27 листопада 2025 року м. Харків Справа №922/2354/22
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І., суддя Хачатрян В.С.
за участю секретаря судового засідання Міракова Г.А.,
за участю представників:
від позивача - Савчук О.Г.,
від відповідача - Черкасов І.Р.,
від третьої особи - Кустова Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Східного апеляційного господарського суду матеріали апеляційної скарги Акціонерного товариства «Мегабанк» (вх.№2087Х від 30.09.2025) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.09.2025 у справі №922/2354/22 (м. Харків, суддя Жигалкін І.П., повна ухвала складена 19.09.2025)
за заявою Акціонерного товариства «Мегабанк» про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 11.01.2024 у справі №922/2354/22 за нововиявленими обставинами у справі
за позовом Акціонерного товариства «Мегабанк», м. Київ,
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріфтель», м. Харків,
третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, м. Київ,
про застосування наслідків нікчемності правочинів, -
У листопаді 2022 року Акціонерне товариство «Мегабанк» (далі - АТ «Мегабанк»/банк) звернулося до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріфтель» (далі - ТОВ «Кріфтель»), за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб, про застосування наслідків нікчемності правочинів, а саме:
- скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 63158209 від 31.01.2022, прийняте приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сергієнко Н. В. з одночасним припиненням державної реєстрації права власності за ТОВ «Кріфтель» та проведенням державної реєстрації набутого права власності за АТ «Мегабанк» на нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення підвалу №№ 1, 2, 4, 4а, 5-:-13, 8а, 9а, 21-:-35, 1-го поверху № 1, 3-:-6, 3а, 3б, 5а, 8-:-12, 9а, 9б, 10а, 10б, 14, 21, 22а, 23-:-25, 28, 28а, 28б, 29, 29а у нежитловій будівлі літ. «А-2», загальною площею 1036,3 м2, що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Двадцять Третього Серпня, 61;
- скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 46438218 від 31.01.2022, прийняте приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сергієнко Н. В., з одночасним припиненням державної реєстрації права власності за ТОВ «Кріфтель» та проведенням державної реєстрації набутого права власності за АТ «Мегабанк» на нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення 1-го поверху № 2, 2а, 26, 2в у нежитловій будівлі літ. «А-2», загальною площею 86,7 м2, що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Двадцять Третього Серпня, 61.
- скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 63158612 від 31.01.2022, прийняте приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Сергієнко Н. В., з одночасним припиненням державної реєстрації права власності за ТОВ «Кріфтель» та проведенням державної реєстрації набутого права власності за АТ «Мегабанк» на нерухоме майно, а саме: нежитлові приміщення 2-го поверху № 30, 30а, 30б, 30в, 31, 32, 34-:-39, 35а, 38а, 38б, 38в, 38г, технічного поверху № 1-:-9 у нежитловій будівлі літ. «А-2», загальною площею 1232,00 м2 що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Двадцять Третього Серпня, 61.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що продаж власного ліквідного нерухомого майна за договором купівлі-продажу від 31.01.2022 шляхом кредитування покупця було здійснено з явним наданням переваг окремій особі - ТОВ «Кріфтель» та здійснено на шкоду інтересам банку. Позивач вказував, що ознаки та обставини вчинення правочинів (кредитування, купівлі-продаж та іпотека) вказують на те, що в результаті їх укладення фактично відбувалась не ринкова угода, а проведено нерівноцінний продаж ліквідного активу банку за кошти банку, які були надані в кредит на значний період часу, а саме 10 років, що, на думку позивача, може свідчити про надання особі, яка проводила таку купівлю, нічим не обумовлених переваг та здійснення банком реалізації власних майнових активів з метою отримання сумнівних доходів в довгостроковій перспективі.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 11.01.2024, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 26.03.2024, у задоволенні позову відмовлено.
25.06.2024 Верховний Суд, розглянувши касаційну скаргу АТ «Мегабанк» на постанову Східного апеляційного господарського суду від 26.03.2024 та рішення Господарського суду Харківської області від 11.01.2024, закрив касаційне провадження.
25.07.2025 представником АТ «Мегабанк» Савчук О.Г через систему Електронний суд подано до Господарського суду Харківської області заяву (вх.№9) про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 11.01.2024 по справі №922/2354/22 за нововиявленими обставинами.
Згідно заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами АТ «Мегабанк» просить суд переглянути зазначене рішення суду та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги АТ «Мегабанк» до ТОВ «Кріфтель», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Фонд гарантування вкладів фізичних, про застосування наслідків нікчемних правочинів задовольнити у повному обсязі.
Вказана заява обґрунтована тим, що скасування рішення суду в адміністративній справі №640/12723/22, яке стало підставою для ухвалення рішення у господарській справі №922/2354/22, на переконання заявника, підпадає під п. 3 ч. 2 ст. 320 ГПК України як нововиявлену обставину, оскільки ця обставина існувала на час розгляду господарської справи, але не могла бути врахована судом через її відкладений характер (касаційна інстанція ще не ухвалила остаточного рішення); вона є істотною для правильного вирішення справи; її не було враховано при ухваленні рішення, яке наразі переглядається.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 11.09.2025 у задоволенні заяви (вх.№9 від 24.07.2025) АТ «Мегабанк» про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 11.01.2024 у справі №922/2354/22 за нововиявленими обставинами відмовлено. Рішення Господарського суду Харківської області від 11.01.2024 у справі №922/2354/22 залишено в силі.
Вказана ухвала мотивована тим, що при ухваленні рішення у справі №922/2354/22, Господарським судом Харківської області було встановлено обставини щодо застосування наслідків нікчемності правочинів, що були укладені між Акціонерним товариство «Мегабанк» та ТОВ «КРІФТЕЛЬ», на підставі частини другої статті 215 ЦК України та частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». Суд зазначає, що наявність постанови Верховного Суду від 24.06.2025 по справі №640/12723/22 про визнання протиправним та скасування рішення Правління НБУ від 02.06.2022 № 261-рш/БТ «Про віднесення АТ «Мегабанк» до категорії неплатоспроможних не може вважатися нововиявленою обставиною, оскільки суд не обґрунтовував судове рішення, що переглядається, скасованим судовим рішенням.
Акціонерне товариство «Мегабанк» з вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодилося та звернулося до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті рішення норм чинного законодавства, просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду Харківської області від 11.09.2025 у справі №922/2354/22; скасувати ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.09.2025 у справі №922/2354/22 про відмову у задоволенні заяви АТ «Мегабанк» про перегляд рішення за нововиявленими обставинами та задовольнити заяву АТ «Мегабанк» про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 11.01.2024 за нововиявленими обставинами.
В обґрунтування апеляційної скарги Акціонерне товариство «Мегабанк» вказує, що суд першої інстанції фактично звів аналіз до формального твердження, що рішення адміністративних судів не було підставою для ухвалення рішення 11.01.2024, однак провадження у справі №922/2354/22 було зупинено саме до вирішення адміністративної справи №640/12723/22; в ухвалі про зупинення фактично зазначено, що вирішення адміністративної справи має преюдиційне значення. На думку апелянта, скасування цих судових рішень та прийняття нового рішення Верховного Суду від 24.06.2025 по справі №640/12723/22 відповідає ознакам нововиявленої обставини.
Системою автоматизованого розподілу справ відповідно до Витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 30.09.2025 для розгляду справи №922/2354/22 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) Гетьман Р.А., суддя Склярук О.І., суддя Хачатрян В.С.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 03.10.2025 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Мегабанк» (вх.№2087Х від 30.09.2025) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.09.2025 у справі №922/2354/22 залишено без руху з підстав відсутності доказів сплати судового збору.
В строк, наданий судом, від апелянта надійшла заява (вх.№12082 від 13.10.2025) про усунення недоліків апеляційної скарги на виконання вимог ухвали суду від 03.10.2025. Зокрема, апелянтом надано докази сплати судового збору у встановленому законом порядку та розмірі.
Також від представника Акціонерного товариства «Мегабанк» надійшла заява (вх.№12265 від 17.10.2025), в якій просить долучити копію довіреності на підтвердження повноважень.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 17.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Мегабанк» (вх.№2087Х від 30.09.2025) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.09.2025 у справі №922/2354/22. Витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/2354/22.
21.10.2025 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №922/2354/22 (вх.№12368).
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.10.2025 призначено апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Мегабанк» (вх.№2087Х від 30.09.2025) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.09.2025 у справі №922/2354/22 на « 13» листопада 2025 р. об 11:30 у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, пр. Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132.
Від представника ТОВ «Кріфтель» надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№12684 від 30.10.2025), в якому останнє просить залишити ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.09.2025 року по справі № 922/2354/22 без змін, а апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Мегабанк» на ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.09.2025 року по справі №922/2354/22 без задоволення; проводити розгляд справи за участю представника ТОВ «КРІФТЕЛЬ» у зв'язку з бажанням та можливістю взяти участь у судовому засіданні.
В обґрунтування відзиву на апеляційну скаргу відповідач вказує, що наявність постанови Верховного Суду від 24.06.2025 по справі №640/12723/22 не може вважатися нововиявленою обставиною, оскільки суд не обґрунтовував судове рішення, що переглядається, скасованим судовим рішенням. Рішення Господарського суду Харківської області по цій справі не містить згадування чи посилання на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2022 року у справі №640/12723/22, окрім опису хронології слухання справи з урахуванням зупинення провадження у справі, що додатково підтверджує помилковість позиції апелянта щодо нововиявленої обставини. У справі №640/12723/22 сторонами доводилися, а судами встановлено зовсім інші обставини, ніж у цій справі, що унеможливлює обґрунтування висновків судів по цій справі рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 10 листопада 2022 року, зазначене судове рішення не впливало на законність та обґрунтованість рішень по цій справі.
Від представника Товариства з обмеженою відповідальністю «Кріфтель» - адвоката Черкасова І.Р. надійшло клопотання (вх.№12994 від 07.11.2025) про відкладення розгляду справи №922/2354/22 у зв'язку з його участю в іншому судовому засіданні, на підтвердження додано відповідні докази.
Від представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб надійшли додаткові пояснення у справі (вх.13175 від 12.11.2025), в яких останній просить задовольнити апеляційну скаргу АТ «МЕГАБАНК» у справі № 922/2354/22 в повному обсязі.
В обґрунтування своєї правової позиції третя особа вказує на те, що скасування судових рішень першої та апеляційної інстанцій по справі №640/12723/22, якими було визнано протиправним рішення НБУ щодо віднесення АТ «МЕГАБАНК» до неплатоспроможних, істотно змінює обставини справи. Так, Верховний Суд підтвердив законність дій НБУ, що прямо впливає на підстави позову (визнання договорів нікчемними та доведення причинно-наслідкового зв'язку із неплатоспроможністю банку). На думку третьої особи, укладені правочини не відповідали поточним ринковим умовам, а мали всі ознаки нікчемності, прямо визначені у ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», укладення такого роду правочинів призвело до погіршення фінансового стану АТ «МЕГАБАНК», результатом чого стало прийняття Національним банком України рішення № 261-рш/БТ від 02.06.2022 «Про віднесення Акціонерного товариства «МЕГАБАНК» до категорії неплатоспроможних».
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 12.11.2025 задоволено клопотання представника Акціонерного товариства «Мегабанк» - Савчука О.Г. про його участь у судових засіданнях Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №922/2354/22 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку, з використанням власних технічних засобів вказаного учасника справи. Задоволено клопотання представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Кустової Т.В. про її участь у судових засіданнях Східного апеляційного господарського суду з розгляду справи №922/2354/22 у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку, з використанням власних технічних засобів вказаного учасника справи. Судове засідання у справі №922/2354/22, яке відбудеться 13.11.2025 об 11:30 год постановлено провести за участю представника Акціонерного товариства «Мегабанк» - Савчука О.Г. та представника представника Фонду гарантування вкладів фізичних осіб - Кустової Т.В. у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою підсистеми відеоконференцзв'язку, з використанням власних технічних засобів вказаних представників.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 13.11.2025 розгляд справи №922/2354/22 відкладено на 27 листопада 2025 року о 10:45 год у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, в залі засідань №132.
У судовому засіданні Східного апеляційного господарського суду 27.11.2025 представники позивача та третьої особи підтримали вимоги апеляційної скарги, просили скасувати оскаржувану ухвалу та прийняти нове судове рішення, яким задовольнити заяву АТ «Мегабанк» про перегляд рішення за нововиявленими обставинами. Представник відповідача заперечив проти вимог апеляційної скарги, просив скаргу залишити без задоволення, а оскаржувану ухвалу суду - без змін.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Перегляд судових рішень за нововиявленими обставинами є особливим видом провадження. На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду не є недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Метою перегляду справи за нововиявленими обставинами є не ревізія судових рішень або усунення судових помилок, а лише перегляд уже розглянутої справи з урахуванням обставин, про існування яких стало відомо після ухвалення судового рішення.
Перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою стадією судового процесу (факультативна стадія), під час якої суд, що ухвалив судове рішення, після набрання ним законної сили переглядає його з ініціативи осіб, які брали участь у справі, або осіб, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки у зв'язку з виявленням істотних обставин, що існували, але не були їм відомі на час вирішення справи.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення, та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх врахування судового рішення.
Тобто, за своєю юридичною природою нововиявлені обставини є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які покладено в основу судового рішення.
З огляду на викладене, сутність перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами - це встановлення наявності або відсутності нововиявлених обставин і повторний розгляд справи у разі їх встановлення з метою досягнення істини у справі.
Перегляд судових рішень за нововиявленими або виключними обставинами врегульовано главою 3 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до статті 320 ГПК України рішення, постанови та ухвали господарського суду, Вищого суду з питань інтелектуальної власності, якими закінчено розгляд справи, а також ухвали у справах про банкрутство (неплатоспроможність), які підлягають оскарженню у випадках, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», що набрали законної сили, можуть бути переглянуті за нововиявленими або виключними обставинами.
Підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є:
1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи;
2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі;
3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду (частина 2 статті 320 ГПК України).
Верховний Суд неодноразово зазначав про те, що нововиявлені обставини - це юридичні факти, які мають істотне значення для розгляду справи, існували на час її розгляду, але не були і не могли бути відомі заявнику, а також обставини, які виникли після набрання судовим рішенням законної сили та віднесені законом до нововиявлених обставин. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 18.07.2023 у справі №910/5217/20, від 29.05.2023 у справі №34/16, від 10.05.2023 у справі №910/24550/13.
До нововиявлених обставин належать матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору.
Необхідними ознаками нововиявлених обставин є одночасна відповідність таким трьом умовам: по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність таких обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийнято).
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, покладені в основу судового рішення. Ці обставини мають бути належним чином засвідчені, тобто підтверджені належними і допустимими доказами. Не може вважатися нововиявленою обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже було оцінено господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, виявлені після постановлення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
Сталість наведеної правової позиції підтверджується послідовно викладеною правовою позицією Великої Палати Верховного Суду в постановах від 27.05.2020 у справі №802/2196/17-а, від 09.06.2022 у справі №9901/230/20, відповідно якої необхідними ознаками нововиявлених обставин є: існування цих обставин під час розгляду та вирішення справи й ухвалення судового рішення, про перегляд якого подається заява; на час розгляду справи ці обставини об'єктивно не могли бути відомі ні заявникові, ні суду; істотність цих обставин для розгляду справи (внаслідок урахування цих обставин суд міг би прийняти інше рішення, ніж те, що було прийняте).
Процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення Європейського суду з прав людини від 18.11.2004 у справі «Праведная проти росії»).
На відміну від перегляду судового рішення в порядку апеляційного та касаційного оскарження, підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та/або необґрунтованість судового рішення чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники судового розгляду не знали про неї та відповідно не могли надати суду про неї дані. Подібний висновок викладений у постановах Верховного Суду від 27.07.2023 у справі №914/935/20, від 27.03.2023 у справі №914/2381/18, від 23.06.2023 у справі №918/887/21.
Як неодноразово зазначав Верховний Суд, процедура перегляду остаточного судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою формою судового процесу, що має свої особливості. Вона не є тотожною новому розгляду справи та не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін; суд має переглянути раніше ухвалене рішення лише в межах нововиявлених обставин (постанова Великої Палати Верховного Суду від 30.06.2020 у справі №19/028-10/13).
Відповідно до положень частини четвертої статті 320 ГПК України не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
При перегляді судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами суд не може виходити за межі тих вимог, які були предметом розгляду при ухваленні судового рішення, яке переглядається, розглядати інші вимоги або інші підстави позову (частина п'ята статті 320 ГПК України).
Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами.
Обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані із вимогою у цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими, а не нововиявленими обставинами.
Системний аналіз практики Європейського суду з прав людини щодо перегляду судових рішень дозволяє дійти висновку про те, що нововиявленими обставинами можуть бути визнані обставини, які: а) існували під час розгляду справи судом; б) не були відомими суду та учасникам справи під час розгляду справи судом; в) мають істотне значення для справи і можуть призвести до іншого результату судового розгляду (тобто, коли врахування їх судом мало би наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте) (рішення у справах «Industrial Financial Consortium Investment Metallurgical Union проти України» від 26.06.2018, заява № 10640/05 та «Желтяков проти України» від 09.06.2011 заява № 4994/04). Подібний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 18.07.2023 у справі №914/935/20.
Водночас нововиявлені обставини необхідно відрізняти від нових обставин, що виникли після вирішення справи та ще не існували на час її розгляду, а також від обставин, що зазнали змін після ухвалення судом рішення. Їх виявлення не може бути підставою для перегляду судового рішення.
Нова обставина, яка з'явилася або змінилася після розгляду справи, не є підставою для перегляду справи. Не вважається нововиявленою обставиною зміна правової позиції суду в інших подібних справах. Також не можуть вважатися нововиявленими ті обставини, які встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами чи іншими особами, які беруть участь у справі. Обставини, на які посилався учасник судового процесу у своїх поясненнях або які могли бути встановлені в разі виконання судом вимог процесуального закону, теж не можуть визнаватися нововиявленими.
Крім того, скасування судового рішення може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував ухвалене судове рішення скасованим (воно було підставою для ухвалення такого судового рішення) або виходив із нього, хоча прямо й не посилався на нього на підтвердження наявності вказаних обставин, а також якщо наслідком скасування судового рішення є інше за змістом вирішення спору (правова позиція Верховного Суду у постанові від 27.06.2019 по справі №711/2178/17, від 26.01.2022 по справі №922/3149/18).
Як вбачається з матеріалів справи, підставами для перегляду за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Харківської області 11.01.2024 по справі №922/2354/22 заявник зазначає п. 3 ч. 2 ст. 320 ГПК України відповідно до якого підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
АТ «Мегабанк» вказує, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду. А саме 24.06.2025 Верховний Суд ухвалив постанову по справі №640/12723/22 за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України, треті особи - АТ «Мегабанк», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - про визнання протиправним та скасування рішення Правління НБУ від 02.06.2022 № 261-рш/БТ «Про віднесення АТ «Мегабанк» до категорії неплатоспроможних». Вказаною постановою задоволено касаційну скаргу Національного банку України. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2023 у справі №640/12723/22 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Національного банку України про визнання протиправним та скасування рішення відмовлено.
Відповідно до правого висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеного у постанові від 14.04.2021 у справі №9901/819/18 вирішуючи питання про скасування судового рішення з підстав, визначених пунктом 3 частини другої статті 361 КАС, які аналогічні положенням пункту 3 частини другої статті 320 ГПК України, (скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду), суд повинен виходити саме з преюдиційного зв'язку судових рішень. Разом з тим слід мати на увазі, що скасування судового рішення може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував судове рішення, що переглядається, скасованим судовим рішенням (актом) чи виходив із вказаного акта, не посилаючись прямо на нього.
Матеріали справи свідчать, що рішення Господарського суду Харківської області від 11.01.2024 по справі №922/2354/22 переглядалося судами апеляційної та касаційної інстанції та було залишено без змін, тобто визнано таким, що прийнято у відповідності до норм матеріального та процесуального права, та судовій практиці сформованій на момент розгляду справи.
При цьому, ухвалюючи рішення від 11.01.2024 по справі №922/2354/22 суд керувався тим, що визначальним у вирішенні цього спору було встановлення обставин щодо застосування наслідків нікчемності правочинів, що укладені між Акціонерним товариство «Мегабанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Кріфтель» на підставі статті 216 ЦК України з урахуванням статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Як вбачається із рішення Господарського суду Харківської області від 11.01.2024 та постанови Східного апеляційного господарського суду від 26.03.2024, якою рішення суду першої інстанції залишено без змін, відмовляючи у задоволенні позову, суди виходили з наступного:
- відповідно до пункту 3 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», ця норма стосується правочинів з відчуження майна, у той час як кредитний та іпотечний договори такими правочинами не є, а тому позивач необґрунтовано застосовував вказаний пункт закону до всіх трьох спірних правочинів;
- продаж нежитлових приміщень за договором купівлі-продажу від 31.01.2022 відбулася за ціною, яка є не нижчою від його ринкової вартості, визначеної суб'єктом оціночної діяльності. Позивачем не надано доказів про те, що умови відчуження банком зазначеної нерухомості не є поточними ринковими умовами, як не надано доказів наявності інших покупців на майно та заінтересованості інших осіб у його придбанні, а також доказів можливості продажу вказаного майна за вищою вартістю іншій особі;
- не надано позивачем доказів наявності інших осіб, які у відповідний період бажали отримати кредит на придбання спірної нерухомості; доказів наявності укладення з іншими особами кредитних договорів, умови яких відрізнялися би від умов договору від 31.01.2022, що могло би свідчити про отримання саме ТОВ «Кріфтель» переваг (пільг) прямо не встановлених законодавством чи внутрішніми документами банку;
- зобов'язання за кредитним договором забезпеченні іпотечним договором від 31.01.2022, що містить деталізований розділ щодо звернення стягнення на предмет іпотеки та застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя, яким передбачено право банку як іпотекодержателя звернути стягнення на передана в іпотеку майно, а також механізм реалізації цього права, зокрема право за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель задовольнити свою вимогу за основним зобов'язанням у повному обсязі, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи вимоги щодо сплати суми боргу за кредитом; суми процентів; комісійної винагороди; неустойки; іншої заборгованості. Умови цього іпотечного договору містять всі істотні умови визначені Законом України «Про іпотеку» для такого виду правочину, а доказів відмінності таких умов від іпотечних договорів, що укладалися з іншими іпотекодавцями, позивач не надав;
- позивач не довів наявності відповідних ознак, установлених у частині 3 статті 38 Закону «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», що свідчили б про нікчемність кредитного та іпотечного договорів; не навів обґрунтування щодо наявності підстав для висновку про наявність у даному випадку таких ознак (відсутність кредитної історії, залежність ТОВ «Кріфтель» від банку, недостатність інформації щодо діяльності кінцевих бенефіціарних власників, установлення для боржника індивідуальних умов сплати боргу, відмінних від поточних ринкових умов тощо).
Аналогічні висновки підтримано Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного господарського суду в ухвалі від 25.06.2024 у справі №922/2354/22.
Водночас судові рішення у даній справі №922/2354/22 не містять посилання на будь-які обставини чи факти, що були встановленні у справі №640/12723/22; обставини чи факти, що були встановленні у справі №640/12723/22 не були підставою, що підтверджувала чи спростовувала нікчемність правочинів; відповідно наслідком скасування судових рішень у справі №640/12723/22 не може бути інше за змістом вирішення даного спору.
Так, рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2022, постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2023 та постанова Верховного Суду від 24.06.2025 року у справі №640/12723/22 (на прийняття якої посилається заявник як на нововиявлену обставину) не містять посилання на обставини нікчемності спірних правочинів, укладених АТ «Мегабанк» з відповідачем.
Зокрема, зі змісту наданої позивачем постанови Верховного Суду від 24.06.2025 року у справі №640/12723/22, вбачається що власник істотної участі АТ «Мегабанк» ОСОБА_1 оскаржував рішення Правління НБУ про віднесення АТ «Мегабанк» до категорії неплатоспроможних з тієї підстави, що це рішення ґрунтується на скасованих результатах інспекційної перевірки. Додатковою підставою зазначав те, що Національний банк не врахував об'єктивні обставини дії воєнного стану, зокрема мораторій на виконання зобов'язань, та необґрунтовано відмовив у рефінансуванні і включенні інвестицій до капіталу банку, що призвело до створення умов для визнання його неплатоспроможним. Ураховуючи предмет та підстави позову, суди попередніх інстанцій (у справі №640/12723/22) мали перевірити, чи було рішення Правління НБУ від 02 червня 2022 року № 261-рш/БТ прийняте на законних підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України, при цьому покладатися на кількісні, якісні оцінки та висновки, зроблені Національним банком, якщо не встановлять істотного порушення порядку прийняття рішення, очевидно помилкових відомостей, розбіжностей чи логічних суперечностей у оцінках/висновках або суперечності рішення меті заходу впливу.
Водночас, як вбачається із вищевикладеного, відмовляючи у задоволенні позовних вимог у справі №922/2354/22 господарський суд, зокрема, виходив із того, що позивач не довів наявність ознак нікчемності договорів, які передбачені п.п.3,6,8 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб».
Предметом доказування та оцінки у справі №922/2354/22 була наявність передбачених статтею 38 вказаного Закону підстав вважати спірні договори нікчемними правочинами відповідно до ознак, зазначених у позовній заяві. При цьому, суд першої інстанції (з яким погодився апеляційний господарський суд) у рішенні зазначив, що для оцінки нікчемності договорів відповідно п.п. 3, 6, 8 ч. 3 ст. 38 зазначеного Закону слід встановити: чи укладені спірні правочини на умовах, які не є поточними ринковими умовами, чи укладені правочини на умовах, які передбачають надання переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Отже, у справі №640/12723/22 сторонами доводилися та судами встановлено зовсім інші обставини, ніж у цій справі №922/2354/22. Скасування Верховним Судом судових рішень у справі №640/12723/22 не є обставинами, що в установленому порядку спростовують факти, які були покладені в основу судових рішень у справі №922/2354/22.
При цьому, заявником не наведено інших обставин, які не були і не могли бути відомі учасникам справи, і які б мали істотне значення для розгляду справи.
Таким чином, вказані заявником обставини не можуть вважатися нововиявленими, не впливають на правильність рішення Господарського суду Харківської області від 11.01.2024 та не мають істотного значення для правильного вирішення спору.
Колегія суддів вважає необґрунтованим посилання апелянта на ухвалу Господарського суду Харківської області від 12.01.2023 про зупинення провадження у справі №922/2354/22 до розгляду адміністративної справи №640/12723/22 в якій, за доводами АТ «Мегабанк», фактично зазначено, що вирішення адміністративної справи має преюдиційне значення.
Суд вказує, що розглядаючи справу по суті після поновлення провадження у справі суди, з огляду на підстави й обґрунтування позовних вимог, встановили, що предметом доказування та оцінки у цій справі є наявність передбачених статтею 38 Закону №4452-VI підстав вважати спірні договори нікчемними правочинами відповідно до ознак, зазначених у позовній заяві.
Отже, зупинення провадження в підготовчому провадженні не вплинуло на обґрунтування та мотиви прийняття судового рішення, оцінку чому надано судом вище.
Посилання позивача щодо ризиковості кредиту, надання переваг позичальнику тощо відхиляються судом, оскільки ці обставини ґрунтуються на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися судами у процесі розгляду справи.
Отже, позивач, використовуючи правовий механізм нововиявлених обставин, намагається домогтися повторного розгляду справи. При цьому фактично доводи заявника зводяться до намагання здійснити переоцінку доказів, оцінених судом та встановлених обставин справи під час розгляду справи по суті.
Інших доводів та доказів, які б слугували підставою для скасування оскаржуваної ухвали суду, скаржником не наведено.
Відповідно до пункту 1 частини 3 та частини 4 статті 325 ГПК України за результатами перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами суд може відмовити в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами та залишити відповідне судове рішення в силі. У разі відмови в задоволенні заяви про перегляд рішення, ухвали, постанови за нововиявленими обставинами суд постановляє ухвалу.
Враховуючи вищенаведені положення законодавства та обставини справи, колегія суддів зазначає, що висновок суду першої інстанції про відсутність підстав для задоволення заяви Акціонерного товариства «Мегабанк» про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 11.01.2024 у справі №922/2354/22 за нововиявленими обставинами є законним та обґрунтованим.
З огляду на викладене, судова колегія Східного апеляційного господарського суду дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги та залишення ухвали Господарського суду Харківської області від 11.09.2025 у справі №922/2354/22 без змін.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів учасників справи та їх відображення у судових рішеннях, питання вичерпності висновків суду ґрунтується на висновках, що їх зробив Європейський суд з прав людини у справі «Проніна проти України» (Рішення ЄСПЛ від 18.07.2006). Зокрема, ЄСПЛ у своєму рішенні зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи. У даному випадку суд апеляційної інстанції вважає, що сторонам надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин.
З урахуванням положень статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати за подання апеляційної скарги покладаються на Акціонерне товариство «Мегабанк».
Також, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Відповідно до ч.2 ст. 273 ГПК апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції розглядається протягом тридцяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
24.02.2022 Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» №64/2022 введено в Україні воєнний стан, який продовжено до 03.02.2026 (Закон України «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 21.10.2025 № 4643-IX).
Відповідно до ст.26 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» скорочення чи прискорення будь-яких форм судочинства в умовах воєнного стану забороняється.
При цьому, згідно Рекомендацій прийнятих Радою суддів України щодо роботи судів в умовах воєнного стану, при визначенні умов роботи суду у воєнний час, рекомендовано керуватися реальною поточною обстановкою, що склалася в регіоні. У випадку загрози життю, здоров'ю та безпеці відвідувачів суду, працівників апарату суду, суддів оперативно приймати рішення про тимчасове зупинення здійснення судочинства певним судом до усунення обставин, які зумовили припинення розгляду справ.
На підставі вищевикладеного, у зв'язку із введенням в Україні воєнного стану, враховуючи поточну обстановку, що склалася в місті Харкові та клопотання учасників справи про відкладення судового засідання, суд був вимушений вийти за межі строку встановленого ст.273 ГПК України.
Керуючись статтями 129, 233, 240, 269, п.1, ч.1 ст. 275, 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Мегабанк» залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 11.09.2025 у справі №922/2354/22 залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повна постанова складена 01.12.2025.
Головуючий суддя Р.А. Гетьман
Суддя О.І. Склярук
Суддя В.С. Хачатрян