вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"01" грудня 2025 р. Справа№ 910/52/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Скрипки І.М.
суддів: Мальченко А.О.
Яценко О.В.
при секретарі судового засідання Нечасний О.Л.
за участю представників сторін згідно протоколу судового засідання від 01.12.2025
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2025 (повний текст складено та підписано 09.07.2025)
у справі №910/52/25 (суддя Удалова О.Г.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ"
до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго»
про стягнення 140 129 258,94 грн,-
Короткий зміст позовних вимог
До Господарського суду міста Києва звернулось Товариство з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" (далі позивач, Товариство) з позовом до Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі відповідач, Компанія) про стягнення 140 129 258,94 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов договору № 0153-09021від 25.07.2019 у частині здійснення оплати.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його прийняття
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.05.2025 у справі №910/52/25 закрито провадження в частині стягнення 43 642 173,41 грн основного боргу.
В решті вимог позов задоволено частково.
Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "ЕНЕРА ВІННИЦЯ" 88 723 884 (вісімдесят вісім мільйонів сімсот двадцять три тисячі вісімсот вісімдесят чотири) грн 35 коп. основного боргу, 1 229 231 (один мільйон двісті двадцять дев'ять тисяч двісті тридцять одну) грн 75 коп. 3% річних, 5 152 487 (п'ять мільйонів сто п'ятдесят дві тисячі чотириста вісімдесят сім) грн 43 коп. втрат від інфляції, а також 575 428 (п'ятсот сімдесят п'ять тисяч чотириста двадцять вісім) грн 25 коп. судового збору.
В іншій частині позову відмовлено.
Задовольняючи позов частково, суд виходив із доведеності розміру заборгованості в сумі 88 723 884, 35 грн., з урахуванням закриття провадження у справі в частині сплаченої суми заборгованості в розмірі 43 642 173,41 грн , відмови в позові про стягнення 181 095,14 грн заборгованості за послуги, надані у червні 2024 року, які відповідач сплатив до подачі позову позивачем, що підтверджується платіжною інструкцією від 30.12.2024 №ПУП007964.
Інфляційні втрати присуджені до стягнення з урахуванням власного перерахунку суду, а розмір 3% річних, проведений позивачем, визнаний судом обгрунтованим.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів
Не погодившись з прийнятим рішенням, відповідач 16.07.2025 (документ сформований в системі «Електронний суд» 16.07.2025) звернувся до суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати в частині задоволення позовних вимог та прийняти в цій частині нове про відмову в задоволенні позову.
НЕК «Укренерго» вважає оскаржуване рішення незаконним, необґрунтованим, оскільки судом не з'ясовано обставини, що мають значення для справи; висновки суду не відповідають обставинам справи, не доведено обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, також судом першої інстанції порушені норми процесуального права та неправильно застосовані норми матеріального права.
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, зводяться до наступного:
Суд, ухвалюючи рішення, не врахував, що витрати оператора системи передачі (яким є НЕК
«Укренерго»), які здійснюються ним у разі покладення на нього спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, включені законодавцем до тарифу на послуги з передачі електричної енергії, як окрема складова.
Тариф на послуги НЕК «Укренерго» з передачі електричної енергії, що діяв у 2023 році, затверджено постановою НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК «УКРЕНЕРГО».
Відповідно до затвердженої структури тарифу, в його розрахунок включено витрати на виконання спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел для приватних домогосподарств загалом у розмірі 5 668 576 тис. грн.
До того ж, тариф на послуги НЕК «Укренерго» з передачі електричної енергії, що діяв у 2024 році, затверджено постановою НКРЕКП від 09.12.2023 № 2322 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК «УКРЕНЕРГО» на 2024 рік».
Відповідно до затвердженої структури тарифу, в його розрахунок включено витрати на виконання спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел для приватних домогосподарств загалом у розмірі 3 929 409 тис. грн.
Однак місцевим судом не взято до уваги, що законодавство забороняє Відповідачу оплачувати придбані послуги (в даному випадку позивачу) за рахунок коштів, які призначені згідно зі структурою тарифів, затвердженою НКРЕКП, на інші цілі і отримані, зокрема, в оплату послуг з диспетчерського (оперативно-технологічного) управління. Тобто відповідач першочергово обмежений не недодержанням своїх обов'язків власних контрагентів, а положеннями пп. 15, 43, п. 2.3, абз. 12 п. 1.4 Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з передачі електричної енергії, затверджених постановою НКРЕКП від 09.11.2017 № 1388.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя - Скрипка І.М., судді: Гончаров С.А., Яценко О.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.07.2025 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/52/25.
Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2025 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/52/25.
31.07.2025 матеріали справи №910/52/25 надійшли до Північного апеляційного господарського суду та були передані головуючому судді у справі.
Розпорядженням керівника апарату від 31.07.2025 №09.1-08/1835/25 у зв'язку із перебуванням судді Гончарова С.А. у відпустці з 28.07.2025, справу №910/52/25 передано на повторний автоматизований розподіл судових справ.
Згідно витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2025 справу №910/52/25 передано на розгляд колегії суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді - Скрипки І.М., суддів: Коробенка Г.П., Яценко О.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.07.2025 залишено апеляційну скаргу без руху з огляду на неподання доказів, які підтверджують сплату судового збору у встановленому порядку і розмірі.
Оскільки рішення оскаржується відповідачем у задоволеній частині, згідно якої вирішено стягнути 95 105 603,50 грн, сума судового збору за подання апеляційної скарги, яка підлягає сплаті, становить 1 059 800,00 грн (95 105 603,50 грн *1,5%)*150%*0,8, де 1,5 - ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, 150 - ставка судового збору за подання апеляційної скарги, 1 059 800,00 грн - максимальна ставка судового збору за вимогу майнового характеру у 2025 році.
На адресу суду від апелянта надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої долучено докази сплати судового збору в сумі 1 059 800,00 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою риватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2025 у справі №910/52/25, справу призначено до розгляду в судовому засіданні на 06.10.2025.
06.10.2025 розгляд справи не відбувся у зв'язку з перебуванням судді Коробенко Г.П. у тривалій відпустці.
Згідно протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(складу суду) від 06.10.2025 апеляційну скаргу передано на розгляд судді Скрипці І.М., сформовано колегію суддів у складі: головуючий суддя Скрипка І.М., судді Яценко О.В., Мальченко А.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2025 прийнято до провадження колегією суддів у визначеному складі апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2025 у справі №910/52/25, розгляд справи №910/52/25 призначено на 01.12.2025
До матеріалів справи представником позивача подано відзив на апеляційну скаргу, в якому останній категорично заперечує доводи апелянта.
Явка представників сторін
В судовому засіданні апеляційної інстанції 01.12.2025 представник відповідача підтримав апеляційну скаргу з підстав, вкладених в ній, просив її задовольнити.
Представник позивача в судовому засіданні апеляційної інстанції 01.12.2025 заперечував доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, просив її відхилити з підстав, викладених у відзиві на апеляційну скаргу.
В судовому засіданні 01.12.2025 відповідно до ст. 240, 283 ГПК України оголошено вступну та резолютивну частину постанови.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Судом встановлено, що Товариство здійснює діяльність з постачання електричної енергії споживачу на підставі ліцензії з постачання електричної енергії споживачу, виданої відповідно до постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі НКРЕКП) від 14.06.2018 № 429, а також виконує спеціальну функцію постачальника універсальної послуги на території Вінницької області відповідно до постанови НКРЕКП від 26.10.2018 № 1268.
Абзацом 4 пункту 13 Розділу XVII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про ринок електричної енергії» (далі - Закон) визначено, що електропостачальник, який отримав ліцензію на провадження господарської діяльності з постачання електричної енергії, упродовж шести років з 1 січня 2019 року, виконує функції постачальника універсальних послуг на закріпленій території.
Частиною другою статті 62 Закону передбачено, що до спеціальних обов'язків, що покладаються на учасників ринку електричної енергії відповідно до цього Закону для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії, належать, зокрема:
1) забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії;
2) виконання функцій постачальника універсальних послуг, тощо.
Відповідно до частини шостої статті 63 Закону постачальник універсальних послуг одночасно з виконанням обов'язку щодо купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом у приватних домогосподарств, величина встановленої потужності генеруючих установок яких не перевищує 50 кВт, надає оператору системи передачі послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії.
Така послуга надається постачальником універсальних послуг виходячи з фактичних обсягів купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом у приватних домогосподарств.
Вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії визначається у відповідні розрахункові періоди як різниця між вартістю електричної енергії, купленої ним за "зеленим" тарифом, та її вартістю, розрахованою за цінами ринку "на добу наперед". Розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії здійснюється постачальником універсальних послуг відповідно до порядку купівлі електричної енергії, виробленої з альтернативних джерел енергії, з урахуванням доходу постачальника універсальних послуг від продажу гарантій походження електричної енергії, виробленої з відновлюваних джерел енергії. Вартість послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії затверджується Регулятором.
Крім прав, визначених статтею 57 цього Закону, постачальники універсальних послуг мають право отримувати компенсацію витрат на надання оператору системи передачі послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (частина сьома статті 63 Закону).
Відповідно до статті 1 Закону Регулятор - Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Відповідач є правонаступником майна, усіх прав та обов'язків Державного підприємства «Національна енергетична компанія «Укренерго» відповідно до статті 108 Цивільного кодексу України (далі ЦК України), пункту 5 Порядку перетворення державного унітарного комерційного підприємства в акціонерне товариство, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29.08.2012 №802, пункту 3.2 Статуту Компанії.
25.07.2019 Товариством (постачальник послуг) і Компанією (замовник) укладено договір про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел №0153-09021 (з урахуванням внесених змін та доповнень) [далі - Договір], за умовами якого для забезпечення покриття економічно обґрунтованих витрат Постачальник послуг на виконання спеціальних обов'язків із купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом надає Замовнику послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії (далі - Послуга) в обсязі та на умовах, визначених Договором (пункт 1.1).
Відповідно до частини першої статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Замовник сплачує Постачальнику послуг вартість наданих Послуг відповідно до умов Договору (пункт 1.2).
Згідно з пунктом 2.1 Договору вартість та порядок оплати Послуги визначаються відповідно до вимог Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою НКРЕКП від 26 квітня 2019 року № 641 (далі - Порядок), у розрахунковому періоді та відповідно до фактичних обсягів купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом Постачальником послуг.
Пунктом 3.3 Договору визначено, що Замовник зобов'язаний приймати Послугу, яку надає Постачальник послуг у повному обсязі здійснювати оплату вартості Послуги, розрахованої Постачальником послуг та затвердженої Регулятором.
Відповідно до пункту 15.4 Порядку ОСП (оператор системи передачі) здійснює 100% оплату ПУП (постачальник універсальних послуг) вартості наданої послуги відповідно до акта приймання-передачі протягом трьох робочих днів з дати затвердження Регулятором розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП у розрахунковому місяці.
У разі надходження оновлених даних від учасників ринку після проведення розрахунків обсягів врегулювання сторони коригують акти приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
ПУП надає ОСП акти коригування вартості послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел разом з оновленими розрахунками.
У разі відсутності зауважень до оновленого розрахунку вартості послуги ОСП протягом п'яти робочих днів з дня отримання повертає акт коригування до акта приймання-передачі ПУП, підписаний зі своєї сторони, або надає до нього обґрунтовані зауваження, що містять вичерпні пояснення та документальне підтвердження причин непогодження розрахунку вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої ПУП.
Після підписання ОСП акта коригування ПУП надає Регулятору коригований розрахунок вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел та копію акта коригування для затвердження (пункт 15.5 Порядку).
Позивач, обґрунтовуючи позовні вимоги, вказує, що відповідачем допущено прострочення оплати послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої позивачем за серпень 2023 року, квітень, травень 2024 року, а саме:
- відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел до Договору від 31.08.2023 №50, загальна вартість послуг за серпень 2023 року склала 26 598 158,11 грн (з ПДВ);
- постановою НКРЕКП від 09.11.2023 № 2100 «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальниками універсальних послуг у червні 2024 року» затверджено розмір вартості послуги у серпні 2023 року в сумі - 28 046 655,41 грн (без ПДВ);
- відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел до Договору від 30.04.2024 № 58, загальна вартість послуг за квітень 2024 року склала 41 438 388,28 грн (з ПДВ);
- постановою НКРЕКП від 28.05.2024 № 1057 «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальниками універсальних послуг у квітні 2024 року» затверджено розмір вартості послуги у квітні 2024 року в сумі - 34 531 990,23 грн (без ПДВ);
- відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел до Договору від 31.05.2024 № 59, загальна вартість послуг за травень 2023 року склала 50 068 735,28 грн (з ПДВ);
- постановою НКРЕКП від 09.11.2023 № 2100 «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальниками універсальних послуг у травні 2024 року» затверджено розмір вартості послуги у травні 2023 року в сумі - 41 723 946,07 грн (без ПДВ).
Як вбачається з актів приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, позивач надав відповідачу послуги за серпень 2023 року, квітень, травень 2024 року на загальну суму 118 105 281,67 грн. Втім, відповідачем за вказаний період здійснено оплату наданих послуг, з порушенням терміну, який визначений пунктом 15.4 Порядку.
Надання послуг Товариством Компанії у період з червня до листопада 2024 року підтверджується таким:
- відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел до Договору від 30.06.2024 № 60, загальна вартість послуг за червень 2024 року (з урахуванням акта корегування) склала 33 655 987,01 грн (з ПДВ);
- постановою НКРЕКП від 03.09.2024 № 1573 «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальниками універсальних послуг у червні 2024 року» (зі змінами), затверджено розмір вартості послуги у червні 2024 року, що складає 28 046 655,41 грн (без ПДВ);
- згідно з актом приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел до Договору від 31.07.2024 № 61, загальна вартість послуг за липень 2024 року (з урахуванням акту корегування) склала 33 655 987,01 грн (з ПДВ);
- постановою НКРЕКП від 03.09.2024 № 1573 «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальниками універсальних послуг за липень 2024 року» (зі змінами) затверджено розмір вартості послуги у липні 2024 року, що складає 28 046 655,84 грн (без ПДВ);
- відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел до Договору від 31.08.2024 № 62, загальна вартість послуг за серпень 2024 року склала 42 395 040,64 грн (з ПДВ);
- постановою НКРЕКП від 01.10.2024 № 1702 «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальниками універсальних послуг у серпні 2024 року» затверджено розмір вартості послуги у серпні 2024 року в сумі - 35 329 200,53 грн (без ПДВ);
- згідно з актом приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел до Договору від 30.09.2024 № 63, загальна вартість послуг за вересень 2024 року склала 31 751 425,28 грн (з ПДВ);
- постановою НКРЕКП від 29.10.2024 № 1855 «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальниками універсальних послуг у вересні 2024 року» затверджено розмір вартості послуги у вересні 2024 року в сумі - 26 459 521,07 грн (без ПДВ);
- відповідно до акта приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел до Договору від 31.10.2024 № 64, загальна вартість послуг за жовтень 2024 року склала 22 981 445,28 грн (з ПДВ);
- постановою НКРЕКП від 26.11.2024 № 2017 «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальниками універсальних послуг у жовтні 2024 року» затверджено розмір вартості послуги у жовтні 2024 року в сумі - 19 151 204,40 грн (без ПДВ);
- згідно з актом приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел до Договору від 30.11.2024 № 65, загальна вартість послуг за жовтень 2024 року склала 9 792 032,70 грн (з ПДВ);
- постановою НКРЕКП від 24.12.2024 № 2364 «Про затвердження розміру вартості послуги із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, наданої постачальниками універсальних послуг у жовтні 2024 року» затверджено розмір вартості послуги у листопаді 2024 року в сумі - 8 160 027,25 грн (без ПДВ).
Як вбачається з актів приймання-передачі наданих послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел, позивач надав послуги за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2024 року на загальну суму 181 248 368,04 грн.
Позивач вказує, що відповідачем за вказаний період здійснено оплату наданих послуг частково на суму 48 701 215,13 грн і на момент звернення до суду з цим позовом заборгованість відповідача за червень, липень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2024 року складає 132 547 152,90 грн.
Відповідач, заперечуючи проти задоволення позовних вимог, зокрема, вказав, що позивачем при поданні позову не враховано те, що за послуги надані у червні 2024 року Компанія перерахувала 181 095,14 грн, що підтверджується платіжною інструкцією від 30.12.2024 № ПУП007964.
Оскільки позов Товариством сформовано в системі «Електронний суд» 02.01.2025, у задоволенні вимог в частині стягнення боргу в розмірі 181 095,14 грн судом відмовлено.
Крім того, Компанія подала суду заяву про закриття провадження у справі, зазначивши, що відповідачем після подання позову сплачено позивачу 43 823 268,55 грн, що підтверджується платіжними інструкціями:
- від 21.02.2025 № ПУП008325 на суму 742 314,55 грн (оплата за червень 2024 року);
- від 25.02.2025 № ПУП008537 на суму 1 848 643,83 грн (оплата за червень 2024 року);
- від 26.02.2025 № ПУП008610 на суму 17 314 944,34 грн (оплата за червень 2024 року);
- від 28.02.2025 № ПУП008665 на суму 100 609,99 грн (оплата за липень 2024 року);
- від 07.03.2025 № ПУП008746 на суму 14 936 915,44 грн (оплата за липень 2024 року);
- від 19.03.2025 № ПУП008825 на суму 4 285 298,24 грн (оплата за липень 2024 року);
- від 28.03.2025 № ПУП009107 на суму 145 756,89 грн (оплата за листопад 2024 року);
- від 04.04.2025 №ПУП009176 на суму 4 267 690,13 грн (оплата за липень 2024 року).
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Оскільки відсутній предмет спору, провадження в частині стягнення боргу в розмірі 43 642 173,41 грн закрито судом першої інстанції на підставі п.2 ч.1 ст.231 ГПК України.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Мотиви прийняття або відхилення кожного аргументу, викладеного відповідачем в апеляційній скарзі
У відповідності до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
У відповідності до ст. 129 Конституції України та ч. 1 ст. 74 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
При цьому колегія суддів зазначає, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод сторін (рішення Суду у справі «Трофимчук проти України» no.4241/03 від 28.10.2010).
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи в апеляційній інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування господарським судом при прийнятті оскарженого рішення норм матеріального та процесуального права, дійшла наступних висновків.
Оскільки рішення суду першої інстанції оскаржується відповідачем лише в частині стягнення 88 723 884 (вісімдесят вісім мільйонів сімсот двадцять три тисячі вісімсот вісімдесят чотири) грн 35 коп. основного боргу, 1 229 231 (один мільйон двісті двадцять дев'ять тисяч двісті тридцять одну) грн 75 коп. 3% річних, 5 152 487 (п'ять мільйонів сто п'ятдесят дві тисячі чотириста вісімдесят сім) грн 43 коп. втрат від інфляції, відповідно в іншій частині в апеляційному порядку не переглядається.
За загальними положеннями цивільного законодавства, зобов'язання виникають з підстав, зазначених у ст.11 Цивільного кодексу України. За приписами частини 2 цієї ж статті підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини, інші юридичні факти. Підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є дії осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також дії, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
За змістом ст. ст. 15 і 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Статтями 525, 526 і 629 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а зобов'язання за ним має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно зі ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства (ст. 628 ЦК України).
У відповідності до положень статей 6, 627 Цивільного кодексу України, сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.
Доводи апеляційної скарги перекликаються з запереченнями відповідача на позовну заяву та фактично зводяться до відсутності коштів на рахунку передачі, з огляду на структуру тарифу.
Колегія суддів зазначає, що формування тарифу на послуги з передачі електричної енергії та встановлення цього тарифу для НЕК «Укренерго» здійснюється Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг відповідно до Порядку встановлення (формування) тарифу на послуги з передачі електричної енергії, затвердженого постановою НКРЕКП від 22.04.2019 № 585 (зі змінами) (далі - Порядок), що передбачено ч. 5 ст. 33 Закону України «Про ринок електричної енергії».
Зазначений Порядок регулює відносини щодо формування ліцензіатом та/або суб'єктом господарювання, який планує здійснювати діяльність з передачі електричної енергії (далі - ліцензіат), тарифу на послуги з передачі електричної енергії та встановлення цього тарифу Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП).
Даним Порядком визначено процедуру перегляду та коригування тарифу на послуги з передачі електричної енергії.
Відповідно до п. 1.2. Порядку:
коригування тарифу - встановлення для ліцензіата тарифу на послуги з передачі електричної енергії на кожен рік регуляторного періоду на підставі розрахованого необхідного доходу з урахуванням фактичних даних за базовий рік;
перегляд тарифу - встановлення для ліцензіата тарифу на послуги з передачі електричної енергії на перший рік регуляторного періоду на підставі розрахованого необхідного доходу на прогнозний рік або регуляторний період.
Тариф на послуги НЕК «Укренерго» з передачі електричної енергії, що діяв у 2023, 2024 роках, затверджено постановами НКРЕКП від 21.12.2022 № 1788 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК «УКРЕНЕРГО» та від 09.12.2023 № 2322 «Про встановлення тарифу на послуги з передачі електричної енергії НЕК «УКРЕНЕРГО» на 2024 рік».
Відповідно до затвердженої структури тарифу, в його розрахунок включено витрати на виконання спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел для приватних домогосподарств загалом у розмірі 5 668 576 тис.грн. у 2023 році та 3 929 409 тис. грн. у 2024 році.
Однак, матеріали справи не містять належних, допустимих та достовірних доказів того, що Відповідач повністю поніс передбачені структурою тарифу витрати на виконання умов договорів про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел.
Крім того, Відповідачем не подано доказів звернення до НКРЕКП щодо перегляду або коригування тарифу на послуги з передачі електричної енергії на 2023-2024 р.р. згідно процедурою, визначеною Порядком.
Умовами укладеного між сторонами договору про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел № 0153-09021 (з урахуванням внесених змін та доповнень) (далі - Договір) не передбачено, підстав щодо призупинення або не виконання його умов з урахуванням настання зазначених обставин Відповідачем (повністю понесених витрат Відповідачем передбачених структурою тарифу).
Сторони є суб'єктами господарювання, а отже у разі здійснення підприємницької
діяльності особа має усвідомлювати, що господарська діяльність здійснюється нею на власний ризик, особа має здійснювати власний комерційний розрахунок щодо наслідків здійснення відповідних дій, самостійно розраховувати ризики настання несприятливих наслідків в результаті тих чи інших її дій та самостійно приймати рішення про вчинення (чи утримання від) таких дій (близька за змістом правова позиція викладена у п. 6.42 постанови Великої Палати Верховного Суду від 02.07.2019 у справі № 910/15484/17).
Згідно ч. 1 ст. 96 ЦК України юридична особа самостійно відповідає за своїми зобов'язаннями. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525, 526 ЦК України, ст. 193 ГК України).
З матеріалів справи вбачається, що між сторонами виникли господарські відносини, а приписи ГК України не передбачають привілейованого становища суб'єктів господарювання, які фінансуються за рахунок бюджету, у відповідальності за порушення зобов'язань; факт відсутності бюджетного фінансування, в т.ч. через ненадходження коштів в будь якому випадку не може звільняти відповідача від виконання зобов'язань щодо оплати послуг оскільки, такі обставини не визначені законодавством як такі, що звільняють від виконання зобов'язання; за укладеним між сторонами договором саме відповідач взяв на себе обов'язок своєчасно проводити оплату вартості послуги відповідно до умов договору та Порядку №641; при цьому ні умови договору, ні Порядку №641 не ставлять у залежність своєчасність здійснення оплати замовником за отриману послугу від включення відповідних витрат до структури тарифу зі сторони Регулятора; відсутність бюджетних асигнувань чи будь-яких інших надходжень коштів від контрагентів боржника не виправдовує його бездіяльність і не є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання, про що, зазначав Європейський суд з прав людини у рішеннях «Терем ЛТД, Чечеткін та Оліус проти України» та «Бакалов проти України».
Аналогічні висновки викладені Верховним Судом у постанові від 05.09.2024 у справі №910/14074/23 за позовом ТОВ «Енера Чернігів» до ПрАТ «НЕК «Укренерго» про стягнення 22 184 598, 87 грн за договором про надання послуг із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел від 25.07.2019 № 0156-09021 (тобто за тими самими правовідносинами) за період з червня до грудня 2022 року, та лютий, квітень-червень 2023 року.
З огляду на викладене, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про задоволення позову в частині стягнення боргу в розмірі 88 723 884,35 грн.
Щодо заявлених позивачем достягнення 6 352 874,29 грн інфляційних втрат та 1 229 231,75 грн 3% річних, колегія суддів зазначає наступне.
За приписами статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3% річних в порядку статті 625 ЦК України є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові.
Перевіривши здійснені позивачем розрахунки, місцевий господарський суд дійшов висновку, що їх неправильність в частині розміру інфляційних втрат, оскільки позивачем не було враховано оплату 31.12.2024 та здійснено нарахування менше, ніж за 15 днів.
За проведеним розрахунком суду інфляційні втрати складають 5 152 487,43 грн.
а розмір 3% річних в сумі 1 229 231,75 грн, проведений позивачем, визнаний судом обґрунтованим.
У відзиві на позовну заяву (а.с.162-166) відповідач не заперечував правильність проведеного позивачем розрахунку 3% річних та інфляційних втрат, а лише зазначав, що «НЕК «Укренерго» не користується коштами, які мали бути сплачені на користь позивача. Вина відповідача у затримці оплати послуг, наданих позивачем, які зазначені в позовній заяві, відсутня.»
В той же час, в апеляційній скарзі відповідач зазначає, що «…судом першої інстанції не враховано, що Позивачем при розрахунку інфляційних втрат та 3 % річних, який наведено у позові, неправильно визначений період прострочення виконання зобов'язань, що призвело до нарахування завищених сум.
Позивач починає проводити нарахування починаючи з 15.11.2023 року та здійснює нарахування по першій події - оплаті 20.11.2023 таким чином:
«з 15.11.2023 по 20.11.2023 (днів: 6, сума заборгованості 26598158,11 грн) сума 3% річних становить 13116,90 грн».
Отже, Позивач за первісним позовом здійснює нарахування 3% річних за прострочення виконання зобов'язань на суму 26598158,11 грн за 6 днів, включно з днем оплати.
Отже, ТОВ «Енера Вінниця» безпідставно здійснює нарахування 3% річних за 6 (шість) днів на суму 26598158,11 грн., замість 5.
Аналогічні нарахування інфляційних втрат та 3% річних (за більший період ніж було
фактичне прострочення) Позивач здійснює по кожному рахунку!»
Колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо помилковості нарахування 3% річних та нарахування інфляційних втрат по деякими розрахунковими періодами, оскільки дані, які Відповідач використовує у своїх розрахунках, не відповідають даним, зазначеним в Обґрунтованому розрахунку позовних вимог.
Відповідачем не надано суду належним чином складений власний контррозрахунок 3% річних та інфляційних втрат, а тому суд позбавлений процесуальної можливості перевірити правильність проведених нарахувань, визначених Апелянтом, які б спростовували визначений судом до стягнення розмір 3% річних в загальній сумі 1 229 231,75 грн.
Так, у постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 26.06.2020 у справі № 905/21/19, де предметом спору було стягнення коштів, Верховний Суд зазначив, що у розрахунку інфляційних втрат у зв'язку з простроченням боржником виконання грошового зобов'язання до цивільних відносин, за аналогією закону, підлягають застосуванню норми Закону України "Про індексацію грошових доходів населення" та приписи Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністру України №1078 від 17.07.2003, та Методика розрахунку базового індексу споживчих цін, затверджена наказом Державного комітету статистики України № 265 від 27.07.2007. Порядок індексації грошових коштів для цілей застосування статті 625 Цивільного кодексу України визначається із застосуванням індексу споживчих цін (індексу інфляції) за офіційними даними Державного комітету статистики України у відповідний місяць прострочення боржника, як результат множення грошового доходу на величину приросту споживчих цін за певний період, поділену на 100 відсотків.
У постанові Об'єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, де предметом касаційного оскарження була постанова апеляційного суду, зокрема в частині відмови у задоволенні позову про стягнення 70 078,08 грн інфляційних втрат за період з 15.12.2018 по 30.01.2019, Верховний Суд виснував, що на практиці існують різні підходи до застосуванням механізму розрахунку інфляційних втрат у порядку частини другої статті 625 Цивільного кодексу України у разі, якщо прострочення виконання грошового зобов'язання становить неповний місяць.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду роз'яснила, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. За аналогією, якщо погашення заборгованості відбулося з 1 по 15 число включно відповідного місяця - інфляційна складова розраховується без урахування цього місяця, а якщо з 16 до 31 числа місяця - інфляційна складова розраховується з урахуванням цього місяця.
Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов'язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.
Методику розрахунку інфляційних втрат за неповний місяць прострочення виконання грошового зобов'язання доцільно відобразити, виходячи з математичного підходу до округлення днів у календарному місяці, упродовж якого мало місце прострочення, а саме: - час прострочення у неповному місяці більше півмісяця (> 15 днів) = 1 (один) місяць, тому за такий неповний місяць нараховується індекс інфляції на суму боргу; - час прострочення у неповному місяці менше або дорівнює половині місяця (від 1,включно з 15 днями) = 0 (нуль), тому за такий неповний місяць інфляційна складова боргу не враховується.
Зазначений спосіб розрахунку склався як усталена судова практика.
Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду не вбачає необхідності відступу від такого способу розрахунку інфляційних збитків у порядку статті 625 Цивільного кодексу України, оскільки він не суперечить зазначеній нормі права та законодавству, яке застосовується при розрахунку інфляційних збитків, та зазначила, що при з'ясуванні підставності нарахування кредитором інфляційних втрат у порядку частини другої статті 625 Цивільного кодексу України судам належить визначити конкретну дату (подію), з настанням якої пов'язується строк виконання грошового зобов'язання; дослідити обставини виконання зобов'язання боржником (борг погашався частинами чи однією сумою у повному обсязі) та з'ясувати період у часі, упродовж якого мало місце прострочення боржника у виконанні зобов'язання перед кредитором.
Отже, рішення суду першої інстанції щодо задоволення 3 % річних в сумі 1 229 231,75 грн та інфляційних втрат в сумі 5 152 487,43 грн на підставі статті 625 Цивільного кодексу України є правомірним, відповідає обставинам справи та усталеній судові практиці.
Статтею 129 Конституції України встановлено, що основними засадами судочинства є змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Згідно з частинами 1-3 статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Відповідно до частини 1 статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно зі статтею 76 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
З огляду на встановлені обставини справи та наявні в матеріалах справи докази, колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції про часткове задоволення позову.
Доводи апелянта про ухвалення господарським судом рішення з неправильним застосуванням норм матеріального права, порушенням норм процесуального права та неповним встановленням обставин, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції, а наявні в матеріалах справи докази свідчать про обґрунтованість викладених в оскаржуваному рішенні висновків суду.
При цьому, колегія суддів зазначає, що враховуючи положення частини 1 статті 9 Конституції України та беручи до уваги ратифікацію Законом України від 17.07.1997 №475/97-ВР Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та протоколів №2,4,7,11 до Конвенції та прийняття Закону України від 23.02.2006 №3477-IV (3477-15) "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди також повинні застосовувати Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод (Рим, 04.11.1950) та рішення Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у справі "Проніна проти України" у рішенні від 18.07.2006 та у справі "Трофимчук проти України" у рішенні від 28.10.2010 зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент сторін. Межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень.
З урахуванням усіх фактичних обставин справи, встановлених судом апеляційної інстанції, інші доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не беруться до уваги, оскільки не впливають на вирішення спору у даній справі.
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують вірного по суті рішення суду, при ухваленні якого судом надано оцінку як кожному доказу окремо, так і в їх сукупності, вірно встановлено характер спірних правовідносин та в цілому правильно застосовані норми матеріального права, які їх регулюють.
Наведені в апеляційній скарзі доводи фактично зводяться до переоцінки доказів та незгоди відповідача з висновками суду першої інстанції про часткове задоволення позову, а тому не дають підстав для висновку про неправильне застосування місцевим судом норм матеріального та процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.
Враховуючи вище викладене, колегія суддів вважає, що у апеляційній скарзі не наведено достатніх та переконливих доводів, на підставі яких колегія суддів могла б дійти висновку про помилковість висновків суду першої інстанції.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги
Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Згідно ч. 1 ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Відповідно до п.58 рішення ЄСПЛ Справа "Серявін та інші проти України" (заява №4909/04) від 10.02.2010 у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994, серія А, №303-А, п.29).
Статтею 276 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на вказані обставини, ґрунтуючись на матеріалах справи, доводи відповідача (апелянта) суд визнає такими, що не мають суттєвого впливу на прийняття рішення у даній справі та не спростовують правильних висновків суду про часткове задоволення позову.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст.129 ГПК України покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, ст.ст. 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Національна енергетична компанія «Укренерго» на рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2025 у справі №910/52/25 залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.05.2025 у справі №910/52/25 залишити без змін.
3.Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство «Національна енергетична компанія «Укренерго».
4. Матеріали справи №910/52/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Повний текст постанови підписано 01.12.2025.
Головуючий суддя І.М. Скрипка
Судді А.О. Мальченко
О.В. Яценко