ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
01 грудня 2025 року м. ОдесаСправа № 916/1417/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Л.В. Поліщук,
суддів: О.Ю. Аленіна, А.І. Ярош,
розглянувши в порядку письмового позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі
на рішення Господарського суду Одеської області від 17.09.2025 (суддя Ю.М. Невінгловська, м.Одеса, повне рішення складено 17.09.2025)
у справі №916/1417/25
за позовом: Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі
до відповідача: Фізичної особи-підприємця Самойленка Олександра Івановича
про стягнення 4776,32 грн,
Короткий зміст позовних вимог
У квітні 2025 року Регіональне відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі звернулось до Господарського суду Одеської області до Фізичної особи-підприємця Самойленка Олександра Івановича про стягнення заборгованості у розмірі 4776,32 грн.
В обґрунтування позовних вимог позивач послався на неналежне виконання відповідачем своїх зобов'язань за договором оренди державного майна №850-10-065 від 12.10.2010 щодо повної та своєчасної сплати орендних платежів.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Одеської області від 17.09.2025 у задоволенні позову відмовлено в повному обсязі. Судові витрати покладено на позивача.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з того, що у період з січня по грудень 2023 року відповідач був звільнений від сплати орендної плати за договором оренди державного майна №850-10-065 від 12.10.2010 на підставі положень підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» у редакції до 07.05.2024 (тобто у редакції, чинній на час існування спірних правовідносин), а також з огляду на місцезнаходження орендованого нерухомого майна - м. Херсон та воєнний стан в Україні в цей період.
Короткий зміст та обґрунтування вимог апеляційної скарги
Не погодившись з ухваленим рішенням суду, Регіональне відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі звернулося до Південно-західного апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просило скасувати рішення Господарського суду Одеської області від 17.09.2025 та ухвалити нове, яким позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Мотивуючи апеляційну скаргу, апелянт послався на те, після 18.11.2022 території населених пунктів Херсонської міської територіальної громади більше не було включено до територій, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, у зв'язку з чим орендарі комунального майна, розташованого на території населених пунктів Херсонської міської територіальної громади, та зокрема м. Херсона, не можуть бути звільнені від орендної плати за період з 01.01.2023 до 31.12.2023 на підставі норм підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» від 27.05.2022 №634.
Рух справи, заяви, клопотання, інші процесуальні дії в суді апеляційної інстанції
Апеляційну скаргу подано 25.09.2025 через систему «Електронний суд» та зареєстровано судом 25.09.2025 за вх.№3846/25.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.09.2025 для розгляду справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Л.В. Поліщук, суддів: О.Ю. Аленіна, А.І. Ярош.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.09.2025 відкладено вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Господарського суду Одеської області від 17.09.2025 у справі №916/1417/25 до надходження матеріалів справи на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду. Доручено Господарському суду Одеської області надіслати матеріали справи №916/1417/25 на адресу Південно-західного апеляційного господарського суду.
03.10.2025 до суду апеляційної інстанції надійшли матеріали справи.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 08.10.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі на рішення Господарського суду Одеської області від 17.09.2025 у справі №916/1417/25.
З огляду на ціну позову у даній справі, що становить 4776,32 грн і є меншим ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, перегляд оскаржуваного рішення за апеляційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі вказаною ухвалою вирішено проводити в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Окрім того, відповідною ухвалою суду від 08.10.2025 встановлено відповідачу строк до 22.10.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу та роз'яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до статті 170 Господарського процесуального кодексу України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи.
Відповідач повідомлений про розгляд цієї справи в суді апеляційної інстанції шляхом направлення ухвали суду від 08.10.2025, яка ним була отримана 13.10.2025, проте останній не скористався своїм правом згідно з частиною першою статті 263 Господарського процесуального кодексу України та не надав суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу, що відповідно до частини третьої статті 263 Господарського процесуального кодексу не перешкоджає перегляду оскаржуваного рішення суду першої інстанції.
В силу статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, апеляційна інстанція встановила наступне.
Фактичні обставини справи
12.10.2010 між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Херсонській області, як орендодавцем, і Приватним підприємцем Самойленком Олександром Івановичем, як орендарем, укладено договір оренди державного майна №850-10-065 (надалі - договір), відповідно до умов пункту 1.1. якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне майно - частину приміщення вестибулю, загальною площею, 17,5 кв.м, першого поверху головного учбового корпусу, що перебуває на балансі ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» (балансоутримувач), за адресою: м. Херсон, вул. Р. Люксембург (вул. Стрітенська), 23. Вартість державного майна визначена суб'єктом оціночної діяльності ПП «ЕЮФ «Епрайс-Консул» станом на 31.05.2010 і становить 51757 грн, без урахування ПДВ.
Пунктом 1.2. договору визначено, що майно передається з метою розміщення торговельного об'єкту з продажу продовольчих товарів, крім товарів підакцизної групи.
Згідно із пунктом 3.1. договору орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами і доповненнями), і становить за базовий місяць розрахунку (липень 2010 року) - 342,98 грн, без урахування ПДВ. Орендна плата за перший місяць оренди визначається шляхом коригування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції в період від базового місяця до першого місяця оренди та за перший місяць.
Відповідно до умов пункту 3.5. договору орендна плата перераховується орендарем до державного бюджету на відповідний рахунок управління державного казначейства та балансоутримувачу на відповідний рахунок у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступаючого за звітним місяцем, з урахуванням щомісячного індексу інфляції, відповідно до пропорцій розподілу, встановлених законодавством та чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
За пунктом 5.3. договору, орендар зобов'язується своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.
Цей договір укладений строком на два роки 11 місяців, що діє з 12.10.2010 до 12.09.2013 (пункт 10.1. договору). У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення цього договору або зміну його умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця, договір вважається продовженим на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором (пункт 10.4. договору).
12.10.2010 між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Херсонській області, ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» та Приватним підприємцем Самойленком Олександром Івановичем був підписаний акт приймання-передавання державного майна, відповідно до якого орендодавець та балансоутримувач передали, а орендар прийняв в оренду державне майно - частину приміщення вестибулю, загальною площею 17,5 кв.м, першого поверху головного учбовою корпусу, що перебуває на балансі ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет», за адресою: м. Херсон, вул. Р.Люксембург, 23. Вартість державного майна визначена суб'єктом оціночної діяльності ПП «ЕЮФ «Епрайс- Консул» станом на 31.05.2010 і становить 51757,00 грн, без урахування ПДВ.
15.08.2013 між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Херсонській області та Приватним підприємцем Самойленком Олександром Івановичем укладено додатковий договір №1 про внесення змін до договору оренди державного майна №850-10-065 від 12.10.2010, яким сторони внесли зміни до договору оренди щодо розміру орендної плати та строку дії договору.
12.08.2016 між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Херсонській області та Приватним підприємцем Самойленком Олександром Івановичем укладено додатковий договір №2 про внесення змін до договору оренди державного майна від 31.08.2010 № 850-10-065. Даним додатковим договором сторони внесли зміни до договору оренди щодо розміру орендної плати та строку дії договору.
11.06.2019 між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Херсонській області та Приватним підприємцем Самойленком Олександром Івановичем був укладений додатковий договір №3 про внесення змін до договору оренди державного майна від 31.08.2010 № 850-10-065, яким сторони виклали договір від 31.08.2010 №850-10-065 у новій редакції, згідно якої, зокрема, було змінено розмір орендної плати та строк дії оренди, а саме, визначили, що він діє з 15.07.2019 по 15.06.2022.
23.11.2021 між Регіональним відділенням Фонду державного майна по Херсонській області та Приватним підприємцем Самойленком Олександром Івановичем був укладений додатковий договір №4 про внесення змін до договору оренди державного майна від 12.10.2010 №850-10-065. Даним додатковим договором сторони внесли зміни в розмірі орендної плати, зокрема погодили, що розмір оренди за базовий місяць (жовтень 2021 року) становив 1540,19 грн, цей додатковий договір набирає чинності з 23.11.2021.
Як вбачається із копії заяви Фізичної особи-підприємця Самойленка Олександра Івановича від 16.02.2024, останній звертався до Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області про припинення договору оренди майна Херсонського державного аграрно-економічного університету №850-10-065 від 12.10.2010 у зв'язку зі зміною місця проживання.
Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі №ВС-18 від 20.02.2024 вирішено припинити з 19.02.2024 укладений з Фізичною особою-підприємцем Самойленко Олександром Івановичем договір оренди державного майна від 31.08.2010 №850-10-065 - частини приміщення вестибулю загальною площею, 17.5 кв.м, першого поверху головного учбовою корпусу, що перебуває на балансі ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» за адресою: м. Херсон, вул. Стрітенська, 23.
Регіональне відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі листом №11-03-00168 від 20.02.2024 звернулося до Фізичної особи-підприємця Самойленка Олександра Івановича, в якому повідомило про необхідність повернення майна з оренди та наголошувало, що заборгованість останнього до державного бюджету станом на 31.01.2024 становить 5297,85 грн, пеня - 13,53 грн.
19.02.2024 між Херсонським державним аграрно-економічним університетом, як балансоутримувачем, та Фізичною особою-підприємцем Самойленком Олександром Івановичем, як орендарем, підписано акт повернення з оренди нерухомого/іншого окремого індивідуального визначеного майна, що належить до державної власності, відповідно до пункту 1 якого орендар передав, а балансоутримувач прийняв зі строкового платного користування нерухоме майно, що належить до державної власності, а саме: частину приміщення вестибулю на першому поверсі будівлі головного навчального корпусу, загальною площею 17,5 кв.м.
Відповідно до наявного в матеріалах справи розрахунку заборгованість Фізичної особи-підприємця Самойленка Олександра Івановича з орендної платі за договором №850-10-065 від 12.10.2010 за період січень 2023 року - грудень 2023 року становить 4776,32 грн.
Регіональне відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі зверталося до Фізичної особи-підприємця Самойленка Олександра Івановича із листом №18-02-0078 від 24.01.2025 в якому зазначало про необхідність погашення заборгованості за договором №850-10-065 від 12.10.2010.
Також Регіональне відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі зверталося до Фізичної особи-підприємця Самойленка Олександра Івановича з претензією №18-04-0321 від 31.03.2025 щодо сплати заборгованості з орендної плати, яка станом на 19.02.2024 становить 4776,32 грн.
У відповідь на дану претензію Фізична особа-підприємець Самойленко Олександр Іванович направив лист №7 від 03.04.2025, в якому, з посиланням на постанову Кабінету Міністрів України №634 від 27.05.2022, зазначав про відсутність у нього обов'язку зі сплати орендної плати у 2023 році.
Предметом спору у даній справі є позовна вимога про стягнення з Фізичної особи-підприємця Самойленка Олександра Івановича на користь Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі заборгованості з орендної плати у розмірі 4776,32 грн.
Позиція суду апеляційної інстанції
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Так, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України передбачено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
За змістом пункту 3 частини першої статті 3 (свобода договору як засада цивільного законодавства), пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 509, частини першої статті 627 Цивільного кодексу України укладення договору із погодженням сторонами його умов, що визначені на розсуд сторін з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості, та становлять зміст договору, зобов'язує сторони виконувати зобов'язання за цим договором належним чином відповідно до його умов та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (частина перша статті 526, частина перша статті 628, стаття 629 Цивільного кодексу України).
Судом апеляційної інстанції встановлено, що за договором №850-10-065 від 12.10.2010 між сторонами виникли орендні правовідносини.
Правовідносини оренди (найму) врегульовані положеннями глави 58 «Найм (оренда)» розділу ІІІ «Окремі види зобов'язань» книги п'ятої «Зобов'язальне право» Цивільного кодексу України та статей 283- 291 Господарського кодексу України.
Статтею 759 Цивільного кодексу України передбачено, що за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору найму (оренди).
Відповідно до частини першої статті 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Приписами частин першої, третьої і п'ятої статті 762 Цивільного кодексу України унормовано, що за найм (оренду) майна з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Договором або законом може бути встановлено періодичний перегляд, зміну (індексацію) розміру плати за найм (оренду) майна. Плата за найм (оренду) майна вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
З огляду на те, що спірні правовідносини стосуються оренди державного майна, то до них підлягають застосуванню положення Закону України «Про оренду державного та комунального майна», який регулює правові, економічні та організаційні відносини, пов'язані з передачею в оренду майна, що перебуває в державній та комунальній власності.
Відповідно до частин першої та четвертої статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» орендна плата встановлюється у грошовій формі і вноситься у строки, визначені договором. Орендар за користування об'єктом оренди вносить орендну плату незалежно від наслідків провадження господарської діяльності.
Отже, за своєю правовою природою відносини найму (оренди) носять оплатний характер.
Відповідно до статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку .
Згідно із статтею 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За приписами статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до статті 631 Цивільного кодексу України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.
Частиною першою статті 763 Цивільного кодексу України передбачено, що договір найму укладається на строк, встановлений договором.
Якщо наймач продовжує користуватися майном після закінчення строку договору найму, то, за відсутності заперечень наймодавця протягом одного місяця, договір вважається поновленим на строк, який був раніше встановлений договором (стаття 764 Цивільного кодексу України).
У частині другій статті 17 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №2269-XII від 10.04.1992, який був чинним станом на момент укладення між сторонами договору оренди, визначено, що у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.
Системний аналіз вищевикладених приписів законодавства дозволяє зробити висновок, що для продовження дії договору оренди необхідна наявність таких юридичних фактів: продовження користування орендарем орендованим майном та відсутність своєчасного письмового повідомлення однієї зі сторін договору про припинення або зміну умов договору.
Правове регулювання процедури припинення орендних правовідносин спрямовано на досягнення справедливого балансу між правом орендодавця володіти, користуватися та розпоряджатися майном на власний розсуд і правом орендаря очікувати на стабільність та незмінність його майнового становища. У контексті наведених вище норм настання наслідків у вигляді припинення чи продовження договору є пов'язаним з дотриманням сторонами орендних правовідносин добросовісної та послідовної поведінки, обумовленої змістом укладеного договору, положеннями господарського законодавства, а також усталеними звичаями ділового обороту та документообігу.
Колегія суддів вбачає, що у пункті 10.1. договору визначено строк його дії до 12.09.2013, при цьому з метою пролонгації орендних правовідносин за вказаним договором було підписано додаткові договори, у зв'язку з чим строк дії даного договору оренди було продовжено, зокрема, в останній раз - до 15.06.2022 (на підставі додаткового договору №3 від 11.06.2019).
03.10.2019 Верховною Радою України було прийнято Закон України «Про оренду державного та комунального майна» №157-ІХ, у пункті 1 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» якого було передбачено, що цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 01.02.2020 (за виключенням окремих зазначених норм).
Водночас згідно з пунктом 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-ІХ від 03.10.2019 з дня введення в дію цього Закону було визнано таким, що втратив чинність, Закон України «Про оренду державного та комунального майна» №2269-XII від 10.04.1992.
Закон України «Про оренду державного та комунального майна» №157-ІХ від 03.10.2019 опублікований в офіційному друкованому виданні «Голос України» 26.12.2019, набрав чинності 27.12.2019 і введений в дію з 01.02.2020, а відтак, саме з цієї дати підлягають застосуванню його приписи (за винятком окремих норм, наведених у розділі «Прикінцеві та перехідні положення»).
За загальним правилом, якщо прийнятим нормативним актом порівняно з попереднім змінюється правове регулювання відносин в тій чи іншій сфері, то нові норми застосовуються з дати набрання ними чинності, якщо інше не визначено в самому нормативному акті (частина перша статті 5 Цивільного кодексу України).
Відповідно до пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-ІХ від 03.10.2019 договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом 5 частини другої статті 18 цього Закону, або 01.07.2020. Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом. Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.
Отже, порядок продовження договорів оренди державного та комунального майна, який діяв до 31.01.2020 та був передбачений Законом України «Про оренду державного та комунального майна» №2269-XII від 10.04.1992 (втратив чинність 31.01.2020), може бути застосовано до процедури продовження тих договорів, строк дії яких закінчився до 01.07.2020 включно, а щодо інших договорів оренди державного та комунального майна (строк дії яких закінчився після 01.07.2020) в силу вимог абзацу 3 пункту 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону України «Про оренду державного та комунального майна» №157-ІХ від 03.10.2019 має застосовуватися порядок продовження, визначений цим Законом.
Саме такий сталий правовий висновок Верховного Суду викладено в постановах від 19.07.2022 у справі №924/852/21 та від 09.11.2021 у справі №908/2637/20.
Враховуючи викладене, беручи до уваги те, що, як зазначалося вище, строк дії укладеного між сторонами договору №850-10-065 від 12.10.2010 було продовжено до 15.06.2022, тобто останній не закінчився 01.07.2020, правовідносини щодо його подальшої пролонгації регламентовані Законом України «Про оренду державного та комунального майна» №157-ІХ від 03.10.2019.
Указом Президента України від 24.02.2022 №64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні» у зв'язку з військовою агресією російської федерації проти України з 24.02.2022 в Україні введено воєнний стан строком на 30 діб, строк якого в подальшому був неодноразово продовжений Указами Президента України, зокрема, Указом від 16.11.2022 №2738-ІХ дію воєнного стану в Україні продовжено з 05 години 30 хвилин 21.11.2022 строком на 90 діб, тобто до 19.02.2023.
Отже, закінчення строку спірного договору (15.06.2022) припадало на час дії воєнного стану в Україні.
Водночас у зв'язку із запровадженням воєнного стану в Україні, Верховною Радою Законом від 01.04.2022 №2181-IX внесено зміни до Розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Закону №157-ІХ та доповнено пунктом 6-1, яким унормовано, що під час дії воєнного стану Кабінет Міністрів України може встановити інші правила передачі в оренду державного та комунального майна, ніж ті, що передбачені цим Законом, зокрема щодо: продовження договору оренди, шляхом запровадження можливості автоматичного продовження договорів оренди, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану, на строк до припинення чи скасування та на чотири місяці після припинення чи скасування воєнного стану.
На виконання вказаних законодавчих приписів Кабінетом Міністрів України прийнято постанову від 27.05.2022 №634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», яка набрала законної сили 01.06.2022.
Так, у пункті 5 постанови №634 від 27.05.2022 визначено, що договори оренди державного та комунального майна, строк дії яких завершується у період воєнного стану, вважаються продовженими на період дії воєнного стану та протягом чотирьох місяців з дати припинення чи скасування воєнного стану, крім випадку, коли балансоутримувач з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, до сфери управління якого належить балансоутримувач, за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди повідомив орендодавцю та орендарю про не продовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону. Для продовження договору оренди на строк, передбачений цим пунктом, заява орендаря та окреме рішення орендодавця не вимагаються. У разі коли граничний строк для подання заяви про продовження договору оренди припадає на період воєнного стану, цей строк продовжується на строк воєнного стану та три місяці з дати його припинення чи скасування (абзац 6 пункту 5 постанови №634 від 27.05.2022).
Правовий аналіз наведених нормативних приписів вказаної постанови дає підстави для висновку, що автоматичне продовження договорів оренди державного та комунального майна, строк дії яких закінчується під час дії воєнного стану, починається з 24.02.2022, за таких умов: - строк дії відповідних договорів завершується у період воєнного стану; - відсутнє повідомлення балансоутримувача, з урахуванням законодавства, статуту або положення балансоутримувача про погодження уповноваженим органом управління, направленого за 30 календарних днів до дати закінчення договору оренди, орендодавцю та орендарю про не продовження договору оренди з підстав, визначених статтею 19 Закону №157-ІХ.
Таким чином, пунктом 5 постанови №634 встановлено правило: договори оренди автоматично продовжуються до кінця воєнного стану в країні та ще на 4 місяці і виключеннями з цього правила є лише два випадки: 1) коли балансоутримувач повідомив орендодавцю та орендарю про непродовження такого договору за 30 календарних днів до дати завершення його строку дії з підстав, визначених статтею 19 Закону України №157- IX; 2) продовження договору відбулось за результатами аукціону, який було опубліковано до дати набуття чинності постановою №634, тобто до 01.06.2022 (в такому разі орендар мав право укласти договір оренди з переможцем такого аукціону).
Дана постанова Кабінету Міністрів України, як акт органу виконавчої влади, є по суті імперативною нормою, яка носить обов'язковий характер для учасників відповідних правовідносин, незважаючи на її нижчу юридичну силу порівняно з Цивільним кодексом України та Господарським кодексом України (що був чинним на момент виникнення спірних правовідносин).
Аналогічний висновок щодо імперативного характеру постанов органів виконавчої влади міститься у постанові Об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного суду від 19.04.2024 у справі №911/1359/22.
Матеріали справи свідчать, що балансоутримувач не повідомляв орендодавця та орендаря про непродовження такого договору за 30 календарних днів до дати завершення його строку дії з підстав, визначених статтею 19 Закону України №157-IX, жодного продовження договору на аукціоні не відбулося, що свідчить про те, що договір оренди було автоматично продовжено на період дії воєнного стану.
Разом з тим, як вже зазначалось, відповідач звернувся із заявою від 16.02.2024 до позивача про припинення договору оренди майна Херсонського державного аграрно-економічного університету №850-10-065 від 12.10.2010 у зв'язку зі зміною місця проживання.
Наказом Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі №ВС-18 від 20.02.2024 наказано припинити з 19.02.2024 укладений з Фізичною особою-підприємцем Самойленком Олександром Івановичем договір оренди державного майна від 31.08.2010 №850-10-065 - частини приміщення вестибулю, загальною площею 17,5 кв.м, першого поверху головного учбовою корпусу, що перебуває на балансі ДВНЗ «Херсонський державний аграрний університет» за адресою: м. Херсон, вул. Стрітенська, 23.
При цьому, 19.02.2024 між Херсонським державним аграрно-економічним університетом, як балансоутримувачем, та Фізичною особою-підприємцем Самойленком Олександром Івановичем, як орендарем, підписано акт повернення з оренди нерухомого/іншого окремого індивідуального визначеного майна, що належить державній власності, відповідно до пункту 1 якого орендар передав, а балансоутримувач прийняв із строкового платного користування нерухоме майно, що належить до державної власності, а саме: частину приміщення вестибулю на першому поверсі будівлі головного навчального корпусу, загальною площею 17,5 кв.м.
Відповідно до пункту 3.1. договору оренди орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку і порядку використання плати за оренду державного майна, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами і доповненнями).
Так, з урахуванням внесених сторонами додатковим договором №4 від 23.11.2021 змін до умов договору оренди, розмір оренди за базовий місяць (жовтень 2021 року) становив 1540,19 грн.
За умовами пункту 3.5. договору орендна плата перераховується орендарем до державного бюджету на відповідний рахунок управління державного казначейства та балансоутримувачу на відповідний рахунок у співвідношенні 50% до 50% щомісяця не пізніше 15 числа місяця, наступаючого за звітним місяцем, з урахуванням щомісячного індексу інфляції, відповідно до пропорцій розподілу, встановлених законодавством та чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.
Згідно наявного в матеріалах справи розрахунку у відповідача наявна заборгованість перед позивачем з орендної плати за договором №850-10-065 від 12.10.2010 у розмірі 4776,32 грн за період з січня 2023 року по грудень 2023 року.
Частиною першою статті 73 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
В силу частини першої статті 76 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування.
Відповідно до частини першої статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Обов'язок із доказування необхідно розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб'єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з'ясувати обставини, які мають значення для справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Необхідність доводити обставини, на які учасник справи посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, в господарському процесі є складовою обов'язку сприяти всебічному, повному та об'єктивному встановленню усіх обставин справи, що передбачає, зокрема, подання належних доказів, тобто таких, що підтверджують обставини, які входять у предмет доказування у справі, з відповідним посиланням на те, які обставини цей доказ підтверджує.
Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом (стаття 14 Господарського процесуального кодексу України).
Колегія суддів наголошує на тому, що рішення суду не може ґрунтуватися на припущеннях та містити неточності у встановленні обставин, які мають вирішальне значення для правильного вирішення спору, натомість висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки мають бути вичерпними, відповідати дійсності і підтверджуватися достовірними доказами.
Даний висновок Південно-західного апеляційного господарського суду повністю узгоджується з правовою позицією об'єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду, викладеною в постанові від 05.06.2020 у справі №920/528/19.
Між тим, матеріали справи не містять доказів сплати відповідачем вказаної заборгованості за договором оренди №850-10-065 від 12.10.2010 за період з січня 2023 року по грудень 2023 року у розмірі у розмірі 4776,32 грн, а також Фізичною особою-підприємцем Самойленко Олександром Івановичем не надано доказів на спростування її наявності.
Разом з тим, висновок суду першої інстанції про те, відповідач був звільнений від орендної плати у спірний період, колегія суддів вважає безпідставним з огляду на наступне.
Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Постанови Кабінету Міністрів України «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану» №634 від 27.05.2022 у редакції до 07.05.2024 (тобто у редакції, чинній на час існування спірних правовідносин) на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, але у будь-якому разі до 31.12.2022, за договорами оренди державного і комунального майна, чинними станом на 24.02.2022 або укладеними після цієї дати за результатами аукціонів, що відбулися 24.02.2022 або раніше, звільняються від орендної плати орендарі державного і комунального майна:
-фізичні особи та фізичні особи - підприємці, які були призвані або прийняті на військову службу після оголошення воєнного стану;
-які використовують майно, розташоване в адміністративно-територіальних одиницях, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану (Донецька область; Запорізька область в межах Бердянського, Василівського, Мелітопольського, Пологівського районів; Луганська область; Миколаївська область в межах Баштанського, Вознесенського районів (крім селищ міського типу Доманівка, Братське, м.Южноукраїнська), Миколаївського району (крім м. Миколаєва); Харківська область в межах Богодухівського району (крім мм. Валків, Богодухова, смт Краснокутськ), Ізюмського району, Куп'янського і Харківського районів (крім м. Мерефи, смт Нова Водолага, м. Харкова), Чугуївського району (крім м. Змієва); Херсонська область; Автономна Республіка Крим; м. Севастополь) (далі - визначені території).
Отже, згідно з наведеною нормою, обов'язковою умовою для звільнення орендарів від орендної плати за користування державним і комунальним майном є його розташування в адміністративно-територіальних одиницях, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану.
При цьому текстуальний вираз норми на період воєнного стану і протягом трьох місяців після його припинення чи скасування, але у будь-якому разі до 31.12.2022, означає встановлення присічного строку її дії саме до 31.12.2022 незалежно від інших наведених раніше подій або дій (припинення чи скасування воєнного стану).
Стосовно того, що починаючи з 01.01.2023 орендарям, визначеним підпунктом 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634, орендна плата нараховується у розмірі 100% без урахування знижки, також роз'яснено у листі Міністерства економіки України від 14.03.2023 №3211-07/11185-09.
Тобто, підпунктом 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 встановлено норму про звільнення від орендної плати, яка діє: 1) за колом осіб для орендарів державного та комунального майна; 2) у просторі на території адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану; 3) у часі з присічним строком (межею існування суб'єктивного права) до 31.12.2022.
Перелік адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану, був затверджений наказом Міністерства юстиції України від 01.04.2022 №1307/5.
З 18.11.2022 територію Херсонської міської територіальної громади виключено з Переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану, затвердженого наказом Мін'юсту від 01.04.2022 №1307/5 відповідно до наказу Мін'юсту від 17.11.2022 №5152/5 (набрав чинності з 18.11.2022).
Отже, з 18.11.2022 на територію Херсонської міської територіальної громади припинила розповсюджуватись дія норми підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 про звільнення від орендної плати орендарів державного та комунального майна.
Відповідно до пункту 1 наказу Міністерства юстиції України від 27.12.2022 №5840/5, що набрав чинності 13.01.2023, визнано таким, що втратив чинність, наказ Міністерства юстиції України від 01.04.2022 №1307/5 «Про затвердження Переліку адміністративно-територіальних одиниць, в межах яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України, в умовах воєнного стану», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 05.04.2022 за №386/37722.
При цьому, як вбачається із преамбули наказу Міністерства юстиції України від 27.12.2022 №5840/5, його прийнято відповідно до підпункту 1 пункту 1-2 постанови Кабінету Міністрів України від 06.03.2022 №209 «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану».
Згідно з підпунктом 1 пункту 1-2 постанови Кабінету Міністрів України «Деякі питання державної реєстрації та функціонування єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в умовах воєнного стану» від 06.03.2022 №209, у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 №1364, яка набрала чинності 25.12.2022, установлено, що протягом дії воєнного стану припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в межах адміністративно-територіальних одиниць, що належать до територій, на яких ведуться активні бойові дії або тимчасово окупованих, інформація про які міститься в переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.
Постановою Кабінету Міністрів України від 09.05.2023 №469, яка набрала чинності 23.05.2023, до вказаної норми внесено зміни, згідно із якими визначено, що протягом дії воєнного стану припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції, в межах адміністративно-територіальних одиниць, що належать до територій активних бойових дій (крім територій активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси) або тимчасово окупованих Російською Федерацією територій, включених до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій, для яких не визначена дата завершення бойових дій або тимчасової окупації.
Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309 затверджено Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією.
Таким чином, починаючи з грудня 2022 року змінилося правове регулювання порядку визначення територій, на яких припиняється доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції. По-перше, такі адміністративно-територіальні одиниці визначаються на підставі переліку, що затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій. По-друге, самі території повинні мати статус таких, на яких ведуться активні бойові дії або тимчасово окупованих. А з 23.05.2023 для територій активних бойових дій зроблено виключення щодо таких територій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси.
Відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 №309, територію Херсонської міської територіальної громади віднесено до наступних територій: 1) з 01.03.2022 до 11.11.2022 - територія тимчасово окупованих Російською Федерацією (підпункт 1.9 пункту 1 розділу І); 2) з 11.11.2022 до 01.05.2023 - територія можливих бойових дій (пункт 11 розділу ІІ); 3) з 01.05.2023 - територія активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси (підпункт 3.6. пункту 3 розділу І в редакції наказу від 13.07.2023 №199).
Отже, у період з 18.11.2022 до 01.05.2023 територія Херсонської міської територіальної громади не відносилася до територій активних бойових дій або тимчасово окупованих Російською Федерацією територій. А з 01.05.2023 є територією активних бойових дій, на якій функціонують державні електронні інформаційні ресурси, тобто наявний доступ користувачів до єдиних та державних реєстрів, держателем яких є Міністерство юстиції України.
Постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2024 №512, яка набрала чинності 08.05.2024, внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану».
Зокрема, доповнено пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 підпунктом 1-1, згідно із яким орендарям державного та комунального майна, розташованого на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, які включені до переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій (далі - визначені території), не нараховується орендна плата за період з 1 числа місяця, в якому було визначено щодо відповідних територій дату початку бойових дій або тимчасової окупації, по 1 число місяця, що настає через три місяці після дати завершення бойових дій або тимчасової окупації, що визначаються відповідно до зазначеного переліку.
При цьому пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2022 р. № 634» від 07.05.2024 №512 установлено, що нарахування орендної плати орендарям, визначеним підпунктом 1-1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27 травня 2022 р. №634 «Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану», здійснюється з урахуванням змін, затверджених цією постановою, починаючи з 1 січня 2024 року. Надмірно сплачена зазначеними орендарями орендна плата підлягає зарахуванню в рахунок майбутніх платежів.
Згідно з частиною першою статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.
При розгляді цієї справи колегія суддів враховує позицію, викладену у рішеннях Конституційного Суду України від 13.05.1997 №1-зп, від 09.02.1999 №1-рп/99, від 05.04.2001 №3-рп/2001, від 13.03.2012 №6-рп/2012, щодо незворотності дії у часі законів та інших нормативно-правових актів: закони та інші нормативно-правові акти поширюють свою дію тільки на ті відносини, які виникли після набуття законами чи іншими нормативно-правовими актами чинності; дію нормативно-правового акта в часі треба розуміти так, що вона починається з моменту набрання цим актом чинності і припиняється із втратою ним чинності, тобто до події, факту застосовується той закон або інший нормативно-правовий акт, під час дії якого вони настали або мали місце; дія закону та іншого нормативно-правового акта не може поширюватися на правовідносини, які виникли і закінчилися до набрання чинності цим законом або іншим нормативно-правовим актом.
Також суд апеляційної інстанції враховує висновки, викладені у пункті 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України, у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) від 09.02.1999 №1-рп/99, згідно із якими в регулюванні суспільних відносин застосовуються різні способи дії в часі нормативно-правових актів. Перехід від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої може здійснюватися, зокрема, негайно (безпосередня дія), шляхом перехідного періоду (ультраактивна форма) і шляхом зворотної дії (ретроактивна форма).
У даному випадку, доповнення пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 підпунктом 1-1, яким звільнено від нарахування орендної плати орендарів державного та комунального майна, розташованого на територіях активних бойових дій, територіях активних бойових дій, на яких функціонують державні електронні інформаційні ресурси або на тимчасово окупованих Російською Федерацією територіях України, є переходом від однієї форми регулювання суспільних відносин до іншої із застосуванням зворотної дії у часі (ретроактивної форми).
Однак зворотна дія норм підпункту 1-1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634 відповідно до пункту 2 постанови Кабінету Міністрів України від 07.05.2024 №512 поширена на вказані правовідносини, починаючи з 01.01.2024. Тобто, дія цих норм ретроспективно не поширюється на правовідносини, що існували у 2023 році, зокрема, у спірний для сторін у цій справі період з 01.01.2023 по 31.12.2023.
Враховуючи викладене, оскільки з 18.11.2022 на територію Херсонської міської територіальної громади припинила розповсюджуватись дія норми підпункту 1 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 27.05.2022 №634, дія якої в подальшому припинилася 31.12.2022, а норми про звільнення від орендної плати орендарів державного та комунального майна були знову введені лише з 01.01.2024 постановою Кабінету Міністрів України від 07.05.2024 №512, правомірним є нарахування позивачем відповідачу орендної плати у період з 01.01.2023 по 31.12.2023.
За наведеного, несплата відповідачем орендної плати за вищевказаним договором оренди у період з січня 2023 року по грудень 2023 року є порушенням вимог чинного законодавства та умов цього договору, що є недопустимим згідно статті 525 Цивільного кодексу України. Таким чином, з огляду на неналежне виконання відповідачем умов договору щодо сплати орендної плати, що не спростовано відповідачем, суд вважає обґрунтованою вимогу позивача про стягнення з відповідача заборгованості по орендній платі за період з 01.01.2023 по 31.12.2023 в розмірі 4776,32 грн та такою, що підлягає задоволенню.
Висновки суду апеляційної інстанції
В силу приписів статті 236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Отже, рішення господарського спору повинно прийматись у цілковитій відповідності з нормами матеріального і процесуального права та фактичними обставинами справи, з достовірністю встановленими господарським судом, тобто з'ясованими шляхом дослідження та оцінки судом належних і допустимих доказів у конкретній справі.
Рішення Господарського суду Одеської області від 17.09.2025 у справі №916/1417/25 не повністю відповідає вказаним вище вимогам у зв'язку з нез'ясуванням обставин, що мають значення для справи, а тому підлягає скасуванню з одночасним ухваленням нового рішення про задоволення позову.
Розподіл судових витрат
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплаті судового збору за апеляційної скарги покладаються на відповідача.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275, 277, 281, 282, 284
Господарського процесуального кодексу України,
Південно-західний апеляційний господарський суд
1.Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі задовольнити.
2.Рішення Господарського суду Одеської області від 17.09.2025 у справі №916/1417/25 скасувати.
3.Ухвалити нове рішення, яким позов Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі задовольнити.
4.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Самойленка Олександра Івановича на користь Регіонального відділення Фонду державного майна в Херсонській області, Автономній Республіці Крим та м. Севастополі 4776,32 грн заборгованості з орендної плати, 2422,40 грн витрат зі сплати судового збору за подання позовної заяви та 3633,60 грн витрат за подання апеляційної скарги.
Доручити Господарському суду Одеської області видати відповідні накази із зазначенням всіх необхідних реквізитів.
Постанова набирає законної з дня її ухвалення та не підлягає оскарженню, крім випадків передбачених статтею 287 Господарського процесуального кодексу України.
Повну постанову складено 01.12.2025.
Головуючий суддя Л.В. Поліщук
Суддя О.Ю. Аленін
Суддя А.І. Ярош