ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
28 листопада 2025 року м. ОдесаСправа № 915/356/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богацької Н.С.
суддів: Діброви Г.І., Філінюка І.Г.
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки»
на рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.07.2025, ухвалене суддею Мавродієвою М.В., м. Миколаїв
у справі № 915/356/25
за позовом: Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Філії Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом»
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки»
про: стягнення 2236,86 грн,
У березні 2025 року Акціонерне товариство «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» в особі Філії Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» Акціонерного товариства «Національна атомна енергогенеруюча компанія «Енергоатом» (далі АТ «НАЕК «Енергоатом») звернулося до Господарського суду Миколаївської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки» (далі ТОВ «Експертно-технічний центр промислової безпеки»), в якому просило суд стягнути з останнього 2236,86 грн пені.
Позов мотивований неналежним виконанням відповідачем прийнятих на себе зобов'язань за укладеним 20.05.2024 між сторонами договором №2-ЕРП/2024/33-123-01-24-09185 щодо експертного обстеження та періодичного повного технічного огляду ліфтів (далі договір) в частині повного та своєчасного надання позивачу послуг з експертного обстеження та технічного огляду ліфтів.
Рішенням Господарського суду Миколаївської області від 07.07.2025 у справі № 915/356/25 позов АТ «НАЕК «Енергоатом» задоволено повністю. Вирішено питання про судові витрати.
Місцевий господарський суд з обґрунтованості та доведеності позовних вимог.
Не погодившись з рішенням суду, відповідач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити.
В обґрунтування доводів та вимог апеляційної скарги відповідач посилається на наступне:
- позивачем не було виконано п. 5.6 договору в частині забезпечення оформлення персоналу допуску до виконання особливих робіт (у разі виконання на об'єктах замовника особливих робіт) до початку їх виконання;
- відповідач не мав змоги виконати зобов'язання за договором саме з вини позивача;
- у відповіді на відзив на позову заяву позивач фактично змінив підстави позову;
- посилання позивача на невиконання відповідачем умов «Тендеру» є безпідставні;
- позивач не надав відповідачу можливості проведення робіт у брудній зоні;
- позивачем в даній судовій справі є АТ «НАЕК «Енергоатом», однак в резолютивній частині рішення суд стягує пеню на користь іншого суб'єкта господарювання.
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., Савицького Я.Ф., Принцевської Н.М.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 14.07.2025 витребувано у Господарського суду Миколаївської області матеріали даної справи, вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відкладено до надходження матеріалів з суду першої інстанції.
28.07.2025 матеріали даної справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
У зв'язку з перебуванням судді-учасника колегії Савицького Я.Ф. у відпустці, за розпорядженням керівника апарату суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Богацької Н.С., суддів Філінюка І.Г., Принцевської Н.М.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 30.07.2025 прийнято дану справу до свого провадження колегією суддів у складі головуючого судді Богацької Н.С., суддів: Філінюка І.Г., Принцевської Н.М., апеляційну скаргу ТОВ «Експертно-технічний центр промислової безпеки» залишено без руху на підставі ч. 2 ст. 260 ГПК України як таку, що не відповідає вимогам п.2 ч. 3 ст. 258 ГПК України та встановлено скаржнику 10-ти денний строк з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків апеляційної скарги шляхом подання суду доказів сплати судового збору у розмірі 3633,60 грн (за належними реквізитами).
11.08.2025 від ТОВ «Експертно-технічний центр промислової безпеки» надійшла заява про усунення недоліків, до якої додано платіжну інструкцію від 08.08.2025 № 80 на суму 3633,60 грн.
Колегія суддів зазначає, що головуючий суддя Богацька Н.С. з 09.08.2025 по 13.08.2025 відповідно до наказу в.о. голови суду від 04.08.2025 № 209-в перебувала у відрядженні, а з 13.08.2025 по 15.08.2025 відповідно до наказу в.о. голови суду від 12.08.2025 № 244-в та з 16.08.2025 по 26.08.2025 відповідно до наказу в.о. голови суду від 15.08.2025 № 230-в - у відпустці.
Суддя зі складу колегії суддів Філінюк І.Г. також перебував у відпустці з 11.08.2025 по 05.09.2025 відповідно до наказу в.о. голови суду від 24.07.2025 № 198-в, а також з 08.09.2025 по 12.09.2025 відповідно до наказу в.о. голови суду від 01.09.2025 № 241-в.
Водночас, у зв'язку з перебуванням судді-учасника колегії Принцевської Н.М. у відпустці, за розпорядженням керівника апарату суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Богацької Н.С., суддів Діброви Г.І., Філінюка І.Г.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.09.2025 прийнято дану справу до свого провадження колегією суддів у складі головуючого судді Богацької Н.С., суддів: Діброви Г.І., Філінюка І.Г., за апеляційною скаргою ТОВ «Експертно-технічний центр промислової безпеки» на рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.07.2025 у справі № 915/356/25 відкрито апеляційне провадження, вирішено здійснювати її розгляд в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, встановлено АТ «НАЕК «Енергоатом» справи строк для подання відзиву на апеляційну скаргу (з належними доказами його направлення відповідачу) та роз'яснено учасникам справи про їх право в цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до ст. 170 ГПК України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи.
02.10.2025 від АТ «НАЕК «Енергоатом» надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому зазначено про її безпідставність та необґрунтованість, зокрема, що скаржником не спростовані висновки суду.
Будь-яких інших заяв чи клопотань від учасників справи не надходило.
Дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів цієї справи та встановлено судом, 20.05.2024 між АТ «НАЕК «Енергоатом» (замовник) та ТОВ «Експертно-технічний центр промислової безпеки» (виконавець) укладено договір №2-ЕРП/2024 про надання послуг за темою: «Експертне обстеження та періодичний повний технічний огляд ліфтів» (далі договір), за умовами якого замовник доручив виконавцеві, а виконавець взяв на себе зобов'язання власними та залученими силами якісно надати за плату послуги: «Експертне обстеження та періодичний повний технічний огляд ліфтів» (п.1.1 договору).
Згідно п. 1.3 договору перелік та обсяг послуг, які є предметом даного договору, визначаються технічним завданням.
Відповідно до графіка № 16/01-269 від 26.09.2023 проведення експертного обстеження та періодичного повного технічного огляду ліфтів промислового майданчика на 2024 рік (додаток №1 до технічного завдання), у 2024 експертному обстеженню та періодичному повному технічному огляду підлягали ліфти у кількості 12 одиниць, а саме:
- ліфт пасажирський в/п 500 кг №1 (ІН 1010045);
- ліфт пасажирський в/п 500 кг №4, (ІН 12458309);
- ліфт пасажирський в/п 500 кг №5, (ІН 12458310);
- ліфт пасажирський в/п 500 кг №6, (ІН 12458311);
- ліфт пасажирський в/п 500 кг №7, (ІН 12458312);
- ліфт вантажний в/п 100 кг №13, (ІН 11423534);
- ліфт вантажний в/п 500 кг №18, (ІН 12458434);
- ліфт пасажирський в/п 500 кг №19, (ІН 11423391);
- ліфт пасажирський в/п 1000 кг №34, (ІН 12458335);
- ліфт вантажний в/п 3200 кг №36, (ІН 1244194);
- ліфт пасажирський в/п 1000 кг №42, (ІН 12458339);
- ліфт вантажний в/п 5000 кг №48, (ІН 10101253).
Згідно з п. 1.4 договору та п. 5.14 технічного завдання надання послуг визначені календарним планом,але не пізніше 29.10.2024.
Відповідно до п. 3.1 договору, ціна договору складає 84729,70 грн без ПДВ (101675,64 грн з ПДВ 20%).
Пунктами 4.1, 4.2 договору визначено, що здача-приймання оформлених в установленому у замовника порядку результатів наданих послуг за договором здійснюється у замовника супровідними документами виконавця (з додаванням документів, зазначених в технічному завданні, додаток 1) і оформлюється двостороннім актом здачі-приймання наданих послуг в 3-х (трьох) примірниках: 1 (один) - виконавцеві, 2 (два) - замовнику. Оформлені сторонами акти здачі-приймання наданих послуг є підставою для взаємних розрахунків. Замовник протягом 10 (десяти) робочих днів із дня одержання акта здачі-приймання наданих послуг з комплектом оформлених в установленому порядку документів, згідно з п.4.1 даного договору, зобов'язаний направити виконавцеві підписаний акт здачі-приймання послуг або мотивовану відмову від приймання.
Відповідно до п. 5.4.1 договору керівник виконавця несе відповідальність за дотриманням своїм підлеглим персоналом, та персоналом сторонньої організації вимог пропускного та внутрішньо об'єктового режимів, що діють у замовника.
Згідно пунктів 5.5.4, 5.5.5 договору замовник має право в односторонньому порядку розірвати договір шляхом направлення виконавцю письмового повідомлення у випадку відмови виконавця від виконання договору або систематичного порушення ним умов договору; достроково розірвати цей договір у разі невиконання зобов'язань виконавцем, письмово повідомивши його про це протягом 10 (десяти) днів.
Пунктом 7.2 договору передбачено, що за порушення термінів надання послуг за договором, виконавець сплачує замовникові пеню у розмір 0,1% від вартості послуг, надання яких було прострочено, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів - додатково штраф у розмірі 7% зазначеної вартості.
Позивач вказує, а відповідач не спростовує, що надання послуг було розпочато з 24.10.2024 та тривало до 27.10.2024.
За цей період працівниками відповідача було обстежено лише частину устаткування, яке підлягало експертному обстеженню по спірному договору - ліфти № 1, № 4, № 5, № 7, № 13, № 42, при цьому замовнику не надано експертних висновків, а записи в паспортах ліфтів не містять підписів експертів та вказівки на їх ПІБ та номера посвідчень.
Ліфти № 6, № 18, № 19, № 34, № 36, № 48 не були обстежені взагалі.
Позивач листами № 23-0937/23989-вих від 30.10.2024 та № 23-0937/25073-вих від 13.11.2024 вимагав від відповідача продовжити виконання експертного обстеження та технічного огляду ліфтів, або надати інформацію щодо неможливості надання послуг. Одночасно повідомлено, що ненадання послуг у 2024 році є порушенням умов договору та підставою для його розірвання.
Вказані листи залишені відповідачем без відповіді та виконання.
Листом №23-0033.02.04/26077-вих від 25.11.2024 позивач повідомив відповідача про дострокове розірвання договору в односторонньому порядку.
Предметом позову у даній справі є вимоги АТ «НАЕК «Енергоатом» стягнути з ТОВ «Експертно-технічний центр промислової безпеки» 2236,86 грн пені, нарахованої на суму ціни договору 101675,64 грн за період з 30.10.2024 (наступний день після кінцевого строку надання послуг - 29.10.2024) по 20.11.2024 (у зв'язку з розірванням замовником договору в односторонньому порядку з 21.11.2024).
Задовольняючи позов, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач всупереч умовам договору та приписам чинного законодавства не надав позивачу своєчасно та в повному обсязі послуги з експертного обстеження та технічного огляду ліфтів.
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції та зазначає наступне.
Згідно із ст. 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини (ст. 626 Цивільного кодексу України).
Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 627 Цивільного кодексу України встановлено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Згідно зі ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту та інших вимог, що звичайно ставляться; одностороння відмова від виконання зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно з ч. 1 ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Укладений між сторонами договір за своєю правовою природою є договором надання послуг.
За договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання (ч. 1 ст. 901 ЦК України).
Якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 903 ЦК України якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Як вже зазначалось, надання послуг було розпочато з 24.10.2024 та тривало до 27.10.2024. За цей період було обстежено тільки частину устаткування, яке підлягало експертному обстеженню по спірному договору - ліфти № 1, № 4, № 5, № 7, № 13, № 42, при цьому замовнику не надано експертних висновків, а записи в паспортах ліфтів не містять підписів експертів та вказівки на їх ПІБ та номера посвідчень. Ліфти № 6, № 18, № 19, № 34, № 36, № 48 не були обстежені.
Так, укладаючи договір, сторони останнього мають право очікувати на те, що все, що обумовлено укладеним між ними правочином, буде виконано контрагентом зацікавленої сторони. Зазначене випливає з норми ст. 629 ЦК України, якою встановлено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами, а також відповідає загальноприйнятому принципу pacta sunt servanda.
Обов'язковою умовою підтвердження реальності здійснення господарських операцій є фактична наявність у сторін договору первинних документів, фізичних, технічних та технологічних можливостей для здійснення відповідних операцій та зв'язок між фактом придбання товару/роботи/послуги і подальшою господарською діяльністю.
Надання позивачем послуг у розумінні положень Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» є господарською операцією, підставою для бухгалтерського обліку якої є первинні документи, що повинні мати певні реквізити. Відтак у разі, якщо акт надання послуг оформлений з урахуванням вищевказаних вимог, він є первинним документом, який фіксує факт надання/споживання послуги.
Як вже зазначалось, пунктами 4.1, 4.2 договору визначено, що здача-приймання оформлених в установленому у замовника порядку результатів наданих послуг за договором здійснюється у замовника супровідними документами виконавця (з додаванням документів, зазначених в технічному завданні, додаток 1) і оформлюється двостороннім актом здачі-приймання наданих послуг в 3-х (трьох) примірниках: 1 (один) - виконавцеві, 2 (два) - замовнику. Оформлені сторонами акти здачі-приймання наданих послуг є підставою для взаємн/их розрахунків. Замовник протягом 10 (десяти) робочих днів із дня одержання акта здачі-приймання наданих послуг з комплектом оформлених в установленому порядку документів, згідно з п.4.1 даного договору, зобов'язаний направити виконавцеві підписаний акт здачі-приймання послуг або мотивовану відмову від приймання.
Водночас, відповідних актів здачі-приймання наданих послуг матеріали цієї справи не містять, як і не містять жодних доказів того, що позивач протиправно ухиляється від прийняття наданих відповідачем послуг за договором.
Відповідачем до місцевого господарського суду не подано жодного належного, допустимого та вірогідного доказу на спростування факту неналежного виконання прийнятих на себе зобов'язань за укладеним з позивачем договором.
Фактично, доводи скаржника зводяться лише до того, що відповідач не мав змоги виконати зобов'язання за договором саме з вини позивача, який в свою чергу не виконав п. 5.6 договору в частині забезпечення оформлення персоналу допуску до виконання особливих робіт (у разі виконання на об'єктах замовника особливих робіт) до початку їх виконання;
Колегія суддів звертає увагу, що відповідно до п. 5.4.1 договору керівник виконавця несе відповідальність за дотриманням своїм підлеглим персоналом, та персоналом сторонньої організації вимог пропускного та внутрішньооб'єктового режимів, що діють у замовника.
За твердженням позивача саме відповідачем не було своєчасно надано документів для допуску експертів у зону суворого режиму, а саме медичних довідок, які дозволяють виконувати роботи в зоні іонізуючого випромінювання, що і стало причиною не оформлення допуску.
На підтвердження цих доводів позивачем до відповіді на відзив надано суду, зокрема, листи від 02.10.2024 та від 17.10.2024 з вимогою негайно приступити до виконання послуг та надати список працівників з персональними даними, звіти про переміщення по території позивача працівників відповідача ( ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ), витяг з журналу обліку разових перепусток, копії виписок із паспорті по ліфтам № 1, 4, 5, 6, 7, 13, 18, 19, 34, 36, 42, 48.
Відповідачем наведені позивачем доводи та аргументи жодними належними та допустимими доказами не спростовані. У запереченнях на відповідь на відзив (вх. № 9699/25 від 30.06.2025) відповідач обмежився лише посиланням на те, що позивач змінив підстави позову.
При цьому, колегія суддів не приймає до уваги доводи скаржника в цій частині (щодо зміни підстав позову), адже не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин. Аналогічні висновки щодо застосування ч. 3 ст. 46 ГПК України викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25.06.2019 у справі № 924/1473/15.
Частиною 3 ст. 2 ГПК України однією з основних засад (принципів) господарського судочинства визначено принцип змагальності сторін, сутність якого розкрита у статті 13 цього Кодексу.
Відповідно до частин 1, 2 ст. 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом.
Принцип змагальності сторін полягає в тому, що сторони у процесі зобов'язані в процесуальній формі довести свою правоту, за допомогою поданих ними доказів переконати суд в обґрунтованості своїх вимог чи заперечень.
Отже, даний принцип забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладення тягаря доказування на сторони.
Частиною 1 ст. 73 ГПК України передбачено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтею 79 ГПК України встановлено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов'язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були.
Враховуючи вищевикладене у сукупності, керуючись стандартом більшої переконливості (за яким висновок про існування певного факту з урахуванням досліджених доказів видається вірогіднішим, аніж протилежний), колегія суддів доходить висновку про те, що докази, надані позивачем (з приводу того, що саме відповідачем не було своєчасно надано документів для допуску експертів у зону суворого режиму), є більш вірогідними, ніж докази, надані відповідачем на спростування цих обставин.
Відповідно до положень ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
За приписами ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Згідно п. 7.2 договору, за порушення термінів надання послуг за договором, виконавець сплачує замовникові пеню у розмір 0,1% від вартості послуг, надання яких було прострочено, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів - додатково штраф у розмірі 7% зазначеної вартості.
Жодних доводів та (або) аргументів з приводу неправильності здійсненого позивачем розрахунку пені апеляційна скарга не містить, в той час як суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги (ч. 1 ст. 269 ГПК України).
Стосовно доводів скаржника, що суд задовольнив позовну заяву на користь іншого господарюючого суб'єкта, а також, що філія товариства не має статусу юридичної особи, колегія суддів зазначає наступне.
Відповідно до приписів ч. 2 ст. 4 ГПК України право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів мають право юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування.
Відповідно до статті 80 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована в установленому законом порядку. Юридична особа наділяється цивільною правоздатністю і дієздатністю, може бути позивачем та відповідачем у суді. Юридична особа відповідає за своїми зобов'язаннями усім належним їй майном.
За змістом частин 1, 2 ст. 95 ЦК України філією є відокремлений підрозділ юридичної особи, що розташований поза її місцезнаходженням та здійснює всі або частину її функцій. Філія не є юридичною особою. Вона наділяється майном юридичної особи, що її створила, і діє на підставі затвердженого нею положення.
Отже юридичні особи для здійснення своїх функцій мають право створювати філії, представництва, відділення та інші відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами. При цьому слід мати на увазі, що стороною у справі є юридична особа, від імені якої діє відокремлений підрозділ, і рішення приймається саме стосовно підприємства чи організації - юридичної особи, але в особі її відокремленого підрозділу.
Водночас, місцевим господарським судом обґрунтовано задоволено позов та стягнуто пеню саме на користь АТ «НАЕК «Енергоатом» в особі Філії «Відокремлений підрозділ «Південноукраїнська атомна електрична станція» АТ «НАЕК «Енергоатом».
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.
Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Експертно-технічний центр промислової безпеки» залишити без задоволення, рішення Господарського суду Миколаївської області від 07.07.2025 у справі № 915/356/25 - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Повна постанова складена 28.11.2025.
Головуючий суддя Н.С. Богацька
Судді Г.І. Діброва
І.Г. Філінюк