Житомирський апеляційний суд
Справа №279/943/25 Головуючий у 1-й інст. Івашкевич О. Г.
Категорія 70 Доповідач Шевчук А. М.
28 листопада 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді Шевчук А.М.,
суддів: Павицької Т.М., Коломієць О.С.,
розглянувши в порядку письмового провадження (без повідомлення учасників справи) у м. Житомирі
цивільну справу №279/943/25 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на дитину
за апеляційною скаргою ОСОБА_2
на рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 10 квітня 2025 року, яке ухвалене під головуванням судді Івашкевич О.Г. в м.Коростені,
У лютому 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 . Просила стягувати з ОСОБА_2 на свою користь аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі 7 500 грн, щомісячно, починаючи з дня подання позову і до повноліття дитини, тобто до ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Позов обґрунтований тим, що 07 вересня 2008 року між нею та ОСОБА_2 укладений шлюб. У шлюбі в них народився син ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Вони із відповідачем проживають окремо майже два місяці. Дитина знаходиться з нею та перебуває на її утриманні. ОСОБА_4 навчається у першому класі та займається карате, за яке вона сплачує щомісяця по 400 грн. Харчування в школі коштує 600 грн на місяць. Вона працює адміністратором в магазині оптики. Відповідач є фізичною особою-підприємцем та має у власності легковий автомобіль Dodge Journey, 2016 року випуску. Дохід відповідача складає не менше 30 000 грн на місяць. Відповідач фінансово не допомагає та досягти згоди з цього питання вони не можуть.
Рішенням Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 10 квітня 2025 року позов задоволений. Ухвалено щомісячно стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 7 500 грн, починаючи з 10 лютого 2025 року і до досягнення дитиною повноліття. Допущено негайне виконання рішення в розмірі місячного платежу. Вирішено питання судового збору.
Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення змінити, позов задовольнити частково, ухвалити нове судове рішення, яким стягувати з нього на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4 у розмірі 2 750 грн., щомісяця, з 10 лютого 2025 року і до досягнення дитиною повноліття.
Доводи апеляційної скарги аргументує тим, що розмір аліментів у сумі 7 500 грн є значно завищеним та такий щомісячний розмір аліментів на утримання сина він, як батько, сплачувати неспроможний. Він дійсно зареєстрований, як фізична особа-підприємець та здійснює підприємницьку діяльність. Його дохід є мінливим. Його валовий дохід (без витрат на підприємницьку діяльність) у місяць складає приблизно 30 000 грн. Відповідно до його річної декларації за 2024 рік його валовий дохід склав 341 501 грн, що за місяць у середньому становить 28 458 грн. Вказаний розмір доходу визначений без урахування його витрат, а саме: 11 076 грн ним сплачено єдиного податку; 112 536,13 грн в 2024 році ним витрачено на закупівлю товарно-матеріальних цінностей при здійсненні підприємницької діяльності; в середньому в місяць він витрачає 4 000 грн на оплату комунальних послуг, тобто 48 000 грн у рік. Він добровільно систематично перераховував кошти за харчування дитини в освітньому закладі. Отже, його чистий дохід складає 11 000 - 12 000 грн. Відповідно до чинного законодавства прожитковий мінімум на дитину складає 3 196 грн. Відповідно до СК України, позивач також зобов'язана утримувати спільну дитину. Мінімальний розмір аліментів на дитину не може бути меншим ніж 50% прожиткового мінімуму на дитину відповідного віку, тобто мінімальний розмір аліментів становить 1 598 грн. Вважає, що розмір аліментів на спільну дитину, який має стягуватися з нього, з врахуванням його доходу, повинен складати 2 750 грн щомісячно, що відповідатиме обов'язку батьків щодо утримання їх дітей.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. Відповідно до частини третьої ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.
Відповідно до частин першої та другої ст.27 Конвенції ООН про права дитини від 20 листопада 1989 року держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.
Положеннями ст.141 СК України передбачено, що мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою.
Частиною другою ст.150 СК України визначено, що батьки зобов'язані піклуватись про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Згідно з вимог частин першої та другої ст.155 СК України здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності. Батьківські права не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
За змістом ст.51 Конституції України та ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
За положеннями частин другої та третьої ст.181 СК України за домовленістю між батьками дитини той із них, хто проживає окремо від дитини, може брати участь у її утриманні в грошовій і (або) натуральній формі. За рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом із яким проживає дитина.
За положеннями ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, окрім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Із матеріалів справи вбачається та апеляційним судом установлено, що ОСОБА_2 та ОСОБА_1 із 07 вересня 2008 року перебувають у зареєстровану шлюбі, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб від 07 вересня 2008 року серія НОМЕР_1 (а.с.9).
Сторони є батьками сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження від 30 травня 2018 року серії НОМЕР_2 (а.с.10).
Наразі сторони проживають окремо. Син ОСОБА_4 проживає разом із матір'ю, що сторонами не заперечується.
Відповідно до частини першої ст.184 СК України, суд за заявою одержувача визначає розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Стаття 182 СК України передбачає, що при визначенні розміру аліментів суд враховує: 1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини; 2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів; 3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків; 3-1) наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; 3-2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; 4) інші обставини, що мають істотне значення.
Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатнього заробітку (доходу) платника аліментів.
Відповідач ОСОБА_2 зареєстрований, як фізична особа-підприємець, та відповідно до податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця за 2024 рік його дохід склав 341 501 грн, із якого ним сплачений єдиний податок в сумі 11 076 грн, а тому базою для нарахування аліментів на утримання малолітньої дитини є щомісячний дохід відповідача за 2024 рік у сумі не менше 27 535,42 грн ((341 501- 11 076):12). Доказів того, що на відповідача покладені обовязки з утримання будь-яких інших осіб, окрім малолітнього сина ОСОБА_4 , матеріали справи не містять, а тому четверта частина від щомісячного доходу відповідача складає 6 883,85 грн.
Також колегія суддів приймає до уваги, що доданими до апеляційної скарги доказами підтверджується факт сплати відповідачем витрат на харчування сина у освітньому закладі.
Окрім того, ОСОБА_2 належить на праві власності автомобіль марки Dodge Journey, 2016 року випуску (а.с.12).
Отже, враховуючи, що відповідач не має проблем із здоров'ям, є підприємцем, не має на утриманні інших осіб, окрім сина ОСОБА_4 , та йому на праві власності належить автомобіль, сплата батьком дитини на користь матері, з якою проживає син, аліментів на утримання останньої у щомісячному розмірі 6 500 грн не є для скаржника надмірним тягарем, а мінімальний гарантований розмір аліментів та мінімальний рекомендований розмір аліментів у цьому випадку не відповідає найвищим інтересам дитини, оскільки батько хлопчика має достатній дохід, щоб сплачувати на утримання сина ОСОБА_4 аліменти у зазначеному вище розмірі. Верховний Суд у постанові від 11 березня 2020 року в справі №759/10277/18 зазначив, що інтереси дитини превалюють над майновим становищем платника аліментів.
Статтею 8 Закону України «Про охорону дитинства» визначено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.
Витрати на зайняття дитини у спортивній секції «карате» відносяться до додаткових витрат на дитину та можуть бути додатково стягнуті у порядку положень ст.185 СК України.
Підсумовуючи викладене вище, відповідно до положень ст.376 ЦПК України колегія судді апеляційного суду змінює рішення суду першої інстанції та зменшує щомісячний розмір аліментів, який належить стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 7 500 грн до 6 500 грн.
Відповідно до пункту 2 частини третьої ст.389 ЦПК України судові рішення у малозначних справах не підлягають касаційному оскарженню. Малозначними, зокрема, є справи про стягнення аліментів (пункт 3 частини шостої ст.19 ЦПК України). Дана справа є малозначною в силу вимог закону.
Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374,376,381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити частково.
Рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 10 квітня 2025 року змінити, зменшивши щомісячний розмір аліментів, який належить стягувати з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання малолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 7 500 грн до 6 500 грн.
У решті рішення залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і оскарженню у касаційному порядку не підлягає, крім випадків, передбачених п.2 частини третьої ст.389 ЦПК України.
Головуюча Судді: