Справа №645/5649/24 Головуючий 1 інстанції: ОСОБА_1
Провадження №11-кп/818/1821/25 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.4 ст.184 КК України
27 листопада 2025 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Харківського апеляційного суду у складі:
- головуючого ОСОБА_2 ,
- суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
- при секретарі ОСОБА_5 ,
- за участю прокурора ОСОБА_6 ,
- захисника ОСОБА_7 ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м.Харкові в режимі відеоконференції кримінальне провадження за апеляційною скаргою захисника ОСОБА_7 на вирок Немишлянського районного суду м.Харкова від 12 червня 2025 року,
Цим вироком
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця смт Савини Ізюмського району Харківської області, громадянина України, українця, із середньою освітою, не працюючого, не одруженого, без місця реєстрації, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:
-16.02.2012 Фрунзенским районним судом м.Харкова за ст.198 КК України на 2 роки обмеження волі із застосуванням ст.75 КК України з іспитовим строком 1 рік;
-24.04.2013 Балаклійським районним судом Харківської області за ч.1 ст.185 КК України на 100 годин громадських робіт;
-30.01.2014 Балаклійським районним судом Харківської області за ч.2 ст.389, ч.1 ст.125, ст.ст.70, 71, 72 КК України на 1 місяць 4 дні арешту, 12.03.2015 був звільнений за відбуттям строку покарання;
-06.05.2015 Балаклійським районним судом Харківської області за ч.1 ст.309 КК України до покарання у виді штрафу у розмірі 1190 грн., відповідно до ухвали Балаклійського районного суду Харківської області покарання у вигляді штрафу у розмірі 1190 грн., замінено на 70 годин громадських робіт;
-12.12.2017 Балаклійським районним судом Харківської області за ч.2 ст.186, ч.4 ст.70 КК України 5 років 3 дні позбавлення волі;
-23.05.2017 Московським районним судом м.Харкова за ч.1 ст.187 КК України 5 років 3 дні позбавлення волі, 27.04.2020 був звільнений за відбуттям строку покарання;
-26.03.2025 Комінтернівським районним судом м.Харкова за ч.4 ст.185 КК України 5 років позбавлення волі;
-30.04.2025 Шевченківським районним судом м.Полтави за ч.2 ст.185, ч.4 ст.70 КК України на 5 років 3 місяці позбавлення волі,
засуджено за ч.4 ст.185 КК України на 6 років позбавлення волі.
На підставі ч.4 ст.70 КК України, за сукупністю кримінальних правопорушень, шляхом поглинення менш суворого покарання, призначеного за вироком Шевченківського районного суду м.Полтави від 30.04.2025 більш суворим, ОСОБА_8 визначено остаточне покарання - 6 років позбавлення волі.
Кримінальне провадження було розглянуто у порядку, передбаченому ч.3 ст.349 КПК України.
Зміст оскаржуваного судового рішення суду першої інстанції
Як установив суд, ОСОБА_8 06 травня 2024 року, о 14 годині 03 хвилині, знаходячись біля магазину «Будматеріали», розташованого за адресою: м. Харків, проспект Героїв Харкова, 206А, побачив розташований біля вказаного магазину велосипед, який належить раніше не знайомому йому ОСОБА_9 , в цей час у ОСОБА_8 виник злочинний умисел, спрямований на таємне викрадення чужого майна. Після чого, ОСОБА_8 , з метою реалізації свого злочинного умислу, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, маючи на меті незаконне збагачення, скориставшись тим, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає підійшов до вказаного велосипеду, який був розташований біля входу до магазину та незаконно, таємно заволодів велосипедом з наступними характеристиками: рама - da bomb castle bravo, вилка - santour epixion 2019, 150mm, aмopт- fox float dps perfomance 2019, рульова - Dartmoor blink, Виніс- wake 31.8, руль - fire Eye blaze 788, гріпси- stolen, гальмівні ручки - shimano deore T610, гальмівні машинки (калиперы) -avid bb7, poтopa - tektro f180 r203mm, втулка задня - х17, втулка передня- formula 15х100, обода - alex rims 36, покришки - shwalbe black jac 26/2.35, трансмісія shimano deore Xt 10speed, шатуни - truvative hoosefelt, педалі - fsa, двохпідвісний, розмір рами велосипеда - 16 дюймів (м), діаметр колес-26 який належить потерпілому ОСОБА_9 , вартістю, згідно з висновком судової товарознавчої експертизи №CE-19/121-24/15913-ТВ від 17.06.2024 року 20700,00 гривень. Після чого ОСОБА_8 з місця скоєння злочину із викраденим майном зник, розпорядившись ним на свій розсуд, чим спричинив потерпілому ОСОБА_9 майнову шкоду на суму 20700,00 гривень.
Крім того, у кінці травня 2024 року, ОСОБА_8 , прямуючи до парку «Зустріч», розташованого за адресою: м. Харків, вул. Харківських Дивізій, 29, проходив повз будинку N? АДРЕСА_2 , де побачив у під?їзді велосипед, що зберігався між поверхами, після чого проходячи повз будинку N?31 по вул. Танкопія у м. Харків, у під?їзді будинку на першому поверсі побачив велосипед, в цей час у ОСОБА_8 , виник злочинний умисел, направлений на заволодіння чужим майном.
Після чого, продовжуючи реалізацію свого злочинного умислу, достовірно знаючи, що у під?їзді будинку АДРЕСА_3 зберігається велосипед, ОСОБА_8 , 02 червня 2024 року, близько 14.00 години направився до вищезазначеного будинку, де перебуваючи між 2 та 3 поверхами виявив заздалегідь ним побачений велосипед, який належить раніше не знайомій йому ОСОБА_10 .
ОСОБА_8 , з метою реалізації свого злочинного умислу, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів, маючи на меті незаконне збагачення, скориставшись тим, що за його злочинними діями ніхто не спостерігає підійшов до вказаного велосипеду та незаконно, таємно заволодів велосипедом марки «Formula» моделі «Electra 26" DD 2020» який належить потерпілій ОСОБА_10 , вартістю, згідно судової товарознавчої експертизи №CE-19/121-24/20236-ТВ від 22.07.2024 - 5245,00 гривень. Після чого ОСОБА_8 з місця події із викраденим майном зник, розпорядившись ним на свій розсуд, чим спричинив потерпілій майнову шкоду на вищезазначену суму.
Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала
В апеляційній скарзі захисник ОСОБА_7 , не оспорюючи обґрунтованості засудження та правильності кваліфікації дій ОСОБА_8 просить пом'якшити призначене йому вироком покарання, оскільки він визнав свою вину та щиро розкаявся у вчиненому, активно сприяв розкриттю злочину, визнав цивільний позов, брав участь у всіх запропонованих слідчих діях, бажав попросити пробачення у потерпілих, якби вони були присутні у судовому засіданні, а також фактично повернув одному з потерпілих майно. Зазначила, що суд першої інстанції неправильно застосував закон України про кримінальну відповідальність, а саме ч.4 ст.70 КК України, оскільки ОСОБА_8 вчинив злочини 06.05.2024 та 02.06.2024, тоді як за попереднім вироком Шевченківського районного суду м.Полтави він був засуджений за злочини, вчинені у 2020 та 2021 роках, а за вироком Комінтернівського районного суду м.Харкова події сталися 09.05.2024 та 10.05.2024, а тому, на думку захисника, покарання мало бути призначено у порядку ст.71 КК України. Просить вирок скасувати, ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_8 покарання за ч.4 ст.185 КК України 5 років позбавлення волі, а із застосуванням ст.71 КК України - 5 років 4 місяці позбавлення волі.
Обвинувачений ОСОБА_8 , будучи повідомленим належним чином про дату, час та місце судового засідання, заяв чи клопотань про особисту участь в судовому засіданні в суді апеляційної інстанції не надав, у зв'язку з чим апеляційний розгляд проводився за відсутності останнього.
Позиції учасників апеляційного провадження
В судовому засіданні апеляційного суду захисник ОСОБА_7 підтримала апеляційну скаргу та просила її задовольнити.
Прокурор ОСОБА_6 заперечував проти задоволення апеляційної скарги та просив вирок суду залишити без змін.
Мотиви суду апеляційної інстанції
Заслухавши суддю доповідача, доводи захисника, думку прокурора, перевіривши матеріали провадження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково.
Фактичні обставини кримінального правопорушення і кваліфікація дій ОСОБА_8 за ч.4 ст.185 КК України в апеляційній скарзі не оспорюються, тому згідно положень ч.1 ст.404 КПК України висновки суду першої інстанції щодо цих обставин в апеляційному порядку не перевірялися.
Відповідно до вимог ст.65 КК України, суд призначає покарання в межах, установлених у санкції статті Особливої частини цього Кодексу, що передбачає відповідальність за вчинений злочин, враховуючи його ступінь тяжкості, особу винного та обставини, що пом'якшують і обтяжують покарання. При цьому особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження злочинів.
Покарання обвинуваченому ОСОБА_8 призначено необхідне і достатнє для його виправлення та попередження нових злочинів, згідно з вимогами ст.65 КК України.
При цьому суд врахував характер і ступінь тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, яке відповідно до ст.12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, дані про особу обвинуваченого, який раніше неодноразово судимий, у тому числі за корисливі злочини, не одружений, не працює, має постійне місце проживання, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, його щире каяття, визнавши останню обставину пом'якшуючою покарання та відсутність обтяжуючих покарання обставин.
Твердження в апеляційній скарзі сторони захисту про наявність ще й такої пом'якшуючої покарання обставин, як активне сприяння розкриттю злочину, є безпідставними.
Згідно висновків, які містяться у Постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року (кримінальне провадження №288/1158/16-к), під активним сприянням розкриттю злочину розуміють дії винної особи, спрямовані на надання органам досудового розслідування і суду допомоги у з'ясуванні дійсних обставин справи, які ще не були відомі цим органам. Саме лише визнання власної винуватості під тиском зібраних доказів і підтвердження інформації, вже встановленої компетентними органами з інших джерел, не є активним сприянням розкриттю злочину.
Як слідує із матеріалів кримінального провадження, у них не міститься даних про повідомлення обвинуваченого органам досудового розслідування таких обставин вчинення злочину, які б не були встановлені ними на підставі інформації, встановленої з інших джерел.
Що стосується фактичного повернення майна потерпілій ОСОБА_10 , то це відбулось не з ініціативи обвинуваченого ОСОБА_8 , а внаслідок дій правоохоронних органів.
Щодо доводів сторони захисту про визнання ОСОБА_8 цивільного позову потерпілого ОСОБА_9 , то ця обставина сама по собі не є підставою для пом'якшення покарання.
З цих же підстав колегія суддів не бере до уваги і доводи сторони захисту про бажання ОСОБА_8 попросити вибачення у потерпілих.
Таким чином, колегія суддів вважає, що призначене ОСОБА_8 покарання за своїм розміром є справедливим і підстав для його пом'якшення за доводами апеляційної скарги захисника, не вбачає.
Що стосується доводів апеляційної скарги захисника про неправильне застосування судом закону України про кримінальну відповідальність, а саме необхідність застосування ст.71 КК України замість ч.4 ст.70 КК України, то вони є необґрунтованими.
Відповідно до положень ч.4 ст.70 КК України, якщо після постановлення вироку в справі буде встановлено, що засуджений винен ще і в іншому злочині, вчиненому ним до постановлення попереднього вироку, тоді суд, призначивши покарання за кожний злочин окремо, визначає остаточне покарання шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим або шляхом повного чи часткового складання призначених покарань.
Системний аналіз зазначеної норми свідчить, що ключовим критерієм для її застосування є саме дата постановлення попереднього вироку, а не дата вчинення злочину, за який цей вирок ухвалено.
Як убачається з матеріалів кримінального провадження, злочини, за які ОСОБА_8 засуджено вироком Немишлянського районного суду м.Харкова від 12.06.2025, він вчинив 06.05.2024 та 02.06.2024, тобто до ухвалення попереднього вироку Шевченківського районного суду м.Полтави від 30.04.2025, а тому суд першої інстанції обґрунтовано призначив обвинуваченому остаточне покарання за правилами, передбаченими ч.4 ст.70 КК України, тобто за сукупністю злочинів.
Разом із цим, суд першої інстанції не застосував положення цієї норми в іншій частині, якими визначено, що у разі призначення засудженому покарання за сукупністю кримінальних правопорушень у строк покарання зараховується покарання відбуте ним повністю або частково за попереднім вироком, та не зарахував ОСОБА_8 у строк покарання термін покарання відбутого за попереднім вироком Шевченківського районного суду м.Полтави від 30.04.2025, а отже не застосував закон, який підлягає застосуванню.
Відтак, оскаржуване судове рішення не може вважатися таким, що відповідає вимогам статей 370, 374 та 420 КПК.
Допущена судом першої інстанції помилка підлягає виправленню.
Згідно з положеннями п.4 ч.1 ст.409 КПК неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність є підставою для зміни судового рішення судом апеляційної інстанції.
З огляду на наведене вирок суду в частині призначеного обвинуваченому покарання підлягає зміні і зарахуванню ОСОБА_8 в строк покарання термін покарання відбутого за попереднім вироком Шевченківського районного суду м.Полтави від 30.04.2025.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 409, 419 КПК України, колегія суддів,-
Апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 задовольнити частково.
Вирок Немишлянського районного суду м.Харкова від 12 червня 2025 року щодо ОСОБА_8 змінити.
Доповнити резолютивну частину вироку новим абзацом наступного змісту.
На підставі ч.4 ст.70 КК України зарахувати ОСОБА_8 в строк покарання термін покарання відбутого за попереднім вироком Шевченківського районного суду м.Полтави від 30.04.2025.
У решті вирок залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, та може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом трьох місяців з дня її проголошення, а засудженим, - в той самий строк з дня вручення йому копії ухвали.
Головуючий:
Судді: