ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
27 листопада 2025 року Справа № 903/484/25
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Павлюк І.Ю., суддя Юрчук М.І. , суддя Розізнана І.В.
без виклику учасників справи
розглянувши апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький на рішення Господарського суду Рівненської області від 28.08.2025 у справі №903/484/25 (повний текст складено 02.09.2025)
за позовом Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екострой-1"
про стягнення 90 255,45 грн
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 28.08.2025 у справі №903/484/25 у задоволенні позову Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький до Товариства з обмеженою відповідальністю "Екострой-1" про стягнення 90 255,45 грн - відмовлено. Клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Екострой-1" про стягнення судових витрат на професійну (правничу) допомогу - задоволено.
Стягнуто з Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Екострой-1" 20 000 грн 00 коп. витрат на професійну (правничу) допомогу.
Вказане рішення мотивоване тим, що заявлення КЕВ м. Хмельницький вимог щодо стягнення неустойки з ТОВ "Екострой-1" є безпідставним і недобросовісним, оскільки затримка виконання робіт виникла не з вини підрядника, а внаслідок неправомірних дій та затягувань з боку самого позивача. На думку місцевого господарського суду. Такі дії порушують принципи добросовісності, розумності та справедливості, котрі закріплені у цивільному законодавстві, та перетворюють інструмент неустойки на засіб отримання невиправданих додаткових прибутків, що суперечить її правовому призначенню. Також місцевий господарський суд виснує, що нарахування 3% річних зроблені на суму пені, вимога про сплату якої не є законною та обґрунтованою, а відтак не підлягають до задоволення. Крім цього, суд першої інстанції зауважив, що нарахування 3% річних на пеню є неправомірним, оскільки пеня не є грошовим зобов'язанням у розумінні ст. 625 ЦК України. Також місцевий господарський суд дійшов висновку, що до стягнення із КЕВ м. Хмельницький на користь ТОВ "Екострой-1" підлягають витрат на професійну (правничу) допомогу у розмірі 20 000 грн 00 коп.
Не погоджуючись із ухваленим рішенням, Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький звернувся до суду через систему Електронний суд із апеляційною скаргою, в якій просить апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу задовольнити, скасувати рішення Господарського суду Рівненської області від 28.08.2025 по справі № 903/484/25 та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги КЕВ м. Хмельницький та стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю "Екострой-1" 90 255, 45 грн, з них 90 048,22 грн пені, 207,23 грн - 3 % річних. Стягнути з відповідача на користь КЕВ м. Хмельницький судові витрати.
Обґрунтовуючи доводи апеляційної скарги, скаржник зазначає наступне:
- суд безпідставно відкинув доводи КЕВ м. Хмельницький про те, що учасник, який потім став переможцем конкурсу міг і усвідомлював взяті на себе зобов'язання підписавши договір. І тільки після того як уклав договір і приступив до виконання робіт зрозумів, що не може їх вчасно виконати у відповідності до календарного графіку. Розпочав придумувати не існуючі причини не можливості виконання зобов'язання і перекладання вини на Замовника;
- суд першої інстанції безпідставно вважав, що переможець процедури закупівлі мав бути визначений 07.08.2024 та що з цього моменту виник обов'язок замовника прийняти рішення про намір укласти договір;
- залишивши письмові пояснення позивача без розгляду, суд першої інстанції істотно порушив процесуальні права сторони, що є самостійною підставою для скасування рішення;
- заперечення на відповідь на відзив не були направлені представником відповідача - КЕВ м. Хмельницький;
- посилання відповідача на повітряну тривогу як на підставу для невиконання договору є безпідставним, зважаючи на те, що загальний робочий час дозволяв своєчасне виконання умов договору навіть із врахуванням зазначених перерв;
- відключення світла за розпорядженням НЕК "Укренерго" не стосується об'єкта, на якому здійснюються роботи за договором. Крім того, будь-які труднощі, пов'язані з відсутністю доступу до електромереж чи інших ресурсів, є ризиком підрядника, а не замовника. Посилання ТОВ "Екострой-1" на відсутність електропостачання як на причину невиконання договору є необґрунтованими та надуманими і не звільняє його від відповідальності за неналежне виконання взятих на себе зобов'язань;
- надані відповідачем докази у вигляді фотографії загального журналу робіт не можуть вважатися належними та допустимими доказами відповідно до вимог процесуального законодавства. У поданому журналі робіт зазначено лише, що не рекомендовано виконувати певні роботи, що є принципово різними поняттями. Посилання суду на рекомендацію, як на факт зупинки робіт є необґрунтованим і не може служити підставою для невиконання або затримки виконання договірних зобов'язань. Така різниця між поняттями мала бути врахована судом при оцінці доказів і доводах сторін.;
- жодних фактів або доказів, які б свідчили про неправомірність дій Замовника, у наданих матеріалах немає. Відтак твердження про неправомірність дій Замовника є безпідставними і не відповідають дійсності;
- укладення додаткової угоди на продовження строку дії господарського зобов'язання є правом а не обов'язком КЕВ м. Хмельницький;
- підрядник, який добровільно підписав договір 15.10.2024, взяв на себе обов'язок виконати роботи до 20.12.2024, але не лише не виконав зобов'язання у визначений строк, а й протягом дев'яти місяців після його спливу не вчинив жодних дій на виконання договору.
26.09.2025 матеріали справи №903/484/25 надійшли до суду із апеляційною скаргою.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 29.09.202 апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький на рішення Господарського суду Рівненської області від 28.08.2025 у справі №903/484/25 залишено без руху. Запропоновано скаржнику усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення даної ухвали та надати Північно-західному апеляційному господарському суду належні докази доплати 726,70 грн судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції.
07.10.2025 на адресу суду від Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький надійшла заява про усунення недоліків, до якої долучено докази сплати судового збору.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 13.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький на рішення Господарського суду Рівненської області від 28.08.2025 у справі №903/484/25. Роз'яснено, що розгляд апеляційної скарги Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький на рішення Господарського суду Рівненської області від 28.08.2025 у справі №903/484/25 буде здійснюватися без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження. Запропоновано учасникам у справі подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу в порядку ст. 263 ГПК України протягом 15 днів із дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.
13.10.2025 на адресу суду від Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький надійшло клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15.10.2025 відмовлено у задоволенні клопотання Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький про розгляд справи №903/484/25 у судовому засіданні з повідомленням сторін.
29.10.2025 на адресу суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Екострой-1" надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якій відповідач просить у задоволенні апеляційної скарги Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький на рішення Господарського суду Рівненської області від 28.08.2025 у справі № 903/484/25 відмовити повністю.
10.11.2025 на адресу суду від Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький надійшла відповідь на відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач просить задовольнити вимоги апеляційної скарги по справі № 903/484/25 в повному обсязі.
Судова колегія, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийняття оскаржуваного рішення суду, зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами оголошеної 19.07.2024 публічної закупівлі 15.10.2024 між КЕВ м. Хмельницький та ТОВ "Екострой-1" було укладено договір підряду № 600 (далі Договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору предметом Договору є виконання робіт з Капітального ремонту (код ДК 021:2015 - 45453000-7 Капітальний ремонт і реставрація) на об'єкті згідно з Договором, що здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України.
Згідно з п. 5.1.1. Договору строк виконання робіт на об'єкті визначається відповідно до Календарного графіку виконання робіт (Додаток № 3), але не пізніше 20.12.2024, в тому числі за етапами. Початок та закінчення видів робіт, етапів робіт визначається календарним графіком виконання робіт.
У відповідності до п. 5.1.3 Договору генпідрядник повинен розпочати виконання робіт за Договором протягом п'яти календарних днів з дня підписання Договору сторонами та передачі замовником генпідряднику проєктно-кошторисної документації. Завершити виконання робіт, підготувати об'єкт для введення в експлуатацію та передати його замовнику відповідно до умов Договору не пізніше ніж 20.12.2024, з виконавчою документацією по об'єкту, у тому числі "Акти приймання виконаних будівельних робіт" за формою КБ-2в та "довідки про вартість виконаних будівельних робіт та витрати" за формою КБ-3.
Згідно з п. 7.1. Договору у разі невиконання або неналежного виконання своїх зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність, передбачену Договором або чинним законодавством.
Згідно з п. 7.2. Договору у разі невиконання або несвоєчасного виконання зобов'язань за Договором генпідрядник сплачує замовнику штрафні санкції (неустойка, штраф, пеня), а також понад штрафні санкції, відшкодовує завдані замовнику збитки у відповідності з п. 7.3. Договору та вимогами ст. 231 ГК України.
У відповідності до п. 7.4. Договору види порушень та штрафні санкції, які застосовуються до Генпідрядника за Договором: за порушення строків виконання робіт по будь-якому із етапів, визначеному у п. 3.1.1. Договору стягується пеня у розмірі 0, 2 % від вартості робіт, з яких допущено прострочення невиконання за кожний день прострочення.
Судом встановлено, що Договір є укладеним, підписаний уповноваженими сторонами та скріплений відтисками печаток останніх, на час розгляду справи доказів недійсності договору, зокрема відповідних судових рішень, суду не надано.
26.12.2024 між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду, якою строк виконання робіт продовжено до 30.06.2025.
Зокрема, укладеною додатковою угодою п. 5.1.1. договору викладено в наступній редакції:
"5.1.1. Строк виконання робіт на об'єкті визначається відповідно до Календарного графіку виконання робіт (додаток № 3), але не пізніше 30.06.2025, в тому числі за етапами. Початок та закінчення видів робіт, етапів робіт визначається календарним графіком виконання робіт".
Отже, сторони погодили, що строк виконання робіт за договором № 600 від 15.10.2024 встановлено до 30.06.2025.
Надаючи правову кваліфікацію спірним правовідносинам, колегія суддів зазначає наступне.
Згідно статті 11 ЦК України, цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини. Правочин, різновидом якого є договори - основний вид правомірних дій - це волевиявлення осіб, безпосередньо спрямовані на виникнення, зміну або припинення цивільних прав і обов'язків.
Судом встановлено, що правовідносини між сторонами у даній справі виникли з договору підряду № 600 від 15.10.2024.
Частиною 1 статті 837 ЦК України визначено, що за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.
Відповідно до ч. 1 ст. 843 ЦК України у договорі підряду визначається ціна роботи або способи її визначення.
За змістом статті 846 ЦК України строки виконання роботи або її окремих етапів встановлюються у договорі підряду. Якщо у договорі підряду не встановлені строки виконання роботи, підрядник зобов'язаний виконати роботу, а замовник має право вимагати її виконання у розумні строки, відповідно до суті зобов'язання, характеру та обсягів роботи та звичаїв ділового обороту.
Якщо договором підряду не передбачена попередня оплата виконаної роботи або окремих її етапів, замовник зобов'язаний сплатити підрядникові обумовлену ціну після остаточної здачі роботи за умови, що роботу виконано належним чином і в погоджений строк або, за згодою замовника, - достроково (частини 1 ст. 854 ЦК України).
Згідно статі 627 ЦК України та відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості
Статтями 525, 526 ЦК України унормовано, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається; зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться.
Дана норма кореспондується з приписами статті 193 Господарського кодексу України.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (частина перша статті 530 ЦК України).
Позивач просить стягнути з підрядника (відповідача) пеню у розмірі 90 048,22 грн та 3 % річних у розмірі 207,23 грн, які нараховано на суму несплаченої пені у зв'язку із тим, що, на думу позивача, відповідачем порушено строки виконання робіт на 5 днів із 21.12.2024 до 25.12.2024.
Відповідно до статті 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема припинення зобов'язання внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом, або розірвання договору (ч. 1 ст. 611 ЦК України).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 ЦК України).
Водночас, згідно з частиною четвертою статті 612 Цивільного кодексу України прострочення боржника не настає, якщо зобов'язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Частиною 2 ст. 849 ЦК України передбачено, якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків.
Відповідно до ст. 614 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
У постанові від 28.05.2020 у справі № 910/6217/19 Верховний Суд зазначив, що при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів підряду як зі сторони замовника, так і підрядника, суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами підрядного зобов'язання діям на його виконання у їх сукупності.
Верховний Суд у постанові від 12.07.2023 у справі № 904/8883/21 підтвердив висновок щодо застосування статей 612, 613 ЦК України у підрядних правовідносинах, який було раніше викладено Верховним Судом у справах № 916/693/21, № 910/2711/20, № 910/6217/19. Згідно із яким Верховний Суд зазначив, що при вирішенні спорів щодо належного та своєчасного виконання договорів підряду як зі сторони замовника, так і підрядника, суди повинні надавати оцінку вжитим сторонами підрядного зобов'язання діям на його виконання у їх сукупності. При цьому як виснував Верховний Суд у справі № 904/8883/21, неможливо розглядати порушення підрядником термінів виконання робіт без дослідження своєчасності та повноти виконання своєї частини зобов'язань замовником.
Також як виснував Верховний Суд у постанові від 28.02.2024 у справі № 910/15043/22, неможливо розглядати порушення підрядником термінів виконання робіт без дослідження своєчасності та повноти виконання своєї частини зобов'язань замовником. Адже кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов'язку (ч. 1 ст. 613 ЦК України).
З матеріалів справи вбачається, що 19.07.2024 в електронній системі публічних закупівель "Prozorro" замовником КЕВ м. Хмельницький розміщено оголошення про проведення відкритих торгів № UA-2024- 07-19-001526-a (https://prozorro.gov.ua/uk/tender/UA-2024-07-19-001526-a/lots).
Оголошення містило істотні умови закупівлі, зокрема строк виконання робіт - до 20.12.2024. Аналогічні істотні умови були відображені замовником у проєкті договору підряду (п. 5.1.1. проєкту договору підряду), який був складовою тендерної документації.
02.08.2024 ТОВ "Екострой-1" подано тендерну пропозицію із заявленою початковою ціною лоту в розмірі 9 214 000,00 грн.
07.08.2024 уповноваженою особою КЕВ м. Хмельницький прийнято протокольне рішення № 95, яким тендерну пропозицію ТОВ "Екострой-1" було відхилено.
Відповідач звернувся зі скаргою до Антимонопольного комітету України на неправомірні дії замовника в частині відхилення пропозиції.
Рішенням від 21.08.2024 № 14152-р/пк-пз скарга була задоволена. АМКУ зобов'язав замовника скасувати рішення про відхилення тендерної пропозиції ТОВ "Екострой-1". У рішенні від 21.08.2024 № 14152-р/пк-пз зазначено, що замовник неправомірно відхиливши пропозицію скаржника з підстав, наведених у протоколі 07.08.2024 № 95, порушив вимоги пункту 44 Особливостей.
На виконання рішення АМКУ, протокольним рішенням від 02.09.2024 №107 уповноважена особа КЕВ м. Хмельницький скасувала своє рішення № 95 від 07.08.2024.
При цьому 03.09.2024 КЕВ м. Хмельницький прийнято рішення № 109, яким тендерна пропозиція ТОВ "Екострой-1" знову була відхилена. ТОВ "Екострой-1" оскаржило означену відмову шляхом подання скарги до АМКУ на неправомірні дії замовника в частині відхилення його пропозиції.
Рішенням Комітету від 17.09.2024 № 15409-р/пк-пз скарга була задоволена. Замовника зобов'язано скасувати друге рішення про відхилення тендерної пропозиції ТОВ "Екострой-1". У рішенні від 17.09.2024 № 15409-р/пк-пз АМКУ вказав, що замовник, неправомірно відхиливши пропозицію скаржника з підстав, наведених у протоколі, порушив вимоги пункту 44 Особливостей.
На виконання рішення Комітету 26.09.2024 рішенням уповноваженої особи КЕВ м. Хмельницький № 120 скасовано рішення № 109 від 03.09.2024.
30.09.2024 уповноважена особа КЕВ м. Хмельницький прийняла рішення № 122, яким визнано ТОВ "Екострой-1" переможцем закупівлі. Прийнято рішення про намір укласти договір про закупівлю.
Частиною 1 ст. 33 Закону України "Про публічні закупівлі" передбачено, що рішення про намір укласти договір про закупівлю приймається замовником у день визначення учасника переможцем процедури закупівлі/спрощеної закупівлі.
Отже, за умовами даної закупівлі рішення про намір укласти договір мало бути прийнято замовником не пізніше 07.08.2024.
Відповідно до ч. 6 ст. 33 Закону України "Про публічні закупівлі", замовник укладає договір про закупівлю з учасником, який визнаний переможцем процедури закупівлі, протягом строку дії його пропозиції, не пізніше ніж через 20 днів з дня прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації та тендерної пропозиції переможця процедури закупівлі. У випадку обґрунтованої необхідності строк для укладання договору може бути продовжений до 60 днів.
З огляду на норми закону, договір підряду між КЕВ м. Хмельницький та ТОВ "Екострой-1" мав бути укладений не пізніше 27.08.2024.
Суд першої інстанції доцільно зауважив, що дії КЕВ м. Хмельницький з відхилення тендерної пропозиції ТОВ "Екострой-1", які встановлені та підтверджені рішеннями Антимонопольного комітету від 21.08.2024 та від 17.09.2024, - призвели до того, що лише 15.10.2024 між позивачем та відповідачем було укладено договір підряду № 600.
Оскільки договір має бути укладено відповідно до проєкту договору, що входив до складу тендерної документації, умови п. 5.1.1. договору не змінювались, зокрема, строк виконання робіт не пізніше 20.12.2024.
Також суд звертає на правову позицію, викладену у постанові від 01.06.2021 у справі № 910/840/20, в якій Верховний Суд, скасовуючи рішення судів попередніх інстанцій та направляючи справу на новий розгляд, зазначив, що констатувавши правомірність дій відповідача з прийняття рішення про відміну процедури закупівлі, суди першої та апеляційної інстанції не врахували приписи частин першої-третьої статті 32 та частини першої статті 36 Закону України "Про публічні закупівлі", з системного аналізу яких слідує, що визначення переможця торгів, прийняття рішення про намір укласти договір про закупівлю та направлення переможцю повідомлення про намір укласти договір, свідчить про те, що замовник прийняв тендерну (зустрічну) пропозицію переможця та погодився на укладення договору. Такі дії сторін свідчать про визначення сторонами умов договору про закупівлю та обов'язок укласти відповідний договір. Наведена в частині другій статті 32 Закону України "Про публічні закупівлі" конструкція "замовник укладає", а не "замовник має право укласти" свідчить, що дана норма покладає саме обов'язок і саме на замовника укласти договір з переможцем торгів, проект та істотні умови якого вже узгоджені сторонами. Відтак, єдиними підставами не підписання договору є дії або бездіяльність саме учасника торгів, а не замовника: відмова переможця торгів від підписання договору про закупівлю відповідно до вимог тендерної документації, не укладення договору про закупівлю з вини учасника у строк, визначений цим Законом, або не надання переможцем документів, що підтверджують відсутність підстав, передбачених статтею 17 цього Закону.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 15.08.2023 у справі №909/573/22.
Водночас, матеріали справи не містять відмови відповідача від підписання договору.
Отже, що саме дії КЕВ м. Хмельницький як замовника з відхилення тендерної пропозиції ТОВ "Екострой-1" призвели до затягування замовником з укладенням договору та істотно вплинули на подальше виконання договору, а саме - скорочення строку виконання робіт з чотирьох місяців до двох.
Суд враховує, що відмова переможця від укладення договору тягне для нього негативні наслідки у вигляді застосування санкцій. Зокрема, п. 2 розд. 3 Тендерної документації передбачено, що забезпечення тендерної пропозиції у розмірі 50 000,00 грн не повертається у випадку непідписання договору учасником, який став переможцем тендеру.
Згідно з ч. 1 ст. 850 ЦК України замовник зобов'язаний сприяти підрядникові у виконанні роботи у випадках, в обсязі та в порядку, встановлених договором підряду.
Досліджуючи поведінку замовника в контексті сприяння підрядникові у виконанні роботи, судом встановлено, що КЕВ м. Хмельницький своїми діями та затягуванням процесу укладення договору не сприяв підрядникові у виконанні робіт. Такі дії з боку позивача є недобросовісними і не виправдовують позивача у будь-яких претензіях до підрядника щодо прострочення виконання робіт на 5 днів.
Суд критично оцінює доводи КЕВ м. Хмельницький про те, що відхилення тендерної документації учасника ТОВ "Екострой-1" не було порушенням закону та не може вважатися затягуванням тендерної процедури, а є реалізацією повноважень замовника з метою дотримання законності та забезпечення ефективного використання бюджетних коштів. При цьому суд виходить із того, що КЕВ двічі незаконно відхилив тендерну пропозицію відповідача (07.08.2024 та 03.09.2024), попри найкращу економічно вигідну пропозицію. Такі дії прямо суперечили Закону України "Про публічні закупівлі" і були визнані неправомірними рішеннями Антимонопольного комітету України від 21.08.2024 та 17.09.2024, якими замовника зобов'язано скасувати обидва рішення про відхилення. Неправомірні дії КЕВ фактично змусили ТОВ "Екострой-1" очікувати укладення договору до 15.10.2024, що скоротило термін виконання робіт удвічі (з 4 місяців до 2). Отже, дії КЕВ м. Хмельницький були порушенням закону, а не реалізацією права замовника, і безпосередньо призвели до неможливості виконання договору на первісних умовах, що свідчить про недобросовісність самого замовника.
Крім цього, матеріалами справи підтверджується, що у період виконання Договору існували інші обставини, незалежні від ТОВ "Екострой-1", які унеможливили виконання робіт у строк до 20.12.2024, зокрема наступне.
На момент укладення договору № 600 від 15.10.2024 об'єкт не був приєднаний до електромережі, тобто на об'єкті будівництва було відсутнє світло. Вказані обставини підтверджуються тим, що ТОВ "Екострой-1" 11.11.2024 звернулось до КЕВ м. Хмельницький з листом № 11/1-11/24 у якому було вказано на ряд вимог, серед яких прохання посприяти у вирішенні питання тимчасового підключення до існуючої лінії електропередачі. Ці питання є невідкладними та гальмують виконання робіт на об'єкті.
Такий лист був надісланий на офіційну електронну адресу КЕВ khm_kev@post.mil.gov.ua та підписаний КЕП. Вказаним доказом підтверджується, що на об'єкті будівництва взагалі було відсутнє електропостачання з моменту укладення договору до середини листопада 2024 року.
Доказів протилежного позивач суду не надав.
Статтею 851 ЦК України передбачено право підрядника не розпочинати роботу, а розпочату роботу зупинити, якщо замовник не надав матеріалу, устаткування або річ, що підлягає переробці, і цим створив неможливість виконання договору підрядником.
Окрім цього, із 18.11.2024 за розпорядженням НЕК "Укренерго" по всій території України, в тому числі у місті Хмельницький, були введені погодинні відключення електроенергії. Ця обставина є загальновідомою та крім цього підтверджується даними, розміщеними на сайті АТ "Хмельницькобленерго", за Інтернет посиланням https://hoe.com.ua/.
У період з 15.10.2024 до 20.12.2024 в Хмельницькій області зафіксовано 81 повітряна тривога (дані Офіційної карти повітряних тривог в України, https://map.ukrainealarm.com).
Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24.02.2022 № 64/2022, затвердженого Законом України від 24.02.2022 №2102-IX, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України, відповідно до пункту 20 частини першої статті 106 Конституції України, Закону України "Про правовий режим воєнного стану" в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24.02.2022 у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України.
З початку повномасштабної військової агресії населені пункти України систематично зазнають ракетних ударів, а в прифронтових містах і селах - бомбардувань, артилерійських та мінометних обстрілів. Оповіщення про загрозу або виникнення таких надзвичайних ситуацій здійснюється через системи оповіщення різних рівнів, електронні комунікаційні мережі загального користування тощо, відповідно до статті 30 Кодексу цивільного захисту України, Положення про організацію оповіщення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій та організації зв'язку у сфері цивільного захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.09.2017 №733, зокрема шляхом уривчастого звукового попереджувального сигналу "Увага всім" та трансляції відповідного повідомлення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайної ситуації (далі - сигнал "повітряна тривога").
Чинним законодавством України у сфері цивільного захисту передбачений чіткий алгоритм поведінки громадян та відповідні повноваження органів державної влади, місцевого самоврядування, керівників підприємств і організацій усіх форм власності у випадку виникнення надзвичайної ситуації. Шляхом відповідних оповіщень (сигналів і повідомлень) органи управління цивільного захисту доводять до мешканців населених пунктів інформацію про загрозу та виникнення надзвичайних ситуацій, повітряної тривоги, аварій, катастроф, епідемій, пожеж тощо. Після отримання таких оповіщень громадяни мають діяти відповідно до наданих інструкцій та правил цивільного захисту. Зокрема, припинити роботу та вжити необхідних заходів безпеки.
В п. 4.23. постанови Верховного Суду від 05.06.2024 у справі № 910/11367/22 вказано "4.23. При цьому обставини оголошення сигналу "повітряна тривога" у певному регіоні слід вважати загальновідомими, тобто такими, що не потребують доказування, а неявка у судове засідання учасників справи може бути спричинена такою надзвичайною ситуацією".
Відповідно до наведених приписів підприємствами запроваджено локальні заходи (план, порядок дій, розпорядження) щодо інформування про сигнал "повітряна тривога" та реагування задля збереження життя і здоров'я працівників, зокрема для їх негайного переходу до укриття.
Враховуючи виконання робіт на військовому об'єкті, реагування на сигнали повітряних тривог є обов'язковою умовою збереження життя людей.
З урахуванням викладеного стверджувати про вину підрядника у невиконанні робіт на військовому об'єкті під час повітряної тривоги безпідставно.
Суд враховує, що тривоги та обов'язкове реагування на них - незалежна від підрядника обставина, яка не є його виною.
Відповідно до пункту 2.2., 2.3. Договору з метою здійснення контролю за дотриманням проєктних рішень та вимог державних стандартів, будівельних норм і правил, а також контролю за якістю та обсягами робіт на об'єкті відповідно до частини першої статті 849 Цивільного кодексу України Замовник (відповідні посадові особи, які визначені наказом Замовника) забезпечує (забезпечують) здійснення технічного нагляду за будівництвом у порядку, визначеному цим Договором.
Авторський та технічний нагляд під час виконання робіт по ОБ'ЄКТУ здійснюється в порядку, який визначено Законом України "Про архітектурну діяльність" та Порядком затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 903 "Про авторський та технічний нагляд під час будівництва об'єкта архітектури".
Для забезпечення авторського та технічного нагляду і контролю за виконанням робіт, передбачених Договором, Генпідрядник зобов'язаний на вимогу Замовника чи осіб, які відповідно до укладених ними із Замовником договорів здійснюють авторський та технічний нагляд, надавати необхідні інформацію та документи.
Згідно Додатку А до ДБН А.3.1-5:2016, загальний журнал робіт є основним первинним виробничим документом, який відтворює технологічну послідовність, терміни, якість і умови виконання будівельних робіт на об'єкті будівництва.
Загальний журнал робіт ведеться на будівництві окремих або групи однотипних об'єктів, які розміщені в межах одного будівельного майданчика і споруджуються одночасно.
За умови будівництва комплексу (будови) загальний журнал робіт може вестися на кожній будівлі, споруді та лінійних об'єктах інженерно-транспортної інфраструктури.
Наявність цих журналів має бути засвідчена у таблиці А.4.
У таблиці А.6 вносяться зауваження осіб, які контролюють виконання і безпеку робіт відповідно до наданих їм прав, а також представників авторського нагляду.
05.12.2024 інженер з технагляду у розділі зауваження контролюючих органів зазначив, що через мінусові температури не рекомендує виконувати цементну стяжку покрівлі та вирівнювальну бетонну стяжку підлоги.
Скаржник зазначає, що інженер з технічного нагляду не зупиняв роботи, а лише надав рекомендацію, або зауваження.
Поряд з цим, Порядок здійснення технічного нагляду під час будівництва об'єкта архітектури, затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 11.07.2007 № 903 не передбачає надання рекомендацій особою, що здійснює технічний нагляд. Порядок наділяє правом таку особу виставляти вимоги, генпідряднику, підряднику. Тому, запис інженера з технагляду від 05.12.2024 у розділі зауваження контролюючих органів, у відповідності до зазначеного вище Порядку є вимогою, незалежно від змісту її подання.
При цьому, відповідно до п. 2.3. робочого проєкту, проєкт розроблений для виконання робіт в літній період. Виконання робіт в зимовий період проводити згідно з чинними нормативними ДСТУ-НБВ2..1-28:2013, ДБН В.2.6- 33:2008, ДБН А.3.2-2-2009, та вказівками ПВР.
Судом першої інстанції обгрунтовано зауважено, що первинно роботи були проєктовані для літнього періоду, а приміщення об'єкта не опалювалось і піддавалось впливу вологи, що не спростовано позивачем. Виконання бетонних робіт у зимовий період без дотримання норм ДСТУ та ДБН могло призвести до руйнування конструкцій. Тому зупинка робіт була необхідною та об'єктивною для забезпечення якості й безпеки.
Зупинення виконання робіт з бетонування стяжки покрівлі та стяжки підлоги при мінусовій температурі та згідно проєкту виконання таких робіт у літній період є розумним та необхідним задля збереження міцності конструкцій, якості виконання робіт та умов договору.
Саме дії КЕВ м. Хмельницький зумовили виконання таких робіт в зимовий період, оскільки договір укладений лише в жовтні місяці 2024, попри те, що підрядник правомірно розраховував виконати такі роботи ще протягом серпня - вересня місяця 2024.
Відтак неможливість виконання робіт у строки, закладені договором, обумовлена об'єктивними обставинами та діями Замовника, а не діями ТОВ "Екострой-1".
Як встановлено матеріалами справи, ТОВ "Екострой-1" своєчасно інформував КЕВ м. Хмельницький та звертався з проханням про продовження строків виконання робіт, вживаючи всіх можливих заходів для дотримання умов Договору.
Підпунктом 4 п. 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України "Про публічні закупівлі", на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2022 р. № 1178 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2023 р. № 471), істотні умови договору про закупівлю, укладеного відповідно до пунктів 10 і 13 (крім підпунктів 13 та 15 пункту 13) цих особливостей, не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: продовження строку дії договору про закупівлю та/або строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови, що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Аналогічні умови передбачені п. 4 ч. 5 ст. 41 Закону України "Про публічні закупівлі". За змістом вказаної норми, істотні умови договору про закупівлю не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов'язань сторонами в повному обсязі, крім випадків: продовження строку дії договору про закупівлю та строку виконання зобов'язань щодо передачі товару, виконання робіт, надання послуг у разі виникнення документально підтверджених об'єктивних обставин, що спричинили таке продовження, у тому числі обставин непереборної сили, затримки фінансування витрат замовника, за умови що такі зміни не призведуть до збільшення суми, визначеної в договорі про закупівлю.
Підрядник листами від 12.12.2024 № 12/1-12/24, від 12.12.2024 № 12-12/24, від 13.12.2024 № 13-12/24, від 18.12.2024 (вхідний замовника № 6777 від 18.12.2024), від 24.12.2024 № 24/12/24 звертався до КЕВ з пропозицією укладення додаткової угоди та продовження строку виконання будівельних робіт.
При цьому, у листі від 18.12.2024 ТОВ "Екострой-1" наведено належні обґрунтування наявності об'єктивних перешкод своєчасному завершенню будівельних робіт, а саме:
- погіршення погодних умов (дощі, сніг, низька температура, короткий світловий день), що суттєво впливає на час, якість та можливість виконання робіт, пов'язаних з вологими процесами та тих, у яких використовується електрообладнання;
- технологічні процеси, при використанні яких суміші, розчини сповільнюються, а при низьких температурах загалом заборонені (у зв'язку з їх руйнуванням або втратою міцності), що унеможливлює якісне виконання будівельних робіт та виконання гарантійних зобов'язань за договором;
- на строки виконання робіт впливають відключення світла, повітряні тривоги (керівник підприємства, як ніколи, повинен реагувати на сигнали тривог, працюючи на об'єктах Міноборони; отже, по договору керівник підприємства відповідає за ТБ, збереження здоров'я та життя співробітників)
- відсутність електроенергії (21 день на початку робіт);
- відсутність точки приєднання водопостачання на об'єкті (вода привозна);
- додаткові роботи: розчищення захаращеної території від кущів, сміття, будівельного брухту, дерев, що руйнують будівлю, демонтаж стяжки цегляної кладки на покрівлі, відновлювальна кладка цегли та відновлення плит перекриття, зароблення швів між плитами перекриття та примикань парапетів, відновлення аварійних колон.
КЕВ м. Хмельницький на вказані листи не відреагував.
Це зумовило надіслання Замовнику листа від 24.12.2024 № 24/12/24 з додатковими обґрунтуванням наявності об'єктивних перешкод своєчасному завершенню будівельних робіт та необхідності продовження строку виконання робіт за договором № 600 від 15.10.2024. У даному листі було звернуто увагу Замовника, що саме його протиправні дії зумовили неможливість виконання договору.
З урахуванням викладеного суд виснує, що твердження КЕВ м. Хмельницький, викладене в відповіді на відзив про те, що в листах, наданих підрядником, не було належного та обґрунтованого пояснення щодо необхідності продовження строку дії договору є безпідставні.
Щодо змісту листів та порядку їх надсилання суд зазначає, що листування між ТОВ "Екострой-1" та КЕВ м. Хмельницький здійснювалось із застосуванням офіційних електронних адрес: ТОВ "Екострой-1" ruslan.durasov@gmail.com, КЕВ - khm_kev@post.mil.gov.ua.
На підтвердження надсилання електронних листів, підписаних КЕП, відповідачем надано викопіювання електронної пошти ТОВ "Екострой-1"- ruslan.durasov@gmail.com.
В той же час, як встановлено судом, 26.12.2024 між позивачем та відповідачем було укладено додаткову угоду, якою строк виконання робіт продовжено до 30.06.2025.
Зокрема, укладеною додатковою угодою п. 5.1.1. Договору викладено в наступній редакції: "5.1.1. Строк виконання робіт на об'єкті визначається відповідно до Календарного графіку виконання робіт (додаток № 3), але не пізніше 30.06.2025, в тому числі за етапами. Початок та закінчення видів робіт, етапів робіт визначається календарним графіком виконання робіт".
Отже, сторони погодили, що строк виконання робіт за договором № 600 від 15.10.2024 встановлено до 30.06.2025.
Відтак умова договору про виконання робіт до 20.12.2024 була змінена додатковою угодою.
При цьому суд також зазначає, що як вбачається із матеріалів справи, позивач довгий час бездіяв не розглядаючи заяви підрядника про укладення додаткової угоди до договору про продовження строку виконання робіт, внаслідок чого додаткова угода була укладена лише 26.12.2024.
Посилання КЕВ на умови додаткової угоди, якою останній залишає за собою право на застосування штрафних санкцій до ТОВ "Екострой-1" не звільняє позивача від обов'язку доведення вини підрядника у порушенні виконання ним свого зобов'язання.
Хоча закон не забороняє включати до договору умову про застосування штрафних санкцій, це не означає, що замовник набуває права стягувати такі санкції автоматично. Застосування неустойки можливе лише у разі доведеної вини підрядника, якої в діях ТОВ "Екострой-1" не встановлено, позаяк затримка робіт стала наслідком дій і затягувань з боку КЕВ по укладенню Договору, а в подальшому із незалежних від підрядника причин яких можна було б уникнути, якби Договір був укладений вчасно - у серпні 2024 року та якби замовник сприяв у виконанні підрядником робіт.
Статтею 549 ЦК України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Разом із тим, за частиною 3 статті 509 ЦК України зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості, а частиною 1 статті 627 ЦК визначено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Ці загальні засади втілюються у конкретних нормах права та умовах договорів, регулюючи конкретні ситуації таким чином, коли кожен з учасників відносин зобов'язаний сумлінно здійснювати свої цивільні права та виконувати цивільні обов'язки, захищати власні права та інтереси, а також дбати про права та інтереси інших учасників, передбачати можливість завдання своїми діями (бездіяльністю) шкоди правам і інтересам інших осіб, закріпляти можливість адекватного захисту порушеного цивільного права або інтересу.
Водночас, загальною ознакою цивільно-правової відповідальності є її компенсаторний характер. Заходи цивільно-правової відповідальності спрямовані не на покарання боржника, а на відновлення майнової сфери потерпілого від правопорушення. Одним з принципів цивільного права є компенсація майнових втрат особи, якій заподіяні такі втрати правопорушенням, вчиненим іншою особою.
Верховний Суд у складі об'єднаної палати Касаційного господарського суду в постанові від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22 зазначив наступне: "Положеннями статті 3 ЦК України регламентовано загальні засади цивільного законодавства, якими, згідно з пунктами 3, 6 частини першої цієї статті ЦК України, є свобода договору, справедливість, добросовісність та розумність. Добросовісність є не тільки однією з основоположних засад цивільного законодавства, а також імперативним принципом щодо дій усіх учасників цивільних правовідносин (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). Добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість. Такий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 07.09.2022 у справі № 910/16579/20.
Отже, застосування неустойки має здійснюватися із дотриманням принципу розумності, добросовісності та справедливості.
Судом апеляційної інстанції встановлено відсутність підстав для нарахування пені позивачем відповідачу, у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань за договором.
Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов'язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора. Така правова позиція викладена у рішенні Конституційного Суду України № 7-рп/2013 від 11.07.2013.
Отже, вимоги позивача щодо стягнення неустойки з відповідача за сукупності всіх встановлених судом обставин є безпідставним і недобросовісним, оскільки затримка виконання робіт виникла не з вини підрядника, а внаслідок неправомірних дій та затягувань з боку самого позивача. Такі дії порушують принципи добросовісності, розумності та справедливості, котрі закріплені у цивільному законодавстві, та перетворюють інструмент неустойки на засіб отримання невиправданих додаткових прибутків, що суперечить її правовому призначенню.
Враховуючи наведе, позовні вимоги про стягнення пені є безпідставними та не підлягають задоволенню.
Також позивач просить суд стягнути з відповідача 3% річних у розмірі 207,23 грн, нараховані згідно з ч. 2 ст. 625 ЦК України за період з 01.03.2025 по 28.03.2025 на суму пені, яка не сплачена за вимогою позивача.
Однак, враховуючи безпідставність вимоги про стягнення пені, також є безпідставними нарахування 3% річних на таку пеню.
Крім того, нарахування 3% річних на пеню є неправомірним, оскільки пеня не є грошовим зобов'язанням у розумінні ст. 625 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Оскільки скаржник в апеляційній скарзі не наводить доводів на оскарження рішення суду першої інстанції в частині стягнення витрат на правову професійну допомогу, суд апеляційної інстанції, з огляду на вимоги ст. 269 ГПК України, не переглядає справу в цій частині.
Також суд апеляційної інстанції звертає увагу, що залишення судом без розгляду письмових пояснень позивача та взяття до уваги судом першої інстанції заперечень відповідача на відповідь на відзив, які не були направлені позивачу, не призвели до прийняття судом першої інстанції неправильного рішення, а тому не є підставою для його скасування.
Враховуючи вищевикладене, суд першої інстанції правильно виснував про відсутність підстав для задоволення позову.
Відповідно до ст. 86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
В силу приписів ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Натомість, скаржником не надано достатніх належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст. 75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі.
Зважаючи на вказане, судова колегія зазначає, що доводи скаржника, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують встановлених обставин справи, не підтверджуються наявними в матеріалах справи доказами, а тому не приймаються судом апеляційної інстанції до уваги.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За наведених обставин, рішення Господарського суду Рівненської області від 28.08.2025 у справі №903/484/25 слід залишити без змін, а апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький - без задоволення.
Судові витрати апеляційний суд розподіляє з урахуванням положень ст.ст. 123, 129 ГПК України та покладає на скаржника.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 273, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північно-західний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу міста Хмельницький на рішення Господарського суду Рівненської області від 28.08.2025 у справі №903/484/25 залишити без задоволення, а рішення Господарського суду Рівненської області від 28.08.2025 у справі №903/484/25 - без змін.
2. Матеріали справи № 903/484/25 повернути до Господарського суду Рівненської області.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
Повний текст постанови складений "27" листопада 2025 р.
Головуючий суддя Павлюк І.Ю.
Суддя Юрчук М.І.
Суддя Розізнана І.В.