79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
"25" листопада 2025 р. Справа №909/513/19
Західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Галушко Н.А.
суддів Желіка М.Б.
Орищин Г.В.
секретар судового засідання - Стронська А.І.
за участю представників сторін:
від позивача - Кузьмічова Т.В.
від відповідача - не з'явився
розглянувши апеляційну скаргу ПАТ "Прикарпаттяобленерго» від 23.06.2025 (вх. №01-05/1907/25 від 23.06.2025)
на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.05.2025 (суддя Кобецька С.М., повний текст складено 03.06.2025)
у справі №909/513/19
за позовом: ТОВ "Альфабуд"
до відповідача: ПАТ "Прикарпаттяобленерго"
про стягнення 675697,40 грн збитків, завданих незаконним припиненням постачання електричної енергії
Короткий зміст позовних вимог та рішення суду першої інстанції.
На розгляд Господарського суду Івано-Франківської області подано позов ТОВ "Альфабуд" ( далі -позивач ) до ПрАТ "Прикарпаттяобленерго" (далі - відповідач) про стягнення 675 697,40 грн збитків.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у зв'язку з незаконним припиненням відповідачем 22.02.2017 постачання електричної енергії до будівельного майданчика позивача, останній змушений був укласти із ТОВ "Техбуд Сервіс" Додаткову угоду від 23.02.2017 до Договору на проведення будівельних та монтажних робіт №03/01-17 від 03.01.2017 про забезпечення будівельного майданчика електричною енергією за рахунок автономного джерела з врахуванням мінімально допустимих потужностей споживання, а саме дизельного генератора SDMO J66K, за користування яким в період з 23.02.2017 по 28.12.2017 сплачено 675 697,40 грн.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 28.05.2025 у справі №909/513/19 позов задоволено частково. Стягнуто з ПрАТ "Прикарпаттяобленерго" на користь ТОВ "Альфабуд" 57 147,81 грн збитків, завданих незаконним припиненням постачання електричної енергії, та 857,22грн судового збору. В решті позову відмовлено.
Рішення суду мотивоване тим, що наявними в матеріалах справи доказами підтверджено наявність усіх елементів складу правопорушення, яке є підставою для цивільно-правової відповідальності відповідача, а саме протиправне відключення відповідачем електроенергії позивачу ( підтверджується постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.07.2017 у справі №909/315/17, яка набрала законної сили), що призвело до заподіяння позивачу шкоди, розмір якої підтверджується актами прийому-передачі виконаних робіт та платіжними дорученнями.
Однак, зважаючи на те, що рішенням Господарського суду Івано-Франківської області від 11.04.2023 у справі №909/1167/17, яке набрало законної сили, встановлено факт порушення позивачем Правил користування електричною енергією, а саме самовільне підключення до кабельної лінії іншого споживача 24.03.2017, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог про стягнення з відповідача збитків за період з 24.03.2017 по 28.12.2017 у зв'язку з недоведеністю протиправності поведінки відповідача та його вини.
Відтак, суд дійшов висновку про наявність підстав для часткового задоволення позову та стягнення з відповідача збитків за період з 23.02.2017 до 24.03.2017 в сумі 57 147,81 грн.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги та відзиву на апеляційну скаргу.
ПрАТ “Прикарпаттяобленерго» подало апеляційну скаргу від 23.06.25, в якій просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.05.2025 у справі №909/513/19 скасувати частково та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у стягненні 57 147,81 грн збитків.
Вимоги апелянта обґрунтовані невідповідністю висновків суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог обставинам справи та неправильним застосуванням судом норм матеріального права.
Зокрема, скаржник вважає, що суд першої інстанції безпідставно зазначив, що протиправність дій ПрАТ “Прикарпаттяобленерго» підтверджується постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.07.2017 у справі №909/315/17, оскільки висновки щодо відсутності підстав для припинення постачання позивачу електричної енергії викладені лише у мотивувальній частині вказаного судового рішення, а в резолютивній частині такого не зазначено про визнання дій ПрАТ “Прикарпаттяобленерго» протиправними ( лише зобов'язано останнього відновити постачання електричної енергії).
За позицією апелянта, у разі наявності неузгодженостей (суперечностей) між мотивувальною та резолютивною частинами рішення суду, юридичне значення має саме резолютивна частина, а тому протиправність дій АТ «Прикарпаттяобленерго» не доведена.
Окрім того, апелянт звертає увагу суду, що у період розгляду судом справи №909/315/17 та на момент набрання законної сили судовим рішенням у вказаній справі підстави для відновлення електропостачання до будівельного майдачика позивача були відсутні у зв'язку з припиненням такого з 24.03.2017 з іншої підстави ( самовільне підключення позивача до кабельної лінії).
З огляду на наведене, на переконання апелянта, стягнення з нього збитків на користь позивача за період з 23.02.2017 по 24.03.2017 є безпідставним.
ТОВ "Альфабуд" відзиву на апеляційну скаргу не подало.
У поданому суду клопотанні від 13.10.2025 представник позивача просить рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.05.2025 у справі №909/513/19 залишити без змін з підстав його законності та обгрунтованості, а апеляційну скаргу - без задоволення.
Процесуальні дії суду у справі та вирішення процесуальних питань.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.06.2025 справу №909/513/19 розподілено колегії суддів Західного апеляційного господарського суду у складі головуючого судді (судді - доповідача) Галушко Н.А., суддів Желіка М.Б. та Орищин Г.В.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 30.06.2025 апеляційну скаргу ПрАТ “Прикарпаттяобленерго» залишено без руху з підстав, зазначених у вказаній ухвалі.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 11.07.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ПрАТ “Прикарпаттяобленерго» на рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.05.2025 у справі №909/513/19 та призначено до розгляду в судовому засіданні на 02.09.2025.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 01.09.2025 задоволено заяву представника відповідача - Кузьмічової Т.В. про участь в судовому засіданні в режимі відеоконференції з використанням власних технічних засобів та електронного цифрового підпису.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 02.09.2025 ( з врахуванням ухвали суду від 24.09.2025) за клопотанням представника відповідача розгляд справи відкладено на 14.10.2025.
Ухвалою Західного апеляційного господарського суду від 14.10.2025 розгляд справи відкладено на 25.11.2025.
В судове засідання 25.11.2025 з'явилась представник відповідача ( в режимі відеоконференції)
Позивач участі уповноваженого представника в судове засідання повторно не забезпечив, хоча про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
13.10.2025 до суду через систему «Електронний суд» від представника ТОВ "Альфабуд" - адвоката Удудяк Н.М. поступила заява про розгляд справи без участі представника позивача.
Наслідки неявки в судове засідання учасника справи визначено у статті 202 ГПК України.
Так, за змістом частини 1 і пункту 1 частини 2 статті 202 ГПК України неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з підстав, зокрема неявки в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання.
Враховуючи положення статті 202 ГПК України, висновки Європейського суду з прав людини у справі «В'ячеслав Корчагін проти Росії» та те, що явка учасників справи не визнавалася судом обов'язковою, а участь у засіданні суду є правом, а не обов'язком сторони, судова колегія дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги по суті за відсутності представника позивача.
У судовому засіданні 25.11.2025 проголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обставини справи, встановлені судом.
25.06.2013 між ПрАТ “Прикарпаттяобленерго» (постачальник) та ТОВ “Альфабуд» (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії №2833-Б від 25.06.2013 ( далі - Договір).
Відповідно до п.1.1. Договору постачальник продає електричну енергію споживачу для тимчасового електрозабезпечення будівельних струмоприймачів споживача, які планується використати для будівництва електроустановки, що пов'язано з виконанням умов договору про надання доступу до електричних мереж № 3611-2561 від 06 квітня 2011 року, із загальною приєднаною потужністю 48 кВА (кВт), а споживач оплачує постачальнику вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснює інші платежі згідно з умовами цього Договору.
Відповідно до розділу 2 Договору постачальник взяв на себе зобов'язання по постачанню електроенергії, як різновиду товару на умовах визначених Договором, а споживач взяв на себе зобов'язання по дотриманню режиму споживання та оплаті вартості електроенергії.
Згідно з п. 2.1 Договору, під час виконання умов Договору, а також вирішення всіх питань, що необумовлені цим Договором, сторони зобов'язуються керуватися чинним законодавством України, Правилами користування електричною енергією (далі - ПКЕЕ), Правилами приєднання електроустановок до електричних мереж.
Відповідно до п. 3.1.2 Договору постачальник має право обмежувати або припиняти постачання електричної енергії споживачу згідно з умовами розділу 6 цього Договору відповідно до порядку, передбаченому ПКЕЕ.
Згідно з п. 4.1 Договору постачальник несе відповідальність за постачання електричної енергії споживачу на умовах Договору.
Підпунктом 4.1.4 Договору сторони погодили, що постачальник не несе відповідальності за майнову шкоду, заподіяну споживачу або третім особам внаслідок припинення або обмеження електропостачання, здійсненого у встановленому ПКЕЕ порядку.
Відповідно до п. 3.2.2. Договору споживач має право на відшкодування збитків, завданих внаслідок порушення постачальником умов цього договору.
Додатком №5 до Договору визначено об'єкт споживача - будівельний майданчик по вул. Незалежності, 130 у м. Івано-Франківську
На підставі розпорядження Івано-Франківського РЕМ №497 від 22.02.2017 припинено електропостачання на об'єкт ТОВ "Альфабуд" (будівельний майданчик по вул. Незалежності, 130 у м. Івано-Франківську), що не заперечується відповідачем.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.07.2017 у справі №909/315/17, яка залишена без змін постановою Верховного Суду України від 23.05.2018, частково задоволено позов ТОВ "Альфабуд" та зобов'язано ПАТ "Прикарпаттяобленерго" в особі філії Івано-Франківського РЕМ відновити постачання електричної енергії згідно договору № 2402833-Б від 25.06.2013.
Суди апеляційної та касаційної інстанції у вказаній справі зазначили про відсутність у ПАТ "Прикарпаттяобленерго" правових підстав для припинення постачання ТОВ "Альфабуд" електричної енергії у зв'язку з несплатою рахунків відповідно до умов договору.
Разом з тим, 24.03.2017 працівниками ПАТ "Прикарпаттяобленерго" за участю представника ТОВ "Альфабуд" та директора ПВКФ "В.С.К" (власника кабельної лінії) на об'єкті, що знаходиться за адресою: м. Івано-Франківськ, вул. Незалежності, поруч будинку 130, було складено Акт про порушення № 083240, відповідно до якого ТОВ "Альфабуд" вчинено самовільне підключення електроустановки до електричної мережі шляхом врізки в кабельну лінію споживача ПВКФ "В.С.К", яка проходить по території будівельного майданчика ТОВ "Альфабуд" .
29.06.2017 відповідачем проведено засідання комісії по розгляду Акта про порушення ПКЕЕ № 083240, за результатами якого складено протокол № 91 та проведено розрахунок обсягу та вартості електричної енергії, необлікованої внаслідок порушення споживачем п. 7.6 ПКЕЕ.
29.09.2017 за результатами засідання комісії прийнято нове рішення щодо визначення обсягу та вартості необлікованої електричної енергії, виходячи з порушення зафіксованого в Акті про порушення ПКЕЕ № 083240 від 24.03.2017, на суму 645 290, 20 грн.
Рішенням Господарського суду Івано-Франківської області у справі №909/1167/17, залишеним без змін постановами Західного апеляційного господарського суду від 30.08.2023 та Верховного суду у складі Касаційного господарського суду від 07.08.2024, відмовлено у задоволенні позову ТОВ "Альфабуд" до АТ "Прикарпаттяобленерго" про визнання недійсним та скасування рішення комісії з розгляду актів про порушення ПКЕЕ АТ "Прикарпаттяобленерго", оформленого протоколом засідання комісії № 1 від 29.09.2017 по розгляду Акта про порушення № 083240 від 24.03.2017.
Разом з тим, 23.02.2017 ТОВ "Альфабуд" ( замовник) уклало із ТОВ "Техбуд Сервіс" (виконавець) Додаткову угоду від 23.02.2017 до Договору на проведення будівельних та монтажних робіт №03/01-17 від 03.01.2017, відповідно до якої виконавець здійснює забезпечення будівельного майданчика замовника електричною енергією за рахунок автономного джерела з врахуванням мінімально допустимих потужностей споживання, а саме дизельного генератора SDMO J66K, а замовник зобов'язується здійснювати оплату за надані послуги, вартість яких визначена п.2 вказаної угоди.
На підставі вказаної Додаткової угоди за користування обладнанням в період з 23.02.2017 по 28.12.2017 позивачем сплачено ТОВ "Техбуд Сервіс" 675 697,40 грн, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами прийому-передачі виконаних робіт (наданих послуг) та платіжними дорученнями.
З огляду на наведене ТОВ "Альфабуд" звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з ПрАТ "Прикарпаттяобленерго" 675 697,40 грн збитків, зазначаючи, що витрати позивача у вказаній сумі були наслідком протиправної поведінки відповідача щодо припинення електропостачання до об'єкта позивача.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови.
Відповідно до ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. При цьому, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Враховуючи приписи вищевказаної норми, а також доводи та вимоги апеляційної скарги, колегія суддів переглядає рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.05.2025 у даній справі лише в частині задоволення позовних вимог та стягнення з відповідача збитків в сумі 57 147,81 грн за період 23.02.2017 по 24.03.2017.
Відповідно до п. 3 ч. 2 ст. 11 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі.
Відповідно до ст. 16 ЦК України до способів захисту прав і законних інтересів віднесено відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди.
Так, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (ч. 1 ст. 22 ЦК України).
Відповідно до ч. 2 ст. 22 ЦК України збитками є:
(1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);
(2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).
Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі (ч. 3 ст. 22 ЦК України).
Частинами 1, 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Суди, розглядаючи позови про відшкодування шкоди/стягнення збитків, повинні виходити із того, що для застосування такої санкції, як стягнення збитків, необхідна наявність усіх елементів складу цивільного (господарського) правопорушення: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою і збитками, вини. За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільно-правова відповідальність не настає (постанови Верховного Суду від 09.10.2018 у справі № 908/2261/17, від 30.06.2022 у справі № 916/1466/21).
При цьому, саме на позивача покладається обов'язок довести наявність збитків, протиправність поведінки заподіювача збитків та причинний зв'язок між такою поведінкою із заподіяними збитками. У свою чергу, відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні збитків (постанова Верховного Суду від 30.03.2021 у справі № 908/2261/17).
Звертаючись з позовом у даній справі, позивач зазначав, що у зв'язку з незаконним припиненням відповідачем 22.02.2017 постачання електричної енергії до будівельного майданчика ТОВ «Альфабуд», останнє змушене було укласти із ТОВ "Техбуд Сервіс" угоду про забезпечення будівельного майданчика електричною енергією за рахунок автономного джерела - дизельного генератора та сплатити за користування таким додаткові кошти, які є збитками позивача.
Як зазначалось вище, постановою Львівського апеляційного господарського суду від 31.07.2017 у справі №909/315/17, яка залишена без змін постановою Верховного Суду України від 23.05.2018, частково задоволено позов ТОВ "Альфабуд" та зобов'язано ПрАТ "Прикарпаттяобленерго" в особі філії Івано-Франківського РЕМ відновити постачання електричної енергії згідно договору №2402833-Б від 25.06.201, оскільки встановлено відсутність у відповідача правових підстав для припинення постачання позивачу електричної енергії у зв'язку з несплатою рахунків відповідно до умов договору.
Частиною 4 статті 75 ГПК України передбачено, що обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.
Отже, обставини (факти), що є преюдиціальними відповідно до ст.75 ГПК, не потребують доказування та є обов'язковими для господарського суду. Суд не вправі ставити під сумнів такі обставини (факти).
Правило про преюдицію спрямоване не лише на заборону перегляду фактів і правовідносин, які встановлені в судовому акті, що вступив у законну силу. Вони також сприяють додержанню процесуальної економії в новому процесі. У випадку преюдиціального встановлення певних обставин особам, які беруть участь у справі (за умови, що вони брали участь у справі при винесенні преюдиціального рішення), не доводиться витрачати час на збирання, витребування і подання доказів, а суду - на їх дослідження та оцінку. Усі ці дії вже здійснювалися у попередньому процесі, і їхнє повторення було б не лише недоцільним, але й неприпустимим з точки зору процесуальної економії. Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 25.06.2024 у справі №910/7859/23, від 11.01.2024 у справі №911/84/22 та інших.
Відтак, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про доведеність у даній справі протиправності поведінки відповідача щодо відключення 22.02.2017 електроенергії позивачу.
При цьому, суд апеляційної інстанції відхиляє як безпідставне покликання апелянта на недоведеність протиправності поведінки ПрАТ "Прикарпаттяобленерго" у зв'язку з відсутністю такого висновку саме у резолютивній частині постанови Львівського апеляційного господарського суду від 31.07.2017 у справі №909/315/17 з огляду на те, що за змістом ч. 4 ст.75 ГПК України преюдиційними є обставини, встановлені рішенням суду, а відповідно до ч.4 ст. 238 ГПК України висновок суду про те, яка обставина, що є предметом доказування у справі, визнається судом встановленою зазначається саме у мотивувальній частині рішення.
Покликання апелянта на те, що у період розгляду судом справи №909/315/17 та на момент набрання законної сили судовим рішенням у вказаній справі підстави для відновлення електропостачання до будівельного майдачика позивача були відсутні у зв'язку з припиненням такого з 24.03.2017 з іншої підстави ( самовільне підключення позивача до кабельної лінії), судом апеляційної інстанції також відхиляється, оскільки жодним чином не спростовує встановлених судом обставин протиправного відключення відповідачем електроенергії позивачу в період з 23.02.2017 до 24.03.2017, стягнення збитків за який є предметом апеляційного перегляду у даній справі.
Відтак, наявними у справі доказами у їх сукупності доведено наявність складу правопорушення: безпідставного припинення відповідачем постачання електричної енергії позивачу 22.02.2017, що свідчить про протиправність поведінки відповідача; шкоди, розмір якої підтверджено актами прийому передачі виконаних робіт (наданих послуг) та платіжними дорученнями, а відповідачем не спростовується та не заперечується; причинно-наслідкового зв'язку шкоди з протиправною поведінкою відповідача, адже укладення позивачем 23.02.2017 з ТОВ "Техбуд Сервіс" додаткової угоди про забезпечення будівельного майданчика електричною енергією за рахунок дизельного генератора та сплата коштів за користування таким зумовлені саме припиненням відповідачем постачання електричної енергії.
Відповідач не подав суду доказів, які б підтвердили, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.
Враховуючи викладене, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку про наявність підстав для покладення на відповідача цивільно-правової відповідальності у вигляді стягнення шкоди в сумі 57 147, 81 грн (за період з 23.02.2017 по 24.03.2017), а доводи апелянта про недоведеність його протиправної поведінки відхиляються судом апеляційної інстанції як безпідставні та необгрунтовані з огляду на викладене вище.
У рішеннях Європейського суду з прав людини у справах «Ryabykh v.Russia» від 24.07.2003 року, «Svitlana Naumenko v. Ukraine» від 09.11.2014 року зазначено, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване частиною 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитись у світлі Преамбули Конвенції, яка проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін.
Обов'язок судів обґрунтовувати свої рішення не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (п.58 рішення Європейського суду з прав людини у справі "Серявін та інші проти України" від 10.02.2010, остаточне від 10.05.2011).
Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги.
З огляду на вищевикладене, колегія суддів Західного апеляційного господарського суду вважає, що рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.05.2025 у даній справі відповідає матеріалам справи, ґрунтується на вимогах чинного законодавства, прийняте з дотриманням норм процесуального та правильним застосуванням норм матеріального права, підстав для задоволення вимог апеляційної скарги та скасування оскаржуваного рішення немає.
Відповідно до ст.129 ГПК України судовий збір за перегляд рішення в апеляційному порядку покладається на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 236, 269, 270, 275, 276, 281, 282, 284 ГПК України, Західний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу ПАТ "Прикарпаттяобленерго» від 23.06.2025 (вх. №01-05/1907/25 від 23.06.2025) залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Івано-Франківської області від 28.05.2025 у справі №909/513/19 залишити без змін.
3. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги залишити за скаржником.
4. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає оскарженню.
5. Справу повернути до Господарського суду Івано-Франківської області.
Веб-адреса судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень: http//reyestr.court.gov.ua.
Повний текст постанови складено 01.12.2025
Головуючий суддя Галушко Н.А.
суддя Желік М.Б.
суддя Орищин Г.В.