вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"12" листопада 2025 р. Справа№ 910/4885/25
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Доманської М.Л.
суддів: Козир Т.П.
Станіка С.Р.
за участю секретаря судового засідання Сороки П.М.
та представників учасників провадження у даній справі відповідно до протоколу судового засідання від 12.11.2025,
розглянувши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс"
на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.06.2025
у справі №910/4885/25 (суддя Стасюк С.В.)
за спільною заявою:
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансшіпмент-газ"
2. Товариства з обмеженою відповідальністю "Привільне"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс"
про відкриття провадження у справі про банкрутство
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2025 у справі №910/4885/25 постановлено:
" 1. Відкрити провадження у справі № 910/4885/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" (03057, місто Київ, проспект Берестейський, будинок, 44; ідентифікаційний код 43691830).
2. Визнати грошові вимоги:
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансшіпмент-газ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" в розмірі 1 306 052, 63 грн;
- Товариства з обмеженою відповідальністю "Привільне" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" в розмірі 40 280 030, 27 грн.
3. Ввести мораторій на задоволення вимог кредиторів.
4. Ввести процедуру розпорядження майном боржника.
5. Призначити розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Іваненка Євгена Володимировича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого № 1412 від 19.07.2013).
6. Встановити оплату послуг арбітражному керуючому Іваненку Євгену Володимировичу в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів заявника.
7. Офіційно оприлюднити повідомлення про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" (03057, місто Київ, проспект Берестейський, будинок, 44; ідентифікаційний код 43691830) у встановленому законодавством порядку.
8. Заборонити боржнику та власнику майна (органу, уповноваженому управляти майном) боржника приймати рішення щодо ліквідації, реорганізації боржника, а також відчужувати основні засоби та предмети застави.
9. Встановити розпоряднику майна боржника строк до 25.07.2025 для подачі до Господарського суду м. Києва відомостей про результати розгляду вимог кредиторів (письмові нормативно-обґрунтовані пояснення щодо складеного реєстру по кожному з кредиторів, витяги з державних реєстрів заборон щодо майна боржника, а також, при наявності, письмові заперечення боржника щодо вимог кредиторів), реєстру вимог кредиторів відповідно до норм наказу Міністерства економіки України "Про затвердження Методичних рекомендацій щодо заповнення реєстру вимог кредиторів" від 02.07.2010 № 788, а також доказів повідомлення кредиторів про дату проведення попереднього засідання суду.
10. Встановити розпоряднику майна боржника строк до 05.08.2025 для проведення інвентаризації майна боржника.
11. Попереднє засідання суду призначити на 14.08.25 об 11:00 год. Засідання буде проведено в приміщенні Господарського суду міста Києва за адресою: м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 44 - Б в залі судових засідань № 1.
12. Копію ухвали надіслати заявнику, боржнику, засновникам (учасникам) боржника, розпоряднику майна боржника, органу державної податкової служби за місцезнаходженням боржника, державному реєстратору за місцезнаходженням боржника, місцевому загальному суду, органу державної виконавчої служби за місцезнаходженням боржника.".
Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції, Товариство з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" звернулося безпосередньо до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 05.06.2025 у справі №910/4885/25; скасувати ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.06.2025 про відкриття провадження у справі №910/4885/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс"; постановити нове судове рішення, яким закрити провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс".
Згідно з витягом з протоколу передачі справи раніше визначеному складу суду від 18.06.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" передано колегії суддів у складі: головуючий суддя: Доманська М.Л.; судді: Козир Т.П. та Пантелієнко В.О.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.06.2025 витребувано у Господарського суду міста Києва матеріали справи №910/4885/25 за спільною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансшіпмент-газ" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Привільне" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" про відкриття провадження у справі про банкрутство; відкладено розгляд питання про поновлення чи відмову у поновленні строку на апеляційне оскарження; відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду або залишення без руху апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.06.2025 у справі №910/4885/25 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №910/4885/25.
07.07.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №910/4885/25 у 2-х томах.
У зв'язку з перебуванням у відпустці 14.07.2025 судді Пантелієнка В.О., який входить до складу колегії суддів і не є суддею-доповідачем, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.07.2025 справу №910/4885/25 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Доманська М.Л. судді: Станік С.Р. та Козир Т.П.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.07.2025 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.06.2025 у справі №910/4885/25 залишено без руху; роз'яснено, що протягом десяти днів з дня вручення даної ухвали скаржник має право усунути недоліки апеляційної скарги, а саме, подати до Північного апеляційного господарського докази доплати судового збору у встановленому порядку та розмірі (33308,00 грн).
24.07.2025 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" надійшла заява, до якої долучено платіжну інструкцію від 24.07.2025 №9385-7466-5298-6968 на суму 33308,00 грн.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.07.2025 у задоволенні клопотання Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Господарського суду міста Києва від 05.06.2025 у справі №910/4885/25 відмовлено; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.06.2025 у справі №910/4885/25; розгляд апеляційної скарги призначено на 01.10.2025; запропоновано учасникам справи у відповідності до статті 263 Господарського процесуального кодексу України надати відзиви на апеляційну скаргу із доказами надсилання (надання) копій відзиву та доданих до нього документів іншим учасникам справи протягом десяти днів, з дня отримання даної ухвали, але не пізніше 03.09.2025; встановлено учасникам справи строк для подачі всіх заяв, клопотань, пояснень в письмовій формі із доказами надсилання (надання) копій цих документів іншим учасникам справи протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення даної ухвали, але не пізніше 10.09.2025.
05.08.2025 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від арбітражного керуючого Іваненка Євгена Володимировича надійшла заява про проведення судового засідання у справі в режимі відеоконференції, в якій заявник просить допустити його до участі у судовому засіданні у справі №910/4885/25, в режимі відоконференцзв'язку за допомогою власних технічних засобів.
08.08.2025 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансшіпмент-Газ" надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому заявник просить суд апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Люкс Трейд Ресурс» на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.06.2025 залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.06.2025 у справі № 910/4885/25 залишити без змін, оскільки вимоги ТОВ «Трансшіпмент-газ» до ТОВ «Люкс Трейд Ресурс» підтверджується рішенням Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 по справі № 910/9146/24. Судова практика свідчить про те, що доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, судові рішення, господарські правочини, первинні документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Таким чином, відсутність обґрунтованого заперечення суб'єктивного права ТОВ «Трансшіпмент-газ» та наявність рішення суду, що підтверджує заборгованість до ТОВ «Люкс Трейд Ресурс» об'єктивно свідчить про відсутність спору про право в частині вимог ТОВ «Трансшіпмент-газ». Кредитор зазначає, що у суді першої інстанції ТОВ «Люкс Трейд Ресурс» не подавало жодних документів, що підтверджували б наявність зустрічних вимог до ТОВ «Трансшіпмент-газ», у відзиві на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство були відсутні заперечення щодо вимог ТОВ «Трансшіпмент-газ». Враховуючи доводи, які викладено в апеляційній скарзі, про які боржник не зазначав у суді першої інстанції, кредитор просить суд апеляційної інстанції долучити до матеріалів справи документи, які спростовують твердження ТОВ «Люкс Трейд Ресурс» про наявність у ТОВ «Трансшіпмент-газ» боргу перед ТОВ «Люкс Трейд Ресурс» (акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 27.12.2022 № 3436; Акт здачі-приймання робіт (надання послуг) від 27.12.2023 № 254; Податкову накладну від 27.12.2022 №158; Податкову накладну від 27.12.2023 №24; платіжну інструкцію від 09.02.2023 № 00038 в розмірі 1 500,00 грн; платіжну інструкцію від 10.02.2023 № 00041 в розмірі 25 140,00 грн; Акт звіряння взаємних розрахунків за період: 01.12.2022 - 13.02.2023 між ТОВ «Люкс Трейд Ресурс» та ТОВ «Трансшіпмент-газ» за Договором суборенди приміщення від 27.12.2021 № 27/12/2021-ЛТР/ТШГ), Витяг з ЄДР щодо ТОВ «Люкс Трейд Ресурс» станом на 27.12.2021; копія повідомлення про результати розгляду заяви; витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань.
08.08.2025 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Привільне" надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому кредитор просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу залишити без задоволення. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.06.2025 у справі № 910/4885/25 залишити без змін. Наявність зустрічних вимог ТОВ «Люкс Трейд Ресурс» до ТОВ «Привільне» жодним чином не спростовує реальність та обґрунтованість вимог ТОВ «Привільне» до ТОВ «Люкс Трейд Ресурс», в тому числі підстави виникнення таких вимог, суму зобов'язання та структуру заборгованості, настання строку виконання зобов'язання тощо. Вимоги ТОВ «Люкс Трейд Ресурс», за умови їх реальності та доведеності можуть бути заявлені до стягнення в межах справи про банкрутство та в подальшому спрямовані на погашення вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів. Однак, як у відзиві на заяву про банкрутство, так і у апеляційній скарзі ТОВ «Люкс Трейд Ресурс» не надає належних доказів існування у нього зустрічних грошових вимог до ТОВ «Привільне».
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.09.2025 заяву арбітражного керуючого Іваненка Євгена Володимировича про проведення судового засідання у справі в режимі відеоконференції задоволено; роз'яснено, що розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.06.2025 у справі №910/4885/25, призначений на 01.10.2025 о 12 год. 45 хв., буде проводитись в режимі відеоконференції в приміщенні Північного апеляційного господарського суду (зал судового засідання №1).
29.09.2025 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" надійшло клопотання про ознайомлення з матеріалами справи та відкладення розгляду справи.
01.10.2025 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансшіпмент-Газ" надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2025 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.06.2025 у справі №910/4885/25 відкладено на 12.11.2025 о 12 год. 50 хв.
12.11.2025 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з перебуванням представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" у відрядженні.
12.11.2025 через систему "Електронний суд" до Північного апеляційного господарського суду від Товариства з обмеженою відповідальністю "Привільне" надійшло клопотання про відкладення розгляду справи, у зв'язку з неможливістю явки представника у судове засідання.
У судове засідання 12.11.2025 учасники справи не з'явились, про дату, час та місце судового засідання повідмолені у встаговленому законом порядку.
У судовому засіданні колегією суддів відмовлено у задоволенні клопотань Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Привільне" про відкладення розгляду справи, з огляду на наступне.
Колегія суддів зазначає, що за положеннями ст. 129 Конституції України, ст. 2 ГПК України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи та рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.
Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України) зобов'язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.
Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (стаття 202 ГПК України).
Наведена правова позиція викладена у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 26.03.2024 у справі № 916/1577/19, від 09.04.2024 у справі № 873/225/23.
Як вбачається з матеріалів справи, явка представників учасників провадження у справі у судове засідання обов'язковою не визнавалася, а відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.
Водночас, колегія суддів враховує, що у відзиві на апеляційну скаргу Товариством з обмеженою відповідальністю "Привільне" викладено свої доводи і міркування щодо апеляційної скарги, оскаржуваної ухвали.
Колегією суддів враховано, що 29.09.2025 Товариством з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" також було подано клопотання про відкладення розгляду справи, з урахуванням чого ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 01.10.2025 розгляд апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.06.2025 у справі №910/4885/25 відкладено на 12.11.2025 о 12 год. 50 хв.
Крім того, судом апеляційної інстанції враховано, що відповідно до приписів ст. 56 ГПК України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника. Особиста участь у справі особи не позбавляє її права мати в цій справі представника. Юридична особа незалежно від порядку її створення бере участь у справі через свого керівника, члена виконавчого органу, іншу особу, уповноважену діяти від її імені відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво юридичної особи), або через представника.
Таким чином, юридична особа не обмежена колом осіб, які можуть представляти її інтереси в суді.
Враховуючи викладене, з урахуванням розумності строків розгляду справи судом, оскільки явка учасників справи обов'язковою не визнавалась, в даному випадку апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" на ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.06.2025 у справі №910/4885/25 може бути розглянута у судовому засіданні без участі учасників справи, представники яких не з'явились у судове засідання, їх неявка не перешкоджає вирішенню апеляційної скарги у даному судовому засіданні.
Крім того, у вказаних клопотаннях про відкладенння не наведено обставин, які б унеможливлювали подальше вирішення апеляційної скарги без участі представників Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" та Товариства з обмеженою відповідальністю "Привільне" у даному судовому засіданні, Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансшіпмент-Газ" просило суд про розгляд справи без участі їх представника.
Згідно із ч. 1ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Скаржик зазначає, що у Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" є спір про право з Товариством з обмеженою відповідальністю "Привільне". Скаржник зазначає, що рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2025 у справі № 904/434/25 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Привільне" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" 1 276 676,88 грн - основного боргу та 19 150,15 грн. - судового збору. Центральним апеляційним судом Господарським судом прийнята ухвала про відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Привільне" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 08.04.2025 у справі №904/434/25. Вказане, на думку скаржника, свідчить про наявність спору про право між боржником Товариством з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс» та Товариством з обмеженою відповідальністю "Привільне". Також апелянт зазначає, що про няавність спору про право свідчить також те, що між Товариством з обмеженою відповідальністю "Привільне" (зберігач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" (поклажодавець) було укладено ряд інших договорів: від 19.08.2022 № 19/08/2022/ Привільне - Лтр, від 05.09.2022 № 05/09/2022/-ГНС/ЛТР, від 02.01.2024 № 02/01/2024/- Привільне - Лтр, у відповідності до яких, як стверджує скаржник, Товариство з обмеженою відповідальністю "Привільне" має заборгованість перед Товариством з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс". Крім того, скаржник зазначає, що в поданій заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ «Привільне» не надає жодних доказів того, що строк виконання зобов'язання в розмірі 40 249 750, 27 грн. настав. На думку скаржника, АТ «ПУМБ» був зобов'язаний у першу чергу звернути стягнення на предмет іпотеки. Крім того, скаржник зазначає, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансшіпмент-газ" також має заборгованість перед ТОВ "Люкс Трейд Ресурс", загальний розмір якої станом на 13.06.2025 становить 799 360 (сімсот дев'яносто дев'ять тисяч триста шістдесят гривень) за кількома договорами: від 28.12.2021 №28/12/21-ФП про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, від 01.10.2021 №01/10-ФП про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги, а також договору суборенди приміщення від 27.12.2021 №27/12/2021-ЛТР/ ТШГ.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази у справі, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення; оскаржувану ухвалу суду першої інстанції - без змін, з огляду на наступне.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансшіпмент-газ" та Товариство з обмеженою відповідальністю "Привільне" звернулися до суду із спільною заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" у зв'язку із наявною та непогашеною заборгованістю.
За твердженнями заявників у ТОВ "Люкс Трейд Ресурс" наявна заборгованість перед ТОВ "Трансшіпмент-газ" в розмірі 1 306 052, 63 грн, в тому числі й судовий збір за звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, перед ТОВ "Привільне" в розмірі 40 280 030, 27 грн, в тому числі й судовий збір за звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.04.2025 прийнято заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство до розгляду. Підготовче засідання суду призначено на 22.05.2025.
20.05.2025 до Господарського суду міста Києва від Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" надійшов відзив на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство, у якому боржник зазначив, що у поданій заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство, ТОВ "Привільне" не надано жодних доказів того, що строк виконання зобов'язання в розмірі 40 249 750, 27 грн настав. На думку Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс", Банк був зобов'язаний у першу чергу звернути стягнення на предмет іпотеки. Також боржник зазначив про наявність спору про право, зокрема, посилається на те, що між ТОВ "Люкс Трейд Ресурс" та ТОВ "Привільне" існують майнові спірні правовідносини, що мають ознаки цивільного спору, які випливають із договорів зберігання пального: від 19.08.2022 № 19/08/2022, від 05.09.2022 № 05/09/2022, від 02.01.2024 № 02/01/2024.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.06.2025 у справі №910/4885/25, крім іншого, відкрито провадження у справі № 910/4885/25 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" (03057, місто Київ, проспект Берестейський, будинок, 44; ідентифікаційний код 43691830). Визнано грошові вимоги: Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансшіпмент-газ" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" в розмірі 1 306 052, 63 грн; Товариства з обмеженою відповідальністю "Привільне" до Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" в розмірі 40 280 030, 27 грн. Введено мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном боржника. Призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Іваненка Євгена Володимировича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 19.07.2013 № 1412). Встановлено оплату послуг арбітражному керуючому Іваненку Євгену Володимировичу в розмірі трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів заявника.
Колегія суддів з висновком суду першої інстанції погоджується, з огляду на наступне.
Суд, оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, зазначає таке.
Відповідно до преамбули Кодексу України з процедур банкрутства цей Кодекс встановлює умови та порядок відновлення платоспроможності боржника - юридичної особи або визнання його банкрутом з метою задоволення вимог кредиторів, а також відновлення платоспроможності фізичної особи.
Процедура банкрутства щодо боржника переслідує публічний та приватний інтерес. Захист публічного інтересу, зокрема, знаходить свій вияв у недопущенні фіктивного банкрутства, а також недопущення доведення боржника до банкрутства.
Захист приватного інтересу, в свою чергу, полягає в максимальному задоволенні вимог кредиторів, відновленні платоспроможності боржника або його ліквідації та продажу його майна у ліквідаційній процедурі з метою погашення вимог кредиторів.
Отже, однією з основних функцій господарського суду під час провадження у справі про банкрутство є дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів.
Суд звертає увагу, що провадження у справах про банкрутство характеризується особливим процесуальним порядком розгляду справ, специфічністю цілей і завдань, особливим суб'єктним складом, тривалістю судового провадження, що істотно відрізняють це провадження від позовного.
З огляду на положення процесуального закону, у справах позовного провадження господарський суд, здійснюючи правосуддя, обмежений принципами диспозитивності та змагальності сторін, водночас, у справах про банкрутство судовий контроль є невід'ємною складовою цього провадження.
Статтею 1 Кодексу України з процедур банкрутства, серед іншого, визначено, що:
- боржник - це юридична особа або фізична особа, у тому числі фізична особа - підприємець, неспроможна виконати свої грошові зобов'язання, строк виконання яких настав;
- грошове зобов'язання (борг) - це зобов'язання боржника сплатити кредитору певну грошову суму відповідно до цивільно-правового правочину (договору) та на інших підставах, передбачених законодавством України. При поданні заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) розмір грошових зобов'язань визначається на день подання до господарського суду такої заяви;
- кредитор - це юридична або фізична особа, а також контролюючий орган, уповноважений відповідно до Податкового кодексу України здійснювати заходи щодо забезпечення погашення податкового боргу та недоїмки зі сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у межах своїх повноважень, та інші державні органи, які мають вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника, а також адміністратор за випуском облігацій, який відповідно до Закону України "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки" діє в інтересах власників облігацій, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника; забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких до боржника або іншої особи забезпечені заставою майна боржника; конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли до відкриття провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника; поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, що виникли після відкриття провадження у справі про банкрутство;
- неплатоспроможність - це неспроможність боржника виконати після настання встановленого строку грошові зобов'язання перед кредиторами не інакше, як через застосування процедур, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ч. 2 ст. 8 Кодексу України з процедур банкрутства право на звернення до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство мають боржник, кредитор.
Наявність боргу при ініціюванні справи про банкрутство підтверджується доказами у відповідному обсязі, виходячи з правової природи правовідносин між боржником та кредитором. Доказами на підтвердження наявності боргу можуть бути, зокрема, судові рішення, господарські правочини, первинні бухгалтерські документи, які містять відомості про господарську операцію та підтверджують її здійснення. Такими доказами можуть бути, зокрема, банківські виписки, платіжні доручення, видаткові накладні, довідки, листи, протоколи, та будь-які інші докази, що доводять факт невиконання відповідачем своїх зобов'язань.
Так, порядок відкриття провадження у справі про банкрутство регламентований статтею 39 КУзПБ.
Згідно з положеннями частин першої-третьої статті 39 КУзПБ перевірка обґрунтованості вимог заявника, а також з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство здійснюються господарським судом у підготовчому засіданні, яке проводиться в порядку, передбаченому цим Кодексом. У підготовчому засіданні господарський суд розглядає подані документи, заслуховує пояснення сторін, оцінює обґрунтованість заперечень боржника, а також вирішує інші питання, пов'язані з розглядом справи. Якщо справа порушується за заявою кредитора, господарський суд перевіряє обґрунтованість його вимог, їх безспірність, вжиття заходів щодо примусового стягнення за цими вимогами в порядку виконавчого провадження.
Частиною п'ятою статті 39 КУзПБ унормовано, що за наслідками розгляду заяви про порушення справи про банкрутство та відзиву боржника господарський суд виносить ухвалу про: відкриття провадження у справі про банкрутство; відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство.
При цьому системний аналіз статей 1, 8, 34, 39 КУзПБ свідчить, що правовими підставами для відкриття провадження у справі про банкрутство є: наявність грошового зобов'язання боржника перед кредитором, строк виконання якого сплив на дату звернення кредитора до суду; відсутність між кредитором та боржником спору про право стосовно заявлених вимог; до підготовчого засідання суду вимоги кредитора (кредиторів) боржником у повному обсязі не задоволені.
Судова колегія звертає увагу на те, що завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог заявника (заявників) на предмет відповідності таких вимог поняттю "грошового зобов'язання" боржника перед ініціюючим кредитором; встановлення наявності/відсутності спору про право; встановлення обставин задоволення чи незадоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.
Слід зауважити, що системний аналіз положень статей 36, 39 КУзПБ з урахуванням статей 74, 76-77 Господарського процесуального кодексу України дає підстави для висновку про покладення на кредитора обов'язку надати докази на підтвердження підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, а на боржника, якому надана можливість подати відзив на заяву кредитора, - обов'язку надати суду докази, які спростовують або підтверджують вимоги заявника.
На дату проведення підготовчого засідання усі суперечності між кредитором та боржником з приводу їх прав та обов'язків мають бути ними усунені самостійно або вирішені в судовому порядку з ухваленням судового рішення. Вимоги ініціюючого кредитора до боржника мають бути безспірними, тобто ґрунтуватися на первинних документах, які беззаперечно підтверджували би дійсний розмір заборгованості, правомірність підстави її виникнення та доводили би прострочення виконання грошового зобов'язання боржника.
Отже, звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов'язання боржником.
Однією із підстав для відмови у відкритті провадження у справі про банкрутство є те, що вимоги кредитора свідчать про наявність спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження (ч. 6 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства).
Суд також враховує висновок Верховного Суду у постанові від 03.06.2020 у справі № 905/2030/19, згідно з яким у разі відсутності належного виконання господарського грошового зобов'язання, у кредитора є можливість, окрім звернення до суду з позовом до боржника, скористатися можливістю застосування щодо такого боржника процедур, передбачених КУзПБ для задоволення своїх кредиторських вимог у тому випадку, коли відсутній спір про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження. Тож чинне законодавство, окрім добровільного погашення боржником кредиторської заборгованості, визначає два основних способи її погашення із застосуванням державного примусу: шляхом вирішення судом спору між кредитором та боржником про стягнення відповідної суми заборгованості в позовному порядку або шляхом задоволення відповідних вимог у межах провадження у справі про банкрутство.
Відсутність спору про право в розумінні процедури банкрутства полягає у відсутності неоднозначності у частині вирішення питань щодо сторін зобов'язання, суті (предмету), підстави виникнення, суми зобов'язання та структури заборгованості, а також строку виконання зобов'язання тощо.
А тому суди повинні надавати оцінку наявності / відсутності спору про право саме у правовідносинах між боржником та ініціюючим кредитором, однак, не іншими кредиторами, та за тими підставами, за яких заявлені грошові вимоги для відкриття провадження у справі про банкрутство, оскільки порядок розгляду судових справ у позовному провадженні (яке передбачає вирішення наявного спору про право з іншими кредиторами боржника та /або з ініціюючим кредитором, однак, за інших матеріально-правових підстав, ніж заявлені грошові вимоги у справі про банкрутство) з моменту відкриття провадження у справі про банкрутство боржника врегульоване положеннями частини другої статті 7 КУзПБ.
Одним із методів встановлення факту відсутності або наявності спору про право є:
- дослідження господарським судом відзиву боржника, який надається до господарського суду та заявнику до дати проведення підготовчого засідання із зазначенням у відзиві, зокрема, заперечень боржника щодо вимог заявника, докази необґрунтованості вимог заявника (за наявності), інші відомості, що мають значення для розгляду справи (частини перша, друга третя статті 36 КУзПБ);
- оцінка обґрунтованості як вимог заявника, так і викладених у відзиві боржника заперечень (частини перша, друга статті 39 цього Кодексу);
- заслуховування пояснень представників і заявника, і боржника або дослідження Єдиного реєстру судових рішень, відомості з якого є відкритими та загальнодоступними, на предмет наявності на розгляді іншого суду позову боржника до ініціюючого кредитора з питань, що зазначені вище (частина друга статті 39 КУзПБ).
Отже, на ініціюючого кредитора покладено обов'язок документально довести наявність грошового зобов'язання боржника перед таким кредитором та зазначити обставини його невиконання, в той час, як боржник наділений правом такі обставини або спростувати, або підтвердити.
Водночас, відсутність обґрунтованих заперечень боржника з приводу зазначеної вимоги кредитора (з наданням боржником на підтвердження цих заперечень відповідних доказів) може свідчити про її визнання, а відтак, і про відсутність спору між сторонами про право.
Наведені висновки сформульовані з урахуванням висновків Верховного Суду, викладених у постановах від 13.08.2020 у справі № 910/4658/20, від 03.09.2020 у справі № 910/4658/20 та від 16.09.2020 у справі № 911/593/20, від 15.06.2021 у справі № 904/3074/20, від 15.10.2020 у справі № 922/1174/20).
При цьому у постанові Верховного Суду від 02.02.2021 у справі № 922/2503/20 висловлено також правову позицію про те, що заперечення (обґрунтовані) боржника щодо вимог заявника у вигляді позову, предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги кредитора, який подано до суду до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство, беззаперечно свідчить про наявність спору про право, у розумінні положень частини шостої статті 39 Кодексу України з процедур банкрутства.
Задля уникнення зловживання боржником своїми правами і створення спору заради спору, спрямованого на ухилення від відкриття провадження у справі про банкрутство, необхідною умовою оспорення в судовому порядку вимог ініціюючого кредитора є те, що таке оспорення має відбуватись до подання заяви кредитора про відкриття провадження у справі про банкрутство (такий висновок викладений Верховним Судом у постановах від 24.11.2021 у справі №910/16246/18, від 20.12.2021 у справі № 911/3185/20, від 06.04.2023 у справі № 902/560/20).
Завданням підготовчого засідання господарського суду у розгляді заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство є перевірка обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора на предмет (1) наявності між заявником і боржником грошового зобов'язання в розумінні абз. 5 ч. 1 ст. 1 Кодексу України з процедур банкрутства; (2) встановлення наявності спору про право, який підлягає вирішенню у порядку позовного провадження; (3) встановлення обставин задоволення таких вимог до проведення підготовчого засідання у справі.
Поряд з цим, у силу ч. 8 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства в ухвалі про відкриття провадження у справі про банкрутство, серед іншого, зазначається про введення мораторію на задоволення вимог кредиторів.
Згідно з ч. 3 ст. 41 Кодексу України з процедур банкрутства протягом дії мораторію на задоволення вимог кредиторів: забороняється стягнення на підставі виконавчих та інших документів, що містять майнові вимоги, у тому числі на предмет застави, за якими стягнення здійснюється в судовому або в позасудовому порядку відповідно до законодавства, крім випадків перебування виконавчого провадження на стадії розподілу стягнутих з боржника грошових сум (у тому числі одержаних від продажу майна боржника), перебування майна на стадії продажу з моменту оприлюднення інформації про продаж, а також у разі виконання рішень у немайнових спорах; забороняється виконання вимог, на які поширюється мораторій; не нараховується неустойка (штраф, пеня), не застосовуються інші фінансові санкції за невиконання чи неналежне виконання зобов'язань із задоволення всіх вимог, на які поширюється мораторій; зупиняється перебіг позовної давності на період дії мораторію; не застосовується індекс інфляції за весь час прострочення виконання грошового зобов'язання, три проценти річних від простроченої суми тощо.
Отже, стадія відкриття провадження у справі про банкрутство має своїми наслідками не лише заходи процесуального характеру, а й майнового. При цьому, внаслідок введення мораторію на задоволення вимог кредиторів, ухвала про відкриття провадження у справі про банкрутство поширюється на майнові відносини між боржником та невизначеним на момент винесення ухвали підготовчого засідання колом осіб - конкурсних кредиторів.
За таких обставин, обов'язком ініціюючого кредитора є надання суду достатніх належних доказів існування непогашеного грошового зобов'язання боржника перед кредитором з метою виключення у майбутньому розумних сумнівів інших кредиторів боржника в обґрунтованості відкриття провадження у справі про банкрутство.
Тож, важливим питанням при відкритті провадження у справі про банкрутство є питання обґрунтованості кредиторських вимог ініціюючого кредитора, за заявою якого відкривається провадження у справі.
Використання формального підходу при розгляді заяви з кредиторськими вимогами та визнання кредиторських вимог без надання правового аналізу поданій заяві з кредиторськими вимогами, підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог створює загрозу визнання судом у справі про банкрутство недостатньо аргументованої кредиторської заборгованості до боржника і відкриття на підставі такої заборгованості провадження у справі про банкрутство. Наведене порушує права кредиторів у справі про банкрутство з обґрунтованими грошовими вимогами, а також порушує права боржника у справі про банкрутство.
Для унеможливлення загрози визнання судом у справі про банкрутство недостатньо аргументованої кредиторської заборгованості до боржника, суду слід розглядати заяви з кредиторськими вимогами із застосуванням засад змагальності сторін у справі про банкрутство у поєднанні з детальною перевіркою підстав виникнення грошових вимог кредиторів до боржника, їх характеру, розміру та моменту виникнення. У разі виникнення мотивованих сумнівів сторін у справі про банкрутство щодо обґрунтованості кредиторських вимог, на заявника таких кредиторських вимог покладається обов'язок підвищеного стандарту доказування задля забезпечення перевірки господарським судом підстав виникнення таких грошових вимог, їх характеру, встановлення розміру та моменту виникнення цих грошових вимог.
Верховний Суд у складі суддів палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 22.09.2021 у справі №911/2043/20 також зазначив, що з моменту відкриття провадження у справі банкрутство боржник перебуває в особливому правовому режимі, який змінює весь комплекс юридичних правовідносин боржника.
Тому, з огляду на важливі правові наслідки відкриття провадження у справі про банкрутство, які, крім заявника та боржника, стосуються невизначеного кола осіб - потенційних кредиторів боржника, ухваленню відповідного рішення суду має передувати системний аналіз обставин, пов'язаних із правовідносинами, з посиланням на які заявник обґрунтовує свої вимоги до боржника, на підставі поданих доказів. Лише після з'ясування та перевірки таких обставин суд може встановити обґрунтованість вимог кредитора до боржника, а також наявність чи відсутність спору про право у цих правовідносинах, як передумови для відкриття провадження у справі.
Отже, звернення кредитора до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство по суті є реалізацією кредитором права на судовий захист власних майнових прав за відсутності належного виконання грошового зобов'язання боржником. У зв'язку з цим, кредитор повинен надати суду докази на підтвердження наявності у нього права, яке підлягає захисту, та навести обставини, що є підставою для звернення до суду.
При цьому на господарський суд покладається обов'язок перевірки обґрунтованості вимог ініціюючого кредитора та з'ясування наявності підстав для відкриття провадження у справі про банкрутство, що, враховуючи принцип дотримання балансу захисту публічного та приватного інтересів, має здійснюватися судом незалежно від погодження боржником із заявленими вимогами чи, навпаки, пасивної процесуальної поведінки боржника у вигляді неподання ним відзиву на заяву про відкриття відповідного провадження.
У постанові Верховного Суду від 24.04.2025 у справі № 910/9327/24 зазначено, що наявність "спору про право" може бути виражена у двох формах: (1) процесуальній (наявності позову, який поданий до ініціювання кредитором справи про банкрутство та предметом якого є оспорення боржником обставин, на яких ґрунтуються вимоги цього кредитора); (2) матеріально-правовій (відсутність можливості встановити дійсний стан суб'єктивного права кредитора та кореспондуючого йому суб'єктивного обов'язку боржника).
Що стосується вимог ТОВ "Трансшіпмент-газ", то як вбачається з матеріалів заяви та вірно встановлено судом першої інстанції, 29.09.2021 між ТОВ "Трансшіпмент-газ" (позикодавець) та ТОВ "Люкс Трейд Ресурс" (позичальник) укладено договір про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги № 29/09/21-ТШГ/ЛЮКС, відповідно до умов якого позикодавець надає позичальнику поворотну безвідсоткову фінансову допомогу, а позичальник зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, передбачених даним договором. Безвідсоткова поворотна фінансова допомога надається в національній валюті України в розмірі 1 110 000, 00 грн. без ПДВ. Безвідсоткова поворотна фінансова допомога надається всією сумою або частинами у безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на рахунок позичальника та/або видачі готівкових коштів позичальнику з розрахункового рахунку позикодавця протягом 10 (десяти) банківських днів з дня підписання сторонами цього Договору.
Відповідно до п. 3.1. договору повернення безвідсоткової поворотної фінансової допомоги позичальником позикодавцю здійснюється до 31.12.2022.
Пунктом 4.2. договору погоджено, що позичальник зобов'язується повернути надані грошові кошти в порядку та на умовах, що передбачені даним договором.
Даний договір вступає в силу з моменту його підписання сторонами та діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Закінчення строку даного договору не звільняє сторін від виконання ними зобов'язань за даним договором (п. 8.1).
На виконання умов вказаного договору ТОВ "Трансшіпмент-газ" перерахувало ТОВ "Люкс Трейд Ресурс" грошові кошти в розмірі 1 110 000, 00 грн., що підтверджується платіжним дорученням від 01.10.2021 № 76 на суму 360 000,00 грн та від 04.10.2021 № 80 на суму 750 000,00 грн.
ТОВ "Трансшіпмент-газ" належним чином виконало умови договору, як позикодавець, про що вірно встановлено судом першої інстанції.
Водночас, ТОВ "Люкс Трейд Ресурс" здійснило повернення позики лише в сумі 6 500 00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 19.08.2022 № 2305, а також довідкою від 23.07.2024 № КНО-52.5.2.1/311, виданою АТ "ПУМБ".
Відтак, розмір основної заборгованості боржника за договором від 29.09.2021 № 29/09/21-ТШГ/ЛЮКС становить 1 103 500, 00 грн.
Разом з тим, у зв'язку з простроченням боржником виконання грошового зобов'язання, в порядку статті 625 ЦК України кредитором було нараховано інфляційні втрати в розмірі 105 497,57 грн та 3% річних в розмірі 51 647,42 грн.
Вказана заборгованість підтверджується судовим рішенням Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 у справі № 910/9146/24.
Зокрема, ТОВ "Трансшіпмент-газ" зверталося до суду з позовною заявою до ТОВ "Люкс Трейд Ресурс" про стягнення 1 260 644,99 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 у справі № 910/9146/24 позовні вимоги задоволено та стягнуто з ТОВ "Люкс Трейд Ресурс" заборгованість у розмірі 1 103 500,00 грн, 105 497, 47 грн - інфляційних втрат, 51 647, 42 грн - 3 % річних та 15 127, 74 грн - витрат по сплаті судового збору.
Постановою Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 у справі № 910/9146/24 залишено без змін.
Ухвалою Верховного Суду від 19.03.2025 відмовлено у відкритті касаційного провадження за скаргою ТОВ "Люкс Трейд Ресурс" на рішення Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 та постанову Північного апеляційного господарського суду від 05.02.2025 у справі № 910/9146/24.
Відповідно до ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Згідно ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмету спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному зверненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов'язків щодо доказів.
Відповідно до ч. 3, ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, обставини, визнані судом загальновідомими, не потребують доказування. Обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки, обставини встановлені судовим рішенням у справі № 910/9146/24 мають преюдиційне значення, то за таких обставин, вимоги ТОВ "Трансшіпмент-газ" в розмірі 1 306 052, 63 грн, в тому числі й судовий збір є безспірними та не потребують повторного доказування, а відтак, означені вимоги підлягають визнанню.
Що стосується вимог ТОВ "Привільне", то судом першої інстанції вірно встановлено, що 10.08.2021 між AT "Перший Український Міжнародний Банк" (надалі - АТ "ПУМБ", "Банк") та ТОВ "Люксавтогаз" (Клієнт - 1), ТОВ "Люкс Трейд Ресурс" (Клієнт -
2), ТОВ "Новіс Трейд" (Клієнт - 3) укладено Генеральний договір про надання Банківських послуг № КІЕ-ГЛ-14481.
Відповідно до Додатку 1 до вказаного Договору, Банківська послуга - це всі та/або будь-яка з передбачених Загальними умовами послуг Банку, які/яка надані (а) Клієнту відповідно до умов Генерального договору.
Згідно з п. 2.1. Генерального договору Банк надає Клієнту Банківські послуги, а Клієнт приймає Банківські послуги та зобов'язується належним чином виконувати зобов'язання, що встановлені в Генеральному договорі та Договорах відносно таких Банківських послуг, в тому числі своєчасно та в повному обсязі здійснювати оплату Банківських послуг та здійснити повернення заборгованості за Банківськими послугами.
13.06.2022 в рамках Генерального договору між Банком та ТОВ "Люкс Трейд Ресурс" укладено Договір про послугу Кредит 5-7-9 № КІЕ-ГЛ-14481/КЛ-3.
В подальшому ТОВ "Люкс Трейд Ресурс" звернулося до Банку щодо видачі кредитних коштів за Договором про послугу від 13.06.2022 Кредит 5-7-9 № КІЕ-ГЛ-14481/КЛ-3.
До Договору про послугу Кредит 5-7-9 № КІЕ-ГЛ-14481/КЛ-3 сторонами неодноразово вносились зміни, в тому числі в частині Графіка зменшення (погашення) ліміту.
Так, згідно з останньою Додатковою угодою № 11 до Договору про послугу Кредит 5-7-9 № КІЕ-ГЛ-14481/КЛ-3 було внесено зміни до пункту 5.1.2. Договору, в такій редакції:
"5.1.2. Графік зменшення (погашення) ліміту
Ліміт Кредиту змінюється за наступним графіком, при цьому, Клієнт зобов'язаний повернути Кредит/частину Кредиту у розмірі, що не перевищує новий розмір Ліміту Кредиту, не пізніше дати встановлення нового розміру Ліміту Кредиту зокрема:
з 27.06.2024 в розмірі 58 500 000,00 грн,
з 30.07.2024 в розмірі 0,00 (нуль) гривень".
16.05.2023 з метою забезпечення виконання зобов'язання, в тому числі, за Договором про послугу Кредит 5-7-9 № КІЕ-ГЛ-14481/КЛ-3 між Банком та ТОВ "Привільне", як поручителем, укладено Договір поруки № КІЕ-П-14481/1 з Додатковою угодою від 27.06.2024 №1.
Відповідно до умов зазначеного Договору поруки ТОВ "Привільне" поручилося перед Банком за виконання Боржниками (а саме: ТОВ "Люксавтогаз", ТОВ "Люкс Трейд Ресурс", ТОВ "Новіс Трейд") зобов'язань передбачених Генеральним договором.
Згідно з п. 3.1. Договору поруки у разі порушення зобов'язання боржником, поручитель зобов'язаний в перший день порушення зобов'язання виконати таке зобов'язання.
У випадку невиконання такого обов'язку на поручителя покладається обов'язок сплатити пеню, в розмірі подвійної облікової ставки Національного Банку України за кожен день прострочення (пункт 3.3. Договору поруки).
Згідно з п. 3.6 Договору поруки після виконання Поручителем зобов'язання до нього переходить відповідна частина прав Кредитора у Зобов'язанні, зокрема тих, що забезпечували виконання.
Судом першої інстанції вірно встановлено, що банком зобов'язання стосовно видачі кредитних коштів виконано, що підтверджується платіжними інструкціями: від 14.06.2022 № TR.59035548.55300.13958 на суму 10 635 614, 26 грн, від 15.06.2022 № TR.59035548.40617.27112 на суму 9 204 305, 33 грн, від 24.06.2022 № TR.59035548.66114.20900 на суму 1 517 741, 82 грн, від 28.06.2022 № TR.59035548.34407.20900 на суму 7 500 000, 00 грн, від 28.06.2022 № TR.59035548.38835.20900 на суму 7 982 258, 18 грн, від 29.06.2022 № TR.59035548.46639.27964 на суму 2 854 300, 37 грн, від 30.06.2022 № TR.59035548.71616.20900 на суму 419 040, 00 грн, від 01.07.2022 № TR.59035548.133822.27112 на суму 1 601 980, 63 грн, - № TR.59035548.160306.27964 від 01.07.2022 на суму 2 884 160, 00 грн.; від 04.07.2022 № TR.59035548.68889.27964 на суму 468 360, 00 грн.; від 05.07.2022 № TR.59035548.54328.20900 від 05.07.2022 на суму 4 644 315, 00 грн.; від 06.07.2022 № TR.59035549.1312031.27964 на суму 10 287 924, 41 грн.
Вищевказані обставини також підтверджуються випискою по рахунку ТОВ "Люкс Трейд Ресурс" з 13.06.2022 по 31.03.2025.
Суд першої інстанції вірно відзначив, що враховуючи положення пункту 5.1.2. Додаткової угоди № 11 до Договору про послугу Кредит 5-7-9 № КІЕ-ГЛ-14481/КЛ-3, строк виконання зобов'язань ТОВ "Люкс Трейд Ресурс" за Договором про послугу Кредит 5-7-9 № КІЕ-ГЛ-14481/КЛ-3 від 13.06.2022 наступив 30.07.2024.
Всупереч обумовлених договірних зобов'язань, ТОВ "Люкс Трейд Ресурс" не виконало обов'язку з повернення кредиту у встановлений строк, внаслідок чого АТ "ПУМБ" заявив вимогу про його виконання до ТОВ "Привільне", як поручителя та солідарного боржника ТОВ "Люкс Трейд Ресурс", що підтверджується вимогою від 08.08.2024 № КНО-53.7/36.
ТОВ "Привільне" відзначає, що 17.08.2024 Товариством отримано від Банку вимогу щодо виконання зобов'язання за договором поруки, в якій було зазначено, що ТОВ "Люкс Трейд Ресурс" не виконало належним чином свої зобов'язання за Генеральним договором та Кредитним договором, у зв'язку із чим, Боржник має несплачену в строк, передбачений Кредитним договором, заборгованість перед, Банком, яка станом на 08.08.2024 становить 39 971 476, 37 грн.
З огляду на викладене, Банк вимагав, щоб ТОВ "Привільне", як поручитель, негайно погасило заборгованість ТОВ "Люкс Трейд Ресурс" перед Банком, яка становила 39 971 476, 37 грн, в том числі: 39 844 410, 91 грн заборгованість за основною сумою кредиту; 127 065, 46 грн заборгованість за процентами за користування кредитом.
При цьому Банком було повідомлено, що остаточна сума процентів буде нарахована на момент фактичного погашення кредиту в повному обсязі та додатково пред'явлена до сплати.
На виконання умов Договору поруки ТОВ "Привільне" здійснило сплату простроченої заборгованості ТОВ "Люкс Трейд Ресурс" по Договору про послугу від 13.06.2022 Кредит 5-7-9 № КІЕ-Г/14481/КЛ-3, укладеного в рамках Генерального договору в розмірі 40 249 750,27 грн.
Виконання зобов'язань поручителя підтверджується відповідними платіжними інструкціями: від 19.08.2024 № 00888 на суму 2 000 000,00 грн.; від 20.08.2024 № 00891 на суму 800 000,00 грн.; від 20.08.2024 № 00896 на суму 3 250 000,00 грн.; від 20.08.2024 № 00897 на суму 4 000 000 грн.; від 21.08.2024 № 00908 на суму 4 445 000 грн.; від 21.08.2024
№ 00912 на суму 4 430 000 грн.; від 21.08.2024 № 00913 на суму 4 426 900 грн.; від 22.08.2024 № 00917 на суму 5 750 000 грн.; від 22.08.2024 № 00918 на суму 6 500 000 грн.; від 22.08.2024 № 00919 на суму 4 647 850, 27 грн.
11.04.2025 АТ "ПУМБ" надало довідку, в якій зазначено, що ТОВ "Привільне" в рамках виконань Договору поруки від 16.05.2023 № КІЕ-П-14481/1, який було укладено з ТОВ "Привільне" в забезпечення виконання зобов'язань за Генеральним договором про надання банківських послуг від 10.08.2021 № КІЕ-ГЛ-14481 здійснило сплату простроченої заборгованості ТОВ "Люкс Трейд Ресурс" по Договору про послугу від 13.06.2022, Кредит 5-7-9 № КІЕ-ГЛ-14481/КЛ-3, укладеного в рамках Генерального договору, в розмірі 40 249 750, 27 грн.
Доказів, які б свідчили про протилежне, в матеріалах справи не міститься, про що вірно встановлено судом першої інстанції
Відповідно до ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Невиконання зобов'язання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) ст. 610 Цивільного кодексу України кваліфікує як порушення зобов'язання.
Відповідно до ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 Цивільного кодексу України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Згідно зі ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов'язання чи звичаїв ділового обороту (ч. 1 ст. 527 Цивільного кодексу України).
Частиною 1 ст. 625 Цивільного кодексу України визначено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання.
Договір є обов'язковим для виконання сторонами (ст. 629 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ч. 1 ст. 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.
Приписами ст.ст. 553, 554 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає в тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного борту, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки. Особи, які спільно дали поруку, відповідають перед кредитором солідарно, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
Статтею 554 ЦК України передбачено, що у разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя. Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Місцевим господарським судом вірно встановлено, що доказами у справі підтверджується обґрунтованість розміру заявленої ТОВ "Привільне" кредиторських вимог в сумі 40 280 030, 27 грн, в тому числі й судовий збір за звернення до суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство, у зв'язку з чим, вимоги ТОВ "Привільне" підлягають визнанню.
Відповідно до ч. 1 ст. 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Обов'язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи.
В матеріалах справи відсутні докази, що підтверджували б виконання боржником взятих на себе зобов'язань за Договором про надання безвідсоткової поворотної фінансової допомоги від 29.09.2021 № 29/09/21-ТШГ/ЛЮКС та Договором від 13.06.2022 про послугу Кредит 5-7-9 № КІЕ-ГЛ-14481/КЛ-3.
Судом першої інстанції вірно відхилено твердження боржника, які викладені у відзиві на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство стосовно того, що у поданій заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Привільне" не надано доказів того, що строк виконання зобов'язань в розмірі 40 249 750, 27 грн настав, оскільки, як було встановлено судом вище, строк виконання зобов'язань ТОВ "Люкс Трейд Ресурс" за Договором від 13.06.2022 про послугу Кредит 5-7-9 № КІЕ-ГЛ-14481/КЛ-3 наступив 30.07.2024 та у зв'язку з невиконанням обов'язку з повернення кредиту у встановлений строк, Банк заявив вимоги про його виконання до ТОВ "Привільне", як поручителя та солідарного боржника ТОВ "Люкс Трейд Ресурс", що підтверджується вимогою від 08.08.2024 № КНО-53.7/36 відповідно до умов вищевказаних договорів (в т.ч. п. 3.1 Договору поруки).
Разом з тим, враховуючи положення п. 3.6 Договору поруки, в якому сторонами погоджено, що після виконання Поручителем зобов'язання до нього переходить відповідна частина прав Кредитора у Зобов'язанні, зокрема тих, що забезпечували виконання, та зважаючи на те, що з 19.08.2024 по 22.08.2024 поручителем - ТОВ "Привільне" було здійснено оплату простроченої заборгованості ТОВ "Люкс Трейд Ресурс" по Договору про послугу від 13.06.2022 Кредит 5-7-9 № КІЕ-ГЛ-14481/КЛ-3, укладеного в рамках Генерального договору, в розмірі 40 249 750, 27 грн, то за таких обставин, з 22.08.2025 до ТОВ "Привільне" перейшла відповідна частина прав Кредитора у Зобов'язанні (ч. 2 ст. 556 ЦК України).
Судом першої інстанції вірно відхилено твердження боржника стосовно того, що відповідно до ст. 589, 590 ЦК України, Банк був зобов'язаний у першу чергу звернути стягнення на предмет іпотеки, з огляду на наступне.
Положеннями ст. 572 Цивільного кодексу України передбачено, що в силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов'язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави).
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов'язання нерухомим майном (неподільним об'єктом незавершеного будівництва, майбутнім об'єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом.
Суд першої інстанції вірно встановив, що з огляду на наведені норми Цивільного кодексу України та Закону України "Про іпотеку", АТ "ПУМБ" було наділене правом у разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов'язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки, натомість, саме обов'язку звернути стягнення на предмет іпотеки у Банку не було, було лише право, як і право звернутись до поручителя з вимогою щодо виконання зобов'язання за вищевказаним договором поруки, тому Банк правомірно використав своє право звернення з вимогою до поручиителя.
Також у поданому відзиві боржник зазначав про наявність спору про право, зокрема, посилався на те, що між ТОВ "Люкс Трейд Ресурс" та ТОВ "Привільне" існують майнові спірні правовідносини, що мають ознаки цивільного спору, які випливають із договорів зберігання пального.
Судом першої інстанції вірно відхилено доводи боржника щодо наявності спору про право. Наявність правовідносин між ТОВ «Люкс Трейд Ресурс» та ТОВ «Привільне» за іншими договорами, жодним чином не спростовує реальність та обґрунтованість вимог ТОВ «Привільне» до ТОВ «Люкс Трейд Ресурс» , в тому числі підстави виникнення таких вимог, суму зобов'язання та структуру заборгованості, настання строку виконання зобов'язання тощо.
Колегія суддів зауважує, що вимоги ТОВ «Люкс Трейд Ресурс» щодо наявності зустрічних зобов'язань, за умови їх реальності та доведеності можуть бути заявлені до стягнення в межах справи про банкрутство та, у разі їх задоволення, в подальшому спрямовані на погашення вимог кредиторів, включених до реєстру вимог кредиторів. Однак, як у відзиві на заяву про відкриття провадження у справі про банкрутсво, так і у апеляційній скарзі ТОВ «Люкс Трейд Ресурс» не надав обґрунтованих доказів існування у нього зустрічних грошових вимог до ТОВ «Привільне», направлення вимоги про зарахування зустрічних вимог тощо.
Доводи скаржника відносно того, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Трансшіпмент-газ" має заборгованість перед ТОВ "Люкс Трейд Ресурс" також у даному випадку не можуть слугувати підтвердженням наявності спору про право. Вимоги ТОВ «Трансшіпмент-газ» до ТОВ «Люкс Трейд Ресурс» підтверджуються судовим рішенням Господарського суду міста Києва від 30.09.2024 по справі № 910/9146/24, є безспірними.
Колегія суддів не бере до уваги докази, які долучено Товариством з обмеженою відповідальністю "Трансшіпмент-газ" до відзиву на апеляційну скаргу, враховуючи, що суд апеляційної інстанції відхиляє доводи скаржника щодо наявності спору про право, у тому числі у зв'язку з наявністю зустрічних однорідних вимог, на думку скаржника, зокрема, до Товариства з обмеженою відповідальністю "Трансшіпмент-газ".
Враховуючи викладене, оскільки на день прийняття оскаржуваної ухвали суду першої інстанції в матеріалах справи відсутні докази задоволення боржником вимог кредиторів: ТОВ "Трансшіпмент-газ" в розмірі 1 306 052, 63 грн, ТОВ "Привільне" в розмірі 40 280 030, 27 грн, які підтверджені матеріалами справи, то за наслідками розгляду у підготовчому засіданні вказаної заяви, суд першої інстанції підставно її задовольнив у передбачений діючим законодавством спосіб, шляхом відкриття провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс".
Відповідно до ч. 5 ст. 39 Кодексу України з процедур банкрутства за результатами розгляду заяви про відкриття провадження у справі та відзиву боржника господарський суд постановляє ухвалу про відкриття провадження у справі про банкрутство або відмову у відкритті провадження у справі про банкрутство.
Приписами ст. 28 КУзПБ встановлено, що кандидатура арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією визначається судом шляхом автоматизованого відбору із застосуванням Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи з числа арбітражних керуючих, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, за принципом випадкового вибору. В ухвалі про прийняття заяви про відкриття провадження у справі господарський суд пропонує трьом визначеним шляхом автоматизованого відбору арбітражним керуючим подати заяву про участь у справі.
У заяві про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Люкс Трейд Ресурс" заявники просили суд призначити розпорядникам майна боржника арбітражного керуючого Іваненка Євгена Володимировича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 19.07.2013 № 1412), заяву про участь якого долучено до матеріалів заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство.
Приписами п. 2-1 Прикінцевих та перехідних положень Кодексу України з процедур банкрутства встановлено, що Заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), крім відомостей, передбачених частиною першою статті 34, частиною другою статті 116 цього Кодексу, повинна містити пропозицію щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією.
Ініціюючий кредитор або боржник - фізична особа додає до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) заяву арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, про участь у справі, яка повинна відповідати вимогам, встановленим частиною третьою статті 28 цього Кодексу.
Господарський суд, відкриваючи провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність), призначає арбітражного керуючого, зазначеного в абзаці другому цього пункту, розпорядником майна або керуючим реструктуризацією.
У разі якщо заява ініціюючого кредитора або боржника - фізичної особи про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не містить пропозиції щодо кандидатури арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією або до заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) не додано заяви цього арбітражного керуючого про участь у справі, або з підстав, визначених частиною третьою статті 28 цього Кодексу, цього арбітражного керуючого не може бути призначено розпорядником майна або керуючим реструктуризацією, або заяву про відкриття провадження у справі про банкрутство подано боржником - юридичною особою, призначення арбітражного керуючого для виконання повноважень розпорядника майна або керуючого реструктуризацією здійснюється господарським судом самостійно з числа осіб, внесених до Єдиного реєстру арбітражних керуючих України, у порядку, що діяв до дня введення цього Кодексу в дію, шляхом застосування автоматизованої системи.
Частиною 3 статті 28 КУзПБ встановлено, що розпорядником майна, керуючим реструктуризацією, керуючим санацією, ліквідатором, керуючим реалізацією не можуть бути призначені арбітражні керуючі: 1) які є заінтересованими особами у цій справі; 2) які здійснювали раніше управління цим боржником - юридичною особою, крім випадків, коли з дня відсторонення від управління зазначеним боржником минуло не менше трьох років; 3) яким відмовлено в допуску до державної таємниці, якщо такий допуск є необхідним для виконання обов'язків, визначених цим Кодексом; 4) які мають реальний чи потенційний конфлікт інтересів; 5) виключено; 6) які є близькими особами боржника - фізичної особи.
Відомостей про те, що арбітражний керуючий Іваненко Євген Володимирович здійснював управління боржником або ж є заінтересованою особою стосовно боржника та кредиторів, судом не встановлено, не встановлено також обмежень, визначених ч. 3 ст. 28 Кодексу України з процедур банкрута, кандидатура арбітражного керуючого не належить до жодної з категорій осіб, зазначених у вказаній статті.
Таким чином, враховуючи імперативні приписи п. 2-1 Прикінцевих та перехідних положень КУзПБ, суд першої інстанції правомірно призначив розпорядником майна ТОВ "Люкс Трейд Ресурс" арбітражного керуючого Іваненка Євгена Володимировича (свідоцтво про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого від 19.07.2013 № 1412).
Відповідно до ч. 2 ст. 30 КУзПБ розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна в розмірі середньомісячної заробітної плати керівника боржника за останніх 12-ть місяців його роботи до відкриття провадження у справі, але не менше трьох розмірів мінімальної заробітної плати за кожний місяць виконання арбітражним керуючим повноважень.
У зв'язку з викладеним вище, суд першої інстанції правомірно встановив розпоряднику майна боржника арбітражному керуючому Іваненку Євгену Володимировичу розмір основної грошової винагороди арбітражного керуючого за виконання ним повноважень розпорядника майна боржника із розрахунку трьох мінімальних заробітних плат за кожен місяць виконання повноважень за рахунок коштів заявника.
Доводи, викладені скаржником у апеляційній скарзі, не спростували правомірність оскаржуваної ухвали, норм чинного законодавства, якими обґрунтована оскаржувана ухвала суду першої інстанції, а тому колегія суддів погоджується з позицією місцевого господарського суду та доходить висновку про необхідність відмовити у задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржувану ухвалу суду першої інстанції без змін.
Оцінюючи оскаржувану ухвалу суду першої інстанції через призму застосування принципів оцінки доказів та аргументації своїх висновків, викладених в Рішенні ЄСПЛ від 18.07.2006 у справі "Проніна проти України", судова колегія зазначає, що пункт 1 статті 6 Конвенції не зобов'язує національні суди надавати детальну відповідь на кожен аргумент заявника (сторони у справі); суди зобов'язані давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматися як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент; межі цього обов'язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення; питання чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає із статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки в світлі конкретних обставин справи (пункти 21, 23 Рішення).
У справах Руїс Торіха проти Іспанії, Суомінен проти Фінляндії, Гірвісаарі проти Фінляндії Європейський суд з прав людини неодноразово наголошував, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 09.12.1994). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), №37801/97 від 01.07.2003). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті (рішення у справі "Гірвісаарі проти Фінляндії" (Hirvisaari v. Finland), № 49684/99 від 27.09.2001).
Згідно зі статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини" суди застосовують при розгляді справ практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Отже, зазначені рішення Європейського суду з прав людини суд апеляційної інстанції застосовує у цій справі як джерело права.
Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на скаржника.
Повний текст постанови складено у перший робочий день після виходу судді Козир Т.П. з відпустки.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 271, 275, 276, 283, 284 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Люкс Трейд Ресурс" залишити без задоволення.
Ухвалу Господарського суду міста Києва від 05.06.2025 у справі №910/4885/25 залишити без змін.
Матеріали справи № 910/4885/25 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Порядок та строк оскарження постанови Північного апеляційного господарського суду передбачений ст.ст. 288-291 ГПК України.
Повний текст складено 01.12.2025
Головуючий суддя М.Л. Доманська
Судді Т.П. Козир
С.Р. Станік