ПІВДЕННО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
28 листопада 2025 року м. ОдесаСправа № 916/669/25
Південно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Богацької Н.С.,
суддів: Діброви Г.І., Савицького Я.Ф.
розглянувши апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» та 2 Державний пожежно-рятувальний загін Головного Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій України в Одеській області
на рішення Господарського суду Одеської області від 07.08.2025, ухвалене суддею Гутом С.Ф., м. Одеса, повний текст складено 18.08.2024
у справі № 916/669/25
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України»
до відповідача: 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій України в Одеській області
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг»
про стягнення 205 709,20 грн,
У лютому 2025 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» (далі ТОВ «ГК «Нафтогаз України») звернулося до Господарського суду Одеської області з позовом до 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій України в Одеській області (далі Пожежно-рятувальний загін, ДСНС), в якому просило суд стягнути з останнього 205709,20 грн, з яких: 120595,15 грн основного боргу, 17808,43 грн пені (за період з 01.02.2022 по 31.07.2022), 10546,29 грн 3% річних та 56759,33 грн інфляційних втрат (за період з 01.02.2022 по 31.12.2024).
Позов мотивований неналежним виконанням відповідачем зобов'язань з оплати спожитого протягом періоду з 05.12.2021 по 23.12.2021 природного газу обсягом 2,071 тис.м.куб., який був поставлений позивачем як постачальником «останньої надії».
Рішенням Господарського суду Одеської області від 07.08.2025 у справі № 916/669/25 позов ТОВ «ГК «Нафтогаз України» задоволено частково, стягнуто з Пожежно-рятувального загону на його користь 120595,15 грн основного боргу, 20186,59 грн інфляційних втрат, 6908,62 грн 3% річних та 2422,40 грн витрат зі сплати судового збору. У задоволенні решти заявлених позовних вимог відмовлено.
Задовольняючи позов в частині стягнення основної заборгованості, місцевий господарський суд виходив з того, що в спірний період між сторонами виникли господарські зобов'язання на підставі Типового договору постачання природного газу постачальником останньої надії (далі Типовий договір). При цьому, позивачем, як Постачальником, доведено виконання належим чином взятих на себе обов'язків за Типовим договором та поставку Пожежено-рятувальному загону природного газу упродовж спірного періоду обсягом 2,071 тис.м.куб. природного газу. В свою чергу, Пожежено-рятувальним загоном в порушення вимог чинного законодавства та умов Типового Договору вартість спожитого природного газу не сплачено.
Частково задовольняючи позов в частині стягнення 3% річних та інфляційних втрат, також відмовляючи у стягненні пені, суд виходив з того, що саме позивач мав надати відповідачу рахунок на оплату природного газу за Типовим договором не пізніше 10.01.2022. Проте, позивач не довів факт надіслання відповідачеві і вручення останнім завіреної копії Типового договору та акту приймання-передачі природного газу за грудень 2021 року, в той час як наданий позивачем доказ на підтвердження цих обставин (список згрупованих відправлень від 31.01.2023) суд визнав неналежним. Єдиним належним доказом, котрий підтверджує факт обізнаності відповідача про наявність укладеного Типового договору, періоду постачання та розміру заборгованості є, за висновком суду, повідомлення позивача, отримане відповідачем лише 01.02.2023. Відтак, саме з цієї дати відповідач став обізнаним про наявність заборгованості, що, відповідно, надає право позивачу вимагати оплати вартості спожитого природного газу з 03.02.2023 (оплати впродовж 2 днів з дня отримання повідомлення).
Здійснивши власний розрахунок, в межах визначеного позивачем строку, суд зазначив, що сума інфляційних нарахувань та 3% річних, нарахованих на суму 120595,15 грн упродовж 03.02.2023 - 31.12.2024, складає 20186,59 грн та 6908,62 грн відповідно.
Не погодившись з рішенням суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог, позивач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати в цій частині та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов в повному обсязі.
Також, не погодившись з рішенням суду в частині задоволення позову, відповідач подав на нього апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Апеляційна скарга ТОВ «ГК «Нафтогаз України» мотивована тим, що обов'язок відповідача оплатити вартість поставленого йому позивачем природного газу виникає в силу закону та не залежить від факту виставлення позивачем рахунку на оплату відповідачем вартості здійсненої поставки. Хоча в договорі й зазначено, що оплата здійснюється на підставі рахунку, однак за змістом ст. 692 ЦК України та п. 4.4. Типового договору така умова договору не змінює строк виконання грошового зобов'язання, який обраховується «з дня отримання товару (газу)», а не рахунку. Саме відповідач не вжив залежних від нього заходів, аби належно виконати зобов'язання за Типовим договором.
Апеляційна скарга Пожежно-рятувального загону мотивована тим, що ніякого правочину, ні у якій формі між сторонами укладено не було. В спірний період у відповідача був інший постачальник газу - ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» згідно укладеного договору від 25.11.2021 №14-1312/21-БОТ-Т. Суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для застосування наслідків недійсності нікчемного правочину (Типового договору), на чому наполягав відповідач. Відповідач щонайменше з 28.02.2023 повідомляв позивача про відсутність правових підстав для сплати заборгованості, проте суд залишив це без уваги і не навів у оскаржуваному рішенні висловлену відповідачем у цьому листі позицію про відсутність правової підстави для сплати позивачу будь-яких грошових коштів. Тривале незвернення позивача з позовом призвело до штучного збільшення суми заборгованості
Відповідно до вимог ст. 32 ГПК України за результатами автоматизованого розподілу справ між суддями, оформленого протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, для розгляду справи визначено судову колегію у складі головуючого судді Богацької Н.С., суддів Діброви Г.І., Принцевської Н.М.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 05.09.2025 витребувано у Господарського суду Одеської області матеріали справи № 916/669/25, вирішення питання щодо можливості відкриття, повернення, залишення без руху або відмови у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою відкладено до надходження матеріалів з Господарського суду Одеської області.
11.09.2025 матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції.
У зв'язку з перебуванням судді-учасника колегії Принцевської Н.М. у відпустці, за розпорядженням керівника апарату суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Відповідно до протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями для розгляду даної справи сформовано колегію суддів у складі: головуючого судді Богацької Н.С., суддів Діброви Г.І., Савицького Я.Ф.
Ухвалою Південно-західного апеляційного господарського суду від 15.09.2025 справу № 916/669/25 прийнято до свого провадження колегією суддів у складі головуючого судді Богацької Н.С., суддів: Діброви Г.І., Савицького Я.Ф., за апеляційними скаргами ТОВ «ГК «Нафтогаз України» та Пожежно-рятувального загону на рішення Господарського суду Одеської області від 07.08.2025 відкрито апеляційне провадження, вирішено здійснювати їх розгляд в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи, встановлено іншим учасникам справи строк до 03.10.2025 для подання відзиву на апеляційну скаргу (з належними доказами його направлення іншим учасникам справи) та роз'яснено учасникам справи про їх право у цей же строк подати до суду будь-які заяви чи клопотання з процесуальних питань, оформлені відповідно до ст. 170 ГПК України, разом з доказами направлення копій таких заяв чи клопотань іншим учасникам справи.
22.09.2025 від ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» надійшов відзив на апеляційну скаргу Пожежно-рятувального загону, в якому зазначено про її безпідставність та необґрунтованість, зокрема, що відповідач був обізнаним як про укладення Типового договору, так і про постачання природного газу у спірний період позивачем, як постачальником «останньої надії».
Будь-яких інших заяв чи клопотань від учасників справи не надходило.
Дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм процесуального та матеріального права, фактичні обставини справи, оцінивши докази на їх підтвердження в межах доводів апеляційної скарги, надавши правову кваліфікацію відносинам сторін і виходячи з фактів, встановлених у процесі перегляду справи, правових норм, які підлягають застосуванню, та матеріалів справи, судова колегія зазначає наступне.
Як вбачається з матеріалів цієї справи та встановлено судом, 25.11.2021 між Пожежно-рятувальним загоном (Споживач із ЕІС-56XS000128EIC00X.) та ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» (Постачальник) укладено договір № 14-1312/21-БО-Т про постачання природного газу, умовами пункту 1.1 якого передбачено, що Постачальник зобов'язується поставити Споживачеві природний газ, а Споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.
24.12.2021 між Пожежно-рятувальним загоном (Споживач із ЕІС-56XS000128EIC00X) та ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» укладено додаткову угоду № 1 до договору № 14-1312/21-БО-Т, якою викладено пункт 2.1 в новій редакції:
«Постачальник передає Споживачу на умовах цього Договору замовлений Споживачем обсяг (об'єм) природного газу у період з листопада 2021 року по грудень 2022 року (включно), в кількості 11,02 тис.куб.метрів, в тому числі по місяцях (далі також - розрахункові періоди) (тис.куб.м.): Листопад 2021 0; Грудень 2021 2,95; Січень 2022 1,6; Лютий 2022 1,4; Березень 2022 1,0; Квітень 2022 0,5; Травень 2022 0,01; Червень 2022 0,02; Липень 2022 0,015; Серпень 2022 0,015; Вересень 2022 0,01; Жовтень 2022 0,7; Листопад 2022 1,2; Грудень 2022 1,6.».
Договір № 14-1312/21-БО-Т в редакції додаткової передбачає постачання природного газу впродовж грудня 2021 грудня 2022 років.
Відповідно до представленого ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» реєстру пар споживачів (комерційний портфель) датою початку із Споживачем (ЕІС-56XS000128EIC00X) визначено 24.12.2021.
Крім того, відповідно до представленого ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» попереднього/остаточного відбору ПГ упродовж 01-31.12.2021 із Споживачем (ЕІС-56XS000128EIC00X) обсяг відбору становить 879,00 м.куб, початок періоду 24.12.2021, кінець 31.12.2021.
Поряд з цим, в матеріалах цієї справи міститься підписаний в односторонньому порядку ТОВ «ГК «Нафтогаз України» акт приймання-передачі природного газу № 31, згідно якого упродовж грудня (04-23) 2021 року Пожежно-рятувальним загоном спожито в загальному обсязі 2,071 тис.м.куб природного газу, сукупною вартістю 120595,15 грн з ПДВ.
Як зазначає ТОВ «ГК «Нафтогаз України», вказані акт приймання-передачі природного газу разом із рахунком на оплату надіслано Пожежно-рятувальному загону 31.01.2023, в підтвердження чого представлено список згрупованих відправлень та фіскальний чек АТ «Укрпошта».
01.02.2023 Пожежно-рятувальним загоном отримано на електронну пошту повідомлення ТОВ «ГК «Нафтогаз України» про наявність заборгованості розміром 120595,15 грн згідно Типового договору. Просило внести платіж протягом 2 днів.
28.02.2023 Пожежно-рятувальний загін звернувся до ТОВ «ГК «Нафтогаз України» із листом, в якому заперечує факт наявності заборгованості розміром 120595,15 грн згідно Типового договору упродовж грудня 2021 року. Зазначав, зокрема, про неотримання упродовж 2021-2022 років повідомлень щодо укладення Типового договору, а також про укладення 25.11.2021 договору № 14-1312/21-БО-Т про постачання природного газу із ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» та оплату вартості спожитого у грудні 2021 року природного газу.
30.01.2025 ТОВ «Оператор газотранспортної системи України», у відповідь на адвокатський запит позивача, надано інформацію, відповідно до якої в інформаційній платформі споживач з ЕІС-кодом 56XS000128EIC00X закріплений за постачальником останньої надії ТОВ «ГК «Нафтогаз України» у період з 04.12.2021 по 23.12.2021, упродовж грудня 2021 року Споживачем спожито 2,071 тис.м.куб. природного газу.
Предметом позову у даній справі є вимога ТОВ «ГК «Нафтогаз України» стягнути з Пожежно-рятувального загону 205709,20 грн (120595,15 грн основного боргу, 10546,29 грн 3% річних, 17808,43 грн пені та 56759,33 грн інфляційних втрат) з підстав неналежного виконання відповідачем зобов'язань з оплати спожитого протягом періоду з 05.12.2021 по 23.12.2021 природного газу обсягом 2,071 тис.м.куб., який був поставлений позивачем як постачальником «останньої надії».
Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для часткового задоволення позову та зазначає наступне.
Відповідно до Постанови Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (НКРЕКП) від 04.07.2017 №880 позивач здійснює ліцензійне постачання природного газу на території України.
Згідно з розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22.07.2020 №917-р ТОВ «ГК «Нафтогаз України» є постачальником «останньої надії» на ринку природного газу.
Типовий договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» (далі Типовий договір, договір) затверджений постановою НКРЕКП №2501 від 30.09.2015, відповідно до пункту 1.1 є публічним і регламентує порядок та умови постачання природного газу споживачу постачальником «останньої надії».
Умови цього Договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок природного газу» та Правил постачання природного газу, затверджених постановою НКРЕКП від 30 вересня 2015 року № 2496 (Правила постачання), та є однаковими для всіх споживачів України (пункт 1.2 Типового Договору)
Згідно з п. 1.3 Типового договору він є договором приєднання та вважається укладеним постачальником «останньої надії» зі споживачем з дня, визначеного на інформаційній платформі оператора ГТС днем початку постачання природного газу споживачу в Реєстрі споживачів постачальника «останньої надії» відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Укладення цього Договору відбувається шляхом публічної оферти постачальника та її акцептування споживачем через факт споживання газу за відсутності іншого постачальника.
Судова колегія звертає увагу на те, що договір постачання природного газу постачальником «останньої надії» не потребує двостороннього підписання, а також на те, що об'єм (обсяг) постачання природного газу Споживачу за розрахунковий період визначається за даними Оператора ГРМ/Оператора ГТС (для прямих споживачів) за підсумками розрахункового періоду, що містяться в інформаційній платформі оператора газотранспортної системи та надані Споживачу Оператором ГРМ відповідно до умов договору розподілу природного газу (пункт 4.2).
Постачальник зобов'язаний надати Споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між Постачальником і Споживачем спосіб (поштою за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо якщо Сторонами це окремо обумовлено) (пункт 4.3).
Споживач зобов'язаний оплатити рахунок, наданий Постачальником відповідно до пункту 4.3 цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (пункт 4.4).
У разі порушення Споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим Договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу (пункт 4.5).
Постачальник зобов'язується протягом десяти робочих днів після початку постачання поінформувати Споживача про здійснення постачання природного газу Постачальником (із зазначенням дня початку постачання та діючої ціни на момент початку постачання) шляхом направлення письмового повідомлення на поштову адресу Споживача (пункт 6.2.4).
За невиконання або неналежне виконання своїх зобов'язань за цим Договором Сторони несуть відповідальність, передбачену цим Договором та чинним законодавством (пункт 8.1).
Цей Договір набирає чинності з дня, визначеного інформаційною платформою Оператора ГТС днем початку постачання природного газу Споживачу в Реєстрі споживачів Постачальника відповідно до Кодексу газотранспортної системи. Дія цього договору не може перевищувати шістдесят діб протягом календарного року та триває до кінця календарного місяця, наступного за місяцем, в якому почалося фактичне постачання природного газу Постачальником (пункт 11.1).
Протягом строку дії Договору Споживач має право укласти договір постачання природного газу з іншим постачальником. У такому випадку цей Договір достроково припиняється по завершенню газової доби, що передує газовій добі початку постачання новим постачальником (згідно з даними інформаційної платформи Оператора ГТС).
Цей Договір достроково припиняється між Споживачем, яким є оператор газорозподільної системи, та Постачальником на наступну газову добу після виключення оператора газорозподільної системи з реєстру споживачів Постачальника на інформаційній платформі Оператора ГТС з підстав, визначених Кодексом ГТС (пункт 11.3).
Усі повідомлення за цим Договором вважаються зробленими належним чином у разі, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані за зазначеними в цьому Договорі адресами Сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв'язку одержувача (пункт 11.5).
Таким чином, у разі, якщо споживач залишився без постачальника, то постачання природного газу такому споживачу автоматично здійснюється постачальником «останньої надії».
Так, 25.11.2021 між Пожежно-рятувальним загоном (Споживач із ЕІС-56XS000128EIC00X) та ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» (Постачальник) укладено договір № 14-1312/21-БО-Т про постачання природного газу, умовами пункту 1.1 якого передбачено, що Постачальник зобов'язується поставити Споживачеві природний газ, а Споживач зобов'язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору. В подальшому, 24.12.2021 між ними укладено додаткову угоду № 1 до договору № 14-1312/21-БО-Т.
Договір № 14-1312/21-БО-Т (в редакції додаткової) передбачав постачання природного газу впродовж грудня 2021 грудня 2022 років.
Разом з тим, відповідно до відомостей з інформаційної платформи, датою постачання природного газу ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» Споживачу (ЕІС-56XS000128EIC00X) є 24.12.2021 (реєстр пар споживачів).
Аналогічна дата визначена у попередньо/остаточному відборі Споживачем ЕІС-56XS000128EIC00X упродовж 01-31.12.2021, а саме 879,00 м.куб. з 24.12.2021 по 31.12.2021.
При цьому, відповідно до відповіді ТОВ «Оператор газотранспортної системи України» з інформаційної платформи в період з 04.12.2021 по 23.12.2021 Споживач (ЕІС-56XS000128EIC00X) був закріплений за постачальником останньої надії ТОВ «ГК «Нафтогаз України», і вродовж грудня 2021 ним спожито 2,071 тис.м.куб. природного газу.
За таких обставин, колегія суддів зазначає, що незважаючи на укладений 25.11.2021 з ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» договір № 14-1312/21-БО-Т, фактично ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» отримало статус Постачальника для Пожежно-рятувального загону лише з 24.12.2021, тобто з дати включення Споживача до Реєстру споживачів постачальника у відповідному розрахунковому періоді.
При цьому, дослідження обставин правомірності/неправомірності дій постачальника ТОВ «ГК «Нафтогаз Трейдинг» щодо своєчасної реєстрації у реєстрі споживачів постачальника не входять до предмета доказування у даній справі.
Натомість, неспростованим є висновок суду першої інстанції про те, що в матеріалах справи відсутні та відповідачем до місцевого господарського суду не подано жодного належного у розумінні процесуального закону доказу на підтвердження наявності в нього саме у спірний період (з 05.12.2021 по 23.12.2021) іншого постачальника природного газу, ніж постачальник «останньої надії» (позивач).
Позивач провів нарахування вартості спожитого споживачем природного газу виключно на підставі даних Оператора ГРМ про об'єм (обсяг) розподіленого/спожитого споживачем природного газу, які отримує в процесі доступу до інформаційної платформи Оператора ГТС.
Оскільки матеріали цієї справи не містять доказів сплати відповідачем позивачу вартості 2,071 тис.м.куб. природного газу, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову ТОВ «ГК «Нафтогаз України» та стягнення з Пожежно-рятувального загону на його користь суми основного боргу.
Щодо стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат, колегія суддів зазначає наступне.
У силу приписів ст. 629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Частинами 1 та 3 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Умовами пункту 4.5 Типового договору визначено, що у разі порушення споживачем, що не є побутовим, строків оплати за цим договором він сплачує пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Водночас, загальними засадами цивільного законодавства є, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України).
Принцип справедливості, добросовісності і розумності є проявом категорій справедливості, добросовісності і розумності як суті права загалом. Принцип добросовісності є одним із засобів утримання сторін від зловживання своїми правами. Основне призначення цього принципу вбачається в наданні суддям більше можливостей з'ясовувати в повному обсязі фактичні обставини справи і, насамкінець, встановити об'єктивну істину. Загалом зміст цих принципів (справедливості, добросовісності і розумності) полягає в тому, що тексти законів, правочинів та їх застосування суб'єктами цивільних правовідносин мають бути належними і справедливими та відповідати загальновизнаним нормам обороту та нормам закону (правова позиція, викладена у постанові об'єднаної плати Верховного Суду Касаційного господарського суду від 06.12.2019 у справі №910/353/19).
Велика Палата Верховного Суду від 07.09.2022 у справі №910/16579/20, виклала правову позицію такого змісту:
- добросовісність є не тільки однією з основоположних засад цивільного законодавства, а також імперативним принципом щодо дій усіх учасників цивільних правовідносин (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України); - - добросовісність - це відповідність дій учасників цивільних правовідносин певному стандарту поведінки, який характеризується чесністю, відкритістю, повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення;
- тобто цивільний оборот ґрунтується на презумпції добросовісності та чесності учасників цивільних відносин, які вправі розраховувати саме на таку поведінку інших учасників, що відповідатиме зазначеним критеріям та уявленням про честь і совість.
Пунктом 4.3 Типового договору передбачено, що постачальник зобов'язаний надати споживачу рахунок на оплату природного газу за цим Договором не пізніше 10 числа календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу, в обумовлений між постачальником і споживачем спосіб (поштою - за замовчуванням, через електронний кабінет споживача тощо - якщо сторонами це окремо обумовлено).
Тобто, у даному випадку, саме позивач мав надати відповідачу рахунок на оплату природного газу за Типовим договором не пізніше 10.01.2022.
В свою чергу, Споживач зобов'язаний оплатити рахунок, наданий постачальником відповідно до пункту 4.3 цього Договору, до закінчення календарного місяця, наступного за місяцем постачання природного газу (п. 4.4. договору).
Пунктом 6.2 Типового договору, зокрема, передбачено, що постачальник зобов'язується: обчислювати і виставляти рахунки споживачу за поставлений природний газ відповідно до вимог та у порядку, передбачених Правилами постачання та цим Договором (підпункт 3); протягом 10 робочих днів після початку постачання проінформувати споживача про здійснення постачання природного газу постачальником (із зазначенням дня початку постачання та діючої ціни на момент початку постачання) шляхом направлення письмового повідомлення на поштову адресу споживача (підпункт 4).
Згідно з п. 11.5 Типового договору усі повідомлення за цим Договором вважаються зробленими належним чином у разі, якщо вони здійснені в письмовій формі та надіслані за зазначеними в цьому Договорі адресами сторін. Датою отримання таких повідомлень буде вважатися дата їх особистого вручення або дата поштового штемпеля відділу зв'язку одержувача.
Так, ТОВ «ГК «Нафтогаз України» зазначає про факт надсилання на поштову адресу відповідача Типового договору постачання природного газу постачальником «останньої надії», акту приймання передачі природного газу за грудень 2021, на підтвердження чого ТОВ «ГК «Нафтогаз України» надає список згрупованих відправлень від 31.01.2023.
Разом з тим, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з вказаного спису згрупованих поштових відправлень не можливо встановити перелік документів, що надсилалися на адресу відповідача, зокрема, чи був серед тих документів рахунок на оплату.
Суд першої інстанції цілком обґрунтовано виснував, що номер поштового відправлення 0600023510860 не відстежується на сайті АТ «Укрпошта», оскільки, як встановлено судом, дані про відправлення за вказаним номером відсутні, тому що не зареєстровані в системі. При цьому, інформація на веб-сайті АТ «Укрпошта» про наявність та стан пересилання поштових відправлень постійно оновлюється й зберігається в системі протягом 6 місяців з моменту реєстрації. Тому відсутність станом на час розгляду справи відомостей щодо поштового відправлення відповідачу, само по собі не свідчить про те, що така кореспонденція не була направлена. Водночас, виходячи із встановлених обставин справи та наявних доказів у сукупності, суд зазначає, що будучи обізнаним з умовами Типового договору щодо дати отримання повідомлень по Договору (п.11.5 Типового договору), Позивач не був позбавлений права та можливості протягом 6 місяців з дня здійснення відправлення отримати на сайті АТ «Укрпошта» відомості про отримання/неотримання відповідачем цього відправлення, однак, таким правом не скористався.
Відтак, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що вищевказані документи не можуть бути належними доказами направлення позивачем відповідачу саме акту приймання-передачі та отримання Пожежно-рятувальним загоном поштового відправлення, надісланого 31.01.2023.
Таким чином, позивач не довів факт як надіслання відповідачеві, так і вручення адресатові завіреної копії Типового договору та акту приймання-передачі природного газу за грудень 2021 року.
Поряд із наведеним, безпосередньо Пожежно-рятувальним загоном представлено отримане 01.02.2023 на електронну пошту повідомлення ТОВ «ГК «Нафтогаз України» про наявність заборгованості розміром 120595,15 грн згідно Типового договору. Зазначено, що дата постачання природного газу на умовах постачальника “останньої надії» - 04.12.2021, також зазначено, що умови оплати за договором - Після місяця поставки (підписання актів) 100 відсотків до 30 числа.
Тобто єдиним належним доказом, котрий підтверджує факт обізнаності Пожежно-рятувального загону про наявність укладеного Типового договору, періоду постачання (грудень 2021) та розмір заборгованості (120595,15 грн) є вищезгадане повідомлення, отримане відповідачем лише 01.02.2023. Відтак, саме з цієї дати, відповідач став обізнаним про наявність заборгованості.
З огляду на конкретні обставини цієї справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції правильно застосував наведені вище вимоги законодавства та умови Типового договору, дійшов обґрунтованого висновку про те, що оскільки лише з 01.02.2023 Пожежно-рятувальний загін став обізнаний про факт укладення Типового договору та споживання поставленого ТОВ «ГК «Нафтогаз України» упродовж грудня (05.12.2021 - 23.12.2021) природного газу обсягом 2,071 тис.м.куб., відтак обов'язок оплати виник після запропонованої у листі дати (03.02.2023), у зв'язку чим нараховані пеня, 3% річних та інфляційні нарахування до цієї дати стягненню не підлягають.
Згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
У справі «Трофимчук проти України» Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довід.
В силу приписів ст. 236 ГПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Згідно статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Відповідно до ст. 129 ГПК України витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржників.
Оскільки доводи і вимоги апеляційних скарг не підтверджують наявність обставин, які згідно зі ст. 277 ГПК України визначені в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення, апеляційні скарги слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
Відповідно до ст. 129 ГПК України судові витрати, пов'язані з апеляційним переглядом, підлягають віднесенню на скаржників.
Керуючись статтями 129, 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 ГПК України, суд
Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз України» та 2 Державний пожежно-рятувальний загін Головного Управління державної служби України з надзвичайних ситуацій України в Одеській області залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Одеської області від 07.08.2025 у справі № 916/669/25 залишити без змін.
Постанова суду є остаточною і не підлягає оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 3 ст. 287 ГПК України.
Головуючий суддя Н.С. Богацька
Судді Г.І. Діброва
Я.Ф. Савицький