вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"10" листопада 2025 р. Справа № 910/2266/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Демидової А.М.
суддів: Владимиренко С.В.
Ходаківської І.П.
за участю секретаря судового засідання: Мельничука О.С.
за участю представників учасників справи:
від позивача: Вовк У.Я. (у режимі відеоконференції)
від відповідача: Подобєд О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державного підприємства "Гарантований покупець"
на рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2025 (повний текст рішення складено та підписано 07.07.2025) (суддя Павленко Є.В.)
та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2025 (повний текст додаткового рішення складено та підписано 15.07.2025) (суддя Павленко Є.В.)
та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "АСД Лекс"
на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2025 (повний текст додаткового рішення складено та підписано 15.07.2025) (суддя Павленко Є.В.)
у справі № 910/2266/25 Господарського суду міста Києва
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АСД Лекс"
до Державного підприємства "Гарантований покупець"
про стягнення 3 950 471,16 грн
Короткий зміст і підстави позовних вимог
У лютому 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю "АСД Лекс" (позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Державного підприємства "Гарантований покупець" (відповідач) про стягнення 7 663 152,86 грн, з яких: 7 116 041,32 грн - основний борг, 87 833,77 грн - 3 % річних, 459 277,77 грн - інфляційні втрати.
Позовні вимоги обґрунтовано порушенням відповідачем своїх зобов'язань за договором № 2153/07/24 про надання послуги із забезпечення підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за механізмом ринкової премії від 28.02.2024 (далі - Договір) у частині повної та своєчасної оплати наданих послуг.
20.03.2025 до Господарського суду міста Києва від позивача надійшла заява від 19.03.2025 про зменшення розміру позовних вимог, в якій останній просив суд зменшити позовні вимоги на суму 3 712 681,70 грн у зв'язку із частковим погашенням заборгованості відповідачем та здійснити розгляд справи з урахуванням загальної суми заборгованості в розмірі 3 950 471,16 грн, у тому числі: 3 403 359,62 грн - основний борг, 459 277,77 грн - інфляційні втрати, 87 833,77 грн - 3 % річних. Зазначена заява прийнята судом до розгляду.
29.05.2025 до суду першої інстанції від позивача надійшла заява від 28.05.2025 про закриття провадження у справі в частині стягнення 3 311 062,39 грн основного боргу у зв'язку із частковим погашенням заборгованості відповідачем, в якій позивач просив суд здійснювати розгляд справи з урахуванням загальної суми заборгованості в сумі 686 785,64 грн, в тому числі: 139 674,10 грн - основний борг, 459 277,77 грн - інфляційні втрати, 87 833,77 грн - 3 % річних.
У судовому засіданні 26.06.2025 представник позивача просив суд закрити провадження у даній справі в частині суми основного боргу в розмірі 3 263 686,25 грн. В іншій частині представник позивача позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.
Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.06.2025 у справі № 910/2266/25 позов задоволено частково та стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АСД Лекс" 139 673,37 грн основного боргу, 87 833,77 грн трьох процентів річних, 459 277,77 грн інфляційних втрат та 8 241,42 грн судового збору. Провадження у справі в частині стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АСД Лекс" 3 263 686,25 грн основного боргу закрито у зв'язку з відсутністю предмета спору.
Рішення суду мотивовано тим, що під час розгляду даної справи відповідачем у добровільному порядку була сплачена на рахунок позивача сума спірної основної заборгованості в загальному розмірі 3 263 686,25 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями платіжних інструкцій. Відповідно до абзацу другого пункту 3.3 Договору та пункту 12.20 Порядку купівлі електричної енергії за "зеленим" тарифом, затвердженого постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - НКРЕКП), від 26.04.2019 № 641 (далі - Порядок), визначено присічний строк оплати відповідачем послуг за механізмом ринкової премії - не пізніше 25 календарного дня місяця, наступного за розрахунковим, у розмірі 100 % оплати вартості таких послуг. Заявлені до стягнення розміри трьох процентів річних та інфляційних втрат відповідають вимогам чинного законодавства і не перевищують обрахованих судом сум.
Короткий зміст заяви про ухвалення додаткового рішення
01.07.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю "АСД Лекс" звернулося до Господарського суду міста Києва із заявою про ухвалення додаткового рішення у справі № 910/2266/25, в якій просило суд ухвалити додаткове рішення, яким стягнути з відповідача на користь позивача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 39 374,50 грн.
Короткий зміст додаткового рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення
Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 10.07.2025 у справі № 910/2266/25 стягнуто з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АСД Лекс" 10 000,00 грн витрат на професійну правничу допомогу.
Додаткове рішення мотивовано тим, що заявлений позивачем до стягнення розмір витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критеріям, що наведені у ч. 4 ст. 126 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України).
Задовольняючи частково заявлену суму витрат позивача на професійну правничу допомогу в справі № 910/2266/25 у розмірі 10 000,00 грн, суд першої інстанції виходив із встановлених обставин, характеру спірних правовідносин та обсягів матеріалів справи, реально витраченого адвокатом часу, наявності вмотивованих заперечень відповідача щодо обґрунтованості заявлених до стягнення сум, зважаючи при цьому на часткове задоволення позовних вимог, принципи співмірності та розумності судових витрат.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги Державного підприємства "Гарантований покупець" та узагальнення її доводів
Не погодившись із рішенням Господарського суду міста Києва від 26.06.2025 у справі № 910/2266/25, Державне підприємство "Гарантований покупець" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить його скасувати в частині стягнення з відповідача на користь позивача 139 673,37 грн суми за основним зобов'язанням, 87 833,77 грн трьох процентів річних, 459 277,77 грн інфляційних втрат як таке, що ухвалене з порушенням норм матеріального та процесуального права, зокрема, ст. 212, 530, 551, 617, 625 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 233 Господарського суду України (далі - ГК України), ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії", ст. 73, 75, 76-79, 236 ГПК України, та ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог у повному обсязі. Також, скаржник просить скасувати додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2025 у справі № 910/2266/25 про стягнення з Державного підприємства "Гарантований покупець" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "АСД Лекс" витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 10 000,00 грн, ухвалити в цій частині нове рішення про відмову у задоволенні заяви про розподіл судових витрат.
При цьому скаржник зазначає, що кошти, які отримує відповідач за послугу із забезпечення збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел енергії, є джерелом фінансування придбання послуги за механізмом ринкової премії, наданої ДП "Гарантований покупець". На думку скаржника, він не пропустив строк оплати послуги, розрахунок позивача не відповідає п. 12 ч. 9 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії".
Короткий зміст вимог апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "АСД Лекс" та узагальнення її доводів
Також, Товариство з обмеженою відповідальністю "АСД Лекс" подало до Північного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2025 у справі № 910/2266/25, в якій просить його скасувати в частині відмови у задоволенні вимог та прийняти в цій частині нове, яким заяву про ухвалення додаткового рішення Товариства з обмеженою відповідальністю "АСД Лекс" задовольнити в повному обсязі, посилаючись на те, що суд упереджено підійшов до вирішення даного питання та неправомірно обмежив розмір відшкодування судових витрат для позивача в чотири рази.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг по суті
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 18.08.2025 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Владимиренко С.В., Ходаківської І.П.) задоволено клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "АСД Лекс" про поновлення строку на апеляційне оскарження додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2025 у справі № 910/2266/22; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "АСД Лекс" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2025 у справі № 910/2266/22; зупинено дію додаткового рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2025 у справі № 910/2266/22 до закінчення його перегляду в апеляційному порядку; розгляд апеляційної скарги призначено на 07.10.2025 о 10:20; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 05.09.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.09.2025 (колегія суддів у складі: Демидової А.М. - головуючого, Владимиренко С.В., Ходаківської І.П.) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2025 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2025 у справі № 910/2266/25; об'єднано апеляційні скарги Державного підприємства Гарантований покупець на рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2025 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2025 та Товариства з обмеженою відповідальністю "АСД Лекс" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2025 у справі № 910/2266/25 в одне апеляційне провадження для спільного розгляду; розгляд апеляційної скарги призначено на 07.10.2025 о 10:20; встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу, пояснень, клопотань, заперечень - до 19.09.2025.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2025 задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "АСД Лекс" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.10.2025 продовжено строк розгляду апеляційної скарги Державного підприємства "Гарантований покупець" на рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2025 та на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2025 та Товариства з обмеженою відповідальністю "АСД Лекс" на додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2025 у справі № 910/2266/25; оголошено перерву в судовому засіданні до 10.11.2025 о 10:45.
Позиції учасників справи
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу проти апеляційної скарги позивача заперечує і просить суд залишити її без задоволення, а оскаржуване додаткове рішення - без змін, зазначаючи, зокрема, що заявлений позивачем розмір відшкодування витрат на професійну правничу допомогу не відповідає критерію розумності розміру адвокатських витрат, а також критеріям, визначеним у ч. 4 ст. 126 ГПК України, що з урахуванням ч. 5 ст. 126 ГПК України є підставою для зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Зазначеним, на думку відповідача, спростовується необґрунтоване твердження позивача про те, що жодних реальних підстав для зменшення витрат на правову допомогу матеріали справи не містять. За доводами відповідача, оскаржуване додаткове рішення містить достатні підстави, з яких виходив суд, зменшуючи розмір заявлених витрат на правничу допомогу, що свідчить про необґрунтованість доводів апеляційної скарги у відповідній частині.
Позивач подав до Північного апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу відповідача, в якому просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, посилаючись на те, що ні умовами Договору, ні Порядком не передбачено, що оплата послуг із збільшення частки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за механізмом ринкової премії здійснюється з дати затвердження Регулятором розміру вартості цієї послуги. В актах приймання-передачі наданих послуг, які є невід'ємною частиною Договору, сторони погодили вартість фактично наданих послуг за Договором.
Явка представників учасників справи
У судовому засіданні 10.11.2025 взяли участь представники позивача (у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду) та відповідача (в залі суду).
У судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги відповідача підтримав і просив суд її задовольнити, проти апеляційної скарги позивача заперечував і просив суд залишити її без задоволення
Представник позивача вимоги апеляційної скарги позивача підтримав і просив суд її задовольнити, проти апеляційної скарги відповідача заперечував і просив суд залишити її без задоволення.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
Як встановлено судом першої інстанції та перевірено судом апеляційної інстанції, відповідно до умов договору № 2153/07/24 про надання послуги із забезпечення підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за механізмом ринкової премії від 28.02.2024, укладеного між Державним підприємством "Гарантований покупець" як покупцем та Товариством з обмеженою відповідальністю "АСД Лекс" як продавцем за механізмом ринкової премії (Договір), позивач зобов'язався надавати, а відповідач - придбавати послугу із забезпечення підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за механізмом ринкової премії (далі - послуга) відповідно до умов цього Договору та чинного законодавства України, у тому числі Порядку.
Згідно з пунктами 2.2 та 2.3 Договору придбання послуги гарантованим покупцем у продавця за механізмом ринкової премії здійснюється за цим Договором. Вартість послуги визначається відповідно до Закону України "Про ринок електричної енергії" (далі - Закон) та Порядку та сплачується гарантованим покупцем продавцю за механізмом ринкової премії або переможцем аукціону у випадках, визначених цим Договором, Законом та Порядком.
Пунктом 3.1 Договору встановлено, що розрахунок вартості послуги здійснюється гарантованим покупцем відповідно до Порядку на підставі погодинних даних щодо обсягу відпущеної електричної енергії генеруючою одиницею, наданих адміністратором комерційного обліку, даних оператора ринку про середньозважені значення індексів ціни на ринку "на добу наперед" для періоду базового навантаження за розрахунковий період (місяць) та місяць, який йому передує, середньозважених цін на ринку "на добу наперед" за відповідну годину за розрахунковий місяць та місяць, який йому передує, даних організатора електронного аукціону про середньозважені значення індексів ціни за двосторонніми договорами, що укладаються на виконання пунктів 6 і 6-1 частини другої статті 66 Закону, крім договорів, що укладаються для виконання спеціальних обов'язків для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку електричної енергії та договорів купівлі-продажу електричної енергії, укладених за результатами проведення електронного аукціону у формі спеціальної сесії за розрахунковий період (місяць) та місяць, який йому передує, для періоду базового навантаження, а також даних оператора системи передачі (далі - ОСП) щодо обсягів проданої за двосторонніми договорами, на ринку "на добу наперед", на внутрішньодобовому ринку у кожному розрахунковому періоді (годині), кожною генеруючою одиницею продавця за механізмом ринкової премії.
Пунктами 3.2 та 3.3 Договору передбачено, що оплата послуги здійснюється виключно грошовими коштами, що перераховуються на поточний рахунок відповідної сторони цього договору, з урахуванням ПДВ. Форма акта приймання-передачі наданих послуг за механізмом ринкової премії, що сплачується покуцем, визначена в додатку № 1 до цього договору, а форма акта коригування до акта приймання-передачі наданих послуг за механізмом ринкової премії - у додатку № 2. Оплата вартості послуги здійснюються у порядку та строки, передбачені Порядком.
Відповідно до підпункту 3 пункту 4.4 Договору гарантований покупець зобов'язаний своєчасно та у повному обсязі здійснювати оплату вартості послуги.
За умовами пункту 10.1 Договору для виробників за "зеленим" тарифом цей Договір набирає чинності з дня його підписання сторонами та діє на строк дії "зеленого" тарифу.
За положеннями пункту 12.14 Порядку гарантований покупець не пізніше 5 календарного дня місяця, наступного за розрахунковим, здійснює розрахунок вартості послуги за механізмом ринкової премії у розрахунковому місяці та направляє продавцям за механізмом ринкової премії підписані зі своєї сторони два примірники акта приймання-передачі послуги за механізмом ринкової премії.
Згідно з пунктом 12.15 Порядку після отримання акта приймання-передачі послуги за механізмом ринкової премії продавець за механізмом ринкової премії у дводенний строк направляє гарантованому покупцю примірник акта приймання-передачі послуги за механізмом ринкової премії, підписаний зі своєї сторони уповноваженою особою із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису. Гарантований покупець упродовж двох днів з дня отримання акта приймання-передачі послуги за механізмом ринкової премії підписує його із застосуванням засобів кваліфікованого електронного підпису та надсилає продавцю за механізмом ринкової премії.
Гарантований покупець щомісяця не пізніше 25-го календарного дня місяця, наступного за розрахунковим періодом (місяцем), здійснює 100% оплату вартості послуги за механізмом ринкової премії, що надається продавцями за механізмом ринкової премії (пункт 12.20 Порядку).
На виконання умов Договору позивачем у липні, серпні, жовтні та листопаді 2024 року надано, а відповідачем - прийнято послуги за механізмом ринкової премії на загальну суму 7 116 041,32 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів приймання-передачі наданих послуг: за липень 2024 року - від 31.07.2024 на суму 3 403 359,62 грн, за серпень 2024 року - від 31.08.2024 на суму 2 414 060,74 грн, за жовтень 2024 року - від 31.10.2024 на суму 1002 462,59 грн, за листопад 2024 року - від 30.11.2024 на суму 269 158,37 грн.
Відповідач, у свою чергу, виконав свої зобов'язання з оплати наданої послуги неналежним чином, у зв'язку із чим у нього утворилась заборгованість у розмірі 7 116 041,32 грн, що і стало підставою для звернення Товариством з обмеженою відповідальністю "АСД Лекс" із позовом у даній справі.
Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що відповідно до Закону та Порядку строк розрахунків за надані послуги не настав, у зв'язку із чим позовні вимоги є передчасними. При цьому, відповідач зазначав, що невиконання ним договірних зобов'язань пов'язано з настанням обставин непереборної сили - введенням з 24 лютого 2022 року на території України воєнного стану, а також заборгованістю Приватного акціонерного товариства "Національна енергетична компанія "Укренерго" перед ним. Також, у відзиві на позовну заяву відповідач заявив клопотання про зменшення розміру заявлених позивачем до стягнення сум трьох процентів річних та інфляційних втрат до 1 % від стягнутої суми.
З урахуванням заяви позивача від 19.03.2025 про зменшення розміру позовних вимог, загальний розмір заборгованості відповідача з придбаних ним послуг за механізмом ринкової премії у спірний період становив 3 403 359,62 грн.
Разом із тим, під час розгляду даної справи в суді першої інстанції відповідачем у добровільному порядку була перерахована на рахунок позивача сума спірної основної заборгованості в загальному розмірі 3 263 686,25 грн, що підтверджується платіжними інструкціями: від 07.04.2025 № 469 193 на суму 244 217,48 грн, від 24.03.2025 № 464 576 на суму 232 220,92 грн, від 12.03.202 № 459 356 на суму 2 787 247,85 грн.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови
Згідно зі ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Пунктом 1 частини другої статті 11 ЦК України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини.
Згідно із частиною першою статті 14 ЦК України цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства.
Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідно до статті 901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно із частиною першою статті 902 ЦК України виконавець повинен надати послугу особисто.
За частиною першою статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За частиною першою статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджено, що на виконання умов Договору позивачем у липні, серпні, жовтні та листопаді 2024 року було надано, а відповідачем прийнято послуги за механізмом ринкової премії на загальну суму 7 116 041,32 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи копіями актів приймання-передачі наданих послуг: за липень 2024 року - від 31.07.2024 на суму 3 403 359,62 грн, за серпень 2024 року - від 31.08.2024 на суму 2 414 060,74 грн, за жовтень 2024 року - від 31.10.2024 на суму 1 002 462,59 грн, за листопад 2024 року - від 30.11.2024 на суму 269 158,37 грн.
З урахуванням заяви позивача від 19.03.2025 про зменшення розміру позовних вимог, загальний розмір заборгованості відповідача за Договором у спірний період становив 3 403 359,62 грн.
Разом із тим, під час розгляду даної справи в суді першої інстанції відповідач сплатив позивачу у рахунок погашення основної заборгованості за Договором 3 263 686,25 грн, що підтверджується платіжними інструкціями: від 07.04.2025 № 469 193 на суму 244 217,48 грн, від 24.03.2025 № 464 576 на суму 232 220,92 грн, від 12.03.202 № 459 356 на суму 2 787 247,85 грн.
Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
Встановивши, що відповідач під час розгляду даної справи частково погасив суму спірної основної заборгованості в загальному розмірі 3 263 686,25 грн, що свідчить про відсутність предмета спору в частині зазначеної суми боргу, суд першої інстанції дійшов висновку про закриття провадження у справі в частині цих вимог на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 ГПК України.
Відповідно до ч. 1, 4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається зі змісту апеляційних скарг, у частині закриття провадження у справі в частині стягнення 3 263 686,25 грн основного боргу рішення суду не оскаржується, відтак, відповідно до ч. 1 ст. 269 ГПК України в цій частині рішення місцевого господарського суду в апеляційному порядку не переглядається. При цьому, підстав для виходу за межі доводів та вимог апеляційної скарги судом апеляційної інстанції не встановлено.
У частині посилання Державного підприємства "Гарантований покупець" на те, що строк оплати наданих позивачем послуг не настав, слід зазначити, що судом першої інстанції було надано належну правову оцінку таким доводам відповідача з урахуванням такого.
Відповідно до п. 12 ч. 9 ст. 65 Закону України "Про ринок електричної енергії" підприємство зобов'язане здійснювати своєчасно та в повному обсязі оплату затвердженої Регулятором послуги за механізмом ринкової премії, що надається виробниками, яким встановлено "зелений" тариф або які за результатами аукціону набули право на підтримку.
За положеннями пункту 12.19 Порядку гарантований покупець не пізніше 18 календарного дня місяця, наступного за розрахунковим, забезпечує подання Регулятору для затвердження розміру вартості послуги за механізмом ринкової премії, погодженого ОСП.
Постановами НКРЕКП від 13.11.2024 № 1943 (опублікована 15.11.2024) та від 18.02.2025 № 247 (опублікована 19.02.2025) затверджено розмір вартості послуги за механізмом ринкової премії, придбаної відповідачем: у липні 2024 року - в розмірі 59 978 545,15 грн (без ПДВ); у серпні 2024 року - в розмірі 44 950 833,15 грн (без ПДВ); у жовтні 2024 року - в розмірі 30 047 556,25 грн (без ПДВ); у листопаді 2024 року - в розмірі 20 284 479,45 грн (без ПДВ).
При цьому суд правильно зауважив, що ні умовами Договору, ні положеннями Порядку не передбачено того, що оплата послуг із забезпечення підтримки виробництва електричної енергії з альтернативних джерел за механізмом ринкової премії здійснюється саме з дати затвердження Регулятором розміру вартості цієї послуги.
Натомість, в абзаці другому пункту 3.3 Договору сторони чітко визначили, що оплата вартості послуги здійснюються у порядку та строки, передбачені Порядком.
Відповідно до пункту 12.20 Порядку присічний строк оплати гарантованим покупцем послуги за механізмом ринкової премії - не пізніше 25 календарного дня місяця, наступного за розрахунковим, у розмірі 100 % оплати вартості такої послуги.
При цьому, як слушно зазначено судом, відповідачем не доведено, що внаслідок затвердження Регулятором розміру вартості послуги за механізмом ринкової премії, придбаної покупцем, розмір вартості наданих послуг за Договором зазнав змін (у бік зменшення або збільшення).
У той же час, за умовами Договору вартість наданих за ним послуг визначається саме в актах приймання-передачі наданих послуг, які є невід'ємною частиною Договору.
За приписами статті 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.
З огляду на викладене, правильним є висновок місцевого господарського суду про те, що строк виконання відповідачем своїх зобов'язань за Договором у частині оплати наданих у спірний період послуг настав.
За таких обставин, обґрунтовано встановивши, що сума основного боргу в розмірі 139 673,37 грн (за актом приймання-передачі наданих послуг за липень 2024 року) підтверджена належними доказами, і відповідач на момент ухвалення рішення суду не надав документів, які свідчать про погашення вказаної суми перед позивачем, суд першої інстанції правильно виснував про наявність правових підстав для задоволення позову в цій частині.
Крім основного боргу, позивачем заявлено до стягнення з відповідача 3 % річних у розмірі 87 833,77 грн та інфляційні втрати в розмірі 459 277,77 грн, нараховані на відповідні суми боргу за загальний період прострочення з 26.08.2024 по 20.02.2025.
Згідно із частиною другою статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Суд першої інстанції встановив, що здійснені позивачем нарахування 3 % річних та інфляційних втрат відповідають вимогам чинного законодавства і не перевищують обрахованих судом сум.
Апеляційний господарський суд, у свою чергу, перевіривши наданий позивачем розрахунок 3 % річних та інфляційних втрат, встановив його відповідність умовам чинного законодавства, водночас скаржник, не погоджуючись із висновком суду першої інстанції в цій частині, зокрема, стверджуючи, що позивачем не здійснено заокруглення сукупного індексу інфляції до десяткового числа після коми, не навів власного розрахунку (контррозрахунку).
Відтак, доводи відповідача щодо помилковості розрахунку 3 % річних та інфляційних втрат є необґрунтованими.
Щодо викладеного у відзиві на позовну заяву клопотання відповідача про зменшення розміру 3 % річних та інфляційних втрат до 1 % від стягнутої суми, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає таке.
Згідно із ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Відповідно до ч. 1 ст. 233 ГК України (був чинний до 28.08.2025) у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
У постанові від 18.03.2020 у справі № 902/417/18 Велика Палата Верховного Суду зазначила, що виходячи з принципів розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних за час затримки розрахунку відповідно до статті 625 ЦК України. Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що з урахуванням конкретних обставин справи, які мають юридичне значення, та, зокрема, зазначених у постанові Великої Палати Верховного Суду критеріїв, суд може зменшити загальний розмір відсотків річних як відповідальності за час прострочення грошового зобов'язання.
Такого висновку Велика Палата Верховного Суду дійшла з урахуванням того, що у справі № 902/417/18 умовами договору сторони передбачили відповідальність за прострочення виконання відповідачем грошового зобов'язання у вигляді пені та штрафу, збільшили позовну давність за відповідними вимогами, а також умовами пункту 5.5 договору змінили розмір процентної ставки, передбаченої в ч. 2 ст. 625 ЦК України, і встановили її в розмірі 40 % від несплаченої загальної вартості товару протягом 90 календарних днів із дати, коли товар повинен бути сплачений покупцем, та 96 % від несплаченої ціни товару до дня повної оплати з дати закінчення дев'яноста календарних днів.
Отже, відповідне зменшення процентів річних Велика Палата Верховного Суду допустила з урахуванням конкретних обставин справи № 902/417/18, а саме - встановлення процентів річних на рівні 40 % та 96 %, і їх явну невідповідність принципу справедливості, в той час як у справі № 910/2266/25 проценти річних нараховані за встановленою у статті 625 ЦК України ставкою у розмірі три проценти, порушення принципів розумності, справедливості та пропорційності під час нарахування позивачем відповідачу трьох процентів річних апеляційним господарським судом не встановлено.
Ці висновки узгоджуються з висновками Верховного Суду, викладеними в постановах від 06.02.2024 у справі № 910/3323/23, від 07.09.2022 у справі № 910/9911/21, від 21.06.2022 у справі № 910/9905/21 та від 07.03.2023 у справі № 910/17556/21.
Колегія суддів також зауважує, що Велика Палата Верховного Суду у постанові від 02.07.2025 у справі № 903/602/24 сформувала висновки про те, що три проценти річних є законодавчо встановленим розміром процентів річних, які боржник повинен сплатити у разі неналежного виконання грошового зобов'язання. Три проценти річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом) є мінімальним розміром процентів річних, на які може розраховувати кредитор у разі неналежного виконання зобов'язання боржником. Тому зменшення судом процентів річних можливе лише до такого розміру, тобто не менше ніж три проценти річних. Відтак розмір процентів річних, який становить законодавчо встановлений розмір трьох процентів річних (якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом), не підлягає зменшенню судом.
Отже, у суду першої інстанції не було підстав для зменшення розміру заявлених до стягнення 3 % річних відповідно до ч. 3 ст. 551 ЦК України та ст. 233 ГК України. Доводи скаржника про наявність усіх обставин, що визнаються Верховним Судом винятковими для застосування зменшення 3 % річних, не знайшли свого підтвердження під час апеляційного перегляду справи.
У свою чергу, інфляційні втрати, як правильно враховано місцевим господарським судом, не відносяться до неустойки, при цьому Велика Палата Верховного Суду не зазначала про можливість зменшення інфляційних втрат, і законом такого права суду не передбачено. Відтак до цих компенсаційних виплат не застосовуються положення ст. 233 ГК України та ст. 551 ЦК України.
З урахуванням викладеного, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відсутність правових підстав для задоволення клопотання відповідача про зменшення розміру 3 % річних та інфляційних втрат.
Також, судом правомірно відхилено посилання відповідача на наявність форс-мажорних обставин з огляду на таке.
Відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦК України особа, яка порушила зобов'язання, звільняється від відповідальності за порушення зобов'язання, якщо вона доведе, що це порушення сталося внаслідок випадку або непереборної сили. Не вважається випадком, зокрема, недодержання своїх обов'язків контрагентом боржника, відсутність на ринку товарів, потрібних для виконання зобов'язання, відсутність у боржника необхідних коштів.
За змістом ч. 2 ст. 218 ГК України підставою для звільнення від відповідальності є тільки непереборна сила, що одночасно має ознаки надзвичайності та невідворотності.
Таким чином, для звільнення від відповідальності за порушення зобов'язання згідно з вищенаведеними нормами особа, яка порушила зобов'язання, повинна довести: наявність обставин непереборної сили; їх надзвичайний характер; неможливість попередити за даних умов завдання шкоди; причинний зв'язок між цими обставинами і понесеними збитками.
Окрім того, повинен бути наявний елемент неможливості переборення особою перешкоди або її наслідків (альтернативне виконання). Відтак, для звільнення від відповідальності сторона також повинна довести неможливість альтернативного виконання зобов'язання.
Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду від 01.10.2020 в справі № 904/5610/19.
Відповідно до пунктів 6.1-6.4 Договору обставинами непереборної сили є надзвичайні та невідворотні обставини, що об'єктивно унеможливлюють виконання зобов'язань, передбачених умовами цього Договору, обов'язків згідно із законодавчими та іншими нормативними актами, а саме: загроза війни, збройний конфлікт або серйозна погроза такого конфлікту, включаючи, але не обмежуючись, ворожі атаки, військове ембарго, дії іноземного ворога, загальна військова мобілізація, військові дії, оголошена та неоголошена війна, дії суспільного ворога, збурення, акти тероризму, диверсії, піратства, безлади, вторгнення, блокада, революція, заколот, повстання, масові заворушення, введення комендантської години, експропріація, примусове вилучення, захоплення підприємств, реквізиція, громадська демонстрація, страйк, аварія, протиправні дії третіх осіб, пожежа, вибух, тривалі перерви в роботі транспорту, регламентовані умовами відповідних рішень та актами державних органів влади, закриття морських проток, ембарго, заборона (обмеження) експорту/імпорту тощо, а також викликані винятковими погодними умовами і стихійним лихом, а саме: епідемія, сильний шторм, циклон, ураган, торнадо, буревій, повінь, нагромадження снігу, ожеледь, град, заморозки, замерзання моря, проток, портів, перевалів, землетрус, блискавка, пожежа, посуха, просідання і зсув ґрунту, інші стихійні лиха, що спричиняють неможливість виконання однією зі сторін зобов'язань за цим Договором. При настанні обставин непереборної сили сторони звільняються від відповідальності за невиконання зобов'язань за цим Договором на термін дії обставин непереборної сили та усунення їх наслідків. Наявність обставин непереборної сили підтверджується відповідним документом Торгово-промислової палати України або її територіальних підрозділів відповідно до законодавства. Потерпіла сторона негайно надсилає будь-яким доступним засобом зв'язку повідомлення іншій стороні про подію, що оголошується обставиною непереборної сили, і якомога швидше подає інформацію про вжиті заходи щодо усунення наслідків цієї події.
Частиною першою статті 14-1 Закону України "Про торгово-промислові палати в Україні" встановлено, що Торгово-промислова палата України та уповноважені нею регіональні торгово-промислові палати засвідчують форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) та видають сертифікат про такі обставини протягом семи днів з дня звернення суб'єкта господарської діяльності за собівартістю. Сертифікат про форс-мажорні обставини (обставини непереборної сили) для суб'єктів малого підприємництва видається безкоштовно.
Проте відповідач не надав відповідного сертифіката на підтвердження форс-мажорних обставин.
Щодо посилання відповідача на лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1, слід зазначити, що цим листом Торгово-промислова палата засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили).
Як зазначено в постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі № 906/540/22, вказаний лист Торгово-промислової палати України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб'єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв'язку у конкретному зобов'язанні.
За наведеною правовою позицією лист Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 № 2024/02.0-7.1 не є безумовною підставою вважати, що форс-мажорні обставини настали для всіх без виключення суб'єктів. Кожен суб'єкт, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов'язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин.
Крім того, матеріали справи не містять доказів повідомлення відповідачем позивача у визначеному Договором порядку про настання форс-мажорних обставин.
За таких обставин, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про необґрунтованість доводів відповідача про настання форс-мажорних обставин.
Так само правомірним, з урахуванням ст. 126, 129 ГПК України, є часткове задоволення судом заяви позивача про ухвалення додаткового рішення та стягнення з відповідача на користь позивача 10 000,00 грн (із заявлених 39 374,50 грн) витрат на професійну правничу допомогу, які відповідають характеру спірних правовідносин та обсягу матеріалів справи, реально витраченому адвокатом часу, зважаючи на заперечення відповідача щодо обґрунтованості заявленої до стягнення суми, а також принципам співмірності та розумності судових витрат.
При цьому апеляційний господарський суд зважає на те, що відповідно до частини п'ятої статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.
У той же час, на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат.
Визначаючи суму відшкодування, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, зважаючи на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін.
Ті ж самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція). Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України").
У рішенні Європейського суду з прав людини "Лавентс проти Латвії" від 28.11.2002 зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Як свідчать матеріали справи, у поданій заяві про ухвалення додаткового рішення позивач просив суд стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 39 374,50 грн.
На підтвердження понесених витрат заявником було надано суду копії: договору про надання правової допомоги (адвокатських послуг) від 06.06.2022, укладеного з Адвокатським бюро "Уляни Вовк" (далі - бюро), пунктами 3.2, 3.3 якого сторони визначили вартість однієї робочої години у розмірі 1 569,00 грн, що в еквіваленті грошового зобов'язання становить 50,00 євро за курсом НБУ на момент укладення цього Договору. Всі розрахунки між сторонами будуть здійснюватись у національній валюті України за офіційним курсом євро до української гривні на дату виставлення бюро рахунка; актів приймання-передачі наданих послуг з детальними описами проведених робіт: від 28.02.2025 на сум 15 214,50 грн; від 26.06.2025 на суму 24 160,00 грн; платіжних інструкцій: від 07.03.2025 № 36349555 на суму 15 214,50 грн, від 30.06.2025 № 36349638 на суму 24 160,00 грн.
Також, у матеріалах справи наявна копія ордера серії ВС № 1320588 на надання правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю "АСД Лекс" на підставі договору від 06.06.2022 адвокатом Вовк Уляною Ярославівною, виданого Адвокатським бюро "Уляни Вовк" 25.10.2024.
Відповідач проти покладення на нього понесених позивачем витрат на професійну правничу допомогу заперечував, посилаючись на їх неспівмірність із витраченим адвокатом часом та складністю справи.
Апеляційний господарський суд у даному випадку зважає на те, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін (такий висновок міститься в п. 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц, в п. 5.40 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18, п. 24 додаткової постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 14.02.2022 у справі № 903/326/21).
Суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що розмір заявлених позивачем до стягнення витрат на професійну правничу допомогу є неспівмірним із складністю даної справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг. При цьому слід врахувати, що правова позиція позивача щодо спірних правовідносин у даній справі є сформованою до пред'явлення позовних вимог у цій справі і не є відмінною від поточної судової практики.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі "Трофимчук проти України" (№ 4241/03, § 54, ЄСПЛ, 28 жовтня 2010 року) Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
Колегія суддів апеляційної інстанції з огляду на викладене зазначає, що в даній справі надано вичерпну відповідь на всі істотні питання, що виникають при кваліфікації спірних відносин як у матеріально-правовому, так і у процесуальному сенсах.
Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційних скарг
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.
Відповідно до ст. 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За результатами перегляду даної справи колегія суддів дійшла висновку про те, що місцевим господарським судом було повно, всебічно та об'єктивно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також правильно застосовано норми матеріального і процесуального права, у зв'язку із чим правові підстави для зміни чи скасування оскаржуваних у даній справі судових рішень відсутні.
За таких обставин, підстави для задоволення апеляційних скарг відсутні.
Судові витрати
У зв'язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційних скарг судові витрати за їхній розгляд відповідно до ст. 129 ГПК України покладаються на скаржників.
Керуючись ст. 74, 129, 269, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційні скарги Державного підприємства "Гарантований покупець" та Товариства з обмеженою відповідальністю "АСД Лекс" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 26.06.2025 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.07.2025 у справі № 910/2266/25 залишити без змін.
3. Судові витрати за розгляд апеляційних скарг покласти на скаржників.
4. Матеріали даної справи повернути до місцевого господарського суду.
5. Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена до Верховного Суду в порядку та строк, передбачені ст. 287-289 Господарського процесуального кодексу України.
У зв'язку з перебуванням суддів Демидової А.М., Владимиренко С.В., Ходаківської І.П. з 17.11.2025 по 21.11.2025 (включно) на навчанні в Національній школі суддів України, а також тривалими повітряними тривогами по місту Києву, повна постанова складена та підписана - 26.11.2025.
Головуючий суддя А.М. Демидова
Судді С.В. Владимиренко
І.П. Ходаківська