін як на обставину, що може впливати на дотримання принципу рівності сторін. Оскільки прокурор або посадова особа з аналогічними функціями, пропонуючи задовольнити або відхилити скаргу, стає противником або союзником сторін у справі, його участь може викликати в однієї зі сторін відчуття нерівності (рішення у справі "Ф. В. проти Франції" (F. W. v. France) від 31.03.2005, заява № 61517/00, пункт 27).
19. Водночас, є категорія справ, де підтримка прокурора не порушує справедливого балансу. Так, у справі "Менчинська проти Російської Федерації" (рішення від 15.01.2009, заява № 42454/02, пункт 35) ЄСПЛ висловив таку позицію (у неофіційному перекладі): "Сторонами цивільного провадження виступають позивач і відповідач, яким надаються рівні права, в тому числі право на юридичну допомогу. Підтримка, що надається прокуратурою одній зі сторін, може бути виправдана за певних обставин, наприклад, при захисті інтересів незахищених категорій громадян (дітей, осіб з обмеженими можливостями та інших категорій), які, ймовірно, не в змозі самостійно захищати свої інтереси, або в тих випадках, коли відповідним правопорушенням зачіпаються інтереси великого числа громадян, або у випадках, коли потрібно захистити інтереси держави".
20. ЄСПЛ уникає абстрактного підходу до розгляду питання про участь прокурора у цивільному провадженні. Розглядаючи кожен випадок окремо, суд вирішує, наскільки участь прокурора у розгляді справи відповідала принципу рівноправності сторін. У Рекомендаціях Парламентської Асамблеї Ради Європи від 27.05.2003 №1604 (2003) "Про роль прокуратури в демократичному суспільстві, заснованому на верховенстві закону" щодо функцій органів прокуратури, які не належать до сфери кримінального права, передбачено важливість забезпечити, щоб повноваження і функції прокурорів обмежувалися сферою переслідування осіб, винних у скоєнні кримінальних правопорушень, і вирішення загальних завдань щодо захисту інтересів держави через систему здійснення кримінального правосуддя, а для виконання будь-яких інших функцій були засновані окремі, належним чином розміщені та ефективні органи."
Листом від 01.04.2025 № 859/0/345-25 від 26.03.2025 Департамент цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації повідомив Дніпропетровську обласну прокуратуру про факт неналежного виконання ТОВ «Інтекс Інвест» зобов'язань за договором № 79-6 від 09.05.2023 і просив вжити заходи щодо захисту інтерсів держави в особі Департаменту шляхом звернення до суду для захисту таких інтересів.( а.с. 124-130).
Центральна окружна прокуратура міста Дніпра звернулася до Дніпропетровської обласної державної адміністрації та Департаменту цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації з запитами №54-2516ВИХ-25 від 17.04.2025(а.с.71-75) та №54-2523ВИХ-25 від 17.04.2025(а.с.101-112) з приводу порушення інтересів держави у зв'язку з неналежним виконанням договору №79-6 від 09.05.2023, серед інших, ставилося питання щодо вжитих та запланованих заходів щодо повернення сплачених коштів за договором за № 79-6 від 09.05.2023.
Відповідно до листа Департаменту цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації від 01.05.2025 за №1181/0/345-25 (а.с.113-120) прокуратуру повідомлено, що інших заходів, окрім як направлення листів відповідачу, у позасудовому або судовому порядку не вживалося.
Отже, як зазначає прокурор, починаючи з дати отримання вказаних запитів, будучи поінформованою про порушення прав, Департаментом цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації не вжито жодних заходів в порядку претензійно-позовної роботи щодо повернення коштів.
На виконання ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» Центральна окружна прокуратура міста Дніпра листом № 54-6175ВИХ-25 від 27.08.2025 (а.с. 97) повідомила Департамент цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації про прийняття рішення стосовно представництва інтересів держави шляхом пред'явлення до суду цього позову.
Згідно з висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18 (провадження № 12-194гс19), прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України "Про прокуратуру", і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження його бездіяльності. Якщо прокурору відомо причини такого не звернення, він обов'язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові, але якщо з відповіді компетентного органу на звернення прокурора такі причини з'ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим (п. 43).
Отже, у цій справі прокурор, звертаючись з позовом до суду, дотримався передбачених чинним законодавством вимог для представництва інтересів держави.
Враховуючи вказане, позовні вимоги щодо стягнення з відповідача 34 580,00 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.
Згідно зі ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір підлягає стягненню з відповідача на користь позивача в розмірі 2422,40 грн.
Керуючись ст. 2, 73, 74, 76-79, 86, 91, 129, 233, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд
Позов задовольнити в повному обсязі.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" (69035, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул.Діагональна, буд. 8, кім. 21, ідентифікаційний код 39821153) на користь Департаменту цивільного захисту Дніпропетровської обласної державної адміністрації (49081, Дніпропетровська обл., м. Дніпро, пр-т Слобожанський, буд. 3, ідентифікаційний код 40019939) 34 580,00 грн, про що видати наказ.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" (69035, Запорізька обл., м. Запоріжжя, вул.Діагональна, буд. 8, кім. 21, ідентифікаційний код 39821153) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (реквізити отримувача: 49044, м. Дніпро, проспект Дмитра Яворницького, 38, МФО 820172, р/р UA228201720343160001000000291 в ДКСУ в м. Київ, ідентифікаційний код 02909938, код класифікації видатків бюджету - 2800 ) витрати по сплаті судового збору у розмірі 2422,40 грн, про що видати наказ.
Накази видати після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення набирає законної сили після закінчення двадцятиденного строку з дня складання повного судового рішення і може бути оскаржено до Центрального апеляційного господарського суду.
Повне рішення складено 01.12.2025
Суддя І.В. Мілєва