Іменем України
08 жовтня 2025 року м. Кропивницький
справа № 941/699/24
провадження № 22-ц/4809/962/25
Кропивницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати у цивільних справах:
головуючого судді: Дуковського О.Л.
суддів: Дьомич Л.М., Письменного О.А.
з участю секретаря: Демешко Л.В.
Учасники справи:
позивач - ОСОБА_1 , інтереси якого представляє адвокат Сенчук Б.О.
відповідач - ОСОБА_2 , інтереси якої представляє адвокат Ковальов А.І.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу ОСОБА_3 , який представляє інтереси ОСОБА_1 на рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 10 березня 2025 року, у складі головуючого судді Шаєнко Ю.В. у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про виключення відомостей про батьківство з актових записів про народження дітей, -
У червні 2024 року ОСОБА_1 звернувся до суду із позовом до ОСОБА_2 про виключення відомостей про батьківство з актових записів про народження дітей.
В обгрунтування позову вказував, що у квітні 2024 року йому було повідомлено, що він не є батьком дітей.
Просить виключити відомості про його батьківство з актового запису №35 від 09 грудня 2013 року про народження дитини ОСОБА_4 , зробленого Новостародубською сільською радою Петрівського району Кіровоградської області та з актового запису №6 від 30 жовтня 2019 року про народження дитини ОСОБА_5 , зробленого Новостародубською сільською радою Петрівського району Кіровоградської області, так як він не являється батьком дітей.
Рішенням Петрівського районного суду Кіровоградської області від 10 березня 2025 року відмовлено у задоволенні позову.
Не погодившись із вказаним рішенням суду представник відповідача подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
В апеляційній скарзі представник позивача просив призначити у цій справі повторну судово генетично - молекулярну експертизу для встановлення біологічного батьківства ОСОБА_1 відносно ОСОБА_6 та ОСОБА_4 , проведення якої просить доручити державній спеціалізованій установі та фахівцям державних установ судово - медичних експертиз МОЗ України.
Посилався на те, що підставою для призначення повторної експертизи у цій справі є те, що попередня експертиза була проведена Вінницьким науково - дослідним експертно - криміналістичним центром МВС України , що не є державною установою, а ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» визначає обов?язковість проведення судово - медичних експертиз виключно державними спеціалізованими установами та фахівцями.
Позивач вважає висновок суду про підтвердження його батьківства необгрунтованим, а тому має бути призначена повторна експертиза, якою і буде доведено, що він не є батьком дітей.
Ухвалою Кропивницького апеляційного суду від 08 жовтня 2025 року відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про призначення у цій справі повторної експертизи.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, та пояснення представника відповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційних скарг, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, про залишення апеляційної скарги без задоволення.
Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно грунтувантися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Згідно ч. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; 6) як розподілити між сторонами судові витрати.
Оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам виходячи із наступного.
Встановлено, що сторони перебували в зареєстрованому шлюбі з 27.07.2013 по 24.11.2017.
За час перебування у шлюбі у них народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Після розірвання шлюбу сторони ще деякий час проживали однією сім'єю без реєстрації шлюбу та ІНФОРМАЦІЯ_2 у сторін народилася донька ОСОБА_5 .
ОСОБА_1 , є батьком неповнолітнього сина - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого 09.12.2013 Виконавчим комітетом Новостародубської сільської ради Петрівського району Кіровоградській області (а. с.4).
Також, ОСОБА_1 , є батьком неповнолітньої доньки - ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 30.10.2019 Виконавчим комітетом Новостародубської сільської ради Петрівського району Кіровоградській області (а. с.5).
Встановлено, що ОСОБА_2 є матір'ю неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .
На підставі судового наказу Петрівського районного суду Кіровоградської області від 13.02.2023 з позивача стягуються аліменти на утримання неповнолітніх дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , що підтверджується копією постанови про відкриття виконавчого провадження №71465272 від 05.04.2023 року (а. с.3).
Звернувшись із цим позовом до суду позивач просив виключити відомості про його батьківство з актового запису про народження дітей - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , зробленого Виконавчим комітетом Новостародубської сільської ради Петрівського району Кіровоградській області, так як він не являється батьком дітей.
Відмовляючи у задоволенні цього позову суд першої інстанції послався на його не доведеність.
З матеріалів справи вбачається, що ухвалою Петрівського районного суду від 12 серпня 2024 року призначено у цій справі судову генетично - молекулярну експертизу.
На розгляд та вирішення експертів були поставлені такі питання:
чи являється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ;
чи являється ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 біологічним батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 .
Проведення експертизи доручено експертам Вінницького науково - дослідного експертно - криміналістичного центру МВС України, що розташований за адресою: 21021, м. Вінниця, вулиця Василя Порика, буд.8.
Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за ст. ст. 384, 385 КК України.
На виконання ухвали суду було направлено висновок експерта від 14.10.2024 №СЕ-19/102-24/16672-БД , який долучено до матеріалів справи.
Із висновку експерта вбачається, що проведення судової експертизи було доручено головному судовому експерту сектору молекулярно - генетичних досліджень відділу біологічних досліджень та обліку Вінницького НДЕККЦ МВС Сушко О.В. ,яка має вищу освіту ,кваліфікацію судового експерта за експертною спеціальністю 9.5 «Молекулярно -генетичні дослідження» (свідоцтво №1886, видане ЕКК МВС України 14.09.2022), стаж роботи з 2022 року.
За результатами проведення експертизи вбачається, що ОСОБА_1 ймовірно є біологічним батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_7 на 99,99999999%., а також ОСОБА_1 ймовірно є біологічним батьком ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_6 на 99,99999999%.
Колегія суддів вважає зазначений висновок експерта належним та допустимим доказом у цій справі.
Підстави для визнання висновку експерта неповним або неясним, чи визнання його необгрунтованим у відповідності до ст. 113 ЦПК України не встановлено.
Кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу (частина перша статті 15 ЦК України, частина перша статті 16 ЦК України).
Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СКУкраїни передбачено, що сім'я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.
Відповідно до статті 121 СК України права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.
Згідно частини другої статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини, за рішенням суду.
У відповідності ч. 1 ст. 126 СК України походження дитини від батька визначається за заявою жінки чи чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану.
Частиною першою статті 135 СК України визначено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем та громадянством матері, а ім'я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.
Згідно з частинами 1, 2, 4 статті 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено ст. 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.
Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до ЦПК України. Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.
Рішення щодо визнання батьківства (материнства) має ґрунтуватися на всебічно перевірених судом даних, що підтверджують або спростовують заявлені вимоги чи заперечення проти них, а його резолютивна частина - містити всі відомості, необхідні для реєстрації батьківства (материнства) в органах реєстрації актів цивільного стану (прізвище, ім'я та по батькові матері й батька, число, місяць і рік їх народження, громадянство, а також номер актового запису про народження дитини, коли та яким органом його вчинено).
Питання щодо походження дитини суд вирішує на підставі сукупності доказів. Висновки експертизи, у тому числі судово-генетичної, необхідно оцінювати з урахуванням положень ЦПК України, згідно з якими жоден доказ не має для суду наперед установленого значення, він оцінює докази в їх сукупності, а результати оцінки відображає в рішенні з наведенням мотивів їх прийняття чи відхилення.
Доказами у зазначеній категорії справ можуть бути будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, показань свідків, письмових або речових доказів, висновків експертів.
При вирішенні спору про визнання батьківства мають враховуватись усі передбачені законом докази в їх сукупності.
Керуючись цим загальним правилом, встановлення батьківства на підставі частини другої статті 128 СК України можливо за наявності належних і обґрунтованих доказів (відомостей), які засвідчують походження дитини від певної особи.
Відповідно до ст. 136 Сімейного Кодексу України, особа, яка записана батьком дитини відповідно до статей 122, 124, 126 і 127 цього Кодексу, має право оспорити своє батьківство, пред'явивши позов про виключення запису про нього як батька з актового запису про народження дитини.
У разі доведення відсутності кровного споріднення між особою, яка записана батьком та дитиною суд постановляє рішення про виключення відомостей про особу як батька дитини з актового запису про її народження.
Предметом доказування в таких справах є відсутність кровного споріднення між особою, записаною батьком і дитиною. У разі доведеності цієї обставини суд постановляє рішення про виключення оспорених відомостей з актового запису про народження дитини.
Згідно зі статтею 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Згідно із ч. ч. 1, 6 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відмову у задоволенні цього позову з підстав, що позивачем не доведено відсутність кровного споріднення між ним та дітьми - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а тому відсутні підстави для виключення відомостей про позивача як батька дітей з актового запису про їх народження.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Враховуючи, що визначені законом підстави для зміни чи скасування оскаржуваного судового рішення відсутні, подану у даній справі апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а оскаржуване рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст. ст. 367, 374, 375, 382 - 384 ЦПК України, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 , який представляє інтереси ОСОБА_1 - залишити без задоволення.
Рішення Петрівського районного суду Кіровоградської області від 10 березня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду у випадках, передбачених ст. 389 ЦПК України, протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Головуючий суддя О.Л. Дуковський
Судді Л.М. Дьомич
О.А. Письменний