Житомирський апеляційний суд
Справа №296/11676/25 Головуючий у 1-й інст. Петровська М. В.
Категорія 57 Доповідач Шевчук А. М.
27 листопада 2025 року Житомирський апеляційний суд у складі:
головуючої судді Шевчук А.М.,
суддів: Коломієць О.С., Павицької Т.М.,
за участі секретаря судового засідання Ковальчук М.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі
цивільну справу №296/11676/25 за матеріалами позовної заяви ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про судовий захист порушених цивільних прав та інтересів
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на ухвалу Корольовського районного суду м.Житомира від 16 жовтня 2025 року, яка постановлена під головуванням судді Петровської М.В. в м.Житомирі,
У жовтні 2025 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про судовий захист порушених цивільних прав та інтересів. Просить: при розгляді питання про відкриття провадження врахувати, що позовна заява подана, керуючись цивільними правами, які гарантуються ст.55 Конституції України, частиною першою ст.4 ЦПК України, частиною першою ст.15 ЦК України та п.5 частини першої ст.3 ЦК України і оформлено з додержанням вимог ст.175,177 ЦПК України; врахувати суть вчинених 20 випадків порушення законодавства, які мають ознаки протиправних дій, в тому числі незаконне включення в порядок денний 20 сесії 14 липня 2022 року незаконного проєкту рішення про відмову, незаконне винесення на розгляд 20 сесії 14 липня 2022 року незаконного проєкту рішення про відмову, незаконне прийняття рішення про відмову на 20 сесії 14 липня 2022 року №541; правовідносини, які виникли між сторонами, так як ОСОБА_2 вчинив 20 випадків порушення законодавства, якими порушив цивільні права та інтереси її ( ОСОБА_1 ), які мають приватно-правовий характер; врахувати, що позовні вимоги є похідними від вимог у приватно-правовому спорі, і заявлені вимоги не розглядаються адміністративним судом; розглядати справу за правилами цивільного судочинства; прийняти обґрунтування 20 випадків порушення законодавства, які мають ознаки протиправних дій, які призвели до вчинення незаконних рішень, дій та до порушення її ( ОСОБА_1 ) цивільних прав та інтересів; прийняти пояснення стосовно розміру моральної шкоди та відшкодувати моральну шкоду за вчинення 20 випадків незаконних рішень, дій чи бездіяльності в сумі 200 000 грн.
Свої вимоги обґрунтовує тим, що ОСОБА_2 , як Житомирський міський голова, вчинив 20 випадків порушення законодавства, які мають ознаки протиправних дій, які призвели до вчинення незаконних рішень, дій та до порушення цивільних прав та інтересів, а саме: незаконна відмова надати проміжний висновок Департаменту містобудування та земельних відносин, про що зазначено у заяві від 10 лютого 2022 року; незаконний виклад в листі від 20 вересня 2022 року №25/Д-136із-1462 висновків, які суперечать між собою і чітко вказують на порушення законодавства; порушення частини сьомої ст.118 ЗК України, порушення строку розгляду заяви від 10 лютого 2022 року, так як заява розглянута на 20 сесії 14 липня 2022 року №541 через 150 днів; незаконна відмова, що висновок спеціалістів, стосовно погодження місця розташування земельної ділянки не створювався; порушення законодавства, незаконна відмова, що проєкт рішення про відмову з додатком “Списки...яким відмовлено», в якому ОСОБА_1 у пункті 39 складений без висновку спеціалістів; порушення законодавства, незаконна відмова, що проєкт рішення про відмову з додатком “Списки...яким відмовлено», в якому ОСОБА_1 у пункті 39 складений без врахування документів, долучених до заяви від 10 лютого 2022 року, так як висновок спеціалістів по погодженню місця розташування земельної ділянки не створювався; проєкт рішення про відмову з додатком “Списки...яким відмовлено», в якому ОСОБА_1 у пункті 39 оформлено та складено з істотним порушенням законодавства - відсутня дата складення проєкту, незаконне внесення в проєкт рішення про відмову висновку “контроль за виконанням цього рішення покласти на першого заступника міського голови...», такі дії не входять до повноваження департаменту, незаконне внесення в проєкт рішення про відмову “Міський голова...С.І.Сухомлин», який проєкт не складав, відсутній підпис автора проєкту; незаконна відмова врахувати, що проєкт рішення про відмову згідно з регламентом, подано 20 квітня 2022 року ОСОБА_2 , тобто через 70 днів, заява подана 10 лютого 2022 року; незаконна відмова врахувати, що проєкт рішення про відмову оформлено та складено з істотними порушеннями законодавства підписали посадові особи виконавчого комітету, згідно з регламентом на звороті проєкту рішення про відмову; незаконна відмова при складанні проєкту рішення про відмову з додатком “Списки...яким відмовлено», в якому їй ( ОСОБА_1 ) у пункті 39 складено без урахування рішення міської ради від 28 травня 2003 року №193 про передачу в приватну власність земельну ділянку по АДРЕСА_1 , суміжна земельна ділянка площею 0,0903 га для садівництва; незаконна відмова, що при складанні проєкту рішення про відмову з додатком “Списки...яким відмовлено», в якому їй ( ОСОБА_1 ) в пункті 39 складено без врахування рішення міської ради від 28 травня 2003 року №193 про передачу в приватну власність земельної ділянки про АДРЕСА_1 , це суміжна земельна ділянка площею 0,1000 га для житлового будівництва; незаконна відмова, що при складанні проєкту рішення про відмову з додатком “Списки...яким відмовлено», в якому їй ( ОСОБА_1 ) в пункті 39 складено без врахування рішення міської ради від 21 червня 2012 року №400 про надання дозволу на складання проєкту землеустрою на самовільно збудованих 210 гаражів, суміжна земельна ділянка площею 1,20 га за адресою АДРЕСА_2 ; незаконна відмова, що при складанні проєкту рішення про відмову з додатком “Списки...яким відмовлено», в якому їй ( ОСОБА_1 ) в пункті 39, як підставу відмови зазначено висновок “Схеми зонування території, земельна ділянка ...розташована в зоні міської багатоповерхової житлової забудови та громадської забудови (Ж-4), так як копія фрагмента з Плану зонування (Ж-4) не відповідає затвердженому 30 листопада 2016 року №454 генеральному плану на якому зазначено п.48 - дитячі дошкільні заклади, п.108 - магазини, п.207 - гаражі та біля гаражів зазначена садибна забудова; незаконна відмова, що при складанні проєкту рішення про відмову з додатком “Списки...яким відмовлено», в якому їй ( ОСОБА_1 ) в пункті 39, як підставу відмови «земельна ділянка...розташована в зоні мішаної багатоповерхової житлової забудови (Ж-4)», так як незаконно зазначена у висновку (Ж-4) - це територія всього мікрорайону, а згідно з генеральним планом та фактичною забудовою - це садибна територія забудови, на якій згідно з наданих дозволів збудовані житлові будинки, як доказ до заяви додавалися викопіювання з топографічного плану, на якому зазначені житлові будинки, акт обстеження земельної ділянки, фотографія житлової забудови на садибній зоні пр.1-го Винокурного; незаконна відмова, що при складані проєкту рішення про відмову з додатком “Списки...яким відмовлено», в якому їй ( ОСОБА_1 ) в пункті 39, як підставу відмови зазначена земельна ділянка...розташована в зоні мішаної багатоповерхової житлової забудови (Ж-4), так як такий висновок незаконно зазначено, так як (Ж-4) не внесені дані фактичної забудови території, як доказ до заяви від 10 лютого 2022 року; незаконна відмова, що при складані проєкту рішення про відмову з додатком “Списки...яким відмовлено», в якому їй ( ОСОБА_1 ) в пункті 39 внесено висновок, як підставу відмови “в санітарно-захисній зоні об'єктів транспорту», оскільки затвердження плану обстежень земельних ділянок, які знаходяться в санітарно-захисній зоні транспорту, не приймалося; незаконна відмова, що при складані проєкту рішення про відмову з додатком “Списки...яким відмовлено», в якому їй ( ОСОБА_1 ) в пункті 39 складено з істотними порушеннями законодавства, згідно з регламентом передав на оприлюднення згідно з листом від 03 червня 2022 року №25/Д-7530/804 - проєкт рішення про відмову оприлюднено 21 квітня 2022 року; незаконна відмова здійснити правову оцінку складання проєкту рішення про відмову з додатком “Списки...яким відмовлено», в якому їй ( ОСОБА_1 ) у пункті 39 у скарзі просила ОСОБА_2 розглянути порушення законодавства Департаментом містобудування та земельних відносин та складанні проєкту рішення про відмову, а ОСОБА_2 в листі зазначив висновок “Враховуючи викладене, відсутні порушення законодавства в діях працівників Департаменту містобудування та земельних відносин міської ради», коли вона ( ОСОБА_1 ) в позовній заяві зазначає 16 випадків порушення законодавства; незаконне включення ОСОБА_2 проєкту рішення про відмову з додатком “Списки...яким відмовлено», в якому їй ( ОСОБА_1 ) у пункті 39, в якому численна кількість порушень законодавства, не надавши їх правової оцінки; незаконне внесення на розгляд 20 сесії 14 липня 2022 року проєкту рішення про відмову з додатком “Списки...яким відмовлено», в якому їй ( ОСОБА_1 ) у пункті 39, який має 1 випадок порушення законодавства, про які зазначено у викладених вище випадках; незаконне прийняття рішення на 20 сесії 14 липня 2022 року №541, так як рішення прийнято по проєкту рішення про відмову з додатком “Списки...яким відмовлено», в якому їй ( ОСОБА_1 ) у пункті 39, який складено з наявністю 16 випадків порушення законодавства. Спричинення моральної шкоди аргументує погіршенням здоров'я та душевними стражданнями - розчаруванням, відчуттям несправедливості та іншими негативними переживаннями. Вона позбавлена можливості реалізації звичок та побажань, що сприяло погіршенню відносин із оточуючими людьми. Порушення її конституційних прав під час розгляду звернення призвело до погіршення життєвих зв'язків та вимагало від неї додаткових зусиль для організації свого життя.
Ухвалою Корольовського районного суду м.Житомира від 16 жовтня 2025 року ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі відмовлено. При цьому роз'яснено, що спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства Житомирським окружним адміністративним судом.
Не погодившись із ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить ухвалу скасувати, як таку, що перешкоджає подальшому провадженню в цивільній справі, оскільки позбавляє її права захищати в суді порушені цивільні права, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.
Доводи апеляційної скарги аргументує тим, що суд першої інстанції при розгляді питання про відкриття провадження вчинив численні випадки порушення норм процесуального права, які мають ознаки протиправних дій і зазначені випадки слід вважати підставами для скасування ухвали суду першої інстанції. Випадки істотних порушень норм процесуального права, які призвели до незаконного вирішення питання про відкриття провадження, а саме: незаконна відмова зазначити в ухвалі суть позовної вимоги, яка зазначена у вимозі 5 позовної заяви; незаконна зміна суті обґрунтування позовної вимоги, невідповідність висновку в ухвалі, висновку зазначеного в позовній заяві витяг із вимоги 6 позовної заяви; незаконна відмова при розгляді питання про відкриття провадження в позовній заяві розглянути та врахувати вимогу 2 позовної заяви; розглянути та врахувати пункт 1 вимоги 3 позовної заяви; незаконна відмова при розгляді питання про відкриття розглянути та врахувати пункт 2 вимоги 3 позовної заяви; незаконна відмова при розгляді питання про відкриття розглянути та врахувати пункт 3 вимоги 3 позовної заяви; незаконна відмова при розгляді питання про відкриття розглянути та врахувати вимогу 4; незаконний виклад висновку в ухвалі, який згідно з чинним законодавством не підлягає застосуванню при розгляді питання про відкриття провадження у справі; незаконний виклад тлумачення висновків законодавства при розгляді питання про відкриття провадження за позовною заявою про судовий захист порушених цивільних прав та інтересів і чітко мають ознаки надмірного формалізму; незаконний виклад висновків в ухвалі, так як суддя Петровська М.В. вчинила порушення норм процесуального права, неповно з'ясувала обставини позовної заяви про судовий захист порушених цивільних прав та інтересів, так як зазначений висновок не відповідає суті позовної заяви, незаконна зміна суті позовної заяви, незаконний виклад висновків в ухвалі, які згідно з чинним законодавством не підлягають застосуванню при розгляді питання про відкриття провадження в справі; незаконна відмова при розгляді питання про відкриття провадження в справі застосувати вимоги чинного законодавства, які підлягають застосуванню; суддя Петровська М.В. вчинила в ухвалі 15 випадків порушення норм процесуального права, які зазначені у викладених вище випадках і не є підставами для встановлення характеру правовідносин публічно-правовим; незаконна відмова розглянути та врахувати вимогу 7 позовної заяви стосовно відшкодування моральної шкоди, заподіяної 20 випадками вчинення порушення законодавства, якими порушено її ( ОСОБА_1 ) цивільні права; в ухвалі не зазначено жодної законної підстави для застосування п.1 частини першої ст.186 ЦПК України; незаконна відмова розглянути висновки у вимозі 2, у вимозі 3, у вимозі 4 позовної заяви, а саме: про вчинення ОСОБА_2 20 випадків порушення законодавства, які мають ознаки протиправних дій і згідно з частиною третьою ст.19 КАС України такі дії не розглядаються адміністративним судом; суддя вчинила істотні порушення норм процесуального права, неповно з'ясувала обставини позовної заяви при розгляді питання про відкриття провадження за позовною заявою, так як незаконно відмовила їй ( ОСОБА_1 ) мати не заборонені законом цивільні права, розглянути та врахувати вимоги позовної заяви, що чітко вказує, що суддя Петровська М.В. згідно з частиною першою ст.27 ЦК України вчинила правочин нікчемний; незаконна відмова їй ( ОСОБА_1 ) звернутися до суду, щоб здійснити судовий захист порушених цивільних прав та інтересів, вчиненням відповідачем 20 випадків протиправних дій, тобто вчинила недійсний правочин.
Відзиву на апеляційну скаргу не надходило. Відповідно до частини третьої ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду ухвали суду першої інстанції.
Сторони у судове засідання не з'явилися. Судова повістка про виклик у судове засідання на 27 листопада 2025 року вручена позивачу ОСОБА_1 13 листопада 2025 року (а.с.64). Судова повістка направлена відповідачу ОСОБА_2 повернута Укрпоштою до суду (а.с.62-63). Відповідно до частини другої ст.372 ЦПК України неявка сторін та інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції відповідно до положень ст.367 ЦПК України, колегія суддів апеляційного суду доходить висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволеною з наступних підстав.
Відповідно до п.1 частини першої ст.186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в судах у порядку цивільного судочинства.
Із матеріалів справи вбачається, що на розгляд органу місцевого самоврядування надійшла заява ОСОБА_1 від 10 лютого 2022 року про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,10 га для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських будівель, що розташована за адресою АДРЕСА_3 .
Із змісту позовної заяви вбачається, що ОСОБА_1 порушення її конституційних прав обґрунтовує, зокрема тим, що при розгляді її заяви від 10 лютого 2022 року ОСОБА_2 , як посадова особа Житомирської міської ради (Житомирський міський голова), не здійснив контроль за додержанням вимог закону при розгляді її заяви про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, чим не дотримані вимоги чинного законодавства щодо строків і процедури розгляду її заяви при відмові у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою, внаслідок чого їй заподіяна моральна шкода.
Статтею 124 Конституції України закріплено, що правосуддя в Україні здійснюють виключно суди. Юрисдикція судів поширюється на будь-який юридичний спір та будь-яке кримінальне обвинувачення. У передбачених законом випадках суди розглядають також інші справи.
Згідно з ст.125 Конституції України судоустрій в Україні будується за принципами територіальності й спеціалізації та визначається законом.
Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин.
Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб'єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Окрім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, в якому розглядається визначена категорія справ.
Відповідно до частини першої ст.19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають із цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Справою адміністративної юрисдикції у розумінні п.1 частини першої ст.4 КАС України є переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір.
За правилами п.1 частини першої ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно-правові спори, зокрема, спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є наявність публічно-правового спору, тобто спору, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції і який виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.
Із наведеного вбачається, що до адміністративної юрисдикції відноситься справа, яка виникає зі спору в публічно-правових відносинах, що стосується цих відносин, коли один з його учасників - суб'єкт владних повноважень, здійснює владні управлінські функції, у цьому процесі або за його результатами владно впливає на фізичну чи юридичну особу та порушує їх права, свободи чи інтереси в межах публічно-правових відносин.
Ознаками приватноправових відносин є юридична рівність та майнова самостійність їх учасників, наявність майнового чи немайнового, особистого інтересу суб'єкта. Спір буде мати приватноправовий характер, якщо він обумовлений порушенням приватного права (як правило майнового) певного суб'єкта, що підлягає захисту в спосіб, передбачений законодавством для сфери приватноправових відносин.
У пункті 7 частини першої ст.4 КАС визначено, що суб'єкт владних повноважень це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб із органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.
Відповідно до частини п'ятої ст.21 КАС України, вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Ураховуючи викладене вище, при вирішенні судом позову в цій справі, насамперед підлягає дослідженню правомірність дій відповідача при розгляді заяви ОСОБА_1 від 10 лютого 2022 року про надання дозволу на розробку проєкту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, що охоплює собою встановлення судом обставин дотримання строків і процедури розгляду заяви та, як наслідок, надання оцінки правомірності прийнятого за результатами розгляду заяви рішення про відмову в її задоволенні, тобто відмови у наданні дозволу на розроблення документації із землеустрою. При цьому, такі обставини не пов'язані з визнанням права власності на земельну ділянку та оспорюванням права власності інших осіб, оскільки ОСОБА_1 права власності на земельну ділянку не набула.
За таких обставин, висновок суду першої інстанції про те, що спір у цій справі є публічно-правовим та підпадає під юрисдикцію адміністративного суду є правильним, оскільки стосується спору фізичної особи з посадовою особою органу місцевого самоврядування, предметом якого є перевірка законності дій та бездіяльності цієї особи, прийнятих або вчинених нею при здійсненні владних управлінських функцій.
Відшкодування моральної шкоди залежить від вирішення публічно-правового спору, а тому також підлягає розгляду адміністративним судом за правилами частини п'ятої ст.21 КАС України.
Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 на підставі п.1 частини першої ст.186 ЦПК України.
Решта доводів апеляційної скарги ґрунтується на помилковому тлумаченні норм процесуального права та з огляду на викладене вище додаткового правового обґрунтування не потребує.
Відповідно до змісту ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують. Ухвала відповідає вимогам чинного процесуального законодавства та залишається без змін.
Керуючись ст.ст.259,268,367-368,374-375,381-384 ЦПК України, суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Корольовського районного суду м.Житомира від 16 жовтня 2025 року залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її ухвалення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Головуюча Судді: