24 листопада 2025 року м. Харків Справа №922/2467/22
Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Хачатрян В.С., суддя Россолов В.В., суддя Склярук О.І.,
за участю секретаря судового засідання Ярош В.В.,
За участю представників у режимі відеоконференції:
позивача (в режимі відеоконференції) - Савчук О.Г. (адвокат), свідоцтво ЗП№002018 від 12.02.2019 року, довіреність №28 від 13.09.2025 року;
третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача (в режимі відеоконференції) - Кустова Т.В. (адвокат), довіреність №60-13150/24 від 26.12.2024 року, свідоцтво ІФ№001263 від 26.01.2018 року;
відповідача - Черкасов І.Р. (адвокат), свідоцтво №834 від 03.06.1998 року, ордер серія АХ№11712113 від 05.02.2024 року;
розглянувши у відкритому судовому засіданні, в приміщенні Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу позивача - Акціонерного товариства «Мегабанк» (вх.№2150Х/1) на ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.09.2025 року у справі №922/2467/22,
за позовом Акціонерного товариства «Мегабанк» (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17),
третя особа , яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Фонд гарантування вкладів фізичних осіб (04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17),
до Товариства з обмеженою відповідальністю «Більбао Компані» (61166, м. Харків, пр. Науки, буд.40),
про застосування наслідків нікчемності правочинів,-
Акціонерне товариство «Мегабанк» звернулось до Господарського суду Харківської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Більбао Компані», в якому просило:
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 63156888 від 31.01.2022, прийняте приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним С.Ю., з одночасним припиненням державної реєстрації за Товариством з обмеженою відповідальністю «Більбао Компані» та проведенням державної реєстрації набутого права власності за Акціонерним товариством «Мегабанк» на нерухоме майно - житловий будинок літ. “АМ-3», загальною площею 179,5 кв.м, житловою площею 45,2 кв.м, що розташований за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Липова, будинок 20-Д.
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 63157177 від 31.01.2022, прийняте приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним С.Ю., з одночасним припиненням державної реєстрації права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Більбао Компані» та проведенням державної реєстрації набутого права власності за Акціонерним товариством «Мегабанк» на нерухоме майно одноквартирний житловий будинок літ. “Ю-2», загальною площею 290,5 кв.м, житловою площею 45,8 кв.м, що розташований за адресою: Харківська область місто Харків, вулиця Липова. 6-А.
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 63157403 від 31.01.2022, прийняте приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним С.Ю., з одночасним припиненням державної реєстрації права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Більбао Компані» та проведенням державної реєстрації набутого права власності за Акціонерним товариством «Мегабанк» на нерухоме майно - житловий будинок літ. “АП-3», загальною площею 190,7 кв.м, житловою площею 51,3 кв.м, що розташований за адресою: Харківська область місто Харків, вулиця Липова, будинок 20-Б.
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 63157625 від 31.01.2022, прийняте приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним С.Ю., з одночасним припиненням державної реєстрації права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Більбао Компані» та проведенням державної реєстрації набутого права власності за Акціонерним товариством «Мегабанк» на нерухоме майно - житловий будинок літ. “АГ-3», загальною площею 156,0 кв.м, житловою площею 32,6 кв.м, що розташований за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Липова, 6-В.
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 63157838 від 31.01.2022, прийняте приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним С.Ю., з одночасним припиненням державної реєстрації права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Більбао Компані» та проведенням державної реєстрації набутого права власності за Акціонерним товариством «Мегабанк» на нерухоме майно - житловий будинок літ. “АЕ-3», загальною площею 157,3 кв.м, житловою площею 32,6 кв.м, що розташований за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Липова, 6-Д.
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 63158151 від 31.01.2022, прийняте приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним С.Ю., з одночасним припиненням державної реєстрації права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Більбао Компані» та проведенням державної реєстрації набутого права власності за Акціонерним товариством «Мегабанк» на нерухоме майно - житлове приміщення літ. “АЖ-3», загальною площею 157,2 кв.м, що розташоване за адресою: Харківська область, місто Харків, вулиця Липова, буд. 6-Ж.
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 63158418 від 31.01.2022, прийняте приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним С.Ю., з одночасним припиненням державної реєстрації: права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Більбао Компані» та проведенням державної реєстрації набутого права власності за Акціонерним товариством «Мегабанк» на нерухоме майно - житловий будинок літ. “АИ-3», загальною площею 211,6 кв.м, що розташований за адресою: Харківська область місто Харків, вулиця Липова, 6-Л.
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 63158637 від 31.01.2022, прийняте приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним С.Ю., з одночасним припиненням державної реєстрації: права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Більбао Компані» та проведенням державної реєстрації набутого права власності за Акціонерним товариством «Мегабанк» на нерухоме майно - житловий будинок літ. “Х-3», загальною площею 195,8 кв.м, житловою площею 96,2 кв.м, що розташований за адресою: Харківська область місто Харків, вулиця Липова, 10.
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 63158912 від 31.01.2022, прийняте приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним С.Ю., з одночасним припиненням державної реєстрації: права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Більбао Компані» та проведенням державної реєстрації набутого права власності за Акціонерним товариством «Мегабанк» на нерухоме майно - житловий будинок літ. “Ц-3», загальною площею 201,8 кв.м, житловою площею 110,0 кв.м, що розташований за адресою: Харківська область місто Харків, вулиця Липова, 16.
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 63159143 від 31.01.2022, прийняте приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним С.Ю., з одночасним припиненням державної реєстрації: права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Більбао Компані» та проведенням державної реєстрації набутого права власності за Акціонерним товариством «Мегабанк» на нерухоме майно - житловий будинок літ. “АО-3», загальною площею 179,6 кв.м, житловою площею 45,3 кв.м, що розташований за адресою: Харківська область місто Харків, вулиця Липова, 20-В.
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 63159353 від 31.01.2022, прийняте приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним С.Ю., з одночасним припиненням державної реєстрації: права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Більбао Компані» та проведенням державної реєстрації набутого права власності за Акціонерним товариством «Мегабанк» на нерухоме майно - житловий будинок літ. “АН-3», загальною площею 201,9 кв.м, житловою площею 58,3 кв.м, що розташований за адресою: Харківська область місто Харків, вулиця Липова, 20-Г.
- скасувати рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень індексний номер 63159606 від 31.01.2022, прийняте приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Куксіним С.Ю., з одночасним припиненням державної реєстрації: права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Більбао Компані» та проведенням державної реєстрації набутого права власності за Акціонерним товариством «Мегабанк» на нерухоме майно - житловий будинок літ. “С-3», загальною площею 186,9 кв.м, житловою площею 51,4 кв.м, що розташований за адресою: Харківська область місто Харків, вулиця Липова, 20-Л.
- стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Більбао Компані» (код ЄДРПОУ 44523983) на користь АТ «Мегабанк» (код ЄДРПОУ 09804119, місцезнаходження: 04053, м. Київ, вул. Січових Стрільців, 17) суму сплаченого судового збору за подання позовної заяви.
Рішенням Господарського суду Харківської області від 25.03.2024 року в позові відмовлено.
Постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.06.2024 року апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Мегабанк» залишено без задоволення; рішення Господарського суду Харківської області від 25.03.2024 року у справі №922/2467/22 залишено без змін.
Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.10.2024 року касаційне провадження у справі №922/2467/22 за касаційною скаргою Акціонерного товариства «Мегабанк» в частині підстави, передбаченої пунктом 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, закрито. Касаційну скаргу Акціонерного товариства «Мегабанк» в частині підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, залишено без задоволення. Рішення Господарського суду Харківської області від 25.03.2024 року та постанову Східного апеляційного господарського суду від 27.06.2024 року у справі №922/2467/22 залишено без змін.
Акціонерне товариство «Мегабанк» звернулося до Господарського суду Харківської області з заявою про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, в якій заявник просив:
1. Відкрити провадження за заявою Акціонерного товариства «Мегабанк» про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 25.03.2024 року по справі №922/2467/22 за нововиявленими обставинами.
2. Переглянути рішення Господарського суду Харківської області від 25.03.2024 року по справі №922/2467/22 за нововиявленими обставинами.
3. Скасувати рішення Господарського суду Харківської області від 25.03.2024 року по справі №922/2467/22 та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги Акціонерного товариства «Мегабанк» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Більбао Компані», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Фонд гарантування вкладів фізичних, про застосування наслідків нікчемних правочинів задовольнити у повному обсязі.
4. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Більбао Компані» витрати по сплаті судового збору.
Ухвалою Господарського суду Харківської області від 15.09.2025 року у справі №922/2467/22 (повний текст складено 19.09.2025 року, суддя Усата В.В.) у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Мегабанк» про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами (вх.№14 від 28.07.2025 року) - відмовлено.
Рішення Господарського суду Харківської області від 25.03.2024 року у справі №922/2467/22 залишено в силі.
Позивач з вказаною ухвалою суду першої інстанції не погодився та звернувся до суду апеляційної інстанції зі скаргою, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції при прийнятті ухвали норм права, на неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, а також на невідповідність висновків суду обставинам справи, просить ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.09.2025 року скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким заяву про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами задовольнити в повному обсязі.
В обґрунтування апеляційної скарги апелянт зазначає, що суд першої інстанції фактично звів аналіз до формального твердження, що рішення адміністративних судів не було підставою для ухвалення рішення у даній справі. Однак із матеріалів справи слідує, що провадження у справі №922/2467/22 було зупинено саме до вирішення адміністративної справи №640/12723/22; в ухвалі про зупинення фактично зазначено, що вирішення адміністративної справи має преюдиційне значення. На думку апелянта, скасування цих судових рішень та прийняття нового рішення Верховного Суду від 24.06.2025 року по справі №640/12723/22 відповідає ознакам нововиявленої обставини.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 24.10.2025 року відкрито апеляційне провадження за скаргою позивача - Акціонерного товариства «Мегабанк» на ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.09.2025 року у справі №922/2467/22. Встановлено учасникам справи строк протягом якого вони мають право подати до суду відзиви на апеляційну скаргу, а також встановлено строк протягом якого учасники справи мають право подати до суду клопотання, заяви, документи та докази в обґрунтування своєї позиції по справі. Справу призначено до розгляду в судове засідання і роз'яснено шляхи реалізації права учасників справи на участь у судовому засіданні, а також шляхи реалізації права учасників справи на подання документів до суду засобами електронного зв'язку через підсистему електронний суд. Витребувано з Господарського суду Харківської області матеріали справи №922/2467/22.
Вказана ухвала була направлена учасникам справи до електронного кабінету користувача у підсистемі Електронний суд і доставлена їм 24.10.2025 року.
30.10.2025 року матеріали справи №922/2467/22 на вимогу надійшли до Східного апеляційного господарського суду.
Від відповідача надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№12966 від 07.11.2025 року), в якому зазначає, що згоден з ухвалою господарського суду першої інстанції, вважає її обґрунтованою та законною, прийнятою при об'єктивному та повному досліджені всіх матеріалів справи, без порушення норм матеріального чи процесуального права, у зв'язку з чим просить оскаржувану ухвалу залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
В обґрунтування своєї правової позиції відповідач вказує на те, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що зазначені заявником обставини не можуть вважатися нововиявленими за своїм визначенням, не впливають на правильність рішення Господарського суду Харківської області від 25.03.2024 року та не мають істотного значення для правильного вирішення спору. Доводи апеляційної скарги зводяться до опису встановлених судом першої інстанції у цій справі обставин, висновку суду першої інстанції не спростовують, а зводяться до переоцінки доказів та незгоди з ними.
Фонд гарантування вкладів фізичних осіб надав письмові пояснення (вх.№13151 від 11.11.2025 року), в яких зазначає, що суд першої інстанції формально підійшов до розгляду заяви АТ «Мегабанк» про перегляд за нововиявленими обставинами рішення Господарського суду Харківської області від 25.03.2024 року у справі №922/2467/22 чим порушив принцип повного та об'єктивного судового розгляду. Таким чином просить задовольнити апеляційну скаргу АТ «Мегабанк» у справі №922/2467/22 - в повному обсязі.
Скасування судових рішень першої та апеляційної інстанцій по справі №640/12723/22, якими було визнано протиправним рішення НБУ щодо віднесення АТ «Мегабанк» до неплатоспроможних, істотно змінює обставини справи. Так, Верховний Суд підтвердив законність дій НБУ, що прямо впливає на підстави позову (визнання договорів нікчемними та доведення причинно-наслідкового зв'язку із неплатоспроможністю банку). На думку третьої особи, укладені правочини не відповідали поточним ринковим умовам, а мали всі ознаки нікчемності, прямо визначені у ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», укладення такого роду правочинів призвело до погіршення фінансового стану АТ «Мегабанк», результатом чого стало прийняття Національним банком України рішення №261-рш/БТ від 02.06.2022 року «Про віднесення Акціонерного товариства «Мегабанк» до категорії неплатоспроможних».
Ухвалою суду від 13.11.2025 року з метою дотримання принципів судочинства в господарському процесі, забезпечення повного і всебічного розгляду справи по суті, враховуючи неможливість розгляду справи в даному судовому, з огляду на приписи ст.216 та ст.270 Господарського процесуального кодексу України задоволено клопотання відповідача та відкладено розгляд справи на іншу дату.
Вказана ухвала була направлена учасникам справи до електронного кабінету користувача у підсистемі Електронний суд і доставлена їм 14.11.2025 року.
У судовому засіданні 24.11.2025 року представник позивача підтримав доводи та вимоги апеляційної скарги і наполягав на її задоволенні. Представник Фонд гарантування вкладів фізичних осіб підтримав позицію апелянта. Представник відповідача проти позиції апелянта заперечував з підстав викладених у відзиві.
У ході апеляційного розгляду даної справи Східним апеляційним господарським судом, у відповідності до п.4 ч.5 ст.13 Господарського процесуального кодексу України, було створено учасникам справи умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строку, встановленого ч. 1 ст. 273 Господарського процесуального кодексу України.
Відповідно до ч.1 ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. За приписами ч.2 цієї норми, суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В ході розгляду даної справи судом апеляційної інстанції було в повному обсязі досліджено докази у справі, пояснення учасників справи, викладені в заявах по суті справи в суді першої інстанції - у відповідності до приписів ч.1 ст.210 Господарського процесуального кодексу України, а також з урахуванням положень ч.2 цієї норми, якою встановлено, що докази, які не були предметом дослідження в судовому засіданні, не можуть бути покладені судом в основу ухваленого судового рішення.
Дослідивши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі, відзиві на неї та письмових поясненнях доводи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, заслухавши пояснення представника апелянта та представника кредитора, розглянувши справу в порядку ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду встановила наступне.
Приймаючи оскаржувану ухвалу про відмову у задоволенні заяви про перегляд рішення Господарського суду Харківської області від 25.03.2024 року за нововиявленими обставинами та залишення його в силі, місцевий господарський суд виходив з того, що наявність постанови Верховного Суду від 24.06.2025 року у справі №640/12723/22 не може вважатися нововиявленою обставиною, оскільки суд не обґрунтовував судове рішення, що переглядається скасованим судовим рішенням. За висновком суду першої інстанції, зазначені АТ «Мегабанк» у своїй заяві обставини, не можуть вважатися нововиявленими за своїм визначенням, не впливають на правильність рішення Господарського суду Харківської області від 25.03.2024 року та не мають істотного значення для правильного вирішення спору.
Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, з огляду на нижче викладене.
Відповідно до частини 1 статті 323 Господарського процесуального кодексу України заява про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами, що надійшла до суду, передається судді, колегії суддів, які визначаються у порядку, встановленому статтею 32 цього Кодексу.
Частиною 15 статті 32 Господарського процесуального кодексу України визначено, що розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється тим самим складом суду, який ухвалив рішення, що переглядається, якщо справа розглядалася суддею одноособово або у складі колегії суддів. Якщо такий склад суду сформувати неможливо, суддя або колегія суддів для розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами визначається в порядку, встановленому частиною першою цієї статті. Розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами здійснюється палатою, об'єднаною палатою або Великою Палатою, якщо рішення, що переглядається, ухвалено відповідно палатою, об'єднаною палатою або Великою Палатою.
Відповідно до частини 2 статті 320 ГПК України, підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є: 1) істотні для справи обставини, що не були встановлені судом та не були і не могли бути відомі особі, яка звертається із заявою, на час розгляду справи; 2) встановлений вироком або ухвалою про закриття кримінального провадження та звільнення особи від кримінальної відповідальності, що набрали законної сили, факт надання завідомо неправильного висновку експерта, завідомо неправдивих показань свідка, завідомо неправильного перекладу, фальшивості письмових, речових чи електронних доказів, що потягли за собою ухвалення незаконного рішення у цій справі; 3) скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду.
Частиною 4 статті 320 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що не є підставою для перегляду рішення суду за нововиявленими обставинами: 1) переоцінка доказів, оцінених судом у процесі розгляду справи; 2) докази, які не оцінювалися судом, стосовно обставин, що були встановлені судом.
Враховуючи вищевикладене, слід дійти висновку, що перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами є окремою процесуальною формою судового процесу, яка визначається юридичною природою цих обставин. Вона не є тотожною новому розгляду справи, не передбачає повторної оцінки всіх доводів сторін.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін та інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Необхідними ознаками існування нововиявлених обставин є одночасна наявність таких трьох умов: по-перше, їх існування на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не могли бути відомі заявникові на час розгляду справи, по-третє, істотність даних обставин для розгляду справи (тобто коли врахування їх судом мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте).
Зазначені висновки викладені у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 року у справі №910/6052/16, від 07.08.2018 року у справі №915/1708/14, від 19.05.2020 року у справі №910/19793/14, від 25.08.2020 року у справі №910/6052/16, від 07.10.2020 року у справі №922/1026/19.
Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення та породжують процесуальні наслідки, впливають на законність і обґрунтованість ухваленого без їх урахування судового рішення (висновки Великої Палати Верховного Суду в постанові від 27.05.2020 року у справі №802/2196/17-а).
Звертаючись до категорії «істотності» судова колегія зазначає, що питання про те, які обставини можна вважати істотними, є оціночним і вирішується судом у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи могли ці обставини спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення таким чином, що якби зазначена обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим (постанова Верховного Суду від 17.09.2019 року у справі №910/17258/17).
Натомість нововиявленою не може вважатися обставина, яка ґрунтується на переоцінці тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом у процесі розгляду справи. Не можуть бути визнані нововиявленими викладені в іншій справі висновки суду щодо обставин справи (оцінка доказів), юридична оцінка обставин справи в іншій справі та правові підстави рішення суду або його мотиви на предмет застосування норм права в іншій справі. Не вважаються нововиявленими обставинами нові докази, вияснені після ухвалення рішення суду, а також зміна правової позиції суду в інших подібних справах.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 03.11.2020 року у справі №910/8113/16 висловила правову позицію, відповідно до якої суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Слід також враховувати, що підставою такого перегляду є не недоліки розгляду справи судом (незаконність та (або) необґрунтованість судового рішення, постанови чи ухвали, неправильне застосування судом норм матеріального права, порушення норм процесуального права), а те, що на час ухвалення рішення суд не мав можливості врахувати істотну обставину, яка могла суттєво вплинути на вирішення справи, оскільки учасники розгляду справи не знали про неї та, відповідно, не могли надати суду дані про неї. Тобто перегляд справи у зв'язку з нововиявленими обставинами має на меті не усунення судових помилок, а лише перегляд вже розглянутої справи з урахуванням обставини, про існування якої стало відомо після ухвалення судового рішення.
Разом з тим, нововиявленими можуть бути визнані лише істотно значимі, суттєві обставини, тобто такі обставини, обізнаність суду стосовно яких у розгляді справи забезпечила б прийняття цим судом іншого рішення.
Прийняття та розгляд заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Результат перегляду повинен випливати з оцінки доказів, зібраних у справі, і встановлення господарським судом на основі цієї оцінки наявності або відсутності нововиявлених обставин, визначення їх істотності для правильного вирішення спору.
Судова колегія враховує правові висновки Великої Палати Верховного Суду у постанові від 25.05.2021 року у справі №752/4995/17 про те, що питання, які обставини вважати істотними, є оціночним. Суд вирішує його у кожному конкретному випадку з урахуванням того, чи ці обставини могли спростувати факти, покладені в основу судового рішення, та вплинути на висновки суду під час його ухвалення так, що якби вказана обставина була відома особам, які беруть участь у справі, то зміст судового рішення був би іншим.
Крім того, скасування судового рішення може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував ухвалене судове рішення скасованим (воно було підставою для ухвалення такого судового рішення) або виходив із нього, хоча прямо й не посилався на нього на підтвердження наявності вказаних обставин, а також якщо наслідком скасування судового рішення є інше за змістом вирішення спору (правова позиція Верховного Суду у постанові від 27.06.2019 року по справі №711/2178/17, від 26.01.2022 року по справі №922/3149/18).
Європейський Суд з прав людини у рішення по заяві №69529/01, пп. 27-28, та рішенні від 06.12.2005 року у справі «Попов проти Молдови» №2 виснував, що процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає, що існує доказ, який раніше не міг бути доступний, однак він міг би призвести до іншого результату судового розгляду.
Крім того, процедура скасування остаточного судового рішення у зв'язку з нововиявленими обставинами передбачає наявність доказу, недоступного раніше, який однак міг би призвести до іншого результату судового розгляду. Особа, яка звертається із заявою про скасування рішення, повинна довести, що в неї не було можливості представити цей доказ на остаточному судовому слуханні, а також те, що цей доказ є вирішальним (пункти 27-34 рішення ЄСПЛ від 18.11.2004 року у справі «Праведная проти Росії»).
У пункті 33 рішення від 19.02.2009 року у справі «Христов проти України» (заява №24465/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, слід тлумачити в контексті преамбули Конвенції, яка, зокрема, проголошує верховенство права як складову частину спільної спадщини Договірних держав. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип юридичної визначеності, згідно з яким у разі остаточного вирішення спору судами їхнє рішення, що набрало законної сили, не може ставитися під сумнів (рішення у справі «Брумареску проти Румунії» (Brumarescu v. Romania), заява №28342/95, у справі «Желтяков проти України», заява №4994/04).
Принцип юридичної визначеності вимагає поваги до принципу res judicata, тобто поваги до остаточного рішення суду. Згідно з цим принципом жодна сторона не має права вимагати перегляду остаточного та обов'язкового до виконання рішення суду лише з однією метою - домогтися повторного розгляду та винесення нового рішення у справі. Повноваження судів вищого рівня з перегляду мають здійснюватися для виправлення судових помилок і недоліків, а не задля нового розгляду справи. Таку контрольну функцію не слід розглядати як замасковане оскарження, і сама лише ймовірність існування двох думок стосовно предмета спору не може бути підставою для нового розгляду справи. Відхід від цього принципу можливий лише тоді, коли цього вимагають відповідні вагомі й непереборні обставини (рішення у справі «Рябих проти Росії» (Ryabykh v. Russia), заява №52854/39; у справі «Желтяков проти України», заява №4994/04).
Відкриття провадження за нововиявленими обставинами не означає обов'язкового скасування чи зміни рішення, що переглядається. Господарський суд вправі змінити або скасувати судове рішення за нововиявленими обставинами лише за умови, що ці обставини впливають на юридичну оцінку обставин, здійснену судом у судовому рішенні, що переглядається.
Обставини, що обґрунтовують вимоги або заперечення сторін чи мають інше істотне значення для правильного вирішення справи, існували на час ухвалення судового рішення, але залишаються невідомими особам, які беруть участь у справі, та стали відомими тільки після ухвалення судового рішення, є нововиявленими обставинами. Разом з тим, обставини, які виникли чи змінилися тільки після ухвалення судового рішення і не пов'язані із вимогою у цій справі, а тому не могли бути враховані судом при ухваленні судового рішення, є новими, а не нововиявленими обставинами.
Так, звертаючись з заявою про перегляд рішення за нововиявленими обставинами заявник підставою визначив пункт 3 частини 2 статті 320 ГПК України. Цим пунктом встановлено, що підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.
Заявник зазначає, що підставами для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, що підлягає перегляду, а саме 24.06.2025 року Верховний Суд прийняв постанову по справі №640/12723/22 за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України, треті особи - АТ «Мегабанк», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - про визнання протиправним та скасування рішення Правління НБУ від 02.06.2022 року №261-рш/БТ «Про віднесення АТ «Мегабанк» до категорії неплатоспроможних». Відповідно до цієї постанови було задоволено касаційну скаргу Національного банку України. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 10.11.2022 та постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 15.03.2023 у справі №640/12723/22 скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_1 до Національного банку України про визнання протиправним та скасування рішення відмовлено.
Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.04.2021 року у справі №901/819/18 зазначила, що правова оцінка, надана судом певному факту при розгляді іншої справи, не є обов'язковою для адміністративного суду. Вирішуючи питання про скасування судового рішення з підстав, визначених пунктом 3 частини другої статті 361 КАС, які аналогічні положенням пункту 3 частини 2 статті 320 ГПК України, (скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду), суд повинен виходити саме з преюдиційного зв'язку судових рішень. Разом з тим, скасування судового рішення може бути визнано нововиявленою обставиною лише в тому випадку, коли суд обґрунтував судове рішення, що переглядається, скасованим судовим рішенням (актом) чи виходив із вказаного акта, не посилаючись прямо на нього.
Матеріали справи свідчать, що рішення Господарського суду Харківської області від 25.03.2024 року у справі №922/2467/22 переглядалося судами апеляційної та касаційної інстанції та було залишено без змін, тобто визнано таким, що прийнято у відповідності до норм матеріального та процесуального права, та судовій практиці сформованій на момент розгляду справи.
Разом з тим, ухвалюючи рішення від 25.03.2024 року у справі №922/2467/22 суд керувався тим, що визначальним у вирішенні цього спору було встановлення обставин щодо застосування наслідків нікчемності правочинів, що укладені між Акціонерним товариство «Мегабанк» та Товариства з обмеженою відповідальністю «Більбао Компані» на підставі статті 216 Цивільного кодексу України.
Як встановлено матеріалами справи, Господарський суд Харківської області у рішенні від 25.03.2024 року, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 27.06.2024 року, відмовляючи у задоволенні позову, виходив з такого:
- для оцінки нікчемності договорів відповідно до пункту 3 та 6 частини 3 статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» слід встановити, зокрема, чи укладені спірні правочини на умовах, які не є поточними ринковими умовами, чи укладені правочини на умовах, які передбачають надання переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку;
- купівлю-продаж нерухомого майна вчинено позивачем та відповідачем по балансовій вартості цього майна, за якою воно відображено в балансі АТ «Мегабанк» та відповідає ринковій вартості відповідно до звіту про незалежну оцінку майна станом на 27.01.2022 року проведеною ОСОБА_2 , що спростовує твердження позивача про те, що договори купівлі-продажу нерухомого майна мають ознаки нікчемності; позивачем не надано до суду доказів про наявність можливості продажу вказаного майна за вищою вартістю іншій особі;
- викладений в акті №8 від 11.07.2022 року та зазначений позивачем висновок про те, що існуючі ознаки та обставини вчинення договорів вказують, що в результаті їх укладення відбулась не ринкова угода, а проведено нерівноцінний продаж ліквідного активу банку за кошти банку, які були надані в кредит на значний період часу, що свідчить про надання особі, яка проводила таку купівлю, нічим не обумовлених переваг, є таким, що прямо суперечить матеріалам справи та обґрунтованим висновкам суду про ринковість умов укладених правочинів; відсутність інших покупців на майно та доказів заінтересованості інших осіб у його придбанні в матеріалах даної справи також спростовує посилання позивача щодо надання переваг саме відповідачу у придбанні вищевказаного майна;
- суд вказав, що з метою забезпечення виконання зобов'язань за договором купівлі-продажу нерухомого майна, між АТ «Мегабанк» та ТОВ «Більбао Компані» було укладено іпотечний договір, відповідно до умов якого ТОВ «Більбао Компані» передало АТ «Мегабанк» всі об'єкти нерухомого майна, які були придбані за договором купівлі-продажу нерухомого майна. Отже, зобов'язання за договором купівлі-продажу забезпечені іпотечним договором, що містять деталізований розділ 5 «Звернення стягнення на предмет іпотеки. Застереження про задоволення вимог Іпотекодержателя», що передбачає можливість банку звернути стягнення на предмет іпотеки і задовольнити свої вимоги за рахунок предмету іпотеки, незалежно від настання строку виконання основного зобов'язання у разі невиконання або неналежного виконання. Таким чином, банк не лише не був позбавлений контролю над нерухомим майном, але в будь-який момент мав можливість повернути вказане майно собі у власність, у разі невиконання відповідачем зобов'язань за основним договором і це спростовує твердження позивача про наявність ознак нікчемності правочину;
- позивачем не доведено належними та допустимими доказами в розумінні ст.ст. 76-77 ГПК України фактів, які би свідчили про нікчемність кредитного договору, договорів купівлі-продажу рухомого та нерухомого майна з підстав, передбачених п.п. 3, 6, 8 ч. 3 ст. 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб»;
- скасування рішень про державну реєстрацію є самостійним способом захисту права та є відмінним від заявленої позивачем вимоги про застосування наслідків нікчемності правочинів, з огляду на що позов про застосування наслідків нікчемності правочинів шляхом скасування рішень про державну реєстрацію не відповідає положенням статті 216 ЦК України і не підлягає задоволенню.
Східний апеляційний господарський суд у постанові від 27.06.2024 року у справі №922/2467/22 залишаючи рішення Господарського суду Харківської області від 25.03.2024 року без змін, а апеляційну скаргу АТ «Мегабанк» без задоволення, погодився з висновком суду першої інстанції.
Одночасно судом апеляційної інстанції в розрізі аргументів апеляційної скарги про нікчемність договорів купівлі-продажу нерухомого майна з підстав, передбачених пунктом 8 частини третьої статті 38 Закону України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб» зазначено, що матеріали справи №922/2467/22 не містять сукупності доказів, що свідчили б про наявність ознак пов'язаності ТОВ «Більбао Компані» з АТ «Мегабанк» у розумінні норм статті 52 Закону України «Про банки і банківську діяльність» та Положення №315, тобто відсутнє документальне підтвердження щодо підстав ухвалення рішення про пов'язаність відповідача з АТ «Мегабанк». Суд апеляційної інстанції також зазначив, що необхідною умовою для визнання правочину нікчемним є не лише факт його укладення з пов'язаною особою, але і порушення вимог законодавства, зокрема, що угоди, які здійснюються з пов'язаними з банком особами, не можуть передбачати умови, що не є поточними ринковими умовами.
Вказане, також, встановлено постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 22.10.2024 року у справі №922/2467/22 та підтверджує, що рішення суду в адміністративній справі №640/12723/22 не було підставою для ухвалення рішення Господарського суду Харківської області від 25.03.2024 року у справі №922/2467/22.
Таким чином, наявність постанови Верховного Суду від 24.06.2025 року по справі №640/12723/22 за позовом ОСОБА_1 до Національного банку України, треті особи - АТ «Мегабанк», Фонд гарантування вкладів фізичних осіб - про визнання протиправним та скасування рішення Правління НБУ від 02.06.2022 року №261-рш/БТ «Про віднесення АТ «Мегабанк» до категорії неплатоспроможних, не може вважатися нововиявленою обставиною, оскільки суд не обґрунтовував судове рішення, що переглядається, скасованим судовим рішенням.
Висновки суду ґрунтувалися на аналізі правочинів і норм матеріального права, а не на преюдиційності спору в адміністративній справі №640/12723/22.
Колегія суддів вважає недоречним посилання апелянта на ухвалу Господарського суду Харківської області від 02.02.2023 року про зупинення провадження у справі №922/2467/22 до вирішення адміністративної справи №640/12723/22 в якій, за доводами АТ «Мегабанк», фактично зазначено, що вирішення адміністративної справи має преюдиційне значення.
Судова колегія зазначає, що розглядаючи справу по суті після поновлення провадження у справі суд, з огляду на підстави й обґрунтування позовних вимог та самі позовні вимоги, встановили, що предметом доказування та оцінки у цій справі є наявність передбачених статтею 38 Закону №4452-VI підстав вважати спірні договори нікчемними правочинами відповідно до ознак, зазначених у позовній заяві та в акті комісії.
Для оцінки нікчемності договорів відповідно до пункту 3 та 6 частини третьої статті 38 Закону № 4452-VI слід було встановити: чи укладені спірні правочини на умовах, які не є поточними ринковими умовами, чи укладені правочини на умовах, які передбачають надання переваг (пільг), прямо не встановлених для них законодавством чи внутрішніми документами банку.
Отже, підстава для зупинення провадження в підготовчому провадженні не знайшла свого підтвердження під час розгляду по суті, враховуючи предмет доказування по цій справі та не вплинула на обґрунтування судового рішення.
За таких обставин, колегія суддів констатує, що скасування рішень у справі №640/12723/22 не впливає на правильність висновків суду у справі №922/2467/22.
На думку колегії суддів, АТ «Мегабанк» в апеляційній скарзі на ухвалу місцевого господарського суду від 15.09.2025 року у справі №922/2467/22 не довело наявності такої необхідної складової для визнання певних обставин нововиявленими, як їх істотність - тобто, коли врахування їх судом вплинуло б на юридичну оцінку обставин справи та мало б наслідком прийняття іншого судового рішення, ніж те, яке було прийняте.
З урахуванням викладеного, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що обґрунтування заяви про перегляд рішення за нововиявленими обставинами фактично стосуються повторного дослідження обставин справи №922/2467/22, що вже були встановлені судом під час її розгляду, та переоцінки тих доказів, які вже оцінювалися господарським судом в процесі розгляду цієї справи, що відповідно до вимог процесуального закону не може бути підставою для перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.
Будь-яких інших доводів, що свідчили б про наявність нововиявлених обставин та могли б бути підставою для задоволення апеляційної скарги і скасування оскаржуваної ухвали суду, апелянтом не наведено.
Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Серявін та інші проти України» вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Відповідно до приписів статті 275 Господарського процесуального кодексу України, Суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право, зокрема, залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення; скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове рішення у відповідній частині або змінити рішення.
Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права ( ст.276 ГПК України).
З огляду на вищевикладене, на думку суду апеляційної інстанції, місцевий господарський суд правильно застосував ст.320 Господарського процесуального кодексу України та обґрунтовано відмовив у задоволенні заяви Акціонерного товариства «Мегабанк» про перегляд судового рішення за нововиявленими обставинами, у зв'язку з чим апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувану ухвалу слід залишити без змін.
Враховуючи, що колегія суддів дійшла висновку про відмову в задоволенні апеляційної скарги, судові витрати понесені апелянтом, у зв'язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції відшкодуванню не підлягають в силу приписів статті 129 Господарського процесуального кодексу України.
Керуючись статтями 13, 73, 74, 76-79, 126, 129, 240, 269, 271, п.1, ч.1 ст.275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Мегабанк» залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду Харківської області від 15.09.2025 року у справі №922/2467/22 залишити без змін.
Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки її оскарження передбачено ст. 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст складено 01.12.2025 року.
Головуючий суддя В.С. Хачатрян
Суддя В.В. Россолов
Суддя О.І. Склярук