вул. Пирогова, 29, м. Вінниця, 21018, тел./факс (0432)55-80-00, (0432)55-80-06 E-mail: inbox@vn.arbitr.gov.ua
"01" грудня 2025 р. Cправа № 902/1343/25
Господарський суд Вінницької області у складі головуючого судді Тварковського А.А., розглянувши без виклику сторін за наявними матеріалами в порядку спрощеного позовного провадження матеріали господарської справи
за позовом: Дочірнього підприємства "Благоустрій" Скала-Подільського комбінату комунальних підприємств (вул. Франка Івана, 2, с-ще Скала-Подільська, Чортківський район, Тернопільська область, 48720)
до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" (вул. Привокзальна, 3Б, м. Вінниця, 21001)
про стягнення 35042,31 грн,
На розгляд Господарського суду Вінницької області надійшла позовна заява Дочірнього підприємства "Благоустрій" Скала-Подільського комбінату комунальних підприємств про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" 35042,31 грн.
В обґрунтування заявленого позову позивач вказує на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором про закупівлю №4 від 24.10.2024 (Договір №4) та Договором поставки №БСК-4-0400 від 14.11.2024 (Договір №БСК-4-0400) в частині своєчасної поставки обумовленого Товару, внаслідок чого Дочірнім підприємством "Благоустрій" Скала-Подільського комбінату комунальних підприємств заявлено до стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" 35042,31 грн, з яких:
- за Договором №4: 1606,8 грн - вартості непоставленого товару та 6926,18 грн - штрафу;
- за Договором №БСК-4-0400: 22500 грн - вартості непоставленого товару та 4009,33 грн - пені.
Ухвалою суду від 02.10.2025 за вказаним позовом відкрито провадження у справі № 902/1343/25 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін (без проведення судового засідання). Також зазначеною ухвалою встановлено сторонам строки для вчинення процесуальних дій, зокрема на подання відповідачем відзиву на позовну заяву.
Ухвала про відкриття провадження у справі доставлена 02.10.2025 як позивачу, так і відповідачу до Електронних кабінетів ЄСІТС, про що в матеріалах справи містяться відповідні довідки.
У визначений судом строк відзиву відповідача на позовну заяву до суду не надійшло.
За приписами частини 2 статті 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд має право вирішити спір за наявними матеріалами справи. Аналогічна норма міститься у частині 9 статті 165 ГПК України.
Оскільки відповідач не скористався своїм правом на подання відзиву, справа розглядається за наявними матеріалами у відповідності до приписів частини 9 статті 165 та частини 2 статті 178 ГПК України.
Розглядаючи дану справу, суд, з урахуванням ч. 2 ст. 11 ГПК України та ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" приймає до уваги припис ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якою закріплене право особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку.
Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, судом встановлено таке.
Між Дочірнім підприємством "Благоустрій" Скала-Подільського комбінату комунальних підприємств (Покупець, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" (Постачальник, відповідач) укладено Договір про закупівлю №4 від 24.10.2024 (Договір №4) та Договір поставки №БСК-4-0400 від 14.11.2024 (Договір №БСК-4-0400), предметом яких є закупівля дизельного палива та бензину А 95 (а.с.9-11; 16-18, т.1).
Умовами вказаних договорів та укладених до них додатків (специфікацій) також визначено ціну, якість товару, порядок здійснення оплати й поставки, права і обов'язки, відповідальність сторін тощо.
На виконання умов договорів позивач, сплативши відповідні кошти на рахунок відповідача, отримав талони/скретч-картки на пальне. Дані обставини підтверджуються відповідними видатковими накладними (а.с. 13, 20, т.1) та платіжними інструкціями (а.с. 14, 21, т.1).
Проте, починаючи з 01.02.2025 АЗС відповідача припинили відпуск позивачеві пального, що було придбане за вказаними договорами. Про дані факти свідчать акт №1 від 01.06.2025 та довідка №55 від 16.09.2025 позивача (а.с. 24-26, т.1).
За даними бухгалтерського обліку позивача загальна сума недопоставленого пального за обома договорами складає 24106,8 грн, що стверджується довідками позивача вих. №56 та № 57 від 16.09.2025 (а.с. 27-30, т.1).
Внаслідок невиконання відповідачем зобов'язання за договорами щодо повної і своєчасної поставки обумовленого пального позивач звернувся із відповідним позовом до суду про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" 24106,8 грн вартості непоставленого Товару (попередньої оплати). При цьому позивачем нараховано та заявлено до стягнення з відповідача 6926,18 грн - штрафу (за Договором №4) та 4009,33 грн - пені (за Договором №БСК-4-0400) внаслідок прострочення виконання зобов'язання.
З огляду на встановлені обставини справи, суд враховує таке.
В силу приписів ч. 2 ст. 509 Цивільного кодексу України (ЦК України) зобов'язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу, у тому числі і з договорів.
Згідно із ч. 1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ним, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
За своєю правовою природою правовідносини між позивачем та відповідачем в межах даного спору врегульовано положеннями глави 54 Цивільного кодексу України.
Згідно із ст. 712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
За договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму (ст. 655 ЦК України).
У відповідності зі ст. ст. 662, 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу, та у встановлений договором строк.
Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов'язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент:
1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар;
2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару.
Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов'язку передати товар.
Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування.
Талон - спеціальний талон, придбаний за умовами та відпускною ціною обумовленого номіналу, що підтверджує право його власника на отримання на АЗС фіксованої кількості нафтопродукту певного найменування і марки, які позначені на ньому (пункт 3 Інструкції про порядок приймання, транспортування, зберігання, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємства і організаціях України, затвердженої наказом Міністерства палива та енергетики України, Міністерства економіки України, Міністерства транспорту та зв'язку України, Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики № 281/171/578/155 від 20.05.2008).
Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Статтею 530 ЦК України визначено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.
Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Відповідно до ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Одностороння відмова від зобов'язання не допускається, якщо інше не передбачено договором або законом.
Якщо продавець передав покупцеві меншу кількість товару, ніж це встановлено договором купівлі-продажу, покупець має право вимагати передання кількості товару, якої не вистачає, або відмовитися від переданого товару та його оплати, а якщо він оплачений, - вимагати повернення сплаченої за нього грошової суми (ч. 1 ст. 670 ЦК України).
Як уже зазначалося, відповідно до ч. 1 ст. 663 ЦК України продавець зобов'язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а згідно з ч. 1 ст. 664 цього ж Кодексу - зобов'язання вважається виконаним у момент вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов'язок продавця доставити товар.
Частиною 2 статті 693 Цивільного кодексу України встановлено, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати. При цьому суд враховує позицію Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладену у постанові від 08.02.2019 у справі №909/524/18, що ст. 693 ЦК України наділяє особу саме правом самостійно визначити спосіб захисту свого порушеного права.
Оскільки у договорах строк постачання пального за талонами не визначений певною датою (визначено лише строк поставки талонів або ж такий строк визначено до закінчення терміну дії довірчого документу (скретч-картки), відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання з моменту неможливості позивачем починаючи з 01.02.2025 скористатися талонами на пальне та заправити свої транспортні засоби, тобто, як свідчить акт №1 від 01.06.2025 (а.с. 24, т.1), з 02.02.2025.
Матеріали справи не містять доказів фактичної передачі позивачу товару за договорами на загальну суму 24106,8 грн.
У зв'язку з цим суд дійшов висновку про обґрунтованість та правомірність позовних вимог в частині стягнення з відповідача грошових коштів як попередньої оплати у розмірі 24106,8 грн, відтак і про задоволення позову в цій частині.
Окрім суми основного боргу, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 6926,18 грн - штрафу (за Договором №4) та 4009,33 грн - пені (за Договором №БСК-4-0400).
Підпунктом 7.2.1. п. 7.2. Договору №4 сторони погодили, що за несвоєчасну передачу Товару або передачу Товару не в повному обсязі, заявленому Покупцем, Продавець сплачує Покупцю штраф у розмірі 2% вартості Товару, відносно якого допущено прострочення передачі за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі 7% вартості непереданого (несвоєчасно переданого) Товару.
Згідно із п. 7.2. Договору №БСК-4-0400 за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань за цим договором, сторони несуть відповідальність шляхом сплати пені в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми невиконаного стороною зобов'язання за кожний день прострочення.
Згідно із п. 3 ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За приписами ч. 1 ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватися, крім іншого, неустойкою.
У відповідності до ст. 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно із ч. 1 ст. 550 Цивільного кодексу України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов'язання.
Аналізуючи зміст п.п. 7.2.1. п. 7.2. Договору №4 судом встановлено, що таким підпунктом двічі обумовлена відповідальність у вигляді штрафу. Поряд з цим штраф у розмірі 2% вартості Товару, відносно якого допущено прострочення передачі за кожний день прострочення по своїй суті підпадає під визначення пені згідно із ст. 549 ЦК України, позаяк має місце нарахування за кожен день прострочення виконання.
Тобто, п.п. 7.2.1. п. 7.2. Договору №4 обумовлено різний набір санкцій (пеню та штраф), що є правомірним.
Частиною шостою статті 232 Господарського кодексу України (чинного на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок пені судом встановлено безпідставність визначення прострочення початку зобов'язання з 01.02.2025, тоді як в силу згідно із ч.1 статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов'язано його початок. Оскільки факт неможливості отримати пальне на АЗС відповідача зафіксовано 01.02.2025, тому відповідне зобов'язання слід вважати простроченим з наступного дня (02.02.2025). Окрім того, позивачем не враховано в розрахунку обмеження нарахування пені в силу ч. 6 ст. 232 ГК України шестимісячним строком.
Здійснивши перерахунок пені за допомогою калькулятора підрахунку заборгованості та штрафних "LІGA 360":
- з 02.02.2025 до 02.08.2025 на суму 1606,8 грн (за Договором №4) судом встановлено обґрунтованість нарахування в сумі 245,47 грн;
- з 02.02.2025 до 02.08.2025 на суму 22500 грн (за Договором №БСК-4-0400) судом встановлено обґрунтованість нарахування в сумі 3437,26 грн.
Арифметичної перевіркою правильності нарахованого позивачем штрафу в силу п.п. 7.2.1. п. 7.2. Договору №4 помилок не виявлено (1606,8 х 7% = 112,48 грн).
Отже, обґрунтованість нарахування неустойки за договором №4 підтверджується у загальному розмірі 357,95 грн, з яких: 245,47 грн - пеня та 112,48 грн - штраф. Оскільки позивачем заявлено неустойку у більшому розмірі, то у її стягненні в сумі 6568,23 грн слід відмовити як заявленій безпідставно.
Поряд з цим, оскільки за Договором №БСК-4-0400 заявлено пеню в сумі 4009,33 грн, тому у її стягненні в сумі 572,07 грн слід відмовити як заявленій безпідставно.
Отже, загалом підлягає стягненню з відповідача, окрім основного боргу, пеня в загальному розмірі 3682,73 грн та штраф в розмірі 112,48 грн. В решті стягнення безпідставно заявленої неустойки на загальну суму 7140,3 грн слід відмовити.
Відповідно до статті 4 ГПК України право на звернення до господарського суду в установленому цим Кодексом порядку гарантується.
Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.
Згідно із положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.
Разом з тим відповідачем не подано до суду жодних доказів в підтвердження або спростування заявлених позовних вимог.
За приписами ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відповідно до ст. 76, 77, 78, 79 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Статтею 86 ГПК України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Дослідивши усі обставини та надавши оцінку наявним у справі доказам в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково, з урахуванням мотивів щодо безпідставного нарахування 7140,3 грн неустойки.
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Отже, враховуючи, що позов задоволено частково, витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в сумі 2411,01 грн покладаються на відповідача та такі витрати в розмірі 616,99 грн залишаються за позивачем.
Керуючись ст.ст. 5, 7, 8, 10, 11, 13, 14, 15, 18, 42, 45, 46, 73, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240, 241, 242, 326, 327 Господарського процесуального кодексу України, суд
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Армерія Ойл" (вул. Привокзальна, буд. 3Б, м. Вінниця, 21001, код ЄДРПОУ 44618933) на користь Дочірнього підприємства "Благоустрій" Скала-Подільського комбінату комунальних підприємств (вул. Франка Івана, 2, с-ще Скала-Подільська, Чортківський район, Тернопільська область, 48720, код ЄДРПОУ 38232011) 24106,8 грн - основного боргу (попередньої оплати); 3682,73 грн - пені; 112,48 грн - штрафу та 2411,01 грн - витрат на сплату судового збору.
3. У стягненні з відповідача 7140,3 грн неустойки відмовити, у зв'язку з чим витрати на сплату судового збору за подання позовної заяви в розмірі 616,99 грн залишити за позивачем.
4. Згідно із приписами ч.1 ст. 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
5. Відповідно до положень ч.1 ст. 256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення до Північно-західного апеляційного господарського суду. Оскільки розгляд справи здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
6. Примірник повного судового рішення надіслати учасникам справи до Електронних кабінетів ЄСІТС.
Повне рішення складено 01 грудня 2025 р.
Суддя А.А. Тварковський
віддрук. прим.:
1 - до справи.