26 листопада 2025 року
м. Черкаси
Справа № 703/2830/25
Провадження № 22-ц/821/2032/25
Категорія: скарга на ухвалу
Черкаський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючої: Карпенко О.В.
суддів: Василенко Л.І., Новікова О.М.
за участю секретаря: Руденко А.О.
учасники справи:
скаржник: ОСОБА_1 ,
боржник: Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт»,
орган, дії якого оскаржуються : заступник начальника Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Авєріна Марина Василівна,
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження в залі суду м. Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 17 вересня 2025 року(постановлену під головуванням судді Левчук О.О. в приміщенні Смілянського міськрайонного суду Черкаської області, повний текст ухвали виготовлено 02.10.2025) у справі за скаргою ОСОБА_1 , боржник: Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» про визнання дій заступника начальника Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Авєріної М.В. протиправними та скасування постанови від 07.08.2025 про зупинення виконавчого провадження № 78789916, -
Короткий зміст заявлених вимог
13 серпня 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою про визнання дій заступника начальника Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Авєріної М.В. протиправними та скасування постанови від 07.08.2025 про зупинення виконавчого провадження № 78789916, боржник: Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт».
В обгрунтування скарги зазначила, що 15.05.2025 Смілянським міськрайонним судом Черкаської області видано судовий наказ № 703/2830/25 про стягнення з ДП «Укрспирт» на її користь 209 554,80 грн нарахованої, але невиплаченої заробітної плати.
За наслідком пред'явлення до Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області вказаного наказу, 07 серпня 2025 року державним виконавцем Авєріною М.В. відкрито виконавче провадження № 78789916.
07 серпня 2025 року винесено постанову про зупинення виконавчих дій у зв'язку з включенням боржника ДП «Укрспирт» до переліку об'єктів малої приватизації (пункт 12 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження»).
ОСОБА_1 вважає вказану постанову державного виконавця незаконною, оскільки Єдиний майновий комплекс державного підприємства спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» не може бути реалізований в порядку приватизації, оскільки не завершена реорганізація державних підприємств спиртової та лікеро-горілчаної промисловості.
Також скаржник зазначає, що ДП «Укрспирт» не підписані, а Фондом державного майна України не затверджені передавальні акти відповідно до вимог ст.107 ЦК України.
На підставі наведеного, ОСОБА_1 просила суд визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника відділу Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Авєріної М.В. про зупинення вчинення виконавчих дій від 07 серпня 2025 року у виконавчому провадженні № 78789916, та зобов'язати виконавця поновити вчинення виконавчих дій по виконавчому провадженню № 78789916.
Короткий зміст рішення суду першої інстанції
Ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 17 вересня 2025 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 , боржник: Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» про визнання дій заступника начальника Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Авєріної М.В. протиправними та скасування постанови від 07.08.2025 про зупинення виконавчого провадження № 78789916 - відмовлено.
Ухвала суду мотивована, зокрема, тим, що наказом Фонду державного майна України №350 від 03.03.2025 року ДП «Укрспирт» включено до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації, у зв'язку із чим державний виконавець дійшов висновку про зупинення вчинення виконавчих дій у виконавчому провадженні № 78789916 на підставі пункту 12 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження»; врахувавши це, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення скарги.
Короткий зміст вимог апеляційної скарги
Не погоджуючись із ухвалою Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 17 вересня 2025 року, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій вважає оскаржувану ухвалу прийнятою без врахування та застосування висновків щодо застосування норм права, які викладені у постанові Верховного Суду від 24.06.2024 у справі № 335/1961/23 та постанові Пленуму Верховного Суду № 2 від 06.09.2024, прийнятою із порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права, зазначає, що правові висновки, на які послався суд, не стосуються питань стягнення заробітної плати, просить скасувати ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 17 вересня 2025 року та прийняти нову, якою скаргу задовольнити.
Мотивація апеляційної скарги аналогічна доводам скарги, крім того зазначила, що Конституційний Суд України неодноразово зазначав, що виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, визначений у законі комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушення прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави ( п. 2 мотивувальної частини рішення від 13.12.2012 №18-рп/2012); невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом ( п. 3 мотивувальна частина рішення від 25.04.2012 № 11-рп/2012).
Наголошує, що право на судовий захист є конституційною гарантією прав і свобод людини і громадянина, а обов'язкове виконання судових рішень - складовою права на справедливий судовий захист.
Відзив на апеляційну скаргу
У відзиві на апеляційну скаргу, який надійшов на адресу Черкаського апеляційного суду 22 жовтня 2025 року, представник Броварського ВДВС у Броварському районі Київської області Київського Міжрегіонального МЮУ - Авєріна М.В., вважаючи апеляційну скаргу безпідставною, зазначає, що при винесенні оскаржуваної ухвали суд першої інстанції дійшов правильних висновків з урахуванням об'єктивних обставин, що виникли на стадії примусового виконання щодо боржника ДП «Укрспирт», без порушення норм матеріального та процесуального права, просить апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 17 вересня 2025 року залишити без змін.
Фактичні обставини справи
Із матеріалів справи вбачається, що судовим наказом Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15 травня 2025 року № 703/2830/25 стягнуто з ДП «Укрспирт» на користь ОСОБА_1 209 554,80 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Постановою Броварського ВДВС у Броварському районі Київської області від 07.08.2025 відкрито виконавче провадження № 78789916 з виконання судового наказу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15 травня 2025 року № 703/2830/25 про стягнення з ДП «Укрспирт» на користь ОСОБА_1 209 554,80 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Наказом Фонду державного майна України від 04 січня 2022 року № 1 затверджені Переліки об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2022 році.
Наказом Фонду державного майна України від 03 березня 2025 року № 350 «Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 04 січня 2022 року № 1 «Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації» (із змінами)» Єдиний майновий комплекс ДП «УКРСПИРТ» включено до Переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2022 році.
Постановою Броварського ВДВС у Броварському районі Київської області від 07 серпня 2025 року № 78789916 зупинено вчинення виконавчих дій з виконання вказаного вище судового наказу, на підставі п. 12 ч. 1 ст. 34 Закону України «Про виконавче провадження» у зв'язку з включенням Єдиного майнового комплексу ДП «Укрспирт» до переліку об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2022 році.
Позиція Черкаського апеляційного суду
Згідно зі ст. 129 Конституції України однією з основних засад судочинства є забезпечення апеляційного оскарження рішення суду, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог поданої апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов до наступних висновків.
Мотиви, з яких виходить Апеляційний суд, та застосовані норми права
Суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї (ч.1 та ч. 2 ст. 367 ЦПК України).
Статтею 129-1 Конституції України гарантовано, що суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов'язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.
Основними засадами судочинства є обов'язковість судового рішення (стаття 129 Конституції України).
Зазначене конституційне положення конкретизовано у частині першій статті 18 ЦПК України, згідно з якою судові рішення, що набрали законної сили, обов'язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.
Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та захисту прав, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.
Виконання судового рішення відповідно до змісту Рішення Конституційного Суду України від 26 червня 2013 року № 5-рп/2013 у справі № 1-7/2013 є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави; невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом.
У рішенні ЄСПЛ «Чіжов проти України», № 6962/02, від 17 травня 2005 року Європейський суд з прав людини зазначив, що позитивним обов'язком держави є організація системи виконання рішень таким чином, щоб переконатися, що неналежне зволікання відсутнє та що система ефективна і законодавчо, і практично, а нездатність державних органів вжити необхідних заходів для виконання рішення позбавляє гарантії, передбаченої пунктом 1 статті 6 Конвенції (п. 40).
Згідно зі статтею 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно зі статтею 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.
Згідно із частиною другою статті 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги, суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов'язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).
Спірні правовідносини стосуються виконання судового рішення про стягнення нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, з боржника, який перебуває у процесі приватизації з 2022 року.
Статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» визначено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Статтею 19 Конституції України закріплено обов'язок органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових осіб діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Як вбачається із матеріалів справи, прийнявши до виконання виконавчий документ та відкривши 07 серпня 2025 року виконавче провадження № 78789916 щодо виконання судового наказу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 15.05.2025 №703/2830/25 про стягнення з ДП «Укрспирт» на користь ОСОБА_1 209 554,80 грн середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, державний виконавець, того ж дня, 07.08.2025 винесла постанову про зупинення вчинення виконавчих дій на підставі пункту 12 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження».
Відповідно до пункту 12 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець зупиняє вчинення виконавчих дій у разі включення єдиного майнового комплексу боржника - державного або комунального підприємства, пакета акцій (часток) у розмірі більше 50 відсотків статутного капіталу боржника - господарського товариства до переліку об'єктів малої або великої приватизації, що підлягають приватизації.
Вказана норма (обмеження права) встановлена законодавцем з метою забезпечення платного відчуження майна, що перебуває у державній або комунальній власності, на користь фізичних та юридичних осіб, які відповідно до цього Закону можуть бути покупцями, прискорення економічного зростання, залучення іноземних і внутрішніх інвестицій, зменшення частки державної або комунальної власності у структурі економіки України шляхом продажу об'єктів приватизації ефективному приватному власнику.
Велика Палата Верховного Суду звертала увагу на те, що приписи пункту 12 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження» є доступними, чіткими, однозначними, а дії держави з виконання цих приписів - передбачуваними і для позивача, і для відповідача. Зупинення вчинення виконавчих дій на час приватизації боржника є обмеженням, передбаченим законом, з метою забезпечення суспільного інтересу у контролі за реалізацією певного державного майна у складі єдиного майнового комплексу суб'єкта господарювання задля прискорення його господарської діяльності під управлінням ефективного приватного власника (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07 грудня 2022 року у справі № 908/1525/16).
Із зупиненням виконавчого провадження виконавець не має права вчиняти будь-які виконавчі дії у такому виконавчому провадженні, поки існують обставини, якими обумовлено зупинення виконавчого провадження, до того моменту, поки останнє не буде відновлено на підставі постанови виконавця (див. правові висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 18 червня 2020 року у справі № 796/165/18 та від 11 січня 2023 року у справі № 346/434/20).
Колегія суддів звертає увагу, що у постанові Верховного Суду від 21 листопада 2024 року у справі № 921/275/19 зазначено, що пункт 12 частини першої статті 34 Закону «Про виконавче провадження» встановлює загальне правило щодо обов'язку виконавця зупиняти всі виконавчі дії, незалежно від предмета стягнення, на час перебування боржника у переліку об'єктів приватизації, і що таке обмеження є передбаченим законом та відповідає суспільному інтересу.
Враховуючи, що наказом Фонду державного майна України від 03 березня 2025 року № 350 «Про внесення змін до наказу Фонду державного майна України від 04 січня 2022 року № 1 «Про затвердження переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації» (із змінами)» Єдиний майновий комплекс ДП «Укрспирт» включено до Переліків об'єктів малої приватизації, що підлягають приватизації у 2022 році, то, у даному випадку, у державного виконавця Броварського ВДВС у Броварському районі Київської області не існувало жодних правових підстав для ігнорування чи відступу від імперативних приписів п.12 ч.1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження», які прямо зобов'язують його зупинити виконавчі дії в подібних випадках.
Враховуючи вищевикладене, а також приймаючи до уваги усталені висновки Верховного Суду щодо подібних правовідносин, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції обґрунтовано дійшов висновку про відповідність дій державного виконавця щодо зупинення виконавчого провадження вимогам закону.
Посилання скаржниці в апеляційній скарзі на те, що оскаржувана ухвала прийнята без врахування та застосування висновків щодо застосування норм права, які викладені у постанові Верховного Суду від 24.06.2024 у справі № 335/1961/23 та постанові Пленуму Верховного Суду № 2 від 06.09.2024, відхиляються колегією суддів по наступних підставах.
Щодо висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 26 червня 2024 року у справі № 335/1961/23, то дані висновки не є релевантними до даних правовідносин, оскільки у справі № 335/1961/23 предметом розгляду була приватизація акціонерного товариства, яке після відчуження державного пакета акцій продовжує свою діяльність, як юридична особа. Тобто, приватизація в тому випадку не тягнула ліквідації підприємства, проте, у даній справі ДП «Укрспирт» є унітарним державним підприємством, і відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про приватизацію державного і комунального майна», після приватизації його єдиного майнового комплексу підприємство підлягає ліквідації, а правонаступником стає покупець.
Постановою Пленуму Верховного Суду № 2 від 06 вересня 2024 року до Конституційного Суду України внесено конституційне подання щодо відповідності Конституції України (конституційності) пункту 12 частини першої статті 34 Закону України «Про виконавче провадження». Зазначене подання перебуває на розгляді Конституційного Суду України, справа №4/343(24).
У постанові Верховного Суду від 03.09.2025 у справі № 335/7744/23 вказано, що доки Конституційний Суд України не ухвалить рішення про те, що відповідний акт суперечить Конституції України, у суб'єктів правовідносин, зокрема органу державної влади, є всі підстави вважати, що такий правовий акт відповідає Конституції України та що правові наслідки, які виникли на підставі відповідного акта, є законними.
Тому сам факт відкриття конституційного провадження щодо п.12 частини 1 ст.34 Закону України «Про виконавче провадження» (справа № 4/343(24)) не впливає на обов'язковість застосування цієї норми до моменту ухвалення відповідного рішення Конституційним Судом України.
Інші доводи, наведені ОСОБА_1 в апеляційній скарзі, суттєвими не являються, носять суб'єктивний характер і правильності висновків суду першої інстанції не спростовують.
Згідно з усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
У відповідності до вимог ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.
На підставі наведеного, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 270, 374, 375, 381- 384 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Ухвалу Смілянського міськрайонного суду Черкаської області від 17 вересня 2025 року у справі за скаргою ОСОБА_1 , боржник: Державне підприємство спиртової та лікеро-горілчаної промисловості «Укрспирт» про визнання дій заступника начальника Броварського відділу державної виконавчої служби у Броварському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Авєріної М.В. протиправними та скасування постанови від 07.08.2025 про зупинення виконавчого провадження № 78789916 - залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення, в порядку та за умов, визначених ЦПК України.
Головуюча О.В. Карпенко
Судді О.М. Новіков
Л.І. Василенко